Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Григо́рій Па́влович Чиже́вський (* 23 жовтня 1886, с. Ціпки Великобудищенської волості Гадяцького повіту Полтавської губернії — † 1936, Кельці, Польща) — Міністр внутрішніх справ УНР (1919). Учасник Другого Зимового походу Армії УНР. Полковник Армії УНР, артилерист. Син відомого діяча українського руху Павла Івановича Чижевського.
| Чижевський Григорій Павлович | |
|---|---|
 Штабскапітан Полковник | |
 Григорій Чижевський | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 23 жовтня 1886 Ціпки, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 1936 Кельці, Келецьке воєводство, Польська Республіка[1] |
| Військова служба | |
| Приналежність |  УНР |
| Рід військ | артилерія |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна Другий Зимовий похід |
   | |
Життєпис
1-й ряд зліва направо: Володимир Лаврик, підхор. Іван Назаренко, полк. Григорій Чижевський, ген. Олександр Загродський, підп. Олександр Недзвецький, підп. Микола Чижевський, підп. Іван Шура-Бура.
2-й ряд зліва направо: чот. Дмитро Рябінін, чот. Павло Кузенський, чот. Савко Стасюк, гуртковий Михайло Дяченко.
3-й ряд зліва напрво: рой. Прокіп Баснюк, чот. Тимко Михальчук, чот. Петро Демченко, рой. Вадим Околовський, чот. Семен Антонів, рой. Сергій Полонський, козак Максим Викторів.
Походив з шляхти Полтавської губернії. Закінчив технічне училище в Олександрівську (1906), Київський політехнічний інститут (1910).
Служба в російській армії
1 травня 1912 р. був мобілізований до армії однорічником 2-го розряду до 5-ї батареї 9-ї артилерійської бригади (Полтава). У липні 1913 р. склав іспит на звання прапорщика запасу артилерії. У липні 1914 р. був знову мобілізований, служив молодшим офіцером 1-ї батареї 70-ї артилерійської бригади. З 19 липня 1915 р. — підпоручик. З 19 квітня 1916 р. — поручик. З 27 травня 1916 р — штабс-капітан, з 12 листопада 1916 р. — командир батареї 70-ї бригади, з 21 грудня 1916 р. — командир батареї 136-го окремого артилерійського дивізіону. Під час Першої світової війни був нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, а також відзнакою Святого Георгія IV ступеня з лавровою гілкою (за бої під Ригою). 1 липня 1917 р. потрапив до німецького полону, перебував у таборі .
Служба в Армії УНР
З 14 лютого 1918 р — командир 1-ї батареї 1-го Українського гарматного полку (Синьожупанників). З 3 березня 1918 р — командир 1-го Українського гарматного полку до часу його офіційного розформування німцями (27—28 квітня 1918 р). З 1 травня 1918 р. — губернський комісар Центральної Ради на Полтавщині, 15 травня 1918 р. — відданий Гетьманом Скоропадським під суд у справі гетьманського перевороту. З 27 листопада 1918 р. — губернський комісар Директорії у Полтавській губернії.
З 14 лютого 1919 р. — міністр внутрішніх справ УНР. 1 квітня 1919 р. — у резерві старшин при штабі Дієвої армії УНР. З 18 квітня 1919 р. — командир гарматного куреня 16-го пішого загону Дієвої армії УНР, з 10 червня 1919 р. — командир 3-ї гарматної бригади 3-ї (згодом — Залізної) дивізії Дієвої армії УНР.
З 6 січня 1920 р. — помічник командира 3-го збірного кінного полку Дієвої армії УНР, з 18 квітня 1920 р. — т. в. о. командира та командир 3-го збірного кінного полку Дієвої армії УНР. З 12 червня 1920 р. — начальник 3-ї гарматної бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Учасник Другого Зимового походу, начальник артилерії Української повстанчої армії. Під час Походу був поранений.
На еміграції
Помер на еміграції у Польщі, у м. Кельцях.
В українській армії служив брат Григорія Чижевського — Микола.
Примітки
- Українська Вікіпедія — 2004.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- ЦДАВОУ — Ф. 4060. — Оп. 1. — Спр. 1, послужний список Чижевського Г. П.;
- ЦДАВОУ — Ф. 1075. — Оп. 1. — Спр. 131. — С 1-3; Оп. 2. — Спр. 653. — С 84-85;
- ЦДАВОУ — Ф. 2248. — Оп. 1. — Спр. 7. — С 144;
- ЦДАВОУ — Ф. 3172. — Оп. 1. -Спр. 67. — С 228—229;
- Зелінський В. Синьожупанники. — Берлін. — 193§;
- Чижевський М. 15 діб на окупованій Московою Україні//3а Державність. — Каліш. — 1932. — Ч. 3. — С 140—155;
- Вишнівський О. До історії Синіх і Залізних//3а Державність. — Варшава — 1937 — Ч. 7 — С 68—101;
- Вишнівський О. Трагедія 3-ї дивізії Дієвої армії УНР. — Мюнхен—Дітройт. — 1963;
- Несвіцький О. Полтава у дні революції та в період смути 1917—1922. — Полтава. — 1995. — С 71;
- Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. — Київ. — 2002.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigo rij Pa vlovich Chizhe vskij 23 zhovtnya 1886 s Cipki Velikobudishenskoyi volosti Gadyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi 1936 Kelci Polsha Ministr vnutrishnih sprav UNR 1919 Uchasnik Drugogo Zimovogo pohodu Armiyi UNR Polkovnik Armiyi UNR artilerist Sin vidomogo diyacha ukrayinskogo ruhu Pavla Ivanovicha Chizhevskogo Chizhevskij Grigorij Pavlovich Shtabskapitan PolkovnikGrigorij ChizhevskijZagalna informaciyaNarodzhennya 23 zhovtnya 1886 1886 10 23 Cipki Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert 1936 Kelci Kelecke voyevodstvo Polska Respublika 1 Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRRid vijsk artileriyaVijni bitvi Persha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Drugij Zimovij pohid U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chizhevskij ZhittyepisLicari Zaliznogo Hresta za Zimovij pohid i boyi zi skladu 3 yi Zaliznoyi diviziyi z kerivnikami 2 yi Volinskoyi diviziyi 1 j ryad zliva napravo Volodimir Lavrik pidhor Ivan Nazarenko polk Grigorij Chizhevskij gen Oleksandr Zagrodskij pidp Oleksandr Nedzveckij pidp Mikola Chizhevskij pidp Ivan Shura Bura 2 j ryad zliva napravo chot Dmitro Ryabinin chot Pavlo Kuzenskij chot Savko Stasyuk gurtkovij Mihajlo Dyachenko 3 j ryad zliva naprvo roj Prokip Basnyuk chot Timko Mihalchuk chot Petro Demchenko roj Vadim Okolovskij chot Semen Antoniv roj Sergij Polonskij kozak Maksim Viktoriv Pohodiv z shlyahti Poltavskoyi guberniyi Zakinchiv tehnichne uchilishe v Oleksandrivsku 1906 Kiyivskij politehnichnij institut 1910 Sluzhba v rosijskij armiyi 1 travnya 1912 r buv mobilizovanij do armiyi odnorichnikom 2 go rozryadu do 5 yi batareyi 9 yi artilerijskoyi brigadi Poltava U lipni 1913 r sklav ispit na zvannya praporshika zapasu artileriyi U lipni 1914 r buv znovu mobilizovanij sluzhiv molodshim oficerom 1 yi batareyi 70 yi artilerijskoyi brigadi Z 19 lipnya 1915 r pidporuchik Z 19 kvitnya 1916 r poruchik Z 27 travnya 1916 r shtabs kapitan z 12 listopada 1916 r komandir batareyi 70 yi brigadi z 21 grudnya 1916 r komandir batareyi 136 go okremogo artilerijskogo divizionu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv nagorodzhenij vsima ordenami do Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bindoyu a takozh vidznakoyu Svyatogo Georgiya IV stupenya z lavrovoyu gilkoyu za boyi pid Rigoyu 1 lipnya 1917 r potrapiv do nimeckogo polonu perebuvav u tabori Sluzhba v Armiyi UNR Z 14 lyutogo 1918 r komandir 1 yi batareyi 1 go Ukrayinskogo garmatnogo polku Sinozhupannikiv Z 3 bereznya 1918 r komandir 1 go Ukrayinskogo garmatnogo polku do chasu jogo oficijnogo rozformuvannya nimcyami 27 28 kvitnya 1918 r Z 1 travnya 1918 r gubernskij komisar Centralnoyi Radi na Poltavshini 15 travnya 1918 r viddanij Getmanom Skoropadskim pid sud u spravi getmanskogo perevorotu Z 27 listopada 1918 r gubernskij komisar Direktoriyi u Poltavskij guberniyi Z 14 lyutogo 1919 r ministr vnutrishnih sprav UNR 1 kvitnya 1919 r u rezervi starshin pri shtabi Diyevoyi armiyi UNR Z 18 kvitnya 1919 r komandir garmatnogo kurenya 16 go pishogo zagonu Diyevoyi armiyi UNR z 10 chervnya 1919 r komandir 3 yi garmatnoyi brigadi 3 yi zgodom Zaliznoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Z 6 sichnya 1920 r pomichnik komandira 3 go zbirnogo kinnogo polku Diyevoyi armiyi UNR z 18 kvitnya 1920 r t v o komandira ta komandir 3 go zbirnogo kinnogo polku Diyevoyi armiyi UNR Z 12 chervnya 1920 r nachalnik 3 yi garmatnoyi brigadi 3 yi Zaliznoyi diviziyi Armiyi UNR Uchasnik Drugogo Zimovogo pohodu nachalnik artileriyi Ukrayinskoyi povstanchoyi armiyi Pid chas Pohodu buv poranenij Na emigraciyi Pomer na emigraciyi u Polshi u m Kelcyah V ukrayinskij armiyi sluzhiv brat Grigoriya Chizhevskogo Mikola PrimitkiUkrayinska Vikipediya 2004 d Track Q199698DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 CDAVOU F 4060 Op 1 Spr 1 posluzhnij spisok Chizhevskogo G P CDAVOU F 1075 Op 1 Spr 131 S 1 3 Op 2 Spr 653 S 84 85 CDAVOU F 2248 Op 1 Spr 7 S 144 CDAVOU F 3172 Op 1 Spr 67 S 228 229 Zelinskij V Sinozhupanniki Berlin 193 Chizhevskij M 15 dib na okupovanij Moskovoyu Ukrayini 3a Derzhavnist Kalish 1932 Ch 3 S 140 155 Vishnivskij O Do istoriyi Sinih i Zaliznih 3a Derzhavnist Varshava 1937 Ch 7 S 68 101 Vishnivskij O Tragediya 3 yi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Myunhen Ditrojt 1963 Nesvickij O Poltava u dni revolyuciyi ta v period smuti 1917 1922 Poltava 1995 S 71 Omelyanovich Pavlenko M Spogadi ukrayinskogo komandarma Kiyiv 2002 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi