Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Погрібний Анатолій Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 3 січня 1942 Мочалище, Бобровицький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Помер | 9 жовтня 2007 (65 років) Київ, Україна | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Громадянство | радянське → українське | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | літературний критик, публіцист, есеїст, викладач, літературознавець, журналіст, письменник, викладач університету, політик, літературознавець | |||
| Сфера роботи | літературознавство[1], літературна критика[1], журналістика[1], історія журналістики[1], d[1] і політична діяльність[1] | |||
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] | |||
| Заклад | Український вільний університет | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1981—2007 | |||
| Жанр | публіцистика | |||
| Партія | НРУ, Демократична партія України і Республіканська платформа | |||
| Премії |   Шевченківська премія (2006) Нагорода Ярослава Мудрого (2002) | |||
| | ||||
Анато́лій Григо́рович Погрібни́й (3 січня 1942, Мочалище, Бобровицький район, Чернігівська область — 9 жовтня 2007, Київ) — український літературознавець, письменник, критик і публіцист, політичний, культурний і громадський діяч.
Академік, доктор філологічних наук, професор (1984). Перший заступник Міністра освіти України, заступник Голови Комісії України у справах ЮНЕСКО (1992–1994). Радник Прем'єр-Міністра України (1999—2001).
Лавреат національних премій: ім. О. Білецького в галузі літературної критики (1996), ім. І. Огієнка (1998), ім. І. Багряного (2002), Міжнародного фонду ім. Т. Шевченка (2003), ім. Б. Грінченка (2004), ім. Д. Нитченка (2004), Національної премії України ім. Т. Шевченка (2006).
Засновник і голова Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Григорія Ващенка.
Життєпис
Народився 3 січня 1942 року в селі Мочалище Бобровицького району Чернігівської області. Батько — Погрібний Григорій Федотович (1914—1941) — завідувач клубу, загинув на фронті. Мати — Зимбалевська Софія Петрівна (1914—2002) — вчителька. Дружина — Погрібна Галина Григорівна (1947), вчитель, викладач української мови та літератури Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Діти — Богдана (1970), Віталій, дипломат (1977) і Валентин, юрист, дипломат (1980).
У 1959 році закінчив Харківський хіміко-механічний технікум. З серпня 1959 до жовтня 1961 — апаратник, старший апаратник міста Шостка Сумської області. В лютому 1962 — липні 1964 працював вчителем історії та суспільствознавства у селі Піски Бобровицького району. Наступні два роки Анатолій Погрібний був студентом філологічного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка. З травня 1966 до лютого 1969 року — літературний працівник, старший літпрацівник, завідувач відділу художньої літератури і мистецтва, газета «Друг читача». Після цього до липня 1970 року навчався в аспірантурі Київського університету ім. Т. Шевченка, захистив кандидатську дисертацію на тему «Ідейно-естетичні позиції Бориса Грінченка в літературно-критичній боротьбі кінця XIX — початку ХХ ст.»). З серпня до грудня 1970 року — завідувач відділу критики газети «Літературна Україна». З грудня 1970 р. — старший викладач, з 1976 р. — доцент, з 1983 р. — професор факультету журналістики; у 1983–92 роках — завідувач кафедри історії літератури і журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. У 1981 році захистив докторську дисертацію на тему: «Проблема художнього конфлікту в теорії і практиці сучасної прози».
Політична та громадська діяльність
У 1990-х був депутатом Київської міської ради народних депутатів, кандидатом на посаду Київського міського голови від демократичних сил (1990–1995).
Член Національної ради Демократичної партії України (1992–1996).
У 1992–1994 роках працював на посаді Першого заступника Міністра освіти України.
З 1994 року — заступник Голови Національної спілки письменників України.
В 1995 — балотувався в народні депутати України.
З 1999 року — член Центральної ради Української республіканської партії «Собор».
У 2003 році обраний Головою Київської міської організації Національної спілки письменників України.
У 1998 році — кандидат в народні депутати України від виборчого блоку партій «Національний фронт», у 2006 році — від Блоку «Наша Україна».
Член президії Національної ради Конгресу української інтелігенції, Голова Комісії з питань української мови (з лютого 1996 р.); член Ради з питань мовної політики при Президентові України (1998–2001). Член Української всесвітньої координаційної ради (з 1997 року).
Академік Академії наук вищої школи України (з 1996), Академії оригінальних. ідей (1993), Української вільної академії наук (з 1999 року, США). Дійсний член Наукового товариства імені Т. Шевченка (з 1998 року).
Член Національної спілки письменників України (з 1984 року). Входив до організаційних комітетів-засновників: Народного Руху України, Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта», Демократичної партії України, Конгресу української інтелігенції.
Професор, декан факультету україністики Українського вільного університету (м. Мюнхен, Німеччина). Провідний науковий працівник Інституту українознавства МОН України. З 1989 року — член Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка.
Заслужений працівник вищої школи України (1985). Орден «За заслуги» III ст. (1998). Державний службовець 1-го рангу (1994).
Володів англійською, сербською і хорватською мовами.
Анатолій Погрібний помер 9 жовтня 2007 року у Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
3 січня 2017 року на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 75 років з дня народження Анатолія Погрібного (1942—2007), літературознавця, письменника, громадського і політичного діяча.
Творча спадщина
Автор понад тисячі статей та десятків монографій: «Художній конфлікт і розвиток сучасної прози» (1981), «Осягнення сутності» (1984), «Яків Щоголев» (1986), «Олесь Гончар» (1987), «Відповідальна перед епохою» (1987), «Борис Грінченко» (1988), «Борис Грінченко у літературному русі кінця XIX — початку ХХ ст.» (1991), «Криниці, яким не зміліти» (1994), «Якби ми вчились так, як треба» (1999), «Розмови про наболіле» (2000), «Класики не зовсім за підручником» (2000), «По зачарованому колу століть» (2001), «Світовий мовний досвід та українські реалії» (2002), «Раз ми є, то де» (2003), «Поклик дужого чину» (2004) та інші.
У 2007 році у світ вийшли дві останні в його творчості книжки: публіцистичний твір «Захочеш і будеш» та літературознавчий — «Літературні явища і з'яви». «Захочеш і будеш» була п'ятою з серії публіцистики. У хрестоматійному виданні «Літературні явища і з'яви» зібрано статті різних років, де ґрунтовно аналізуються національні літературні процеси, постаті і твори.
Упродовж десяти років вів на радіо популярну публіцистичну передачу «Якби ми вчились так, як треба», де зачіпав найболючіші суспільні проблеми, палко і послідовно виступав на захист української мови.
У травні 2012 року Всеукраїнське товариство «Просвіта» заснувало Премію імені Анатолія Погрібного, яка щороку присуджуватиметься за вагомий внесок у справу українського національного відродження, розвиток української публіцистики, утвердження державності української мови та подвижницьку просвітницьку діяльність в ім'я України.
Вшанування пам'яті
У місті Чернігів вулицю Авдєєнка перейменували на вулицю Анатолія Погрібного[].
Примітки
- Czech National Authority Database
- Хоч насправді він з'явився на світ у вересні 1941 р., але документи, що засвідчували саме цю дату загубили у вихорі Другої світової війни.
- Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році»
- Засновано Премію імені Анатолія Погрібного
Посилання
- «Політична Україна»
- Немченко І. Лицар національного чину
Джерела
- Життя і чин Анатолія Погрібного. Наукові розвідки, статті, спогади / Упорядник Любов Голота. — Київ: ВЦ «Просвіта», 2011. — 487 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pogribnij Lib Chlen KPRS Pogribnij Anatolij GrigorovichNarodivsya3 sichnya 1942 1942 01 03 Mochalishe Bobrovickij rajon Chernigivska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer9 zhovtnya 2007 2007 10 09 65 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvoradyanske ukrayinskeNacionalnistukrayinecDiyalnistliteraturnij kritik publicist eseyist vikladach literaturoznavec zhurnalist pismennik vikladach universitetu politik literaturoznavecSfera robotiliteraturoznavstvo 1 literaturna kritika 1 zhurnalistika 1 istoriya zhurnalistiki 1 d 1 i politichna diyalnist 1 Alma materFilologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d ZakladUkrayinskij vilnij universitetMova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1981 2007ZhanrpublicistikaPartiyaNRU Demokratichna partiya Ukrayini i Respublikanska platformaPremiyiOrden Za zaslugi III stupenya Shevchenkivska premiya 2006 Nagoroda Yaroslava Mudrogo 2002 Anato lij Grigo rovich Pogribni j 3 sichnya 1942 Mochalishe Bobrovickij rajon Chernigivska oblast 9 zhovtnya 2007 Kiyiv ukrayinskij literaturoznavec pismennik kritik i publicist politichnij kulturnij i gromadskij diyach Akademik doktor filologichnih nauk profesor 1984 Pershij zastupnik Ministra osviti Ukrayini zastupnik Golovi Komisiyi Ukrayini u spravah YuNESKO 1992 1994 Radnik Prem yer Ministra Ukrayini 1999 2001 Lavreat nacionalnih premij im O Bileckogo v galuzi literaturnoyi kritiki 1996 im I Ogiyenka 1998 im I Bagryanogo 2002 Mizhnarodnogo fondu im T Shevchenka 2003 im B Grinchenka 2004 im D Nitchenka 2004 Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im T Shevchenka 2006 Zasnovnik i golova Vseukrayinskogo pedagogichnogo tovaristva im Grigoriya Vashenka ZhittyepisNarodivsya 3 sichnya 1942 roku v seli Mochalishe Bobrovickogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Batko Pogribnij Grigorij Fedotovich 1914 1941 zaviduvach klubu zaginuv na fronti Mati Zimbalevska Sofiya Petrivna 1914 2002 vchitelka Druzhina Pogribna Galina Grigorivna 1947 vchitel vikladach ukrayinskoyi movi ta literaturi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka Diti Bogdana 1970 Vitalij diplomat 1977 i Valentin yurist diplomat 1980 U 1959 roci zakinchiv Harkivskij himiko mehanichnij tehnikum Z serpnya 1959 do zhovtnya 1961 aparatnik starshij aparatnik mista Shostka Sumskoyi oblasti V lyutomu 1962 lipni 1964 pracyuvav vchitelem istoriyi ta suspilstvoznavstva u seli Piski Bobrovickogo rajonu Nastupni dva roki Anatolij Pogribnij buv studentom filologichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu im T Shevchenka Z travnya 1966 do lyutogo 1969 roku literaturnij pracivnik starshij litpracivnik zaviduvach viddilu hudozhnoyi literaturi i mistectva gazeta Drug chitacha Pislya cogo do lipnya 1970 roku navchavsya v aspiranturi Kiyivskogo universitetu im T Shevchenka zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Idejno estetichni poziciyi Borisa Grinchenka v literaturno kritichnij borotbi kincya XIX pochatku HH st Z serpnya do grudnya 1970 roku zaviduvach viddilu kritiki gazeti Literaturna Ukrayina Z grudnya 1970 r starshij vikladach z 1976 r docent z 1983 r profesor fakultetu zhurnalistiki u 1983 92 rokah zaviduvach kafedri istoriyi literaturi i zhurnalistiki Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im T Shevchenka U 1981 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Problema hudozhnogo konfliktu v teoriyi i praktici suchasnoyi prozi Politichna ta gromadska diyalnistU 1990 h buv deputatom Kiyivskoyi miskoyi radi narodnih deputativ kandidatom na posadu Kiyivskogo miskogo golovi vid demokratichnih sil 1990 1995 Chlen Nacionalnoyi radi Demokratichnoyi partiyi Ukrayini 1992 1996 U 1992 1994 rokah pracyuvav na posadi Pershogo zastupnika Ministra osviti Ukrayini Z 1994 roku zastupnik Golovi Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini V 1995 balotuvavsya v narodni deputati Ukrayini Z 1999 roku chlen Centralnoyi radi Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi Sobor U 2003 roci obranij Golovoyu Kiyivskoyi miskoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini U 1998 roci kandidat v narodni deputati Ukrayini vid viborchogo bloku partij Nacionalnij front u 2006 roci vid Bloku Nasha Ukrayina Chlen prezidiyi Nacionalnoyi radi Kongresu ukrayinskoyi inteligenciyi Golova Komisiyi z pitan ukrayinskoyi movi z lyutogo 1996 r chlen Radi z pitan movnoyi politiki pri Prezidentovi Ukrayini 1998 2001 Chlen Ukrayinskoyi vsesvitnoyi koordinacijnoyi radi z 1997 roku Akademik Akademiyi nauk vishoyi shkoli Ukrayini z 1996 Akademiyi originalnih idej 1993 Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk z 1999 roku SShA Dijsnij chlen Naukovogo tovaristva imeni T Shevchenka z 1998 roku Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z 1984 roku Vhodiv do organizacijnih komitetiv zasnovnikiv Narodnogo Ruhu Ukrayini Tovaristva ukrayinskoyi movi im T Shevchenka Prosvita Demokratichnoyi partiyi Ukrayini Kongresu ukrayinskoyi inteligenciyi Profesor dekan fakultetu ukrayinistiki Ukrayinskogo vilnogo universitetu m Myunhen Nimechchina Providnij naukovij pracivnik Institutu ukrayinoznavstva MON Ukrayini Z 1989 roku chlen Centralnogo pravlinnya Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita im T Shevchenka Zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli Ukrayini 1985 Orden Za zaslugi III st 1998 Derzhavnij sluzhbovec 1 go rangu 1994 Volodiv anglijskoyu serbskoyu i horvatskoyu movami Mogila Anatoliya Pogribnogo Anatolij Pogribnij pomer 9 zhovtnya 2007 roku u Kiyevi Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 33 3 sichnya 2017 roku na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachavsya yuvilej 75 rokiv z dnya narodzhennya Anatoliya Pogribnogo 1942 2007 literaturoznavcya pismennika gromadskogo i politichnogo diyacha Tvorcha spadshinaAvtor ponad tisyachi statej ta desyatkiv monografij Hudozhnij konflikt i rozvitok suchasnoyi prozi 1981 Osyagnennya sutnosti 1984 Yakiv Shogolev 1986 Oles Gonchar 1987 Vidpovidalna pered epohoyu 1987 Boris Grinchenko 1988 Boris Grinchenko u literaturnomu rusi kincya XIX pochatku HH st 1991 Krinici yakim ne zmiliti 1994 Yakbi mi vchilis tak yak treba 1999 Rozmovi pro nabolile 2000 Klasiki ne zovsim za pidruchnikom 2000 Po zacharovanomu kolu stolit 2001 Svitovij movnij dosvid ta ukrayinski realiyi 2002 Raz mi ye to de 2003 Poklik duzhogo chinu 2004 ta inshi U 2007 roci u svit vijshli dvi ostanni v jogo tvorchosti knizhki publicistichnij tvir Zahochesh i budesh ta literaturoznavchij Literaturni yavisha i z yavi Zahochesh i budesh bula p yatoyu z seriyi publicistiki U hrestomatijnomu vidanni Literaturni yavisha i z yavi zibrano statti riznih rokiv de gruntovno analizuyutsya nacionalni literaturni procesi postati i tvori Uprodovzh desyati rokiv viv na radio populyarnu publicistichnu peredachu Yakbi mi vchilis tak yak treba de zachipav najbolyuchishi suspilni problemi palko i poslidovno vistupav na zahist ukrayinskoyi movi U travni 2012 roku Vseukrayinske tovaristvo Prosvita zasnuvalo Premiyu imeni Anatoliya Pogribnogo yaka shoroku prisudzhuvatimetsya za vagomij vnesok u spravu ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya rozvitok ukrayinskoyi publicistiki utverdzhennya derzhavnosti ukrayinskoyi movi ta podvizhnicku prosvitnicku diyalnist v im ya Ukrayini Vshanuvannya pam yatiU misti Chernigiv vulicyu Avdyeyenka perejmenuvali na vulicyu Anatoliya Pogribnogo dzherelo PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Hoch naspravdi vin z yavivsya na svit u veresni 1941 r ale dokumenti sho zasvidchuvali same cyu datu zagubili u vihori Drugoyi svitovoyi vijni Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 22 grudnya 2016 roku 1807 VIII Pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2017 roci Zasnovano Premiyu imeni Anatoliya PogribnogoPosilannya Politichna Ukrayina Nemchenko I Licar nacionalnogo chinuDzherelaZhittya i chin Anatoliya Pogribnogo Naukovi rozvidki statti spogadi Uporyadnik Lyubov Golota Kiyiv VC Prosvita 2011 487 s