Євразія — єдиний материк, береги якого омивають води всіх чотирьох океанів — Атлантичного, Північного Льодовитого, Тихого та Індійського. Довжина берегової лінії материка дорівнює 120 300 км, з яких 69 900 км приходиться на узбережжя Азії. Узбережжя материка дуже розчленовано, тобто берегова лінія дуже звивиста. Материк омивається водами багатьох морів та заток, які, вдаючись у суходіл утворюють численні півострови. Біля Євразії розташовано багато островів, які відокремлені від берега протоками та морями. Найбільш порізану берегову лінію має західна частина Євразії.
Острови
У берегів Євразії розташовано найбільша кількість островів. За походженням біля материку більше материкових та вулканічних островів. Однак біля узбережжя Південної та Південно-Східної Азії є й коралові острови: Біля Євразії розташовано найбільша кількість у світі архіпелагів.
Місце | Острів | Площа (км²) | Океан |
---|---|---|---|
1 | Великі Зондські острови | 1 500 000 | Тихий |
2 | Японські | 377 930 | Тихий |
3 | Британські | 315 100 | Атлантичний |
4 | Філіппінські | 300 000 | Тихий |
5 | Малі Зондські острови | 128 000 | Тихий, Індійський |
6 | Ісландія | 103 000 | Атлантичний |
7 | Нова Земля | 83 000 | Північний Льодовитий |
8 | Сахалін | 72 493 | Північний Льодовитий |
9 | Шрі-Ланка | 65 268 | Індійський |
10 | Шпіцберген | 61 022 | Північний Льодовитий |
11 | Новосибірські | 38 000 | Північний Льодовитий |
12 | Північна Земля | 37 000 | Північний Льодовитий |
13 | Тайвань | 35,801 | Тихий |
14 | Хайнань | 33 210 | Тихий |
15 | Сицилія | 25 662 | Атлантичний |
16 | Сардинія | 23 949 | Атлантичний |
17 | Курильські | 10 503 | Тихий |
18 | Кіпр | 9234 | Атлантичний |
19 | Корсика | 8741 | Атлантичний |
20 | Крит | 8303 | Атлантичний |
21 | Врангеля | 7866 | Північний Льодовитий |
22 | Зеландія | 7180 | Атлантичний |
23 | Андаманські | 6408 | Індійський |
24 | Балеарські | 4992 | Атлантичний |
25 | Гебридські | 4 130 | Атлантичний |
26 | Евбея | 3908 | Атлантичний |
27 | Сокотра | 3796 | Індійський |
28 | Додеканес | 3500 | Атлантичний |
29 | Кіклади | 2752 | Атлантичний |
30 | Шетландські | 1467 | Атлантичний |
31 | Фарерські | 1395 | Атлантичний |
32 | Кефалонія | 752 | Атлантичний |
33 | Пітіузькі | 655 | Атлантичний |
34 | Мальдівські | 298 | Індійський |
Півострови
З 10 найбільших півостровів світу 7 розташовані на Євразії.
Місце | Назва | Площа, км² | Океан, яким омивається півострів |
1 | Аравійський | 3 000 000 | Індійський |
2 | Індостан | 2 000 000 | Індійський |
3 | Індокитай | 1 820 000 | Тихий |
4 | Скандинавський | 800 000 | Атлантичний |
5 | Піренейський | 582 000 | Атлантичний |
6 | Мала Азія | 506 000 | Атлантичний |
7 | Балканський | 505 000 | Атлантичний |
8 | Таймир | 400 000 | Північний Льодовитий |
9 | Камчатка | 270 000 | Тихий |
10 | Корейський | 221 000 | Тихий |
11 | Апеннінський | 149 000 | Атлантичний |
12 | Ямал | 122 000 | Північний Льодовитий |
13 | Малакка | 190 000 | Тихий |
14 | Кольський | 100 000 | Північний Льодовитий |
15 | Чукотський | 49 000 | Північний Льодовитий, Тихий |
16 | Ютландія | 46 208 | Атлантичний |
17 | Бретань | 30 000 | Атлантичний |
18 | Кримський | 26 850 | Атлантичний |
19 | Канін | 10 500 | Північний Льодовитий |
Моря
Берега Євразії омивають внутрішні, окраїнні, та середземні моря.
В таблиці перераховані моря біля берегів Євразії за годинниковою стрілкою починаючи від Берингової протоки.
№ | Назва | Площа, км² | Якому океану належить |
1 | Берингове море | 714 000 | Тихий |
2 | Охотське море | 1 603 000 | Тихий |
3 | Японське море | 1 062 000 | Тихий |
4 | Жовте море | 416 000 | Тихий |
5 | Східнокитайське море | 836 000 | Тихий |
6 | Філіппінське море | 5 726 000 | Тихий |
7 | Море Сулу | 335 000 | Тихий |
8 | Море Сулавесі | 453 000 | Тихий |
9 | Південно-Китайське | 3 537 289 | Тихий |
10 | Яванське море | 552 000 | Тихий |
11 | Андаманське море | 605 000 | Індійський |
12 | Аравійське море | 3 832 000 | Індійський |
13 | Червоне море | 450 000 | Індійський |
14 | Чорне море | 422 000 | Атлантичний |
15 | Мармурове море | 11 472 | Атлантичний |
16 | Азовське море | 39 000 | Атлантичний |
17 | Критське море | 40 000 | Атлантичний |
18 | Егейське море | 191 000 | Атлантичний |
19 | Тірренське море | 259 000 | Атлантичний |
20 | Лігурійське море | 15 000 | Атлантичний |
21 | Іонічне море | 169 000 | Атлантичний |
22 | Балеарське море | 86 000 | Атлантичний |
23 | Море Альборан | 53 000 | Атлантичний |
24 | Адріатичне море | 144 000 | Атлантичний |
25 | Середземне море | 2 500 000 | Атлантичний |
26 | Північне море | 750 000 | Атлантичний |
27 | Кельтське море | 45 000 | Атлантичний |
28 | Ірландське море | 100 000 | Атлантичний |
28 | Гебридське море | 47 000 | Атлантичний |
29 | Балтійське море | 377 000 | Атлантичний |
30 | Море Альборан | 53 000 | Атлантичний |
35 | Норвезьке море | 1 400 000 | Північний Льодовитий |
36 | Баренцове море | 1 424 000 | Північний Льодовитий |
37 | Біле море | 90 800 | Північний Льодовитий |
38 | Карське море | 893 400 | Північний Льодовитий |
39 | Море Лаптєвих | 672 000 | Північний Льодовитий |
40 | Східно-Сибірське | 944 600 | Північний Льодовитий |
41 | Чукотське море | 589 600 | Північний Льодовитий |
Затоки
Починаючи з Берингової протоки за годинниковою стрілкою біля Євразії розташовані такі великі затоки: в Азії - Бенгальська, Перська, Аденська, в Європі - Біскайська. Також великі затоки є у складі морів: Анадирська (частина Берингова моря),Тонкінська та Сіамська (частина Південнокитайського моря), Ботнічна (частина Балтійського моря). Бенгальська затока - найбільша затока світу (2 191 тис. км2)
Протоки
№ | Назва | Характеристика | Державний кордон, який проходить по протоці |
---|---|---|---|
1 | Берингова | Відокремлює материки Євразія та Північна Америка, сполучає води Північного Льодовитого океану та Тихого океану. | між Росією та США |
2 | Татарська | Відокремлює Євразію та острів Сахалін, з'єднує Японське і Охотське моря | між Японією та Південною Кореєю |
3 | Корейска | Відокремлює Корейський півострів і Японські острови, з'єднує Японське і Східно-Китайське моря | |
4 | Тайванська | Відокремлює Євразію та острів Тайвань; сполучає Східнокитайське море з Південнокитайське моря | |
5 | Малаккська | Відокремлює півострів Малакка та острів Суматра | між Малайзією та Індонезією |
6 | Баб-ель-Мандебська | Відокремлює Африку та Азію, з'єднує Червоне море з Аравійським морем | між Еритрією і Джибуті (Африка) та Ємен (Євразія) |
7 | Босфор | З'єднує Чорне та Мармурове моря, відокремлює Азію від Європи | |
8 | Дарданелли | З'єднує Егейське та Мармурове моря, відокремлює Азію від Європи | між Туреччиною та Грецією |
9 | Гібралтарська | Відокремлює Європу від Африки та з'єднує Атлантичний океан і Середземне море. | між Іспанією, Великою Британією (Гібралтар) та Марокко |
10 | Ла-Манш | Відокремлює Британські острови та Євразію | між Великою Британією та Францією |
Суецький канал - рукотворний канал, що з'єднує Середземне й Червоне моря.
Література
Географічний атлас світу / ред. Радченко В. - К.: Картографія, 2018 - с.184
Посилання
- Географія: підруч. для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / Г. Д. Довгань, О. Г. Стадник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2015. — 304 с.: іл. 978-617-09-2480-3
- Острови за площею. UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site (англ) . Архів оригіналу за 1 грудня 2015. Процитовано 10.01.2022.
- . Worldatlas (англ) . Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- (рос) . Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 11.01.2021.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11.01.2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevraziya yedinij materik beregi yakogo omivayut vodi vsih chotiroh okeaniv Atlantichnogo Pivnichnogo Lodovitogo Tihogo ta Indijskogo Dovzhina beregovoyi liniyi materika dorivnyuye 120 300 km z yakih 69 900 km prihoditsya na uzberezhzhya Aziyi Uzberezhzhya materika duzhe rozchlenovano tobto beregova liniya duzhe zvivista Materik omivayetsya vodami bagatoh moriv ta zatok yaki vdayuchis u suhodil utvoryuyut chislenni pivostrovi Bilya Yevraziyi roztashovano bagato ostroviv yaki vidokremleni vid berega protokami ta moryami Najbilsh porizanu beregovu liniyu maye zahidna chastina Yevraziyi OstroviU beregiv Yevraziyi roztashovano najbilsha kilkist ostroviv Za pohodzhennyam bilya materiku bilshe materikovih ta vulkanichnih ostroviv Odnak bilya uzberezhzhya Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi ye j koralovi ostrovi Bilya Yevraziyi roztashovano najbilsha kilkist u sviti arhipelagiv Beregova liniya Yevraziyi ostrova Misce Ostriv Plosha km Okean1 Veliki Zondski ostrovi 1 500 000 Tihij2 Yaponski 377 930 Tihij3 Britanski 315 100 Atlantichnij4 Filippinski 300 000 Tihij5 Mali Zondski ostrovi 128 000 Tihij Indijskij6 Islandiya 103 000 Atlantichnij7 Nova Zemlya 83 000 Pivnichnij Lodovitij8 Sahalin 72 493 Pivnichnij Lodovitij9 Shri Lanka 65 268 Indijskij10 Shpicbergen 61 022 Pivnichnij Lodovitij11 Novosibirski 38 000 Pivnichnij Lodovitij12 Pivnichna Zemlya 37 000 Pivnichnij Lodovitij13 Tajvan 35 801 Tihij14 Hajnan 33 210 Tihij15 Siciliya 25 662 Atlantichnij16 Sardiniya 23 949 Atlantichnij17 Kurilski 10 503 Tihij18 Kipr 9234 Atlantichnij19 Korsika 8741 Atlantichnij20 Krit 8303 Atlantichnij21 Vrangelya 7866 Pivnichnij Lodovitij22 Zelandiya 7180 Atlantichnij23 Andamanski 6408 Indijskij24 Balearski 4992 Atlantichnij25 Gebridski 4 130 Atlantichnij26 Evbeya 3908 Atlantichnij27 Sokotra 3796 Indijskij28 Dodekanes 3500 Atlantichnij29 Kikladi 2752 Atlantichnij30 Shetlandski 1467 Atlantichnij31 Farerski 1395 Atlantichnij32 Kefaloniya 752 Atlantichnij33 Pitiuzki 655 Atlantichnij34 Maldivski 298 IndijskijPivostroviBeregova liniya Yevraziyi pivostrovi Z 10 najbilshih pivostroviv svitu 7 roztashovani na Yevraziyi Misce Nazva Plosha km Okean yakim omivayetsya pivostriv1 Aravijskij 3 000 000 Indijskij2 Indostan 2 000 000 Indijskij3 Indokitaj 1 820 000 Tihij4 Skandinavskij 800 000 Atlantichnij5 Pirenejskij 582 000 Atlantichnij6 Mala Aziya 506 000 Atlantichnij7 Balkanskij 505 000 Atlantichnij8 Tajmir 400 000 Pivnichnij Lodovitij9 Kamchatka 270 000 Tihij10 Korejskij 221 000 Tihij11 Apenninskij 149 000 Atlantichnij12 Yamal 122 000 Pivnichnij Lodovitij13 Malakka 190 000 Tihij14 Kolskij 100 000 Pivnichnij Lodovitij15 Chukotskij 49 000 Pivnichnij Lodovitij Tihij16 Yutlandiya 46 208 Atlantichnij17 Bretan 30 000 Atlantichnij18 Krimskij 26 850 Atlantichnij19 Kanin 10 500 Pivnichnij LodovitijMoryaBerega Yevraziyi omivayut vnutrishni okrayinni ta seredzemni morya Beregova liniya Yevraziyi morya V tablici pererahovani morya bilya beregiv Yevraziyi za godinnikovoyu strilkoyu pochinayuchi vid Beringovoyi protoki Nazva Plosha km Yakomu okeanu nalezhit1 Beringove more 714 000 Tihij2 Ohotske more 1 603 000 Tihij3 Yaponske more 1 062 000 Tihij4 Zhovte more 416 000 Tihij5 Shidnokitajske more 836 000 Tihij6 Filippinske more 5 726 000 Tihij7 More Sulu 335 000 Tihij8 More Sulavesi 453 000 Tihij9 Pivdenno Kitajske 3 537 289 Tihij10 Yavanske more 552 000 Tihij11 Andamanske more 605 000 Indijskij12 Aravijske more 3 832 000 Indijskij13 Chervone more 450 000 Indijskij14 Chorne more 422 000 Atlantichnij15 Marmurove more 11 472 Atlantichnij16 Azovske more 39 000 Atlantichnij17 Kritske more 40 000 Atlantichnij18 Egejske more 191 000 Atlantichnij19 Tirrenske more 259 000 Atlantichnij20 Ligurijske more 15 000 Atlantichnij21 Ionichne more 169 000 Atlantichnij22 Balearske more 86 000 Atlantichnij23 More Alboran 53 000 Atlantichnij24 Adriatichne more 144 000 Atlantichnij25 Seredzemne more 2 500 000 Atlantichnij26 Pivnichne more 750 000 Atlantichnij27 Keltske more 45 000 Atlantichnij28 Irlandske more 100 000 Atlantichnij28 Gebridske more 47 000 Atlantichnij29 Baltijske more 377 000 Atlantichnij30 More Alboran 53 000 Atlantichnij35 Norvezke more 1 400 000 Pivnichnij Lodovitij36 Barencove more 1 424 000 Pivnichnij Lodovitij37 Bile more 90 800 Pivnichnij Lodovitij38 Karske more 893 400 Pivnichnij Lodovitij39 More Laptyevih 672 000 Pivnichnij Lodovitij40 Shidno Sibirske 944 600 Pivnichnij Lodovitij41 Chukotske more 589 600 Pivnichnij LodovitijZatokiPochinayuchi z Beringovoyi protoki za godinnikovoyu strilkoyu bilya Yevraziyi roztashovani taki veliki zatoki v Aziyi Bengalska Perska Adenska v Yevropi Biskajska Takozh veliki zatoki ye u skladi moriv Anadirska chastina Beringova morya Tonkinska ta Siamska chastina Pivdennokitajskogo morya Botnichna chastina Baltijskogo morya Bengalska zatoka najbilsha zatoka svitu 2 191 tis km2 Protoki Nazva Harakteristika Derzhavnij kordon yakij prohodit po protoci1 Beringova Vidokremlyuye materiki Yevraziya ta Pivnichna Amerika spoluchaye vodi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu ta Tihogo okeanu mizh Rosiyeyu ta SShA2 Tatarska Vidokremlyuye Yevraziyu ta ostriv Sahalin z yednuye Yaponske i Ohotske morya mizh Yaponiyeyu ta Pivdennoyu Koreyeyu3 Korejska Vidokremlyuye Korejskij pivostriv i Yaponski ostrovi z yednuye Yaponske i Shidno Kitajske morya4 Tajvanska Vidokremlyuye Yevraziyu ta ostriv Tajvan spoluchaye Shidnokitajske more z Pivdennokitajske morya5 Malakkska Vidokremlyuye pivostriv Malakka ta ostriv Sumatra mizh Malajziyeyu ta Indoneziyeyu6 Bab el Mandebska Vidokremlyuye Afriku ta Aziyu z yednuye Chervone more z Aravijskim morem mizh Eritriyeyu i Dzhibuti Afrika ta Yemen Yevraziya 7 Bosfor Z yednuye Chorne ta Marmurove morya vidokremlyuye Aziyu vid Yevropi8 Dardanelli Z yednuye Egejske ta Marmurove morya vidokremlyuye Aziyu vid Yevropi mizh Turechchinoyu ta Greciyeyu9 Gibraltarska Vidokremlyuye Yevropu vid Afriki ta z yednuye Atlantichnij okean i Seredzemne more mizh Ispaniyeyu Velikoyu Britaniyeyu Gibraltar ta Marokko10 La Mansh Vidokremlyuye Britanski ostrovi ta Yevraziyu mizh Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu Sueckij kanal rukotvornij kanal sho z yednuye Seredzemne j Chervone morya LiteraturaGeografichnij atlas svitu red Radchenko V K Kartografiya 2018 s 184PosilannyaGeografiya pidruch dlya 7 klasu zagalnoosvit navch zakladiv G D Dovgan O G Stadnik H Vid vo Ranok 2015 304 s il 978 617 09 2480 3 Ostrovi za plosheyu UN SYSTEM WIDE EARTHWATCH Web Site angl Arhiv originalu za 1 grudnya 2015 Procitovano 10 01 2022 Worldatlas angl Arhiv originalu za 10 sichnya 2022 Procitovano 10 sichnya 2022 ros Arhiv originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 11 01 2021 Arhiv originalu za 11 sichnya 2022 Procitovano 11 01 2022