Гладилович Людвиґ-Микола

Людвиґ-Микола Гладило́вич (28 лютого 1885, Коломия — 13 січня 1967, Катовиці) — український і польський диригент і композитор.

Гладилович Людвиґ-Микола
Основна інформація
Дата народження	28 лютого 1885(1885-02-28)
Місце народження	Коломия, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Дата смерті	13 січня 1967(1967-01-13) (81 рік)
Місце смерті	Катовиці, Польська Народна Республіка
Громадянство	Австро-Угорщина
Професії	диригент, композитор
Освіта	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка і Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Вчителі	Вахнянин Анатоль Климович і Солтис Мечислав

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Гладилович.

Біографія

Народився 28 лютого 1885 року у місті Коломиї (нині Івано-Франківська область, Україна). У 1905 році навчався у Вищому музичному інстуті (клас диригування Анатоля Вахнянина) й одночасно в Консерваторії Галицького музичного товариства у Львові (клас композиції Мечислава Солтиса). Упродовж 1912—1913 років навчався у Вищій музичній школі в Зондерсгаузені та у Ляйпцизькій консерваторії у Німеччині.

Працював диригентом у німецьких театрах опери і оперети в Наумбурзі, Таллінні, Ризі та Юр'єві. У 1914 році, як австрійський підданий, перебував у російському полоні в Астрахані, Саратові. У 1917 році працював диригентом Українського музично-драматичного театру В. Левицького в Царицині, з яким у 1921 році переїхав до Києва. З 1922 року — у Львові, з 1924 року працював диригентом театру «Українська Бесіда» під керівництвом Йосипа Стадника.

З 1925 року — диригент польських театрів: Об'їзної опери В'єжбіцьких; у 1926—1930 роках — Польського театру в Катовиці; у 1930—1931 роках — Міського театру у Бидгощі; у 1932—1934 роках — Великого театру у Варшаві. З 1935 року — диригент хорів, оркестрів і педагог в Кельце, з 1945 року — в Бєльсько-Бяла, з 1951 року — в Катовицях, де 1958 року організував український хор. 1963 року відвідав Україну. Помер у Катовицях 13 січня 1967 року.

Творчість

В Царицині поставив опери «Наталка-Полтавка» Миколи Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, «Катерина» Миколи Аркаса, «Вечорниці» Петра Ніщинського.

У Руському народному театрі ставив українські та європейські оперети, а також опери «Продана наречена» Бедржіха Сметани, «Галька» Станіслава Монюшка, Фроманталя Галеві.

Як композитор, для українського хору в Катовицях писав твори на слова Тараса Шевченка, Івана Франка, Максима Рильського, обробки українських народних пісень. Для симфонічного оркестру написав «Віночок гуцульських народних пісень».

Література

• Гладилович Людвік Микола // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 159—160. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• І. Д. Гамкало, С. Заброварний. Гладилович Людвиґ-Микола // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — .