Розумний егоїзм

Розу́мний егої́зм — термін, яким часто позначають філософсько-етичну позицію, що встановлює для кожного суб'єкта принциповий пріоритет його власних інтересів над будь-якими іншими інтересами, громадськими або інтересами інших суб'єктів.

Потреба в окремому терміні зумовлена, мабуть, негативним смисловим відтінком, традиційно пов'язуваним із терміном «егоїзм». Під егоїстом (без уточнювального слова «розумний») часто розуміють людину, яка думає тільки про себе й/або нехтує інтересами інших людей. Водночас, прихильники «розумного егоїзму» зазвичай стверджують, що таке нехтування через низку причин просто невигідне для того, хто нехтує. Тому таке нехтування — не егоїзм (у вигляді пріоритету особистих інтересів над будь-якими іншими), а лише прояв недалекоглядності або навіть дурості. Розумний егоїзм у побутовому розумінні — це вміння жити власними інтересами, не суперечачи інтересам інших.

Історія

Концепція розумного егоїзму почала формуватися у Новий час, перші міркування на цю тему зустрічаються вже у працях Спінози і Гельвеція.

У повному обсязі концепція розумного егоїзму була представлена ​​тільки у романі Чернишевського («Що робити?»). У XX столітті ідеї розумного егоїзму відроджує Айн Ренд у збірці есеїв ^[en]», повісті «Гімн» і романах «Джерело» та «Атлант розправив плечі». У філософії Айн Ренд розумний егоїзм невіддільний від раціоналізму в мисленні й об'єктивізму в етиці. Також розумним егоїзмом займався психотерапевт Натаніель Бранден.

Див. також

• Об'єктивізм
• Макс Штірнер

Література

• Розумного егоїзму теорія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 556. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
• . — М. : , 2012. — 576 с. — .
• Ренд А. Атлант расправил плечи. — М. : , 2007. — 1364 с. — .
• Ренд А. Гимн. — М. : , 2008. — 112 с. — .
• Ренд А. . — М. : , 2011. — 186 с. — .
• Ренд А. Источник. — М. : , 2014. — 808 с. — .