Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Нерпа кільчаста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pusa hispida (Schreber, 1775) | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Phoca hispida | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Не́рпа кі́льчаста (Pusa hispida) — вид морських ссавців родини тюленевих (Phocidae), поширений у холодних водах Північної півкулі.
Опис
Типова доросла кільчаста нерпа має 85 — 160 см в довжину і важить 40 — 90 кг. Хутро світло-сіре з чорними плямами; плями часто оточені світлим кільцем розмітки, від якого ці тюлені отримали власну назву. Кільчаста нерпа має невелику голову і маленьке товсте тіло. Їх морда коротка і вузька.
Ареал і середовище існування
Кільчаста нерпа зустрічається на всій території Північного Льодовитого океану. Її також можна зустріти в Балтійському морі, в Беринговому морі і Гудзоновій затоці. Вони відпочивають на плавучих крижинах, і прямують до півночі на щільнішу кригу. Деякі підвиди існують в прісній воді.
Спосіб життя
Самиці нерпи досягають статевої зрілості на 5–7 рік, а самці, як правило — приблизно на 6–8 рік. Цуценята народжуються на крижині або льодовику, в період з середини березня до початку квітня. Вагітність становить приблизно 9 місяців. Цуценята залежать від материнського догляду протягом 40 днів і створюють товстий шар жиру.
Спарювання починається в період з серпня по вересень. Самці шукають самиць для спарювання. Після чого самець і самиця можуть провести декілька днів разом до парування.
Природними ворогами нерпи є косатки (Orcinus orca), білі ведмеді (Ursus maritimus), вовки (Canis lupus) і росомахи (Gulo gulo), в дійсності, кільчаста нерпа є найкращим і найважливішим харчуванням для білого ведмедя.
Влітку кільчаста нерпа живиться вздовж кромки морського льоду в полярною тріскою (). На мілководді нерпа живиться меншою тріскою. У раціоні також є оселедець (Clupea), корюшка (Osmeridae), сиг (Coregonus), Cottoidea, окунь (Perca) і ракоподібні.
Підвиди
- : арктичні береги Європи, Росії, Канади і на Алясці, в тому числі Нова Земля, Шпіцберген, Гренландія і Баффінова Земля.
- : Північ Берингового моря
- : Камчатка, Охотське море і на південь до 35 ° п.ш. вздовж японського Тихоокеанського узбережжя.
- Pusa hispida botnica: у Балтійському морі, Ботнічній затоці і Фінській затоці.
- Pusa hispida ladogensis: Ладозьке озеро
- Pusa hispida saimensis: озеро Саїмаа в Фінляндії.
- Pusa sibirica: Байкал, інколи відокремлюють в окремий вид, близько споріднений з Pusa hispida botnica
- Pusa caspica: Каспійське море, інколи відокремлюють в окремий вид, близько споріднений з Pusa hispida botnica
Посилання
- Pusa hispida - Animal Diversity Web
Примітки
- Seal Specialist Group (1996). Pusa hispida. 2006. Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 9 May 2006. Database entry includes justification for why this species is of least concern
- C. Michael Hogan (2008) Polar Bear: Ursus maritimus, globalTwitcher.com, ed. Nicklas Stromberg [ 24 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nerpa kilchastaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 2 3 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Tyulenevi Phocidae Rid Nerpa Pusa Vid Nerpa kilchastaBinomialna nazvaPusa hispida Schreber 1775 SinonimiPhoca hispidaPosilannyaVikishovishe Pusa hispidaVikividi Pusa hispidaEOL 46559170ITIS 622018MSOP 41672NCBI 9718Fossilworks 80722 Ne rpa ki lchasta Pusa hispida vid morskih ssavciv rodini tyulenevih Phocidae poshirenij u holodnih vodah Pivnichnoyi pivkuli OpisTipova dorosla kilchasta nerpa maye 85 160 sm v dovzhinu i vazhit 40 90 kg Hutro svitlo sire z chornimi plyamami plyami chasto otocheni svitlim kilcem rozmitki vid yakogo ci tyuleni otrimali vlasnu nazvu Kilchasta nerpa maye neveliku golovu i malenke tovste tilo Yih morda korotka i vuzka Areal i seredovishe isnuvannyaKilchasta nerpa zustrichayetsya na vsij teritoriyi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Yiyi takozh mozhna zustriti v Baltijskomu mori v Beringovomu mori i Gudzonovij zatoci Voni vidpochivayut na plavuchih krizhinah i pryamuyut do pivnochi na shilnishu krigu Deyaki pidvidi isnuyut v prisnij vodi Sposib zhittyaSamici nerpi dosyagayut statevoyi zrilosti na 5 7 rik a samci yak pravilo priblizno na 6 8 rik Cucenyata narodzhuyutsya na krizhini abo lodoviku v period z seredini bereznya do pochatku kvitnya Vagitnist stanovit priblizno 9 misyaciv Cucenyata zalezhat vid materinskogo doglyadu protyagom 40 dniv i stvoryuyut tovstij shar zhiru Sparyuvannya pochinayetsya v period z serpnya po veresen Samci shukayut samic dlya sparyuvannya Pislya chogo samec i samicya mozhut provesti dekilka dniv razom do paruvannya Prirodnimi vorogami nerpi ye kosatki Orcinus orca bili vedmedi Ursus maritimus vovki Canis lupus i rosomahi Gulo gulo v dijsnosti kilchasta nerpa ye najkrashim i najvazhlivishim harchuvannyam dlya bilogo vedmedya Vlitku kilchasta nerpa zhivitsya vzdovzh kromki morskogo lodu v polyarnoyu triskoyu Na milkovoddi nerpa zhivitsya menshoyu triskoyu U racioni takozh ye oseledec Clupea koryushka Osmeridae sig Coregonus Cottoidea okun Perca i rakopodibni Pidvidi arktichni beregi Yevropi Rosiyi Kanadi i na Alyasci v tomu chisli Nova Zemlya Shpicbergen Grenlandiya i Baffinova Zemlya Pivnich Beringovogo morya Kamchatka Ohotske more i na pivden do 35 p sh vzdovzh yaponskogo Tihookeanskogo uzberezhzhya Pusa hispida botnica u Baltijskomu mori Botnichnij zatoci i Finskij zatoci Pusa hispida ladogensis Ladozke ozero Pusa hispida saimensis ozero Sayimaa v Finlyandiyi Pusa sibirica Bajkal inkoli vidokremlyuyut v okremij vid blizko sporidnenij z Pusa hispida botnica Pusa caspica Kaspijske more inkoli vidokremlyuyut v okremij vid blizko sporidnenij z Pusa hispida botnicaPosilannyaPusa hispida Animal Diversity WebPrimitkiSeal Specialist Group 1996 Pusa hispida 2006 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi IUCN 2006 www iucnredlist org Pereglyanuto 9 May 2006 Database entry includes justification for why this species is of least concern C Michael Hogan 2008 Polar Bear Ursus maritimus globalTwitcher com ed Nicklas Stromberg 24 grudnya 2008 u Wayback Machine