Валенти́н Макси́мович Труте́нко (*12 березня 1881, м. Звенигородка, тепер Черкаська область — †30 січня 1953, м. Сантьяго, Чилі) — генерал-хорунжий Армії УНР.
Валентин Трутенко | |
---|---|
Підполковник Генерал-хорунжий (1920) | |
Загальна інформація | |
Народження | 12 березня 1881 м. Звенигородка, тепер Черкаська область |
Смерть | 30 січня 1953 (71 рік) м. Сантьяго, Чилі |
Alma Mater | Академія Генерального штабу |
Військова служба | |
Приналежність | УНР |
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився у Звенигородці на Київщині. Закінчив Володимирський Київський кадетський корпус, у 1901 — Київське піхотне юнкерське училище, пізніше — Миколаївську академію Генерального штабу. Службу почав у 176-му Переволоченському полку, що розташовувався у Звенигородці. Станом на січень 1909 року служив у 175-у Батуринському полку, що знаходився в Умані. У роки Першої світової війни 1914-18 — на Західному фронті. 20 листопада 1915 за проявлену хоробрість його нагороджено Георгіївською зброєю. У 1916- командир 175-го піхотного Батуринського полку, підполковник.
Після Лютневої революції 1917- організатор українського військового з'їзду Західного фронту у Ризі, здійснював українізацію частин 12-ї російської армії. У листопаді 1917 очолив і привів на Чернігівщину українізований Батуринський полк, який взимку 1918 брав участь у боях з більшовицькими військами.
За Гетьманату командував частинами на Катеринославщині й Черкащині. Під час антигетьманського повстання виступив на боці Директорії УНР. Був призначений начальником Могилів-Подільської юнацької школи.
З грудня 1919 — помічник командира 3-ї Залізної дивізії, а під час Першого зимового походу 1919-20 виконував обов'язки командира — виконувач обов"язки командира 3-ї Залізної В. Ольшевський передав командування дивізією Трутенку. 26 грудня «залізні» розбиті білогвардійцями; в командуванні дійшло до взаємних звинувачень між Трутенком і Чижевським. З вцілілих формувань дивізії утворено 3-й кінний полк під рукою полковника Стефанова.
На початку січня 1920 Трутенко призначений комендантом Липовецького повіту. У квітні-травні командував повстанським відділом, з травня згідно з наказом проводив агітаційну роботу в Ананіївському та Балтському повітах. З серпня працює помічником начальника Кам"янець-Подільської Спільної юнацької школи. Учасник боїв на більшовицькому фронті восени 1920.
З листопада 1920 перебував серед військовиків інтернованих частин Армії УНР у Польщі, начальник Спільної юнацької школи (1922). У 1924 після ліквідації таборів виїхав у Німеччину, де приєднався до угруповання гетьмана П.Скоропадського. Обирався отаманом Українського Вільного Козацтва (УВК), був військовим аташе гетьманського екзильного уряду в Німеччині.
Після Другої світової війни деякий час перебував у німецькому таборі Міттенвальді. У 1948 емігрував у Чилі. Помер у Сантьяго.
Джерела
- Науменко К. Є. Трутенко Валентин Максимович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 170. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Трутенко Валентин Максимович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
- Українське військо
Посилання
- Трутенко Валентин // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1937. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Trutenko Valenti n Maksi movich Trute nko 12 bereznya 1881 m Zvenigorodka teper Cherkaska oblast 30 sichnya 1953 m Santyago Chili general horunzhij Armiyi UNR Valentin Trutenko Pidpolkovnik General horunzhij 1920 Zagalna informaciyaNarodzhennya12 bereznya 1881 1881 03 12 m Zvenigorodka teper Cherkaska oblastSmert30 sichnya 1953 1953 01 30 71 rik m Santyago ChiliAlma MaterAkademiya Generalnogo shtabuVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaNagorodi ta vidznakiOrden Zaliznij hrest UNR ZhittyepisNarodivsya u Zvenigorodci na Kiyivshini Zakinchiv Volodimirskij Kiyivskij kadetskij korpus u 1901 Kiyivske pihotne yunkerske uchilishe piznishe Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu Sluzhbu pochav u 176 mu Perevolochenskomu polku sho roztashovuvavsya u Zvenigorodci Stanom na sichen 1909 roku sluzhiv u 175 u Baturinskomu polku sho znahodivsya v Umani U roki Pershoyi svitovoyi vijni 1914 18 na Zahidnomu fronti 20 listopada 1915 za proyavlenu horobrist jogo nagorodzheno Georgiyivskoyu zbroyeyu U 1916 komandir 175 go pihotnogo Baturinskogo polku pidpolkovnik Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 organizator ukrayinskogo vijskovogo z yizdu Zahidnogo frontu u Rizi zdijsnyuvav ukrayinizaciyu chastin 12 yi rosijskoyi armiyi U listopadi 1917 ocholiv i priviv na Chernigivshinu ukrayinizovanij Baturinskij polk yakij vzimku 1918 brav uchast u boyah z bilshovickimi vijskami Za Getmanatu komanduvav chastinami na Katerinoslavshini j Cherkashini Pid chas antigetmanskogo povstannya vistupiv na boci Direktoriyi UNR Buv priznachenij nachalnikom Mogiliv Podilskoyi yunackoyi shkoli Z grudnya 1919 pomichnik komandira 3 yi Zaliznoyi diviziyi a pid chas Pershogo zimovogo pohodu 1919 20 vikonuvav obov yazki komandira vikonuvach obov yazki komandira 3 yi Zaliznoyi V Olshevskij peredav komanduvannya diviziyeyu Trutenku 26 grudnya zalizni rozbiti bilogvardijcyami v komanduvanni dijshlo do vzayemnih zvinuvachen mizh Trutenkom i Chizhevskim Z vcililih formuvan diviziyi utvoreno 3 j kinnij polk pid rukoyu polkovnika Stefanova Na pochatku sichnya 1920 Trutenko priznachenij komendantom Lipoveckogo povitu U kvitni travni komanduvav povstanskim viddilom z travnya zgidno z nakazom provodiv agitacijnu robotu v Ananiyivskomu ta Baltskomu povitah Z serpnya pracyuye pomichnikom nachalnika Kam yanec Podilskoyi Spilnoyi yunackoyi shkoli Uchasnik boyiv na bilshovickomu fronti voseni 1920 Z listopada 1920 perebuvav sered vijskovikiv internovanih chastin Armiyi UNR u Polshi nachalnik Spilnoyi yunackoyi shkoli 1922 U 1924 pislya likvidaciyi taboriv viyihav u Nimechchinu de priyednavsya do ugrupovannya getmana P Skoropadskogo Obiravsya otamanom Ukrayinskogo Vilnogo Kozactva UVK buv vijskovim atashe getmanskogo ekzilnogo uryadu v Nimechchini Pislya Drugoyi svitovoyi vijni deyakij chas perebuvav u nimeckomu tabori Mittenvaldi U 1948 emigruvav u Chili Pomer u Santyago DzherelaNaumenko K Ye Trutenko Valentin Maksimovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 170 ISBN 978 966 00 1359 9 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Trutenko Valentin Maksimovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni Ukrayinske vijskoPosilannyaTrutenko Valentin Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1937 1000 ekz