Олександр Семенович Недзвецький (18 березня 1885 — † ?) — підполковник Армії УНР.
Олександр Семенович Недзвецький | |
---|---|
Підпоручик Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 18 (30) березня 1885 Гайсин, Подільська губернія, Російська імперія |
Смерть | не раніше 1933 |
Військова служба | |
Приналежність | УНР |
Війни / битви | |
Командування | |
командир Окремого кінного полку ім. І. Мазепи | |
Життєпис
Походив з міщан м. Гайсин Подільської губернії. Закінчив 2-класне Ольгопільське міське училище.
На службі РІА
6 листопада 1906 р. був покликаний на військову службу, служив у 8-му запасному кавалерійському полку. 15 грудня 1909 р. був звільнений в запас у званні молодшого унтер-офіцера. 21 липня 1914 р. — знову мобілізований до армії, зарахований до 1-го паркового дивізіону 12-ї артилерійської бригади. Закінчив Омську школу прапорщиків (17 січня 1917). Останнє звання у російській армії — підпоручик.
На службі УНР
У 1917 р. служив у 21-му Українському козацькому полку 2-го Січового Запорізького корпусу військ Центральної Ради. У лютому 1918 р. демобілізувався. 13 листопада 1918 р. був мобілізований до 6-го кінного Кременецького (Ольвіопольського) полку. З кінця листопада 1918 р. — помічник мозирського повітового коменданта УНР. На початку січня 1919 р. вступив зі своїм комендантським загоном до кінно-партизанського полку Січових стрільців під командою отамана Козиря-Зірки. З лютого 1919 р. — помічник командира цього полку.
З березня 1919 р. — командир кінного куреня «Запорізької Січі» Дієвої армії УНР під командою отамана Божка (колишнього кінно-партизанського полку). З липня 1919 р. — командир окремої кінної сотні 2-ї дивізії «Запорізька Січ». З 6 грудня 1919 р. — командир Окремого кінного дивізіону Збірної Волинської дивізії, який 29 січня 1920 р. було перейменовано на кінний полк ім. І. Мазепи (згодом — 2-й кінний полк ім. І. Мазепи). На чолі цього полку брав участь у Першому Зимовому поході та кампанії 1920-го р. З 23 червня 1920 р. — підполковник. 22 серпня 1922 р. усунутий з посади командира полку через порушення дисципліни («партизанщина» тощо). 19 грудня 1922 р. повернувся на посаду командира полку.
У 20-х рр. жив на Волині. Взимку 1932 р. — восени 1933 р. був начальником розвідчого пункту УНР у м. Корець. Усунутий з цієї посади через фінансові проблеми. У 1930-х рр. мешкав у м. Рівне.
Подальша доля невідома.
Джерела
- РГВИА. — Ф. 409. — Оп. 1. — п/с 230—682
- ЦДАВОУ — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 1067. — С. 17-18.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Semenovich Nedzveckij 18 bereznya 1885 pidpolkovnik Armiyi UNR Oleksandr Semenovich Nedzveckij Pidporuchik PidpolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya18 30 bereznya 1885 Gajsin Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmertne ranishe 1933Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Pershij zimovij pohidKomanduvannyakomandir Okremogo kinnogo polku im I MazepiZhittyepisLicari Zaliznogo Hresta za Zimovij pohid i boyi zi skladu 3 yi Zaliznoyi diviziyi z kerivnikami 2 yi Volinskoyi diviziyi 1 j ryad zliva napravo Volodimir Lavrik pidhor Ivan Nazarenko polk Grigorij Chizhevskij gen Oleksandr Zagrodskij pidp Oleksandr Nedzveckij pidp Mikola Chizhevskij pidp Ivan Shura Bura 2 j ryad zliva napravo chot Dmitro Ryabinin chot Pavlo Kuzenskij chot Savko Stasyuk gurtkovij Mihajlo Dyachenko 3 j ryad zliva naprvo roj Prokip Basnyuk chot Timko Mihalchuk chot Petro Demchenko roj Vadim Okolovskij chot Semen Antoniv roj Sergij Polonskij kozak Maksim Viktoriv Pohodiv z mishan m Gajsin Podilskoyi guberniyi Zakinchiv 2 klasne Olgopilske miske uchilishe Na sluzhbi RIA6 listopada 1906 r buv poklikanij na vijskovu sluzhbu sluzhiv u 8 mu zapasnomu kavalerijskomu polku 15 grudnya 1909 r buv zvilnenij v zapas u zvanni molodshogo unter oficera 21 lipnya 1914 r znovu mobilizovanij do armiyi zarahovanij do 1 go parkovogo divizionu 12 yi artilerijskoyi brigadi Zakinchiv Omsku shkolu praporshikiv 17 sichnya 1917 Ostannye zvannya u rosijskij armiyi pidporuchik Na sluzhbi UNRU 1917 r sluzhiv u 21 mu Ukrayinskomu kozackomu polku 2 go Sichovogo Zaporizkogo korpusu vijsk Centralnoyi Radi U lyutomu 1918 r demobilizuvavsya 13 listopada 1918 r buv mobilizovanij do 6 go kinnogo Kremeneckogo Olviopolskogo polku Z kincya listopada 1918 r pomichnik mozirskogo povitovogo komendanta UNR Na pochatku sichnya 1919 r vstupiv zi svoyim komendantskim zagonom do kinno partizanskogo polku Sichovih strilciv pid komandoyu otamana Kozirya Zirki Z lyutogo 1919 r pomichnik komandira cogo polku Z bereznya 1919 r komandir kinnogo kurenya Zaporizkoyi Sichi Diyevoyi armiyi UNR pid komandoyu otamana Bozhka kolishnogo kinno partizanskogo polku Z lipnya 1919 r komandir okremoyi kinnoyi sotni 2 yi diviziyi Zaporizka Sich Z 6 grudnya 1919 r komandir Okremogo kinnogo divizionu Zbirnoyi Volinskoyi diviziyi yakij 29 sichnya 1920 r bulo perejmenovano na kinnij polk im I Mazepi zgodom 2 j kinnij polk im I Mazepi Na choli cogo polku brav uchast u Pershomu Zimovomu pohodi ta kampaniyi 1920 go r Z 23 chervnya 1920 r pidpolkovnik 22 serpnya 1922 r usunutij z posadi komandira polku cherez porushennya disciplini partizanshina tosho 19 grudnya 1922 r povernuvsya na posadu komandira polku U 20 h rr zhiv na Volini Vzimku 1932 r voseni 1933 r buv nachalnikom rozvidchogo punktu UNR u m Korec Usunutij z ciyeyi posadi cherez finansovi problemi U 1930 h rr meshkav u m Rivne Podalsha dolya nevidoma DzherelaRGVIA F 409 Op 1 p s 230 682 CDAVOU F 1075 Op 2 Spr 1067 S 17 18 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4