Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Неча́й (рік народження невідомий — пом. після 1673) — український шляхтич, брат Данила Нечая, зять Богдана Хмельницького. Наказний полковник кальницький 1649, резидент Богдана Хмельницького у кримського хана (1650—1653), полковник Білоруського козацького полка (1654—1659).
| Іван Нечай | |
|---|---|
| Білоруський полковник | |
| 1654 — 1659 | |
| | |
| Відомий як | дипломат |
| Країна | Річ Посполита |
| У шлюбі з | Олена Хмельницька |
| Релігія | православ'я |
Біографія
| Цей розділ наділяє певні ідеї, події чи суперечливі твердження . (січень 2023) |
1649 року, як брат Данило, був представником старшини Брацлавського полку. 1650 року Д. Нечай вислав Івана, який, правдоподібно, відігравав роль «зв'язкового» з татарами, до Криму вивчати кримсько-татарську мову. Татари намагались примусити його прийняти іслам. Влітку 1654 року покинув Крим (втік), повернувся до України.
1655 року брав участь як сотник групи Івана Золотаренка в Білорусі. В травні 1655 був членом посольства Стародубського полковника Тимофія Оникієнка, який віз до царя полонених та штандарти, здобуті під Старим Биховом. Після смерті Івана Золотаренка став восени 1655 командувачем козацьких відділів Білорусі. В листі від 25 (15) грудня 1655 підписався як полковник Чаусівський, Новобихівський. Наприкінці грудня 1655 року відмовив московитам впустити їх воєводу до міст Чауси, Бихов.
В січні (або 5 лютого) 1656 Нечай отримав уряд власне білоруського полковника, чим Хмельницький недвозначно засвідчив свій твердий намір утримувати й надалі цей стратегічно важливий для Гетьманщини регіон. У Білорусі найчастіше резидував у Чаусах.. В лютому Нечай припинив виведення українських залог з Могильовського повіту та силою змусив царські війська залишити території, населення яких склало присягу гетьману Хмельницькому. Посольство московитів до Богдана Хмельницького в березні 1656 вимагало суду над Іваном Нечаєм.
З листа, адресованого гетьману сотниками «полку Нечаєвого, полковника чичерського, чауського, чириківського та інших городов», видно, що на весну 1656 року під його управлінням перебували три могильовські, чауська, заболотська, богородицька, акуменська, городеська, святоозерська, слизька, уланівська, рогозинська, білявицька, чириківська, вербіжська, пропойська, заозерська, чичерська, межевська та смолинська сотні. Наприкінці 1656 року його війська таки взяли обложений Бихов, важливу фортецю в контексті бачення Хмельницьким білоруських земель як частини Гетьманщини. У червні 1657 до Хмельницького прибуло з Москви посольство Ф.Бутурліна, який наполегливо вимагав відкликання Нечая з Білорусі, виведення звідти всіх козацьких залог, повернення в підданство шляхті записаних у козацький компут селян та за намагання заснувати на противагу «царському» Могильову — «козацький» Новий Могилів у Лупулові, а також погрози битися з московитами «яко з неприятелем». Проти Нечая із Смоленська виступив воєвода С.Змієв. Водночас царський уряд призначив воєводою до Борисова В. Б. Шереметьєва, відомого своїми козакофобськими настроями. Останній, прибувши до Борисова, зразу ж відправив до Нечая гінця з вимогою негайно вивести козацькі залоги з Борисівського, Шкловського, Могильовського, Оршанського та Мінського повітів. Нечай відмовився виконати умови ультиматуму, заявивши, що українські війська розміщені у зазначених повітах не для боротьби з царськими ратними людьми, «но для воровання ляховского…, которие крестьян до конца разорили».
Внаслідок збройних зіткнень влітку 1657 року царським військам вдалося витіснити Нечая з Мінська, Копися, Шклова, Сломіка, інших білоруських сіл і містечок. 6 липня 1656 року вислав брата Юрія з Могилева до царя з проханням не усувати козаків з Білорусі. Наприкінці серпня спробував підпорядкувати собі Борисовщину. Наприкінці вересня Нечаю вдалося підписати з новим могильовським воєводою С.Змієвим угоду про розподіл місць дислокації українських і російських військ у Південній Білорусі.
Але вже на початку жовтня Нечай був змушений скаржитися цареві з приводу того, що за наказом воєводи в Могильові та Могильовському повіті козаків силоміць вписують до солдатських і драгунських полків. Виговський на переговорах у Переяславі в 1658 пішов на принципові поступки російській стороні, в тому числі й у білоруському питанні. Окремо в ході переговорів мова йшла про білоруського полковника. Під тиском Хитрово гетьман пообіцяв: «й буде которий полковник (Нечай) не будет чинить досить нашим универсалом, то й его подлуг прав наших будемо карати». Поступки в білоруському питанні, задекларовані Виговським у Переяславі, так і не було реалізовано. Війська Івана Нечая залишилися на колишніх місцях дислокації, але з 1658 року вони потрапили в епіцентр українсько-російського збройного протистояння.
Прихильник Гадяцького договору.
«Ратних людей многих на переездах побивал, й в городи во Мстиславль й в Кричев к мещаном прелестние листи писал, й в тех городех по его писму мещаня нам великому государю…, изменили й воєвод наших й ратних людей многих побили…»,
— так писав Олексій Михайлович у грамоті до гетьмана Ю. Хмельницького про дії Івана Нечая. Російське командування було змушене для боротьби з Нечаєм додатково сформувати спеціальний загін під командою окольничого І.Лобанова-Ростовського. У березні 1659 окольничий І.Лобанов-Островський розгорнув операцію під Мстиславлем. На допомогу захисникам міста прийшли з військами Іван Нечай та полковник бихівський Самійло Виговський. Згідно з донесеннями царських воєвод, у розпорядженні Нечая було до 6 тис. козаків. У квітні українські війська в генеральній битві під Мстиславлем зазнали поразки і були змушені відступити від міста.
Влітку 1659 року «Нечайко де от Виговского помоши к себе не чает…», — доносили в Москву царські воєводи. Полковник міг покладатися лише на власні сили та досвід. Активна оборона, організована Нечаєм і Виговським під Старим Биховим, завдавала значних втрат противнику, зводила нанівець усі його спроби оволодіти фортецею. Лобанов-Ростовський доносив у розряд, що «из Бихова к нашим шанцам биают ежеденния вилазки многими конними й пешими людьми». У вилазках брав особисту участь і білоруський полковник, в одному з боїв отримав тяжке поранення — «посечен по голове» його рідний брат Юрій.
30 серпня 1659 київський воєвода, колишній опонент Нечая — воєвода Василь Шереметьєв звернувся до білоруського полковника з пропозицією здати фортецю і, «с полковники заднепровскими совокупясь, служуть великому государю». З аналогічними закликами звернулись й лідери антигетьманського заколоту лівобережні полковники Тиміш Цецюра, Василь Золотаренко та Оникій Силич. Але Нечай проігнорував цю пропозицію.
На переговорах у Переяславі в жовтні 1659 доля козацької займаншини в Білорусі вирішувалася однозначно на користь Москви.
«В городах й в местечках на Белой Росіи і вперед залогам черкасским не быть»,
— проголошувала 6 стаття договору Ю. Хмельницького з російським царем. Окремий пункт угоди наголошував на негайному виведенні українських військ із Старого Бихова. Під час переговорів старшина пообіцяла царському послу М.Трубецькому відправити до Нечая наказ, «чтоб он в город Бихов великому государю очистил», натомість вимагаючи від московської сторони гарантій недоторканості особи білоруського полковника.
Потрапив у полон разом з братом і полковником Самійлом Виговським під час московсько-української війни 4 грудня 1659, після багатомісячної оборони Старобихівської фортеці. Засланий разом з братом до Тобольська.
За його звільнення неодноразово клопотався гетьман Юрій Хмельницький та наказний гетьман Лівобережної України Яким Сомко. Як сформульовано в грамоті Олексія Михайловича від 31 серпня 1660 року Юрію Хмельницькому, Нечай «поставил в презренье» царські грамоти про підданство і «царского величества ратным людям… всякіе нестерпимые злости чинил».
З 1667 року після Андрусівського перемир'я проживав у Білорусі.
Загальський староста (1668 року відступив Бобруйське староство Олександру Полубинському взамін на Загальське (згода короля від 17 лютого 1668 року), мав його 1670 року та полковник королівський.
1669 року королівський посол до гетьмана Дорошенка. Проголосував за обрання королем Міхала-Корибута Вишневецького.
Після 1673 року доля невідома.
Родина та особисте життя
Рід Нечаїв відомий у Мстиславському воєводстві і у Барському старостві на Поділлі. Вважається, що батько знаних козацьких полковників — шляхтич Мстиславського воєводства вийшов та осів на Київщині.
Дружини:
- донька Б. Хмельницького Степанида. Шлюб, певне, 1654—1655 років, точно кілька років перед 1659-м.
- друга — Єфросинія, з родини полковника чернігівського Оникія Силича.
Примітки
- Majewski W. Nieczaj (Neczaj) Daniło h. Pobóg z odmianą (zm. 1651) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — t. XXII/4, zeszyt 95. — S. 722. (пол.)
- Majewski W. Nieczaj (Neczaj) Iwan h. Pobóg z odmianą (zm. po r. 1669)… — S. 723.
- Majewski W. Nieczaj (Neczaj) Iwan h. Pobóg z odmianą (zm. po r. 1669)… — S. 725.
Джерела
- В. М. Горобець. Нечай Іван [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 381. — .
- Іван Нечай — полковник могилівський, білоруський і новобихівський [ 25 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Коваленко Сергій. Нечай Іван // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — К.: Стікс, 2007.
- Грушевський М.C. Історія України-Руси. Т. IX. Книга 2. — К.: Наукова думка, 1997.
- Липинський В. К. Україна на переломі // Твори, т. 3. — Філадельфія, 1991.
- Majewski W. Nieczaj (Neczaj) Iwan h. Pobóg z odmianą (zm. po r. 1669) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — t. XXII/4, zeszyt 95. — S. 723—725. (пол.)
- Нечай Іван // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1135. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nechaj Iva n Necha j rik narodzhennya nevidomij pom pislya 1673 ukrayinskij shlyahtich brat Danila Nechaya zyat Bogdana Hmelnickogo Nakaznij polkovnik kalnickij 1649 rezident Bogdana Hmelnickogo u krimskogo hana 1650 1653 polkovnik Biloruskogo kozackogo polka 1654 1659 Ivan NechajBiloruskij polkovnik1654 1659Vidomij yak diplomatKrayina Rich PospolitaU shlyubi z Olena HmelnickaReligiya pravoslav yaBiografiyaCej rozdil nadilyaye pevni ideyi podiyi chi superechlivi tverdzhennya nadmirnoyu nevipravdanoyu vagoyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil perepisavshi jogo u zvazhenij sposib sho visvitlyuye rizni tochki zoru Podrobici mozhna znajti na sichen 2023 1649 roku yak brat Danilo buv predstavnikom starshini Braclavskogo polku 1650 roku D Nechaj vislav Ivana yakij pravdopodibno vidigravav rol zv yazkovogo z tatarami do Krimu vivchati krimsko tatarsku movu Tatari namagalis primusiti jogo prijnyati islam Vlitku 1654 roku pokinuv Krim vtik povernuvsya do Ukrayini 1655 roku brav uchast yak sotnik grupi Ivana Zolotarenka v Bilorusi V travni 1655 buv chlenom posolstva Starodubskogo polkovnika Timofiya Onikiyenka yakij viz do carya polonenih ta shtandarti zdobuti pid Starim Bihovom Pislya smerti Ivana Zolotarenka stav voseni 1655 komanduvachem kozackih viddiliv Bilorusi V listi vid 25 15 grudnya 1655 pidpisavsya yak polkovnik Chausivskij Novobihivskij Naprikinci grudnya 1655 roku vidmoviv moskovitam vpustiti yih voyevodu do mist Chausi Bihov V sichni abo 5 lyutogo 1656 Nechaj otrimav uryad vlasne biloruskogo polkovnika chim Hmelnickij nedvoznachno zasvidchiv svij tverdij namir utrimuvati j nadali cej strategichno vazhlivij dlya Getmanshini region U Bilorusi najchastishe reziduvav u Chausah V lyutomu Nechaj pripiniv vivedennya ukrayinskih zalog z Mogilovskogo povitu ta siloyu zmusiv carski vijska zalishiti teritoriyi naselennya yakih sklalo prisyagu getmanu Hmelnickomu Posolstvo moskovitiv do Bogdana Hmelnickogo v berezni 1656 vimagalo sudu nad Ivanom Nechayem Z lista adresovanogo getmanu sotnikami polku Nechayevogo polkovnika chicherskogo chauskogo chirikivskogo ta inshih gorodov vidno sho na vesnu 1656 roku pid jogo upravlinnyam perebuvali tri mogilovski chauska zabolotska bogorodicka akumenska gorodeska svyatoozerska slizka ulanivska rogozinska bilyavicka chirikivska verbizhska propojska zaozerska chicherska mezhevska ta smolinska sotni Naprikinci 1656 roku jogo vijska taki vzyali oblozhenij Bihov vazhlivu fortecyu v konteksti bachennya Hmelnickim biloruskih zemel yak chastini Getmanshini U chervni 1657 do Hmelnickogo pribulo z Moskvi posolstvo F Buturlina yakij napoleglivo vimagav vidklikannya Nechaya z Bilorusi vivedennya zvidti vsih kozackih zalog povernennya v piddanstvo shlyahti zapisanih u kozackij komput selyan ta za namagannya zasnuvati na protivagu carskomu Mogilovu kozackij Novij Mogiliv u Lupulovi a takozh pogrozi bitisya z moskovitami yako z nepriyatelem Proti Nechaya iz Smolenska vistupiv voyevoda S Zmiyev Vodnochas carskij uryad priznachiv voyevodoyu do Borisova V B Sheremetyeva vidomogo svoyimi kozakofobskimi nastroyami Ostannij pribuvshi do Borisova zrazu zh vidpraviv do Nechaya gincya z vimogoyu negajno vivesti kozacki zalogi z Borisivskogo Shklovskogo Mogilovskogo Orshanskogo ta Minskogo povitiv Nechaj vidmovivsya vikonati umovi ultimatumu zayavivshi sho ukrayinski vijska rozmisheni u zaznachenih povitah ne dlya borotbi z carskimi ratnimi lyudmi no dlya vorovannya lyahovskogo kotorie krestyan do konca razorili Vnaslidok zbrojnih zitknen vlitku 1657 roku carskim vijskam vdalosya vitisniti Nechaya z Minska Kopisya Shklova Slomika inshih biloruskih sil i mistechok 6 lipnya 1656 roku vislav brata Yuriya z Mogileva do carya z prohannyam ne usuvati kozakiv z Bilorusi Naprikinci serpnya sprobuvav pidporyadkuvati sobi Borisovshinu Naprikinci veresnya Nechayu vdalosya pidpisati z novim mogilovskim voyevodoyu S Zmiyevim ugodu pro rozpodil misc dislokaciyi ukrayinskih i rosijskih vijsk u Pivdennij Bilorusi Ale vzhe na pochatku zhovtnya Nechaj buv zmushenij skarzhitisya carevi z privodu togo sho za nakazom voyevodi v Mogilovi ta Mogilovskomu poviti kozakiv silomic vpisuyut do soldatskih i dragunskih polkiv Vigovskij na peregovorah u Pereyaslavi v 1658 pishov na principovi postupki rosijskij storoni v tomu chisli j u biloruskomu pitanni Okremo v hodi peregovoriv mova jshla pro biloruskogo polkovnika Pid tiskom Hitrovo getman poobicyav j bude kotorij polkovnik Nechaj ne budet chinit dosit nashim universalom to j ego podlug prav nashih budemo karati Postupki v biloruskomu pitanni zadeklarovani Vigovskim u Pereyaslavi tak i ne bulo realizovano Vijska Ivana Nechaya zalishilisya na kolishnih miscyah dislokaciyi ale z 1658 roku voni potrapili v epicentr ukrayinsko rosijskogo zbrojnogo protistoyannya Prihilnik Gadyackogo dogovoru Ratnih lyudej mnogih na pereezdah pobival j v gorodi vo Mstislavl j v Krichev k meshanom prelestnie listi pisal j v teh gorodeh po ego pismu meshanya nam velikomu gosudaryu izmenili j voyevod nashih j ratnih lyudej mnogih pobili tak pisav Oleksij Mihajlovich u gramoti do getmana Yu Hmelnickogo pro diyi Ivana Nechaya Rosijske komanduvannya bulo zmushene dlya borotbi z Nechayem dodatkovo sformuvati specialnij zagin pid komandoyu okolnichogo I Lobanova Rostovskogo U berezni 1659 okolnichij I Lobanov Ostrovskij rozgornuv operaciyu pid Mstislavlem Na dopomogu zahisnikam mista prijshli z vijskami Ivan Nechaj ta polkovnik bihivskij Samijlo Vigovskij Zgidno z donesennyami carskih voyevod u rozporyadzhenni Nechaya bulo do 6 tis kozakiv U kvitni ukrayinski vijska v generalnij bitvi pid Mstislavlem zaznali porazki i buli zmusheni vidstupiti vid mista Vlitku 1659 roku Nechajko de ot Vigovskogo pomoshi k sebe ne chaet donosili v Moskvu carski voyevodi Polkovnik mig pokladatisya lishe na vlasni sili ta dosvid Aktivna oborona organizovana Nechayem i Vigovskim pid Starim Bihovim zavdavala znachnih vtrat protivniku zvodila nanivec usi jogo sprobi ovoloditi forteceyu Lobanov Rostovskij donosiv u rozryad sho iz Bihova k nashim shancam biayut ezhedenniya vilazki mnogimi konnimi j peshimi lyudmi U vilazkah brav osobistu uchast i biloruskij polkovnik v odnomu z boyiv otrimav tyazhke poranennya posechen po golove jogo ridnij brat Yurij 30 serpnya 1659 kiyivskij voyevoda kolishnij oponent Nechaya voyevoda Vasil Sheremetyev zvernuvsya do biloruskogo polkovnika z propoziciyeyu zdati fortecyu i s polkovniki zadneprovskimi sovokupyas sluzhut velikomu gosudaryu Z analogichnimi zaklikami zvernulis j lideri antigetmanskogo zakolotu livoberezhni polkovniki Timish Cecyura Vasil Zolotarenko ta Onikij Silich Ale Nechaj proignoruvav cyu propoziciyu Na peregovorah u Pereyaslavi v zhovtni 1659 dolya kozackoyi zajmanshini v Bilorusi virishuvalasya odnoznachno na korist Moskvi V gorodah j v mestechkah na Beloj Rosii i vpered zalogam cherkasskim ne byt progoloshuvala 6 stattya dogovoru Yu Hmelnickogo z rosijskim carem Okremij punkt ugodi nagoloshuvav na negajnomu vivedenni ukrayinskih vijsk iz Starogo Bihova Pid chas peregovoriv starshina poobicyala carskomu poslu M Trubeckomu vidpraviti do Nechaya nakaz chtob on v gorod Bihov velikomu gosudaryu ochistil natomist vimagayuchi vid moskovskoyi storoni garantij nedotorkanosti osobi biloruskogo polkovnika Potrapiv u polon razom z bratom i polkovnikom Samijlom Vigovskim pid chas moskovsko ukrayinskoyi vijni 4 grudnya 1659 pislya bagatomisyachnoyi oboroni Starobihivskoyi forteci Zaslanij razom z bratom do Tobolska Za jogo zvilnennya neodnorazovo klopotavsya getman Yurij Hmelnickij ta nakaznij getman Livoberezhnoyi Ukrayini Yakim Somko Yak sformulovano v gramoti Oleksiya Mihajlovicha vid 31 serpnya 1660 roku Yuriyu Hmelnickomu Nechaj postavil v prezrene carski gramoti pro piddanstvo i carskogo velichestva ratnym lyudyam vsyakie nesterpimye zlosti chinil Z 1667 roku pislya Andrusivskogo peremir ya prozhivav u Bilorusi Zagalskij starosta 1668 roku vidstupiv Bobrujske starostvo Oleksandru Polubinskomu vzamin na Zagalske zgoda korolya vid 17 lyutogo 1668 roku mav jogo 1670 roku ta polkovnik korolivskij 1669 roku korolivskij posol do getmana Doroshenka Progolosuvav za obrannya korolem Mihala Koributa Vishneveckogo Pislya 1673 roku dolya nevidoma Rodina ta osobiste zhittyaRid Nechayiv vidomij u Mstislavskomu voyevodstvi i u Barskomu starostvi na Podilli Vvazhayetsya sho batko znanih kozackih polkovnikiv shlyahtich Mstislavskogo voyevodstva vijshov ta osiv na Kiyivshini Druzhini donka B Hmelnickogo Stepanida Shlyub pevne 1654 1655 rokiv tochno kilka rokiv pered 1659 m druga Yefrosiniya z rodini polkovnika chernigivskogo Onikiya Silicha PrimitkiMajewski W Nieczaj Neczaj Danilo h Pobog z odmiana zm 1651 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1984 t XXII 4 zeszyt 95 S 722 pol Majewski W Nieczaj Neczaj Iwan h Pobog z odmiana zm po r 1669 S 723 Majewski W Nieczaj Neczaj Iwan h Pobog z odmiana zm po r 1669 S 725 DzherelaV M Gorobec Nechaj Ivan 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 381 ISBN 978 966 00 1061 1 Ivan Nechaj polkovnik mogilivskij biloruskij i novobihivskij 25 grudnya 2009 u Wayback Machine Kovalenko Sergij Nechaj Ivan Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 1 K Stiks 2007 Grushevskij M C Istoriya Ukrayini Rusi T IX Kniga 2 K Naukova dumka 1997 Lipinskij V K Ukrayina na perelomi Tvori t 3 Filadelfiya 1991 Majewski W Nieczaj Neczaj Iwan h Pobog z odmiana zm po r 1669 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1984 t XXII 4 zeszyt 95 S 723 725 pol Nechaj Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1135 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi