Силін Володимир Юрійович

Володи́мир Ю́рійович Си́лін (* 30 березня 1891, Старокостянтинів, нині Хмельницька область — † рік смерті невідомий) — підполковник Армії Української Народної Республіки. Молодший брат полковника Армії УНР Анатолія Силіна.

Володимир Юрійович Силін
Народження	30 березня 1891(1891-03-30) м. Старокостянтинів, Хмельницька область
Смерть	невідомо
Країна	УНР
Приналежність	Армія УНР
Звання	Штабскапітан  Підполковник
Командування	старшина 3-го кінного полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР
Війни / битви	Перша Світова війна Українсько-радянська війна
Нагороди	Хрест Симона Петлюри

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Силін.

Біографія

Походив із родини військового. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

1917 року став командиром українізованого Штурмового батальйону 12-ї піхотної дивізії. Наприкінці лютого 1918 року провів успішну операцію проти частин 12-го збільшовиченого корпусу, які намагалися не допустити відновлення влади Української Народної Республіки в Кам'янці-Подільському. Командир 12-ї піхотної дивізії Петро Єрошевич писав у спогадах: «Підходили австрійці. 12-й корпус став відходити. Я йому заборонив вступати в мій район Кам'янця, але він усе ж уліз. Довелося його пошарпати з кровопусканням, що дуже вдало зробив теперішній підполковник Силін (молодший)».

У 1920—1922 роках був старшиною 3-го кінного полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Подальша доля невідома.

Примітки

1. Єрошевич Петро. З боротьби українського народу за свою незалежність // За державність. — Збірник 8. — Варшава, 1938. — С.11.

Джерела

• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .