Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гудзо́нова зато́ка (англ. Hudson Bay, фр. baie d'Hudson інук. ᑲᖏᖅᓱᐊᓗᒃ ᐃᓗᐊ ᐐᓂᐹᒄ) — природний величезний та відносно мілководний резервуар води у північно-східній Канаді.
| англ. Hudson Bay фр. baie d'Hudson інук. ᑲᖏᖅᓱᐊᓗᒃ ᐃᓗᐊ ᐐᓂᐹᒄ інук. Kangiqsualuk ilua інук. Tasiujarjuaq Wînipekw Wînipâkw | |
|---|---|
 | |
| 60°00′ пн. ш. 85°00′ зх. д. / 60.000° пн. ш. 85.000° зх. д.Координати: 60°00′ пн. ш. 85°00′ зх. д. / 60.000° пн. ш. 85.000° зх. д. | |
| Назва на честь | Генрі Гудзон[1] |
| Частина від | Північний Льодовитий океан |
| складники | Джеймс[1] |
| гирло | Гудзонова протока |
| Прибережні країни |  Канада |
| Регіон | Онтаріо Квебек Манітоба Нунавут |
| Довжина | 1370 км |
| Ширина | 1050 км |
| Площа | 1 240 000 |
| Середня глибина | 100 м |
| Максимальна глибина | 270 м |
| Площа водозабору | 3 861 400 км² |
| Вливаються | |
| Острови | Белчер, , Мансел, Котс, Акіміски |
| ідентифікатори і посилання | |
| P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic | 4252 |
| GeoNames | 5978134 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑68841 ·R (Онтаріо, Квебек, Манітоба, Нунавут) |
  Гудзонова затока Гудзонова затока (Канада) | |
 Гудзонова затока у Вікісховищі | |
Географія
Міжнародна гідрографічна організація вважає Гудзонову затоку частиною Північного Льодовитого океану, але деякі інші джерела вважають затоку частиною Атлантичного океану, не в останню чергу через те, що водообмін затоки з Атлантикою значно перевершує її водообмін з Північним Льодовитим океаном.
На півночі Гудзонова протока сполучає Гудзонову затоку з Атлантичним океаном; на її півдні — внутрішня затока Джеймс.
Води Гудзонової затоки омивають узбережжя провінцій Манітоби, Онтаріо, Квебеку та території Нунавут.
Площа поверхні затоки складає 819 000 км² або 1 240 000 км² (якщо до складу Гудзонової затоки включають Гудзонову протоку та затоки Джеймс, Фокс і Унгава). Водозбірний басейн затоки дуже великий, близько 3 861 400 км², і охоплює південно-східну частину Нунавута і Саскачевана, більшу частину Манітоби, Онтаріо, Квебеку і навіть невелику частину американських штатів Північна Дакота, Південна Дакота, Міннесота і Монтана.
Геологія
Затока розташована поблизу центру гравітаційної аномалії, яка була детально відображена на картах, отриманих за допомогою апарату GRACE.
Акваторія виникла в результаті затоплення низин водами гігантського льодовикового озера під час кліматичного катаклізму близько 6200 р. до н. е. Точна дата дискусійна, проте можна з упевненістю сказати, що море утворилося за деякий час до велетенського скандинавського зсуву Стурегга . У південно-східній частині імовірно знаходиться ударний метеоритний кратер діаметром 443 км . Гіпотетична східна кромка цього кратеру - майже ідеальної форми дуга Настапока, а центр має знаходитися у районі архіпелагу Белчер. Західне узбережжя низинне і рівне на північ аж до Арвіату, далі стаючи все більш порізаним і скелястим; найглибше вдаються в сушу затоки Честерфілд та Ранкін.
Морське дно в районі затоки зазнає ізостатичне підняття, здіймаючись зі швидкістю приблизно 60 см на 100 років і все більше оголюючись.
Історія
Затоку названо на честь британського дослідника Генрі Гудзона (англ. Henry Hudson), який в 1610 досліджував її узбережжя на шхуні «Діскавері» (англ. Discovery), екіпаж якого вчинив бунт 12 липня 1611 після довгої зими на кризі, що захопила корабель.
У роках 1668-1669 корабель «Нонсач» (англ. Nonsuch) повернувся з Англії в Гудзонову затоку: саме тоді й почалася жвава торгівля хутром факторією, яка згодом переросла у Компанію Гудзонової затоки.
Межі затоки
Міжнародна гідрографічна організація так визначає межі Гудзонової затоки::
- На півночі: Лінія від мису Нувук (62°21′ пн. ш. 78°06′ зх. д. / 62.350° пн. ш. 78.100° зх. д.) до мису Лейсон, що є південно-східною точкою острова Саутгемптон , південним і західним берегом острова до його північного краю, звідти лінія до мису Біч (66°03′ пн. ш. 86°06′ зх. д. / 66.050° пн. ш. 86.100° зх. д.) на материку.
Острови
У Гудзоновій затоці багато островів, які переважно розташовані біля східного узбережжя. Всі острова Гудзонової затоки, як і острови в затоці Джеймс, є частиною території Нунавут, хоча права на деякі з них оскаржуються народом крі.
Найбільші острови: Котс і Мансел та Акіміски і Чарлтон у затоці Джеймс. У Гудзоновій затоці також розташовані архіпелаг Белчер (англ. Belcher Islands) та .
Клімат
Акваторія затоки лежить в субарктичному кліматичному поясі, південна (затока Джарвіс) — помірному кліматичному поясі. Влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря. Зустрічається багато морської криги. Прохолодне сире літо з частими туманами; досить вітряна волога зима. На півдні панують помірні повітряні маси, переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми, влітку тумани.
Біологія
Акваторія затоки утворює окремий екорегіон Гудзоновий комплекс арктичної зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до арктичної зони.
Води Гудзонової затоки містять велику кількість розчинених поживних речовин, тому одноклітинні водорості швидко ростуть у верхніх, освітлених шарах води. Дрібні ракоподібні, як і безхребетні, що мешкають на дні, служать джерелом їжі для молюсків, морських їжаків і морських зірок.
Серед риб, що мешкають у затоці, можна назвати полярну камбалу, тріску, палтуса та лосося, мігруючого в озера і річки на нерест. Кільчасті нерпи, бородаті тюлені та гренландські лисуни населяють райони, де є ділянки чистої води. Моржі, дельфіни і косатки живуть в північній частині затоки, а білі ведмеді мігрують взимку з півночі, щоб полювати на тюленів на льоду.
Близько 200 видів птахів збираються на узбережжі та на островах; до них належать качки, мартини, гаги, гагари, гуски білі, лебеді, кулики, снігові сови і круки. На берегах затоки зустрічаються такі травоїдні ссавці, як карибу і вівцебики, також тут водяться хутрові звірі.
Див. також
Примітки
- https://www.britannica.com/place/Hudson-Bay
- . International Hydrographic Organization. 2002. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 липня 2017.
- Lewis, Edward Lyn; Jones, E. Peter та ін., ред. (2000). . Springer. с. 101, 282—283. ISBN . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 26 листопада 2010.
- McColl, R.W. (2005). . Infobase Publishing. с. 57. ISBN . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 26 листопада 2010.
- Earle, Sylvia A.; Glover, Linda K. (2008). . National Geographic Books. с. 112. ISBN . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 26 листопада 2010.
- Reddy, M. P. M. (2001). . Taylor & Francis. с. 8. ISBN . Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 26 листопада 2010.
- Day, Trevor; Garratt, Richard (2006). . Infobase Publishing. с. 21. ISBN . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 26 листопада 2010.
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2018.
- Canada Drainage Basins. The National Atlas of Canada, 5th edition. Natural Resources Canada. 1985
- Rick Schulting та ін. Catastrophic final flooding of Doggerland by the Storegga slide tsunami. Academia.edu (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2015. Процитовано 1 березня 2015.
{{}}: Явне використання «та ін.» у:|author=() - В. П. Юрковец. . icmmg.nsc.ru (рос.). . Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
- James H. Marsh (2 квітня 2009). Hudson Bay. The Canadian Encyclopedia (англ.). оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 8 травня 2020.
- (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Посилання
- Гудзонова затока // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Hudson Bay (SEA, CANADA [ 10 березня 2018 у Wayback Machine.]) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Hudson Bay / The Encyclopedia of Earth (англ.)
- Hudson Bay / The Canadian Encyclopedia [ 11 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Гудзонов залив [ 11 грудня 2018 у Wayback Machine.] / БСЭ (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gudzo nova zato ka angl Hudson Bay fr baie d Hudson inuk ᑲᖏᖅᓱᐊᓗᒃ ᐃᓗᐊ ᐐᓂᐹᒄ prirodnij velicheznij ta vidnosno milkovodnij rezervuar vodi u pivnichno shidnij Kanadi Gudzonova zatokaangl Hudson Bay fr baie d Hudson inuk ᑲᖏᖅᓱᐊᓗᒃ ᐃᓗᐊ ᐐᓂᐹᒄ inuk Kangiqsualuk ilua inuk Tasiujarjuaq Winipekw Winipakw60 00 pn sh 85 00 zh d 60 000 pn sh 85 000 zh d 60 000 85 000 Koordinati 60 00 pn sh 85 00 zh d 60 000 pn sh 85 000 zh d 60 000 85 000Nazva na chest Genri Gudzon 1 Chastina vid Pivnichnij Lodovitij okeanskladniki Dzhejms 1 girlo Gudzonova protokaPriberezhni krayini KanadaRegion Ontario Kvebek Manitoba NunavutDovzhina 1370 kmShirina 1050 kmPlosha 1 240 000Serednya glibina 100 mMaksimalna glibina 270 mPlosha vodozaboru 3 861 400 km Vlivayutsya Cherchill d Gejs richka d d Nelson d Telon richka d d d d d d d d d d d d d d d d d Sil d d d d d d i dOstrovi Belcher Mansel Kots Akimiskiidentifikatori i posilannyaP3006 identifikator Marine Regions Geographic 4252GeoNames 5978134U proyekti OpenStreetMap 68841 R Ontario Kvebek Manitoba Nunavut Gudzonova zatokaGudzonova zatoka Kanada Gudzonova zatoka u VikishovishiGudzonova zatoka z kosmosuGeografiyaVodozbirnij basejn Gudzonovoyi zatoki Mizhnarodna gidrografichna organizaciya vvazhaye Gudzonovu zatoku chastinoyu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu ale deyaki inshi dzherela vvazhayut zatoku chastinoyu Atlantichnogo okeanu ne v ostannyu chergu cherez te sho vodoobmin zatoki z Atlantikoyu znachno perevershuye yiyi vodoobmin z Pivnichnim Lodovitim okeanom Na pivnochi Gudzonova protoka spoluchaye Gudzonovu zatoku z Atlantichnim okeanom na yiyi pivdni vnutrishnya zatoka Dzhejms Vodi Gudzonovoyi zatoki omivayut uzberezhzhya provincij Manitobi Ontario Kvebeku ta teritoriyi Nunavut Plosha poverhni zatoki skladaye 819 000 km abo 1 240 000 km yaksho do skladu Gudzonovoyi zatoki vklyuchayut Gudzonovu protoku ta zatoki Dzhejms Foks i Ungava Vodozbirnij basejn zatoki duzhe velikij blizko 3 861 400 km i ohoplyuye pivdenno shidnu chastinu Nunavuta i Saskachevana bilshu chastinu Manitobi Ontario Kvebeku i navit neveliku chastinu amerikanskih shtativ Pivnichna Dakota Pivdenna Dakota Minnesota i Montana GeologiyaZatoka roztashovana poblizu centru gravitacijnoyi anomaliyi yaka bula detalno vidobrazhena na kartah otrimanih za dopomogoyu aparatu GRACE Akvatoriya vinikla v rezultati zatoplennya nizin vodami gigantskogo lodovikovogo ozera pid chas klimatichnogo kataklizmu blizko 6200 r do n e Tochna data diskusijna prote mozhna z upevnenistyu skazati sho more utvorilosya za deyakij chas do veletenskogo skandinavskogo zsuvu Sturegga U pivdenno shidnij chastini imovirno znahoditsya udarnij meteoritnij krater diametrom 443 km Gipotetichna shidna kromka cogo krateru majzhe idealnoyi formi duga Nastapoka a centr maye znahoditisya u rajoni arhipelagu Belcher Zahidne uzberezhzhya nizinne i rivne na pivnich azh do Arviatu dali stayuchi vse bilsh porizanim i skelyastim najglibshe vdayutsya v sushu zatoki Chesterfild ta Rankin Morske dno v rajoni zatoki zaznaye izostatichne pidnyattya zdijmayuchis zi shvidkistyu priblizno 60 sm na 100 rokiv i vse bilshe ogolyuyuchis IstoriyaZatoku nazvano na chest britanskogo doslidnika Genri Gudzona angl Henry Hudson yakij v 1610 doslidzhuvav yiyi uzberezhzhya na shhuni Diskaveri angl Discovery ekipazh yakogo vchiniv bunt 12 lipnya 1611 pislya dovgoyi zimi na krizi sho zahopila korabel U rokah 1668 1669 korabel Nonsach angl Nonsuch povernuvsya z Angliyi v Gudzonovu zatoku same todi j pochalasya zhvava torgivlya hutrom faktoriyeyu yaka zgodom pererosla u Kompaniyu Gudzonovoyi zatoki Mezhi zatokiMizhnarodna gidrografichna organizaciya tak viznachaye mezhi Gudzonovoyi zatoki Na pivnochi Liniya vid misu Nuvuk 62 21 pn sh 78 06 zh d 62 350 pn sh 78 100 zh d 62 350 78 100 do misu Lejson sho ye pivdenno shidnoyu tochkoyu ostrova Sautgempton pivdennim i zahidnim beregom ostrova do jogo pivnichnogo krayu zvidti liniya do misu Bich 66 03 pn sh 86 06 zh d 66 050 pn sh 86 100 zh d 66 050 86 100 na materiku OstroviU Gudzonovij zatoci bagato ostroviv yaki perevazhno roztashovani bilya shidnogo uzberezhzhya Vsi ostrova Gudzonovoyi zatoki yak i ostrovi v zatoci Dzhejms ye chastinoyu teritoriyi Nunavut hocha prava na deyaki z nih oskarzhuyutsya narodom kri Najbilshi ostrovi Kots i Mansel ta Akimiski i Charlton u zatoci Dzhejms U Gudzonovij zatoci takozh roztashovani arhipelag Belcher angl Belcher Islands ta KlimatAkvatoriya zatoki lezhit v subarktichnomu klimatichnomu poyasi pivdenna zatoka Dzharvis pomirnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut pomirni povitryani masi vzimku polyarni Chitko vidstezhuyetsya sezonna zmina perevazhayuchih vitriv Dosit veliki richni amplitudi temperaturi povitrya Zustrichayetsya bagato morskoyi krigi Proholodne sire lito z chastimi tumanami dosit vitryana vologa zima Na pivdni panuyut pomirni povitryani masi perevazhaye zahidnij perenos Znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Cilij rik perevazhaye ciklonichna diyalnist pogoda minliva chasti shtormi vlitku tumani BiologiyaAkvatoriya zatoki utvoryuye okremij ekoregion Gudzonovij kompleks arktichnoyi zoogeografichnoyi provinciyi U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do arktichnoyi zoni Vodi Gudzonovoyi zatoki mistyat veliku kilkist rozchinenih pozhivnih rechovin tomu odnoklitinni vodorosti shvidko rostut u verhnih osvitlenih sharah vodi Dribni rakopodibni yak i bezhrebetni sho meshkayut na dni sluzhat dzherelom yizhi dlya molyuskiv morskih yizhakiv i morskih zirok Sered rib sho meshkayut u zatoci mozhna nazvati polyarnu kambalu trisku paltusa ta lososya migruyuchogo v ozera i richki na nerest Kilchasti nerpi borodati tyuleni ta grenlandski lisuni naselyayut rajoni de ye dilyanki chistoyi vodi Morzhi delfini i kosatki zhivut v pivnichnij chastini zatoki a bili vedmedi migruyut vzimku z pivnochi shob polyuvati na tyuleniv na lodu Blizko 200 vidiv ptahiv zbirayutsya na uzberezhzhi ta na ostrovah do nih nalezhat kachki martini gagi gagari guski bili lebedi kuliki snigovi sovi i kruki Na beregah zatoki zustrichayutsya taki travoyidni ssavci yak karibu i vivcebiki takozh tut vodyatsya hutrovi zviri Div takozhMore TirellaPrimitkihttps www britannica com place Hudson Bay International Hydrographic Organization 2002 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 1 lipnya 2017 Lewis Edward Lyn Jones E Peter ta in red 2000 Springer s 101 282 283 ISBN 978 0 7923 6439 9 Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 26 listopada 2010 McColl R W 2005 Infobase Publishing s 57 ISBN 978 0 8160 5786 3 Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 26 listopada 2010 Earle Sylvia A Glover Linda K 2008 National Geographic Books s 112 ISBN 978 1 4262 0319 0 Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 26 listopada 2010 Reddy M P M 2001 Taylor amp Francis s 8 ISBN 978 90 5410 706 4 Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 26 listopada 2010 Day Trevor Garratt Richard 2006 Infobase Publishing s 21 ISBN 978 0 8160 5327 8 Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 26 listopada 2010 Arhiv originalu za 11 grudnya 2017 Procitovano 12 grudnya 2018 Canada Drainage Basins The National Atlas of Canada 5th edition Natural Resources Canada 1985 Rick Schulting ta in Catastrophic final flooding of Doggerland by the Storegga slide tsunami Academia edu angl Arhiv originalu za 7 bereznya 2015 Procitovano 1 bereznya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka V P Yurkovec icmmg nsc ru ros Arhiv originalu za 4 lipnya 2017 Procitovano 5 sichnya 2017 James H Marsh 2 kvitnya 2009 Hudson Bay The Canadian Encyclopedia angl originalu za 11 grudnya 2018 Procitovano 8 travnya 2020 PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2010 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 PosilannyaGudzonova zatoka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Hudson Bay SEA CANADA 10 bereznya 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Hudson Bay The Encyclopedia of Earth angl Hudson Bay The Canadian Encyclopedia 11 grudnya 2018 u Wayback Machine angl Gudzonov zaliv 11 grudnya 2018 u Wayback Machine BSE ros