Російська гідрографічна експедиція Північного Льодовитого океану (1910 - 1915) була організована з метою розробки та освоєння Північного морського шляху. В її складі було два криголамних пароплави - і . Експедиція просувалася північною акваторією Північного Льодовитого океану зі сходу на захід.
Підготовка експедиції
Після поразки в російсько-японській війні з'явилася необхідність в переміщенні військових цивільних вантажів не по південному маршруту, через Суецький канал, а по півночі, вздовж узбережжя Північного Льодовитого океану. Перед Російською Гідрографічної експедицією Північного Льодовитого океану було поставлено грандіозне завдання - потрібно було освоїти і описати Північний морський шлях як альтернативу південним океанським трасам. План експедиції був розроблений за активної участі О.В.Колчака і . Програма експедиції була розрахована на п'ятирічний термін. Підготовка до експедиції активізувалася після того, як в 1907 році начальником російського Головного гідрографічного управління був призначений прославлений полярник .
Спеціально для експедиції на Невському заводі в Петербурзі в 1909 році були побудовані два транспорти криголамного типу - «Таймир» і «Вайгач» - водотонажністю 1500 тон кожен і потужністю машин в 1200 к. с. Активну участь в їх будівництві брав Олександр (Колчак на той час капітан II рангу). Екіпажі суден «Таймир» і «Вайгач» з огляду на надзвичайну складність і небезпеку запланованих дослідницьких робіт підбиралися з військових моряків-добровольців.
Перебіг експедиції
Влітку 1910 року, минувши Суецький канал, Індійський та Тихий океани, експедиція прибула до Владивостока, звідки і повинна була почати свою роботу. Був проведений ремонт котлів і механізмів обох суден. На «Вайгач» прибув новий начальник експедиції досвідчений військовий гідрограф полковник Іван Семенович Сергеєв.
Коли судна дісталися до Камчатки, тяжко захворів начальник експедиції І. С. Сергєєв. Його відправили на берег, а командування експедицією прийняв на себе 28-річний командир «Таймиру» Борис Вількицький (син А.І.Вількицького). У 1912 році «Таймир» і «Вайгач» пройшли на захід до бухти Тіксі.
Влітку 1913 року з Петербурга прийшов наказ, якого дослідники довго чекали - кораблям наказувалося пройти весь Північний морський шлях, пробившись через льоди в Архангельськ. На світанку 3 вересня 1913 року, практично одночасно і на «Таймирі», і на «Вайгачі» помітили землю по горизонту. Криголами пройшли вздовж берега, після чого на сушу висадилися екіпажі, встановивши там державний прапор Росії. Було складено опис нової землі, а 4 вересня 1913 року на мисі Берга був зачитаний наказ начальника експедиції про приєднання нових земель до Росії, на честь чого було дано урочистий салют. Після відкриття островів «Таймир» і «Вайгач», не зумівши пробитися крізь льоди, повернулися до Владивостока.
Влітку 1914 року була зроблена чергова спроба штурму Північного морського шляху. Плавання в найтяжчих зимових умовах, що часто переходило в дрейф в льодах, тривало 14 місяців. Весь цей час Вилькицькому вдавалося зберігати серед своїх підлеглих дисципліну і порядок. Для екіпажу проводились щоденні прогулянки по льоду, влаштовувалися заняття по вивченню астрономії, курси підвищення кваліфікації, вечори читання літератури, аматорські вистави, проводилися навіть матчі з футболу між екіпажами суден. Завдяки цьому з 80 членів екіпажу двох судів в живих залишилося 77.
На Великій Землі експедицію вважали зниклою - зв'язку з кораблями не було. І лише коли на просторах Арктики «Таймир» і «Вайгач» зустрілися з норвезьким судном «Екліпс», оснащеним потужною рацією, вдалося зв'язатися з Великою Землею. 3 вересня 1915 року «Таймир» і «Вайгач» прибули в Архангельськ, завершивши свою місію.
Підсумки експедиції
Експедиція вперше пройшла по Північному морському шляху зі сходу на захід. Був виконаний величезний обсяг робіт: були вивчені Східносибірське і Чукотське моря, описані Ведмежі та Новосибірські острови, а також частина материкового узбережжя. Експедиція зібрала велику кількість даних про течії, льодову обстановку, клімат і магнітні явища. Були зібрані великі біологічна і геологічна колекції. Збір зразків здійснювали військові лікарі (на «Таймирі») і Е. Е. Арнгольд (на «Вайгачі»). Експедиція фактично поставила хрест на міфі про так звану Землю Санникова. Експедиція відкрила Землю Імператора Миколи II (нині Північна Земля), що стало останнім значним географічним відкриттям на земній кулі.
Пам'ять
Багато географічних об'єктів в Арктиці нині носять імена учасників Російської гідрографічної експедиції Північного Льодовитого океану:
- Протока Вількицького
- Острів Жохова
- Мис та острів Лаврова
- Мис, острів, затока та бухта Неупокоєва
та інші.
Примітки
- 1910-1915: Гидрографическая экспедиция СЛО [ 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Забытая экспедиция. Как Россия обрела Северную Землю [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijska gidrografichna ekspediciya Pivnichnogo Lodovitogo okeanu 1910 1915 bula organizovana z metoyu rozrobki ta osvoyennya Pivnichnogo morskogo shlyahu V yiyi skladi bulo dva krigolamnih paroplavi i Ekspediciya prosuvalasya pivnichnoyu akvatoriyeyu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu zi shodu na zahid Shema plavannya ekspediciyi stanom na 1913 r Pidgotovka ekspediciyiPislya porazki v rosijsko yaponskij vijni z yavilasya neobhidnist v peremishenni vijskovih civilnih vantazhiv ne po pivdennomu marshrutu cherez Sueckij kanal a po pivnochi vzdovzh uzberezhzhya Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Pered Rosijskoyu Gidrografichnoyi ekspediciyeyu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu bulo postavleno grandiozne zavdannya potribno bulo osvoyiti i opisati Pivnichnij morskij shlyah yak alternativu pivdennim okeanskim trasam Plan ekspediciyi buv rozroblenij za aktivnoyi uchasti O V Kolchaka i Programa ekspediciyi bula rozrahovana na p yatirichnij termin Pidgotovka do ekspediciyi aktivizuvalasya pislya togo yak v 1907 roci nachalnikom rosijskogo Golovnogo gidrografichnogo upravlinnya buv priznachenij proslavlenij polyarnik Specialno dlya ekspediciyi na Nevskomu zavodi v Peterburzi v 1909 roci buli pobudovani dva transporti krigolamnogo tipu Tajmir i Vajgach vodotonazhnistyu 1500 ton kozhen i potuzhnistyu mashin v 1200 k s Aktivnu uchast v yih budivnictvi brav Oleksandr Kolchak na toj chas kapitan II rangu Ekipazhi suden Tajmir i Vajgach z oglyadu na nadzvichajnu skladnist i nebezpeku zaplanovanih doslidnickih robit pidbiralisya z vijskovih moryakiv dobrovolciv Perebig ekspediciyiKrigolam Vajgach Vlitku 1910 roku minuvshi Sueckij kanal Indijskij ta Tihij okeani ekspediciya pribula do Vladivostoka zvidki i povinna bula pochati svoyu robotu Buv provedenij remont kotliv i mehanizmiv oboh suden Na Vajgach pribuv novij nachalnik ekspediciyi dosvidchenij vijskovij gidrograf polkovnik Ivan Semenovich Sergeyev Koli sudna distalisya do Kamchatki tyazhko zahvoriv nachalnik ekspediciyi I S Sergyeyev Jogo vidpravili na bereg a komanduvannya ekspediciyeyu prijnyav na sebe 28 richnij komandir Tajmiru Boris Vilkickij sin A I Vilkickogo U 1912 roci Tajmir i Vajgach projshli na zahid do buhti Tiksi Vlitku 1913 roku z Peterburga prijshov nakaz yakogo doslidniki dovgo chekali korablyam nakazuvalosya projti ves Pivnichnij morskij shlyah probivshis cherez lodi v Arhangelsk Na svitanku 3 veresnya 1913 roku praktichno odnochasno i na Tajmiri i na Vajgachi pomitili zemlyu po gorizontu Krigolami projshli vzdovzh berega pislya chogo na sushu visadilisya ekipazhi vstanovivshi tam derzhavnij prapor Rosiyi Bulo skladeno opis novoyi zemli a 4 veresnya 1913 roku na misi Berga buv zachitanij nakaz nachalnika ekspediciyi pro priyednannya novih zemel do Rosiyi na chest chogo bulo dano urochistij salyut Pislya vidkrittya ostroviv Tajmir i Vajgach ne zumivshi probitisya kriz lodi povernulisya do Vladivostoka Pidnyattya prapora ekspediciyeyu Vilkickogo pri vidkritti Pivnichnoyi Zemli Vlitku 1914 roku bula zroblena chergova sproba shturmu Pivnichnogo morskogo shlyahu Plavannya v najtyazhchih zimovih umovah sho chasto perehodilo v drejf v lodah trivalo 14 misyaciv Ves cej chas Vilkickomu vdavalosya zberigati sered svoyih pidleglih disciplinu i poryadok Dlya ekipazhu provodilis shodenni progulyanki po lodu vlashtovuvalisya zanyattya po vivchennyu astronomiyi kursi pidvishennya kvalifikaciyi vechori chitannya literaturi amatorski vistavi provodilisya navit matchi z futbolu mizh ekipazhami suden Zavdyaki comu z 80 chleniv ekipazhu dvoh sudiv v zhivih zalishilosya 77 Na Velikij Zemli ekspediciyu vvazhali znikloyu zv yazku z korablyami ne bulo I lishe koli na prostorah Arktiki Tajmir i Vajgach zustrilisya z norvezkim sudnom Eklips osnashenim potuzhnoyu raciyeyu vdalosya zv yazatisya z Velikoyu Zemleyu 3 veresnya 1915 roku Tajmir i Vajgach pribuli v Arhangelsk zavershivshi svoyu misiyu Pidsumki ekspediciyiEkspediciya vpershe projshla po Pivnichnomu morskomu shlyahu zi shodu na zahid Buv vikonanij velicheznij obsyag robit buli vivcheni Shidnosibirske i Chukotske morya opisani Vedmezhi ta Novosibirski ostrovi a takozh chastina materikovogo uzberezhzhya Ekspediciya zibrala veliku kilkist danih pro techiyi lodovu obstanovku klimat i magnitni yavisha Buli zibrani veliki biologichna i geologichna kolekciyi Zbir zrazkiv zdijsnyuvali vijskovi likari na Tajmiri i E E Arngold na Vajgachi Ekspediciya faktichno postavila hrest na mifi pro tak zvanu Zemlyu Sannikova Ekspediciya vidkrila Zemlyu Imperatora Mikoli II nini Pivnichna Zemlya sho stalo ostannim znachnim geografichnim vidkrittyam na zemnij kuli Pam yatBagato geografichnih ob yektiv v Arktici nini nosyat imena uchasnikiv Rosijskoyi gidrografichnoyi ekspediciyi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Protoka Vilkickogo Ostriv Zhohova Mis ta ostriv Lavrova Mis ostriv zatoka ta buhta Neupokoyeva ta inshi Primitki1910 1915 Gidrograficheskaya ekspediciya SLO 30 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Zabytaya ekspediciya Kak Rossiya obrela Severnuyu Zemlyu 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros