Міжнародна організація кримінальної поліції, Інтерпо́л (фр. Organisation Internationale de Police Criminelle, OIPC, англ. International Criminal Police Organization, ICPO) — міжнародна організація, що займається пошуком певного об’єкту, людини, сприяє пошукам поліції. Заснована як англ. International Criminal Police Commission в 1923, а з 1956 використовується поточна назва.
Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) англ. International Criminal Police Organization (Interpol) | |||
Загальна інформація: | |||
Тип: | міжнародна правоохоронна організація | ||
Юрисдикція: | 194 країни | ||
Дата заснування: | 7 вересня 1923 | ||
Девіз: | Об'єднаємо поліцію для безпеки світу (англ. Connecting police for a safer world) | ||
Структура: | |||
Президент: | Кім Йон Янґ (в.о) | ||
Генеральний секретар: | Юрґен Шток | ||
Керівна організація: | Генеральна асамблея Інтерполу | ||
Ключовий документ: | Статут Інтерполу | ||
Кількість співробітників: | 756 (2013) | ||
Бюджет: | €78 млн. | ||
Кількість відділків: | 190 (194) національних офісів | ||
Штаб-квартира: | |||
Адреса штаб-квартири: | Ліон, Франція | ||
Інше: | |||
Робочі мови: | англійська французька іспанська арабська | ||
Вебсайт: | |||
https://www.interpol.int | |||
країни-члени | |||
|
До складу входять 195 країн світу, які фінансують організацію на суму $59 мільйонів шляхом щорічних внесків; За розміром друга міжнародна міжурядова організація після ООН. Штабквартира розташована в Ліоні, Франція.
Самі працівники Інтерполу не можуть безпосередньо виконувати поліцейські функції (права заарештовувати чи носити та застосовувати свою чи табельну зброю) на території країн-членів організації. Вони займаються лише координацією сил, щоб правоохоронці з інших країн набагато легше справлялись з такими речами, як особливості національного правосуддя, законодавства, мовний бар'єр.
Історія
У 1914 році за активної участі князя Монако Альбера I в князівстві відбувся 1-й Міжнародний конгрес кримінальної поліції, в якому взяли участь поліцейські з 24 країн. На конгресі була схвалена ініціатива про створення міжнародної комісії кримінальної поліції, проте Перша світова війна перешкодила виконанню планів.
1923-го року у Відні, на 2-му Міжнародному конгресі кримінальної поліції, у якому взяли участь 138 представників з 20 країн Європи, Азії та Америки, була створена Міжнародна комісія кримінальної поліції для координації зусиль окремих країн у боротьбі із загальнокримінальною злочинністю. Формально Комісія продовжувала свою діяльність і в роки Другої світової війни. Однак, за Статутом головою Комісії був голова поліції країни перебування, якою спочатку була Австрія, з 1938 року нацистська Німеччина (з моменту аншлюсу — приєднання Австрії до нацистської Німеччини), штабквартира Інтерполу була перенесена в Берлін, а президентами цієї організації були генерали СС Райнхард Гейдріх (1940—1942), Артур Небе (1942—1943) і Ернст Кальтенбруннер (1943—1945). В результаті більшість країн припинили свою участь і фактично Інтерпол перестав існувати як міжнародна організація.
Відтворення Інтерполу відбулося лише в 1946 році з перенесенням штабквартири в Париж. Діючий статут прийнятий 1956 року. Він же затвердив нову назву організації — «Міжнародна організація кримінальної поліції — Інтерпол».
Пізніше, в 1989 році штабквартира Інтерполу була перенесена в Ліон одночасно з будівництвом у цьому місті суперсучасного комплексу Генерального секретаріату.
На даний момент Інтерпол об'єднує 194 держави, включаючи Україну. На цю мить у ній на одну більше країн-членів, ніж в ООН.
Структура
До структури Інтерполу входять: Генеральна Асамблея, Виконавчий комітет, Генеральний секретаріат та Національні центральні бюро (НЦБ).
Робочими мовами Інтерполу є англійська, французька, арабська та іспанська. З 1946 року офіційний друкований орган — часопис «International Criminal Police Review».
Місцезнаходження постійно діючих центральних органів Інтерполу, з 1989 року — Ліон, Франція.
Генеральна Асамблея
Генеральна Асамблея є вищим органом Інтерполу, вона збирається щорічно. Генеральна Асамблея складається з делегатів, призначених державами-членами Інтерполу. Головує на Генеральній Асамблеї президент Інтерполу. Право голосу на сесіях Генеральної Асамблеї має тільки один делегат від кожної країни. Рішення приймаються більшістю голосів, за винятком тих, де необхідно 2/3 голосів.
Головними функціями Генеральної Асамблеї є:
- визначення принципів діяльності та загальних засобів, які повинні сприяти виконанню цілей організації;
- прийняття рішень та надання рекомендацій членам організації з питань, що входять до її компетенції;
- визначення фінансової політики організації;
- розгляд та схвалення угод з іншими організаціями.
Генеральний секретаріат
Поточна робота покладена на постійно діючий Генеральний секретаріат, керує яким Генеральний секретар Юрген Сток.
Країна | Прізвище | Термін |
---|---|---|
Австрія | 1923–1946 | |
Франція | 1946–1951 | |
Франція | 1951–1963 | |
Франція | 1963–1978 | |
Франція | 1978–1985 | |
Велика Британія | Раймонд Кендалл | 1985–2000 |
США | Рональд Ноубл | 2000–2014 |
Німеччина | Юрген Сток | 2014–present |
Виконавчий комітет
Тричі на рік збирається дорадчий орган Інтерполу — Виконавчий комітет, який обирається Генеральною асамблеєю у складі з 13 осіб. Основні функції Виконкому — контроль за роботою Генерального секретаря та виконанням рішень Генеральної асамблеї, а також підготовка програм роботи організації та винесення їх на розгляд Генеральної асамблеї.
Національні центральні бюро
У кожній з країн, що входять в Інтерпол, у структурі національних правоохоронних органів створені Національні центральні бюро (НЦБ), що є органами по взаємодії національних правоохоронних органів з НЦБ Інтерполу інших країн і Генеральним секретаріатом Інтерполу.
Президенти Інтерполу
- Йоганн Шобер (1923—1932)
- (1932—1934)
- [de] (1934—1935)
- [de] (1935—1938)
- Отто Штайнгойзль (1938—1940)
- Рейнгард Гейдріх (1940—1942)
- Артур Небе (1942—1943)
- Ернст Кальтенбруннер (1943—1945)
- (1945—1956)
- (1956—1960)
- [en] (1960—1963)
- (1963—1964)
- (1964—1968)
- [de] (1968—1972)
- (1972—1976)
- (1976—1980)
- (1980—1984)
- (1984—1988)
- Іван Барбот (1988—1992)
- Норман Інкстер (1992—1994)
- Бьорн Ерікссон (1994—1996)
- Тосинорі Канемото (1996—2000)
- Хесус Еспіґарес Міра (2000—2004)
- Джекі Селебі (2004—2008)
- Ку Бун Гюі (2008—2012)
- Мірей Баллестразі (2012—2016)
- Мен Гунвей (2016—2018)
- Кім Йон Ян (2018—)
Завдання
Основним завданням є координація зусиль окремих країн і проведення єдиної політики в галузі боротьби із загальнокримінальною злочинністю.
Серед інших основних завдань можна відзначити координацію міжнародного розшуку, а також боротьбу з: торгівлею людьми, організованими злочинними співтовариствами, контрабандою наркотиків, злочинами у та високих технологій, , підробкою цінних паперів та дитячою порнографією.
Останнім часом велика увага приділяється громадській безпеці та боротьбі з тероризмом.
Інтерпол в Україні
Українські органи досудового розслідування (правоохоронні органи), у рамках Інтерполу, почали співпрацювати із закордонними колегами в 1990 році. Тоді Постановою Ради Міністрів СРСР № 338 від 7 квітня 1990 року створено Національне центральне бюро Інтерполу в СРСР.
У 1992 році Україна стала членом Інтерполу. Кабінет Міністрів України в 1993 році постановою № 220 затвердив «Положення про Національне центральне бюро Інтерполу».
Національне Центральне Бюро Інтерполу в Україні займається в основному боротьбою зі злочинами у сфері зовнішньоекономічної діяльності, паливно-енергетичного комплексу, особливо стосовно операцій з високоліквідною продукцією промислового та агропромислового комплексу, кредитно-фінансовій та банківській системах, а також злочинами міжрегіонального характеру, вчиненими із застосуванням вогнепальної зброї та вибухових речовин, незаконним обігом наркотиків, нелегальною міграцією, злочинами, пов'язаними з викраденням автотранспорту.
25 липня 2014 року, за поданням російської влади, хоча Конституція Інтерполу забороняє втручання або діяльність політичного чи військового характеру, Дмитро Ярош був поміщений у міжнародний список тих кого розшукує Інтерпол. Також Інтерпол відмовлявся подавати в міжнародний розшук екс-президента України Віктора Януковича, підозрюваного в організації побиття протестувальників під час Євромайдану. Зрештою Януковича було оголошено в міжнародний розшук 12 січня 2015 року. Проте вже 16 липня 2015 року був з нього видалений.
За даними Фонду відкритого діалогу, Росія та інші колишні радянські республіки, такі як Азербайджан, Білорусь та Казахстан, часто зловживають Інтерполом. У доповідях Фонду наведено такі 44 політично мотивованих випадки. З них 18 випадків від правоохоронних органів Росії, 10 — Казахстану та 5 — Білорусі.
Країни-учасниці
Див. також
Примітки
- http://www.interpol.int/content/download/25671/352500/version/4/file/INTERPOL%20Annual%20Report%202013_EN_LR.pdf
Література
- Б. І. Гуменюк, О. В. Задорожній. Інтерпол // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т. 1 — 760 с. —
- Використання можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у боротьбі зі злочинами : навч. посіб. / В. А. Некрасов, В. Б. Смелік, С. Є. Житняк ; М-во освіти і науки України. — К. : КНТ : Скіф, 2008. — 163 с. ; 20 см. - (Проблеми оперативно-розшукової діяльності. Попередження та розкриття господарських злочинів, ). — Бібліогр.: с. 155—163 (112 назв) та в підрядк. прим. — 1 000 пр. — . —
Посилання
- www.interpol.int — офіційний сайт «Інтерпол».
- Інтерпол [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .
Це незавершена стаття про міжнародну організацію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodna organizaciya kriminalnoyi policiyi Interpo l fr Organisation Internationale de Police Criminelle OIPC angl International Criminal Police Organization ICPO mizhnarodna organizaciya sho zajmayetsya poshukom pevnogo ob yektu lyudini spriyaye poshukam policiyi Zasnovana yak angl International Criminal Police Commission v 1923 a z 1956 vikoristovuyetsya potochna nazva Mizhnarodna organizaciya kriminalnoyi policiyi Interpol angl International Criminal Police Organization Interpol Zagalna informaciya Tip mizhnarodna pravoohoronna organizaciyaYurisdikciya 194 krayiniData zasnuvannya 7 veresnya 1923Deviz Ob yednayemo policiyu dlya bezpeki svitu angl Connecting police for a safer world Struktura Prezident Kim Jon Yang v o Generalnij sekretar Yurgen ShtokKerivna organizaciya Generalna asambleya InterpoluKlyuchovij dokument Statut InterpoluKilkist spivrobitnikiv 756 2013 Byudzhet 78 mln Kilkist viddilkiv 190 194 nacionalnih ofisivShtab kvartira Adresa shtab kvartiri Lion FranciyaInshe Robochi movi anglijska francuzka ispanska arabskaVebsajt https www interpol intkrayini chleniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mizhnarodna organizaciya kriminalnoyi policiyi Interpol Shtab kvartira v Lioni Franciya Do skladu vhodyat 195 krayin svitu yaki finansuyut organizaciyu na sumu 59 miljoniv shlyahom shorichnih vneskiv Za rozmirom druga mizhnarodna mizhuryadova organizaciya pislya OON Shtabkvartira roztashovana v Lioni Franciya Sami pracivniki Interpolu ne mozhut bezposeredno vikonuvati policejski funkciyi prava zaareshtovuvati chi nositi ta zastosovuvati svoyu chi tabelnu zbroyu na teritoriyi krayin chleniv organizaciyi Voni zajmayutsya lishe koordinaciyeyu sil shob pravoohoronci z inshih krayin nabagato legshe spravlyalis z takimi rechami yak osoblivosti nacionalnogo pravosuddya zakonodavstva movnij bar yer IstoriyaU 1914 roci za aktivnoyi uchasti knyazya Monako Albera I v knyazivstvi vidbuvsya 1 j Mizhnarodnij kongres kriminalnoyi policiyi v yakomu vzyali uchast policejski z 24 krayin Na kongresi bula shvalena iniciativa pro stvorennya mizhnarodnoyi komisiyi kriminalnoyi policiyi prote Persha svitova vijna pereshkodila vikonannyu planiv 1923 go roku u Vidni na 2 mu Mizhnarodnomu kongresi kriminalnoyi policiyi u yakomu vzyali uchast 138 predstavnikiv z 20 krayin Yevropi Aziyi ta Ameriki bula stvorena Mizhnarodna komisiya kriminalnoyi policiyi dlya koordinaciyi zusil okremih krayin u borotbi iz zagalnokriminalnoyu zlochinnistyu Formalno Komisiya prodovzhuvala svoyu diyalnist i v roki Drugoyi svitovoyi vijni Odnak za Statutom golovoyu Komisiyi buv golova policiyi krayini perebuvannya yakoyu spochatku bula Avstriya z 1938 roku nacistska Nimechchina z momentu anshlyusu priyednannya Avstriyi do nacistskoyi Nimechchini shtabkvartira Interpolu bula perenesena v Berlin a prezidentami ciyeyi organizaciyi buli generali SS Rajnhard Gejdrih 1940 1942 Artur Nebe 1942 1943 i Ernst Kaltenbrunner 1943 1945 V rezultati bilshist krayin pripinili svoyu uchast i faktichno Interpol perestav isnuvati yak mizhnarodna organizaciya Vidtvorennya Interpolu vidbulosya lishe v 1946 roci z perenesennyam shtabkvartiri v Parizh Diyuchij statut prijnyatij 1956 roku Vin zhe zatverdiv novu nazvu organizaciyi Mizhnarodna organizaciya kriminalnoyi policiyi Interpol Piznishe v 1989 roci shtabkvartira Interpolu bula perenesena v Lion odnochasno z budivnictvom u comu misti supersuchasnogo kompleksu Generalnogo sekretariatu Na danij moment Interpol ob yednuye 194 derzhavi vklyuchayuchi Ukrayinu Na cyu mit u nij na odnu bilshe krayin chleniv nizh v OON StrukturaDo strukturi Interpolu vhodyat Generalna Asambleya Vikonavchij komitet Generalnij sekretariat ta Nacionalni centralni byuro NCB Robochimi movami Interpolu ye anglijska francuzka arabska ta ispanska Z 1946 roku oficijnij drukovanij organ chasopis International Criminal Police Review Misceznahodzhennya postijno diyuchih centralnih organiv Interpolu z 1989 roku Lion Franciya Generalna Asambleya Generalna Asambleya ye vishim organom Interpolu vona zbirayetsya shorichno Generalna Asambleya skladayetsya z delegativ priznachenih derzhavami chlenami Interpolu Golovuye na Generalnij Asambleyi prezident Interpolu Pravo golosu na sesiyah Generalnoyi Asambleyi maye tilki odin delegat vid kozhnoyi krayini Rishennya prijmayutsya bilshistyu golosiv za vinyatkom tih de neobhidno 2 3 golosiv Golovnimi funkciyami Generalnoyi Asambleyi ye viznachennya principiv diyalnosti ta zagalnih zasobiv yaki povinni spriyati vikonannyu cilej organizaciyi prijnyattya rishen ta nadannya rekomendacij chlenam organizaciyi z pitan sho vhodyat do yiyi kompetenciyi viznachennya finansovoyi politiki organizaciyi rozglyad ta shvalennya ugod z inshimi organizaciyami Generalnij sekretariat Potochna robota pokladena na postijno diyuchij Generalnij sekretariat keruye yakim Generalnij sekretar Yurgen Stok Krayina Prizvishe Termin Avstriya 1923 1946 Franciya 1946 1951 Franciya 1951 1963 Franciya 1963 1978 Franciya 1978 1985 Velika Britaniya Rajmond Kendall 1985 2000 SShA Ronald Noubl 2000 2014 Nimechchina Yurgen Stok 2014 presentVikonavchij komitet Trichi na rik zbirayetsya doradchij organ Interpolu Vikonavchij komitet yakij obirayetsya Generalnoyu asambleyeyu u skladi z 13 osib Osnovni funkciyi Vikonkomu kontrol za robotoyu Generalnogo sekretarya ta vikonannyam rishen Generalnoyi asambleyi a takozh pidgotovka program roboti organizaciyi ta vinesennya yih na rozglyad Generalnoyi asambleyi Nacionalni centralni byuro U kozhnij z krayin sho vhodyat v Interpol u strukturi nacionalnih pravoohoronnih organiv stvoreni Nacionalni centralni byuro NCB sho ye organami po vzayemodiyi nacionalnih pravoohoronnih organiv z NCB Interpolu inshih krayin i Generalnim sekretariatom Interpolu Prezidenti Interpolu Jogann Shober 1923 1932 1932 1934 de 1934 1935 de 1935 1938 Otto Shtajngojzl 1938 1940 Rejngard Gejdrih 1940 1942 Artur Nebe 1942 1943 Ernst Kaltenbrunner 1943 1945 1945 1956 1956 1960 en 1960 1963 1963 1964 1964 1968 de 1968 1972 1972 1976 1976 1980 1980 1984 1984 1988 Ivan Barbot 1988 1992 Norman Inkster 1992 1994 Born Eriksson 1994 1996 Tosinori Kanemoto 1996 2000 Hesus Espigares Mira 2000 2004 Dzheki Selebi 2004 2008 Ku Bun Gyui 2008 2012 Mirej Ballestrazi 2012 2016 Men Gunvej 2016 2018 Kim Jon Yan 2018 ZavdannyaOsnovnim zavdannyam ye koordinaciya zusil okremih krayin i provedennya yedinoyi politiki v galuzi borotbi iz zagalnokriminalnoyu zlochinnistyu Sered inshih osnovnih zavdan mozhna vidznachiti koordinaciyu mizhnarodnogo rozshuku a takozh borotbu z torgivleyu lyudmi organizovanimi zlochinnimi spivtovaristvami kontrabandoyu narkotikiv zlochinami u ta visokih tehnologij pidrobkoyu cinnih paperiv ta dityachoyu pornografiyeyu Ostannim chasom velika uvaga pridilyayetsya gromadskij bezpeci ta borotbi z terorizmom Interpol v UkrayiniUkrayinski organi dosudovogo rozsliduvannya pravoohoronni organi u ramkah Interpolu pochali spivpracyuvati iz zakordonnimi kolegami v 1990 roci Todi Postanovoyu Radi Ministriv SRSR 338 vid 7 kvitnya 1990 roku stvoreno Nacionalne centralne byuro Interpolu v SRSR U 1992 roci Ukrayina stala chlenom Interpolu Kabinet Ministriv Ukrayini v 1993 roci postanovoyu 220 zatverdiv Polozhennya pro Nacionalne centralne byuro Interpolu Nacionalne Centralne Byuro Interpolu v Ukrayini zajmayetsya v osnovnomu borotboyu zi zlochinami u sferi zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti palivno energetichnogo kompleksu osoblivo stosovno operacij z visokolikvidnoyu produkciyeyu promislovogo ta agropromislovogo kompleksu kreditno finansovij ta bankivskij sistemah a takozh zlochinami mizhregionalnogo harakteru vchinenimi iz zastosuvannyam vognepalnoyi zbroyi ta vibuhovih rechovin nezakonnim obigom narkotikiv nelegalnoyu migraciyeyu zlochinami pov yazanimi z vikradennyam avtotransportu 25 lipnya 2014 roku za podannyam rosijskoyi vladi hocha Konstituciya Interpolu zaboronyaye vtruchannya abo diyalnist politichnogo chi vijskovogo harakteru Dmitro Yarosh buv pomishenij u mizhnarodnij spisok tih kogo rozshukuye Interpol Takozh Interpol vidmovlyavsya podavati v mizhnarodnij rozshuk eks prezidenta Ukrayini Viktora Yanukovicha pidozryuvanogo v organizaciyi pobittya protestuvalnikiv pid chas Yevromajdanu Zreshtoyu Yanukovicha bulo ogolosheno v mizhnarodnij rozshuk 12 sichnya 2015 roku Prote vzhe 16 lipnya 2015 roku buv z nogo vidalenij Za danimi Fondu vidkritogo dialogu Rosiya ta inshi kolishni radyanski respubliki taki yak Azerbajdzhan Bilorus ta Kazahstan chasto zlovzhivayut Interpolom U dopovidyah Fondu navedeno taki 44 politichno motivovanih vipadki Z nih 18 vipadkiv vid pravoohoronnih organiv Rosiyi 10 Kazahstanu ta 5 Bilorusi Krayini uchasniciSpisok krayin uchasnic Avstraliya 1 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Avstriya 2 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Azerbajdzhan 3 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Albaniya 4 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Alzhir 5 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Angola 6 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Andorra 7 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Antigua i Barbuda 8 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Argentina 9 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Virmeniya 10 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Aruba 11 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Afganistan 12 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Bagami 13 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Bangladesh 14 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Barbados 15 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Bahrejn 16 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Bilorus 17 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Beliz 18 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Belgiya 19 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Benin 20 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Bolgariya 21 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Boliviya 22 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Bosniya i Gercegovina 23 Botsvana 24 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Braziliya 25 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Brunej 26 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Burkina Faso 27 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Burundi 28 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Butan 29 1 listopada 2021 u Wayback Machine Vatikan 30 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Velika Britaniya 31 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Ugorshina 32 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Venesuela 33 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Shidnij Timor 34 10 grudnya 2019 u Wayback Machine V yetnam 35 nedostupne posilannya Gabon 36 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Gayiti 37 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Gayana 38 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Gambiya 39 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Gana 40 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Gvatemala 41 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Gvineya 42 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Gvineya Bisau 43 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Nimechchina 44 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Gonduras 45 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Grenada 46 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Greciya 47 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Gruziya 48 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Daniya 49 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Dzhibuti 50 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Dominika 51 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Dominikanska Respublika 52 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Yegipet 53 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Zambiya 54 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Zimbabve 55 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Izrayil 56 nedostupne posilannya Indiya 57 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Indoneziya 58 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Jordaniya 59 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Irak 60 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Iran 61 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Irlandiya 62 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Islandiya 63 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Ispaniya 64 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Italiya 65 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Yemen 66 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Kabo Verde 67 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Kazahstan 68 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Kambodzha 69 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Kamerun 70 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Kanada 71 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Katar 72 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Keniya 73 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Kipr 74 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Kirgizstan 75 10 grudnya 2019 u Wayback Machine KNR 76 9 chervnya 2021 u Wayback Machine Kolumbiya 77 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Komorski Ostrovi 78 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Respublika Kongo 79 10 grudnya 2019 u Wayback Machine DR Kongo 80 nedostupne posilannya Pivdenna Koreya 81 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Kosta Rika 82 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Kot d Ivuar 83 nedostupne posilannya Kuba 84 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Kuvejt 85 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Kyurasao 86 nedostupne posilannya Laos 87 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Latviya 88 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Lesoto 89 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Livan 90 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Liviya 91 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Liberiya 92 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Litva 93 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Lihtenshtejn 94 1 listopada 2021 u Wayback Machine Lyuksemburg 95 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Mavrikij 96 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Mavritaniya 97 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Madagaskar 98 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Pivnichna Makedoniya 99 Malavi 100 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Malajziya 101 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Mali 102 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Maldivi 103 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Malta 104 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Marokko 105 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Marshallovi Ostrovi 106 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Meksika 107 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Moldova 108 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Monako 109 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Mongoliya 110 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Mozambik 111 10 grudnya 2019 u Wayback Machine M yanma 112 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Namibiya 113 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Nauru 114 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Nepal 115 5 grudnya 2021 u Wayback Machine Niger 116 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Nigeriya 117 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Niderlandi 118 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Nikaragua 119 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Nova Zelandiya 120 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Norvegiya 121 10 grudnya 2019 u Wayback Machine OAE 122 8 grudnya 2021 u Wayback Machine Oman 123 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Pakistan 124 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Panama 125 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Papua Nova Gvineya 126 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Paragvaj 127 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Peru 128 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Polsha 129 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Portugaliya 130 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Rosiya 131 21 veresnya 2020 u Wayback Machine Ruanda 132 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Rumuniya 133 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Salvador 134 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Samoa 135 10 grudnya 2019 u Wayback Machine San Marino 136 10 grudnya 2019 u Wayback Machine San Tome i Prinsipi 137 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Saudivska Araviya 138 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Esvatini 139 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Sejshelski Ostrovi 140 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Senegal 141 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Sent Vinsent i Grenadini 142 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Sent Kitts i Nevis 143 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Sent Lyusiya 144 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Serbiya 145 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Singapur 146 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Sen Marten Franciya 147 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Siriya 148 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Slovachchina 149 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Sloveniya 150 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Somali 151 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Sudan 152 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Surinam 153 10 grudnya 2019 u Wayback Machine SShA 154 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Syerra Leone 155 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Tadzhikistan 156 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Tayiland 157 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Tanzaniya 158 30 listopada 2018 u Wayback Machine Togo 159 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Tonga 160 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Trinidad i Tobago 161 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Tunis 162 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Turkmenistan 163 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Turechchina 164 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Uganda 165 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Uzbekistan 166 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Ukrayina 167 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Urugvaj 168 30 listopada 2018 u Wayback Machine Fidzhi 169 29 listopada 2018 u Wayback Machine Filippini 170 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Finlyandiya 171 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Franciya 172 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Horvatiya 173 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Centralnoafrikanska Respublika 174 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Chad 175 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Chornogoriya 176 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Chehiya 177 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Chili 178 5 grudnya 2021 u Wayback Machine Shvejcariya 179 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Shveciya 180 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Shri Lanka 181 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Ekvador 182 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Ekvatorialna Gvineya 183 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Eritreya 184 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Estoniya 185 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Efiopiya 186 10 grudnya 2019 u Wayback Machine PAR 187 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Pivdennij Sudan 188 Yamajka 189 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Yaponiya 190 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Div takozhPoliciya YevropolPrimitkihttp www interpol int content download 25671 352500 version 4 file INTERPOL 20Annual 20Report 202013 EN LR pdfLiteraturaB I Gumenyuk O V Zadorozhnij Interpol Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X Vikoristannya mozhlivostej NCB Interpolu v Ukrayini u borotbi zi zlochinami navch posib V A Nekrasov V B Smelik S Ye Zhitnyak M vo osviti i nauki Ukrayini K KNT Skif 2008 163 s 20 sm Problemi operativno rozshukovoyi diyalnosti Poperedzhennya ta rozkrittya gospodarskih zlochiniv ISBN 978 966 373 172 9 Bibliogr s 155 163 112 nazv ta v pidryadk prim 1 000 pr ISBN 978 966 373 312 8 ISBN 978 966 8894 34 3Posilannyawww interpol int oficijnij sajt Interpol Interpol 20 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Ce nezavershena stattya pro mizhnarodnu organizaciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi