Дуга Настапока — виразно дугоподібний відрізок південно-східного узбережжя Гудзонової затоки, Канада, що простягається від найпівнічнішого з островів Гоупвелл до [en] поблизу з'єднання із затокою Джеймса. Це помітна, майже ідеальна дуга кола, що охоплює понад 160° кола діаметром 450 км. Незважаючи на те, що кругла форма привела до припущень, що це є ударним кратером, немає жодних доказів цієї гіпотези, науковці припускають, що дуга утворилася в результаті вигину літосфери під час Трансгудзонського орогенезу.
Геологія
Корінна порода, що складає берегову лінію та ландшафт та лежить усередині дуги Настапока, в основному складається з порід архейського віку [en]. За площею ці породи складаються приблизно з 60 % архейських гранітних плутонів і гранітного гнейсу. До гранітних порід належать типово листуваті гранодіорити, кварцові діорити, [en], граніти; споріднені інтрузивні породи; та їх метаморфізовані еквіваленти. Менш поширеними є шаруваті гнейси, мігматити та сміжні породи, що часто утворюють лінійні пояси східного простягання. Близько 20 % кратону Сьюпіріор складається з метаморфізованих архейських вулканічних і осадових порід. Вони зустрічаються у вигляді щільно складчастих, злегка метаморфізованих (зеленосланцевих), що збереглися у східному напрямку, від подовжених до неправильних структурних басейнів, відомих як зеленокам'яні пояси. Найпоширеніша вулканічна порода — метаморфізовані базальти, які мають первинні структури, напр. лави-подушки, що вказують на підводні виверження вулканів. Метаморфізовані осадові товщі складаються здебільшого з прошарових [en] і пісковиків з осадовими структурами, що вказують на турбідіти.
Велика трикутна територія навколо [en], яка має у своєму складі короткий відрізок дуги Настапока, покрита приблизно 1 км недеформованого, рожевого та червоного, переважно річкового, багатого польовим шпатом пісковиком, який перемішаний з невеликими пластами конгломерату і базальтовими, лавовими потоками. Ці товщі, відомі як група затоки Річмонд, незгідно підстилаються архейськими кристалічними породами кратону Сьюпіріор і зараз збереглися у розломах у межах грабена Річмондської затоки. Грабен, його розломи та група Річмондської затоки незгідно перекриті товщами групи Настапока
Частина Гудзонової затоки безпосередньо біля берега і частково оточена дугою Настапока підстилається ранньопротерозойськими товщами групи Настапока. Поруч із дугою Настапока ці товщі утворюють гомокліналь, що має плавне падіння на захід і складається з неметаморфізованого або злегка метаморфізованого пісковику, строматолітовмісного доломіту, [en] та базальту. Далі на захід, оголення на островах [en] і Белчер, товщі групи Настапока стають часто ізоклінально складчастими. Ці товщі незгідно перекривають архейські товщі кратону Сьюпіріор та протерозойської групи Річмонд. Незгідність між ранньопротерозойською групою Настапока та нижчим архейським кратоном Сьюпіріор лежить усередині дуги Настапока, що визначається краєм дугоподібного східного узбережжя Гудзонової затоки. Незгідність складається з недеформованих доломітів, що містять строматоліт, що перекривають або листовим архейським гранодіорітами, або нахилені та еродованими товщами групи Річмондської затоки. Тонкий конгломератний кварцовий пісковик відокремлює доломіти від підстилаючих товщ і становить основу групи Настапока .
Утворення
Утворення дуги Настапоки було джерелом дискусій серед геологів. Відзначаючи нестачу ударних структур на Землі по відношенню до Місяця і Марса і дивовижну кривизну берегової лінії цієї частини Гудзонової затоки, Білз припускав, що дуга Настапоки, можливо, є частиною докембрійського ударного кратеру, який є за розміром порівняним з Морем Криз на Місяці. Вілсон оцінює інтерпретацію Білза і пропонує альтернативну гіпотезу про те, що дуга Настапока утворилася в результаті зіткнення архейських континентів і закриття давнього океанічного басейну. У серпні 1972 року [en] і Дж. Пол Баррінджер провели ретельне дослідження дуги Настапока. Вони дослідили оголення порід, що трапляються в районі дуги Настапоки, і виявили повну відсутність конусів руйнування, [en] типу чи інших незвичайних розплавних порід, [en] чи мілонітів, радіальних розломів чи тріщин, незвичайних ін'єкційних брекчій чи будь-яких інших доказів ударного метаморфізму. Виходячи з чисельного моделювання, регіональної геології та відсутності доказів впливу гіпершвидкості, нинішній загальний консенсус полягає в тому, що це дугоподібна межа тектонічного походження між складчастим поясом Белчера та кристалічними породами Верхнього кратону, створеними під час Трансгудзона. Орогенез приблизно 2,0–1,8 мільярда років тому.
Проте деякі вчені припустили, що існуюча структура давньої архейської ударної структури могла бути реактивована під час трансгудзонського орогенезу та модифікована, щоб утворити дугу Настапоки. Деформація, що супроводжувала трансгудзонську орогенію, могла приховати докази такого архейського впливу.
Примітки
- Beals, C.S., 1968. On the possibility of a catastrophic origin for the great arc of eastern Hudson Bay. In: Beals, C.S. (Ed.), pp. 985—999. Science, History and Hudson Bay, Vol. 2, Department of Energy Mines and Resources, Ottawa.
- Eaton, D.W., and Darbyshire, F., 2010. Lithospheric architecture and tectonic evolution of the Hudson Bay region, Tectonophysics. 480(1–4), 1–22, doi:10.1016/j.tecto.2009.09.006.
- Martini, I.P., 1986. Canadian Inland Seas, Elsevier oceanography series, Vol. 44, Elsevier Science, 494 pp.
- Chandler, F.W. and Schwarz, E.J., 1980. Tectonics of the Richmond Gulf area, northern Quebec-a hypothesis. Current research, part C. Geological Survey of Canada, Paper, pp. 59-68.
- Chandler, F.W. and Parrish, R.R., 1989. Age of the Richmond Gulf Group and implications for rifting in the Trans-Hudson Orogen, Canada. Precambrian Research, 44(3-4), pp. 277—288.
- Ciesielski, A., 1983, Géologie d'une portion sud de l'arc Nastapoka, Baie D'hudson, Quebec. Geological Survey of Canada, Open File no. 896. Scale 1:250,000
- Wilson, J.T., 1968. Comparison of the Hudson Bay arc with some other features. In: Beals, C.S. (Ed.), pp. 1015—1033. Science, History and Hudson Bay, Vol. 2. Department of Energy Mines and Resources, Ottawa.
- Dietz, R.S., and Barringer, J.P., 1973. Hudson Bay Arc as an Astrobleme: a Negative Search. Meteoritics. 8(1), pp. 28–29.
- Hynes, A., 1991. The gravity field of eastern Hudson Bay: Evidence for a flextural origin for the Hudson Bay (Nastapoka) Arc?. Tectonics, 10(4), pp. 722—728.
- Darbyshire, F.A., and Eaton, D.W., 2010. The lithospheric root beneath Hudson Bay, Canada from Rayleigh wave dispersion: No clear seismological distinction between Archean and Proterozoic mantle, Lithos. 120(1–2), 144—159, doi:10.1016/j.lithos.2010.04.010.
- Goodings, C.R. & Brookfield, M.E., 1992. Proterozoic transcurrent movements along the Kapuskasing lineament (Superior Province, Canada) and their relationship to surrounding structures. Earth-Science Reviews, 32: 147—185.
- Bleeker, W., and Pilkington, M., 2004. The 450-km-diameter Nastapoka Arc: Earth's oldest and largest preserved impact scar? Program with Abstracts — Geological Association of Canada; Mineralogical Association of Canada: Joint Annual Meeting, 2004, Vol. 29, pp. 344.
Посилання
Координати: 56°50′ пн. ш. 78°20′ зх. д. / 56.833° пн. ш. 78.333° зх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Duga Nastapoka virazno dugopodibnij vidrizok pivdenno shidnogo uzberezhzhya Gudzonovoyi zatoki Kanada sho prostyagayetsya vid najpivnichnishogo z ostroviv Goupvell do en poblizu z yednannya iz zatokoyu Dzhejmsa Ce pomitna majzhe idealna duga kola sho ohoplyuye ponad 160 kola diametrom 450 km Nezvazhayuchi na te sho krugla forma privela do pripushen sho ce ye udarnim kraterom nemaye zhodnih dokaziv ciyeyi gipotezi naukovci pripuskayut sho duga utvorilasya v rezultati viginu litosferi pid chas Transgudzonskogo orogenezu Duga NastapokaGeologiyaKorinna poroda sho skladaye beregovu liniyu ta landshaft ta lezhit useredini dugi Nastapoka v osnovnomu skladayetsya z porid arhejskogo viku en Za plosheyu ci porodi skladayutsya priblizno z 60 arhejskih granitnih plutoniv i granitnogo gnejsu Do granitnih porid nalezhat tipovo listuvati granodioriti kvarcovi dioriti en graniti sporidneni intruzivni porodi ta yih metamorfizovani ekvivalenti Mensh poshirenimi ye sharuvati gnejsi migmatiti ta smizhni porodi sho chasto utvoryuyut linijni poyasi shidnogo prostyagannya Blizko 20 kratonu Syupirior skladayetsya z metamorfizovanih arhejskih vulkanichnih i osadovih porid Voni zustrichayutsya u viglyadi shilno skladchastih zlegka metamorfizovanih zelenoslancevih sho zbereglisya u shidnomu napryamku vid podovzhenih do nepravilnih strukturnih basejniv vidomih yak zelenokam yani poyasi Najposhirenisha vulkanichna poroda metamorfizovani bazalti yaki mayut pervinni strukturi napr lavi podushki sho vkazuyut na pidvodni viverzhennya vulkaniv Metamorfizovani osadovi tovshi skladayutsya zdebilshogo z prosharovih en i piskovikiv z osadovimi strukturami sho vkazuyut na turbiditi Velika trikutna teritoriya navkolo en yaka maye u svoyemu skladi korotkij vidrizok dugi Nastapoka pokrita priblizno 1 km nedeformovanogo rozhevogo ta chervonogo perevazhno richkovogo bagatogo polovim shpatom piskovikom yakij peremishanij z nevelikimi plastami konglomeratu i bazaltovimi lavovimi potokami Ci tovshi vidomi yak grupa zatoki Richmond nezgidno pidstilayutsya arhejskimi kristalichnimi porodami kratonu Syupirior i zaraz zbereglisya u rozlomah u mezhah grabena Richmondskoyi zatoki Graben jogo rozlomi ta grupa Richmondskoyi zatoki nezgidno perekriti tovshami grupi Nastapoka Chastina Gudzonovoyi zatoki bezposeredno bilya berega i chastkovo otochena dugoyu Nastapoka pidstilayetsya rannoproterozojskimi tovshami grupi Nastapoka Poruch iz dugoyu Nastapoka ci tovshi utvoryuyut gomoklinal sho maye plavne padinnya na zahid i skladayetsya z nemetamorfizovanogo abo zlegka metamorfizovanogo piskoviku stromatolitovmisnogo dolomitu en ta bazaltu Dali na zahid ogolennya na ostrovah en i Belcher tovshi grupi Nastapoka stayut chasto izoklinalno skladchastimi Ci tovshi nezgidno perekrivayut arhejski tovshi kratonu Syupirior ta proterozojskoyi grupi Richmond Nezgidnist mizh rannoproterozojskoyu grupoyu Nastapoka ta nizhchim arhejskim kratonom Syupirior lezhit useredini dugi Nastapoka sho viznachayetsya krayem dugopodibnogo shidnogo uzberezhzhya Gudzonovoyi zatoki Nezgidnist skladayetsya z nedeformovanih dolomitiv sho mistyat stromatolit sho perekrivayut abo listovim arhejskim granodioritami abo nahileni ta erodovanimi tovshami grupi Richmondskoyi zatoki Tonkij konglomeratnij kvarcovij piskovik vidokremlyuye dolomiti vid pidstilayuchih tovsh i stanovit osnovu grupi Nastapoka UtvorennyaUtvorennya dugi Nastapoki bulo dzherelom diskusij sered geologiv Vidznachayuchi nestachu udarnih struktur na Zemli po vidnoshennyu do Misyacya i Marsa i divovizhnu kriviznu beregovoyi liniyi ciyeyi chastini Gudzonovoyi zatoki Bilz pripuskav sho duga Nastapoki mozhlivo ye chastinoyu dokembrijskogo udarnogo krateru yakij ye za rozmirom porivnyanim z Morem Kriz na Misyaci Vilson ocinyuye interpretaciyu Bilza i proponuye alternativnu gipotezu pro te sho duga Nastapoka utvorilasya v rezultati zitknennya arhejskih kontinentiv i zakrittya davnogo okeanichnogo basejnu U serpni 1972 roku en i Dzh Pol Barrindzher proveli retelne doslidzhennya dugi Nastapoka Voni doslidili ogolennya porid sho traplyayutsya v rajoni dugi Nastapoki i viyavili povnu vidsutnist konusiv rujnuvannya en tipu chi inshih nezvichajnih rozplavnih porid en chi milonitiv radialnih rozlomiv chi trishin nezvichajnih in yekcijnih brekchij chi bud yakih inshih dokaziv udarnogo metamorfizmu Vihodyachi z chiselnogo modelyuvannya regionalnoyi geologiyi ta vidsutnosti dokaziv vplivu gipershvidkosti ninishnij zagalnij konsensus polyagaye v tomu sho ce dugopodibna mezha tektonichnogo pohodzhennya mizh skladchastim poyasom Belchera ta kristalichnimi porodami Verhnogo kratonu stvorenimi pid chas Transgudzona Orogenez priblizno 2 0 1 8 milyarda rokiv tomu Prote deyaki vcheni pripustili sho isnuyucha struktura davnoyi arhejskoyi udarnoyi strukturi mogla buti reaktivovana pid chas transgudzonskogo orogenezu ta modifikovana shob utvoriti dugu Nastapoki Deformaciya sho suprovodzhuvala transgudzonsku orogeniyu mogla prihovati dokazi takogo arhejskogo vplivu PrimitkiBeals C S 1968 On the possibility of a catastrophic origin for the great arc of eastern Hudson Bay In Beals C S Ed pp 985 999 Science History and Hudson Bay Vol 2 Department of Energy Mines and Resources Ottawa Eaton D W and Darbyshire F 2010 Lithospheric architecture and tectonic evolution of the Hudson Bay region Tectonophysics 480 1 4 1 22 doi 10 1016 j tecto 2009 09 006 Martini I P 1986 Canadian Inland Seas Elsevier oceanography series Vol 44 Elsevier Science 494 pp Chandler F W and Schwarz E J 1980 Tectonics of the Richmond Gulf area northern Quebec a hypothesis Current research part C Geological Survey of Canada Paper pp 59 68 Chandler F W and Parrish R R 1989 Age of the Richmond Gulf Group and implications for rifting in the Trans Hudson Orogen Canada Precambrian Research 44 3 4 pp 277 288 Ciesielski A 1983 Geologie d une portion sud de l arc Nastapoka Baie D hudson Quebec Geological Survey of Canada Open File no 896 Scale 1 250 000 Wilson J T 1968 Comparison of the Hudson Bay arc with some other features In Beals C S Ed pp 1015 1033 Science History and Hudson Bay Vol 2 Department of Energy Mines and Resources Ottawa Dietz R S and Barringer J P 1973 Hudson Bay Arc as an Astrobleme a Negative Search Meteoritics 8 1 pp 28 29 Hynes A 1991 The gravity field of eastern Hudson Bay Evidence for a flextural origin for the Hudson Bay Nastapoka Arc Tectonics 10 4 pp 722 728 Darbyshire F A and Eaton D W 2010 The lithospheric root beneath Hudson Bay Canada from Rayleigh wave dispersion No clear seismological distinction between Archean and Proterozoic mantle Lithos 120 1 2 144 159 doi 10 1016 j lithos 2010 04 010 Goodings C R amp Brookfield M E 1992 Proterozoic transcurrent movements along the Kapuskasing lineament Superior Province Canada and their relationship to surrounding structures Earth Science Reviews 32 147 185 Bleeker W and Pilkington M 2004 The 450 km diameter Nastapoka Arc Earth s oldest and largest preserved impact scar Program with Abstracts Geological Association of Canada Mineralogical Association of Canada Joint Annual Meeting 2004 Vol 29 pp 344 PosilannyaKoordinati 56 50 pn sh 78 20 zh d 56 833 pn sh 78 333 zh d 56 833 78 333