Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (колишнє Товариство «Просвіта») — українська громадська організація культурно-освітянського спрямування. Веде діяльність як в Україні (історичній і сучасній), так і в осередках української діаспори.
Колишній будинок «Просвіти», Львів | |
Дата заснування | 1868 |
---|---|
Тип | культурно-просвітницьке товариство |
Голова | Павло Мовчан |
Офіційний сайт | prosvitanews.org.ua |
Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка у Вікісховищі |
Історія
Виникнення, початки діяльності
Товариство «Просвіта» виникло в 1868 році у Львові як противага антиукраїнським течіям у культурному житті: колонізаторській, підтримуваній цісарською владою — з одного боку, і москвофільській, — з другого. Галицькі москвофіли, що займали тоді панівне становище у Львові, дуже ворожо сприйняли ідею створення Товариства.
Для опрацювання статуту Товариства у березні 1868 року був створений Комітет із представників академічної молоді. До комітету ввійшли такі діячі, як Корнило Сушкевич, Михайло Коссак, професор Академічної ґімназії Павлин Свєнціцький та інші. 2 вересня 1868 року Міністерство освіти дозволило заснувати Товариство «Просвіта». Цей дозвіл став підставою для скликання у Львові першого загального збору. Організація збору була доручена конституційному комітетові, який очолив професор Академічної ґімназії Анатоль Вахнянин. До комітету ввійшли також Корнило Сушкевич, Юліян Романчук, Олександер Огоновський, Олександр Борковський, Михайло Коссак, Омелян Партицький, Андрій Січинський та ін.
Загальний збір був скликаний 8 грудня 1868 в залі Міської Стрільниці, що знаходився на вулиці Курковій (тепер вул. Лисенка). На збір прибуло 65 представників, лише один із них, отець Йосип Заячківський, не був мешканцем Львова.
Зі вступним словом виступив голова Збору Анатоль Вахнянин, який заявив, що метою створення Товариства є повернення до ідей, декларованих Головною Руською Радою 1848 р., виголошених Собором Руських Вчених, та відкинутих тодішніми москвофілами, а саме: єдність українського народу від Карпат по Кубань та його окремішність від народів польського та російського.
Програма майбутньої праці «Просвіти» була коротко сформульована у виступі студента Андрія Січинського:
«Кожний народ, що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народного організму, відчула своє міщанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремої народної індивідуальності, бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього».
Головою новоствореного Товариства збір обрав Анатоля Вахнянина, його заступником — Володимира Ганкевича (секретар Установчих зборів товариства). Членами Виділу (керівного органу) стали :
- Корнило Сушкевич
- Юліян Романчук
- Олександер Огоновський
- Корнило Устиянович
- Олександр Борковський
- Михайло Коссак
- Омелян Партицький
- Іван Комарницький (студент)
- Максим Михаляк (студент).
Вирішено було створити українську бібліотеку з читальнею і щорічно видавати календар для народу.
Загальний збір «Просвіти» отримав привітання від українських народовських громад Бережан, Тернополя, Перемишля, Станіславова і Чернівців, від студентських товариств «Січ» і «Основа» у Відні. Вітальні телеграми надійшли з Чехії, Сербії та Словаччини. Тим часом москвофільське «Слово» назвало Товариство «польською інтригою».
Щоб роз'яснити мету Товариства, його виділ звернувся 11 лютого 1869 року зі спеціальною відозвою до народу. У ній указувалося, що «поза школою не знаходить українська дитина ніякого духовного корму, через котрий самосвідомість, моральність і добробут у народі могли би чимраз більше розвиватися».
Товариство працювало у складних умовах. Воно не мало приміщення, а тому наради і засідання проводили вдома у К. Сушкевича або А. Вахнянина. Згодом збиралися у Народному домі чи випрошували прихисток у польської «Стрільниці». Плідно працювала просвітницька секція, що розпочала видавати для народу популярні книжечки і готувати підручники для єдиної української гімназії. Редактором популярних видань став письменник Юрій Федькович. Товариство домовилося про книгообмін з польськими та чеськими освітніми товариствами.
26 травня 1870 року відбувся другий загальний збір Товариства. І знову довелося просити приміщення у «Стрільниці». Збір визначив нові принципи роботи «Просвіти».
На Товариство відразу почалися нападки як намісництва і староств, так і русофільського «Слова». Однак просвітна робота набирала сили. За два роки засновано три нові філії «Просвіти», організовано читальні, почали видавати друкований орган "Письмо з «Просвіти», а з 1880 року під редакцією члена виділу «Просвіти» Володимира Барвінського стала виходити народовська політична газета «Діло». Широка популярність Товариства змусила галицький сейм надати йому 1000 срібних «запомоги», яку згодом збільшено на 50 відсотків.
Після заснування «Просвіти» її філії утворено в Станиславові (1877), Коломиї (1880), Кутах (1897), Надвірні (1908), Косові (1909), Делятині (1912).
Подальші роки
30 листопада 1880 року з ініціативи Володимира Барвінського скликано перше українське народне віче у Львові. Віче було однією з форм політичної роботи Товариства. Зі зміною ситуації політична боротьба могла мати для «Просвіти» непередбачені наслідки. Зваживши на це, члени виділу (Омелян Огоновський, Юліан Романчук, Олександр Огоновський, Олександр Стефанович, Іван Белей, Кость Левицький та інші) вирішили створити перше українське політичне товариство «Народна Рада», яке б співпрацювало з «Просвітою». 1884 року засновано ремісниче товариство «Зоря», його очолив один із керівників «Просвіти» Василь Нагірний.
За ухвалою загального збору Товариства, який відбувся 25 березня 1891 року, читальні «Просвіти» вели курси неписьменних, проводили «відчити», вечорниці, ставили п'єси, а крім того, створювали рільничо-господарські та промислові спілки, позичкові й ощадні каси.
Своє 25-річчя «Просвіта» відзначила дуже урочисто. Разом з іншими українськими товариствами вона організувала перевезення з Новосілок-Міських на Личаківське кладовище останків о. Маркіяна Шашкевича. Іван Белей підготував коротку «Історію Просвіти».
Великим досягненням «Просвіти» була, безперечно, купівля у 1895 році власного будинку. Для цього надійшли пожертвування не тільки з Галичини, а й з Наддніпрянщини. Кияни передали через професора Михайла Грушевського 1 500 ринських.
31 січня 1896 року загальний збір «Просвіти» обрав головою Товариства професора Юліана Романчука. Ці обов'язки він виконував цілих десять років. За цей час швидкого розвитку набув кооперативний рух, який покликав до життя в 1898 році «Краєвий Союз Кредитовий», а в 1904 році — нове товариство «Краєвий Союз Ревізійний». Члени «Просвіти» провели маніфестації з нагоди 50-річчя скасування панщини і 100-річчя «Енеїди».
На зламі двох віків значно активізується політичне життя, в якому члени «Просвіти» завше йдуть попереду. Саме 1899 року більшість народовців оформилася в Національно-демократичну партію на чолі з Юліаном Романчуком і Костем Левицьким. Галицька інтелігенція долає консерватизм. Замість самоназви «русин» («руський») поширюється назва «українець» («український»). Водночас запроваджено фонетичний правопис до популярних видань «Просвіти». Просвітницьку діяльність щиро підтримує духовенство, зокрема тодішній станиславівський єпископ Андрей Шептицький.
Почуття єдності західних і наддніпрянських земель виявилося під час святкування 12 листопада 1905 року ювілею гетьмана Богдана Хмельницького. На той час за прикладом Галичини організовуються освітні товариства під назвою «Просвіта» на землях Наддніпрянщини: спочатку — в Одесі (1906), згодом — у Катеринославі (за даними В. Вериги, почало діяти 1905 року як Літературно-артистичне українське товариство), Житомирі, Кам'янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві. На Дону утворилась новочеркаська «Просвіта», а в Катеринодарі почала діяти Кубанська «Просвіта». Цікаво, що власні читальні «Просвіти» мали переселенці навіть на далекосхідному Зеленому Клині та в Америці, зокрема, в Аргентині.
На Лівобережній Україні єдиним товариством «Просвіта», яке отримало дозвіл губернатора на заснування, була чернігівська «Просвіта», заснована 27 грудня 1906 року членом Державної Думи Іллею Шрагом та Михайлом Коцюбинським (був обраний головою). Чернігівська «Просвіта» відкрила 2 філії — у Ніжині і Козельці. У 1911 році через переслідування з боку царської адміністрації товариство припинило свою діяльність.
Через заборону царської адміністрації не вдалося відкрити «Просвіти» в Полтаві та Харкові. Засноване у Харкові Українське літературно-етнографічне товариство імені Квітки-Основ'яненка фактично виконувало функції «Просвіти». У Полтаві до 1917 року не вдалося добитися права офіційно заснувати «Просвіту», національно-культурна та економічна діяльність проводилася через систему кооперації.
Починаючи з 1906 року, «Просвіту» очолювали доктор Євген Олесницький (усього 4 місяці) та Петро Огоновський. 1 листопада 1910 року головою Товариства став судовий радник Іван Кивелюк, який виконував ці обов'язки до 1922 року. За його головування «Просвіта», попри тяжке воєнне лихоліття, досягла небачених висот.
Четвертий статут «Просвіти» ухвалено 1891 року, а п'ятий — 1913-го. Він поставив завдання широкої культурно-освітньої роботи. Вона передбачала діяльність народного театру і кінотеатру, проведення народних свят, з'їздів і краєзнавчих походів, організацію книгозбірень, народних музеїв, публічних читалень, книгарень, друкарень та інших підприємств, різних курсів і шкіл (народних, середніх, вищих, господарських, промислових, торговельних), ведення зразкових господарств, садів тощо.
З 1906 по 1912 роки організували 15 кооперативних курсів. Сприяло розвитку шкіл: сільськогосподарської — в Милуванню, господарської — в Угерцях Винявських, 1911 року заснували Торговельну школу в Львові. До 1912 року «Просвіта» видала 445 назв книжок загальним накладом 3115295 шт., мала 2944 читальні, 504 читальняні доми, 197035 членів, 2364 бібліотеки, кілька сотень аматорських гуртків, хорів, кільканадцять духових оркестрів. Кожний член товариства отримував на рік кілька книжок. 1912 року при читальнях існували 540 крамниць, 236 позичкових кас. Наприкінці 1913 року «Просвіта» мала 77 філій і 2648 читалень. Масово почали створюватися бібліотеки. У віддалені місцевості книжки надходили безплатно. Важливе місце у просвітній праці посіли виклади і відчити, «курси вищої освіти», курси навчання неписьменних. «Просвіта» підтримувала жваві зв'язки з українцями Закарпаття, Хорватії, Боснії, Сполучених Штатів Америки, з багатьма освітніми організаціями.
До важливих здобутків «Просвіти» належить відзначення ювілейних річниць — 50-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича, 50-річчя «Руської Бесіди», 40-річчя письменницької діяльності Івана Франка. 13 грудня 1913 року «Просвіта» взяла участь у події надзвичайної ваги — митрополит Андрей Шептицький передав громадськості Львова Національний музей, який він заснував. При цьому «Просвіта» подарувала музеєві цінні пам'ятки зі свого архіву.
Кілька місяців тривали ювілейні Шевченківські урочистості. Цікаво, що читальні та філії, засновані 1914 року, мали ім'я Тараса Шевченка. У масову маніфестацію перетворився «Краєвий Шевченківський здвиг» українських руханкових, пожежних і стрілецьких організацій, що відбувся 28 грудня 1914 року. Свою майстерність показали згуртовані в «Соколах», «Січах» та «Стрілецьких куренях» галицькі юнаки.
Російська окупація Львова завдала значної шкоди «Просвіті». Знищено бібліотеки, читальні, репресовано активних діячів. Деякі з них мусили виїхати за межі Галичини. Навіть після російського відступу воєнний стан унеможливив Товариству розгорнути свою діяльність. Та все ж вона активізувалась у 1918 році, коли Україна воскресла до державної незалежності. Товариство «Просвіта» допомогло сформувати Міністерство освіти ЗУНР.
Терор польської окупаційної влади не оминув і «Просвіту». Заарештованого голову Товариства Івана Кивелюка вивезли до табору інтернованих біля Кракова.
Лише від початку 1920 року знову пожвавилося просвітянське життя. Щоб піднести народний рух, у грудні 1920 року проведено «Свято Просвіти», через 2 місяці відзначено 60-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, під час якого створено видавничий фонд «Учітеся, брати мої!».
Для збирання матеріалів про історію визвольної боротьби Головний виділ Товариства створив окреме видавництво «Червона Калина». У п'ятиріччя смерті Івана Франка тлінні останки великого поета перевезли на нове місце поховання. Одночасно був оголошений конкурс на проєкт надмогильного пам'ятника. 1 листопада 1921 року відбувся загальний збір, який обрав головою головного Товариства Івана Кивелюка, що саме сидів під арештом. На жаль, йому не довелося головувати довго: рівно через 4 місяці Іван Кивелюк помер. Більше як рік «Просвіту» очолював голова міста доктор Іван Брик. У квітні 1923 року загальний збір обрав головою професора Михайла Галущинського.
Про розмах організаційної праці в «Просвіті» свідчать такі дані: за 5 повоєнних років число філій зросло до 96, а читалень «Просвіти» — до 2934, що перевищило передвоєнні дані відповідно на 9 і 65 одиниць. Організаційні успіхи затьмарювали великі борги, які не давали можливості просвітянам розгорнути діяльність на повну силу.
Після смерті професора Михайла Галущинського десятим головою «Просвіти» був обраний Іван Брик. Товариство працювало далі, переборюючи труднощі.
У 1928-му, своєму ювілейному році, «Просвіта» мала на землях окупованої Польщею Галичини 2934 читальні і 12 508 безпосередніх членів. Значно слабше працювало Товариство на Волині, Підляшші та Холмщині, де діяло близько 600 його читалень.
Розпочатий польською владою на зламі 20-30-х років брутальний наступ на українську культуру призвів до сумних наслідків. Значно скоротилося число читалень і безпосередніх членів «Просвіти», різко зріс в умовах тодішньої економічної кризи її борг.
Товариство не здавалось, в 1934 році мало 3046 читалень і близько 500 тисяч членів. Відновлено і відкрито нові читальні. За редакцією професора Василя Сімовича далі виходив ілюстрований науково-популярний місячник «Життя і Знання». Видавалися книжки фірми фонду «Учітеся, брати мої!» — для найширшого загалу української громадськості, новорічні календарі. Просвітяни організували конференції та перевишкіл бібліотекарів і керівників гуртків самоосвіти й аматорських театрів. 1936 року «Просвіта» мала 83 філії, 3210 читалень, 1207 домівок, 3209 бібліотек із фондом 688 186 книжок, 2185 театральних гуртків, 1115 хорів, 138 оркестрів, 550 гуртків самоосвіти, 86 курсів для неписьменних і 262 гуртки просвітянської молоді.
У наступні 2 роки справи були ще кращими. Лише активних членів налічувалося близько 500 000. Працювало 11 комісій (просвітньо-організаційна, освітньо-виховна, видавнича, бібліотечна, господарсько-фінансова, театрально-співова, для поборювання неписьменності та інші).
Урочисто відзначено 70-річчя заснування «Просвіти». 22 травня 1938 року відбулося богослужіння, яке відправив єпископ Микита Будка. Андрей Шептицький освятив новий біло-золотистий прапор «Просвіти» з написом: «В силі духа-перемога народу!». Цей прапор вигаптували жінки з «Народного мистецтва» за проєктом Святослава Гординського. Прапор увінчали стрічками голова Наукового Товариства імені Шевченка професор Іван Раковський, голова «Рідної школи» професор Іван Галущинський, представник української кооперації та інших організацій.
Після 1937 року «Просвіта» переживала тяжкі часи. Польська влада закривала читальні, особливо на північно-західних землях. Комуністи намагалися через низові читальні пропагувати «великі перетворення» за Збручем. У таких умовах 8 червня 1939 року відбувся в «Театрі Ріжнорідностей» останній загальний збір «Просвіти». Він обрав головою Товариства отця Юліана Дзеровича.
1939 рік став останнім роком існування «Просвіти» на наших землях. Сталінські опричники знищили у центральному будинку Товариства (площа Ринок, 10) його архів, цінні історичні документи і рукописи, друковану продукцію. Так вони вчинили з осередками «Просвіти» і в інших містах і селах. Не дозволили відновити роботу і гітлерівські окупанти; що варто зазначити, саме з балкона товариства «Просвіта» у Львові (Площа Ринок, 10) 30 червня 1941 року Українськими Національними Зборами з ініціативи Організації українських націоналістів проголошено Акт відновлення Української Держави.
Відтоді Товариство «Просвіта» існувало лише за межами України, де українські емігранти відсвяткували його 100-річний ювілей. На теренах України пауза в існуванні товариства тривала півстоліття.
Новітня історія «Просвіти»
Наприкінці 80-х років, коли агонізувала комуністична система в Україні, досвід «Просвіти» прислужився справі самоусвідомлення, самоідентифікації українців, реалізації національної ідеї, квінтесенцією якої стало проголошення Акта Незалежності 24 серпня 1991 року. Становлення організації відбувалося в умовах шаленого тиску комуністичної номенклатури. 17 грудня 1988 року в Києві був створений організаційний комітет для скликання установчої конференції Товариства української мови, який очолив Дмитро Павличко. Через два місяці був підготовлений статут. А 11—12 лютого 1989 року в Республіканському будинку кіно відбулась установча конференція Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка — перший легальний форум незалежної громадської організації у Києві. Затверджено статут і обрано керівні органи Товариства української мови імені Тараса Шевченка. Головою став Дмитро Павличко.
Товариство брало найактивнішу участь у всіх загальнополітичних заходах, не випускало з поля зору проблему зміцнення позицій української мови як державної, підготовку Верховною Радою Закону про мови в Україні. Розпочало активну видавничу роботу, зокрема почало випускати газету «Слово». У цей період чисельність організації була максимальною і сягала півмільйона чоловік.
29—30 вересня 1990 року відбулася II конференція Товариства української мови імені Тараса Шевченка в місті Києві. Змінено статут. На альтернативній основі головою Товариства обрали народного депутата України Павла Мовчана.
12 жовтня 1991 року була скликана III позачергова конференція Товариства української мови імені Тараса Шевченка, на якій Товариство реорганізували у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Водночас ряд регіональних організацій Товариства піддали сумніву легітимність III позачергової конференції Товариства української мови імені Тараса Шевченка, яка спершу збиралася як розширена нарада і оголошена конференцією вже на самому засіданні — природно, що за таких умов її учасники не були делегатами і не мали відповідних повноважень для голосування. Для узгодження дискусійних питань та слухання звіту керівництва регіональні (обласні) ТУМ запропонували скликати IV позачергову конференцію, яка так і не відбулася внаслідок позиції деяких чільних функціонерів Товариства. У подальші роки в ряді регіонів, зокрема на Сході і Півдні України, де ситуація з українською мовою і культурою до сьогодні залишається складною, відбувався болючий процес дезінтеграції Товариств української мови і створення товариств «Просвіта». Частина Товариств української мови, які не увійшли до «Просвіти» утворили Асоціацію товариств української мови. Разом з тим, загальна чисельність організації суттєво зменшилася.
1993 року відбувся IV з'їзд Всеукраїнського товариства «Просвіта» та ювілейне засідання, присвячене 125-літтю «Просвіти» в Україні. Головою Товариства переобрано народного депутата України Павла Мовчана. З'їзд окреслив актуальні проблеми українського відродження і розбудови держави. Особливу увагу звернули на майбутні вибори до Верховної Ради України. Просвітяни продовжили взятий курс на висвітлення замовчуваних раніше сторінок нашої трагічної історії, на відродження української національної культури через видавничу, лекційно-просвітницьку діяльність, визначили як пріоритетну економічну просвіту народу… Цього ж року Харківське обласне об'єднання започаткувало видання щомісячної газети «Журавлик».
Активну участь взяли просвітяни і в конституційному процесі, який завершився перемогою демократичних сил — ухваленням 28 червня 1996 року Конституції — Основного Закону України та проголошенням статтею 10 державності української мови. Великий резонанс в українському суспільстві викликала зорганізована Товариством серія «круглих столів» за участю урядових структур щодо активного впровадження статті 10 Конституції України в усі ділянки суспільного життя.
З лона Товариства української мови та «Просвіти» виокремились більшість новітніх організацій і партій.
Ця організація профінансувала перший український анімаційний мультсеріал «Лис Микита».
8 грудня 2018 року на державному рівні відзначено пам'ятну дату — 150 років з часу заснування в місті Львові культурно-освітньої громадської організації «Просвіта». Урочистості відбулися в Львівській опері за участі Президента України Петра Порошенка.
Відзнаки Товариства «Просвіта»
Медаль Будівничий України — найвища громадська нагорода Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, заснована 2000 року, що вручається за значні заслуги в політичній громадській, науковій, культурній і освітянській діяльності та розбудові незалежної України.
Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка з 2003 року щороку відзначає Премією імені Бориса Грінченка учених, просвітян, громадських і політичних діячів, які зробили значний внесок у розбудову незалежної України, утвердження державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності й добробуту українського народу, просвітницьку і подвижницьку діяльність в ім'я України.
Премія імені Анатолія Погрібного
У травні 2012 року Всеукраїнське товариство «Просвіта» заснувало Премію імені Анатолія Погрібного, яка щороку присуджуватиметься за вагомий внесок у справу українського національного відродження, розвиток української публіцистики, утвердження державності української мови та подвижницьку просвітницьку діяльність в ім'я України.
Московський попихач
У 2015 році на сесії головної ради «Просвіти» засновано всеукраїнську антипремію «Московський попихач».
Антипремія присуджується тим високопосадовцям, які, на думку її засновників, публічно ігнорують вимогу 10-ї статті Конституції України про державність української мови, сприяють пришвидшенню реалізації задумів вищих кіл влади Росії про узаконення в Україні двомовності, як привід до розширення «русского міра».
Сума антипремії — 30 гривень. Це еквівалент 30-ти срібникам, які отримав Юда за зраду Ісуса Христа.
Серед попередньо висунутих сесією Головної ради «Просвіти» 17 червня 2015 претендентів — міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, телеканал «Інтер» та ті члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, які проголосували за продовження цьому каналу найбільшої кількості частот і годин на 7 років.
Сесія також прийняла звернення до Президента України із таким змістом (витяг):
|
Галерея
- Конкурс дитячого малюнку «Палітра українського слова»
- Ювілей 100-річчя Київської «Просвіти»
-
- Творча група просвітян під час роботи над мультиплікаційним фільмом «Лис Микита»
- Головна Рада ВУТ «Просвіта», 2006 рік. Виступає Анатолій Погрібний
- Світлина з урочистостей з нагоди 150-річчя «Просвіти» у Львові за участі Президента України Петра Порошенка на обкладинці газети «Культура і життя»
Керівні органи
18 листопада 2017 р. у Києві відбувся Х з'їзд ГО «Всеукраїнське товариство „Просвіта“ ім. Т. Г. Шевченка». Відповідно до Статуту обрано такі керівні органи:
Голова — Мовчан Павло Михайлович
І-й заступник — Філіпчук Георгій Георгійович
Заступники:
- Західний регіон — Пітко Ярослав Михайлович, Львів;
- Східний регіон — Кульчинський Микола Георгійович, Полтава
Центральне правління
- Вольвач Петро Васильович — академік Української академії екологічних наук, доктор філософії в галузі біології, дійсний член НТШ, член НСПУ;
- — професор, директор фірми «Атлантик»;
- Голота Любов Василівна — Головний редактор газети «Слово Просвіти», лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка;
- Заєць Іван Олександрович — заступник голови ГО «Рух за Україну в НАТО»;
- Клічак Василь Йосипович — директор ВЦ «Просвіта»;
- Мужук Леонід Петрович — кінорежисер, народний артист України;
- Стеценко Кирило Вадимович — голова Київського міського об'єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка;
- Тимошик Микола Степанович — професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;
Головна рада
- Голови обласних об'єднань, за Статутом
- Вольвач Петро Васильович — АРК, Кримське об'єднання товариства «Просвіта»
- Теклюк Анатолій Іванович — Вінницьке обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Стрільчук Людмила Василівна — Волинське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Єкшов Віктор Володимирович — Дніпропетровське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Шевченко Володимир Павлович — Донецьке обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Васильчук Святослав Карпович — Житомирське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Піпаш Володимир Васильович — Закарпатське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Артюшенко Ігор Андрійович — Запорізьке обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Волковецький Степан Васильович — Івано-Франківськське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Букет Євген Васильович — Київське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Стеценко Кирило Вадимович — Київське міське об'єднання товариства «Просвіта»
- Ратушняк Олександр Михайлович — Кіровоградське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Семистяга Володимир Федорович — Луганське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Пітко Ярослав Михайлович — Львівське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Мачула Олександр Миколайович — Миколаївське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Кульчинський Микола Георгійович — Полтавське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Вєтров Іван Васильович — Рівненське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Проценко Володимир Миколайович — Севастопольське міське об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка
- Шевченко Олексій Григорович — Сумське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Шимків Петро Михайлович — Тернопільське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Сергієнко Анатолій Григорович — Харківське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Олексюк Олег Васильович — Херсонське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Міхалевський Віталій Цезарійович — Хмельницьке обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Фещенко Олена Василівна — Черкаське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Савчук Остап Васильович — Чернівецьке обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Шевченко Олександр Олександрович — Чернігівське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Мороз Віталій Андрійович — голова ГО «Молода Просвіта»
- Глаголюк Василь Петрович — голова Коломийської «Просвіти».
- Представники творчої інтелігенції, науковці, письменники, громадські діячі
- Андрійчук Петро Олександрович — керівник творчого колективу «Дарничанка»;
- Антоненко Петро Якович — редактор газети «Світ-Інфо»;
- Василашко Василь Федорович — поет, член НСПУ, відповідальний секретар Товариства «Знання» України;
- Голомша Микола Ярославович — співголова ПО «Українська альтернатива»;
- Горбачук Іван Тихонович — професор Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова;
- Гриценко Павло Юхимович — директор Інституту української мови НАНУ;
- Жулинський Микола Григорович — директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ;
- Качан Анатолій Леонтійович — поет, член НСПУ;
- Кметик Володимир Іванович — керівник телеканалу «Малятко TV», директор студії «Фрески»;
- — професор, доктор філологічних наук;
- Ломачук Дмитро Федорович — директор студії «Просвіта», заслужений працівник культури України, доктор культурології;
- Лупаков Євген Олександрович — голова Спілки офіцерів України;
- Колодний Анатолій Миколайович — заступник директора Інституту філософії НАНУ;
- Сидоржевський Михайло Олексійович — голова НСПУ;
- Франчук Валерій Олександрович — художник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка;
- Шокало Олександер Андрійович — письменник;
- Мотрич Катерина Вакулівна — член НСПУ, лауреат «Народної премії»;
- Чирипюк Дмитро Іванович — режисер Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.
Контрольно-ревізійна інспекція
- Черняхівський Олексій Іванович (голова)
- Цимбалюк Микола Іванович
Спочилі члени керівних органів
- Буравський Микола Олександрович — народний артист України, художній керівник театру українського фольклору «Берегиня»;
- Гайдамака Анатолій Васильович — художник;
- Гоян Ярема Петрович — письменник, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка;
- Лупій Олесь Васильович — письменник, член НСПУ;
- Нестерчук Микола Трохимович — відповідальний секретар Всеукраїнського товариства «Просвіта», заслужений працівник освіти України;
- Оцун Микола Петрович — член Контрольно-ревізійної інспекції;
- Павличко Дмитро Васильович — письменник, Герой України;
- Погрібний Анатолій Григорович — професор Київського національного університету, голова Педагогічного товариства імені Г.Ващенка, доктор філологічних наук. Ведучий радіоциклу «Якби ми вчились так як треба», автор публіцистичних книг, присвячених утвердженню української мови як державної. Член Центрального правління товариства з 1989. Помер 9 жовтня 2007 року у Києві;
- Пономарів Олександр Данилович — професор, доктор філологічних наук, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіти», Академік АПН, автор багатьох книг з мовної проблематики;
- Слабошпицький Михайло Федотович — письменник, виконавчий директор «Ліги українських меценатів»;
- Ющук Іван Пилипович — професор Київського міжнародного університету;
Див. також
- Волинське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Дніпропетровське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Житомирське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Київське міське об'єднання товариства «Просвіта»
- Київське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка
- Миколаївське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Одеське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Просвіта Підкарпатської Русі
- Полтавське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Севастопольське міське об'єднання товариства «Просвіта»
- Харківське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Хмельницьке обласне об'єднання товариства «Просвіта»
- Чернігівське обласне об'єднання товариства «Просвіта»
Примітки
- Степан Ріпецький. Д-р Володимир Ганкевич // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 396.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2013.
- Петро Арсенич. «Просвіта» на Гуцульщині. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Збірник наукових праць. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2010. — Вип. 19.
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. — С. 338. — .
- Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Л. І. Бадєєва; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2004. — 20 с.
- Детальніше про Статути «Просвіти» див. у виданні «Просвіта»: історія та сучасність. — К.: Веселка, 1998. — С. 16—26.
- Василь Верига. Нариси з історії України… С. 196.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 3 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 24 липня 2020.
- http://hvilya.com/ekskliuzyvna-khvylia/neruchnyi-i-nezruchnyi-anatolii-pohribnyi.html
- . Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 28 жовтня 2015.
- [[https://web.archive.org/web/20150829045155/http://slovoprosvity.org/2015/08/13/moskovskij-popixach/ Архівовано 29 серпня 2015 у Wayback Machine.] Московський попихач | Любов Голота, Слово Просвіти]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - В Харкові обрали нове керівництво обласної Просвіти.
Джерела та література
- Білецький В., Боднарук В., Боднарук Б. Мости в Україну. [ 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.] — Донецьк : Український культурологічний центр, ТОВ «Східний видавничий дім», ТУМ-Донецьк, 2005. — 116 с.
- Видання «Просвіт» Галичини. Книги та аркушева продукція (1868—1939): біблогр. покажчик / уклад. С. Л. Зворський. — Київ: Абрис, 1996. — Вип. 1. — 195 с.
- Конкурс історичний [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Дѣло, 25.05.1888.
- Круглий стіл «20 років товариству української мови ім. Т. Г. Шевченка» [ 12 квітня 2009 у Wayback Machine.].
- Куєвда В. Т. Знищення ТУМу було першим потужнім ударом по національному рухові в Україні [ 26 травня 2015 у Wayback Machine.].
- Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914 [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.].
- Лозинський М. Сорок літ діяльності «Просвіти» (В 40-літній ювілей Товариства). — Львів, 1908.
- Малюта О. В. Львівське товариство «Просвіта» [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 350. — .
- Малюта О. В. Львівське товариство «Просвіта» [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Огоновський О. Бесіда при відкритю загальних Зборів товариства «Просвїта» 1 лютого 1888 р. // Дѣло, 08.02.1888 [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- «Просвіта», її заснування й праця: короткий іст. нарис / В. Дорошенко. — Філадельфія, 1959. — 102 с.
- Товариство «Просвіта» на Сумщині. Документи і матеріали: у 2 т. Суми: Триторія, 2022. Т. 1. 436 с.; Т. 2. 360 с.
- Товариство «Просвіта» у Львові. 1868—1939 : покажч. видань / Л. Головата, Л. Сущ, О. Бербека. — 2-ге вид., випр. і допов. — Львів, 2008. — 520 с.
- ТУМ повинен жити! // Урядовий кур'єр, 1992, березень, № 12.
- Нарис історії «Просвіти» / Р. Іванчук, Т. Комаринець, І. Мельник, А. Середяк; За ред. І. Мельника. — Л. та ін.: Вид. спілка «Просвіта», 1993. — 231 с. — (Популярна енцикл. «Просвіти»; Ч. 1). —Бібліогр.: с. 217—228.
- З історії культурно-освітнього товариства «Просвіта»: в 1927 році на Сокальщині було 40 бібліотек [ 24 квітня 2022 у Wayback Machine.], які налічували 5568 книжок
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Prosvita |
- prosvitjanyn.org.ua [ 1 жовтня 2009 у Wayback Machine.] — Вільний просвітянський портал
- prosvitanews.org.ua [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Офіційний сайт ГО ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка
- slovoprosvity.org [ 29 листопада 2010 у Wayback Machine.] — офіційна газета «Просвіти» — тижневик «Слово Просвіти»
- vcprosvita.com.ua [ 30 травня 2022 у Wayback Machine.] — Видавничий центр «Просвіта»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka kolishnye Tovaristvo Prosvita ukrayinska gromadska organizaciya kulturno osvityanskogo spryamuvannya Vede diyalnist yak v Ukrayini istorichnij i suchasnij tak i v oseredkah ukrayinskoyi diaspori ProsvitaKolishnij budinok Prosviti LvivKolishnij budinok Prosviti LvivData zasnuvannya1868Tipkulturno prosvitnicke tovaristvoGolovaPavlo MovchanOficijnij sajtprosvitanews org ua Vseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka u Vikishovishi Zapit Prosvita perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya IstoriyaViniknennya pochatki diyalnosti Tovaristvo Prosvita viniklo v 1868 roci u Lvovi yak protivaga antiukrayinskim techiyam u kulturnomu zhitti kolonizatorskij pidtrimuvanij cisarskoyu vladoyu z odnogo boku i moskvofilskij z drugogo Galicki moskvofili sho zajmali todi panivne stanovishe u Lvovi duzhe vorozho sprijnyali ideyu stvorennya Tovaristva Dlya opracyuvannya statutu Tovaristva u berezni 1868 roku buv stvorenij Komitet iz predstavnikiv akademichnoyi molodi Do komitetu vvijshli taki diyachi yak Kornilo Sushkevich Mihajlo Kossak profesor Akademichnoyi gimnaziyi Pavlin Svyencickij ta inshi 2 veresnya 1868 roku Ministerstvo osviti dozvolilo zasnuvati Tovaristvo Prosvita Cej dozvil stav pidstavoyu dlya sklikannya u Lvovi pershogo zagalnogo zboru Organizaciya zboru bula doruchena konstitucijnomu komitetovi yakij ocholiv profesor Akademichnoyi gimnaziyi Anatol Vahnyanin Do komitetu vvijshli takozh Kornilo Sushkevich Yuliyan Romanchuk Oleksander Ogonovskij Oleksandr Borkovskij Mihajlo Kossak Omelyan Partickij Andrij Sichinskij ta in Budivlya Miskoyi strilnici u Lvovi de 8 grudnya 1868 zasnovano Tovaristvo Prosvita Zagalnij zbir buv sklikanij 8 grudnya 1868 v zali Miskoyi Strilnici sho znahodivsya na vulici Kurkovij teper vul Lisenka Na zbir pribulo 65 predstavnikiv lishe odin iz nih otec Josip Zayachkivskij ne buv meshkancem Lvova Zi vstupnim slovom vistupiv golova Zboru Anatol Vahnyanin yakij zayaviv sho metoyu stvorennya Tovaristva ye povernennya do idej deklarovanih Golovnoyu Ruskoyu Radoyu 1848 r vigoloshenih Soborom Ruskih Vchenih ta vidkinutih todishnimi moskvofilami a same yednist ukrayinskogo narodu vid Karpat po Kuban ta jogo okremishnist vid narodiv polskogo ta rosijskogo Programa majbutnoyi praci Prosviti bula korotko sformulovana u vistupi studenta Andriya Sichinskogo Kozhnij narod sho hoche dobitisya samostijnosti musit peredusim dbati pro te shobi nizhchi verstvi suspilnosti narodni masi pidneslisya do toyi stepeni prosviti shob cya narodna masa pochula sebe chlenom narodnogo organizmu vidchula svoye mishanske j nacionalne dostoyinstvo j uznala potrebu isnuvannya naciyi yak okremoyi narodnoyi individualnosti bo nihto inshij a masa narodu ye pidstavoyu usogo Golovoyu novostvorenogo Tovaristva zbir obrav Anatolya Vahnyanina jogo zastupnikom Volodimira Gankevicha sekretar Ustanovchih zboriv tovaristva Chlenami Vidilu kerivnogo organu stali Kornilo Sushkevich Yuliyan Romanchuk Oleksander Ogonovskij Kornilo Ustiyanovich Oleksandr Borkovskij Mihajlo Kossak Omelyan Partickij Ivan Komarnickij student Maksim Mihalyak student Virisheno bulo stvoriti ukrayinsku biblioteku z chitalneyu i shorichno vidavati kalendar dlya narodu Budivlya Prosviti v Ivano Frankivsku 2014 Pam yatna doshka Tarasu Shevchenku na budinku Prosviti v Ivano Frankivsku 2014 Zagalnij zbir Prosviti otrimav privitannya vid ukrayinskih narodovskih gromad Berezhan Ternopolya Peremishlya Stanislavova i Chernivciv vid studentskih tovaristv Sich i Osnova u Vidni Vitalni telegrami nadijshli z Chehiyi Serbiyi ta Slovachchini Tim chasom moskvofilske Slovo nazvalo Tovaristvo polskoyu intrigoyu Shob roz yasniti metu Tovaristva jogo vidil zvernuvsya 11 lyutogo 1869 roku zi specialnoyu vidozvoyu do narodu U nij ukazuvalosya sho poza shkoloyu ne znahodit ukrayinska ditina niyakogo duhovnogo kormu cherez kotrij samosvidomist moralnist i dobrobut u narodi mogli bi chimraz bilshe rozvivatisya Tovaristvo pracyuvalo u skladnih umovah Vono ne malo primishennya a tomu naradi i zasidannya provodili vdoma u K Sushkevicha abo A Vahnyanina Zgodom zbiralisya u Narodnomu domi chi viproshuvali prihistok u polskoyi Strilnici Plidno pracyuvala prosvitnicka sekciya sho rozpochala vidavati dlya narodu populyarni knizhechki i gotuvati pidruchniki dlya yedinoyi ukrayinskoyi gimnaziyi Redaktorom populyarnih vidan stav pismennik Yurij Fedkovich Tovaristvo domovilosya pro knigoobmin z polskimi ta cheskimi osvitnimi tovaristvami 26 travnya 1870 roku vidbuvsya drugij zagalnij zbir Tovaristva I znovu dovelosya prositi primishennya u Strilnici Zbir viznachiv novi principi roboti Prosviti Na Tovaristvo vidrazu pochalisya napadki yak namisnictva i starostv tak i rusofilskogo Slova Odnak prosvitna robota nabirala sili Za dva roki zasnovano tri novi filiyi Prosviti organizovano chitalni pochali vidavati drukovanij organ Pismo z Prosviti a z 1880 roku pid redakciyeyu chlena vidilu Prosviti Volodimira Barvinskogo stala vihoditi narodovska politichna gazeta Dilo Shiroka populyarnist Tovaristva zmusila galickij sejm nadati jomu 1000 sribnih zapomogi yaku zgodom zbilsheno na 50 vidsotkiv Pislya zasnuvannya Prosviti yiyi filiyi utvoreno v Stanislavovi 1877 Kolomiyi 1880 Kutah 1897 Nadvirni 1908 Kosovi 1909 Delyatini 1912 Podalshi roki 30 listopada 1880 roku z iniciativi Volodimira Barvinskogo sklikano pershe ukrayinske narodne viche u Lvovi Viche bulo odniyeyu z form politichnoyi roboti Tovaristva Zi zminoyu situaciyi politichna borotba mogla mati dlya Prosviti neperedbacheni naslidki Zvazhivshi na ce chleni vidilu Omelyan Ogonovskij Yulian Romanchuk Oleksandr Ogonovskij Oleksandr Stefanovich Ivan Belej Kost Levickij ta inshi virishili stvoriti pershe ukrayinske politichne tovaristvo Narodna Rada yake b spivpracyuvalo z Prosvitoyu 1884 roku zasnovano remisniche tovaristvo Zorya jogo ocholiv odin iz kerivnikiv Prosviti Vasil Nagirnij Za uhvaloyu zagalnogo zboru Tovaristva yakij vidbuvsya 25 bereznya 1891 roku chitalni Prosviti veli kursi nepismennih provodili vidchiti vechornici stavili p yesi a krim togo stvoryuvali rilnicho gospodarski ta promislovi spilki pozichkovi j oshadni kasi Svoye 25 richchya Prosvita vidznachila duzhe urochisto Razom z inshimi ukrayinskimi tovaristvami vona organizuvala perevezennya z Novosilok Miskih na Lichakivske kladovishe ostankiv o Markiyana Shashkevicha Ivan Belej pidgotuvav korotku Istoriyu Prosviti Velikim dosyagnennyam Prosviti bula bezperechno kupivlya u 1895 roci vlasnogo budinku Dlya cogo nadijshli pozhertvuvannya ne tilki z Galichini a j z Naddnipryanshini Kiyani peredali cherez profesora Mihajla Grushevskogo 1 500 rinskih 31 sichnya 1896 roku zagalnij zbir Prosviti obrav golovoyu Tovaristva profesora Yuliana Romanchuka Ci obov yazki vin vikonuvav cilih desyat rokiv Za cej chas shvidkogo rozvitku nabuv kooperativnij ruh yakij poklikav do zhittya v 1898 roci Krayevij Soyuz Kreditovij a v 1904 roci nove tovaristvo Krayevij Soyuz Revizijnij Chleni Prosviti proveli manifestaciyi z nagodi 50 richchya skasuvannya panshini i 100 richchya Eneyidi Na zlami dvoh vikiv znachno aktivizuyetsya politichne zhittya v yakomu chleni Prosviti zavshe jdut poperedu Same 1899 roku bilshist narodovciv oformilasya v Nacionalno demokratichnu partiyu na choli z Yulianom Romanchukom i Kostem Levickim Galicka inteligenciya dolaye konservatizm Zamist samonazvi rusin ruskij poshiryuyetsya nazva ukrayinec ukrayinskij Vodnochas zaprovadzheno fonetichnij pravopis do populyarnih vidan Prosviti Prosvitnicku diyalnist shiro pidtrimuye duhovenstvo zokrema todishnij stanislavivskij yepiskop Andrej Sheptickij Pochuttya yednosti zahidnih i naddnipryanskih zemel viyavilosya pid chas svyatkuvannya 12 listopada 1905 roku yuvileyu getmana Bogdana Hmelnickogo Na toj chas za prikladom Galichini organizovuyutsya osvitni tovaristva pid nazvoyu Prosvita na zemlyah Naddnipryanshini spochatku v Odesi 1906 zgodom u Katerinoslavi za danimi V Verigi pochalo diyati 1905 roku yak Literaturno artistichne ukrayinske tovaristvo Zhitomiri Kam yanci Podilskomu Kiyevi Chernigovi Mikolayevi Na Donu utvorilas novocherkaska Prosvita a v Katerinodari pochala diyati Kubanska Prosvita Cikavo sho vlasni chitalni Prosviti mali pereselenci navit na dalekoshidnomu Zelenomu Klini ta v Americi zokrema v Argentini Na Livoberezhnij Ukrayini yedinim tovaristvom Prosvita yake otrimalo dozvil gubernatora na zasnuvannya bula chernigivska Prosvita zasnovana 27 grudnya 1906 roku chlenom Derzhavnoyi Dumi Illeyu Shragom ta Mihajlom Kocyubinskim buv obranij golovoyu Chernigivska Prosvita vidkrila 2 filiyi u Nizhini i Kozelci U 1911 roci cherez peresliduvannya z boku carskoyi administraciyi tovaristvo pripinilo svoyu diyalnist Cherez zaboronu carskoyi administraciyi ne vdalosya vidkriti Prosviti v Poltavi ta Harkovi Zasnovane u Harkovi Ukrayinske literaturno etnografichne tovaristvo imeni Kvitki Osnov yanenka faktichno vikonuvalo funkciyi Prosviti U Poltavi do 1917 roku ne vdalosya dobitisya prava oficijno zasnuvati Prosvitu nacionalno kulturna ta ekonomichna diyalnist provodilasya cherez sistemu kooperaciyi Pochinayuchi z 1906 roku Prosvitu ocholyuvali doktor Yevgen Olesnickij usogo 4 misyaci ta Petro Ogonovskij 1 listopada 1910 roku golovoyu Tovaristva stav sudovij radnik Ivan Kivelyuk yakij vikonuvav ci obov yazki do 1922 roku Za jogo golovuvannya Prosvita popri tyazhke voyenne liholittya dosyagla nebachenih visot Chetvertij statut Prosviti uhvaleno 1891 roku a p yatij 1913 go Vin postaviv zavdannya shirokoyi kulturno osvitnoyi roboti Vona peredbachala diyalnist narodnogo teatru i kinoteatru provedennya narodnih svyat z yizdiv i krayeznavchih pohodiv organizaciyu knigozbiren narodnih muzeyiv publichnih chitalen knigaren drukaren ta inshih pidpriyemstv riznih kursiv i shkil narodnih serednih vishih gospodarskih promislovih torgovelnih vedennya zrazkovih gospodarstv sadiv tosho Z 1906 po 1912 roki organizuvali 15 kooperativnih kursiv Spriyalo rozvitku shkil silskogospodarskoyi v Miluvannyu gospodarskoyi v Ugercyah Vinyavskih 1911 roku zasnuvali Torgovelnu shkolu v Lvovi Do 1912 roku Prosvita vidala 445 nazv knizhok zagalnim nakladom 3115295 sht mala 2944 chitalni 504 chitalnyani domi 197035 chleniv 2364 biblioteki kilka soten amatorskih gurtkiv horiv kilkanadcyat duhovih orkestriv Kozhnij chlen tovaristva otrimuvav na rik kilka knizhok 1912 roku pri chitalnyah isnuvali 540 kramnic 236 pozichkovih kas Naprikinci 1913 roku Prosvita mala 77 filij i 2648 chitalen Masovo pochali stvoryuvatisya biblioteki U viddaleni miscevosti knizhki nadhodili bezplatno Vazhlive misce u prosvitnij praci posili vikladi i vidchiti kursi vishoyi osviti kursi navchannya nepismennih Prosvita pidtrimuvala zhvavi zv yazki z ukrayincyami Zakarpattya Horvatiyi Bosniyi Spoluchenih Shtativ Ameriki z bagatma osvitnimi organizaciyami Do vazhlivih zdobutkiv Prosviti nalezhit vidznachennya yuvilejnih richnic 50 richchya vid dnya smerti Tarasa Shevchenka 100 richchya vid dnya narodzhennya Markiyana Shashkevicha 50 richchya Ruskoyi Besidi 40 richchya pismennickoyi diyalnosti Ivana Franka 13 grudnya 1913 roku Prosvita vzyala uchast u podiyi nadzvichajnoyi vagi mitropolit Andrej Sheptickij peredav gromadskosti Lvova Nacionalnij muzej yakij vin zasnuvav Pri comu Prosvita podaruvala muzeyevi cinni pam yatki zi svogo arhivu Kilka misyaciv trivali yuvilejni Shevchenkivski urochistosti Cikavo sho chitalni ta filiyi zasnovani 1914 roku mali im ya Tarasa Shevchenka U masovu manifestaciyu peretvorivsya Krayevij Shevchenkivskij zdvig ukrayinskih ruhankovih pozhezhnih i strileckih organizacij sho vidbuvsya 28 grudnya 1914 roku Svoyu majsternist pokazali zgurtovani v Sokolah Sichah ta Strileckih kurenyah galicki yunaki Rosijska okupaciya Lvova zavdala znachnoyi shkodi Prosviti Znisheno biblioteki chitalni represovano aktivnih diyachiv Deyaki z nih musili viyihati za mezhi Galichini Navit pislya rosijskogo vidstupu voyennij stan unemozhliviv Tovaristvu rozgornuti svoyu diyalnist Ta vse zh vona aktivizuvalas u 1918 roci koli Ukrayina voskresla do derzhavnoyi nezalezhnosti Tovaristvo Prosvita dopomoglo sformuvati Ministerstvo osviti ZUNR Teror polskoyi okupacijnoyi vladi ne ominuv i Prosvitu Zaareshtovanogo golovu Tovaristva Ivana Kivelyuka vivezli do taboru internovanih bilya Krakova Lishe vid pochatku 1920 roku znovu pozhvavilosya prosvityanske zhittya Shob pidnesti narodnij ruh u grudni 1920 roku provedeno Svyato Prosviti cherez 2 misyaci vidznacheno 60 richchya vid dnya smerti Tarasa Shevchenka pid chas yakogo stvoreno vidavnichij fond Uchitesya brati moyi Dlya zbirannya materialiv pro istoriyu vizvolnoyi borotbi Golovnij vidil Tovaristva stvoriv okreme vidavnictvo Chervona Kalina U p yatirichchya smerti Ivana Franka tlinni ostanki velikogo poeta perevezli na nove misce pohovannya Odnochasno buv ogoloshenij konkurs na proyekt nadmogilnogo pam yatnika 1 listopada 1921 roku vidbuvsya zagalnij zbir yakij obrav golovoyu golovnogo Tovaristva Ivana Kivelyuka sho same sidiv pid areshtom Na zhal jomu ne dovelosya golovuvati dovgo rivno cherez 4 misyaci Ivan Kivelyuk pomer Bilshe yak rik Prosvitu ocholyuvav golova mista doktor Ivan Brik U kvitni 1923 roku zagalnij zbir obrav golovoyu profesora Mihajla Galushinskogo Pro rozmah organizacijnoyi praci v Prosviti svidchat taki dani za 5 povoyennih rokiv chislo filij zroslo do 96 a chitalen Prosviti do 2934 sho perevishilo peredvoyenni dani vidpovidno na 9 i 65 odinic Organizacijni uspihi zatmaryuvali veliki borgi yaki ne davali mozhlivosti prosvityanam rozgornuti diyalnist na povnu silu Pislya smerti profesora Mihajla Galushinskogo desyatim golovoyu Prosviti buv obranij Ivan Brik Tovaristvo pracyuvalo dali pereboryuyuchi trudnoshi U 1928 mu svoyemu yuvilejnomu roci Prosvita mala na zemlyah okupovanoyi Polsheyu Galichini 2934 chitalni i 12 508 bezposerednih chleniv Znachno slabshe pracyuvalo Tovaristvo na Volini Pidlyashshi ta Holmshini de diyalo blizko 600 jogo chitalen Rozpochatij polskoyu vladoyu na zlami 20 30 h rokiv brutalnij nastup na ukrayinsku kulturu prizviv do sumnih naslidkiv Znachno skorotilosya chislo chitalen i bezposerednih chleniv Prosviti rizko zris v umovah todishnoyi ekonomichnoyi krizi yiyi borg Tovaristvo ne zdavalos v 1934 roci malo 3046 chitalen i blizko 500 tisyach chleniv Vidnovleno i vidkrito novi chitalni Za redakciyeyu profesora Vasilya Simovicha dali vihodiv ilyustrovanij naukovo populyarnij misyachnik Zhittya i Znannya Vidavalisya knizhki firmi fondu Uchitesya brati moyi dlya najshirshogo zagalu ukrayinskoyi gromadskosti novorichni kalendari Prosvityani organizuvali konferenciyi ta perevishkil bibliotekariv i kerivnikiv gurtkiv samoosviti j amatorskih teatriv 1936 roku Prosvita mala 83 filiyi 3210 chitalen 1207 domivok 3209 bibliotek iz fondom 688 186 knizhok 2185 teatralnih gurtkiv 1115 horiv 138 orkestriv 550 gurtkiv samoosviti 86 kursiv dlya nepismennih i 262 gurtki prosvityanskoyi molodi U nastupni 2 roki spravi buli she krashimi Lishe aktivnih chleniv nalichuvalosya blizko 500 000 Pracyuvalo 11 komisij prosvitno organizacijna osvitno vihovna vidavnicha bibliotechna gospodarsko finansova teatralno spivova dlya poboryuvannya nepismennosti ta inshi Urochisto vidznacheno 70 richchya zasnuvannya Prosviti 22 travnya 1938 roku vidbulosya bogosluzhinnya yake vidpraviv yepiskop Mikita Budka Andrej Sheptickij osvyativ novij bilo zolotistij prapor Prosviti z napisom V sili duha peremoga narodu Cej prapor vigaptuvali zhinki z Narodnogo mistectva za proyektom Svyatoslava Gordinskogo Prapor uvinchali strichkami golova Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka profesor Ivan Rakovskij golova Ridnoyi shkoli profesor Ivan Galushinskij predstavnik ukrayinskoyi kooperaciyi ta inshih organizacij Pislya 1937 roku Prosvita perezhivala tyazhki chasi Polska vlada zakrivala chitalni osoblivo na pivnichno zahidnih zemlyah Komunisti namagalisya cherez nizovi chitalni propaguvati veliki peretvorennya za Zbruchem U takih umovah 8 chervnya 1939 roku vidbuvsya v Teatri Rizhnoridnostej ostannij zagalnij zbir Prosviti Vin obrav golovoyu Tovaristva otcya Yuliana Dzerovicha 1939 rik stav ostannim rokom isnuvannya Prosviti na nashih zemlyah Stalinski oprichniki znishili u centralnomu budinku Tovaristva plosha Rinok 10 jogo arhiv cinni istorichni dokumenti i rukopisi drukovanu produkciyu Tak voni vchinili z oseredkami Prosviti i v inshih mistah i selah Ne dozvolili vidnoviti robotu i gitlerivski okupanti sho varto zaznachiti same z balkona tovaristva Prosvita u Lvovi Plosha Rinok 10 30 chervnya 1941 roku Ukrayinskimi Nacionalnimi Zborami z iniciativi Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv progolosheno Akt vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi Vidtodi Tovaristvo Prosvita isnuvalo lishe za mezhami Ukrayini de ukrayinski emigranti vidsvyatkuvali jogo 100 richnij yuvilej Na terenah Ukrayini pauza v isnuvanni tovaristva trivala pivstolittya Pam yatnik na chest 125 richchya tovaristva Prosvita u Lvovi Yuvilejna moneta NBU nominalom 5 griven vipushena 1 grudnya 2008 roku do 140 richchya zasnuvannya Prosviti Avers Revers Novitnya istoriya Prosviti Svidoctvo pro reyestraciyu Statutu Tovaristva ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka Naprikinci 80 h rokiv koli agonizuvala komunistichna sistema v Ukrayini dosvid Prosviti prisluzhivsya spravi samousvidomlennya samoidentifikaciyi ukrayinciv realizaciyi nacionalnoyi ideyi kvintesenciyeyu yakoyi stalo progoloshennya Akta Nezalezhnosti 24 serpnya 1991 roku Stanovlennya organizaciyi vidbuvalosya v umovah shalenogo tisku komunistichnoyi nomenklaturi 17 grudnya 1988 roku v Kiyevi buv stvorenij organizacijnij komitet dlya sklikannya ustanovchoyi konferenciyi Tovaristva ukrayinskoyi movi yakij ocholiv Dmitro Pavlichko Cherez dva misyaci buv pidgotovlenij statut A 11 12 lyutogo 1989 roku v Respublikanskomu budinku kino vidbulas ustanovcha konferenciya Tovaristva ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka pershij legalnij forum nezalezhnoyi gromadskoyi organizaciyi u Kiyevi Zatverdzheno statut i obrano kerivni organi Tovaristva ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka Golovoyu stav Dmitro Pavlichko Tovaristvo bralo najaktivnishu uchast u vsih zagalnopolitichnih zahodah ne vipuskalo z polya zoru problemu zmicnennya pozicij ukrayinskoyi movi yak derzhavnoyi pidgotovku Verhovnoyu Radoyu Zakonu pro movi v Ukrayini Rozpochalo aktivnu vidavnichu robotu zokrema pochalo vipuskati gazetu Slovo U cej period chiselnist organizaciyi bula maksimalnoyu i syagala pivmiljona cholovik 29 30 veresnya 1990 roku vidbulasya II konferenciya Tovaristva ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka v misti Kiyevi Zmineno statut Na alternativnij osnovi golovoyu Tovaristva obrali narodnogo deputata Ukrayini Pavla Movchana 12 zhovtnya 1991 roku bula sklikana III pozachergova konferenciya Tovaristva ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka na yakij Tovaristvo reorganizuvali u Vseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Vodnochas ryad regionalnih organizacij Tovaristva piddali sumnivu legitimnist III pozachergovoyi konferenciyi Tovaristva ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka yaka spershu zbiralasya yak rozshirena narada i ogoloshena konferenciyeyu vzhe na samomu zasidanni prirodno sho za takih umov yiyi uchasniki ne buli delegatami i ne mali vidpovidnih povnovazhen dlya golosuvannya Dlya uzgodzhennya diskusijnih pitan ta sluhannya zvitu kerivnictva regionalni oblasni TUM zaproponuvali sklikati IV pozachergovu konferenciyu yaka tak i ne vidbulasya vnaslidok poziciyi deyakih chilnih funkcioneriv Tovaristva U podalshi roki v ryadi regioniv zokrema na Shodi i Pivdni Ukrayini de situaciya z ukrayinskoyu movoyu i kulturoyu do sogodni zalishayetsya skladnoyu vidbuvavsya bolyuchij proces dezintegraciyi Tovaristv ukrayinskoyi movi i stvorennya tovaristv Prosvita Chastina Tovaristv ukrayinskoyi movi yaki ne uvijshli do Prosviti utvorili Asociaciyu tovaristv ukrayinskoyi movi Razom z tim zagalna chiselnist organizaciyi suttyevo zmenshilasya 1993 roku vidbuvsya IV z yizd Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita ta yuvilejne zasidannya prisvyachene 125 littyu Prosviti v Ukrayini Golovoyu Tovaristva pereobrano narodnogo deputata Ukrayini Pavla Movchana Z yizd okresliv aktualni problemi ukrayinskogo vidrodzhennya i rozbudovi derzhavi Osoblivu uvagu zvernuli na majbutni vibori do Verhovnoyi Radi Ukrayini Prosvityani prodovzhili vzyatij kurs na visvitlennya zamovchuvanih ranishe storinok nashoyi tragichnoyi istoriyi na vidrodzhennya ukrayinskoyi nacionalnoyi kulturi cherez vidavnichu lekcijno prosvitnicku diyalnist viznachili yak prioritetnu ekonomichnu prosvitu narodu Cogo zh roku Harkivske oblasne ob yednannya zapochatkuvalo vidannya shomisyachnoyi gazeti Zhuravlik Aktivnu uchast vzyali prosvityani i v konstitucijnomu procesi yakij zavershivsya peremogoyu demokratichnih sil uhvalennyam 28 chervnya 1996 roku Konstituciyi Osnovnogo Zakonu Ukrayini ta progoloshennyam statteyu 10 derzhavnosti ukrayinskoyi movi Velikij rezonans v ukrayinskomu suspilstvi viklikala zorganizovana Tovaristvom seriya kruglih stoliv za uchastyu uryadovih struktur shodo aktivnogo vprovadzhennya statti 10 Konstituciyi Ukrayini v usi dilyanki suspilnogo zhittya Z lona Tovaristva ukrayinskoyi movi ta Prosviti viokremilis bilshist novitnih organizacij i partij Cya organizaciya profinansuvala pershij ukrayinskij animacijnij multserial Lis Mikita 8 grudnya 2018 roku na derzhavnomu rivni vidznacheno pam yatnu datu 150 rokiv z chasu zasnuvannya v misti Lvovi kulturno osvitnoyi gromadskoyi organizaciyi Prosvita Urochistosti vidbulisya v Lvivskij operi za uchasti Prezidenta Ukrayini Petra Poroshenka Vidznaki Tovaristva Prosvita Medal Budivnichij Ukrayini Medal Budivnichij Ukrayini najvisha gromadska nagoroda Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita im Tarasa Shevchenka zasnovana 2000 roku sho vruchayetsya za znachni zaslugi v politichnij gromadskij naukovij kulturnij i osvityanskij diyalnosti ta rozbudovi nezalezhnoyi Ukrayini Vseukrayinska premiya imeni Borisa Grinchenka Vseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka z 2003 roku shoroku vidznachaye Premiyeyu imeni Borisa Grinchenka uchenih prosvityan gromadskih i politichnih diyachiv yaki zrobili znachnij vnesok u rozbudovu nezalezhnoyi Ukrayini utverdzhennya derzhavnoyi ukrayinskoyi movi rozvitok nacionalnoyi kulturi vidrodzhennya istorichnoyi pam yati formuvannya nacionalnoyi svidomosti ta pidnesennya duhovnosti j dobrobutu ukrayinskogo narodu prosvitnicku i podvizhnicku diyalnist v im ya Ukrayini Premiya imeni Anatoliya Pogribnogo U travni 2012 roku Vseukrayinske tovaristvo Prosvita zasnuvalo Premiyu imeni Anatoliya Pogribnogo yaka shoroku prisudzhuvatimetsya za vagomij vnesok u spravu ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya rozvitok ukrayinskoyi publicistiki utverdzhennya derzhavnosti ukrayinskoyi movi ta podvizhnicku prosvitnicku diyalnist v im ya Ukrayini Moskovskij popihach U 2015 roci na sesiyi golovnoyi radi Prosviti zasnovano vseukrayinsku antipremiyu Moskovskij popihach Antipremiya prisudzhuyetsya tim visokoposadovcyam yaki na dumku yiyi zasnovnikiv publichno ignoruyut vimogu 10 yi statti Konstituciyi Ukrayini pro derzhavnist ukrayinskoyi movi spriyayut prishvidshennyu realizaciyi zadumiv vishih kil vladi Rosiyi pro uzakonennya v Ukrayini dvomovnosti yak privid do rozshirennya russkogo mira Suma antipremiyi 30 griven Ce ekvivalent 30 ti sribnikam yaki otrimav Yuda za zradu Isusa Hrista Sered poperedno visunutih sesiyeyu Golovnoyi radi Prosviti 17 chervnya 2015 pretendentiv ministr vnutrishnih sprav Arsen Avakov telekanal Inter ta ti chleni Nacionalnoyi radi z pitan telebachennya i radiomovlennya yaki progolosuvali za prodovzhennya comu kanalu najbilshoyi kilkosti chastot i godin na 7 rokiv Sesiya takozh prijnyala zvernennya do Prezidenta Ukrayini iz takim zmistom vityag derzhavnist ukrayinskoyi movi v Ukrayinskij derzhavi realno ye deklarativnoyu bez rozv yazannya fundamentalnih pitan gumanitarnoyi politiki mova kultura istoriya yaki formuyut nacionalnu identichnist mi yak narod i derzhava ne vidbudemosya ninishnya kriza yaka prizvela do vtrati chastini ukrayinskoyi teritoriyi cherez vidsutnist nalezhnoyi ukrayinocentrichnoyi gumanitarnoyi politiki u sferah osviti informacijnij ta movno kulturnij GalereyaKonkurs dityachogo malyunku Palitra ukrayinskogo slova Yuvilej 100 richchya Kiyivskoyi Prosviti Vshanuvannya Prosvitoyu pam yati geroyiv Krut na Askoldovij mogili u Kiyevi Tvorcha grupa prosvityan pid chas roboti nad multiplikacijnim filmom Lis Mikita Golovna Rada VUT Prosvita 2006 rik Vistupaye Anatolij Pogribnij Svitlina z urochistostej z nagodi 150 richchya Prosviti u Lvovi za uchasti Prezidenta Ukrayini Petra Poroshenka na obkladinci gazeti Kultura i zhittya Kerivni organi18 listopada 2017 r u Kiyevi vidbuvsya H z yizd GO Vseukrayinske tovaristvo Prosvita im T G Shevchenka Vidpovidno do Statutu obrano taki kerivni organi Golova Movchan Pavlo Mihajlovich I j zastupnik Filipchuk Georgij Georgijovich Zastupniki Zahidnij region Pitko Yaroslav Mihajlovich Lviv Shidnij region Kulchinskij Mikola Georgijovich Poltava Centralne pravlinnya Volvach Petro Vasilovich akademik Ukrayinskoyi akademiyi ekologichnih nauk doktor filosofiyi v galuzi biologiyi dijsnij chlen NTSh chlen NSPU profesor direktor firmi Atlantik Golota Lyubov Vasilivna Golovnij redaktor gazeti Slovo Prosviti laureat Nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka Zayec Ivan Oleksandrovich zastupnik golovi GO Ruh za Ukrayinu v NATO Klichak Vasil Josipovich direktor VC Prosvita Muzhuk Leonid Petrovich kinorezhiser narodnij artist Ukrayini Stecenko Kirilo Vadimovich golova Kiyivskogo miskogo ob yednannya VUT Prosvita im Tarasa Shevchenka Timoshik Mikola Stepanovich profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka Golovna rada Golovi oblasnih ob yednan za Statutom Volvach Petro Vasilovich ARK Krimske ob yednannya tovaristva Prosvita Teklyuk Anatolij Ivanovich Vinnicke oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Strilchuk Lyudmila Vasilivna Volinske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Yekshov Viktor Volodimirovich Dnipropetrovske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Shevchenko Volodimir Pavlovich Donecke oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Vasilchuk Svyatoslav Karpovich Zhitomirske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Pipash Volodimir Vasilovich Zakarpatske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Artyushenko Igor Andrijovich Zaporizke oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Volkoveckij Stepan Vasilovich Ivano Frankivskske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Buket Yevgen Vasilovich Kiyivske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Stecenko Kirilo Vadimovich Kiyivske miske ob yednannya tovaristva Prosvita Ratushnyak Oleksandr Mihajlovich Kirovogradske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Semistyaga Volodimir Fedorovich Luganske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Pitko Yaroslav Mihajlovich Lvivske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Machula Oleksandr Mikolajovich Mikolayivske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Kulchinskij Mikola Georgijovich Poltavske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Vyetrov Ivan Vasilovich Rivnenske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Procenko Volodimir Mikolajovich Sevastopolske miske ob yednannya Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Shevchenko Oleksij Grigorovich Sumske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Shimkiv Petro Mihajlovich Ternopilske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Sergiyenko Anatolij Grigorovich Harkivske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Oleksyuk Oleg Vasilovich Hersonske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Mihalevskij Vitalij Cezarijovich Hmelnicke oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Feshenko Olena Vasilivna Cherkaske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Savchuk Ostap Vasilovich Chernivecke oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Shevchenko Oleksandr Oleksandrovich Chernigivske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Moroz Vitalij Andrijovich golova GO Moloda Prosvita Glagolyuk Vasil Petrovich golova Kolomijskoyi Prosviti Predstavniki tvorchoyi inteligenciyi naukovci pismenniki gromadski diyachi Andrijchuk Petro Oleksandrovich kerivnik tvorchogo kolektivu Darnichanka Antonenko Petro Yakovich redaktor gazeti Svit Info Vasilashko Vasil Fedorovich poet chlen NSPU vidpovidalnij sekretar Tovaristva Znannya Ukrayini Golomsha Mikola Yaroslavovich spivgolova PO Ukrayinska alternativa Gorbachuk Ivan Tihonovich profesor Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im M Dragomanova Gricenko Pavlo Yuhimovich direktor Institutu ukrayinskoyi movi NANU Zhulinskij Mikola Grigorovich direktor Institutu literaturi imeni Tarasa Shevchenka NANU Kachan Anatolij Leontijovich poet chlen NSPU Kmetik Volodimir Ivanovich kerivnik telekanalu Malyatko TV direktor studiyi Freski profesor doktor filologichnih nauk Lomachuk Dmitro Fedorovich direktor studiyi Prosvita zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini doktor kulturologiyi Lupakov Yevgen Oleksandrovich golova Spilki oficeriv Ukrayini Kolodnij Anatolij Mikolajovich zastupnik direktora Institutu filosofiyi NANU Sidorzhevskij Mihajlo Oleksijovich golova NSPU Franchuk Valerij Oleksandrovich hudozhnik laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im Tarasa Shevchenka Shokalo Oleksander Andrijovich pismennik Motrich Katerina Vakulivna chlen NSPU laureat Narodnoyi premiyi Chiripyuk Dmitro Ivanovich rezhiser Nacionalnogo akademichnogo dramatichnogo teatru im Ivana Franka Kontrolno revizijna inspekciya Chernyahivskij Oleksij Ivanovich golova Cimbalyuk Mikola IvanovichSpochili chleni kerivnih organivBuravskij Mikola Oleksandrovich narodnij artist Ukrayini hudozhnij kerivnik teatru ukrayinskogo folkloru Bereginya Gajdamaka Anatolij Vasilovich hudozhnik Goyan Yarema Petrovich pismennik laureat Nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka Lupij Oles Vasilovich pismennik chlen NSPU Nesterchuk Mikola Trohimovich vidpovidalnij sekretar Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Ocun Mikola Petrovich chlen Kontrolno revizijnoyi inspekciyi Pavlichko Dmitro Vasilovich pismennik Geroj Ukrayini Pogribnij Anatolij Grigorovich profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu golova Pedagogichnogo tovaristva imeni G Vashenka doktor filologichnih nauk Veduchij radiociklu Yakbi mi vchilis tak yak treba avtor publicistichnih knig prisvyachenih utverdzhennyu ukrayinskoyi movi yak derzhavnoyi Chlen Centralnogo pravlinnya tovaristva z 1989 Pomer 9 zhovtnya 2007 roku u Kiyevi Ponomariv Oleksandr Danilovich profesor doktor filologichnih nauk zastupnik golovi Vseukrayinskogo tovaristva Prosviti Akademik APN avtor bagatoh knig z movnoyi problematiki Slaboshpickij Mihajlo Fedotovich pismennik vikonavchij direktor Ligi ukrayinskih mecenativ Yushuk Ivan Pilipovich profesor Kiyivskogo mizhnarodnogo universitetu Div takozhVolinske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Dnipropetrovske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Zhitomirske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Kiyivske miske ob yednannya tovaristva Prosvita Kiyivske oblasne ob yednannya Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Mikolayivske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Odeske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Prosvita Pidkarpatskoyi Rusi Poltavske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Sevastopolske miske ob yednannya tovaristva Prosvita Harkivske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Hmelnicke oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita Chernigivske oblasne ob yednannya tovaristva Prosvita PrimitkiStepan Ripeckij D r Volodimir Gankevich Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 396 Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 26 grudnya 2013 Petro Arsenich Prosvita na Guculshini Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist Zbirnik naukovih prac Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2010 Vip 19 Veriga V Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XIX st Lviv Svit 1996 S 338 ISBN 5 7773 0359 5 Avtoref dis kand ist nauk 07 00 01 L I Badyeyeva Hark nac un t im V N Karazina H 2004 20 s Detalnishe pro Statuti Prosviti div u vidanni Prosvita istoriya ta suchasnist K Veselka 1998 S 16 26 Vasil Veriga Narisi z istoriyi Ukrayini S 196 Arhiv originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 3 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 24 lipnya 2020 http hvilya com ekskliuzyvna khvylia neruchnyi i nezruchnyi anatolii pohribnyi html Arhiv originalu za 17 chervnya 2015 Procitovano 28 zhovtnya 2015 https web archive org web 20150829045155 http slovoprosvity org 2015 08 13 moskovskij popixach Arhivovano29 serpnya 2015 u Wayback Machine Moskovskij popihach Lyubov Golota Slovo Prosviti PDF Arhiv originalu PDF za 30 sichnya 2018 Procitovano 30 sichnya 2018 Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 29 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 11 lyutogo 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya V Harkovi obrali nove kerivnictvo oblasnoyi Prosviti Dzherela ta literaturaBileckij V Bodnaruk V Bodnaruk B Mosti v Ukrayinu 11 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr TOV Shidnij vidavnichij dim TUM Doneck 2005 116 s Vidannya Prosvit Galichini Knigi ta arkusheva produkciya 1868 1939 biblogr pokazhchik uklad S L Zvorskij Kiyiv Abris 1996 Vip 1 195 s Konkurs istorichnij 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Dѣlo 25 05 1888 Kruglij stil 20 rokiv tovaristvu ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka 12 kvitnya 2009 u Wayback Machine Kuyevda V T Znishennya TUMu bulo pershim potuzhnim udarom po nacionalnomu ruhovi v Ukrayini 26 travnya 2015 u Wayback Machine Levickij K Istoriya politichnoyi dumki galickih ukrayinciv 1848 1914 11 chervnya 2016 u Wayback Machine Lozinskij M Sorok lit diyalnosti Prosviti V 40 litnij yuvilej Tovaristva Lviv 1908 Malyuta O V Lvivske tovaristvo Prosvita 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 350 ISBN 978 966 00 1028 1 Malyuta O V Lvivske tovaristvo Prosvita 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Ogonovskij O Besida pri vidkrityu zagalnih Zboriv tovaristva Prosvyita 1 lyutogo 1888 r Dѣlo 08 02 1888 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Prosvita yiyi zasnuvannya j pracya korotkij ist naris V Doroshenko Filadelfiya 1959 102 s Tovaristvo Prosvita na Sumshini Dokumenti i materiali u 2 t Sumi Tritoriya 2022 T 1 436 s T 2 360 s Tovaristvo Prosvita u Lvovi 1868 1939 pokazhch vidan L Golovata L Sush O Berbeka 2 ge vid vipr i dopov Lviv 2008 520 s TUM povinen zhiti Uryadovij kur yer 1992 berezen 12 Naris istoriyi Prosviti R Ivanchuk T Komarinec I Melnik A Seredyak Za red I Melnika L ta in Vid spilka Prosvita 1993 231 s Populyarna encikl Prosviti Ch 1 Bibliogr s 217 228 Z istoriyi kulturno osvitnogo tovaristva Prosvita v 1927 roci na Sokalshini bulo 40 bibliotek 24 kvitnya 2022 u Wayback Machine yaki nalichuvali 5568 knizhokPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Prosvita prosvitjanyn org ua 1 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Vilnij prosvityanskij portal prosvitanews org ua 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Oficijnij sajt GO VUT Prosvita im Tarasa Shevchenka slovoprosvity org 29 listopada 2010 u Wayback Machine oficijna gazeta Prosviti tizhnevik Slovo Prosviti vcprosvita com ua 30 travnya 2022 u Wayback Machine Vidavnichij centr Prosvita