Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Північна Земля (до 1926 року — Земля Імператора Миколи II) — архіпелаг в Північному Льодовитому океані. Адміністративно входить до складу Таймирського (Долгано-Ненецького) муніципального району Красноярського краю Росії. Архіпелаг відкритий 4 вересня 1913 року гідрографічною експедицією 1910—1915 років Бориса Вількицького.
Площа архіпелагу близько 37 тис. км². Не заселений.
На Північній Землі знаходиться найпівнічніша острівна точка Азії — на острові Комсомолець.
Розташування
Північна Земля розташована в центральній частині Північного Льодовитого океану. Із заходу берега архіпелагу омивають води Карського моря, зі сходу — море Лаптєвих. Від континентальної частини Красноярського краю Північна Земля відокремлена довжиною 130 км і шириною в найвужчому місці між мисом Челюскіна і південним краєм біля берегів острова Більшовик — 56 км. Найвіддаленішою від материка точкою є на острові Шмідта, віддалений від на 470 км. У 2019 р. поблизу мису Земляного острова Шмідта відкрито новий невеликий острів площею 110 га. Ця частина суші утворилася в результаті глобального потепління.
Крайня північна точка островів — на острові Комсомолець (81°16'22.92" північної широти), відстань від нього до Північного полюса становить 990,7 км, тому мис часто використовується як стартова точка арктичних експедицій. Крайня південна точка — на острові Більшовик (77°55'11.21" північної широти), крайня західна — безіменний мис на крайньому заході острова Шмідта (90°4'42.95" східної довготи), крайня східна — в районі на острові (107°45'55.67" східної довготи). Відстань з півночі на південь — 380 км, із заходу на схід — 404 км.
Рельєф
47 % (17,5 тис. км²) площі Північної Землі покрито льодом. 14 % берегової лінії доводиться на льодовикові береги, для яких характерна крутизна з висотою обривів до 30 м. Всього на архіпелазі налічується 20 великих льодовиків. Максимальні висоти островів — 965 м на острові Жовтневої Революції, 935 м на острові Більшовик, 781 м на острові Комсомолець, 382 м на і 315 м на острові Шмідта. Ці показники набагато перевищують значення, вказані на перших картах, де, наприклад, найвищою точкою острова Жовтневої Революції вважалося 625 м, а острова Більшовик — 300 м. Найбільше окремих льодовиків на острові Жовтневої Революції — 7, потім на острові Більшовик — 6, чотири на острові Комсомолець, два на острові Піонер і один на острові Шмідта. Для льодовиків на цих островах характерна куполоподібна форма з похилими ухилами. Крижані обриви зустрічаються лише у підніжжя.
Місця, де льодовики виходять до моря, часто служать джерелом утворення айсбергів. Найактивніші місця — східне (бухта Кренкеля) і південне узбережжя острова Комсомолець і узбережжі в районі на острові Жовтневої Революції. За рахунок утворення айсбергів берегова лінія в цих місцях змінюється протягом року більш ніж на кілометр, що не типово для інших берегів архіпелагу. Розміри айсбергів зазвичай не перевищують двох кілометрів в довжину, але бувають і винятки: в 1953 році був зафіксований айсберг рекордних розмірів — 12 км у довжину і до 4 км завширшки.
Для вільної від льоду території островів характерні численні кам'янисті розсипи. На острові Більшовик вони займають майже третину не покритої льодом площі.
Новітні карти Північної Землі показали наявність не зафіксованої раніше системи річок і озер. Дев'ять річок архіпелагу мають більш 200 км в довжину, з них: річки Озерна та Ушакова на острові Комсомолець — відповідно 64 і 58 км в довжину, на острові Більшовик — річка Тора завдовжки майже 50 км і 45-кілометрова річка Скеляста. Річки Північної Землі порожисті, ширина і глибина варіюють залежно від сезону і погоди, в середині літа, з початком повсюдного танення снігів вони стають повноводними, в інший час глибина їх не перевищує одного метра. З вересня по липень річки покриті льодом.
Значних озер небагато, площа більшості з них не перевищує 3 км². Найбільше озеро — , знаходиться на острові Більшовик і має площу близько 60 км².
Клімат
Клімат островів морський, арктичний. Середня багаторічна температура −14° C. Мінімальна температура взимку досягає −47° C, частий сильний штормовий вітер до 40 м/сек. Влітку найвища температура піднімається до +6,2° C; середня температура січня від −28 до −30° C, липня від 0 до 2° C. За рік випадає від 200 до 500 мм опадів, переважно влітку з максимумом в серпні, причому велика частина опадів випадає на північному заході Північної Землі. На глибині 15 см знаходиться багаторічна мерзлота.
Під час тривалої полярної ночі відбувається велика втрата тепла через ефективне випромінювання. Тому температури підстилаючої поверхні в цей час (з жовтня по березень включно) дуже низькі; так, середня температура поверхні в січні — березні від −31,2° C до −31,8° C. Процес вихолодження приземного арктичного повітря найінтенсивніше відбувається над островами.
Рослинний і тваринний світ
Навіть вільні від льоду ділянки островів архіпелагу не багаті рослинністю. На острові Більшовик територія, зайнята арктичною тундрою, не перевищує 10 % від загальної площі, і, чим далі на північ, тим менше стає цей показник; так, на острові Жовтневої Революції тундрою зайнято лише 5 %, а на острові Комсомолець рослинності немає взагалі. З рослин зустрічаються в основному мохи і лишайники, з квіткових — лисохвіст, мак полярний, ломикамінь, .
Більш багатий тваринний світ островів. З птахів зустрічається полярна сова, кулики, пуночка, білий мартин (Pagophila eburnea), рожевий мартин (Rhodostethia rosea), поморник, кочівний буревісник, , мартин трипалий, морянка і крячок, рідше гага, гагара, біла куріпка, мартин сріблястий і вилохвостий мартин (Xema sabini), люрик. Із ссавців — білий ведмідь, що заходять з материка, дикі північні олені, песці, вовки, лемінги та інші дрібні гризуни. У прибережних водах мешкають нерпи, гренландські тюлені, білуха, морж (в тому числі ендемік моря Лаптєва — (Odobenus rosmarus laptevi)) і лахтак.
Історія назви
При відкритті архіпелаг названий учасниками експедиції як «Тайвай» (по перших складах експедиційних криголамів і ). Офіційну назву «Земля Імператора Миколи II» архіпелаг отримав 10 ( 23 ) січня 1914 року на честь царювавшого тоді російського імператора, наказом № 14 морського міністра. Тривають суперечки про те, хто був ініціатором даного найменування. Відомо, що Борис Вількицькій був його прихильником як до появи наказу № 14, так і через два десятиліття. Спочатку передбачалося, що архіпелаг являє собою один острів.
11 січня 1926 року Президія Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету своєю постановою перейменувала Землю Імператора Миколи II в Північну Землю. був перейменований в острів . Згодом, в 1931–1933, були відкриті інші острови архіпелагу, які отримали від радянських першовідкривачів (Миколи Урванцева і Георгія Ушакова) назви Піонер, Комсомолець, Більшовик, Жовтневої Революції, Шмідта.
1 грудня 2006 року Думою Таймирського (Долгано-Ненецького) автономного округу було прийнято постанову, якою пропонувалося повернути архіпелагу Північна Земля колишню назву Земля Імператора Миколи II, а також перейменувати острів в острів Цесаревича Олексія, острів Жовтневої революції — в острів Святої Олександри, острів Більшовик — в острів Святої Ольги, острів Комсомолець — в острів Святої Марії, острів Піонер — в острів Святої Тетяни і острів Домашній — в острів святої Анастасії. Надалі ця ініціатива не була підтримана.
У літературі
У романі Веніаміна Каверіна «Два капітани» говориться, що Північну Землю на півроку раніше Вількицького відкрив батько Каті Татаринової Іван Татаринов, але через втрату поштових листів про відкриття і загибель експедиції цей факт лишився невідомим.
Посилання
- Ушаков Г. А. Остров метелей. По нехоженной земле. — Л.: Гидрометеоиздат, 1990. —
- Урванцев Н. Н. На Северной Земле. — 2-е изд.. — Л., 1969.
Примітки
- ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ ДОПОМОГЛО ВІДКРИТИ НОВИЙ ОСТРІВ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichna Zemlya do 1926 roku Zemlya Imperatora Mikoli II arhipelag v Pivnichnomu Lodovitomu okeani Administrativno vhodit do skladu Tajmirskogo Dolgano Neneckogo municipalnogo rajonu Krasnoyarskogo krayu Rosiyi Arhipelag vidkritij 4 veresnya 1913 roku gidrografichnoyu ekspediciyeyu 1910 1915 rokiv Borisa Vilkickogo Roztashuvannya arhipelagu Plosha arhipelagu blizko 37 tis km Ne zaselenij Na Pivnichnij Zemli znahoditsya najpivnichnisha ostrivna tochka Aziyi na ostrovi Komsomolec RoztashuvannyaZnimok z kosmosu NASA Pivnichna Zemlya roztashovana v centralnij chastini Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Iz zahodu berega arhipelagu omivayut vodi Karskogo morya zi shodu more Laptyevih Vid kontinentalnoyi chastini Krasnoyarskogo krayu Pivnichna Zemlya vidokremlena dovzhinoyu 130 km i shirinoyu v najvuzhchomu misci mizh misom Chelyuskina i pivdennim krayem bilya beregiv ostrova Bilshovik 56 km Najviddalenishoyu vid materika tochkoyu ye na ostrovi Shmidta viddalenij vid na 470 km U 2019 r poblizu misu Zemlyanogo ostrova Shmidta vidkrito novij nevelikij ostriv plosheyu 110 ga Cya chastina sushi utvorilasya v rezultati globalnogo poteplinnya Krajnya pivnichna tochka ostroviv na ostrovi Komsomolec 81 16 22 92 pivnichnoyi shiroti vidstan vid nogo do Pivnichnogo polyusa stanovit 990 7 km tomu mis chasto vikoristovuyetsya yak startova tochka arktichnih ekspedicij Krajnya pivdenna tochka na ostrovi Bilshovik 77 55 11 21 pivnichnoyi shiroti krajnya zahidna bezimennij mis na krajnomu zahodi ostrova Shmidta 90 4 42 95 shidnoyi dovgoti krajnya shidna v rajoni na ostrovi 107 45 55 67 shidnoyi dovgoti Vidstan z pivnochi na pivden 380 km iz zahodu na shid 404 km Relyef47 17 5 tis km ploshi Pivnichnoyi Zemli pokrito lodom 14 beregovoyi liniyi dovoditsya na lodovikovi beregi dlya yakih harakterna krutizna z visotoyu obriviv do 30 m Vsogo na arhipelazi nalichuyetsya 20 velikih lodovikiv Maksimalni visoti ostroviv 965 m na ostrovi Zhovtnevoyi Revolyuciyi 935 m na ostrovi Bilshovik 781 m na ostrovi Komsomolec 382 m na i 315 m na ostrovi Shmidta Ci pokazniki nabagato perevishuyut znachennya vkazani na pershih kartah de napriklad najvishoyu tochkoyu ostrova Zhovtnevoyi Revolyuciyi vvazhalosya 625 m a ostrova Bilshovik 300 m Najbilshe okremih lodovikiv na ostrovi Zhovtnevoyi Revolyuciyi 7 potim na ostrovi Bilshovik 6 chotiri na ostrovi Komsomolec dva na ostrovi Pioner i odin na ostrovi Shmidta Dlya lodovikiv na cih ostrovah harakterna kupolopodibna forma z pohilimi uhilami Krizhani obrivi zustrichayutsya lishe u pidnizhzhya Miscya de lodoviki vihodyat do morya chasto sluzhat dzherelom utvorennya ajsbergiv Najaktivnishi miscya shidne buhta Krenkelya i pivdenne uzberezhzhya ostrova Komsomolec i uzberezhzhi v rajoni na ostrovi Zhovtnevoyi Revolyuciyi Za rahunok utvorennya ajsbergiv beregova liniya v cih miscyah zminyuyetsya protyagom roku bilsh nizh na kilometr sho ne tipovo dlya inshih beregiv arhipelagu Rozmiri ajsbergiv zazvichaj ne perevishuyut dvoh kilometriv v dovzhinu ale buvayut i vinyatki v 1953 roci buv zafiksovanij ajsberg rekordnih rozmiriv 12 km u dovzhinu i do 4 km zavshirshki Dlya vilnoyi vid lodu teritoriyi ostroviv harakterni chislenni kam yanisti rozsipi Na ostrovi Bilshovik voni zajmayut majzhe tretinu ne pokritoyi lodom ploshi Novitni karti Pivnichnoyi Zemli pokazali nayavnist ne zafiksovanoyi ranishe sistemi richok i ozer Dev yat richok arhipelagu mayut bilsh 200 km v dovzhinu z nih richki Ozerna ta Ushakova na ostrovi Komsomolec vidpovidno 64 i 58 km v dovzhinu na ostrovi Bilshovik richka Tora zavdovzhki majzhe 50 km i 45 kilometrova richka Skelyasta Richki Pivnichnoyi Zemli porozhisti shirina i glibina variyuyut zalezhno vid sezonu i pogodi v seredini lita z pochatkom povsyudnogo tanennya snigiv voni stayut povnovodnimi v inshij chas glibina yih ne perevishuye odnogo metra Z veresnya po lipen richki pokriti lodom Znachnih ozer nebagato plosha bilshosti z nih ne perevishuye 3 km Najbilshe ozero znahoditsya na ostrovi Bilshovik i maye ploshu blizko 60 km KlimatSaxifraga oppositifolia Klimat ostroviv morskij arktichnij Serednya bagatorichna temperatura 14 C Minimalna temperatura vzimku dosyagaye 47 C chastij silnij shtormovij viter do 40 m sek Vlitku najvisha temperatura pidnimayetsya do 6 2 C serednya temperatura sichnya vid 28 do 30 C lipnya vid 0 do 2 C Za rik vipadaye vid 200 do 500 mm opadiv perevazhno vlitku z maksimumom v serpni prichomu velika chastina opadiv vipadaye na pivnichnomu zahodi Pivnichnoyi Zemli Na glibini 15 sm znahoditsya bagatorichna merzlota Pid chas trivaloyi polyarnoyi nochi vidbuvayetsya velika vtrata tepla cherez efektivne viprominyuvannya Tomu temperaturi pidstilayuchoyi poverhni v cej chas z zhovtnya po berezen vklyuchno duzhe nizki tak serednya temperatura poverhni v sichni berezni vid 31 2 C do 31 8 C Proces viholodzhennya prizemnogo arktichnogo povitrya najintensivnishe vidbuvayetsya nad ostrovami Roslinnij i tvarinnij svitLyurik Navit vilni vid lodu dilyanki ostroviv arhipelagu ne bagati roslinnistyu Na ostrovi Bilshovik teritoriya zajnyata arktichnoyu tundroyu ne perevishuye 10 vid zagalnoyi ploshi i chim dali na pivnich tim menshe staye cej pokaznik tak na ostrovi Zhovtnevoyi Revolyuciyi tundroyu zajnyato lishe 5 a na ostrovi Komsomolec roslinnosti nemaye vzagali Z roslin zustrichayutsya v osnovnomu mohi i lishajniki z kvitkovih lisohvist mak polyarnij lomikamin Bilsh bagatij tvarinnij svit ostroviv Z ptahiv zustrichayetsya polyarna sova kuliki punochka bilij martin Pagophila eburnea rozhevij martin Rhodostethia rosea pomornik kochivnij burevisnik martin tripalij moryanka i kryachok ridshe gaga gagara bila kuripka martin sriblyastij i vilohvostij martin Xema sabini lyurik Iz ssavciv bilij vedmid sho zahodyat z materika diki pivnichni oleni pesci vovki lemingi ta inshi dribni grizuni U priberezhnih vodah meshkayut nerpi grenlandski tyuleni biluha morzh v tomu chisli endemik morya Laptyeva Odobenus rosmarus laptevi i lahtak Istoriya nazviEkspediciya Vilkickogo pidnyattya prapora Pri vidkritti arhipelag nazvanij uchasnikami ekspediciyi yak Tajvaj po pershih skladah ekspedicijnih krigolamiv i Oficijnu nazvu Zemlya Imperatora Mikoli II arhipelag otrimav 10 23 sichnya 1914 roku na chest caryuvavshogo todi rosijskogo imperatora nakazom 14 morskogo ministra Trivayut superechki pro te hto buv iniciatorom danogo najmenuvannya Vidomo sho Boris Vilkickij buv jogo prihilnikom yak do poyavi nakazu 14 tak i cherez dva desyatilittya Spochatku peredbachalosya sho arhipelag yavlyaye soboyu odin ostriv 11 sichnya 1926 roku Prezidiya Vserosijskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu svoyeyu postanovoyu perejmenuvala Zemlyu Imperatora Mikoli II v Pivnichnu Zemlyu buv perejmenovanij v ostriv Zgodom v 1931 1933 buli vidkriti inshi ostrovi arhipelagu yaki otrimali vid radyanskih pershovidkrivachiv Mikoli Urvanceva i Georgiya Ushakova nazvi Pioner Komsomolec Bilshovik Zhovtnevoyi Revolyuciyi Shmidta 1 grudnya 2006 roku Dumoyu Tajmirskogo Dolgano Neneckogo avtonomnogo okrugu bulo prijnyato postanovu yakoyu proponuvalosya povernuti arhipelagu Pivnichna Zemlya kolishnyu nazvu Zemlya Imperatora Mikoli II a takozh perejmenuvati ostriv v ostriv Cesarevicha Oleksiya ostriv Zhovtnevoyi revolyuciyi v ostriv Svyatoyi Oleksandri ostriv Bilshovik v ostriv Svyatoyi Olgi ostriv Komsomolec v ostriv Svyatoyi Mariyi ostriv Pioner v ostriv Svyatoyi Tetyani i ostriv Domashnij v ostriv svyatoyi Anastasiyi Nadali cya iniciativa ne bula pidtrimana U literaturiU romani Veniamina Kaverina Dva kapitani govoritsya sho Pivnichnu Zemlyu na pivroku ranishe Vilkickogo vidkriv batko Kati Tatarinovoyi Ivan Tatarinov ale cherez vtratu poshtovih listiv pro vidkrittya i zagibel ekspediciyi cej fakt lishivsya nevidomim PosilannyaUshakov G A Ostrov metelej Po nehozhennoj zemle L Gidrometeoizdat 1990 ISBN 5 286 00409 1 Urvancev N N Na Severnoj Zemle 2 e izd L 1969 PrimitkiGLOBALNE POTEPLINNYa DOPOMOGLO VIDKRITI NOVIJ OSTRIV