Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Купер Ентоні Ешлі Купер Шефтсбері англ Anthony Ashley Cooper 3rd Earl

Ентоні Ешлі Купер, 3-й граф Шефтсбері

Ентоні Ешлі Купер, 3-й граф Шефтсбері
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Купер.

Ентоні Ешлі Купер Шефтсбері (англ. Anthony Ashley Cooper, 3rd Earl of Shaftesbury; 26 лютого 1671, Лондон — 4 лютого 1713, Неаполь) — англійський філософ, письменник і політик, діяч Просвітництва. Третій граф Шефтсбері. Автор робіт, зібраних у трьох томах «Характеристики людей, звичаїв, думок, часів», присвячених етичним, естетичним, релігійним і політичним проблемам.

Ентоні Ешлі Купер, 3-й граф Шефтсбері
image
Народився26 лютого 1671(1671-02-26)[1][3][…]
Лондон, Королівство Англія[1]
Помер4 лютого 1713(1713-02-04)[1][2] (41 рік)
Неаполь, Неаполітанське королівство[1]
Похованняd
Країнаimage Королівство Англія[5]
image Королівство Велика Британія
Діяльністьфілософ, письменник, політик
Галузьфілософія
Alma materd
Знання мованглійська[3]
Титулd
Посадаd[5] і d
Батькоd[6]
Матиd[7][6]
Брати, сестриd[6]
У шлюбі зd[6]
Дітиd[6]

Філософія

Ідеї ​​та мислителі, які вплинули на Шефтсбері:

Етична концепція багато в чому побудована на критиці егоїстичної доктрини людської природи Томаса Гоббса. Коло проблем, що розглядаються Шефтсбері, обмежувалося етикою, релігією і естетикою, а також можна назвати політику, до якої він не залишався байдужим навіть після того, як йому довелося відійти від державних справ. Проте всі ці сфери для нього повністю вичерпували зміст філософії і, по суті, були органічною і нероздільною єдністю.

Принципи пізнання людини : спостереження і телеологія

Пізнання людської природи за Шефтсбері повинно ґрунтуватися на спостереженні і телеології. Емпіризм недостатній сам по собі, оскільки розгляд предмета поза його зв'язками є зовсім непродуктивним і безглуздим. Так, наприклад, не можна зрозуміти будову годинника, не маючи поняття про те, для чого він служать, говорить Шефтсбері. Для спостереження людини необхідно тримати в думці її призначення, ту мету, яка властива її природі. Спостереження і телеологія повинні йти нога в ногу, спостереження передбачає наявність мети, яка, у свою чергу, може й повинна бути виявлена ​​завдяки спостереженню. Таким чином, філософія Шефтсбері об'єднує, з одного боку, телеологічний підхід, за яким існує гармонійний космічний порядок, в якому кожен його елемент займає відведене йому місце і має мету існування, з іншого боку, ретельне спостереження.

Етика

Шефтсбері (поряд з Локком) можна назвати творцем освітянської етики сенсуалізму . Його ідеї безпосередньо вплинули на етичні концепції , Девіда Юма, Адама Сміта, Жана-Жака Руссо, Дені Дідро. Конкретніше його етику можна визначити як пантеїстичний евдемонізм, який характеризується невіддільністю моральності людини від пантеїстичної природи, єдністю людини і роду, індивіда та універсуму, почуттів і розуму, схильностей і обов'язку.

Принцип єдності людини і природи

Природа є гармонійним цілим, що включає в себе і людську природу. Ця єдність пізнається творчою діяльністю людини в науці, мистецтві, філософії; вона пізнається в гармонійному устрої світобудови, в естетичному почутті порядку.

Поняття добра

Поняття добра у Шефтсбері включено не тільки в систему суспільних відносин, але застосовується і до природи в цілому. Критерієм, за яким Шефтсбері визначає добро, є його служіння загальному, сприяння «благоденству» світобудови. Світ постає як ієрархічна упорядкована система підкласів, які в сукупності становлять єдине ціле так, що самостійно взята істота, будучи благодійною і сприяючи процвітанню свого роду, сприяє також і благоденству Цілого. Тобто, гармонує з Цілим — добра, не гармоніює — зла; або добро — природне, зло — неприродне тощо. Добро, таким чином, є якість, властива не тільки людині, але й будь-якій доцільній істоті і визначається своїм ставленням до цілого. Людину відрізняє моральність і здатність бути доброчесною, або, іншими словами, здатність вибирати між добрим і поганим. Це можливо завдяки здатності утворювати загальні поняття зовнішніх речей і, головне, внутрішніх схильностей, уподобань і почуттів.

Будь-яка дія збуджується почуттям, або схильністю, як каже Шефтсбері, тоді як розум сам по собі не може бути побудником і достатньою причиною вчинку. Схильність же може бути доброчесною або хибною, і та і інша проявляються у людини, але, завдяки нашим рефлективним здібностям, ми можемо формувати ставлення до схильностей (почуттів) як до добрих так і до поганих. Тобто, нам притаманна здатність формувати загальне поняття схильності чи ідею почуття, яка і підказує нам правильність тих чи інших намірів, справедливість або несправедливість вчинків тощо.

Шефтсбері називає цю здатність «почуттям справедливого і несправедливого», або «моральним почуттям». Моральне почуття — це вроджене почуття симпатії до добра і антисимпатії до зла. Моральне почуття, будучи розвиненим в людині освітою і постійним застосуванням, утворює позитивне ставлення до тих схильностей, які сприяють благоденству суспільства, а через нього і світобудови в цілому, і негативне щодо до тих схильностей, які применшують його.

Шефтсбері називає три види схильностей (мотивів), які можуть стати причиною вчинку:

  • громадські або природні, тобто такі, які ведуть до загального блага;
  • егоїстичні, теж природні, але проводять до особистого блага;
  • неприродні нахили, які не ведуть ні до загального, ні до приватного блага (ненависть, злоба).

Моральність полягає в збалансованому співвідношенні громадських та егоїстичних нахилів. Разом з тим він відзначає, що для людини природно поєднувати егоїстичні і суспільні інтереси, оскільки доведені до крайності одні з них згубними для людини.

Кінцева мета людського існування — доброчинність. Бути доброчесним означає бути щасливим. Тут зіграв свою роль вплив на Шефтсбері стоїцизму. Поділяючи задоволення тіла і задоволення розуму, він укладає, що людина щаслива залежно від задоволень розуму, а не тіла, і добродійне життя є безсумнівним способом досягти духовної автономності і щастя. Доброчесна людина, за Шефтсбері, не залежить від примх долі і обставин.

Шефтсбері відстоює незалежність моральності від релігії. Людина релігійна необов'язково виявиться доброчесною, і, навпаки, моральна людина цілком може бути атеїстом. Він відкидає теологічний волюнтаризм Локка, згідно з яким істинно моральним може вважатися тільки такий вчинок, який виходить з божественного встановлення, «від волі і закону Бога».

Шефтсбері не визнавав вільної волі, в сенсі здатності людини зробити абсолютно незалежний вибір. «Бо як би воля не була вільна, ми бачимо, що настрій і примха управляють нею» .

У сфері політики Шефтсбері вважав, що суспільство має будуватися на принципах свободи, він відстоював свободу слова і .

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118613693 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Internet Philosophy Ontology project
    d:Track:Q6023365
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. http://www.historyofparliamentonline.org/volume/1690-1715/member/ashley-anthony-1671-1713
  6. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  7. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuper Entoni Eshli Kuper Sheftsberi angl Anthony Ashley Cooper 3rd Earl of Shaftesbury 26 lyutogo 1671 London 4 lyutogo 1713 Neapol anglijskij filosof pismennik i politik diyach Prosvitnictva Tretij graf Sheftsberi Avtor robit zibranih u troh tomah Harakteristiki lyudej zvichayiv dumok chasiv prisvyachenih etichnim estetichnim religijnim i politichnim problemam Entoni Eshli Kuper 3 j graf SheftsberiNarodivsya26 lyutogo 1671 1671 02 26 1 3 London Korolivstvo Angliya 1 Pomer4 lyutogo 1713 1713 02 04 1 2 41 rik Neapol Neapolitanske korolivstvo 1 PohovannyadKrayina Korolivstvo Angliya 5 Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnistfilosof pismennik politikGaluzfilosofiyaAlma materdZnannya movanglijska 3 TituldPosadad 5 i dBatkod 6 Matid 7 6 Brati sestrid 6 U shlyubi zd 6 Ditid 6 Mediafajli u VikishovishiFilosofiyaIdeyi ta misliteli yaki vplinuli na Sheftsberi Antichnist Neoplatonizm i stoyicizm Kembridzhski neoplatoniki Panteyizm Dzhordano Bruno Sensualizm i liberalizm Lokka Etichna koncepciya bagato v chomu pobudovana na kritici egoyistichnoyi doktrini lyudskoyi prirodi Tomasa Gobbsa Kolo problem sho rozglyadayutsya Sheftsberi obmezhuvalosya etikoyu religiyeyu i estetikoyu a takozh mozhna nazvati politiku do yakoyi vin ne zalishavsya bajduzhim navit pislya togo yak jomu dovelosya vidijti vid derzhavnih sprav Prote vsi ci sferi dlya nogo povnistyu vicherpuvali zmist filosofiyi i po suti buli organichnoyu i nerozdilnoyu yednistyu Principi piznannya lyudini sposterezhennya i teleologiyaPiznannya lyudskoyi prirodi za Sheftsberi povinno gruntuvatisya na sposterezhenni i teleologiyi Empirizm nedostatnij sam po sobi oskilki rozglyad predmeta poza jogo zv yazkami ye zovsim neproduktivnim i bezgluzdim Tak napriklad ne mozhna zrozumiti budovu godinnika ne mayuchi ponyattya pro te dlya chogo vin sluzhat govorit Sheftsberi Dlya sposterezhennya lyudini neobhidno trimati v dumci yiyi priznachennya tu metu yaka vlastiva yiyi prirodi Sposterezhennya i teleologiya povinni jti noga v nogu sposterezhennya peredbachaye nayavnist meti yaka u svoyu chergu mozhe j povinna buti viyavlena zavdyaki sposterezhennyu Takim chinom filosofiya Sheftsberi ob yednuye z odnogo boku teleologichnij pidhid za yakim isnuye garmonijnij kosmichnij poryadok v yakomu kozhen jogo element zajmaye vidvedene jomu misce i maye metu isnuvannya z inshogo boku retelne sposterezhennya EtikaSheftsberi poryad z Lokkom mozhna nazvati tvorcem osvityanskoyi etiki sensualizmu Jogo ideyi bezposeredno vplinuli na etichni koncepciyi Devida Yuma Adama Smita Zhana Zhaka Russo Deni Didro Konkretnishe jogo etiku mozhna viznachiti yak panteyistichnij evdemonizm yakij harakterizuyetsya neviddilnistyu moralnosti lyudini vid panteyistichnoyi prirodi yednistyu lyudini i rodu individa ta universumu pochuttiv i rozumu shilnostej i obov yazku Princip yednosti lyudini i prirodi Priroda ye garmonijnim cilim sho vklyuchaye v sebe i lyudsku prirodu Cya yednist piznayetsya tvorchoyu diyalnistyu lyudini v nauci mistectvi filosofiyi vona piznayetsya v garmonijnomu ustroyi svitobudovi v estetichnomu pochutti poryadku Ponyattya dobra Ponyattya dobra u Sheftsberi vklyucheno ne tilki v sistemu suspilnih vidnosin ale zastosovuyetsya i do prirodi v cilomu Kriteriyem za yakim Sheftsberi viznachaye dobro ye jogo sluzhinnya zagalnomu spriyannya blagodenstvu svitobudovi Svit postaye yak iyerarhichna uporyadkovana sistema pidklasiv yaki v sukupnosti stanovlyat yedine cile tak sho samostijno vzyata istota buduchi blagodijnoyu i spriyayuchi procvitannyu svogo rodu spriyaye takozh i blagodenstvu Cilogo Tobto garmonuye z Cilim dobra ne garmoniyuye zla abo dobro prirodne zlo neprirodne tosho Dobro takim chinom ye yakist vlastiva ne tilki lyudini ale j bud yakij docilnij istoti i viznachayetsya svoyim stavlennyam do cilogo Lyudinu vidriznyaye moralnist i zdatnist buti dobrochesnoyu abo inshimi slovami zdatnist vibirati mizh dobrim i poganim Ce mozhlivo zavdyaki zdatnosti utvoryuvati zagalni ponyattya zovnishnih rechej i golovne vnutrishnih shilnostej upodoban i pochuttiv Bud yaka diya zbudzhuyetsya pochuttyam abo shilnistyu yak kazhe Sheftsberi todi yak rozum sam po sobi ne mozhe buti pobudnikom i dostatnoyu prichinoyu vchinku Shilnist zhe mozhe buti dobrochesnoyu abo hibnoyu i ta i insha proyavlyayutsya u lyudini ale zavdyaki nashim reflektivnim zdibnostyam mi mozhemo formuvati stavlennya do shilnostej pochuttiv yak do dobrih tak i do poganih Tobto nam pritamanna zdatnist formuvati zagalne ponyattya shilnosti chi ideyu pochuttya yaka i pidkazuye nam pravilnist tih chi inshih namiriv spravedlivist abo nespravedlivist vchinkiv tosho Sheftsberi nazivaye cyu zdatnist pochuttyam spravedlivogo i nespravedlivogo abo moralnim pochuttyam Moralne pochuttya ce vrodzhene pochuttya simpatiyi do dobra i antisimpatiyi do zla Moralne pochuttya buduchi rozvinenim v lyudini osvitoyu i postijnim zastosuvannyam utvoryuye pozitivne stavlennya do tih shilnostej yaki spriyayut blagodenstvu suspilstva a cherez nogo i svitobudovi v cilomu i negativne shodo do tih shilnostej yaki primenshuyut jogo Sheftsberi nazivaye tri vidi shilnostej motiviv yaki mozhut stati prichinoyu vchinku gromadski abo prirodni tobto taki yaki vedut do zagalnogo blaga egoyistichni tezh prirodni ale provodyat do osobistogo blaga neprirodni nahili yaki ne vedut ni do zagalnogo ni do privatnogo blaga nenavist zloba Moralnist polyagaye v zbalansovanomu spivvidnoshenni gromadskih ta egoyistichnih nahiliv Razom z tim vin vidznachaye sho dlya lyudini prirodno poyednuvati egoyistichni i suspilni interesi oskilki dovedeni do krajnosti odni z nih zgubnimi dlya lyudini Kinceva meta lyudskogo isnuvannya dobrochinnist Buti dobrochesnim oznachaye buti shaslivim Tut zigrav svoyu rol vpliv na Sheftsberi stoyicizmu Podilyayuchi zadovolennya tila i zadovolennya rozumu vin ukladaye sho lyudina shasliva zalezhno vid zadovolen rozumu a ne tila i dobrodijne zhittya ye bezsumnivnim sposobom dosyagti duhovnoyi avtonomnosti i shastya Dobrochesna lyudina za Sheftsberi ne zalezhit vid primh doli i obstavin Sheftsberi vidstoyuye nezalezhnist moralnosti vid religiyi Lyudina religijna neobov yazkovo viyavitsya dobrochesnoyu i navpaki moralna lyudina cilkom mozhe buti ateyistom Vin vidkidaye teologichnij volyuntarizm Lokka zgidno z yakim istinno moralnim mozhe vvazhatisya tilki takij vchinok yakij vihodit z bozhestvennogo vstanovlennya vid voli i zakonu Boga Sheftsberi ne viznavav vilnoyi voli v sensi zdatnosti lyudini zrobiti absolyutno nezalezhnij vibir Bo yak bi volya ne bula vilna mi bachimo sho nastrij i primha upravlyayut neyu U sferi politiki Sheftsberi vvazhav sho suspilstvo maye buduvatisya na principah svobodi vin vidstoyuvav svobodu slova i PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118613693 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 http www historyofparliamentonline org volume 1690 1715 member ashley anthony 1671 1713 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824Dzherela ta literaturaSheftsberi Entoni Eshli Kuper Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 720 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X

Дата публікації:
Топ