22 липня — 203-й день (204-й у високосні роки) року за Григоріанським календарем. До кінця року залишається 162 дні.
← липень → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 | 31 | ||||
2024 рік |
Свята і пам'ятні дні
Міжнародні
- День гамака.
Національні
- Азербайджан: День національної преси.
- Таджикистан: День державної мови.
- Центральноафриканська Республіка: День посадки дерев.
- Гамбія: День революції.
- Свазіленд: День народження Короля-близнюка Собуза і День суспільства.
- Україна: День Іван-чаю
Релігійні
- День Святої Марії Магдалени.
Іменини
Події
- 1099 — хрестоносцями створено Єрусалимське королівство, першим главою держави («захисником Гробу Господнього») вибраний Готфрід Бульйонський.
- 1502 — до Лісабона повернулися учасники португальської експедиції, в якій на посаді астронома брав участь Амеріго Веспуччі. Це плавання принесло йому світову славу як першовідкривачеві Нового Світу, як тоді називали Південну Америку, що лежала на південь від екватора.
- 1653 — до столиці Молдовського князівства Сучави підійшов 7-тисячний загін Тимоша Хмельницького на чолі з новим господарем молдовським Георгієм Штефаном, почалася облога.
- 1763 — Катерина II видає Маніфест «О дозволении всем иностранцам, в Россию въезжающим, поселяться в которых губерниях они пожелают и о дарованных им правах», який стимулював міграцію німців до Російської імперії, зокрема й на південь України.
- 1790 — у Королівстві Франція націоналізовано майно церкви.
- 1793 — шотландський дослідник став першим європейцем, що перетнув Канаду зі сходу до Тихого океану.
- 1819 — відбулася прем'єра вистави Івана Котляревського «Наталка Полтавка».
- 1894 — На трасі Париж—Руан завдовжки 126 км відбулися перші у світі автоперегони.
- 1921 — в газеті «Селянська правда» з'явився перший фейлетон Остапа Вишні.
- 1922 — день заснування першого та найбільшого куреня старших пластунів «Лісові Чорти».
- 1930 — Колгоспцентр СРСР встановив оцінку й оплату праці в колгоспах не в грошах, а в трудоднях.
- 1942 — радянські війська залишили місто Свердловськ Ворошиловградської області (нині Довжанськ Луганської області), після чого Вермахт зайняв усю територію УРСР.
- 1944 — завершилася битва під Бродами між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту, до складу якого входила дивізія СС «Галичина», та червоноармійськими військами 1-го Українського фронту.
- 1944 — створено Міжнародний валютний фонд.
- 1960 — Куба націоналізувала цукрові заводи, що належали США.
- 1968 — правозахисник Анатолій Марченко звернувся з листом до BBC та західної преси з приводу введення радянських військ до Чехословацької Соціалістичної Республіки.
- 1969 — Хуан Карлос I офіційно проголошений спадкоємцем Франсіско Франко на посту глави держави в ранзі короля Іспанії.
- 1979 — компанія Sony почала продаж перших побутових пристроїв «Walkman».
- 1983 — американець Дік Сміт першим облетів Землю на гвинтокрилі.
- 1983 — скасований воєнний стан у Польській Народній Республіці, введений 13 грудня 1981 року радянським генералом Ярузельським.
- 1986 — Палата громад британського парламенту проголосувала за скасування тілесних покарань у державних школах.
- 2001 — розпочався офіційний візит в Україну глави Китайської Народної Республіки Цзян Цземіня.
- 2014 — місто Сєвєродонецьк звільнено від терористів ЛНР.
Народилися
Дивись також
- 1031 — , король Сицилії (†22 червня 1101);
- 1713 — Жак-Жермен Суффло, французький архітектор-класицист;
- 1784 — Фрідріх-Вільгельм Бессель, німецький астроном і геодезист
- 1856 — Асаї Тю, японський художник;
- 1878 — Януш Корчак, польський письменник, педагог, лікар († 1942);
- 1887 — Густав Людвіг Герц, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1925 року
- 1891 — Сергій Пилипенко, український письменник, байкар, публіцист. Розстріляний 3 березня 1934 року;
- 1898 — Александр Колдер, відомий американський скульптор, автор «мобілей» — кінетичних скульптур, які приводяться в рух електрикою або вітром.
- 1900 — Милиця Симашкевич український художник театру й кіно;
- 1902 — Петро Холодний, український маляр-монументаліст, графік
- 1908 — Іван Черінько, український і туркменський художник і педагог (†1948);
- 1929 — Володимир Довгань, радянський і український кінорежисер, сценарист († 1 червня 2006);
- 1937 — Богдан Климчак, український письменник, довголітній політв'язень радянських концтаборів. Один з останніх політв'язнів УССР.
- 1946 — Мірей Матьє, французька співачка.
- 1956 — Мік Пойнтер, рок-музикант, ударник гуртів «Arena» та «Marillion»;
- 1962 — Віктор Дейсун, український художник, член Національної спілки художників України;
- 1977 — Геннадій Білодід, український дзюдоїст;
- 1989 — Віталій Блажко, офіцер Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України.
- 2013 — Принц Джордж Кембриджський, син герцога Кембриджського Вільяма та його дружини, герцогині Кембриджської Кетрін, онук принца Уельського Чарльза, правнук королеви Єлизавети II; майбутній спадкоємець британського престолу.
Померли
Дивись також
- 1827 — Якоб Людвіґ, філософ, економіст, філолог, професор Харківського університету.
- 1870 — Штраус Йозеф, австрійський композитор, скрипаль і диригент; син відомого композитора Йоганна Штрауса.
- 1903 — Корнило Устиянович, український художник, представник класицизму й академізму в Королівстві Галичини та Володимирії, письменник, драматург, публіцист.
- 1915 — Сендфорд Флемінг, інженер та винахідник, створив залізничну мережу Канади, був дизайнером перших канадських поштових марок.
- 1923 — Франтішек Алберт, чеський хірург та письменник.
- 1927 — Тадей Рутковський, український драматург, митець, актор-комік; грав у Кам'янці-Подільському; автор п'єс українською і російською мовами.
- 1932 — Реджінальд Фессенден канадський винахідник, фізик.
- 1934 — Джон Діллінджер, грабіжник банків, гангстер.
- 1942 — Василь Бандера (місце смерті Аушвіц-Освєнцім), учасник національно-визвольних змагань, член ОУН.
- 1944 — Олександр Олесь, український письменник, поет, батько Олега Ольжича.
- 1958
- Юлій Манасевич, заслужений лікар УРСР.
- Михайло Зощенко, російський письменник-новеліст, родом українець з Одеси, сатирик.
- 1967 — Карл Сендберг, американський поет, історик, романіст, фольклорист, лауреат Пулітцерівської премії.
- 1970 — Фріц Кортнер, австрійський і німецький актор, режисер театру і кіно, сценарист.
- 1972 — Ауб Макс, іспанський письменник.
- 1986 — Наталія Ужвій, українська радянська акторка театру і кіно.
- 1992 — Вейн Макларен, американський каскадер, актор, модель, учасник родео.
- 2001 — Марія Гороховська, українська гімнастка, триразова олімпійська чемпіонка; на літніх Олімпійських іграх 1952 року виборола сім олімпійських медалей.
- 2004
- 2007 — Олександр Татарський, український режисер мультиплікації, художник, продюсер, аніматор. Працював у жанрі пластилінової анімації, автор мультфільму «Пластилінова ворона». Син сценариста М. О. Татарського.
- 2012 — Богдан Ступка, український актор театру і кіно, Народний артист України.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 22 липня |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
22 lipnya 203 j den 204 j u visokosni roki roku za Grigorianskim kalendarem Do kincya roku zalishayetsya 162 dni lipen Pn Vt Sr Cht Pt Sb Nd1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12 13 1415 16 17 18 19 20 2122 23 24 25 26 27 2829 30 31 2024 rikCej den v istoriyi 21 lipnya 22 lipnya 23 lipnyaSvyata i pam yatni dniMizhnarodni Den gamaka Nacionalni Azerbajdzhan Den nacionalnoyi presi Tadzhikistan Den derzhavnoyi movi Centralnoafrikanska Respublika Den posadki derev Gambiya Den revolyuciyi Svazilend Den narodzhennya Korolya bliznyuka Sobuza i Den suspilstva Ukrayina Den Ivan chayuReligijni Hristiyanstvo KatolicizmDen Svyatoyi Mariyi Magdaleni Imenini Pravoslavni Oleksandr Kirilo Kostyantin Katolicki Boleslav Mariya Podiyi1099 hrestonoscyami stvoreno Yerusalimske korolivstvo pershim glavoyu derzhavi zahisnikom Grobu Gospodnogo vibranij Gotfrid Buljonskij 1502 do Lisabona povernulisya uchasniki portugalskoyi ekspediciyi v yakij na posadi astronoma brav uchast Amerigo Vespuchchi Ce plavannya prineslo jomu svitovu slavu yak pershovidkrivachevi Novogo Svitu yak todi nazivali Pivdennu Ameriku sho lezhala na pivden vid ekvatora 1653 do stolici Moldovskogo knyazivstva Suchavi pidijshov 7 tisyachnij zagin Timosha Hmelnickogo na choli z novim gospodarem moldovskim Georgiyem Shtefanom pochalasya obloga 1763 Katerina II vidaye Manifest O dozvolenii vsem inostrancam v Rossiyu vezzhayushim poselyatsya v kotoryh guberniyah oni pozhelayut i o darovannyh im pravah yakij stimulyuvav migraciyu nimciv do Rosijskoyi imperiyi zokrema j na pivden Ukrayini 1790 u Korolivstvi Franciya nacionalizovano majno cerkvi 1793 shotlandskij doslidnik stav pershim yevropejcem sho peretnuv Kanadu zi shodu do Tihogo okeanu 1819 vidbulasya prem yera vistavi Ivana Kotlyarevskogo Natalka Poltavka 1894 Na trasi Parizh Ruan zavdovzhki 126 km vidbulisya pershi u sviti avtoperegoni 1921 v gazeti Selyanska pravda z yavivsya pershij fejleton Ostapa Vishni 1922 den zasnuvannya pershogo ta najbilshogo kurenya starshih plastuniv Lisovi Chorti 1930 Kolgospcentr SRSR vstanoviv ocinku j oplatu praci v kolgospah ne v groshah a v trudodnyah 1942 radyanski vijska zalishili misto Sverdlovsk Voroshilovgradskoyi oblasti nini Dovzhansk Luganskoyi oblasti pislya chogo Vermaht zajnyav usyu teritoriyu URSR 1944 zavershilasya bitva pid Brodami mizh 13 m korpusom 4 yi tankovoyi armiyi Vermahtu do skladu yakogo vhodila diviziya SS Galichina ta chervonoarmijskimi vijskami 1 go Ukrayinskogo frontu 1944 stvoreno Mizhnarodnij valyutnij fond 1960 Kuba nacionalizuvala cukrovi zavodi sho nalezhali SShA 1968 pravozahisnik Anatolij Marchenko zvernuvsya z listom do BBC ta zahidnoyi presi z privodu vvedennya radyanskih vijsk do Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki 1969 Huan Karlos I oficijno progoloshenij spadkoyemcem Fransisko Franko na postu glavi derzhavi v ranzi korolya Ispaniyi 1979 kompaniya Sony pochala prodazh pershih pobutovih pristroyiv Walkman 1983 amerikanec Dik Smit pershim obletiv Zemlyu na gvintokrili 1983 skasovanij voyennij stan u Polskij Narodnij Respublici vvedenij 13 grudnya 1981 roku radyanskim generalom Yaruzelskim 1986 Palata gromad britanskogo parlamentu progolosuvala za skasuvannya tilesnih pokaran u derzhavnih shkolah 2001 rozpochavsya oficijnij vizit v Ukrayinu glavi Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Czyan Czeminya 2014 misto Syevyerodoneck zvilneno vid teroristiv LNR NarodilisyaDivis takozh Kategoriya Narodilis 22 lipnya 1031 korol Siciliyi 22 chervnya 1101 1713 Zhak Zhermen Sufflo francuzkij arhitektor klasicist 1784 Fridrih Vilgelm Bessel nimeckij astronom i geodezist 1856 Asayi Tyu yaponskij hudozhnik 1878 Yanush Korchak polskij pismennik pedagog likar 1942 1887 Gustav Lyudvig Gerc nimeckij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1925 roku 1891 Sergij Pilipenko ukrayinskij pismennik bajkar publicist Rozstrilyanij 3 bereznya 1934 roku 1898 Aleksandr Kolder vidomij amerikanskij skulptor avtor mobilej kinetichnih skulptur yaki privodyatsya v ruh elektrikoyu abo vitrom 1900 Milicya Simashkevich ukrayinskij hudozhnik teatru j kino 1902 Petro Holodnij ukrayinskij malyar monumentalist grafik 1908 Ivan Cherinko ukrayinskij i turkmenskij hudozhnik i pedagog 1948 1929 Volodimir Dovgan radyanskij i ukrayinskij kinorezhiser scenarist 1 chervnya 2006 1937 Bogdan Klimchak ukrayinskij pismennik dovgolitnij politv yazen radyanskih konctaboriv Odin z ostannih politv yazniv USSR 1946 Mirej Matye francuzka spivachka 1956 Mik Pojnter rok muzikant udarnik gurtiv Arena ta Marillion 1962 Viktor Dejsun ukrayinskij hudozhnik chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 1977 Gennadij Bilodid ukrayinskij dzyudoyist 1989 Vitalij Blazhko oficer Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini 2013 Princ Dzhordzh Kembridzhskij sin gercoga Kembridzhskogo Vilyama ta jogo druzhini gercogini Kembridzhskoyi Ketrin onuk princa Uelskogo Charlza pravnuk korolevi Yelizaveti II majbutnij spadkoyemec britanskogo prestolu PomerliDivis takozh Kategoriya Pomerli 22 lipnya 1827 Yakob Lyudvig filosof ekonomist filolog profesor Harkivskogo universitetu 1870 Shtraus Jozef avstrijskij kompozitor skripal i dirigent sin vidomogo kompozitora Joganna Shtrausa 1903 Kornilo Ustiyanovich ukrayinskij hudozhnik predstavnik klasicizmu j akademizmu v Korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi pismennik dramaturg publicist 1915 Sendford Fleming inzhener ta vinahidnik stvoriv zaliznichnu merezhu Kanadi buv dizajnerom pershih kanadskih poshtovih marok 1923 Frantishek Albert cheskij hirurg ta pismennik 1927 Tadej Rutkovskij ukrayinskij dramaturg mitec aktor komik grav u Kam yanci Podilskomu avtor p yes ukrayinskoyu i rosijskoyu movami 1932 Redzhinald Fessenden kanadskij vinahidnik fizik 1934 Dzhon Dillindzher grabizhnik bankiv gangster 1942 Vasil Bandera misce smerti Aushvic Osvyencim uchasnik nacionalno vizvolnih zmagan chlen OUN 1944 Oleksandr Oles ukrayinskij pismennik poet batko Olega Olzhicha 1958 Yulij Manasevich zasluzhenij likar URSR Mihajlo Zoshenko rosijskij pismennik novelist rodom ukrayinec z Odesi satirik 1967 Karl Sendberg amerikanskij poet istorik romanist folklorist laureat Pulitcerivskoyi premiyi 1970 Fric Kortner avstrijskij i nimeckij aktor rezhiser teatru i kino scenarist 1972 Aub Maks ispanskij pismennik 1986 Nataliya Uzhvij ukrayinska radyanska aktorka teatru i kino 1992 Vejn Maklaren amerikanskij kaskader aktor model uchasnik rodeo 2001 Mariya Gorohovska ukrayinska gimnastka trirazova olimpijska chempionka na litnih Olimpijskih igrah 1952 roku viborola sim olimpijskih medalej 2004 Kostyantin Stepankov ukrayinskij aktor teatru ta kino Narodnij artist Ukrayini Sasha Distel francuzkij spivak gitarist kompozitor aktor 2007 Oleksandr Tatarskij ukrayinskij rezhiser multiplikaciyi hudozhnik prodyuser animator Pracyuvav u zhanri plastilinovoyi animaciyi avtor multfilmu Plastilinova vorona Sin scenarista M O Tatarskogo 2012 Bogdan Stupka ukrayinskij aktor teatru i kino Narodnij artist Ukrayini Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu 22 lipnya