Війна Московії з Річчю Посполитою (літо 1654 — 20 (30) січня 1667) — збройний конфлікт між Московією (Московським царством) і, на початку, союзною Українською козацькою державною (Військом Запорозьким) проти Речі Посполитої Обох Народів з обмеженою участю Кримського ханства. Також в конфлікті брали участь інші сили: запорозькі (низові), слобідські та донські козаки, Шведська імперія. Окрім того, Військо Запорозьке в ході війни виступало як на боці Московії, так і на боці Речі Посполитої та врешті-решт воювало всередині під час періоду громадянської війни, відомої як «Руїна» (Лівобережна частина на стороні Московії, а Правобережна на стороні Речі Посполитої).
Війна розпочалася після укладення угоди між Гетьманщиною та Московським царством, відомої в історіографії як «Березневі статті». Одним з положень договору була воєнна допомога Війську Запорозькому в його революційній боротьбі проти Корони Королівства Польського (однієї з двох конфедеративних частин Речі Посполитої на рівні з Великим князівством Литовським).
Активні бойові дії було припинено з підписанням між Московією та Річчю Посполитою так званого Андрусівського перемир'я. Остаточно війна закінчилася підписанням 1686 року «Вічного миру».
Термінологія
Ця війна має багато назв, вживання яких залежить від історіографічної школи:
- «Московсько-польська війна»;
- «Тринадцятилітня війна»;
- у [en]: «російсько-польська війна», «війна Росії з Польщею за Україну», «війна між Росією та Річчю Посполитою», «боротьба за Білорусію й Україну», «війна з возз'єднання України та Білорусії з Росією».
- у пострадянських країнах (передусім [ru], [be] й українській історіографіях) вживається назва «Російсько-польська війна»;
- у , як аналогія до «Шведського потопу» вживається назва «Російський потоп» або просто «Потоп».[]
Власне, «війна Московії з Річчю Посполитою» та усі вищеописані терміни описують військовий конфлікт між двома державами, їхніми союзниками та васалами у період 1664—1667 років. Вона тісно пов'язана з іншими збройними конфліктами, які відбувалися в той самий час.
- На Півдні [fr]:
- Визвольною війною українського народу;
- Українською національною революцією;
- Московсько-козацькою війною 1658—1659 років;
- Громадянською війною у Гетьманщині, відомою як «Руїна»;
- Польсько-козацько-татарською війною 1666—1671 років.
- На Півночі Понто-Балтійського перешийка:
- Другою Північною війною 1655—1660 років;
- Московсько-шведською війною 1656—1658 років;
- та «Шведським потопом».
Окрім того, ця війна є складовою багатьох серій воєн, зокрема: московсько-польських, литовсько-московських, московсько-козацьких, козацько-шляхетських, .
Передумови
Московське царство прагнуло перегляду умов Поляновського миру, яким завершилась так звана Смоленська війна з Річчю Посполитою, й відповідно повернення Смоленська, Сіверщини та Чернігівщини, втрачених на початку XVII століття.
Напередодні війни
Повстання під проводом Богдана Хмельницького, що переросло у Визвольну війну серйозно послабило Річ Посполиту. Водночас складна внутрішня політична та фінансова ситуація в самій Московії у 1648—1651 роках відстрочила початок воєнних дій.
Царський уряд потурбувався про зовнішньополітичне забезпечення ізоляції свого супротивника, відправивши посольства в Голландію, Францію та «Священну Римську імперію германської нації».
Приводом до війни стало неправильне титулування московського царя Олексія Михайловича Романова в кількох виданих у Речі Посполитій книгах. Рішення почати війну було прийняте Боярською думою у лютому-березні 1653 року. Царський уряд влітку того ж року висунув вимоги до польського короля Яна II Казимира: заборонити книги з «образами» царя та покарати їхніх авторів, а також відновити дію Зборівської угоди. Вимоги були відхилені королем тож 1 (11) жовтня 1653 року Земський собор у Москві вирішив прийняти Військо Запорозьке під царську владу. Це рішення означало офіційне оголошення війни Речі Посполитій.
Річ Посполита не була готова до війни з Московським царством. Війська зазнали великих втрат у боротьбі з українськими козаками та їхніми союзниками кримцями. Скарбниці Польщі та Литви були виснажені, а стратегія оборони з опором на фортифікації анулювалася тим, що у Литві майже не було сучасних фортець.
Хід війни
Король Ян II Казимир | Гетьман Богдан Хмельницький | Цар Олексій Михайлович |
---|
Сторони конфлікту:
- Московське царство, його союзники та васали
- Річ Посполита, її союзники та васали
Перший період війни (1654—1655)
Наступ 1654 року
Основний удар Московського царства, який дістав назву [ru] (ще відомий як «Государів похід»), спрямовувався на територію Великого князівства Литовського силами 3-х корпусів:
- від Новгорода і Пскова на Невель, Полоцьк і Вітебськ;
- від Москви на Смоленськ (головні сили, 41 тисяч війська);
- від Брянська на Рославль, Мстислав і Борисов.
На допомогу московським військам Богдан Хмельницький послав:
- 20-тисячний загін під проводом Івана Золотаренка наступати у Білу Русь (так звана );
- сам же гетьман з основними козацькими силами та з московським загоном боярина [ru] мав діяти за напрямом Кам'янець — Львів — ().
Воєнні дії почалися влітку 1654 року. Одне за одним здавалися московитам прикордонні литовські міста, лише Смоленськ зміг впродовж липня-вересня. Окрім Смоленська, під владою царя опинилися Невель, Вітебськ, Полоцьк, Орша. З боями вдалося взяти Мстислав, Шклов. 8-тисячна армія литовського гетьмана князя Януша Радзивілла була вщент розбита під Шепелевичами.
Восени військо Хмельницького вирушило в похід із Фастова та зайняло Острог, Межиріч та Рівне.
Успіхи московсько-козацького союзних військ призвели до укладення формального союзу між Кримським ханством та Річчю Посполитою проти Москви та Війська Запорозького.
Продовження кампанії у 1655 році
Взимку 1654—1655 років головні московські сили залишили Литву, тож княжому війську разом з загонами добровольців вдалося зробити спробу повернути втрачені території. І хоч литовцям вдалося зайняти кілька міст, 3-місячна облога Могильова завершилася невдачею через брак артилерії. Водночас в Україні польське коронне військо з'єдналося з татарами та у січні 1655 року вело важкі бої без явної переваги якоїсь зі сторін під Охматовим («Дрижиполем»).
Під час літньої кампанії 1655 козацькі підрозділи Івана Золотаренка спільно з головним московським військом князя [ru] розгромили армію князя Радзивілла та 13 (23) липня 1655 року заволоділи Мінськом, а 8 (18) серпня захопили Вільно. У серпні були здобуті Ковно й Гродно.
Восени того ж року московсько-козацькі війська обложили Львів та Кам'янець.
Того ж року значно ускладнилася стратегічна ситуація через що успішна інтервенція московсько-козацьких військ була перервана. Влітку із Річчю Посполитою почала війну Шведська імперія, що надалі історики назвали Шведським потопом. Такий крок був негативно сприйнятий у Москві, адже царат мав плани на реванш зі Швецією щодо втрачених на початку століття територій. Не бажаючи подальшого посилення конкурента, московський уряд припинив активні дії проти Речі Посполитої, а у жовтні 1656 року без консультації зі своїм головним союзником, Хмельницьким, уклав Віленське перемир'я. Водночас Московія розпочала війну проти Швеції.
Другий період війни (1656—1659)
Продовження козацько-шляхетської війни
Невдоволений сепаратним договором союзника, що порушував Березневі статті, Богдан Хмельницький вирішив не дотримуватися угоди про перемир'я. 1657 року проти Корони Королівства Польського гетьман відправив козацький корпус під проводом Антіна Ждановича, що діяв разом із союзником шведів, семигородським князем Дєрдем II Ракоці.
Зазнавши поразки від польсько-татарських військ, Жданович залишив Семигород і повернувся до Чигирина. Вважається, що звістка про поразку козаків прискорила смерть хворого Хмельницького.
Вплив московсько-козацької війни
По смерті Богдана Хмельницького 1657 року почався період, який історики називають «Руїна». Іван Виговський на старшинській раді обрався наказним гетьманом, що деякі історики розглядають як державний переворот проти наступника Богдана, його сина Юрія.
Виговський круто змінив . Оскільки Березневі статті Богдана Хмельницького перестали діяти після сепаратного Віленського перемир'я, то гетьман 6 (16) вересня 1658 року разом з Річчю Посполитою уклали Гадяцький договір. За ним Україна (під назвою «Велике князівство Руське») мала дістати ті ж права, що й Велике князівство Литовське чи Корона Королівства Польського, і приєднатися до Речі Посполитої як рівноправний член конфедерації («Речі Посполитої Трьох Народів»). Однак угода залишилася лише на папері оскільки проти неї виступила і частина шляхти, що ратифікувала на сеймі урізаний варіант договору, і частина козацтва, що повстала проти гетьмана.
Московія ж, після поразки підтриманого нею повстання Пушкаря та Барабаша, почала військову інтервенцію, яка згодом переросла у повноцінну громадянську війну. Козацька опозиція, що складалася з противників прийнятого Сеймом варіанту угоди, зробила своїм лідером молодшого сина Богдана Хмельницького, Юрася Хмельниченка.
Придушити своїх ворогів всередині держави Виговський не зміг, а оточення, що підтримувало його на початку так само перейшло на сторону Хмельницького-молодшого. Тож гетьман був змушений скласти булаву після козацької ради під Германівкою 10 (20) вересня 1659 року. На раді в урочищі Маслів Став під Росавою 23–24 вересня (3—4 жовтня) 1659 року «учинили гетьманом Юрія Хмелницького і знам'я і булаву і печатку і всякі справи Військові у Виговського взяли та віддали Юрію». Пізніше відбулась ще одна старшинська рада неподалік Трахтемирова у Жердевій долині, на якій розроблені так звані «Жердівські статті», які мали б поставити крапку у війні поміж Гетьманщиною та Московією, а також встановити мінімальну залежність гетьманату від царя. Однак, натомість під час між Юрієм Хмельницьким та князем Олексієм Трубецьким були підписані Переяславські статті, які значно звузили автономію козацької держави.
В Україні також московські позиції зміцнилися, бо, попри розгром війська у Конотопській битві в липні 1659 року, війна була виграна Московією зважаючи на пункти Переяславських статей.
Відновлення бойових дій на напрямку Білої Русі
Водночас, на Півночі, війна Московського царства зі шведами йшла невдало, і після розгрому шведами Датсько-Норвезької унії (союзника Речі Посполитої та Москви) та виходу її з війни, а також звісток про дії Виговського було підписане Валієсарське перемир'я. Одразу ж поляки відновили воєнні дії проти московських військ у Литві. Однак, після перших успіхів литовських загонів Вінцента Корвіна-Госевського та Павла Яна Сапіги московським воєводам вдалося повністю відновити свої позиції у Великому князівстві Литовському і здобути Старий Бихов, чого їм не вдавалося 1654 і 1655 роках.
Третій період війни (1660—1667)
Розгром московських військ у Литві
1660 рік виявився поворотним роком війни. Хоча він почався з нового наступу московської армії князя Івана Хованського на Новогрудок, Гродно та Берестя, але ситуація змінилася у травні 1660 року. Річ Посполита уклала Олівський мир зі шведами та змогла зосередити всі зусилля проти московських військ. Литовська армія, посилена коронним загоном гетьмана Стефана Чарнецького, наприкінці червня 1660 року під [be] завдала тяжкої поразки князю Хованському і вже на початку липня захопила Мінськ, а згодом — Полоцьк і усю Чорну Русь до річки Березина.
Протягом 1661 року литовському війську вдалося захопити Могильов, Себеж та інші міста князівства Литовського, а у листопаді 1661 року — його столицю Вільно.
Розгром московських військ в Україні
Влітку 1660 року, на сьомий рік війни з Річчю Посполитою, царський уряд вирішив завдати рішучого удару полякам і таким чином змусити їх укласти мир. На півдні військами керував князь Василь Шереметєв, якого підтримували два війська Гетьманщини: перше очолив переяславський полковник Тиміш Цицюра, якого Хмельницький призначив наказним гетьманом над лівобережними полками, а друге, правобережне, гетьман Юрій Хмельницький очолив особисто. Водночас Якима Сомка Хмельницький також призначив наказним гетьманом і йому було поручено займатися комплектацією додаткового контингенту у Білій Церкві для виправи на підмогу козацько-московському війську. Ця, так звана «Чуднівська кампанія» зазнала повного розгрому. Спочатку у битві під Любаром Шереметєв і Цицюра були змушені відступати на з'єднання з Хмельницьким, а вже під Чудновом залишилися в повному оточенні. Гетьман в результаті Слободищенської битви також опинився в оточенні. В результаті, 7 (17) жовтня 1660 року, Хмельницький підписав Слободищенський (Чуднівський) трактат з Річчю Посполитою, який, фактично, був урізаним варіантом Гадяцького договору Виговського. За цим документом скасовувалися, підписані рік тому, Переяславські статті, а Гетьманщина ставала частиною Речі Посполитої. Така зовнішньополітична переорієнтація з Москви на Варшаву гетьмана, що була ще менш вигідною за договір Виговського, не була підтримана великою частиною лівобережної старшини, особливо на фоні великих втрат під Чудновом саме серед лівобережців.
Сам же Шереметєв у жовтні 1660 був схоплений поляками при підписанні капітуляції московських військ і відданий кримському хану Мехмеду IV Ґераю разом з усім 15-тисячним військом.
На цей момент обидва супротивники опинилися в стані фінансової та внутрішньополітичної кризи. У Речі Посполитій бунтували солдати, яким не було виплатили жолд, шляхта утворювала так звані «конфедерації» проти короля, а у Московському царстві в цей час спроба заміни срібні гроші мідними призвела до інфляції й масових народних заворушень — «Мідного бунту». Це змусило обидві сторони розпочати переговори, що тягнулися безрезультатно протягом 1662—1664 років.
Похід Яна II Казимира та останні роки
Наприкінці 1663 року король Ян II Казимир Ваза великий похід на Лівобережжя. Його підтримали козацькі полки правобережного гетьмана Павла Тетері, але литовська армія не надала запланованої допомоги, а кримських татар виявилася недостатньою. Поляки захопили багато лівобережних міст, однак облога Глухова в січні 1664 року була невдалою, а потім король був змушений відступити від Новгорода-Сіверського.
Влітку 1664 року литовські війська здобули перемогу під Вітебськом над армією князя Хованського, зупинили наступ головних московських корпусів князів [ru] та [ru] і перенесли воєнні дії на територію Московії: на Новгородщину та Псковщину. Тим часом на Правобережжі вибухнуло повстання проти поляків та гетьмана Тетері. Коронний гетьман Стефан Чарнецький розпочав жорстоку й успішну кампанію проти повстанців, але вона закінчилася по його смерті на початку 1665 року.
У 1665 році воєнних дій фактично не було, оскільки князь Єжи Себастьян Любомирський підняв рокош проти короля. Скрутне становище королівського уряду у зв'язку з [pl] намагалася використати московська делегація на нових переговорах, що розпочалися у квітні 1666 року в селі Андрусово. Царський уряд також намагався підкріпити свої вимоги воєнними діями влітку 1666 року, але взаємне виснаження воюючих сторін змусило обидва уряди піти на укладення компромісної угоди — Андрусівського перемир'я 1667 року.
Полководці
Список полководців | |||||
---|---|---|---|---|---|
Ім'я | Портрет | Роки життя | Опис участі | Участь у битвах | |
Московське царство | |||||
Олексій Михайлович | 1629 — 1676 | Государ, Цар і Великий князь всієї Русії | |||
Василь Бутурлін | ? — 1656 # | ||||
[ru] | ? — 1666 # | ||||
Іван Хованський | поч. XVII — 1682 | ||||
Олексій Трубецькой | бл. 1600—1680 | ||||
[ru] | бл. 1610—1682 | ||||
[ru] | ? — 1659 # | ||||
Федір Волконський | ? — 1665 # | ||||
Юрій Барятинський | 1610-ті — 1685 | ||||
[ru] | ? — 1664 # | ||||
Григорій Косагов | ? — 1701 | ||||
Василь Б. Шереметєв | 1622 — 1682 (POW) | ||||
Григорій Ромодановський | ? — 1682 | ||||
Річ Посполита | |||||
Ян II Казимир | 1609 — 1672 | ||||
Януш Радзивілл | 1612 — 1655 # | ||||
Стефан Чарнецький | 1599 — 1665 (DOW) | ||||
Вінцент Корвін-Госевський | 1620 — 1662 | ||||
Станіслав Лянцкоронський | 1590 — 1657 # | ||||
Єжи Себастьян Любомирський | 1616 — 1667 | ||||
Михайло Казимир Пац | 1624 — 1682 | ||||
Александр Гіларій Полубінський | 1626 — 1679 | ||||
Станіслав «Ревера» Потоцький | бл. 1589—1667 | ||||
Павло Ян Сапіга | 1609 — 1665 # | ||||
Андрій Потоцький | ? — 1691 # | ||||
Військо Запорозьке | |||||
Богдан Хмельницький | 1596 — 1657 # | Гетьман Війська Запорозького | |||
Іван Виговський | 1608 — 1664 | У 1657—1658 роках на стороні Московського царства, як гетьман васального Війська Запорозького. У 1658—1659 роках на стороні Речі Посполитої, як гетьман васального Війська Запорозького. З 1659 року на стороні Речі Посполитої, як підданий Короля. Звинувачений у зраді Короля та страчений. | 1659: Хмільник | ||
Юрій Хмельницький | 1641 — 1685 | У 1659—1660 роках на стороні Московського царства, як гетьман васального Війська Запорозького. У 1660—1663 роках на стороні Речі Посполитої, як гетьман васального Війська Запорозького. | |||
Яким Сомко | 1610-ті — 1663 | Під час Чуднівської кампанії на стороні Московського царства, як наказний гетьман васального Війська Запорозького. У 1660—1663 роках на стороні Московського царства, як, де-факто, гетьман Війська Запорозького на Лівобережжі. Після низки спроб обратися повноважним гетьманом і після Чорної ради був звинувачений у зв'язках з правобережним козацтвом, зраді Царя та страчений. | |||
Іван Брюховецький | 1623 — 1668 | ||||
Іван Золотаренко | ? — 1655 (DOW) | Наказний гетьман Сіверський | |||
Антін Жданович | ? — після 1660 | ||||
Іван Богун | ? — 1664 | У 1654—1658 і 1659—1660 роках на стороні Московського царства, як воєначальник васального Війська Запорозького. У 1658—1659 і 1660—1664 роках на стороні Речі Посполитої, як воєначальник васального Війська Запорозького. Страчений. | |||
Іван Безпалий | ? — 1718 | Самопроголошений наказний гетьман. Ставленик Московського царства у московсько-козацькій війні 1658—1659 років. | |||
Тиміш Цицюра | до 1630 — після 1671 (POW) | У 1654—1658 і 1659—1660 роках на стороні Московського царства, як воєначальник васального Війська Запорозького. У 1658—1659 і 1660—1662 роках на стороні Речі Посполитої, як воєначальник васального Війська Запорозького. Захоплений у полон і засланий у Сибір. | |||
Іван Нечай | ? — після 1673 (POW) | ||||
Данило Виговський | ? — 1659 (POW) | ||||
Павло Тетеря | 1620/1622 — поч. 1670 | ||||
Петро Дорошенко | 1627 — 1698 | ||||
Іван Сірко | 1605/1610 — 1680 | ||||
Кримське ханство | |||||
Мехмед IV Ґерай | 1610 — 1674 | ||||
Карач-бей | ? — 1663 † | ||||
Мурад Ґерай | 1627 — 1696 | ||||
Шведська імперія | |||||
Карл X Густав | 1622 — 1660 # |
Дипломатичні перемовини
Переговорні процеси під час війни були частим явищем. Зокрема у 1656 році у невеличкому містечку [lt] було підписано так зване «Віленське перемир'я». Перемир'я мало діяти до 1658 року.
Переговорний процес, що мав би остаточно завершити війну між Московією та Річчю Посполитою тривав впродовж 1654—1667 років. Переговори розпочалися 11 (21) червня 1664 року у литовському містечку Дуровичі. Польську делегацію очолювали серадзький воєвода [pl] та жмудський староста Юрій Кароль Глібович, московську — князь [ru] та боярин Афанасій Ордін-Нащокін. Одночасно поляки проводили сепаратні переговори зі Шведською імперією та Кримським ханством, направлені на укладення союзу проти Московії.
12 (22) липня 1664 року, під час восьмої зустрічі міждержавної комісії, московські дипломати заявили, що хочуть укласти «вічний мир» між Москвою та Варшавою, але на умовах переходу під владу царя Великого князівства Литовського, всієї України та Запорожжя. З огляду на неможливість виконання цих вимог польською стороною переговори були відкладені й поновилися лише 1 (11) січня 1666 року неподалік села [ru] у Литві. 10 (20) травня 1666 року комісія перемістилася до села Андрусово поблизу Смоленська. Поляки на чолі з Кшиштофом Кезгайлом Завішею пропонували московитам великі територіальні поступки та укладення тимчасового миру на 12, 15, 18 або 20 років. Водночас царська делегація, яку очолив Ордін-Нащокін, відмовлялася від бажання володіти землями Литви та Правобережної України в обмін на відмову Польщі від Лівобережжя. 30 грудня (9 січня) 1666 переговори завершилися погодженням позицій обох сторін, що спричинило підписання 30 січня (9 лютого) 1667 перемир'я між Московією та Річчю Посполитою, відоме як Андрусівське перемир'я.
Коментарі та цитати
- «Посли львівського магістрату в таборі гетьмана Богдана Хмельницького». Автор Євген Турбацький, 1907 рік.
- Художник Микола Свєрчков.
- З хроніки Theatrum Europaeum, книга 9, 1672. Автор [de].
- Наприклад Володимир Кривошея. Див. Кривошея, 2008, с. 119.
- ст.-укр. учинили гетманом Юрья Хмелницкого, и знамя и булаву и печать и всякие дела Войсковие у Виговского взяли и отдали Юрью
- Сучасна ілюстрація. Автор Р. Романський, 1996 рік.
- Художник Януарій Суходольський.
- * † загинули в бою
Примітки
- Газін, 2017, с. 73.
- Галушка, 2012.
- Сагановіч, 1995, с. 2.
- Малов, 2006.
- Мицик Ю. Виговський Іван // Полководці Війська Запорозького: історичні портрети / Ред. кол.: В. Смолій (відп. ред.) та ін. — Кн. 1. — К. : Видавничий дім «КМ Academia», 1998. — С. 39—52. — (Козацька спадщина) — . Архівовано з джерела 29 грудня 2019
- Яковлева, 2003, с. 15—17.
- Кривошея, 2008, с. 147.
- Кривошея, 2008, с. 150.
- Кривошея, 2008, с. 148.
- Сергійчук В. І. Жердівські статті 1659 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 1 : А — Л. — С. 425. — 760 с. — .
- Галушка, 2013.
- Іваненко А. До питання промосковської орієнтації переяславського полковника та наказного гетьмана Якима Сомка // Переяславіка: Наукові записки НІЕЗ «Переяслав». — 2020. — Вип. 16 (18). — С. 81—91. Архівовано з джерела 5 лютого 2023. Процитовано 2023-03-01.
- Чухліб Т. В. Шереметєв Василь Борисович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 634—635. — .
- Чухліб, 2012.
Джерела
Білоруські
- Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667. — Мн. : [be-tarask], 1995. — 144 с. — .
Російські
- [ru]. Русско-польская война 1654—1667 гг. — М. : Цейхгауз, 2006. — 48 с. — .
- Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття: причини і початок Руїни. — К. : «Основи», 1998. — 447 с. — .
- Яковлева Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської ради—2 до Андрусівської угоди (1659–1667 рр.) / Пер. з рос. Л. Білик. — К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. — 644 с. — .
Українські
- Монографії
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К. : ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008. — 452 с. — ISBN 978-966-02-4850. Архівовано з джерела 27 вересня 2011
- Статті
- Литовська верхівка та «українське питання»: політика шляхетсько-магнатських кіл ВКЛ стосовно козацької України в умовах московсько-польської війни 1654–1667 рр. // Ukraina Lithuanica. — 2017. — Т. ІV. — С. 73—80.
- Енциклопедії
- Галушка А. А. Російсько-польська війна 1654–1667 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 297. — .
- Галушка А. А. Чуднівська кампанія 1660 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 580—581. — .
- Чухліб Т. В. Російсько-польські переговори 1664–1667 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 299. — .
Додаткова література
Посилання
- Всеукраїнська школа онлайн: 8 клас. Історія України. Продовження Національно-визвольної війни 1654–1657 рр. на YouTube
- Історія Без Міфів: Поділ України по Дніпру: Андрусівська змова Москви та Варшави // Історія без міфів на YouTube
- Локальна історія: Про Руїну та гетьманів-”зрадників” у козацьких літописах. Андрій Бовгиря у БЕЗ БРОМУ на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna Moskoviyi z Richchyu Pospolitoyu lito 1654 20 30 sichnya 1667 zbrojnij konflikt mizh Moskoviyeyu Moskovskim carstvom i na pochatku soyuznoyu Ukrayinskoyu kozackoyu derzhavnoyu Vijskom Zaporozkim proti Rechi Pospolitoyi Oboh Narodiv z obmezhenoyu uchastyu Krimskogo hanstva Takozh v konflikti brali uchast inshi sili zaporozki nizovi slobidski ta donski kozaki Shvedska imperiya Okrim togo Vijsko Zaporozke v hodi vijni vistupalo yak na boci Moskoviyi tak i na boci Rechi Pospolitoyi ta vreshti resht voyuvalo vseredini pid chas periodu gromadyanskoyi vijni vidomoyi yak Ruyina Livoberezhna chastina na storoni Moskoviyi a Pravoberezhna na storoni Rechi Pospolitoyi Vijna Moskoviyi z Richchyu Pospolitoyu Za godinnikovoyu strilkoyu z livogo verhnogo kuta Trubecka rizanina 1654 Posli lvivskogo magistratu v Hmelnickogo 1655 Bij Boguna z Charneckim Viyizd carya Oleksiya Mihajlovicha na oglyad vijsk 1664 Obloga Stavish 1664 Data lito 1654 20 30 sichnya 1667 Misce Shidna Yevropa Livoniya Bila Rus Chorna Rus Ukrayina Dike Pole Novgorodshina Pskovshina tosho Rezultat Pidpisannya Andrusivskogo peremir ya Storoni Moskovske carstvoSoyuzniki ta vasali Vijsko Zaporozke 1654 1658 1659 1660 Livoberezhzhya z 1660 Vijsko NizoveSlobidske kozactvoGolovne Donske vijsko Shvedska imperiya 1655 1656 1658 1660 Rich PospolitaSoyuzniki ta vasali Krimske hanstvo Vijsko Zaporozke 1658 1659 Pravoberezhzhya z 1660 Komanduvachi Oleksij MihajlovichBogdan Hmelnickij Ivan Vigovskij 1657 1658 Yurij Hmelnickij 1659 1660 Yakim Somko Karl X Gustav inshi polkovodci Yan II KazimirMehmed IV GerajIvan Vigovskij z 1658 Yurij Hmelnickij z 1660 Pavlo TeteryaPetro Doroshenkoinshi polkovodci kapitulyuvali stracheni pomerli vid prirodnih prichin Cya stattya pro vijnu 1654 1667 rokiv Pro inshi div Rosijsko polski vijni Vijna rozpochalasya pislya ukladennya ugodi mizh Getmanshinoyu ta Moskovskim carstvom vidomoyi v istoriografiyi yak Bereznevi statti Odnim z polozhen dogovoru bula voyenna dopomoga Vijsku Zaporozkomu v jogo revolyucijnij borotbi proti Koroni Korolivstva Polskogo odniyeyi z dvoh konfederativnih chastin Rechi Pospolitoyi na rivni z Velikim knyazivstvom Litovskim Aktivni bojovi diyi bulo pripineno z pidpisannyam mizh Moskoviyeyu ta Richchyu Pospolitoyu tak zvanogo Andrusivskogo peremir ya Ostatochno vijna zakinchilasya pidpisannyam 1686 roku Vichnogo miru TerminologiyaCya vijna maye bagato nazv vzhivannya yakih zalezhit vid istoriografichnoyi shkoli Moskovsko polska vijna Trinadcyatilitnya vijna u en rosijsko polska vijna vijna Rosiyi z Polsheyu za Ukrayinu vijna mizh Rosiyeyu ta Richchyu Pospolitoyu borotba za Bilorusiyu j Ukrayinu vijna z vozz yednannya Ukrayini ta Bilorusiyi z Rosiyeyu u postradyanskih krayinah peredusim ru be j ukrayinskij istoriografiyah vzhivayetsya nazva Rosijsko polska vijna u yak analogiya do Shvedskogo potopu vzhivayetsya nazva Rosijskij potop abo prosto Potop dzherelo Vlasne vijna Moskoviyi z Richchyu Pospolitoyu ta usi visheopisani termini opisuyut vijskovij konflikt mizh dvoma derzhavami yihnimi soyuznikami ta vasalami u period 1664 1667 rokiv Vona tisno pov yazana z inshimi zbrojnimi konfliktami yaki vidbuvalisya v toj samij chas Na Pivdni fr Vizvolnoyu vijnoyu ukrayinskogo narodu Ukrayinskoyu nacionalnoyu revolyuciyeyu Moskovsko kozackoyu vijnoyu 1658 1659 rokiv Gromadyanskoyu vijnoyu u Getmanshini vidomoyu yak Ruyina Polsko kozacko tatarskoyu vijnoyu 1666 1671 rokiv Na Pivnochi Ponto Baltijskogo pereshijka Drugoyu Pivnichnoyu vijnoyu 1655 1660 rokiv Moskovsko shvedskoyu vijnoyu 1656 1658 rokiv ta Shvedskim potopom Okrim togo cya vijna ye skladovoyu bagatoh serij voyen zokrema moskovsko polskih litovsko moskovskih moskovsko kozackih kozacko shlyahetskih PeredumoviDokladnishe Moskovske carstvo pragnulo pereglyadu umov Polyanovskogo miru yakim zavershilas tak zvana Smolenska vijna z Richchyu Pospolitoyu j vidpovidno povernennya Smolenska Sivershini ta Chernigivshini vtrachenih na pochatku XVII stolittya Naperedodni vijniPovstannya pid provodom Bogdana Hmelnickogo sho pereroslo u Vizvolnu vijnu serjozno poslabilo Rich Pospolitu Vodnochas skladna vnutrishnya politichna ta finansova situaciya v samij Moskoviyi u 1648 1651 rokah vidstrochila pochatok voyennih dij Carskij uryad poturbuvavsya pro zovnishnopolitichne zabezpechennya izolyaciyi svogo suprotivnika vidpravivshi posolstva v Gollandiyu Franciyu ta Svyashennu Rimsku imperiyu germanskoyi naciyi Privodom do vijni stalo nepravilne tituluvannya moskovskogo carya Oleksiya Mihajlovicha Romanova v kilkoh vidanih u Rechi Pospolitij knigah Rishennya pochati vijnu bulo prijnyate Boyarskoyu dumoyu u lyutomu berezni 1653 roku Carskij uryad vlitku togo zh roku visunuv vimogi do polskogo korolya Yana II Kazimira zaboroniti knigi z obrazami carya ta pokarati yihnih avtoriv a takozh vidnoviti diyu Zborivskoyi ugodi Vimogi buli vidhileni korolem tozh 1 11 zhovtnya 1653 roku Zemskij sobor u Moskvi virishiv prijnyati Vijsko Zaporozke pid carsku vladu Ce rishennya oznachalo oficijne ogoloshennya vijni Rechi Pospolitij Rich Pospolita ne bula gotova do vijni z Moskovskim carstvom Vijska zaznali velikih vtrat u borotbi z ukrayinskimi kozakami ta yihnimi soyuznikami krimcyami Skarbnici Polshi ta Litvi buli visnazheni a strategiya oboroni z oporom na fortifikaciyi anulyuvalasya tim sho u Litvi majzhe ne bulo suchasnih fortec Hid vijniDiv takozh ru Vilenske peremir ya Smert Hmelnickogo Gadyackij dogovir Valiyesarske peremir ya Zrechennya Vigovskogo Slobodishenskij traktat Andrusivske peremir yaMoskovske carstvoVijsko ZaporozkeLivoberezhne Vijsko Zaporozke Jogo Carskoyi Velichnosti Pravoberezhne Vijsko Zaporozke Jogo Korolivskoyi Milosti Vijsko Zaporozke NizoveShvedska imperiyaKrimske hanstvoRich Pospolita 1654 1655 1656 1657 1658 1659 1660 1661 1662 1663 1664 1665 1666 1667 Korol Yan II Kazimir Getman Bogdan Hmelnickij Car Oleksij Mihajlovich Storoni konfliktu Moskovske carstvo jogo soyuzniki ta vasali Rich Pospolita yiyi soyuzniki ta vasali Pershij period vijni 1654 1655 Dokladnishe ru ta Nastup 1654 roku Osnovnij udar Moskovskogo carstva yakij distav nazvu ru she vidomij yak Gosudariv pohid spryamovuvavsya na teritoriyu Velikogo knyazivstva Litovskogo silami 3 h korpusiv vid Novgoroda i Pskova na Nevel Polock i Vitebsk vid Moskvi na Smolensk golovni sili 41 tisyach vijska vid Bryanska na Roslavl Mstislav i Borisov Na dopomogu moskovskim vijskam Bogdan Hmelnickij poslav 20 tisyachnij zagin pid provodom Ivana Zolotarenka nastupati u Bilu Rus tak zvana sam zhe getman z osnovnimi kozackimi silami ta z moskovskim zagonom boyarina ru mav diyati za napryamom Kam yanec Lviv Voyenni diyi pochalisya vlitku 1654 roku Odne za odnim zdavalisya moskovitam prikordonni litovski mista lishe Smolensk zmig vprodovzh lipnya veresnya Okrim Smolenska pid vladoyu carya opinilisya Nevel Vitebsk Polock Orsha Z boyami vdalosya vzyati Mstislav Shklov 8 tisyachna armiya litovskogo getmana knyazya Yanusha Radzivilla bula vshent rozbita pid Shepelevichami Voseni vijsko Hmelnickogo virushilo v pohid iz Fastova ta zajnyalo Ostrog Mezhirich ta Rivne Uspihi moskovsko kozackogo soyuznih vijsk prizveli do ukladennya formalnogo soyuzu mizh Krimskim hanstvom ta Richchyu Pospolitoyu proti Moskvi ta Vijska Zaporozkogo Prodovzhennya kampaniyi u 1655 roci Vzimku 1654 1655 rokiv golovni moskovski sili zalishili Litvu tozh knyazhomu vijsku razom z zagonami dobrovolciv vdalosya zrobiti sprobu povernuti vtracheni teritoriyi I hoch litovcyam vdalosya zajnyati kilka mist 3 misyachna obloga Mogilova zavershilasya nevdacheyu cherez brak artileriyi Vodnochas v Ukrayini polske koronne vijsko z yednalosya z tatarami ta u sichni 1655 roku velo vazhki boyi bez yavnoyi perevagi yakoyis zi storin pid Ohmatovim Drizhipolem Pid chas litnoyi kampaniyi 1655 kozacki pidrozdili Ivana Zolotarenka spilno z golovnim moskovskim vijskom knyazya ru rozgromili armiyu knyazya Radzivilla ta 13 23 lipnya 1655 roku zavolodili Minskom a 8 18 serpnya zahopili Vilno U serpni buli zdobuti Kovno j Grodno Voseni togo zh roku moskovsko kozacki vijska oblozhili Lviv ta Kam yanec Togo zh roku znachno uskladnilasya strategichna situaciya cherez sho uspishna intervenciya moskovsko kozackih vijsk bula perervana Vlitku iz Richchyu Pospolitoyu pochala vijnu Shvedska imperiya sho nadali istoriki nazvali Shvedskim potopom Takij krok buv negativno sprijnyatij u Moskvi adzhe carat mav plani na revansh zi Shveciyeyu shodo vtrachenih na pochatku stolittya teritorij Ne bazhayuchi podalshogo posilennya konkurenta moskovskij uryad pripiniv aktivni diyi proti Rechi Pospolitoyi a u zhovtni 1656 roku bez konsultaciyi zi svoyim golovnim soyuznikom Hmelnickim uklav Vilenske peremir ya Vodnochas Moskoviya rozpochala vijnu proti Shveciyi Drugij period vijni 1656 1659 Mapa Rechi Pospolitoyi v moment najbilshoyi inozemnoyi intervenciyi z poznachennyam osnovnih bitv Korona Korolivstva Polskogo teritoriya zahoplena Shvedskoyu imperiyeyu ta Brandenburzko Prusskoyu uniyeyu teritoriya zahoplena Moskovskim carstvom Vijskom Zaporozkim i Semigorodskim knyazivstvom feodalni volodinnya ta zalezhni teritoriyi Prodovzhennya kozacko shlyahetskoyi vijni Div takozh Pohid korpusu Antona Zhdanovicha Nevdovolenij separatnim dogovorom soyuznika sho porushuvav Bereznevi statti Bogdan Hmelnickij virishiv ne dotrimuvatisya ugodi pro peremir ya 1657 roku proti Koroni Korolivstva Polskogo getman vidpraviv kozackij korpus pid provodom Antina Zhdanovicha sho diyav razom iz soyuznikom shvediv semigorodskim knyazem Dyerdem II Rakoci Zaznavshi porazki vid polsko tatarskih vijsk Zhdanovich zalishiv Semigorod i povernuvsya do Chigirina Vvazhayetsya sho zvistka pro porazku kozakiv priskorila smert hvorogo Hmelnickogo Vpliv moskovsko kozackoyi vijni Div takozh Gadyackij dogovir ta Moskovsko ukrayinska vijna 1658 1659 Po smerti Bogdana Hmelnickogo 1657 roku pochavsya period yakij istoriki nazivayut Ruyina Ivan Vigovskij na starshinskij radi obravsya nakaznim getmanom sho deyaki istoriki rozglyadayut yak derzhavnij perevorot proti nastupnika Bogdana jogo sina Yuriya Vigovskij kruto zminiv Oskilki Bereznevi statti Bogdana Hmelnickogo perestali diyati pislya separatnogo Vilenskogo peremir ya to getman 6 16 veresnya 1658 roku razom z Richchyu Pospolitoyu uklali Gadyackij dogovir Za nim Ukrayina pid nazvoyu Velike knyazivstvo Ruske mala distati ti zh prava sho j Velike knyazivstvo Litovske chi Korona Korolivstva Polskogo i priyednatisya do Rechi Pospolitoyi yak rivnopravnij chlen konfederaciyi Rechi Pospolitoyi Troh Narodiv Odnak ugoda zalishilasya lishe na paperi oskilki proti neyi vistupila i chastina shlyahti sho ratifikuvala na sejmi urizanij variant dogovoru i chastina kozactva sho povstala proti getmana Moskoviya zh pislya porazki pidtrimanogo neyu povstannya Pushkarya ta Barabasha pochala vijskovu intervenciyu yaka zgodom pererosla u povnocinnu gromadyansku vijnu Kozacka opoziciya sho skladalasya z protivnikiv prijnyatogo Sejmom variantu ugodi zrobila svoyim liderom molodshogo sina Bogdana Hmelnickogo Yurasya Hmelnichenka Pridushiti svoyih vorogiv vseredini derzhavi Vigovskij ne zmig a otochennya sho pidtrimuvalo jogo na pochatku tak samo perejshlo na storonu Hmelnickogo molodshogo Tozh getman buv zmushenij sklasti bulavu pislya kozackoyi radi pid Germanivkoyu 10 20 veresnya 1659 roku Na radi v urochishi Masliv Stav pid Rosavoyu 23 24 veresnya 3 4 zhovtnya 1659 roku uchinili getmanom Yuriya Hmelnickogo i znam ya i bulavu i pechatku i vsyaki spravi Vijskovi u Vigovskogo vzyali ta viddali Yuriyu Piznishe vidbulas she odna starshinska rada nepodalik Trahtemirova u Zherdevij dolini na yakij rozrobleni tak zvani Zherdivski statti yaki mali b postaviti krapku u vijni pomizh Getmanshinoyu ta Moskoviyeyu a takozh vstanoviti minimalnu zalezhnist getmanatu vid carya Odnak natomist pid chas mizh Yuriyem Hmelnickim ta knyazem Oleksiyem Trubeckim buli pidpisani Pereyaslavski statti yaki znachno zvuzili avtonomiyu kozackoyi derzhavi V Ukrayini takozh moskovski poziciyi zmicnilisya bo popri rozgrom vijska u Konotopskij bitvi v lipni 1659 roku vijna bula vigrana Moskoviyeyu zvazhayuchi na punkti Pereyaslavskih statej Vidnovlennya bojovih dij na napryamku Biloyi Rusi Vodnochas na Pivnochi vijna Moskovskogo carstva zi shvedami jshla nevdalo i pislya rozgromu shvedami Datsko Norvezkoyi uniyi soyuznika Rechi Pospolitoyi ta Moskvi ta vihodu yiyi z vijni a takozh zvistok pro diyi Vigovskogo bulo pidpisane Valiyesarske peremir ya Odrazu zh polyaki vidnovili voyenni diyi proti moskovskih vijsk u Litvi Odnak pislya pershih uspihiv litovskih zagoniv Vincenta Korvina Gosevskogo ta Pavla Yana Sapigi moskovskim voyevodam vdalosya povnistyu vidnoviti svoyi poziciyi u Velikomu knyazivstvi Litovskomu i zdobuti Starij Bihov chogo yim ne vdavalosya 1654 i 1655 rokah Tretij period vijni 1660 1667 Rozgrom moskovskih vijsk u Litvi 1660 rik viyavivsya povorotnim rokom vijni Hocha vin pochavsya z novogo nastupu moskovskoyi armiyi knyazya Ivana Hovanskogo na Novogrudok Grodno ta Berestya ale situaciya zminilasya u travni 1660 roku Rich Pospolita uklala Olivskij mir zi shvedami ta zmogla zoserediti vsi zusillya proti moskovskih vijsk Litovska armiya posilena koronnim zagonom getmana Stefana Charneckogo naprikinci chervnya 1660 roku pid be zavdala tyazhkoyi porazki knyazyu Hovanskomu i vzhe na pochatku lipnya zahopila Minsk a zgodom Polock i usyu Chornu Rus do richki Berezina Protyagom 1661 roku litovskomu vijsku vdalosya zahopiti Mogilov Sebezh ta inshi mista knyazivstva Litovskogo a u listopadi 1661 roku jogo stolicyu Vilno Rozgrom moskovskih vijsk v Ukrayini Bitva pid Chudnovom Dokladnishe Chudnivska kampaniya Vlitku 1660 roku na somij rik vijni z Richchyu Pospolitoyu carskij uryad virishiv zavdati rishuchogo udaru polyakam i takim chinom zmusiti yih uklasti mir Na pivdni vijskami keruvav knyaz Vasil Sheremetyev yakogo pidtrimuvali dva vijska Getmanshini pershe ocholiv pereyaslavskij polkovnik Timish Cicyura yakogo Hmelnickij priznachiv nakaznim getmanom nad livoberezhnimi polkami a druge pravoberezhne getman Yurij Hmelnickij ocholiv osobisto Vodnochas Yakima Somka Hmelnickij takozh priznachiv nakaznim getmanom i jomu bulo porucheno zajmatisya komplektaciyeyu dodatkovogo kontingentu u Bilij Cerkvi dlya vipravi na pidmogu kozacko moskovskomu vijsku Cya tak zvana Chudnivska kampaniya zaznala povnogo rozgromu Spochatku u bitvi pid Lyubarom Sheremetyev i Cicyura buli zmusheni vidstupati na z yednannya z Hmelnickim a vzhe pid Chudnovom zalishilisya v povnomu otochenni Getman v rezultati Slobodishenskoyi bitvi takozh opinivsya v otochenni V rezultati 7 17 zhovtnya 1660 roku Hmelnickij pidpisav Slobodishenskij Chudnivskij traktat z Richchyu Pospolitoyu yakij faktichno buv urizanim variantom Gadyackogo dogovoru Vigovskogo Za cim dokumentom skasovuvalisya pidpisani rik tomu Pereyaslavski statti a Getmanshina stavala chastinoyu Rechi Pospolitoyi Taka zovnishnopolitichna pereoriyentaciya z Moskvi na Varshavu getmana sho bula she mensh vigidnoyu za dogovir Vigovskogo ne bula pidtrimana velikoyu chastinoyu livoberezhnoyi starshini osoblivo na foni velikih vtrat pid Chudnovom same sered livoberezhciv Sam zhe Sheremetyev u zhovtni 1660 buv shoplenij polyakami pri pidpisanni kapitulyaciyi moskovskih vijsk i viddanij krimskomu hanu Mehmedu IV Gerayu razom z usim 15 tisyachnim vijskom Na cej moment obidva suprotivniki opinilisya v stani finansovoyi ta vnutrishnopolitichnoyi krizi U Rechi Pospolitij buntuvali soldati yakim ne bulo viplatili zhold shlyahta utvoryuvala tak zvani konfederaciyi proti korolya a u Moskovskomu carstvi v cej chas sproba zamini sribni groshi midnimi prizvela do inflyaciyi j masovih narodnih zavorushen Midnogo buntu Ce zmusilo obidvi storoni rozpochati peregovori sho tyagnulisya bezrezultatno protyagom 1662 1664 rokiv Pohid Yana II Kazimira ta ostanni roki Stefan Charneckij pid chas vijni Div takozh Pravoberezhne povstannya 1664 1665 Naprikinci 1663 roku korol Yan II Kazimir Vaza velikij pohid na Livoberezhzhya Jogo pidtrimali kozacki polki pravoberezhnogo getmana Pavla Teteri ale litovska armiya ne nadala zaplanovanoyi dopomogi a krimskih tatar viyavilasya nedostatnoyu Polyaki zahopili bagato livoberezhnih mist odnak obloga Gluhova v sichni 1664 roku bula nevdaloyu a potim korol buv zmushenij vidstupiti vid Novgoroda Siverskogo Vlitku 1664 roku litovski vijska zdobuli peremogu pid Vitebskom nad armiyeyu knyazya Hovanskogo zupinili nastup golovnih moskovskih korpusiv knyaziv ru ta ru i perenesli voyenni diyi na teritoriyu Moskoviyi na Novgorodshinu ta Pskovshinu Tim chasom na Pravoberezhzhi vibuhnulo povstannya proti polyakiv ta getmana Teteri Koronnij getman Stefan Charneckij rozpochav zhorstoku j uspishnu kampaniyu proti povstanciv ale vona zakinchilasya po jogo smerti na pochatku 1665 roku U 1665 roci voyennih dij faktichno ne bulo oskilki knyaz Yezhi Sebastyan Lyubomirskij pidnyav rokosh proti korolya Skrutne stanovishe korolivskogo uryadu u zv yazku z pl namagalasya vikoristati moskovska delegaciya na novih peregovorah sho rozpochalisya u kvitni 1666 roku v seli Andrusovo Carskij uryad takozh namagavsya pidkripiti svoyi vimogi voyennimi diyami vlitku 1666 roku ale vzayemne visnazhennya voyuyuchih storin zmusilo obidva uryadi piti na ukladennya kompromisnoyi ugodi Andrusivskogo peremir ya 1667 roku PolkovodciSpisok polkovodciv Im ya Portret Roki zhittya Opis uchasti Uchast u bitvah Moskovske carstvo Oleksij Mihajlovich 1629 1676 Gosudar Car i Velikij knyaz vsiyeyi Rusiyi Vasil Buturlin 1656 ru 1666 Ivan Hovanskij poch XVII 1682 Oleksij Trubeckoj bl 1600 1680 ru bl 1610 1682 ru 1659 Fedir Volkonskij 1665 Yurij Baryatinskij 1610 ti 1685 ru 1664 Grigorij Kosagov 1701 Vasil B Sheremetyev 1622 1682 POW Grigorij Romodanovskij 1682 Rich Pospolita Yan II Kazimir 1609 1672 Yanush Radzivill 1612 1655 Stefan Charneckij 1599 1665 DOW Vincent Korvin Gosevskij 1620 1662 Stanislav Lyanckoronskij 1590 1657 Yezhi Sebastyan Lyubomirskij 1616 1667 Mihajlo Kazimir Pac 1624 1682 Aleksandr Gilarij Polubinskij 1626 1679 Stanislav Revera Potockij bl 1589 1667 Pavlo Yan Sapiga 1609 1665 Andrij Potockij 1691 Vijsko Zaporozke Bogdan Hmelnickij 1596 1657 Getman Vijska Zaporozkogo Ivan Vigovskij 1608 1664 U 1657 1658 rokah na storoni Moskovskogo carstva yak getman vasalnogo Vijska Zaporozkogo U 1658 1659 rokah na storoni Rechi Pospolitoyi yak getman vasalnogo Vijska Zaporozkogo Z 1659 roku na storoni Rechi Pospolitoyi yak piddanij Korolya Zvinuvachenij u zradi Korolya ta strachenij 1659 Hmilnik Yurij Hmelnickij 1641 1685 U 1659 1660 rokah na storoni Moskovskogo carstva yak getman vasalnogo Vijska Zaporozkogo U 1660 1663 rokah na storoni Rechi Pospolitoyi yak getman vasalnogo Vijska Zaporozkogo Yakim Somko 1610 ti 1663 Pid chas Chudnivskoyi kampaniyi na storoni Moskovskogo carstva yak nakaznij getman vasalnogo Vijska Zaporozkogo U 1660 1663 rokah na storoni Moskovskogo carstva yak de fakto getman Vijska Zaporozkogo na Livoberezhzhi Pislya nizki sprob obratisya povnovazhnim getmanom i pislya Chornoyi radi buv zvinuvachenij u zv yazkah z pravoberezhnim kozactvom zradi Carya ta strachenij Ivan Bryuhoveckij 1623 1668 Ivan Zolotarenko 1655 DOW Nakaznij getman Siverskij Antin Zhdanovich pislya 1660 Ivan Bogun 1664 U 1654 1658 i 1659 1660 rokah na storoni Moskovskogo carstva yak voyenachalnik vasalnogo Vijska Zaporozkogo U 1658 1659 i 1660 1664 rokah na storoni Rechi Pospolitoyi yak voyenachalnik vasalnogo Vijska Zaporozkogo Strachenij Ivan Bezpalij 1718 Samoprogoloshenij nakaznij getman Stavlenik Moskovskogo carstva u moskovsko kozackij vijni 1658 1659 rokiv Timish Cicyura do 1630 pislya 1671 POW U 1654 1658 i 1659 1660 rokah na storoni Moskovskogo carstva yak voyenachalnik vasalnogo Vijska Zaporozkogo U 1658 1659 i 1660 1662 rokah na storoni Rechi Pospolitoyi yak voyenachalnik vasalnogo Vijska Zaporozkogo Zahoplenij u polon i zaslanij u Sibir Ivan Nechaj pislya 1673 POW Danilo Vigovskij 1659 POW Pavlo Teterya 1620 1622 poch 1670 Petro Doroshenko 1627 1698 Ivan Sirko 1605 1610 1680 Krimske hanstvo Mehmed IV Geraj 1610 1674 Karach bej 1663 Murad Geraj 1627 1696 Shvedska imperiya Karl X Gustav 1622 1660 Diplomatichni peremoviniRezultat Andrusivskogo peremir ya teritoriya zahoplena Moskovskim carstvom v Ukrayini Livoberezhzhya Starodubshina ta misto Kiyiv z okolicyami u Bilij Rusi Smolenshina ta prikordonnya teritoriya zahoplena Richchyu Pospolitoyu v tomu chisli teritoriya Pravoberezhzhya teritoriya Vijska Zaporozkogo Nizovogo sho mala b buti spilnoyu mizh Moskvoyu ta Polsheyu Dokladnishe Peregovorni procesi pid chas vijni buli chastim yavishem Zokrema u 1656 roci u nevelichkomu mistechku lt bulo pidpisano tak zvane Vilenske peremir ya Peremir ya malo diyati do 1658 roku Peregovornij proces sho mav bi ostatochno zavershiti vijnu mizh Moskoviyeyu ta Richchyu Pospolitoyu trivav vprodovzh 1654 1667 rokiv Peregovori rozpochalisya 11 21 chervnya 1664 roku u litovskomu mistechku Durovichi Polsku delegaciyu ocholyuvali seradzkij voyevoda pl ta zhmudskij starosta Yurij Karol Glibovich moskovsku knyaz ru ta boyarin Afanasij Ordin Nashokin Odnochasno polyaki provodili separatni peregovori zi Shvedskoyu imperiyeyu ta Krimskim hanstvom napravleni na ukladennya soyuzu proti Moskoviyi 12 22 lipnya 1664 roku pid chas vosmoyi zustrichi mizhderzhavnoyi komisiyi moskovski diplomati zayavili sho hochut uklasti vichnij mir mizh Moskvoyu ta Varshavoyu ale na umovah perehodu pid vladu carya Velikogo knyazivstva Litovskogo vsiyeyi Ukrayini ta Zaporozhzhya Z oglyadu na nemozhlivist vikonannya cih vimog polskoyu storonoyu peregovori buli vidkladeni j ponovilisya lishe 1 11 sichnya 1666 roku nepodalik sela ru u Litvi 10 20 travnya 1666 roku komisiya peremistilasya do sela Andrusovo poblizu Smolenska Polyaki na choli z Kshishtofom Kezgajlom Zavisheyu proponuvali moskovitam veliki teritorialni postupki ta ukladennya timchasovogo miru na 12 15 18 abo 20 rokiv Vodnochas carska delegaciya yaku ocholiv Ordin Nashokin vidmovlyalasya vid bazhannya voloditi zemlyami Litvi ta Pravoberezhnoyi Ukrayini v obmin na vidmovu Polshi vid Livoberezhzhya 30 grudnya 9 sichnya 1666 peregovori zavershilisya pogodzhennyam pozicij oboh storin sho sprichinilo pidpisannya 30 sichnya 9 lyutogo 1667 peremir ya mizh Moskoviyeyu ta Richchyu Pospolitoyu vidome yak Andrusivske peremir ya Komentari ta citati Posli lvivskogo magistratu v tabori getmana Bogdana Hmelnickogo Avtor Yevgen Turbackij 1907 rik Hudozhnik Mikola Svyerchkov Z hroniki Theatrum Europaeum kniga 9 1672 Avtor de Napriklad Volodimir Krivosheya Div Krivosheya 2008 s 119 st ukr uchinili getmanom Yurya Hmelnickogo i znamya i bulavu i pechat i vsyakie dela Vojskovie u Vigovskogo vzyali i otdali Yuryu Suchasna ilyustraciya Avtor R Romanskij 1996 rik Hudozhnik Yanuarij Suhodolskij zaginuli v boyu kapitulyuvali stracheni pomerli vid prirodnih prichin DOW pomerli vid ran POW vijskovopoloneniPrimitkiGazin 2017 s 73 Galushka 2012 Saganovich 1995 s 2 Malov 2006 Micik Yu Vigovskij Ivan Polkovodci Vijska Zaporozkogo istorichni portreti Red kol V Smolij vidp red ta in Kn 1 K Vidavnichij dim KM Academia 1998 S 39 52 Kozacka spadshina ISBN 966 518 011 8 Arhivovano z dzherela 29 grudnya 2019 Yakovleva 2003 s 15 17 Krivosheya 2008 s 147 Krivosheya 2008 s 150 Krivosheya 2008 s 148 Sergijchuk V I Zherdivski statti 1659 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 A L S 425 760 s ISBN 966 316 039 X Galushka 2013 Ivanenko A Do pitannya promoskovskoyi oriyentaciyi pereyaslavskogo polkovnika ta nakaznogo getmana Yakima Somka Pereyaslavika Naukovi zapiski NIEZ Pereyaslav 2020 Vip 16 18 S 81 91 Arhivovano z dzherela 5 lyutogo 2023 Procitovano 2023 03 01 Chuhlib T V Sheremetyev Vasil Borisovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 634 635 ISBN 978 966 00 1359 9 Chuhlib 2012 DzherelaBiloruski Saganovich G Nevyadomaya vajna 1654 1667 Mn be tarask 1995 144 s ISBN 5 343 01637 5 Rosijski ru Russko polskaya vojna 1654 1667 gg M Cejhgauz 2006 48 s ISBN 5 94038 111 1 Yakovleva T Getmanshina v drugij polovini 50 h rokiv XVII stolittya prichini i pochatok Ruyini K Osnovi 1998 447 s ISBN 966 500 041 1 Yakovleva T Ruyina Getmanshini Vid Pereyaslavskoyi radi 2 do Andrusivskoyi ugodi 1659 1667 rr Per z ros L Bilik K Vid vo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2003 644 s ISBN 966 500 099 3 Ukrayinski Monografiyi Krivosheya V V Kozacka elita Getmanshini K IPiEND imeni I F Kurasa NAN Ukrayini 2008 452 s ISBN 978 966 02 4850 Arhivovano z dzherela 27 veresnya 2011 Statti Litovska verhivka ta ukrayinske pitannya politika shlyahetsko magnatskih kil VKL stosovno kozackoyi Ukrayini v umovah moskovsko polskoyi vijni 1654 1667 rr Ukraina Lithuanica 2017 T IV S 73 80 Enciklopediyi Galushka A A Rosijsko polska vijna 1654 1667 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 297 ISBN 978 966 00 1290 5 Galushka A A Chudnivska kampaniya 1660 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 580 581 ISBN 978 966 00 1359 9 Chuhlib T V Rosijsko polski peregovori 1664 1667 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 299 ISBN 978 966 00 1290 5 Dodatkova literaturaDokladnishe Bibliografiya rannomodernoyi istoriyi UkrayiniPosilannyaVijna Moskoviyi z Richchyu Pospolitoyu u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Vseukrayinska shkola onlajn 8 klas Istoriya Ukrayini Prodovzhennya Nacionalno vizvolnoyi vijni 1654 1657 rr na YouTube Istoriya Bez Mifiv Podil Ukrayini po Dnipru Andrusivska zmova Moskvi ta Varshavi Istoriya bez mifiv na YouTube Lokalna istoriya Pro Ruyinu ta getmaniv zradnikiv u kozackih litopisah Andrij Bovgirya u BEZ BROMU na YouTube