Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття не має шаблону картки Можливо потрібен шаблон битва Ви можете допомогти проєкту додавши його у статтю січень 2

Битва під Ставищами

Битва під Ставищами
Ця стаття не має . Можливо, потрібен шаблон {{}}. Ви можете допомогти проєкту, у статтю. (січень 2024)

Ставищанська оборона — один із епізодів наступу гетьмана польного коронного Стефана Чарнецького на Правобережну Україну у 1664-65 роках. Влітку 1664 року містечко Ставище на Київщині повстало проти влади Речі Посполитої. Після довгої і впертої облоги, яка коштувала великих втрат і поляків, ставищани, примушені голодом, капітулювали 30 вересня (10 жовтня) 1664 року. Вони видали своїх провідників і заплатили велику контрибуцію. Але за пару місяців ставищани знову повстали. Тоді Чарнецький узяв Ставища вдруге й звелів усіх мешканців вирізати, а місто зруйнувати до тла.

Повстання та початок першої облоги

На початку липня вибухнуло повстання у містечку Ставищі, жителі якого закликали на допомогу повстанців (дейнеків) з Умані (18 чи 20 сотень) і розгромили залогу з 400 білоцерківських козаків. С.Чарнецький, як з'ясував польський історик , залишивши для спостереження за діями І.Брюховецького близько 1 тис. жовнірів під Корсунем і направивши для проведення диверсії на Лівобережжі татар , з основними силами подався до Ставища. 27 червня (7 липня) він уже був під його стінами, прагнучи «покарати місто для прикладу іншим».

Охорону Ставища взяли до своїх рук полковники Дячко (тривалий час перебував у турецькому полоні на галерах) та Булганий (за Богдана Хмельницького командував полком піхотинців). 11 липня під проводом С.Чарнецького, П.Тетері та Я.Собеського розпочався генеральний штурм. Жовніри й татари в одному місці прорвалися через вали й захопили міську браму. Оскільки татари передусім кинулися по ясир, виникло сум'яття. Цим скористалися повстанці та міщани, котрі перейшли в контратаку, здійснивши через дві інші брами вилазку, та відкинули ворога.

Облога Ставищ

image
Гравюра Облоги Ставищ станом на 8 жовтня 1664 року (вид. «Theatrum Europaeum», том 9, Франкфурт-на-Майні, 1672)

Спантеличений невдачею, С.Чарнецький наказав спалити в полях збіжжя, заблокувати місто, стягнути в одне місце наявні гармати (всього їх зібрали 41), доставити із Шаргорода запалювальні кулі, картеч і гранати. Сам він часто їздив перед позиціями захисників міста в накидці з тигрячої шкури, за яку вони прозвали його «рябим собакою». Зі свого боку, обложені копали окопи й насипали вали.

Наприкінці липня та на початку серпня поляки здійснили другий штурм, до якого залучили слуг і обозну челядь. Вони спромоглися оволодіти частиною валів, однак польські гармаші, не знаючи цього, вдарили по своїх, завдавши їм відчутних втрат. Повстанці й міщани, б'ючись врукопаш, стояли на смерть. Пізньої ночі жовніри відступили. С.Чарнецький, вражений величезними втратами, за словами В.Коховського, не зронив і слова. Коли йому показали полеглу роту піхотинців, він із гнівом сказав: «…війна людей не родить».

У двох штурмах було вбито й поранено близько 5,5 тис. осіб. У деяких піхотних полках залишилося по кілька десятків осіб. Зрозумівши, що приступами успіху не досягти, київський воєвода поклав надії на облогу міста, оборону якого замість полеглого Дячка очолив Чіп. Стійкість ставищан породила у кримських воєначальників сумніви в можливості досягнення перемоги. Селім-Гірей повідомляв М.Пражмовському: «… то певно, що України не втримаємо…»

Дії Брюховецького і Сірка

Зосередження основних сил поляків і татар під Ставищем давало І.Брюховецькому шанс перехопити ініціативу, адже ворог утримував за собою тільки Паволоч, Чигирин, Білу Церкву й Корсунь. Однак він продовжував відсиджуватися в Каневі, очікуючи на підхід армії Г.Ромодановського, що негативно позначалося на бойовому дусі козаків і посилювало дезертирство.

Щоправда, 30 червня до Умані було послано 2,5 тис. запорожців на чолі з І.Сірком, 300 калмиків та кілька сотень росіян під проводом Г.Косагова, котрі повернулися до нього з Лівобережжя. По дорозі вони погромили татар (в урочищі Капустина Долина), а згодом, уже в Умані, завдали поразки іншому татарському чамбулу.

Очевидно, через особисті амбіції та скарби П.Тетері, що їх захопили у Брацлаві й перевезли до Умані, І.Сірко посварився з брацлавським полковником О.Гоголем, залишив Брацлавщину й здійснив похід із калмиками проти татарських улусів (Г.Косагов прибув до Канева). Повертаючись назад із здобиччю, І.Сірко в кінці липня зазнав відчутної поразки від поляків і татар у Сара(д)жинському лісі (неподалік від Чечельника). Потрапили до полону його брат і син, а сам він насилу прорвався до Торговиці, звідки подався на Запорожжя.

Рейди на Лівобережжя

Після того, як підійшли свіжі сили ногайських і кримських татар, С.Чарнецький відрядив для проведення чергової диверсії на Лівобережжі близько 5 тис. поляків, татар і українців, котрі спустошили околиці Кременчука, Лукомлі, Миргорода, Лубен. Цей та інші рейди, невдалі спроби захопити Корсунь, брак російської допомоги, дезертирство козаків і російських солдатів остаточно деморалізували І.Брюховецького.

Капітуляція Ставищ

Не одержуючи допомоги, зазнаючи жорстоких репресій (за визнанням, що його в кінці серпня зробив С.Чарнецький, на той час полягло щонайменше 100 тис. українців), частина повстанців припиняє боротьбу. Внаслідок арешту синів О.Гоголя, котрі навчалися у Львові, та переговорів з наказним гетьманом М.Ханенком, на початку вересня О.Гоголь та очолюваний ним Брацлавський полк перейшли на бік П.Тетері. Здалися також Ладижин, Немирів, Бершадь і Тростянець.

З кожним днем погіршувалося становище обложених у Ставищі. Брак продовольства, а відтак нестерпний голод, що косив лави оборонців, зрештою примусив їх піти на переговори. 30 вересня (10 жовтня) 1664 року вони склали зброю й присягнули на вірність королю.

Друге повстання, битва і знищення Ставищ

Одначе у січні 1665 року жителі Ставища знову повстали і знищили польську залогу у містечку. С.Чарнецький відправив проти них регіментаря С.Маховського. Під Ставищем відділ Маховського розбито повстанцями, поляки втратили в бою з ними близько 200 жовнірів, а сам Маховський ледве втік.

Тоді київський воєвода Чарнецький раптовим нападом захопив Ставище, наказав усіх жителів вирізати, а місто спалити так, щоб залишилося тільки місце, де воно стояло. Сам Чарнецький під час штурму Ставища був поранений пострілом з рушниці, і невдовзі помер.

Джерела та література

Посилання

  • Дмитро Дорошенко Нарис історії України Том 2, розділ 3 http://varnak.psend.com/narys/ch3.html [ 27 червня 2008 у Wayback Machine.]
  • Наталія Яковенко, Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. Розділ V. КОЗАЦЬКА ЕРА--§ 2. Руїна (1658—1686)--Андрусівське розполовинення [Архівовано 19 серпня 2011 у WebCite]
  • Смолій В. А., Степанков В. М. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). — (Сер. Україна крізь віки) Т.7. — К.: Альтернативи, 1999. — 352 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ne maye shablonu kartki Mozhlivo potriben shablon bitva Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi jogo u stattyu sichen 2024 Stavishanska oborona odin iz epizodiv nastupu getmana polnogo koronnogo Stefana Charneckogo na Pravoberezhnu Ukrayinu u 1664 65 rokah Vlitku 1664 roku mistechko Stavishe na Kiyivshini povstalo proti vladi Rechi Pospolitoyi Pislya dovgoyi i vpertoyi oblogi yaka koshtuvala velikih vtrat i polyakiv stavishani primusheni golodom kapitulyuvali 30 veresnya 10 zhovtnya 1664 roku Voni vidali svoyih providnikiv i zaplatili veliku kontribuciyu Ale za paru misyaciv stavishani znovu povstali Todi Charneckij uzyav Stavisha vdruge j zveliv usih meshkanciv virizati a misto zrujnuvati do tla Povstannya ta pochatok pershoyi oblogiNa pochatku lipnya vibuhnulo povstannya u mistechku Stavishi zhiteli yakogo zaklikali na dopomogu povstanciv dejnekiv z Umani 18 chi 20 soten i rozgromili zalogu z 400 bilocerkivskih kozakiv S Charneckij yak z yasuvav polskij istorik zalishivshi dlya sposterezhennya za diyami I Bryuhoveckogo blizko 1 tis zhovniriv pid Korsunem i napravivshi dlya provedennya diversiyi na Livoberezhzhi tatar z osnovnimi silami podavsya do Stavisha 27 chervnya 7 lipnya vin uzhe buv pid jogo stinami pragnuchi pokarati misto dlya prikladu inshim Ohoronu Stavisha vzyali do svoyih ruk polkovniki Dyachko trivalij chas perebuvav u tureckomu poloni na galerah ta Bulganij za Bogdana Hmelnickogo komanduvav polkom pihotinciv 11 lipnya pid provodom S Charneckogo P Teteri ta Ya Sobeskogo rozpochavsya generalnij shturm Zhovniri j tatari v odnomu misci prorvalisya cherez vali j zahopili misku bramu Oskilki tatari peredusim kinulisya po yasir viniklo sum yattya Cim skoristalisya povstanci ta mishani kotri perejshli v kontrataku zdijsnivshi cherez dvi inshi brami vilazku ta vidkinuli voroga Obloga StavishGravyura Oblogi Stavish stanom na 8 zhovtnya 1664 roku vid Theatrum Europaeum tom 9 Frankfurt na Majni 1672 Spantelichenij nevdacheyu S Charneckij nakazav spaliti v polyah zbizhzhya zablokuvati misto styagnuti v odne misce nayavni garmati vsogo yih zibrali 41 dostaviti iz Shargoroda zapalyuvalni kuli kartech i granati Sam vin chasto yizdiv pered poziciyami zahisnikiv mista v nakidci z tigryachoyi shkuri za yaku voni prozvali jogo ryabim sobakoyu Zi svogo boku oblozheni kopali okopi j nasipali vali Naprikinci lipnya ta na pochatku serpnya polyaki zdijsnili drugij shturm do yakogo zaluchili slug i oboznu chelyad Voni spromoglisya ovoloditi chastinoyu valiv odnak polski garmashi ne znayuchi cogo vdarili po svoyih zavdavshi yim vidchutnih vtrat Povstanci j mishani b yuchis vrukopash stoyali na smert Piznoyi nochi zhovniri vidstupili S Charneckij vrazhenij velicheznimi vtratami za slovami V Kohovskogo ne zroniv i slova Koli jomu pokazali poleglu rotu pihotinciv vin iz gnivom skazav vijna lyudej ne rodit U dvoh shturmah bulo vbito j poraneno blizko 5 5 tis osib U deyakih pihotnih polkah zalishilosya po kilka desyatkiv osib Zrozumivshi sho pristupami uspihu ne dosyagti kiyivskij voyevoda poklav nadiyi na oblogu mista oboronu yakogo zamist poleglogo Dyachka ocholiv Chip Stijkist stavishan porodila u krimskih voyenachalnikiv sumnivi v mozhlivosti dosyagnennya peremogi Selim Girej povidomlyav M Prazhmovskomu to pevno sho Ukrayini ne vtrimayemo Diyi Bryuhoveckogo i SirkaZoseredzhennya osnovnih sil polyakiv i tatar pid Stavishem davalo I Bryuhoveckomu shans perehopiti iniciativu adzhe vorog utrimuvav za soboyu tilki Pavoloch Chigirin Bilu Cerkvu j Korsun Odnak vin prodovzhuvav vidsidzhuvatisya v Kanevi ochikuyuchi na pidhid armiyi G Romodanovskogo sho negativno poznachalosya na bojovomu dusi kozakiv i posilyuvalo dezertirstvo Shopravda 30 chervnya do Umani bulo poslano 2 5 tis zaporozhciv na choli z I Sirkom 300 kalmikiv ta kilka soten rosiyan pid provodom G Kosagova kotri povernulisya do nogo z Livoberezhzhya Po dorozi voni pogromili tatar v urochishi Kapustina Dolina a zgodom uzhe v Umani zavdali porazki inshomu tatarskomu chambulu Ochevidno cherez osobisti ambiciyi ta skarbi P Teteri sho yih zahopili u Braclavi j perevezli do Umani I Sirko posvarivsya z braclavskim polkovnikom O Gogolem zalishiv Braclavshinu j zdijsniv pohid iz kalmikami proti tatarskih ulusiv G Kosagov pribuv do Kaneva Povertayuchis nazad iz zdobichchyu I Sirko v kinci lipnya zaznav vidchutnoyi porazki vid polyakiv i tatar u Sara d zhinskomu lisi nepodalik vid Chechelnika Potrapili do polonu jogo brat i sin a sam vin nasilu prorvavsya do Torgovici zvidki podavsya na Zaporozhzhya Rejdi na LivoberezhzhyaPislya togo yak pidijshli svizhi sili nogajskih i krimskih tatar S Charneckij vidryadiv dlya provedennya chergovoyi diversiyi na Livoberezhzhi blizko 5 tis polyakiv tatar i ukrayinciv kotri spustoshili okolici Kremenchuka Lukomli Mirgoroda Luben Cej ta inshi rejdi nevdali sprobi zahopiti Korsun brak rosijskoyi dopomogi dezertirstvo kozakiv i rosijskih soldativ ostatochno demoralizuvali I Bryuhoveckogo Kapitulyaciya StavishNe oderzhuyuchi dopomogi zaznayuchi zhorstokih represij za viznannyam sho jogo v kinci serpnya zrobiv S Charneckij na toj chas polyaglo shonajmenshe 100 tis ukrayinciv chastina povstanciv pripinyaye borotbu Vnaslidok areshtu siniv O Gogolya kotri navchalisya u Lvovi ta peregovoriv z nakaznim getmanom M Hanenkom na pochatku veresnya O Gogol ta ocholyuvanij nim Braclavskij polk perejshli na bik P Teteri Zdalisya takozh Ladizhin Nemiriv Bershad i Trostyanec Z kozhnim dnem pogirshuvalosya stanovishe oblozhenih u Stavishi Brak prodovolstva a vidtak nesterpnij golod sho kosiv lavi oboronciv zreshtoyu primusiv yih piti na peregovori 30 veresnya 10 zhovtnya 1664 roku voni sklali zbroyu j prisyagnuli na virnist korolyu Druge povstannya bitva i znishennya StavishOdnache u sichni 1665 roku zhiteli Stavisha znovu povstali i znishili polsku zalogu u mistechku S Charneckij vidpraviv proti nih regimentarya S Mahovskogo Pid Stavishem viddil Mahovskogo rozbito povstancyami polyaki vtratili v boyu z nimi blizko 200 zhovniriv a sam Mahovskij ledve vtik Todi kiyivskij voyevoda Charneckij raptovim napadom zahopiv Stavishe nakazav usih zhiteliv virizati a misto spaliti tak shob zalishilosya tilki misce de vono stoyalo Sam Charneckij pid chas shturmu Stavisha buv poranenij postrilom z rushnici i nevdovzi pomer Dzherela ta literaturaChuhlib T V Stavishanska oborona 23 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 778 ISBN 978 966 00 1290 5 OBLOGA STAVISh 1664 roku vijskami Stefana Charneckogo hronologiya 13 tizhniv i 3 dniv za vidannyam Theatrum Europaeum tom 9 Frankfurt na Majni 1672 Lekciya 360 rokiv Stavishanskij oboroni abo Obloga Stavish 1664 roku PosilannyaDmitro Doroshenko Naris istoriyi Ukrayini Tom 2 rozdil 3 http varnak psend com narys ch3 html 27 chervnya 2008 u Wayback Machine Nataliya Yakovenko Naris istoriyi Ukrayini z najdavnishih chasiv do kincya XVIII st Rozdil V KOZACKA ERA 2 Ruyina 1658 1686 Andrusivske rozpolovinennya Arhivovano 19 serpnya 2011 u WebCite Smolij V A Stepankov V M Ukrayinska nacionalna revolyuciya XVII st 1648 1676 rr Ser Ukrayina kriz viki T 7 K Alternativi 1999 352 s ISBN 966 7217 26 4

Дата публікації:
Топ