Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петро Васильович Вольвач нар 15 грудня 1938 у с Вольвачівка нині Новопрокопівка Токмацький район Запорізька область укра

Вольвач Петро Васильович

Вольвач Петро Васильович

Петро Васильович Вольвач (нар. 15 грудня 1938, у с. Вольвачівка (нині Новопрокопівка), Токмацький район, Запорізька область) — український учений-садівник, агроеколог, історик аграрної науки, академік Української академії екологічних наук (з 1999 р.), доктор філософії в галузі біології (1998 р.), дійсний член НТШ, член НСПУ, симиренкознавець, лауреат премій ім. Л. П. Симиренка НАН України (2012 р.) і Дмитра Нитченка (2010 р.), Кримського відділення НАН України (1993 р.), голова Всекримського товариства вчених, заслужений діяч науки і техніки АРК. Голова Кримського осередку Наукового товариства ім. Шевченка, стипендіат Президента України (з 2006 р.).

Вольвач Петро Васильович
image
Петро Вольвач у редакції газети "Кримська світлиця", серпень 2017
Петро Вольвач у редакції газети "Кримська світлиця", серпень 2017
Народився15 грудня 1938(1938-12-15) (85 років)
Вольвачівці, Токмацький район, Запорізька область
Країнаimage СРСР
image Україна
НаціональністьУкраїнець
Діяльністьнауковець
Alma materКримський сільськогосподарський інститут
Вчене званняАкадемік Української академії екологічних наук
Науковий ступіньДоктор філософії в галузі біології
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка
Відомий завдяки:Учений-садівник, агроеколог, історик аграрної науки
Нагороди
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image Вольвач Петро Васильович у Вікісховищі

Життєпис

1956 року закінчив 10 класів Новопрокопівської середньої школи. Для набуття необхідного трудового стажу для вступу до Вишу працював у місцевому колгоспі.

Упродовж 1956—1957 рр. навчався у Запорізькому ремісничому училищі механізації сільського господарства. Закінчив його з відзнакою, отримавши спеціальність механізатора широкого профілю. Після закінчення училища до серпня 1958 працював трактористом та комбайнером у рідному селі.

Після успішного складання іспитів у серпні 1958 року поступив до Кримського сільськогосподарського інституту у місті Сімферополі, факультет плодівництва та виноградарства, який з відзнакою закінчив у березні 1963 року за фахом учений-агроном.

Після закінчення інституту Вченою радою був рекомендований на наукову роботу і скерований до Кримської помологічної станції ВІР, у якій працював до вступу в аспірантуру Всесоюзного науково-дослідного інституту рослинництва імені академіка Миколи Вавилова (м. Ленінград). Наприкінці 1968 року у цьому ж інституті успішно захистив дисертацію з імунітету плодових культур.

Після аспірантури отримав скерування на Кримську помологічну станцію ВІР (м. Бахчисарай, Севастополь). Працював на посаді старшого наукового співробітника та заступника директора з наукової роботи (до травня 1972 року). За час роботи на Кримській помологічній станції вперше у колишньому Радянському Союзі здійснив імунологічну оцінку генофонду плодових культур до інфекційних захворювань, виділивши цілу низку цінних сортів-донорів природної стійкості. Зазначені дані нині широко використовують селекціонери у багатьох країнах світу.

У 1972 році був запрошений на роботу у створений у Києві Головплодвинпром України. Працював там начальником відділу плодівництва та розсадництва.

У відповідності з розпорядженням Ради міністрів УРСР наприкінці 1972 року мав отримати з сім'єю житло в Оболонському районі м. Києва. Проте, через знайомство з тогочасним опозиційним до радянського режиму молодіжним середовищем та участь у громадських акціях потрапив у поле зору КГБ, проходив по агентурній справі «Блок». Був звільнений з роботи і висланий до Мелітополя.

До 1977 року працював старшим науковим співробітником Мелітопольського інституту зрошуваного садівництва.

У 1978 році повернувся до Криму. Працював у різних науково-дослідних установах Криму. Працюючи у Кримському комплексному відділі українського інституту гідротехніки та меліорації (м. Сімферополь), упродовж 1978—1983 років брав участь у створенні першого в країні промислового саду на краплинному зрощенні (с. П'ятихатка, Красногвардійський р-н Кримської області). Обіймав посади начальника обласної станції захисту рослин, заступника голови обласного об'єднання «Сільгоспхімія».

Від 1984 року — старший науковий співробітник Сімферопольського державного університету, виконував госпдоговірну наукову тематику в Узбекистані, читав курс фізіології рослин на біологічному факультеті університету.

У 1988 році на конкурсній основі обраний завідувачем Кримського відділу Центрального інституту агрохімічного обслуговування сільського господарства (ЦІНАО м. Москва).

Із здобуттям незалежності України Петро Вольвач ініціював створення Південного наукового центру агроекології Міністерства сільського господарства України. Центр здійснював агрохімічне обслуговування кримських господарств, надавав науково-методичну допомогу тепличним господарствам, контроль за якістю рослинницької продукції, вивчав вплив зрощення кримських земель на радіаційне забруднення довкілля та сільськогосподарської продукції. За ці дослідження обраний академіком Української академії екологічних наук. Посаду директора цього Центру обіймав до виходу на пенсію за віком у 2001 році.

Громадська діяльність

Упродовж 2001—2006 рр. працював провідним науковим співробітником Всеукраїнського інформаційно-культурного центру у місті Сімферополі. Вивчав роль України та українського етносу у відродженні та розбудові Криму, підготував монографію «Українці Криму». Був співініціатором проведення двох Всекримських конгресів українців.

У 1989 році балотувався кандидатом в депутати Верховної ради УРСР. Від громадських організацій Криму, Народного руху України та «Нашої України» висувався кілька разів кандидатом у депутати Верховної Ради України та Верховної Ради АР Крим.

Петро Вольвач — один з організаторів Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Всеукраїнського товариства учених «Крим з Україною», двох Конгресів українців Криму, першої на теренах півострова української газети «Кримська світлиця», української гімназії у м. Сімферополі, Собору рівноапостольних князів Володимира та Ольги УПЦ Київського патріархату у м. Сімферополі. Він був делегатом і учасником шести Всесвітніх форумів українців. Упродовж 15 років очолював Кримську філію Наукового товариства ім. Тараса Шевченка.

Наукові інтереси

Петро Вольвач розробив і почав впроваджувати у життя дві наукові програми з садівництва: «Відродження місцевих стародавніх сортів плодових культур Криму» та «Відродження і розвиток у Криму чаїрного садівництва». Вони стали переможцями Всеукраїнського конкурсу МОН України.

Ще у студентські роки розпочав вивчення творчої спадщини видатної української родини Симиренків. Значною мірою посприяв поверненню в українську історію кількох її видатних представників, зокрема, всесвітньо відомих українських учених-садівників та помологів — Левка Симиренка та його сина професора Володимира Симиренка.

Ініціатор створення на батьківщині Симиренків, на Черкащині меморіального музею «Родини Симиренків» та прийняття спеціальної Постанови ВР України про вшанування пам'яті видатних українських учених-садівників. За ініціативою Петра Вольвача та Миколи Ковальчука здійснено відродження Симиренківської Свято-Троїцької церкви та родинного цвинтаря навколо неї. Цю церкву у 1859 році відвідував Тарас Шевченко.

Петро Вольвач є упорядником, автором, видавцем та науковим редактором праць Л. П. Симиренка:

Публікації

Монографії

Інші

  • Наш Крим (збірник публіцистичних праць), Видавництво КІС, 2016, 315 с.
  • Поетична збірка «Рубікон», Сімферополь, 1999, 55 с.
  • Поетична збірка (дитяча) «Лісові друзі», ТОВ «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні», 2003, 24 с.

Нагороди

За вагомий внесок у відродження Симиренківської спадщини дослідника обрано почесним садівником Інституту помології ім. Л. П. Симиренка, вшановано Почесною грамотою та орденом «За заслуги перед Черкащиною». А у 2012 році НАН України нагородила симирекознавця премією ім. Л. П. Симиренка.

За відродження симиренківської церкви та родинного цвинтаря нагороджений патріархом Філаретом медаллю св. Юрія Переможця УПЦ Київського патріархату.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Petro Vasilovich Volvach nar 15 grudnya 1938 u s Volvachivka nini Novoprokopivka Tokmackij rajon Zaporizka oblast ukrayinskij uchenij sadivnik agroekolog istorik agrarnoyi nauki akademik Ukrayinskoyi akademiyi ekologichnih nauk z 1999 r doktor filosofiyi v galuzi biologiyi 1998 r dijsnij chlen NTSh chlen NSPU simirenkoznavec laureat premij im L P Simirenka NAN Ukrayini 2012 r i Dmitra Nitchenka 2010 r Krimskogo viddilennya NAN Ukrayini 1993 r golova Vsekrimskogo tovaristva vchenih zasluzhenij diyach nauki i tehniki ARK Golova Krimskogo oseredku Naukovogo tovaristva im Shevchenka stipendiat Prezidenta Ukrayini z 2006 r Volvach Petro VasilovichPetro Volvach u redakciyi gazeti Krimska svitlicya serpen 2017 Petro Volvach u redakciyi gazeti Krimska svitlicya serpen 2017Narodivsya15 grudnya 1938 1938 12 15 85 rokiv Volvachivci Tokmackij rajon Zaporizka oblastKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistUkrayinecDiyalnistnaukovecAlma materKrimskij silskogospodarskij institutVchene zvannyaAkademik Ukrayinskoyi akademiyi ekologichnih naukNaukovij stupinDoktor filosofiyi v galuzi biologiyiChlenstvoNaukove tovaristvo imeni ShevchenkaVidomij zavdyaki Uchenij sadivnik agroekolog istorik agrarnoyi naukiNagorodiOrden Za zaslugi III stupenya Volvach Petro Vasilovich u VikishovishiZhittyepis1956 roku zakinchiv 10 klasiv Novoprokopivskoyi serednoyi shkoli Dlya nabuttya neobhidnogo trudovogo stazhu dlya vstupu do Vishu pracyuvav u miscevomu kolgospi Uprodovzh 1956 1957 rr navchavsya u Zaporizkomu remisnichomu uchilishi mehanizaciyi silskogo gospodarstva Zakinchiv jogo z vidznakoyu otrimavshi specialnist mehanizatora shirokogo profilyu Pislya zakinchennya uchilisha do serpnya 1958 pracyuvav traktoristom ta kombajnerom u ridnomu seli Pislya uspishnogo skladannya ispitiv u serpni 1958 roku postupiv do Krimskogo silskogospodarskogo institutu u misti Simferopoli fakultet plodivnictva ta vinogradarstva yakij z vidznakoyu zakinchiv u berezni 1963 roku za fahom uchenij agronom Pislya zakinchennya institutu Vchenoyu radoyu buv rekomendovanij na naukovu robotu i skerovanij do Krimskoyi pomologichnoyi stanciyi VIR u yakij pracyuvav do vstupu v aspiranturu Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu roslinnictva imeni akademika Mikoli Vavilova m Leningrad Naprikinci 1968 roku u comu zh instituti uspishno zahistiv disertaciyu z imunitetu plodovih kultur Pislya aspiranturi otrimav skeruvannya na Krimsku pomologichnu stanciyu VIR m Bahchisaraj Sevastopol Pracyuvav na posadi starshogo naukovogo spivrobitnika ta zastupnika direktora z naukovoyi roboti do travnya 1972 roku Za chas roboti na Krimskij pomologichnij stanciyi vpershe u kolishnomu Radyanskomu Soyuzi zdijsniv imunologichnu ocinku genofondu plodovih kultur do infekcijnih zahvoryuvan vidilivshi cilu nizku cinnih sortiv donoriv prirodnoyi stijkosti Zaznacheni dani nini shiroko vikoristovuyut selekcioneri u bagatoh krayinah svitu U 1972 roci buv zaproshenij na robotu u stvorenij u Kiyevi Golovplodvinprom Ukrayini Pracyuvav tam nachalnikom viddilu plodivnictva ta rozsadnictva U vidpovidnosti z rozporyadzhennyam Radi ministriv URSR naprikinci 1972 roku mav otrimati z sim yeyu zhitlo v Obolonskomu rajoni m Kiyeva Prote cherez znajomstvo z togochasnim opozicijnim do radyanskogo rezhimu molodizhnim seredovishem ta uchast u gromadskih akciyah potrapiv u pole zoru KGB prohodiv po agenturnij spravi Blok Buv zvilnenij z roboti i vislanij do Melitopolya Do 1977 roku pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom Melitopolskogo institutu zroshuvanogo sadivnictva U 1978 roci povernuvsya do Krimu Pracyuvav u riznih naukovo doslidnih ustanovah Krimu Pracyuyuchi u Krimskomu kompleksnomu viddili ukrayinskogo institutu gidrotehniki ta melioraciyi m Simferopol uprodovzh 1978 1983 rokiv brav uchast u stvorenni pershogo v krayini promislovogo sadu na kraplinnomu zroshenni s P yatihatka Krasnogvardijskij r n Krimskoyi oblasti Obijmav posadi nachalnika oblasnoyi stanciyi zahistu roslin zastupnika golovi oblasnogo ob yednannya Silgosphimiya Vid 1984 roku starshij naukovij spivrobitnik Simferopolskogo derzhavnogo universitetu vikonuvav gospdogovirnu naukovu tematiku v Uzbekistani chitav kurs fiziologiyi roslin na biologichnomu fakulteti universitetu U 1988 roci na konkursnij osnovi obranij zaviduvachem Krimskogo viddilu Centralnogo institutu agrohimichnogo obslugovuvannya silskogo gospodarstva CINAO m Moskva Iz zdobuttyam nezalezhnosti Ukrayini Petro Volvach iniciyuvav stvorennya Pivdennogo naukovogo centru agroekologiyi Ministerstva silskogo gospodarstva Ukrayini Centr zdijsnyuvav agrohimichne obslugovuvannya krimskih gospodarstv nadavav naukovo metodichnu dopomogu teplichnim gospodarstvam kontrol za yakistyu roslinnickoyi produkciyi vivchav vpliv zroshennya krimskih zemel na radiacijne zabrudnennya dovkillya ta silskogospodarskoyi produkciyi Za ci doslidzhennya obranij akademikom Ukrayinskoyi akademiyi ekologichnih nauk Posadu direktora cogo Centru obijmav do vihodu na pensiyu za vikom u 2001 roci Gromadska diyalnistUprodovzh 2001 2006 rr pracyuvav providnim naukovim spivrobitnikom Vseukrayinskogo informacijno kulturnogo centru u misti Simferopoli Vivchav rol Ukrayini ta ukrayinskogo etnosu u vidrodzhenni ta rozbudovi Krimu pidgotuvav monografiyu Ukrayinci Krimu Buv spiviniciatorom provedennya dvoh Vsekrimskih kongresiv ukrayinciv U 1989 roci balotuvavsya kandidatom v deputati Verhovnoyi radi URSR Vid gromadskih organizacij Krimu Narodnogo ruhu Ukrayini ta Nashoyi Ukrayini visuvavsya kilka raziv kandidatom u deputati Verhovnoyi Radi Ukrayini ta Verhovnoyi Radi AR Krim Petro Volvach odin z organizatoriv Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Vseukrayinskogo tovaristva uchenih Krim z Ukrayinoyu dvoh Kongresiv ukrayinciv Krimu pershoyi na terenah pivostrova ukrayinskoyi gazeti Krimska svitlicya ukrayinskoyi gimnaziyi u m Simferopoli Soboru rivnoapostolnih knyaziv Volodimira ta Olgi UPC Kiyivskogo patriarhatu u m Simferopoli Vin buv delegatom i uchasnikom shesti Vsesvitnih forumiv ukrayinciv Uprodovzh 15 rokiv ocholyuvav Krimsku filiyu Naukovogo tovaristva im Tarasa Shevchenka Naukovi interesiPetro Volvach rozrobiv i pochav vprovadzhuvati u zhittya dvi naukovi programi z sadivnictva Vidrodzhennya miscevih starodavnih sortiv plodovih kultur Krimu ta Vidrodzhennya i rozvitok u Krimu chayirnogo sadivnictva Voni stali peremozhcyami Vseukrayinskogo konkursu MON Ukrayini She u studentski roki rozpochav vivchennya tvorchoyi spadshini vidatnoyi ukrayinskoyi rodini Simirenkiv Znachnoyu miroyu pospriyav povernennyu v ukrayinsku istoriyu kilkoh yiyi vidatnih predstavnikiv zokrema vsesvitno vidomih ukrayinskih uchenih sadivnikiv ta pomologiv Levka Simirenka ta jogo sina profesora Volodimira Simirenka Iniciator stvorennya na batkivshini Simirenkiv na Cherkashini memorialnogo muzeyu Rodini Simirenkiv ta prijnyattya specialnoyi Postanovi VR Ukrayini pro vshanuvannya pam yati vidatnih ukrayinskih uchenih sadivnikiv Za iniciativoyu Petra Volvacha ta Mikoli Kovalchuka zdijsneno vidrodzhennya Simirenkivskoyi Svyato Troyickoyi cerkvi ta rodinnogo cvintarya navkolo neyi Cyu cerkvu u 1859 roci vidviduvav Taras Shevchenko Petro Volvach ye uporyadnikom avtorom vidavcem ta naukovim redaktorom prac L P Simirenka Miscevi starodavni sorti plodovih kultur Krimu Vidavnictvo Tavriya Simferopol 1996 st 196 Krimske promislove plodivnictvo t 1 Vidavnictvo Tavriya plyus Simferopol 2001 765 s Krimske promislove plodivnictvo t 2 Vidavnictvo Tavriya Simferopol 2005 730 s PublikaciyiMonografiyi L P Simirenko vidavnictvo Kolos Moskva 1984 175 s Boroshnista rosa yabluni Muchnistaya rosa yabloni vidavnictvo Kolos Moskva 1986 125 s Zahist roslin v sadah vinogradnikah ta gorodah vidavnictvo Tavriya Simferopol 1989 205 s Sered piskiv za shlyahom Muravskim u spivavtorstvi z Z G Dubrovskim Vidavnichij dim MGT m Melitopol 2007 252 s Krim shlyah do Ukrayini uporyadnik ta avtor statej vidavnictvo Tavriya 2006 285 s L P Simirenko fundator ukrayinskogo promislovogo sadivnictva kniga 1 vidavnictvo Tavriya Simferopol 2002 s 308 L P Simirenko fundator ukrayinskogo promislovogo sadivnictva kniga 2 vidavnictvo Tavriya Simferopol 2003 286 s L P Simirenko fundator ukrayinskogo promislovogo sadivnictva kniga 3 vidavnictvo Tavriya Simferopol 2004 302 s L P Simirenko i Krim vidavnictvo Tavriya Simferopol 2005 318 s Vitoki promislovogo sadivnictva vidavnictvo Dolya Simferopol 2012 126 s Provisnik u spivavtorstvi z V I Riznikom t 1 TOV Vidavnichij budinok Melitopolskoyi miskoyi drukarni Melitopol T I 2008 382 S Provisnik u spivavtorstvi z V I Riznikom T 2 2008 213 s Ukrayinska provesin Krimu vidavnictvo Dolya 2008 359 s Inshi Nash Krim zbirnik publicistichnih prac Vidavnictvo KIS 2016 315 s Poetichna zbirka Rubikon Simferopol 1999 55 s Poetichna zbirka dityacha Lisovi druzi TOV Vidavnichij budinok Melitopolskoyi miskoyi drukarni 2003 24 s NagorodiZa vagomij vnesok u vidrodzhennya Simirenkivskoyi spadshini doslidnika obrano pochesnim sadivnikom Institutu pomologiyi im L P Simirenka vshanovano Pochesnoyu gramotoyu ta ordenom Za zaslugi pered Cherkashinoyu A u 2012 roci NAN Ukrayini nagorodila simirekoznavcya premiyeyu im L P Simirenka Za vidrodzhennya simirenkivskoyi cerkvi ta rodinnogo cvintarya nagorodzhenij patriarhom Filaretom medallyu sv Yuriya Peremozhcya UPC Kiyivskogo patriarhatu Orden Za zaslugi III stupenya 2006 DzherelaPetro Volvach 16 serpnya 2017 u Wayback Machine v Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini Petro Volvach Den 12 sichnya 2017 u Wayback Machine Petro Vasilovich Volvach 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Visnik NTSh chislo 50 2 chervnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ