«Червона Калина» — видавничий кооператив (кооператива), заснований у 1921 році у Львові, колишніми вояками УСС та УГА з метою збирати й видавати матеріали, документи, спогади з українських визвольних змагань та періоду української державності.
Тип | видавництво |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | видавництво |
Галузь | видавнича справа |
Спеціалізація | історія визвольних змагань та української державності |
Засновано | 1921 |
Закриття (ліквідація) | 1939 |
Причина закриття | радянська окупація Галичини |
Штаб-квартира | Львів, Польська республіка |
Ключові особи | Степан Шухевич (голова Надзірної Ради) Осип Навроцький (головний директор) Михайло Матчак (член управи) Іван Тиктор (член управи) Лев Лепкий (член управи) |
Продукція | книги, журнал «Літопис Червоної Калини» |
Надзірну Раду видавництва очолював Степан Шухевич, головним директором був Осип Навроцький, члени управи: Михайло Матчак, П. Постолюк, Іван Тиктор, Лев Лепкий. Число членів видавництва 1921 — 103, 1939 — понад 1 000.
«Червона Калина» видавала щорічні «Історичні Календарі-Альманахи Червоної Калини» (1921 — 1939 — 18; ред. Л. Лепкий і О. Навроцький, а 1937 Іван Іванець) і місячний журнал «Літопис Червоної Калини» (1929 — 1939), присвячений дослідженню української воєнної історії, переважно 1914 — 1921 pp. з цінною бібліографією.
Окрему групу становили матеріали з історії княжих і козацьких часів (автори: Микола Андрусяк, Марко Антонович, Микола Голубець, Теофіль Коструба, Іван Крип'якевич, Ігор Лоський, Володимир Січинський та ін.).
За 18 років «Червона Калина» видала близько 80 книг, у тому числі й белетристичні твори з воєнною тематикою, серед інших О. Бабія («Гуцульський курінь»), А. Вільшенка («Життя й пригоди Цяпки Скоропада»), Ф. Дудка (трилогія «В заграві»), Романа Купчинського (трилогія «Заметіль»), М. Брилинського, Богдана Лепкого, В. Софронова-Левицького, В. Лопушанського, М. Матієва-Мельника, Юрія Шкрумеляка; романізовані біографії І. Борщака («Мазепа», «Григор Орлик», «Наполеон і Україна») та інші.
«Червона Калина» видавала також багато спогадів: Миколи Ґалаґана, Всеволода Петріва, Степан Шухевича, Дмитра Дорошенка, Костя Левицького («Великий зрив»), Ганса Коха («Договір з Денікіном»), Івана Максимчука, Євгена Чикаленка, Віталія Юрченка («Шляхами на Соловки», «Пекло на землі»), А. Крезуба («Партизани»), Олени Степанів («Напередодні великих подій») та ін.;
Монографії — «Берестейський мир» і «Золоті Ворота» (ред. обидвох Іван Кедрин-Рудницький), «Історія Легіону УСС 1914 — 1918» Осипа Думіна і його (під псевд. А. Крезуб) «Нарис історії україно-польської війни», «Листопадові дні 1918 р.» О. Кузьми та ін.;
Добре документовані з багатим фотоматеріалом альбоми «Українські Січові Стрільці 1914 — 1920» (ред. Богдан Гнатевич), і «Пам'яті Вождя» (присвячений генералові Мирону Тарнавському; ред. Володимир Ласовський).
З музичної творчості українського вояцтва вийшли у с-ві співаник «Сурма» і «Великий Співанник Червоної Калини» (ред. З. Лисько).
Видання «Червоної Калини» мали велике значення для закріплення традицій української визвольної боротьби та державницьких ідеалів серед української громадськості.
Видавництво «Червона Калина» ліквідоване з приходом більшовиків 1939, відновлене заходами П. Постолюка в Нью-Йорку (1949).
За нью-йоркського періоду у видавництві «Ч. К.» вийшли:
- «Третя Залізна Дивізія» О. Удовиченка,
- «Батерія смерти» Володимира Ґалана,
- Перевидано «Галичина у pp. 1918 — 1920» Михайла Лозинського,
- «Листопадові дні» Олексія Кузьми,
- «Григор Орлик» І. Борщака,
- «Скоропад» Р. Купчинського,
- «Альбом УСС» та ін.
Література
- Видання «Червоної Калини» (1922—1939): Іст.-бібліогр. дослідж. / В. А. Передирій; Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника НАН України. — Львів, 2004. — 358 c.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Науменко К. Є. Червона Калина [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 491. — .
- Шанковський Л. Нарис української воєнної історіографії // Укр. Історик. — Нью-Йорк — Мюнхен, чч. 39—46, 1973—1975.
Це незавершена стаття з видавничої справи. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chervona Kalina Chervona Kalina vidavnichij kooperativ kooperativa zasnovanij u 1921 roci u Lvovi kolishnimi voyakami USS ta UGA z metoyu zbirati j vidavati materiali dokumenti spogadi z ukrayinskih vizvolnih zmagan ta periodu ukrayinskoyi derzhavnosti Chervona KalinaLogotipTip vidavnictvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya vidavnictvoGaluz vidavnicha spravaSpecializaciya istoriya vizvolnih zmagan ta ukrayinskoyi derzhavnostiZasnovano 1921Zakrittya likvidaciya 1939Prichina zakrittya radyanska okupaciya GalichiniShtab kvartira Lviv Polska respublikaKlyuchovi osobi Stepan Shuhevich golova Nadzirnoyi Radi Osip Navrockij golovnij direktor Mihajlo Matchak chlen upravi Ivan Tiktor chlen upravi Lev Lepkij chlen upravi Produkciya knigi zhurnal Litopis Chervonoyi Kalini Nadzirnu Radu vidavnictva ocholyuvav Stepan Shuhevich golovnim direktorom buv Osip Navrockij chleni upravi Mihajlo Matchak P Postolyuk Ivan Tiktor Lev Lepkij Chislo chleniv vidavnictva 1921 103 1939 ponad 1 000 Chervona Kalina vidavala shorichni Istorichni Kalendari Almanahi Chervonoyi Kalini 1921 1939 18 red L Lepkij i O Navrockij a 1937 Ivan Ivanec i misyachnij zhurnal Litopis Chervonoyi Kalini 1929 1939 prisvyachenij doslidzhennyu ukrayinskoyi voyennoyi istoriyi perevazhno 1914 1921 pp z cinnoyu bibliografiyeyu Okremu grupu stanovili materiali z istoriyi knyazhih i kozackih chasiv avtori Mikola Andrusyak Marko Antonovich Mikola Golubec Teofil Kostruba Ivan Krip yakevich Igor Loskij Volodimir Sichinskij ta in Za 18 rokiv Chervona Kalina vidala blizko 80 knig u tomu chisli j beletristichni tvori z voyennoyu tematikoyu sered inshih O Babiya Guculskij kurin A Vilshenka Zhittya j prigodi Cyapki Skoropada F Dudka trilogiya V zagravi Romana Kupchinskogo trilogiya Zametil M Brilinskogo Bogdana Lepkogo V Sofronova Levickogo V Lopushanskogo M Matiyeva Melnika Yuriya Shkrumelyaka romanizovani biografiyi I Borshaka Mazepa Grigor Orlik Napoleon i Ukrayina ta inshi Chervona Kalina vidavala takozh bagato spogadiv Mikoli Galagana Vsevoloda Petriva Stepan Shuhevicha Dmitra Doroshenka Kostya Levickogo Velikij zriv Gansa Koha Dogovir z Denikinom Ivana Maksimchuka Yevgena Chikalenka Vitaliya Yurchenka Shlyahami na Solovki Peklo na zemli A Krezuba Partizani Oleni Stepaniv Naperedodni velikih podij ta in Monografiyi Berestejskij mir i Zoloti Vorota red obidvoh Ivan Kedrin Rudnickij Istoriya Legionu USS 1914 1918 Osipa Dumina i jogo pid psevd A Krezub Naris istoriyi ukrayino polskoyi vijni Listopadovi dni 1918 r O Kuzmi ta in Dobre dokumentovani z bagatim fotomaterialom albomi Ukrayinski Sichovi Strilci 1914 1920 red Bogdan Gnatevich i Pam yati Vozhdya prisvyachenij generalovi Mironu Tarnavskomu red Volodimir Lasovskij Z muzichnoyi tvorchosti ukrayinskogo voyactva vijshli u s vi spivanik Surma i Velikij Spivannik Chervonoyi Kalini red Z Lisko Vidannya Chervonoyi Kalini mali velike znachennya dlya zakriplennya tradicij ukrayinskoyi vizvolnoyi borotbi ta derzhavnickih idealiv sered ukrayinskoyi gromadskosti Vidavnictvo Chervona Kalina likvidovane z prihodom bilshovikiv 1939 vidnovlene zahodami P Postolyuka v Nyu Jorku 1949 Za nyu jorkskogo periodu u vidavnictvi Ch K vijshli Tretya Zalizna Diviziya O Udovichenka Bateriya smerti Volodimira Galana Perevidano Galichina u pp 1918 1920 Mihajla Lozinskogo Listopadovi dni Oleksiya Kuzmi Grigor Orlik I Borshaka Skoropad R Kupchinskogo Albom USS ta in LiteraturaVidannya Chervonoyi Kalini 1922 1939 Ist bibliogr doslidzh V A Peredirij Lvivska nacionalna naukova biblioteka Ukrayini imeni Vasilya Stefanika NAN Ukrayini Lviv 2004 358 c Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Naumenko K Ye Chervona Kalina 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 491 ISBN 978 966 00 1359 9 Shankovskij L Naris ukrayinskoyi voyennoyi istoriografiyi Ukr Istorik Nyu Jork Myunhen chch 39 46 1973 1975 Ce nezavershena stattya z vidavnichoyi spravi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi