3-тя Залізна стрілецька дивізія — військове з'єднання Дієвої армії Української Народної Республіки, створене на базі окремих військових загонів Миколи Шаповала, Володимира Ольшевського, Павла Шандрука та Омеляна Кантеміра. Була однієї з найкращих дивізій армії УНР.
3-тя Залізна стрілецька дивізія | |
---|---|
Прапор 3-ї Залізної стрілецької дивізії | |
На службі | 1919 — 1920 |
Країна | УНР |
Належність | Армія УНР |
Вид | сухопутні війська |
Тип | піхота |
Чисельність | 2 500 |
Війни/битви | |
Почесні найменування | Залізна |
Командування | |
Визначні командувачі | полковник Олександр Удовиченко |
Історія
Формування
Історія створення 3-ї Залізної стрілецької дивізії розпочалася в травні 1919 року, коли в районі м. Скала, на західному березі р. Збруч, зосередилася невелика група українських військ, що відступали під натиском більшовицьких військ. Вона складалася з кількох військових частин, що випадково об'єдналися з кадрами 7-ї пішої козацької дивізії:
- 1-й кінний полк Синьої дивізії (командир — полковник Олександр Вишнівський);
- 1-й Чорноморський полк, який складався з вцілілих решток Чорноморського Коша (командир — полковник Євген Царенко);
- різні дрібні частини і штаб із кадрами 7-ї пішої дивізії (командир — полковник Микола Шаповал).
Найбоєздатнішими частинами цієї групи були 1-й кінний полк Синьої дивізії та 1-й Чорноморський полк.
У м. Скала групу було реорганізовано в 16-й піший Загін армії УНР, до складу якого увійшли:
- 1-й кінний полк Синьої дивізії (командир — полковник Олександр Вишнівський);
- 1-й Чорноморський полк (командир — полковник Євген Царенко);
- окремий збірний курінь, зібраних з різних нечисленних частин (командир — полковник Володимир Ольшевський);
- одна окрема гармата 1-го полку Синьої дивізії, здобута від червоних (командир — хорунжий Іван Шура-Бура;
- кінно-гірський гарматний дивізіон (командир — полковник Олекса Алмазів).
Командиром 16-го пішого загону призначено полковника Миколу Шаповала.
Бойовий шлях
У першій половині травня 1919 року 16-й Загін тримав позицію від р. Дністер до м. Скала включно. Полковник Микола Шаповал не обмежувався лише глухою обороною. Час від часу він робив частинами Загону випади в бік більшовиків, на східний берег Збруча. Метою випадів була глибоке рекогностування з метою підготовки до здобуття міста Кам'янець-Подільського.
20 травня 1919 року полковник Микола Шаповал вирішив узяти Кам'янець-Подільський. Ранком того ж дня загін розпочав наступ на місто. Початок був успішний. Лави загону з боєм дійшли до с. Кадиївці, біля Кам'янця-Подільського, проте замість того, щоб продовжувати наступ, не давши ворогові опам'ятатися, полковник Шаповал затримав лави загону вже перед самим містом. Більшовики відступили ближче до міста і відкрили гарматний вогонь по частинах загону. Підрозділ поніс втрати. Невдалий випад закінчився відступом загонів за р. Збруч, під час якого найбільші втрати мав 1-й полк Синьої дивізії, що прикривав відступ. Серед смертельно поранених був помічник командира полку підпоручник Сидоренко.
21 травня 1919 року Миколу Шаповала було усунуто з посади командира загону і замінено на полковника Олександра Удовиченка. Невдовзі в м. Борщеві відбулась нарада новопризначеного командира з командним складом 16-го пішого Загону. На нараді були присутні командир 1-го полку Синьої дивізії полковник Олександр Вишнівський, 1-го полку Чорноморського Коша полковник Євген Царенко, командир Збірного куреня полковник Володимир Ольшевський, командир Кіно-гірського дивізіону полковник Олекса Алмазов, полковник Григорій Чижевський, сотник М. Чижевський та кілька інших старшин. Після наради загін було перейменовано на 2-гу дивізію армії УНР.
1 червня 1919 року 2-га дивізія розпочала наступ на Кам'янець-Подільський, в результаті якого вдалося вибити більшовиків з міста та відбити всі намагання його повернути.
2 червня 1919 року було прийнято рішення про реорганізацію Дієвої армії УНР, в результаті чого 2-га дивізія отримала нову назву — 3-тя піша дивізія армії УНР. До її складу також включили загін полковника Павла Шандрука, Буковинський курінь сотника Омеляна Кантеміра та неповну гаубичну артилерійську батарею.
17 червня 1919 року 3-тю пішу дивізію було перейменовано на 3-тю Окрему стрілецьку дивізію армії УНР.
Дивізія особливо відзначилася під час боїв за Вапнярку. Її супротивником була південна група дивізій 12-ї радянської армії, що під командуванням Йони Якіра безуспішно намагалася (попри значну перевагу) відбити Вапнярський залізничний вузол і Жмеринку та вдарити по тилах українського війська, що наступало на Київ. За витривалість у цих боях дивізія здобула почесну назву «Залізна» і стала іменуватися 3-ю Залізною стрілецькою дивізією.
У боях проти Добровольчої армії восени та взимку 1919 року після перших успіхів дивізія зазнала важких втрат. ЇЇ командир полковник Олександр Удовиченко у жовтні 1919 року потрапив у полон до білогвардійських військ Антона Денікіна та був вивезений в Одесу. Згодом втік з полону.
Рештки дивізії взяли участь в Першому зимовому поході армії УНР, в ході якого вони були реорганізовані в 3-й збірний кінний полк.
Навесні 1920 року, після поразки Добровольчої армії, Олександр Удовиченко в околицях Могилева розпочав формування з різних частин 2-ї Стрілецької дивізії армії УНР.
29 травня на базі 2-ї стрілецької дивізії було відновлено 3-тю Залізну стрілецьку дивізію. До її складу увійшов 3-й збірний кінний полк, що разом з частинами армії УНР повернувся із Першого зимового походу.
Під час польсько-радянської війни дивізія перебувала на правому фланзі польсько-українського фронту. Разом з армією УНР відступила до Галичини, поза р. Дністер, у серпні повернулася в Україну і внаслідок успішної мобілізації нараховувала до 5 000 вояків, але через брак зброї в бойовому стані — лише понад 2 000.
Частини дивізії в листопаді 1920 року, після підписання миру між Польщею та РСФРР, тримали оборону в районі Лучинця.
21 листопада 1920 р. після останніх боїв з радянськими військами в районі Нової Ушиці, під натиском переважаючих сил ворога, частини 3-ї Залізної стрілецької дивізії перейшли за р. Збруч та були інтернована поляками.
Командування
- Микола Шаповал (травень 1919) — як командир 16-го пішого загону Армії УНР
- Олександр Удовиченко — з 21 травня 1919 (спочатку як командир 16-го пішого загону Армії УНР, через кілька днів як командир 2-ї дивізії Армії УНР, від 2 червня 1919 — командир 3-ї пішої дивізії Армії УНР) — до жовтня 1919
- Валентин Трутенко — 3 грудня 1919 — 26 грудня 1919
- Олександр Удовиченко — 29 травня 1920 — листопад 1920)
Капелани Дивізії
Склад
Після формування дивізії на початку червня 1919 року вона мала наступний склад:
- штаб (4 чоловіки);
- 1-й полк Синьої дивізії (командир — полковник О. Вишнівський, бойовий склад — 600 багнетів, кулеметна сотня і 1 гармата);
- 1-й Чорноморський полк (командир — полковник Є. Царенко, бойовий склад — до 750 багнетів і кулеметна сотня);
- Окремий курінь (командир — полковник В. Ольшевський, бойовий склад — до 350 багнетів);
- артилерійські частини (командир — полковник Г. Чижевський, дві легкі батареї — 8 гармат, 1 важка батарея — 4 гаубиці);
- кінно-гірський дивізіон (командир — полковник О. Алмазов (пізніше відійшов до Запорізького корпусу));
- технічні частини (при кожному полку й кожній бригаді були свої відділи зв'язку, що мали від 2 до 3 телефонних апаратів і невелику кількість (від 2 до 3 км дроту); штаб загону мав 2 телефонні апарати, 8 км телефонного дроту й 5 козаків до обслуги; одна автоколона під керування хорунжого 1-го полку Синьої дивізії Костя Ліневича, яка допомагала в налагодженні зв'язку зі штабом армії).
Загальна чисельність дивізії на початку червня складала близько 2 000 старшин та вояків, 30-35 кулеметів, 13 гармат (крім тимчасово приділеного дивізіону гірських гармат).
Станом на 16 серпня 1919 року до складу дивізії входили:
- штаб;
- 7-й піший Синій полк;
- 8-й піший Чорноморський полк;
- 9-й піший Стрілецький полк;
- 3-тя гарматна бригада;
- Лубенський кінний полк;
- 3-й технічний курінь;
- 3-й запасний курінь;
- партизанський загін Михайла Павловського.
Загальна чисельність дивізії станом на 16 серпня становила близько 5 000 чоловік, з них близько 2 500 багнетів і шабель. На її озброєнні у цей час знаходилося 101 кулемет, 14 гармат та 1 панцирник.
У травні 1920 року після нового формування 3-тя Залізна стрілецька дивізія нараховувала 278 старшин, 1 815 багнетів, 308 шабель, 80 кулеметів і 9 гармат та ділилася на 3 бригади і кінний Донський козачий полк полковника Михайла Фролова.
Військовики дивізії
- Авксентьїв Володимир Федорович — працівник штабу
- Ардашев Віктор Федорович — помічник начальника Спільної школи підстаршин
- Базилевський Павло Михайлович — командир 20-го куреня 7-ї бригади
- — на 9 квітня 1921, мічман збірного (морського) куреня, начальник відділу Головної військово-морської управи
- Білан Микола Іванович — командир 21-го куреня 7-ї бригади
- Білевич Йосип Донатович — начальник Навчального запасного куреня
- Блощаневич Микола Григорович — командир сотні запасного куреня
- Бродовський Віктор Вікторович — начальник розвідки 3-ї гарматної бригади
- Булак Степан — поручник
- Бурківський Олександр Оттович — командир 8-ї стрілецької бригади
- Васильченко Михайло — підполковник
- — сотник
- Вяземців Микола Володимирович — помічник начальника дивізії
- Ґловінський Євген Олексійович — поручник гарматної бригади
- Гомотюк Евстахій — хорунжий
- Грабченко Антон Мартинович — старшина штабу 7-ї бригади
- Григораш Володимир Васильович — старшина 19-го куреня
- Годило-Годлевський Олександр Єлізарович — організатор та командир 14-го стрілецького куреня 5-ї бригади, начальник школи хорунжих воєнного часу
- Деркач Михайло — урядовець та історіограф
- Димар Федір Олексійович — старшина інженерного куреня
- Довгаль Спиридон Микитович — командир 20-го куреня 7-ї бригади
- Євтушенко Михайло (старший) — командир 9-го стрілецького полку
- Жуковський Леонтій Михайлович — начальник Спільної школи підстаршин
- Журахів Сергій Іванович — старшина управління постачання.
- Загородній Юрій Олексійович — командир сотні 3-го кінного полку
- Закусило Петро Климентійович — старшина 27-го та 21-го куренів
- — командир збірної батареї
- Іньків Дмитро — командир 7-го гарматного полку
- Кантемір Омелян — сотник Буковинського Куреня
- Качан Андрій Пилипович — сотник
- Клімко Леонід Якович — старшина 3-ї гарматної бригади
- Корчунов Ростислав Васильович — помічник командира 8-ї сотні ім. І. Сірка
- Крамаревський Леонід Миколайович — старшина 22-го стрілецького куреня
- Крижанівський Марко Михайлович — начальника розвідчого відділу штабу
- Ліницький Дмитро Володимирович — начальник штабу 7-ї бригади
- Лисогор Степан Омелянович — командир 9-ї бригади
- Лубківський Володимир Костянтинович — старшина 3-ї гарматної бригади
- Любимець Микола Клавдійович — командир 7-го Синього полку
- Лященко Федір Якович — козак 3-ї гарматної бригади
- Магеровський Борис Володимирович — командир 21-го куреня 7-ї бригади
- Макаренко Омелян Іванович — помічник начальника штабу
- Макушенко Олекса Іванович — старшина для доручень штабу
- Мацак Юхим Тихонович — начальник штабу 9-ї бригади
- Мельник Матвій Леонтійович — старшина управління постачання дивізії
- Мельників Євген Венедиктович — штабіст 20-го куреня 7-ї бригади
- Мінаківський Болеслав Людвикович — викладач школи підстаршин
- Нагорний Степан Васильович — старшина гарматного запасного куреня
- Науменко Петро Олексійович — старшина Етапового куреня
- Нестеренко Опанас Андрійович — командир сотні 20-го куреня 7-ї бригади
- Нещадименко Юхим Петрович — поручник
- Нещеретов Самсон Олександрович — ветеринарний лікар дивізії
- Нізієнко Олександр Федорович — начальник штабу 4-ї бригади
- Пересада-Суходольський Михайло Степанович — з 7 серпня 1920 — начальник штабу дивізії
- Петлюра Олександр Васильович — з 20 травня 1919 р. — старшина для зв'язку штабу Дієвої армії УНР; з 14 травня 1920 р. — командир Етапного куреня
- Півенштейн Андрій Іванович — начальник відділу зв'язку
- Пігуляк Іван — сотник Буковинського Куреня
- Прокопович Володимир Флорович — дивізійний ветеринарний лікар
- Рогожників Іван Анатолійович — старшина штабу
- Рощицький Сергій Євстахійович — полковник штабу 20-го куреня 7-ї бригади
- Рубаністий Митрофан Якович — помічник командира 9-ї стрілецької бригади
- Селегій Михайло Максимович — старшина 20-го куреня
- В. Силенко — начальник постачання загону, сотник 1-го полку Синьої дивізії
- Силін Анатолій Юрійович — начальник штабу 8-ї стрілецької бригади
- Силін Володимир Юрійович — старшина 3-го кінного полку
- Скляренко Андрій Петрович — старшина штабу
- Сулковський Борис Йосипович — у квітні-липні 1920 року — начальник штабу дивізії
- Стефанів Гнат — очолював запасну бригаду дивізії
- Таранущенко Яків Васильович — помічник завідувача хлібопекарні
- Тарнопільський Микола Гаврилович — ад'ютант 1-го куреня 7-го Синього полку
- Топущак Микола — сотник Буковинського Куреня
- Туркул Олександр Олександрович — командир 8-го гарматного куреня
- Фролов Михайло — командир 3-го кінного полку
- Царенко Євген Володимирович — командир 8-го Чорноморського полку
- Ценкер Михайло Якович — начальник кінного відділу Спільної школи підстаришин
- Ціоха Іван Григорович — помічник командира 1-го (пізніше 7-го) Синього полку
- — козак 7-го Синього полку
- Харченко Пафнутій Петрович — командир 3-го інженерного куреня
- Харченко Семен Васильович (отаман Хмара) — сотник 3-го кінного полку
- Хилюк Тихін Феофанович — хорунжий Кінної сотні штабу 8-ї стрілецької бригади
- Чижевський Григорій Павлович — начальник 3-ї гарматної бригади
- Чижевський Микола Павлович — командир 4-ї гарматної сотні 3-го кінного полку
- Шандрук-Шандрушкевич Олександр Феофанович — завідувач господарства Окремого Запорізького куреня та 9-го стрілецького полку
- Шаповал Ілько — поручник
- Шевченко Володимир Якович — в. о. командира 3-ї легкої кінної батареї 9-го артилерійського куреня
- Шкарупа Тимофій Єфремович — підполковник 4-ї бригади
- Шумка Василь Миронович — стрілець Буковинського куреня
- Яворський Василь Якович — начальник контррозвідки
- Яворський Олексій Климентійович — командир куреня
- Янковський Олександр Карлович — старшина 21-го куреня
- Яроцький Дмитро Петрович — начальник оперативного відділу штабу
Галерея
Командири 16-го пішого Загону
- Полковник Микола Шаповал
- Полковник Олександр Вишнівський
- Полковник Володимир Ольшевський
- Хорунжий Іван Шура-Бура
- Полковник Олекса Алмазов
- Полковник Григір Чижевський
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
Джерела та література
- Ковальчук М. Дислокаційна відомість і бойовий розпис Дієвої армії військ УНР станом на 16 серпня 1919 р. // Пам'ятки: археогр. щорічник/Держкомархів, УНДІАСД. — Київ, 2010. — Т. 11. — С. 102-143.
- Ковальчук М. Невідома війна 1919 року: українсько-білогвардійське збройне протистояння: Наукова монографія // [1] — Київ : Темпора, 2006. — 576 с. — .
- Ковальчук М. Чисельність Армії УНР за Кам'янецької доби Директорії (червень – листопад 1919 р.) // Військово-історичний альманах. — Ч. 1 (14). — Київ, 2007. — С. 4-37.
- Пінак Є., Чмир М. Військо української революції 1917-1921 років. — Харків : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2017. — 432 с. — 3000 прим. — .
- Тинченко Я.Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921): Наукове видання. — Київ : Темпора, 2007. — Т. 1. — 536 с. — 2000 прим. — .
- Третя Залізна Стрілецька дивізія Армії УНР // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 9. — С. 3255—3256.
- Удовиченко О. Третя Залізна Дивізія. Матеріали до історії Війська Укр. Нар. Республіки. Рік 1919. — Нью-Йорк, 1971.
- Срібняк І., Надтока М. 3-тя Залізна стрілецька дивізія армії УНР у 1921 р.: просвітня та культурно-мистецька складова таборового повсякдення вояцтва [ 5 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2018. – № 3. – С.108-115.
Посилання
- . http://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
- http://www.irekw.internetdsl.pl/zalizna_dyw.html [ 20 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 3 tya diviziya 3 tya Zalizna strilecka diviziya vijskove z yednannya Diyevoyi armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki stvorene na bazi okremih vijskovih zagoniv Mikoli Shapovala Volodimira Olshevskogo Pavla Shandruka ta Omelyana Kantemira Bula odniyeyi z najkrashih divizij armiyi UNR 3 tya Zalizna strilecka diviziyaPrapor 3 yi Zaliznoyi strileckoyi diviziyiNa sluzhbi1919 1920Krayina UNRNalezhnist Armiya UNRVidsuhoputni vijskaTippihotaChiselnist2 500Vijni bitviRadyansko ukrayinska vijna Oborona Vapnyarki ta ZhmerinkiPochesni najmenuvannyaZaliznaKomanduvannyaViznachni komanduvachipolkovnik Oleksandr UdovichenkoIstoriyaMarka Ukrposhti Kulemetnik 3 yi Zaliznoyi strileckoyi diviziyi iz seriyi Zbrojni formaciyi Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv 2021 Licari Zaliznogo Hresta za Zimovij pohid i boyi zi skladu 3 yi Zaliznoyi diviziyi z kerivnikami 2 yi Volinskoyi diviziyi 1 j ryad zliva napravo Volodimir Lavrik pidhor Ivan Nazarenko polk Grigorij Chizhevskij gen Oleksandr Zagrodskij pidp Oleksandr Nedzveckij pidp Mikola Chizhevskij pidp Ivan Shura Bura 2 j ryad zliva napravo chot Dmitro Ryabinin chot Pavlo Kuzenskij chot Savko Stasyuk gurtkovij Mihajlo Dyachenko 3 j ryad zliva naprvo roj Prokip Basnyuk chot Timko Mihalchuk chot Petro Demchenko roj Vadim Okolovskij chot Semen Antoniv roj Sergij Polonskij kozak Maksim Viktoriv Formuvannya Istoriya stvorennya 3 yi Zaliznoyi strileckoyi diviziyi rozpochalasya v travni 1919 roku koli v rajoni m Skala na zahidnomu berezi r Zbruch zoseredilasya nevelika grupa ukrayinskih vijsk sho vidstupali pid natiskom bilshovickih vijsk Vona skladalasya z kilkoh vijskovih chastin sho vipadkovo ob yednalisya z kadrami 7 yi pishoyi kozackoyi diviziyi 1 j kinnij polk Sinoyi diviziyi komandir polkovnik Oleksandr Vishnivskij 1 j Chornomorskij polk yakij skladavsya z vcililih reshtok Chornomorskogo Kosha komandir polkovnik Yevgen Carenko rizni dribni chastini i shtab iz kadrami 7 yi pishoyi diviziyi komandir polkovnik Mikola Shapoval Najboyezdatnishimi chastinami ciyeyi grupi buli 1 j kinnij polk Sinoyi diviziyi ta 1 j Chornomorskij polk U m Skala grupu bulo reorganizovano v 16 j pishij Zagin armiyi UNR do skladu yakogo uvijshli 1 j kinnij polk Sinoyi diviziyi komandir polkovnik Oleksandr Vishnivskij 1 j Chornomorskij polk komandir polkovnik Yevgen Carenko okremij zbirnij kurin zibranih z riznih nechislennih chastin komandir polkovnik Volodimir Olshevskij odna okrema garmata 1 go polku Sinoyi diviziyi zdobuta vid chervonih komandir horunzhij Ivan Shura Bura kinno girskij garmatnij divizion komandir polkovnik Oleksa Almaziv Komandirom 16 go pishogo zagonu priznacheno polkovnika Mikolu Shapovala Bojovij shlyah U pershij polovini travnya 1919 roku 16 j Zagin trimav poziciyu vid r Dnister do m Skala vklyuchno Polkovnik Mikola Shapoval ne obmezhuvavsya lishe gluhoyu oboronoyu Chas vid chasu vin robiv chastinami Zagonu vipadi v bik bilshovikiv na shidnij bereg Zbrucha Metoyu vipadiv bula gliboke rekognostuvannya z metoyu pidgotovki do zdobuttya mista Kam yanec Podilskogo 20 travnya 1919 roku polkovnik Mikola Shapoval virishiv uzyati Kam yanec Podilskij Rankom togo zh dnya zagin rozpochav nastup na misto Pochatok buv uspishnij Lavi zagonu z boyem dijshli do s Kadiyivci bilya Kam yancya Podilskogo prote zamist togo shob prodovzhuvati nastup ne davshi vorogovi opam yatatisya polkovnik Shapoval zatrimav lavi zagonu vzhe pered samim mistom Bilshoviki vidstupili blizhche do mista i vidkrili garmatnij vogon po chastinah zagonu Pidrozdil ponis vtrati Nevdalij vipad zakinchivsya vidstupom zagoniv za r Zbruch pid chas yakogo najbilshi vtrati mav 1 j polk Sinoyi diviziyi sho prikrivav vidstup Sered smertelno poranenih buv pomichnik komandira polku pidporuchnik Sidorenko 21 travnya 1919 roku Mikolu Shapovala bulo usunuto z posadi komandira zagonu i zamineno na polkovnika Oleksandra Udovichenka Nevdovzi v m Borshevi vidbulas narada novopriznachenogo komandira z komandnim skladom 16 go pishogo Zagonu Na naradi buli prisutni komandir 1 go polku Sinoyi diviziyi polkovnik Oleksandr Vishnivskij 1 go polku Chornomorskogo Kosha polkovnik Yevgen Carenko komandir Zbirnogo kurenya polkovnik Volodimir Olshevskij komandir Kino girskogo divizionu polkovnik Oleksa Almazov polkovnik Grigorij Chizhevskij sotnik M Chizhevskij ta kilka inshih starshin Pislya naradi zagin bulo perejmenovano na 2 gu diviziyu armiyi UNR 1 chervnya 1919 roku 2 ga diviziya rozpochala nastup na Kam yanec Podilskij v rezultati yakogo vdalosya vibiti bilshovikiv z mista ta vidbiti vsi namagannya jogo povernuti 2 chervnya 1919 roku bulo prijnyato rishennya pro reorganizaciyu Diyevoyi armiyi UNR v rezultati chogo 2 ga diviziya otrimala novu nazvu 3 tya pisha diviziya armiyi UNR Do yiyi skladu takozh vklyuchili zagin polkovnika Pavla Shandruka Bukovinskij kurin sotnika Omelyana Kantemira ta nepovnu gaubichnu artilerijsku batareyu 17 chervnya 1919 roku 3 tyu pishu diviziyu bulo perejmenovano na 3 tyu Okremu strilecku diviziyu armiyi UNR Diviziya osoblivo vidznachilasya pid chas boyiv za Vapnyarku Yiyi suprotivnikom bula pivdenna grupa divizij 12 yi radyanskoyi armiyi sho pid komanduvannyam Joni Yakira bezuspishno namagalasya popri znachnu perevagu vidbiti Vapnyarskij zaliznichnij vuzol i Zhmerinku ta vdariti po tilah ukrayinskogo vijska sho nastupalo na Kiyiv Za vitrivalist u cih boyah diviziya zdobula pochesnu nazvu Zalizna i stala imenuvatisya 3 yu Zaliznoyu strileckoyu diviziyeyu Shtab 3 yi Zaliznoyi Strileckoyi diviziyi na poziciyi na r Dnistri 1920 rik U boyah proti Dobrovolchoyi armiyi voseni ta vzimku 1919 roku pislya pershih uspihiv diviziya zaznala vazhkih vtrat YiYi komandir polkovnik Oleksandr Udovichenko u zhovtni 1919 roku potrapiv u polon do bilogvardijskih vijsk Antona Denikina ta buv vivezenij v Odesu Zgodom vtik z polonu Reshtki diviziyi vzyali uchast v Pershomu zimovomu pohodi armiyi UNR v hodi yakogo voni buli reorganizovani v 3 j zbirnij kinnij polk Navesni 1920 roku pislya porazki Dobrovolchoyi armiyi Oleksandr Udovichenko v okolicyah Mogileva rozpochav formuvannya z riznih chastin 2 yi Strileckoyi diviziyi armiyi UNR 29 travnya na bazi 2 yi strileckoyi diviziyi bulo vidnovleno 3 tyu Zaliznu strilecku diviziyu Do yiyi skladu uvijshov 3 j zbirnij kinnij polk sho razom z chastinami armiyi UNR povernuvsya iz Pershogo zimovogo pohodu Pid chas polsko radyanskoyi vijni diviziya perebuvala na pravomu flanzi polsko ukrayinskogo frontu Razom z armiyeyu UNR vidstupila do Galichini poza r Dnister u serpni povernulasya v Ukrayinu i vnaslidok uspishnoyi mobilizaciyi narahovuvala do 5 000 voyakiv ale cherez brak zbroyi v bojovomu stani lishe ponad 2 000 Chastini diviziyi v listopadi 1920 roku pislya pidpisannya miru mizh Polsheyu ta RSFRR trimali oboronu v rajoni Luchincya 21 listopada 1920 r pislya ostannih boyiv z radyanskimi vijskami v rajoni Novoyi Ushici pid natiskom perevazhayuchih sil voroga chastini 3 yi Zaliznoyi strileckoyi diviziyi perejshli za r Zbruch ta buli internovana polyakami KomanduvannyaMikola Shapoval traven 1919 yak komandir 16 go pishogo zagonu Armiyi UNR Oleksandr Udovichenko z 21 travnya 1919 spochatku yak komandir 16 go pishogo zagonu Armiyi UNR cherez kilka dniv yak komandir 2 yi diviziyi Armiyi UNR vid 2 chervnya 1919 komandir 3 yi pishoyi diviziyi Armiyi UNR do zhovtnya 1919 Valentin Trutenko 3 grudnya 1919 26 grudnya 1919 Oleksandr Udovichenko 29 travnya 1920 listopad 1920 Kapelani DiviziyiPyatachenko Pavlo Obertovich MihajloSkladPislya formuvannya diviziyi na pochatku chervnya 1919 roku vona mala nastupnij sklad shtab 4 choloviki 1 j polk Sinoyi diviziyi komandir polkovnik O Vishnivskij bojovij sklad 600 bagnetiv kulemetna sotnya i 1 garmata 1 j Chornomorskij polk komandir polkovnik Ye Carenko bojovij sklad do 750 bagnetiv i kulemetna sotnya Okremij kurin komandir polkovnik V Olshevskij bojovij sklad do 350 bagnetiv artilerijski chastini komandir polkovnik G Chizhevskij dvi legki batareyi 8 garmat 1 vazhka batareya 4 gaubici kinno girskij divizion komandir polkovnik O Almazov piznishe vidijshov do Zaporizkogo korpusu tehnichni chastini pri kozhnomu polku j kozhnij brigadi buli svoyi viddili zv yazku sho mali vid 2 do 3 telefonnih aparativ i neveliku kilkist vid 2 do 3 km drotu shtab zagonu mav 2 telefonni aparati 8 km telefonnogo drotu j 5 kozakiv do obslugi odna avtokolona pid keruvannya horunzhogo 1 go polku Sinoyi diviziyi Kostya Linevicha yaka dopomagala v nalagodzhenni zv yazku zi shtabom armiyi Zagalna chiselnist diviziyi na pochatku chervnya skladala blizko 2 000 starshin ta voyakiv 30 35 kulemetiv 13 garmat krim timchasovo pridilenogo divizionu girskih garmat Stanom na 16 serpnya 1919 roku do skladu diviziyi vhodili shtab 7 j pishij Sinij polk 8 j pishij Chornomorskij polk 9 j pishij Strileckij polk 3 tya garmatna brigada Lubenskij kinnij polk 3 j tehnichnij kurin 3 j zapasnij kurin partizanskij zagin Mihajla Pavlovskogo Zagalna chiselnist diviziyi stanom na 16 serpnya stanovila blizko 5 000 cholovik z nih blizko 2 500 bagnetiv i shabel Na yiyi ozbroyenni u cej chas znahodilosya 101 kulemet 14 garmat ta 1 pancirnik U travni 1920 roku pislya novogo formuvannya 3 tya Zalizna strilecka diviziya narahovuvala 278 starshin 1 815 bagnetiv 308 shabel 80 kulemetiv i 9 garmat ta dililasya na 3 brigadi i kinnij Donskij kozachij polk polkovnika Mihajla Frolova Vijskoviki diviziyiAvksentyiv Volodimir Fedorovich pracivnik shtabu Ardashev Viktor Fedorovich pomichnik nachalnika Spilnoyi shkoli pidstarshin Bazilevskij Pavlo Mihajlovich komandir 20 go kurenya 7 yi brigadi na 9 kvitnya 1921 michman zbirnogo morskogo kurenya nachalnik viddilu Golovnoyi vijskovo morskoyi upravi Bilan Mikola Ivanovich komandir 21 go kurenya 7 yi brigadi Bilevich Josip Donatovich nachalnik Navchalnogo zapasnogo kurenya Bloshanevich Mikola Grigorovich komandir sotni zapasnogo kurenya Brodovskij Viktor Viktorovich nachalnik rozvidki 3 yi garmatnoyi brigadi Bulak Stepan poruchnik Burkivskij Oleksandr Ottovich komandir 8 yi strileckoyi brigadi Vasilchenko Mihajlo pidpolkovnik sotnik Vyazemciv Mikola Volodimirovich pomichnik nachalnika diviziyi Glovinskij Yevgen Oleksijovich poruchnik garmatnoyi brigadi Gomotyuk Evstahij horunzhij Grabchenko Anton Martinovich starshina shtabu 7 yi brigadi Grigorash Volodimir Vasilovich starshina 19 go kurenya Godilo Godlevskij Oleksandr Yelizarovich organizator ta komandir 14 go strileckogo kurenya 5 yi brigadi nachalnik shkoli horunzhih voyennogo chasu Derkach Mihajlo uryadovec ta istoriograf Dimar Fedir Oleksijovich starshina inzhenernogo kurenya Dovgal Spiridon Mikitovich komandir 20 go kurenya 7 yi brigadi Yevtushenko Mihajlo starshij komandir 9 go strileckogo polku Zhukovskij Leontij Mihajlovich nachalnik Spilnoyi shkoli pidstarshin Zhurahiv Sergij Ivanovich starshina upravlinnya postachannya Zagorodnij Yurij Oleksijovich komandir sotni 3 go kinnogo polku Zakusilo Petro Klimentijovich starshina 27 go ta 21 go kureniv komandir zbirnoyi batareyi Inkiv Dmitro komandir 7 go garmatnogo polku Kantemir Omelyan sotnik Bukovinskogo Kurenya Kachan Andrij Pilipovich sotnik Klimko Leonid Yakovich starshina 3 yi garmatnoyi brigadi Korchunov Rostislav Vasilovich pomichnik komandira 8 yi sotni im I Sirka Kramarevskij Leonid Mikolajovich starshina 22 go strileckogo kurenya Krizhanivskij Marko Mihajlovich nachalnika rozvidchogo viddilu shtabu Linickij Dmitro Volodimirovich nachalnik shtabu 7 yi brigadi Lisogor Stepan Omelyanovich komandir 9 yi brigadi Lubkivskij Volodimir Kostyantinovich starshina 3 yi garmatnoyi brigadi Lyubimec Mikola Klavdijovich komandir 7 go Sinogo polku Lyashenko Fedir Yakovich kozak 3 yi garmatnoyi brigadi Magerovskij Boris Volodimirovich komandir 21 go kurenya 7 yi brigadi Makarenko Omelyan Ivanovich pomichnik nachalnika shtabu Makushenko Oleksa Ivanovich starshina dlya doruchen shtabu Macak Yuhim Tihonovich nachalnik shtabu 9 yi brigadi Melnik Matvij Leontijovich starshina upravlinnya postachannya diviziyi Melnikiv Yevgen Venediktovich shtabist 20 go kurenya 7 yi brigadi Minakivskij Boleslav Lyudvikovich vikladach shkoli pidstarshin Nagornij Stepan Vasilovich starshina garmatnogo zapasnogo kurenya Naumenko Petro Oleksijovich starshina Etapovogo kurenya Nesterenko Opanas Andrijovich komandir sotni 20 go kurenya 7 yi brigadi Neshadimenko Yuhim Petrovich poruchnik Nesheretov Samson Oleksandrovich veterinarnij likar diviziyi Niziyenko Oleksandr Fedorovich nachalnik shtabu 4 yi brigadi Peresada Suhodolskij Mihajlo Stepanovich z 7 serpnya 1920 nachalnik shtabu diviziyi Petlyura Oleksandr Vasilovich z 20 travnya 1919 r starshina dlya zv yazku shtabu Diyevoyi armiyi UNR z 14 travnya 1920 r komandir Etapnogo kurenya Pivenshtejn Andrij Ivanovich nachalnik viddilu zv yazku Pigulyak Ivan sotnik Bukovinskogo Kurenya Prokopovich Volodimir Florovich divizijnij veterinarnij likar Rogozhnikiv Ivan Anatolijovich starshina shtabu Roshickij Sergij Yevstahijovich polkovnik shtabu 20 go kurenya 7 yi brigadi Rubanistij Mitrofan Yakovich pomichnik komandira 9 yi strileckoyi brigadi Selegij Mihajlo Maksimovich starshina 20 go kurenya V Silenko nachalnik postachannya zagonu sotnik 1 go polku Sinoyi diviziyi Silin Anatolij Yurijovich nachalnik shtabu 8 yi strileckoyi brigadi Silin Volodimir Yurijovich starshina 3 go kinnogo polku Sklyarenko Andrij Petrovich starshina shtabu Sulkovskij Boris Josipovich u kvitni lipni 1920 roku nachalnik shtabu diviziyi Stefaniv Gnat ocholyuvav zapasnu brigadu diviziyi Taranushenko Yakiv Vasilovich pomichnik zaviduvacha hlibopekarni Tarnopilskij Mikola Gavrilovich ad yutant 1 go kurenya 7 go Sinogo polku Topushak Mikola sotnik Bukovinskogo Kurenya Turkul Oleksandr Oleksandrovich komandir 8 go garmatnogo kurenya Frolov Mihajlo komandir 3 go kinnogo polku Carenko Yevgen Volodimirovich komandir 8 go Chornomorskogo polku Cenker Mihajlo Yakovich nachalnik kinnogo viddilu Spilnoyi shkoli pidstarishin Cioha Ivan Grigorovich pomichnik komandira 1 go piznishe 7 go Sinogo polku kozak 7 go Sinogo polku Harchenko Pafnutij Petrovich komandir 3 go inzhenernogo kurenya Harchenko Semen Vasilovich otaman Hmara sotnik 3 go kinnogo polku Hilyuk Tihin Feofanovich horunzhij Kinnoyi sotni shtabu 8 yi strileckoyi brigadi Chizhevskij Grigorij Pavlovich nachalnik 3 yi garmatnoyi brigadi Chizhevskij Mikola Pavlovich komandir 4 yi garmatnoyi sotni 3 go kinnogo polku Shandruk Shandrushkevich Oleksandr Feofanovich zaviduvach gospodarstva Okremogo Zaporizkogo kurenya ta 9 go strileckogo polku Shapoval Ilko poruchnik Shevchenko Volodimir Yakovich v o komandira 3 yi legkoyi kinnoyi batareyi 9 go artilerijskogo kurenya Shkarupa Timofij Yefremovich pidpolkovnik 4 yi brigadi Shumka Vasil Mironovich strilec Bukovinskogo kurenya Yavorskij Vasil Yakovich nachalnik kontrrozvidki Yavorskij Oleksij Klimentijovich komandir kurenya Yankovskij Oleksandr Karlovich starshina 21 go kurenya Yarockij Dmitro Petrovich nachalnik operativnogo viddilu shtabuGalereyaKomandiri 16 go pishogo Zagonu Polkovnik Mikola Shapoval Polkovnik Oleksandr Vishnivskij Polkovnik Volodimir Olshevskij Horunzhij Ivan Shura Bura Polkovnik Oleksa Almazov Polkovnik Grigir ChizhevskijDiv takozhArmiya UNRPrimitki Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 3 bereznya 2019 Dzherela ta literaturaKovalchuk M Dislokacijna vidomist i bojovij rozpis Diyevoyi armiyi vijsk UNR stanom na 16 serpnya 1919 r Pam yatki arheogr shorichnik Derzhkomarhiv UNDIASD Kiyiv 2010 T 11 S 102 143 Kovalchuk M Nevidoma vijna 1919 roku ukrayinsko bilogvardijske zbrojne protistoyannya Naukova monografiya 1 Kiyiv Tempora 2006 576 s ISBN 966 8201 22 1 Kovalchuk M Chiselnist Armiyi UNR za Kam yaneckoyi dobi Direktoriyi cherven listopad 1919 r Vijskovo istorichnij almanah Ch 1 14 Kiyiv 2007 S 4 37 Pinak Ye Chmir M Vijsko ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv Harkiv Knizhkovij klub Klub Simejnogo Dozvillya 2017 432 s 3000 prim ISBN 978 617 12 3399 7 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya Kiyiv Tempora 2007 T 1 536 s 2000 prim ISBN 966 8201 26 4 Tretya Zalizna Strilecka diviziya Armiyi UNR Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 9 S 3255 3256 Udovichenko O Tretya Zalizna Diviziya Materiali do istoriyi Vijska Ukr Nar Respubliki Rik 1919 Nyu Jork 1971 Sribnyak I Nadtoka M 3 tya Zalizna strilecka diviziya armiyi UNR u 1921 r prosvitnya ta kulturno mistecka skladova taborovogo povsyakdennya voyactva 5 grudnya 2018 u Wayback Machine Visnik Nacionalnoyi akademiyi kerivnih kadriv kulturi i mistectv K 2018 3 S 108 115 Posilannya http www istpravda com ua Istorichna pravda Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2017 http www irekw internetdsl pl zalizna dyw html 20 travnya 2012 u Wayback Machine