Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анато́ль (Наталь) Вахня́нин (19 вересня 1841, Сенява — 11 лютого 1908, Львів) — український громадсько-політичний діяч, композитор, педагог і журналіст.
| Наталь Вахнянин | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Вахнянин Анатоль Климович |
| Народився | 19 вересня 1841 м. Сенява, нині Польща |
| Помер | 11 лютого 1908 (66 років) м. Львів, нині Україна |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство | Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | громадсько-політичний діяч, композитор, педагог, журналіст. |
| Відомий завдяки | директор Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка |
| Alma mater | Віденський університет |
| Відомі учні | Гладилович Людвиґ-Микола |
| Знання мов | українська, німецька і польська |
| Посада | посол до Райхсрату, посол до Галицького сейму |
| Партія | «Народна Рада» |
| перший голова товариства «Просвіта» | |
| |
Життєпис
Народився 19 вересня 1841 року в місті Сеняві, нині Переворський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща (тоді Перемиський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія) поблизу Перемишля в родині о. Климента Вахнянина та його дружини Кароліни Файт — доньки чеського офіцера.
3 1852 року навчався у Перемишльській гімназії. У 1859–1863 роках вивчав теологію у Львівській духовній семінарії, займався літературною і музичною діяльністю.
1865 року організував перший Шевченківський концерт на західноукраїнських землях.
Деякий час викладав українську мову в гімназії у Перемишлі, згодом переїхав до Відня. Навчаючись на філософському факультеті Віденського університету, 1867 року організував студентське товариство «Січ» і став його першим головою.
Після завершення університетських студій (1868) повернувся до Львова і продовжив педагогічну діяльність у Академічній гімназії.
Співорганізатор і перший голова товариства «Просвіта» (8 грудня 1868–1869).
Тісно співпрацював з комісією з написання українських підручників для народних і середніх шкіл.
1867–1870 — редактор «Правди», «Письма з Просвіти» (1878–1879), співредактор «Діла», організатор і керівник музично-хорових товариств «Торбан» (1870) і «Боян» (1891).
24 жовтня 1885 року разом із Юліаном Романчуком організував народовську політичну організацію «Народна Рада», яка продовжила ідеї Головної Руської Ради.
1890 року разом з іншими лідерами народовців став ініціатором політики «нової ери», яка мала б сприяти унормуванню українсько-польських відносин у Галичині.
У 1894–1900 роках двічі обраний депутатом Райхсрату (австрійського парламенту) від округу № 16 (Жовква — Великі Мости — Куликів — Сокаль — Белз — Рава — Угнів — Немирів). У 1895–1901 роках був послом до Галицького сейму від Сокальського повіту.
У 1903 році заснував Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка у Львові (пізніше — Львівська консерваторія) і став його першим директором.
Був засновником та керівником Союзу співацьких і музичних товариств.
Портрет Анатоля Вахнянина написав художник Корнило Устиянович.
Анатоль Вахнянин помер 11 лютого 1908 року у віці 66 років у Львові, похований у родинному гробівці на 72 полі Личаківського цвинтаря.
Родина
Племінник Анатоля Вахнянина, Богдан — також згодом відомий композитор, автор низки хорових творів на слова Шевченка.
По материнській лінії походив з роду Вейтів. Його дід, капітан австрійської імператорської армії Ігнацій Вейт (1764—1831 рр.), який народився у північній Чехії в м. Грюліх (нині Краліки), служив у полку, з яким пройшов через Сілезію та Західну Галичину до Ярослава та Перемишля. Помер у 1831 р. в Перемишлі під час епідемії холери. Серед інших родичів Анатоля Вахнянина по цій лінії онуком рідного брата його матері Вільгельма був прем'єр-міністр Польщі Казимир Світальський.
Творчий доробок
Автор опери «Купало» (1870–1892, поставлена 1929 року в Харкові), музики до драм Тараса Шевченка «Назар Стодоля», Федора Заревича «Бондарівна», хорів, пісень, а також літературних творів — «Три тополі», «Оповідання і гуморески» (1902), «Споминів з життя» (1908), шкільних підручників.
Автор музики до відомої пісні «Шалійте, Шалійте, скажені кати!» (1889 р.).
Пам'ять
У 1991 році у Львові на честь Вахнянина була названа вулиця. Також на його честь названі кілька вулиць в інших містах України.
Примітки
- 5. Наталь Вахнянин, канд. проф. тепер посоло до ради державної // Альманах в память 30-их роковин основаня товариства «Січ». Відень: Українське академічне товариство «Січ» у Відні. 1899. 241 стор.: С. 8
- . Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020.
- Дуда І., Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л. Устиянович Корнило Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 500. — .
- Kaczmar W., Szkice z historii naszego rodu. Lwów 2009, str. 39, tłumaczenie Jerzy Hrycyk — Kraków 2012 r. str. 15-16.
Джерела
- Батенко Т. Анатоль Вахнянин: біля джерел національного відродження. — Львів, 1998.
- Горак Я. Вахнянин Анатоль (Наталь) Климентович (Климович) // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 233—239. — .
- Жадько В. О. Український некрополь. — К., 2005. — С. 138.
- Кізченко В. І. Вахнянин Анатоль Климентійович [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 450. — .
- Вахнянин Анатоль Климович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 107. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Пархоменко Л. Вахнянин, Анатоль // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 315
Посилання
- Вахнянин Анатоль // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Вахнянин Анатоль (Наталь) Климентович [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vahnyanin Anato l Natal Vahnya nin 19 veresnya 1841 Senyava 11 lyutogo 1908 Lviv ukrayinskij gromadsko politichnij diyach kompozitor pedagog i zhurnalist Natal VahnyaninIm ya pri narodzhenniVahnyanin Anatol KlimovichNarodivsya19 veresnya 1841 1841 09 19 m Senyava nini PolshaPomer11 lyutogo 1908 1908 02 11 66 rokiv m Lviv nini UkrayinaPohovannyaLichakivskij cvintarGromadyanstvoAvstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistgromadsko politichnij diyach kompozitor pedagog zhurnalist Vidomij zavdyakidirektor Vishogo muzichnogo institutu im M LisenkaAlma materVidenskij universitetVidomi uchniGladilovich Lyudvig MikolaZnannya movukrayinska nimecka i polskaPosadaposol do Rajhsratu posol do Galickogo sejmuPartiya Narodna Rada pershij golova tovaristva Prosvita Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 19 veresnya 1841 roku v misti Senyavi nini Perevorskij povit Pidkarpatske voyevodstvo Polsha todi Peremiskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya poblizu Peremishlya v rodini o Klimenta Vahnyanina ta jogo druzhini Karolini Fajt donki cheskogo oficera 3 1852 roku navchavsya u Peremishlskij gimnaziyi U 1859 1863 rokah vivchav teologiyu u Lvivskij duhovnij seminariyi zajmavsya literaturnoyu i muzichnoyu diyalnistyu Anatol Vahnyanin Hud Kornilo Ustiyanovich 1887 r 1865 roku organizuvav pershij Shevchenkivskij koncert na zahidnoukrayinskih zemlyah Deyakij chas vikladav ukrayinsku movu v gimnaziyi u Peremishli zgodom pereyihav do Vidnya Navchayuchis na filosofskomu fakulteti Videnskogo universitetu 1867 roku organizuvav studentske tovaristvo Sich i stav jogo pershim golovoyu Pislya zavershennya universitetskih studij 1868 povernuvsya do Lvova i prodovzhiv pedagogichnu diyalnist u Akademichnij gimnaziyi Spivorganizator i pershij golova tovaristva Prosvita 8 grudnya 1868 1869 Tisno spivpracyuvav z komisiyeyu z napisannya ukrayinskih pidruchnikiv dlya narodnih i serednih shkil 1867 1870 redaktor Pravdi Pisma z Prosviti 1878 1879 spivredaktor Dila organizator i kerivnik muzichno horovih tovaristv Torban 1870 i Boyan 1891 24 zhovtnya 1885 roku razom iz Yulianom Romanchukom organizuvav narodovsku politichnu organizaciyu Narodna Rada yaka prodovzhila ideyi Golovnoyi Ruskoyi Radi 1890 roku razom z inshimi liderami narodovciv stav iniciatorom politiki novoyi eri yaka mala b spriyati unormuvannyu ukrayinsko polskih vidnosin u Galichini U 1894 1900 rokah dvichi obranij deputatom Rajhsratu avstrijskogo parlamentu vid okrugu 16 Zhovkva Veliki Mosti Kulikiv Sokal Belz Rava Ugniv Nemiriv U 1895 1901 rokah buv poslom do Galickogo sejmu vid Sokalskogo povitu U 1903 roci zasnuvav Vishij muzichnij institut im M Lisenka u Lvovi piznishe Lvivska konservatoriya i stav jogo pershim direktorom Grobivec rodini Vahnyaninih na 72 poli Lichakivskogo cvintarya u Lvovi Buv zasnovnikom ta kerivnikom Soyuzu spivackih i muzichnih tovaristv Portret Anatolya Vahnyanina napisav hudozhnik Kornilo Ustiyanovich Anatol Vahnyanin pomer 11 lyutogo 1908 roku u vici 66 rokiv u Lvovi pohovanij u rodinnomu grobivci na 72 poli Lichakivskogo cvintarya RodinaPleminnik Anatolya Vahnyanina Bogdan takozh zgodom vidomij kompozitor avtor nizki horovih tvoriv na slova Shevchenka Po materinskij liniyi pohodiv z rodu Vejtiv Jogo did kapitan avstrijskoyi imperatorskoyi armiyi Ignacij Vejt 1764 1831 rr yakij narodivsya u pivnichnij Chehiyi v m Gryulih nini Kraliki sluzhiv u polku z yakim projshov cherez Sileziyu ta Zahidnu Galichinu do Yaroslava ta Peremishlya Pomer u 1831 r v Peremishli pid chas epidemiyi holeri Sered inshih rodichiv Anatolya Vahnyanina po cij liniyi onukom ridnogo brata jogo materi Vilgelma buv prem yer ministr Polshi Kazimir Svitalskij Tvorchij dorobokAvtor operi Kupalo 1870 1892 postavlena 1929 roku v Harkovi muziki do dram Tarasa Shevchenka Nazar Stodolya Fedora Zarevicha Bondarivna horiv pisen a takozh literaturnih tvoriv Tri topoli Opovidannya i gumoreski 1902 Spominiv z zhittya 1908 shkilnih pidruchnikiv Avtor muziki do vidomoyi pisni Shalijte Shalijte skazheni kati 1889 r Pam yatU 1991 roci u Lvovi na chest Vahnyanina bula nazvana vulicya Takozh na jogo chest nazvani kilka vulic v inshih mistah Ukrayini Primitki5 Natal Vahnyanin kand prof teper posolo do radi derzhavnoyi Almanah v pamyat 30 ih rokovin osnovanya tovaristva Sich Viden Ukrayinske akademichne tovaristvo Sich u Vidni 1899 241 stor S 8 Arhiv originalu za 28 chervnya 2020 Procitovano 28 chervnya 2020 Duda I Melnichuk B Pindus B Sherbak L Ustiyanovich Kornilo Mikolajovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 500 ISBN 978 966 528 279 2 Kaczmar W Szkice z historii naszego rodu Lwow 2009 str 39 tlumaczenie Jerzy Hrycyk Krakow 2012 r str 15 16 DzherelaBatenko T Anatol Vahnyanin bilya dzherel nacionalnogo vidrodzhennya Lviv 1998 Gorak Ya Vahnyanin Anatol Natal Klimentovich Klimovich Frankivska enciklopediya v 7 t redkol M Zhulinskij Ye Nahlik A Shvec ta in Lviv Svit 2016 T 1 A Zh nauk red i uporyad Ye Nahlik peredmova M Zhulinskij Ye Nahlik S 233 239 ISBN 978 966 914 034 0 Zhadko V O Ukrayinskij nekropol K 2005 S 138 Kizchenko V I Vahnyanin Anatol Klimentijovich 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 450 ISBN 966 00 0734 5 Vahnyanin Anatol Klimovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 107 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Parhomenko L Vahnyanin Anatol Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 315PosilannyaVahnyanin Anatol Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vahnyanin Anatol Natal Klimentovich 3 grudnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X