Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Математи́чні нача́ла натура́льної філосо́фії» (лат. Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica) або, скорочено, «Начала» (лат. Principia) — фундаментальна праця І. Ньютона, у якій він сформулював закон всесвітнього тяжіння і три закони Ньютона, котрі заклали основи класичної механіки. Праця у трьох книгах вперше була опублікована 5 липня 1687 року. Згодом Ньютон опублікував ще дві редакції у 1713 та у 1726 роках. Потім було ще п'ять чи шість видань латинською. Останнє з цих латинських видань здійснене у Глазго в 1871 р. за підтримки В. Томсона (лорда Кельвіна) і Г. Блакбурна. Англійською «Начала» перекладені А. Моттом (англ. Andrew Motte) і видані у 1727 р.; наступним був французький переклад, виконаний маркізою дю Шатле (Дюшатле, фр. Gabrielle Émilie Le Tonnelier de Breteuil, marquise du Châtelet) з примітками А. К. Клеро, виданий у 1759 р., і німецький переклад І. Вольферса, виданий у Берліні 1871 р.
 Титульний аркуш «Начал» Ньютона, першого видання (1687) | |
| Автор | Ісаак Ньютон |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | лат. Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica |
| Країна | Королівство Англія |
| Мова | латинська |
| Тема | класична фізика |
| Жанр | натурфілософія і класична механіка |
| Місце | Лондон |
| Видано | 1687 |
| |
Історія написання
Історія створення цієї праці починається у 1682 році, коли наближення до Землі комети Галлея викликало зростання інтересу до небесної механіки. Едмонд Галлей намагався вмовити Ньютона опублікувати його «загальну теорію руху», про яку вже давно ходили чутки в наукових колах, та Ньютон відмовився. Він взагалі неохоче відволікався від своїх досліджень заради кропіткої справи видання наукових праць.
У серпні 1684 року Галлей під час перебування у Кембриджі розповів Ньютону, що вони з К. Реном і Р. Гуком обговорювали проблему, як, виходячи з формули закону тяжіння, вивести еліптичність форми орбіти планет, але не знайшли розв'язку. Ньютон повідомив, що в нього уже є таке доведення, і в листопаді надіслав Галлею готовий рукопис. Той відразу оцінивши значення результату й методу, негайно знову відвідав Ньютона і цього разу зумів умовити його опублікувати свої здобутки. 10 грудня 1684 року в протоколах Королівського товариства з'явився історичний запис:
Пан Галлей … недавно бачив у Кембриджі м-ра Ньютона, і той показав йому цікавий трактат «De motu» (лат. Про рух). За бажанням п. Галлея, Ньютон обіцяв надіслати згаданий трактат у Товариство.
Робота над книгою тривала протягом 1684—1686 років. За спогадами Гемфрі Ньютона, родича вченого і його помічника в ці роки, спочатку Ньютон писав «Начала» у перервах між дослідами з алхімії, яким приділяв основну увагу, потім поступово захопився й з наснагою присвятив себе роботі над головною книгою свого життя.
28 квітня 1686 року перший том «Начал» був представлений Королівському товариству. 19 травня Е. Галлею доручається видання книги. Відразу виникли ускладнення. Р. Гук став наполягати на своєму авторстві встановлення закону 
. Ньютон не погоджувався. Галлею довелось прикласти немало зусиль, щоб все владнати. У кінці книги було дописано, що зв'язок між законом сили і третім законом Кеплера вперше встановили К. Рен, Р. Гук і Е. Галлей. Восени 1686 року надійшла друга книга «Начал», а у квітні 1687 року — третя.
Усі три томи, після деяких авторських правок, вийшли друком у 1687 році. Тираж (близько 300 примірників) було розпродано за 4 роки, що для того часу було хорошим показником. Це був період великого творчого вибуху наукової енергії вченого. І. Ньютон пройшов шлях від найпростішої задачі руху одного тіла до небесної механіки. Як фізичний так і математичний рівень праці Ньютона зовсім непорівнянні з роботами його попередників. У ньому відсутня аристотелева чи декартова метафізика, з її неясно сформульованими, часто надуманими «першопричинами» природних явищ. Ньютон не проголошує, що в природі діє закон тяжіння, а суворо доводить цей факт, виходячи зі спостережуваної картини руху планет та їх супутників. Метод Ньютона — це створення моделі явища (без вигадувань гіпотез) з пошуком його причин. Такий підхід, початок якому було покладено Г. Галілеєм, означав кінець старої фізики. Якісний опис природи поступився місцем кількісному — значну частину праці займають розрахунки, креслення й таблиці.
Короткий зміст праці
Праця складається із вступних розділів «Визначення», «Аксіоми або закони руху» і трьох книг.
У розділі «Визначення» [ 14 травня 2013 у Wayback Machine.] Ньютон чітко і зрозуміло визначив базові поняття механіки, включаючи такі найважливіші фізичні величини, як маса, кількість руху та зовнішня сила.
Постулюється абсолютність простору і часу, міра яких не залежить від положення і швидкості спостерігача. Дається визначення абсолютного і відносного рухів та спокою.
У вступному розділі «Аксіоми або закони руху» [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.] на основі чітко визначених понять формулюються три закони ньютонівської механіки та шість наслідків з них. Закони Ньютон сформулював у такому вигляді:
- Усяке тіло продовжує перебувати в стані спокою або рівномірного і прямолінійного руху, поки й оскільки воно прикладеними силами не буде змушене змінити цей стан (лат. Corpus omne perseverare in statu suo quiescendi vel movendi uniformiter in directum, nisi quatenus illud a viribus impressis cogitur statum suum mutare).
- Зміна кількості руху пропорційна прикладеній силі і відбувається у напрямку тієї прямої, вздовж якої ця сила діє (лат. Mutationem motus proportionalem esse vi motrici impressaeet fieri secundum lineam rectam qua vis illa imprimitur).
- Дії завжди відповідає однакова та протилежна протидія, або, взаємодії двох тіл одне з одним між собою рівні і спрямовані в протилежні сторони (лат. Actioni coutrariam semper et aequalem esse reactionem: sive corporum duorum actiones in se mutuo semper esse aequales et in partes contrarias dirigi).
Вперше подано загальні рівняння руху, причому, якщо фізика Аристотеля стверджувала, що швидкість тіла залежить від рушійної сили, то Ньютон вносить істотну поправку: не швидкість, а прискорення.
Книга 1. Про рух тіл (лат. De motu corporum)
На основі теорем про границі і нескінченно малі приводиться строге виведення із закону всесвітнього тяжіння всіх трьох законів Кеплера. Описані й невідомі Й. Кеплеру гіперболічні й параболічні орбіти небесних тіл.
Книга 2. Про рух тіл
Книга присвячена руху тіл в земних умовах, з урахуванням опору середовища. Тут в одному місці (розділ 2) Ньютон, як виняток, використовує аналітичний підхід для доказу кількох теорем і проголошує свій пріоритет у створенні «методу флюксій» (диференціального числення).
Так само, як Ньютон розглядав у першій книзі наслідки різних уявних законів тяжіння, тут він розглядає різні можливі закони опору (розділ 1 присвячений випадку пропорційної залежності опору від швидкості, а розділ 2 — наслідкам опору, що пропорційний квадрату швидкості). У книзі також обговорюються (у розділі 5) принципи гідростатики і властивості стисливої рідини. Ефект опору повітря при коливанні маятників вивчаються в розділі 6, а також робиться спроба встановити деякі характеристики опору повітря на основі спостережень за рухами маятника при різних умовах. Ньютон порівнює опір середовища рухові тіл різної форми та робить спроби обчислення швидкості поширення звукових хвиль.
Книга 3. Про систему світу (лат. De mundi systemate)
Розглядаються особливості використання закону всесвітнього тяжіння, особливо його наслідки для астрономії. Книга ґрунтується на висновках першої книги, і застосовує її положення для пояснення специфіки руху об'єктів Сонячної системи. Тут, розглядаючи результати астрономічних спостережень, Ньютон знаходить підтвердження, що відкриті закони мають універсальне застосування і однаково працюють стосовно супутників Юпітера та Сатурна і стосовно Місяця, а також планет, що обертаються навколо Сонця. Він також дає пояснення припливів та намагається дати кількісну оцінку внеску Сонця і Місяця у величину припливних явищ, а також пропонує першу теорію прецесії рівнодень. Дає пояснення руху комет поблизу планет.
Критика
Слабким місцем теорії тяжіння Ньютона, на думку багатьох учених, була відсутність пояснення природи цієї сили. Ньютон виклав тільки математичний апарат, залишивши відкритими питання про причину тяжіння і його матеріального носія. Для наукової громадськості, вихованої на філософії Декарта, це був незвичний і зухвалий підхід, і лише тріумфальний успіх небесної механіки в XVIII столітті змусив фізиків тимчасово примиритися з ньютонівською теорією. Фізичні основи тяжіння прояснилися тільки через більш ніж два століття, з появою Загальної теорії відносності.
Математичний апарат і загальну структуру книги Ньютон побудував максимально близькими до тодішнього стандарту наукової строгості — «Начал» Евкліда. Математичний аналіз він свідомо майже ніде не використовував — застосування нових, незвичних методів ймовірно поставило б під загрозу довіру до викладених результатів. Ці міркування, однак, знецінили ньютонівський метод викладу для наступних поколінь читачів. Книга Ньютона була першою роботою з нової фізики й одночасно однією з останніх серйозних праць, що використовували старі методи математичного дослідження.
Усі послідовники Ньютона вже використовували створені ним потужні методи математичного аналізу. Безпосередніми продовжувачами справи Ньютона стали д'Аламбер, Л. Ейлер, Лаплас, Клеро та Ж. Лагранж.
Значення роботи
З моменту виходу роботи і аж до початку XX століття всі закони Ньютона вважалися непорушними. Фізики поступово звикли до далекодії, і навіть намагалися приписати його, за аналогією, електромагнітному полю (до появи рівнянь Максвелла). Природа тяжіння розкрилася тільки з появою робіт Ейнштейна із Загальної теорії відносності.
На честь «Начал» Ньютона названо (1964 рік) астероїд 2653 Principia.
Примітки
- . https://www.gutenberg.org/ (Проєкт «Гутенберг»). Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 26 листопада 2011.
- Isaac Newton's Philosophiae Naturalis Principia Mathematica: the Third edition (1726) with variant readings, assembled and ed. by Alexandre Koyré and I Bernard Cohen with the assistance of Anne Whitman (Cambridge, MA, 1972, Harvard UP).
- . Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 26 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 26 листопада 2011.
- Карцев В. П. Ньютон. — М.: Молодая гвардия, 1987. — (ЖЗЛ).
Посилання
| У Вікіджерелах є Philosophiae Naturalis Principia Mathematica |
Видання латинською
- 1687 (перше видання):
- Philosophiæ naturalis principia mathematica [ 3 червня 2022 у Wayback Machine.], auctore Is. Newton, Londini, iussu Societatis Regiae ac typis Josephi Streater, anno MDCLXXXVII (Копія Ньютона)
- факсиміле [ 17 квітня 2013 у Wayback Machine.] Norges teknisk-naturvitenskapelige universitet (http://www.ntnu.no/ [ 25 березня 2021 у Wayback Machine.]) (лат.)
- факсиміле [ 8 липня 2014 у Wayback Machine.] Google (лат.)
- Babson College Archives & Special Collections.(лат.)
- Principia [ 26 квітня 2013 у Wayback Machine.]. 1833 Глазго перевидання (том 1) з книгами 1 і 2, анотації Leseur, Jacquier and Calandrini 1739-42. (лат.)
Видання англійською
| У Вікіджерелах є The Mathematical Principles of Natural Philosophy (American edition, 1846) |
- 1729: Newton's 'Principia', first English translation, vol.1 with Book 1 [ 14 травня 2013 у Wayback Machine.].(англ.)
- 1729: Newton's 'Principia', first English translation, vol.2 with Books 2 and 3 [ 8 липня 2014 у Wayback Machine.]. (Book 3 starts at p.200 [ 8 липня 2014 у Wayback Machine.].).(англ.)
- . Частково видозмінена англійська версія, що базується на англійському перекладі 1729 року.(англ.)
Видання російською
- Ньютон И. Математические начала натуральной философии / Перевод с латинского и примечания А. Н. Крылова. — М. : Наука, 1989. — 688 с. — (Классики науки) — .
Література
- Храмов Ю. А. История физики [Текст] / Ю. А. Храмов ; НАН Украины, Центр исслед. науч.-техн. потенциала и истории науки им. Г. М. Доброва, Укр. о-во историков науки, Ин-т гуманит. исслед. — К. : Феникс, 2006. — 1176 с. —
- Карцев В. П. Ньютон. — М.: Молодая гвардия, 1987. — 415 с. — (Жизнь замечат. людей. Сер. биогр. Вып. 17 (684)).
- Садовий М. І., Трифонова О. М. Історія фізики з перших етапів становлення до початку ХХІ століття: навчальний посібник [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.] [для студ. ф.-м. фак. вищ. пед. навч. закл.]. — 2-ге вид. переробл. та доп. — Кіровоград: ПП "Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2013. — 436 с.
- Кордун, Г. Г. Історія фізики: навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів та університетів, що вивчають дисципліну «Фізика» / Г. Г. Кордун. — 3-тє вид., перероб. і допов. — К.: Вища школа, 1993. — 280 с. —
Посилання
- Трифонова О. М. Садовий М. І. Історія фізики: навчальний курс [ 12 квітня 2019 у Wayback Machine.] на Вікі ЦДПУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matemati chni nacha la natura lnoyi filoso fiyi lat Philosophiae Naturalis Principia Mathematica abo skorocheno Nachala lat Principia fundamentalna pracya I Nyutona u yakij vin sformulyuvav zakon vsesvitnogo tyazhinnya i tri zakoni Nyutona kotri zaklali osnovi klasichnoyi mehaniki Pracya u troh knigah vpershe bula opublikovana 5 lipnya 1687 roku Zgodom Nyuton opublikuvav she dvi redakciyi u 1713 ta u 1726 rokah Potim bulo she p yat chi shist vidan latinskoyu Ostannye z cih latinskih vidan zdijsnene u Glazgo v 1871 r za pidtrimki V Tomsona lorda Kelvina i G Blakburna Anglijskoyu Nachala perekladeni A Mottom angl Andrew Motte i vidani u 1727 r nastupnim buv francuzkij pereklad vikonanij markizoyu dyu Shatle Dyushatle fr Gabrielle Emilie Le Tonnelier de Breteuil marquise du Chatelet z primitkami A K Klero vidanij u 1759 r i nimeckij pereklad I Volfersa vidanij u Berlini 1871 r Matematichni nachala naturalnoyi filosofiyi Titulnij arkush Nachal Nyutona pershogo vidannya 1687 Avtor Isaak NyutonNazva movoyu originalu lat Philosophiae Naturalis Principia MathematicaKrayina Korolivstvo AngliyaMova latinskaTema klasichna fizikaZhanr naturfilosofiya i klasichna mehanikaMisce LondonVidano 1687 Matematichni nachala naturalnoyi filosofiyi u VikishovishiPro pracyu Rassela i Vajtheda z logiki div Principia Mathematica Primirnik pershogo vidannya z rukopisnimi pomitkami ta vipravlennyami Nyutona dlya drugogo vidannyaIstoriya napisannyaIstoriya stvorennya ciyeyi praci pochinayetsya u 1682 roci koli nablizhennya do Zemli kometi Galleya viklikalo zrostannya interesu do nebesnoyi mehaniki Edmond Gallej namagavsya vmoviti Nyutona opublikuvati jogo zagalnu teoriyu ruhu pro yaku vzhe davno hodili chutki v naukovih kolah ta Nyuton vidmovivsya Vin vzagali neohoche vidvolikavsya vid svoyih doslidzhen zaradi kropitkoyi spravi vidannya naukovih prac U serpni 1684 roku Gallej pid chas perebuvannya u Kembridzhi rozpoviv Nyutonu sho voni z K Renom i R Gukom obgovoryuvali problemu yak vihodyachi z formuli zakonu tyazhinnya vivesti eliptichnist formi orbiti planet ale ne znajshli rozv yazku Nyuton povidomiv sho v nogo uzhe ye take dovedennya i v listopadi nadislav Galleyu gotovij rukopis Toj vidrazu ocinivshi znachennya rezultatu j metodu negajno znovu vidvidav Nyutona i cogo razu zumiv umoviti jogo opublikuvati svoyi zdobutki 10 grudnya 1684 roku v protokolah Korolivskogo tovaristva z yavivsya istorichnij zapis Pan Gallej nedavno bachiv u Kembridzhi m ra Nyutona i toj pokazav jomu cikavij traktat De motu lat Pro ruh Za bazhannyam p Galleya Nyuton obicyav nadislati zgadanij traktat u Tovaristvo Robota nad knigoyu trivala protyagom 1684 1686 rokiv Za spogadami Gemfri Nyutona rodicha vchenogo i jogo pomichnika v ci roki spochatku Nyuton pisav Nachala u perervah mizh doslidami z alhimiyi yakim pridilyav osnovnu uvagu potim postupovo zahopivsya j z nasnagoyu prisvyativ sebe roboti nad golovnoyu knigoyu svogo zhittya 28 kvitnya 1686 roku pershij tom Nachal buv predstavlenij Korolivskomu tovaristvu 19 travnya E Galleyu doruchayetsya vidannya knigi Vidrazu vinikli uskladnennya R Guk stav napolyagati na svoyemu avtorstvi vstanovlennya zakonu 1r2 displaystyle frac 1 r 2 Nyuton ne pogodzhuvavsya Galleyu dovelos priklasti nemalo zusil shob vse vladnati U kinci knigi bulo dopisano sho zv yazok mizh zakonom sili i tretim zakonom Keplera vpershe vstanovili K Ren R Guk i E Gallej Voseni 1686 roku nadijshla druga kniga Nachal a u kvitni 1687 roku tretya Usi tri tomi pislya deyakih avtorskih pravok vijshli drukom u 1687 roci Tirazh blizko 300 primirnikiv bulo rozprodano za 4 roki sho dlya togo chasu bulo horoshim pokaznikom Ce buv period velikogo tvorchogo vibuhu naukovoyi energiyi vchenogo I Nyuton projshov shlyah vid najprostishoyi zadachi ruhu odnogo tila do nebesnoyi mehaniki Yak fizichnij tak i matematichnij riven praci Nyutona zovsim neporivnyanni z robotami jogo poperednikiv U nomu vidsutnya aristoteleva chi dekartova metafizika z yiyi neyasno sformulovanimi chasto nadumanimi pershoprichinami prirodnih yavish Nyuton ne progoloshuye sho v prirodi diye zakon tyazhinnya a suvoro dovodit cej fakt vihodyachi zi sposterezhuvanoyi kartini ruhu planet ta yih suputnikiv Metod Nyutona ce stvorennya modeli yavisha bez vigaduvan gipotez z poshukom jogo prichin Takij pidhid pochatok yakomu bulo pokladeno G Galileyem oznachav kinec staroyi fiziki Yakisnij opis prirodi postupivsya miscem kilkisnomu znachnu chastinu praci zajmayut rozrahunki kreslennya j tablici Korotkij zmist praciStorinka Nachal Nyutona z aksiomami mehaniki Pracya skladayetsya iz vstupnih rozdiliv Viznachennya Aksiomi abo zakoni ruhu i troh knig U rozdili Viznachennya 14 travnya 2013 u Wayback Machine Nyuton chitko i zrozumilo viznachiv bazovi ponyattya mehaniki vklyuchayuchi taki najvazhlivishi fizichni velichini yak masa kilkist ruhu ta zovnishnya sila Postulyuyetsya absolyutnist prostoru i chasu mira yakih ne zalezhit vid polozhennya i shvidkosti sposterigacha Dayetsya viznachennya absolyutnogo i vidnosnogo ruhiv ta spokoyu U vstupnomu rozdili Aksiomi abo zakoni ruhu 1 sichnya 2014 u Wayback Machine na osnovi chitko viznachenih ponyat formulyuyutsya tri zakoni nyutonivskoyi mehaniki ta shist naslidkiv z nih Zakoni Nyuton sformulyuvav u takomu viglyadi Usyake tilo prodovzhuye perebuvati v stani spokoyu abo rivnomirnogo i pryamolinijnogo ruhu poki j oskilki vono prikladenimi silami ne bude zmushene zminiti cej stan lat Corpus omne perseverare in statu suo quiescendi vel movendi uniformiter in directum nisi quatenus illud a viribus impressis cogitur statum suum mutare Zmina kilkosti ruhu proporcijna prikladenij sili i vidbuvayetsya u napryamku tiyeyi pryamoyi vzdovzh yakoyi cya sila diye lat Mutationem motus proportionalem esse vi motrici impressaeet fieri secundum lineam rectam qua vis illa imprimitur Diyi zavzhdi vidpovidaye odnakova ta protilezhna protidiya abo vzayemodiyi dvoh til odne z odnim mizh soboyu rivni i spryamovani v protilezhni storoni lat Actioni coutrariam semper et aequalem esse reactionem sive corporum duorum actiones in se mutuo semper esse aequales et in partes contrarias dirigi Vpershe podano zagalni rivnyannya ruhu prichomu yaksho fizika Aristotelya stverdzhuvala sho shvidkist tila zalezhit vid rushijnoyi sili to Nyuton vnosit istotnu popravku ne shvidkist a priskorennya Kniga 1 Pro ruh til lat De motu corporum Na osnovi teorem pro granici i neskinchenno mali privoditsya stroge vivedennya iz zakonu vsesvitnogo tyazhinnya vsih troh zakoniv Keplera Opisani j nevidomi J Kepleru giperbolichni j parabolichni orbiti nebesnih til Kniga 2 Pro ruh til Pravki Nyutona pri pidgotovci Nachal do drugogo vidannya eksponat Biblioteki Kembridzhskogo universitetu Kniga prisvyachena ruhu til v zemnih umovah z urahuvannyam oporu seredovisha Tut v odnomu misci rozdil 2 Nyuton yak vinyatok vikoristovuye analitichnij pidhid dlya dokazu kilkoh teorem i progoloshuye svij prioritet u stvorenni metodu flyuksij diferencialnogo chislennya Tak samo yak Nyuton rozglyadav u pershij knizi naslidki riznih uyavnih zakoniv tyazhinnya tut vin rozglyadaye rizni mozhlivi zakoni oporu rozdil 1 prisvyachenij vipadku proporcijnoyi zalezhnosti oporu vid shvidkosti a rozdil 2 naslidkam oporu sho proporcijnij kvadratu shvidkosti U knizi takozh obgovoryuyutsya u rozdili 5 principi gidrostatiki i vlastivosti stislivoyi ridini Efekt oporu povitrya pri kolivanni mayatnikiv vivchayutsya v rozdili 6 a takozh robitsya sproba vstanoviti deyaki harakteristiki oporu povitrya na osnovi sposterezhen za ruhami mayatnika pri riznih umovah Nyuton porivnyuye opir seredovisha ruhovi til riznoyi formi ta robit sprobi obchislennya shvidkosti poshirennya zvukovih hvil Kniga 3 Pro sistemu svitu lat De mundi systemate Rozglyadayutsya osoblivosti vikoristannya zakonu vsesvitnogo tyazhinnya osoblivo jogo naslidki dlya astronomiyi Kniga gruntuyetsya na visnovkah pershoyi knigi i zastosovuye yiyi polozhennya dlya poyasnennya specifiki ruhu ob yektiv Sonyachnoyi sistemi Tut rozglyadayuchi rezultati astronomichnih sposterezhen Nyuton znahodit pidtverdzhennya sho vidkriti zakoni mayut universalne zastosuvannya i odnakovo pracyuyut stosovno suputnikiv Yupitera ta Saturna i stosovno Misyacya a takozh planet sho obertayutsya navkolo Soncya Vin takozh daye poyasnennya pripliviv ta namagayetsya dati kilkisnu ocinku vnesku Soncya i Misyacya u velichinu priplivnih yavish a takozh proponuye pershu teoriyu precesiyi rivnoden Daye poyasnennya ruhu komet poblizu planet KritikaSlabkim miscem teoriyi tyazhinnya Nyutona na dumku bagatoh uchenih bula vidsutnist poyasnennya prirodi ciyeyi sili Nyuton viklav tilki matematichnij aparat zalishivshi vidkritimi pitannya pro prichinu tyazhinnya i jogo materialnogo nosiya Dlya naukovoyi gromadskosti vihovanoyi na filosofiyi Dekarta ce buv nezvichnij i zuhvalij pidhid i lishe triumfalnij uspih nebesnoyi mehaniki v XVIII stolitti zmusiv fizikiv timchasovo primiritisya z nyutonivskoyu teoriyeyu Fizichni osnovi tyazhinnya proyasnilisya tilki cherez bilsh nizh dva stolittya z poyavoyu Zagalnoyi teoriyi vidnosnosti Matematichnij aparat i zagalnu strukturu knigi Nyuton pobuduvav maksimalno blizkimi do todishnogo standartu naukovoyi strogosti Nachal Evklida Matematichnij analiz vin svidomo majzhe nide ne vikoristovuvav zastosuvannya novih nezvichnih metodiv jmovirno postavilo b pid zagrozu doviru do vikladenih rezultativ Ci mirkuvannya odnak znecinili nyutonivskij metod vikladu dlya nastupnih pokolin chitachiv Kniga Nyutona bula pershoyu robotoyu z novoyi fiziki j odnochasno odniyeyu z ostannih serjoznih prac sho vikoristovuvali stari metodi matematichnogo doslidzhennya Usi poslidovniki Nyutona vzhe vikoristovuvali stvoreni nim potuzhni metodi matematichnogo analizu Bezposerednimi prodovzhuvachami spravi Nyutona stali d Alamber L Ejler Laplas Klero ta Zh Lagranzh Znachennya robotiZ momentu vihodu roboti i azh do pochatku XX stolittya vsi zakoni Nyutona vvazhalisya neporushnimi Fiziki postupovo zvikli do dalekodiyi i navit namagalisya pripisati jogo za analogiyeyu elektromagnitnomu polyu do poyavi rivnyan Maksvella Priroda tyazhinnya rozkrilasya tilki z poyavoyu robit Ejnshtejna iz Zagalnoyi teoriyi vidnosnosti Na chest Nachal Nyutona nazvano 1964 rik asteroyid 2653 Principia Primitki https www gutenberg org Proyekt Gutenberg Arhiv originalu za 9 chervnya 2012 Procitovano 26 listopada 2011 Isaac Newton s Philosophiae Naturalis Principia Mathematica the Third edition 1726 with variant readings assembled and ed by Alexandre Koyre and I Bernard Cohen with the assistance of Anne Whitman Cambridge MA 1972 Harvard UP Arhiv originalu za 14 travnya 2013 Procitovano 26 listopada 2011 Arhiv originalu za 8 lipnya 2014 Procitovano 26 listopada 2011 Karcev V P Nyuton M Molodaya gvardiya 1987 ZhZL PosilannyaU Vikidzherelah ye Philosophiae Naturalis Principia MathematicaVidannya latinskoyu 1687 pershe vidannya Philosophiae naturalis principia mathematica 3 chervnya 2022 u Wayback Machine auctore Is Newton Londini iussu Societatis Regiae ac typis Josephi Streater anno MDCLXXXVII Kopiya Nyutona faksimile 17 kvitnya 2013 u Wayback Machine Norges teknisk naturvitenskapelige universitet http www ntnu no 25 bereznya 2021 u Wayback Machine lat faksimile 8 lipnya 2014 u Wayback Machine Google lat Babson College Archives amp Special Collections lat Principia 26 kvitnya 2013 u Wayback Machine 1833 Glazgo perevidannya tom 1 z knigami 1 i 2 anotaciyi Leseur Jacquier and Calandrini 1739 42 lat Vidannya anglijskoyu U Vikidzherelah ye The Mathematical Principles of Natural Philosophy American edition 1846 1729 Newton s Principia first English translation vol 1 with Book 1 14 travnya 2013 u Wayback Machine angl 1729 Newton s Principia first English translation vol 2 with Books 2 and 3 8 lipnya 2014 u Wayback Machine Book 3 starts at p 200 8 lipnya 2014 u Wayback Machine angl Chastkovo vidozminena anglijska versiya sho bazuyetsya na anglijskomu perekladi 1729 roku angl Vidannya rosijskoyu Nyuton I Matematicheskie nachala naturalnoj filosofii Perevod s latinskogo i primechaniya A N Krylova M Nauka 1989 688 s Klassiki nauki ISBN 5 02 000747 1 LiteraturaHramov Yu A Istoriya fiziki Tekst Yu A Hramov NAN Ukrainy Centr issled nauch tehn potenciala i istorii nauki im G M Dobrova Ukr o vo istorikov nauki In t gumanit issled K Feniks 2006 1176 s ISBN 966 651 320 X Karcev V P Nyuton M Molodaya gvardiya 1987 415 s Zhizn zamechat lyudej Ser biogr Vyp 17 684 Sadovij M I Trifonova O M Istoriya fiziki z pershih etapiv stanovlennya do pochatku HHI stolittya navchalnij posibnik 14 lyutogo 2019 u Wayback Machine dlya stud f m fak vish ped navch zakl 2 ge vid pererobl ta dop Kirovograd PP Centr operativnoyi poligrafiyi Avangard 2013 436 s Kordun G G Istoriya fiziki navchalnij posibnik dlya studentiv pedagogichnih institutiv ta universitetiv sho vivchayut disciplinu Fizika G G Kordun 3 tye vid pererob i dopov K Visha shkola 1993 280 s ISBN 5 11 004039 7PosilannyaTrifonova O M Sadovij M I Istoriya fiziki navchalnij kurs 12 kvitnya 2019 u Wayback Machine na Viki CDPU