Колективна травма — психічна травма, отримана групою людей будь-якого розміру, аж до цілого суспільства, внаслідок соціальної, техногенної чи екологічної катастрофи або злочинних дій політичних чи інших соціальних суб’єктів.
Визначення та причини
Колективними травми зазвичай називають травми великої кількості людей. Але відмінною рисою колективної травми є не число травмованих, а те, що крім безпосередніх учасників вона зачіпає людей, прямо не причетних до травмуючих подій, іноді охоплюючи все суспільство. Іншими словами — колективна травма не обмежена в просторі. Ще одна її особливість — розтягнутість у часі, коли травма немовби відривається від конкретної події, закріплюючись в історичній пам'яті, часто проходячи через декілька поколінь. Жертвами колективної травми стають не окремі люди, навіть не багато людей, а соціальні групи в цілому, які вважаються об'єктами травматизації та суб'єктами травматичних переживань.
Причиною колективних травм найчастіше є війни (в тому числі і інформаційні); геноцид в самих різних формах; катастрофи (техногенні та гуманітарні); стихійні лиха (екологічні катастрофи); соціальні революції та перевороти (державні та військові); депортація або вигнання великих груп людей (наприклад, за етнічною чи релігійною ознакою); обмеження свободи великих груп людей (концтабори, рабство); політичні, релігійні та інші репресії; терористичні акти, що викликали суспільний резонанс; убивство або трагічна загибель суспільних лідерів або кумирів.
Прояви
Характерною особливістю колективної травми є те, що травмованою себе відчуває вся соціальна група, навіть ті, кого особисто не торкнулася трагедія. Зазвичай травматичні події набувають рівня колективної травми, якщо їх показники перевищують звичайні рамки, що визначають величину трагедії, силу травматизації і тяжкість наслідків — кількість загиблих, масштаб події, значимість загиблої особи (якщо мова йде про загибель громадського кумира).
Важливим чинником травматизації є психологічні умови, в яких протікає подія. Насамперед — це рівень переживання несправедливості (або потоптаної справедливості), ступінь невинності загиблих. Значно підсилює травматизацію обставини, коли люди потерпають не від безликих стихійних сил (наприклад — через екологічне лихо), а внаслідок свідомих чи навмисних дій людей (страта, катування, вигнання тощо). Важливе значення має неможливість (або нездатність) протистояти травмуючій силі або суб'єкту, вимушена пасивність жертви. Чим менше змоги чинити опір, тим більша травма від дій агресора (загибель на полі бою менш травматична для суспільства, ніж насильницька смерть у концтаборі).
Колективна травма має такі психологічні наслідки: соціальна фрустрація; збільшення рівня психологічних проблем, депресій та у популяції, що її зазнала; , схильність ідеалізувати власну соціальну групу та бачити образ ворога в представниках інших груп, особливо відповідальних за травму.
Особливістю колективної травми є її довготривалий характер. Неопрацьовані травми мають багато прихованих наслідків, особливо, коли вони замовчувалися, заборонялися. Необхідно долати негативні наслідки колективних травм навіть через тривалий час після травмуючих подій.
Передача між поколіннями
Представники травмованої групи, що залишилися в живих, та їх нащадки відчувають потребу емоційного відреагування, що є умовою зцілення. Якщо суспільству не вдається впоратися з травматичним досвідом, і заходи подолання травми недостатні або відсутні, колективна травма ускладнюється, її дія стає більш опосередкованою, прихованою. Вона не зцілюється повністю і її наслідки можуть існувати протягом тривалого часу. Якщо група позбавлена можливості опрацьовувати травму, якщо люди не можуть відкрито висловлювати почуття з приводу трагічних подій, оплакувати загиблих, сумувати, травма делегується нащадкам, які переживають її як свю, навіть якщо вони не були безпосередніми об’єктами травматизації.
Відбувається так звана трансгенераційна (міжпоколінна) передача травми з усіма наслідками, що з цього випливають. Нове покоління відчуває потребу щось з цим зробити, наприклад — сумувати замість своїх предків, або мстити за них, відновлюючи потоптану справедливість. Існують деструктивні, агресивні форми відреагування колективних травм. Неопрацьовані наслідки можуть стати причиною таких негативних явищ, як кровна помста, тероризм, етнічні війни тощо, що в свою чергу є джерелом нових колективних травм. В історії людства є багато прикладів конфліктів між державами і цивілізаціями, що живляться образою, ненавистю і почуттям помсти за заподіяні колись (іноді століття назад) колективні страждання.
Якщо травма довго не піддається описаним ритуалам зцілення, то після закінчення значного відрізку часу її сила буде слабшати. Як і людина, суспільство не може нескінченно перебувати в стані гострого болю, відбувається поступове полегшення страждань. Але незавершена травма все рівно буде даватися взнаки, наприклад, її наслідки можуть закріплюватися в особливостях національного характеру та колективної ідентичності.
Подолання
Суспільство виробило ряд засобів для подолання наслідків колективних травм, які застосовувалися протягом всієї історії людства. Їхня суть полягає в певному емоційному опрацюванні травматичної події. Одним із шляхів подолання колективних травм, відомим ще в давнину, було створення героїчного епосу та інших писемних творів. Ці літературні пам'ятники допомагали тим, хто отримав травму та їхнім нащадкам пережити трагедію, оплакуючи загиблих героїв, оспівуючи подвиги, даючи простір для вираження скорботи. Окремими жанровими формами епосу, покликаними саме для емоційного зцілення, є «пісні» та «плачі».
У світовій культурі прикладами таких епічних творів, що оспівують трагічні події, у давньогрецькому епосі є Іліада, у скандинавському — Пісня про Нібелунґів. У вітчизняній культурі таким пам’ятником є літописна поема про трагічну історію Новгород-Сіверського князя Ігоря Святославовича «Слово о полку Ігоревім», частиною якої є відомий «Плач Ярославни».
Іншими формами емоційного відреагування травми є фольклор, анекдоти, (політична карикатура), але тут ми маємо приклад комічної трансформації, яка не менш важлива, ніж переживання скорботи, особливо на етапі одужання. Недарма кажуть: «Суспільство розлучається зі своїм минулим, сміючись». Важливими формами такої ритуалізації трагічних подій є відзначання роковин, днів пам’яті, оплакування, поминання тощо, створення пам’ятників, меморіалів на відзнаку трагічних подій (скульптурних та архітектурних), написання музичних творів на тему колективної травми, канонізація історичних постатей. В наш час такі завдання вирішує кінематограф, ЗМІ. Дуже важливі політичні і громадські заходи, покликані відновити справедливість, реально або символічно: наприклад, створення ООН, проведення Нюрнберзького процесу.
В ряді випадків потрібна психологічна та психотерапевтична допомога людям і групам, постраждалим від колективних травм. Такої допомоги потребують і їхні нащадки в 2-му і 3-му поколіннях.
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2017) |
Найбільші колективні травми в історії людства
В історії людства війни займають чільне місце за чисельністю загиблих насильницькою смертю. Отже війни є і були одними з найбільших колективних травм. Світові війни 20-го столітті як наймасовіші трагедії є системними колективними травмами. Проте зазвичай воєнними травмами вважаються найбільш травмівні епізоди, які вирізняються не лише масштабом, а й особливими обставинами, що спричиняють значне психологічне травмування: особливою жорстокістю, несправедливістю, драматизмом. Так, одним з таких епізодів у Другій світовій війні був напад японської палубної авіації на американську військово-морську та повітряну базу Перл-Гарбор 7 грудня 1941 року.
Не менш травмівним було ядерне бомбардування американцями японських міст Хіросіми і Нагасакі 6 і 9 серпня 1945 року. В цій трагедії загинуло і померло від променевої хвороби протягом 5 років приблизно 140 тисяч людей. Цю травму японська нація оплакувала декілька десятиліть. Вона мала надзвичайний вплив на всю японську культуру, суспільне життя цілого покоління японців. Для жертв бомбардування, що вижили, характерні значні психологічні проблеми, зокрема — комплекс провини по відношенню до тих, хто загинув.
Серед воєнних травм часто називають газову атаку в Халабджі — застосування хімічної зброї іракською владою проти цивільного населення міста Халабджа на території Іракського Курдистану в ході ірано-іракської війни 16—17 березня 1988 року. Особливий трагізм цієї події полягає в тому, що газова атака була здійснена проти цивільного населення. Внаслідок неї загинуло 5 тисяч людей і 20 тисяч постраждало від хімічного ураження.
Колективною травмою для обох сторін стала війна у В'єтнамі (1959—1975), яка відбувалася формально між комуністичним Північним В'єтнамом (підтримуваним СРСР та КНР) і Південним В'єтнамом (підтримуваним США та їх союзниками). Зокрема — для американської сторони (не лише для військових, що брали участь у цій війні, а й для всього суспільства) вона стала причиною цілої низки психологічних проблем, відомих як [en]. Це мало всі ознаки колективної травми. Згодом в учасників бойових дій було діагностовано специфічний синдром, який пізніше отримав назву посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Характерно, що понад 150 тисяч американських ветеранів в’єтнамської війни загинуло при трагічних обставинах (зокрема — від самогубства), що майже втричі перевищувала кількість загиблих у бойових діях.
Геноцид є однією із найстрашніших колективних травм, що суттєво позначається на житті не лише травмованого покоління (тих, хто вижив у цій трагедії), а й декількох поколінь нащадків. Найчастіше жертвами геноциду стають етнічні групи, представники релігійних конфесій, соціокультурні меншини тощо.
В історії людства геноцид часто здійснювався на завойованих та колонізованих територіях, де споконвік проживало корінне населення. [en] відбувався, наприклад, на території американського континенту після його колонізації англійськими, іспанськими, португальськими та французькими завойовниками.
Під час Першої світової війни і в перші післявоєнні роки (1914—1923) в Османській імперії був здійснений геноцид немусульманських етнічних меншин, а саме — геноцид вірмен, під час якого загинуло 1—1,5 мільйона людей, геноцид понтійських греків, що забрав життя близько 300 тисяч людей та геноцид ассирійців, жертвами якого стали 55 тисяч людей.
Одним з найбільш відомих геноцидів є Голокост — знищення нацистською владою єврейського населення в Німеччині та на окупованих територіях під час панування нацистського режиму (1933—1945). Жертвами Голокосту стали 6 мільйонів людей. Ця трагедія стала одним з основних звинувачень у злочинах нацизму на Нюрнберзькому трибуналі 20 листопада 1945 — 1 жовтня 1946 року. Увага світової громадськості до теми Голокосту сприяла тому, що з’явився сам термін «геноцид» і були здійснені юридичні заходи щодо засудження цього злочину і визнанням його злочином проти людства.
У відносно недавній історії одним з найстрашніших був геноцид у Руанді (1994), під час якого представниками етнічної більшості країни — народності хуту, керованими тимчасовим урядом, що прийшов до влади в результаті військового перевороту 6—7 квітня, було знищено від 500 тисяч до 1 мільйона представників етнічної меншини країни — народності тутсі. Цей злочин був розглянутий і засуджений спеціально створеним для цього міжнародним трибуналом.
Тероризм був і залишається одним з основних джерел колективних травм. Особливо травматичними виявляються терористичні акти, які не спрямовані персонально на певних людей, коли цей злочин здійснюється навмисно для психологічного тиску і залякування, і його жертвами часто стають невинні люди, які випадково опинилися в даному місці. Тероризм є однією зі світових проблем сучасної дійсності. Існують цілі організації, які в основу своєї активності поклали (міжнародний тероризм). Яскравим прикладом є Аль-Каїда — міжнародна терористична сунітська джихадистська організація.
Однією найбільших терористичних організацій світу є Ісламська Держава — міжнародна ісламістська сунітська екстремістська терористична організація, що сповідує салафітський джихадизм як засіб боротьби за утвердження ісламу проти «невірних». З метою психологічного тиску і залякування бойовики ІД використовують різні засоби, наприклад, публічну страту полонених, іноземних журналістів, представників інших релігій (серед них — жінки і діти). Робилося це здебільшого в жахливий і жорстокий спосіб, наприклад через відсікання голови, спалювання живцем тощо. Поширеною практикою є оприлюднення відеозаписів публічних страт в мережі Інтернет, число жертв у яких вимірюється тисячами.
Одним з найжахливіших був терористичний акт 11 вересня 2001 року в США, здійснений за допомогою захоплення чотирьох пасажирських літаків терористами-смертниками. В результаті серії скоординованих терористичних атак були повністю зруйновані вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру у Нью-Йорку і частково постраждала західна будівля Пентагону. Цей теракт став найбільшим в історії за кількістю жертв, внаслідок нього загинуло 2 996 осіб, більше 6 000 осіб отримали поранення. В організації цього злочину була звинувачена ісламістська організація «Аль-Каїда».
Досить резонансними були вибухи житлових будинків у Росії (1999). Внаслідок серії цих терористичних актів у російських містах Буйнакськ, Москва та Волгодонськ 4—16 вересня 1999 року загинуло 307 осіб, понад 1700 було госпіталізовано з пораненнями різного ступеня тяжкості. Ці теракти було використано для залякування з політичними цілями, зокрема — як привід для початку Другої російсько-чеченської війни.
Політичні наслідки мав і терористичний акт у Беслані (2004). Вранці 1 вересня 2004 року під час урочистої лінійки, присвяченої початку навчального року нерозпізнаними терористами було захоплено понад 1.100 заручників у школі № 1 міста Беслан (Північна Осетія, Росія), яких утримували впродовж 2,5 днів. Після невдалих перемовин з терористами було розпочато штурм із застосуванням важкої військової техніки, внаслідок чого загинули 334 заручники (з них 186 дітей) і понад 800 отримали поранення. Після цього теракту були здійснені зміни у федеральному законодавстві Росії, які де-факто змінили російський конституційний лад.
Депортація, або примусове переселення окремих людей чи груп людей (навіть цілих народів) в іншу країну чи територію, була досить поширеною практикою покарання з найдавніших часів. Так, за оцінками істориків між Х і VIII століттям до н. е. ассирійська держава депортувала 4,5 мільйона людей, особливо у Верхню Месопотамію. Однією із стародавніх історій депортації, описаних у Біблії, є вигнання євреїв з Юдеї під час її завоювання вавилонським царем Навуходоносором II у VI столітті до н. е. До колективної депортації часто вдавалися в Римській імперії, Візантії. Так, наприкінці VII століття візантійський імператор Юстиніан II депортував у Малу Азію велику кількість слов'янських сімей, захоплених у Фракії (за даними джерел - від 100 до 250 000 осіб), і поселив їх у Віфінії.
Одна з найжахливіших колективних травм пов’язана з депортацією і рабством африканського населення. За період з XVI по XIX століття в країни Америки було завезено близько 12 мільйонів африканців, з них близько 645 тис. — на територію сучасних США.
Жахливих масштабів досягала депортація народів у СРСР у 30-ті і 40-ві роки XX столітті, від якої постраждало близько 6 мільйонів людей, з яких від 1 до 1,5 мільйонів загинуло внаслідок цього переселення.
В американській історії колективних травм часто наводиться трагедія індіанського населення Північної Америки, насильно переселеного з рідних земель на індіанську територію (нині Оклахома) на заході США, що відбувалося між 1830 і 1850 роками. Депортація, відома під назвою «Дорога сліз», торкнулася насамперед п'яти цивілізованих племен — черокі, чикасо, чокто, кріки та семіноли. Всього було депортовано 60 000 людей, з яких від 8 до 12 тисяч загинули під час депортації. З метою увічнення пам’яті про цю подію було санкціоновано створення 2200 миль стежок, що повторюють шлях депортації, [en] написана історична драма «До цих пагорбів», заснована на історії «Дороги сліз», здійснені інші заходи.
Таке соціально-історичне явище, як рабство існує протягом всієї історії людства і, на жаль, не зникло і в наші дні. Проте дослідження соціально-психологічних і психотерапевтичних наслідків рабства почалося лише кілька десятиліть тому. Найбільша увага приділена темі рабства афроамериканців у США та [en].
Травма рабства дуже тісно пов’язана з травмою депортації. Так, жертвами колективної травми афроамериканців є декілька великих соціально-психологічних груп людей. Насамперед, це люди, депортовані у рабство та їх нащадки, які є основними носіями травми. Крім цього травмованими є населення країни, звідки вивозили рабів (яке є носієм історичної травми рабства), а також суспільство, в якому поширене рабство. Отже травма рабства стосується не лише афроамериканців, а й цілої низки країн Африки, звідки походили темношкірі раби. Це одна з причин багатьох соціально-політичних проблем, які переживають ці країни.
У 2005 році американською дослідницею [en] була видана книга [en]. В цій роботі, яка стала результатом 12-річного дослідження, ДеГрю описала багато-поколінну травму, пережиту афро-американцями, яка призводить до посттравматичного стресового розладу у поневолених африканців та їх нащадків, який ніхто не виявляв і не лікував. Вона стверджує, що ПТРС — це не розлад, який можна лікувати клінічно, для цього потрібні глибокі соціальні зміни в людях та організаціях для подолання нерівності та несправедливості стосовно нащадків поневолених африканців. Темі колективної травми рабства та ПТРС присвячено чимало наукових публікацій.
Близькою до проблеми рабства є проблема примусового позбавлення волі без належних юридичних підстав. Найяскравішими прикладами такого злочину є нацистські концентраційні табори та табори для жертв політичних репресій в СРСР у 30-ті — 40-ві роки XX століття. Психологічні наслідки травматизації жертв нацистських концтаборів, які вижили, та їх нащадків досліджувались у зв’язку з травмою геноциду.
Загибель суспільних лідерів або кумирів
До колективної травми може призводити і смерть однієї людини, якщо вона є важливою фігурою для суспільства і якщо це була смерть за особливих трагічних чи драматичних обставин.
Дуже часто причиною травми стає політичне вбивство суспільних та політичних лідерів. Серед найвідоміших можна назвати убивство 16-го президента США Авраама Лінкольна (15 квітня 1865), визволителя американських рабів, національного героя США; російського імператора Олександра II (1 березня 1881), прозваного «Визволителем» за скасування кріпосного права в Росії; першого прем'єр-міністра Демократичної Республіки Конго Патріса Лумумби (17 січня 1961), одного з символів боротьби народів Африки за незалежність; американського проповідника Мартіна Лютера Кінга (4 квітня 1968), лідера руху за громадянські права 1960-х років проти расизму, лауреата Нобелівської премії миру (1964); прем'єр-міністра Індії Індіри Ганді (31 жовтня 1984).
Одним з найбільш резонансних було убивство 35-го президента США Джона Кеннеді (22 листопада 1963), яке фактично потрясло весь світ. Вбивство викликало приголомшливу реакцію у всьому світі та фактично шокувало американську націю. Люди відкрито плакали і збирались в універмагах, щоб подивитися телевізійне висвітлення, інші молилися. В деяких районах зупинився рух, коли новина поширювалася від машини до машини. Школи рано відпускали своїх учнів. Ця подія справила глибоке і тривале враження на багатьох людей у всьому світі. Як і раніше, при нападі на Перл-Харбор 7 грудня 1941 року, та значно пізніше, під час теракту 11 вересня, запитання: «Де ви були, коли почули про вбивство президента Кеннеді?» стало загальною темою обговорення.
Травматичною для суспільства може бути не лише вбивство політичних лідерів, а й загибель людей, які є знаковими фігурами і мають надзвичайно високий авторитет в суспільстві. Такою подією стала загибель першого в світі космонавта Юрія Гагаріна (27 березня 1968) під час випробувального польоту на літаку МіГ-15УТІ, яка стала колективною травмою для всього людства.
Надзвичайно сильну реакцію в світі викликала трагічна загибель у автокатастрофі принцеси Уельсу Діани (31 серпня 1997). Ця подія мала всі ознаки колективної травми. Так, протягом чотирьох тижнів після похорону принцеси Діани рівень самогубств в Англії та Уельсі зріс на 17 %, а випадки навмисного заподіяння собі шкоди — на 44,3 % порівняно з середнім показником за цей період за чотири попередні роки. Дослідники припускають, що це було викликано ефектом «ідентифікації», оскільки найбільше зростання самогубств було у людей, найбільш схожих на Діану: жінок у віці від 25 до 44 років, рівень самогубств яких збільшився більш ніж на 45 %. Інше дослідження показало, що 50 % британців і 27 % американців були глибоко зворушені її смертю, нібито помер хтось із їхніх знайомих. Було зроблено висновок про те, що в цілому жінки в цих країнах постраждали більше за чоловіків. Такі риси Діани, як «благодійність» та «здатність ототожнювати себе зі звичайними людьми» були одними з головних чинників, які змушували людей захоплюватися нею та поважати її. Протягом декількох тижнів після її смерті консультаційні служби повідомили про збільшення кількості телефонних дзвінків людей, які звертались за допомогою через горе чи лихо.
Стихійні лиха протягом всієї історії людства завдавали чимало проблем і часто ставали причинами великої кількості людських жертв, руйнування будівель, що призводило до психологічного травмування тих, хто вижив у цих катаклізмах.
Одними з найбільш руйнівних екологічних катастроф є землетруси, які часто призводять до великої кількості жертв, руйнування і загибелі цілих міст. Найбільш травматичними для психіки людей є землетруси з великою кількістю загиблих, що відбуваються, як правило, в густонаселених районах. В цьому списку чільне місце за кількістю жертв займають землетруси в Китаї: у 1556 році в Шеньсі, під час якого загинуло 830 000 людей, і в 1976 році в Таншані, де число загиблих за офіційними даними було 242 419, а за неофіційними – більше 655 тисяч. У Європі найбільшими за кількістю жертв вважаються [it] зі 123 000 загиблих і Ашхабадський землетрус 1948 року в СРСР, де загинуло 110 000 людей.
Населені пункти розташовані на океанському узбережжі часто потерпають від такого стихійного лиха, як цунамі, що є наслідком підводних землетрусів в океанських глибинах. Найжахливішим в історії вважається землетрус в Індійському океані (2004), від хвиль цунамі якого загинуло 230—280 тисяч осіб у 14 країнах. Про цю трагедію в 2012 році за спогадами однієї з очевидців катастрофи було знято художній фільм Неможливе.
Виверження вулканів також часто ставало причиною колективних травм. Найтяжчим за кількістю жертв вважається [en] на острові Сумбава в сучасній Індонезії, яка на той час була частиною Голландської Ост-Індії. загинуло від 100 до 200 тис людей. Одним з найбільш відомих вулканів, що неодноразово «прокидався», і досі залишається діючим, є (Везувій), розташований в північній Італії поблизу Неаполя. Найвідомішою трагедією є виверження Везувію 79 року, що спричинило загибель давньоримських міст Помпеї, Геркуланум, Оплонтіс і Стабії, число загиблих у якій оцінюється як 1500—3500. Ця подія найшла відображення в культурі: поезії, живописі (картина Карла Брюллова «Останній день Помпеї», кінематографі (кінофільм Помпеї та інші.
Пожежі також є чутливими травмівними подіями, які позначаються на психологічному стані людей. Найбільш серйозними для екології є лісові пожежі, які можуть перетворюватись на справжні екологічні катастрофи, як це було в Австралії у 2019—2020 роках. Лісові пожежі можуть спричиняти психологічні травми і посттравматичні розлади у людей, які знаходяться в інформаційному просторі цих трагедій.
До помітних психологічних наслідків можуть призводити і урагани, смерчі (торнадо) та інші руйнівні атмосферні явища. Урагани прийнято називати жіночими іменами, вважаючи, що це пом’якшує психологічне враження від них. Урагани можуть призводити до колективних травм, як це видно на прикладі урагана Катріна, який у 2005 році спустошив північне узбережжя Мексиканської затоки США і став причиною 1836 смертей.
Цей розділ статті ще . (липень 2021) |
Смерть від інфекційних захворювань, що стрімко поширюються в популяції, займає одне з перших місць за кількістю жертв серед інших причин неприродніх смертей. Пандемії завжди супроводжувалися значними соціальними та психологічними наслідками: панікою, поширенням у соціумі страхів, депресій, стресів, фрустрації, невротичних та психічних розладів, вони часто ставали причиною гальмування суспільного розвитку. Проте дослідження явища пандемії як масової психологічної травми почалося лише в останні роки.
Найбільші в світі пандемії за кількістю померлих (число в яких вимірюється мільйонами) були спричинені такими хворобами, як чума, , епідемічний висипний тиф, , .
Чільне місце в списку пандемій належить такій хворобі, як бубонна чума, число жертв якої загалом налічує сотні мільйонів. Серед трьох великих пандемій чуми найжахливішою вважається друга пандемія 1347—1353 років, відома під назвою «Чорна смерть», від якої за різними оцінками загинуло 75—200 мільйонів людей, переважно у Європі, Азії та Північній Африці. Лише у Європі ця пандемія забрала життя від 30 до 60 % населення.
Не менш жахливою була пандемія іспанського грипу, яка у 1918—1920 роках охопила весь світ, і від якої померло 17–100 мільйонів людей. Вона була найбільшою серед грипозних пандемій і наймасовішою пандемією 20-го століття.
Наша сучасність відзначена принаймні двома пандеміями, які наклали помітний відбиток на соціальну дійсність всього світу. Пандемія (ВІЛ/СНІД) розпочалася у 1981 році і триває по теперішній час. За оцінками 2020 року загальне число жертв цієї хвороби вже досягло 36,3 мільйонів людей.
Пандемія, спричинена коронавірусом COVID-19, яка розпочалася у 2019 році в Китаї і поширилася на весь світ, триває і зараз. Незважаючи на безпрецедентні протиепідемічні та карантинні заходи, що здійснювалися практично в усіх країнах, число жертв від коронавірусної інфекції вже на даний момент оцінюється як 4,5–10 мільйонів людей. Для цієї пандемії характерні комплексний підхід до проблем, пов’язаних з коронавірусною хворобою, скоординовані дії провідних організацій світу, що опікуються проблемами здоров’я, великі фінансові витрати, спрямовані не лише на лікувальні заходи, розробку вакцин та вакцинацію, а й на соціальні програми по підтримці бізнесу, допомозі тим, хто поніс значні матеріальні втрати через карантинні обмеження та інші наслідки пандемії. Без перебільшення можна стверджувати, що ця подія суттєво змінила життя людей на всій планеті.
Пандемія COVID-19 вперше почала розглядатися як джерело масової психологічної травматизації, що саме по собі є проблемою, яку треба розв’язувати, окрім прямих заходів лікування та реабілітації хворих. Поняття «колективна (масова) травма пандемії» стало предметом досліджень психологів і психотерапевтів, чого не було під час попередніх пандемій. Починає використовуватися термін «вірусофобія», аналогічний поняттю «радіофобія» як один з проявів колективної травми, спричиненої аварією на ЧАЕС в 1986 році. Пропонуються психотерапевтичні та соціотерапевтичні заходи для подолання проявів і наслідків масової психологічної травми пандемії. Проте, ці дослідження поки що знаходяться переважно на початковому етапі.
Найбільші колективні травми України
Колективна травма Голодомору є однією з найтяжчих не лише в історії України, а й в історії людства. За останніми даними українських вчених під час Голодомору померло від 7 до 10 мільйонів українців. Фактором, що посилював травматизацію, був штучний характер голоду, який не був результатом неврожаю, поганих кліматичних умов або стихійного лиха, характерних для інших прикладів масового голоду в історії людства. Ця трагедія забрала життя ні в чому не винних людей, серед них — величезного числа дітей.
Голодомор відбувався при майже повній відсутності опору. Після декількох невдалих спроб силового придушення великої кількості селянських повстань, що чинили спротив колективізації, були «вдало» обрані час і спосіб політичного терору. Удар був настільки нищівним, що не давав можливості і часу для організованої протидії. За рідкісними винятками, практично не було «голодних бунтів», повстань, люди пасивно дозволили себе умертвити. Ця виглядало як тотальна пригніченість, соціальна депресія, параліч суспільства, від якого воно не могло оговтатися декілька десятиліть.
Один з найбільш значних наслідків Голодомору для українського суспільства — це знищення традиційного укладу життя українського селянства, який формувався століттями в аграрній країні, де більшість населення становило працьовите і господарське сільське селянство. Ще одним серйозним наслідком є переривання наступності історії боротьби за незалежність України, яка відбувалася в попередні періоди, в тому числі і руйнівний удар по козацьким традиціям України. Сталінському режимові вдалося на довгі роки зупинити опір і придушити волю до незалежності. У наступні десятиліття національно-визвольний рух відбувався переважно в західних областях, які не знали трагедії Голодомору, хоча до цього він був поширений на всій території України.
Травма Голодомору та її наслідки стали причиною надламаної психології цілого покоління, а це не могло не позначитися на формуванні специфічних рис національного характеру. Вони проявляються не лише в особливому ставленні до їжі та в проблемах переїдання, надмірної ваги (особливо у представників старшого покоління). Для українців притаманні політична пасивність і політичний нігілізм, високий рівень недовіри до влади у всіх її формах. З цим пов'язаний відомий український індивідуалізм, відкидання колективних форм налаштування життя. Для багатьох характерна зневіра в свої сили, страх перед майбутнім, низька самооцінка, психологія жертви.
Тему Голодомору було заборонено офіційною радянською пропагандою тих часів, заперечувався навіть сам факт голоду. Знецінення цієї колективної травми мало не менше важкі психологічні наслідки для суспільства, ніж сам геноцид, хоча вони і не такі помітні, як смерть мільйонів людей. Така політика сама стала повторною травматизацією, фактично — це був психологічний геноцид, спрямований на знищення історичної пам'яті народу, який тривав, на відміну від короткого періоду Голодомору, кілька десятиліть. Тому є всі підстави вважати трагедію Голодомору подвійним геноцидом — фізичним і психологічним.
Дуже довго не проводилося ніякої роботи по соціальному зцілення від цієї травми, практично не було спроб вираження «колективної скорботи». У цьому плані ситуація разюче відрізняється, наприклад, від травми війни, де суспільство мало можливість в повній мірі «оплакати» жертви за допомогою безлічі фільмів, пам'ятників, відзначення річниць і в значній мірі зцілитися. Після здобуття незалежності Україною ставлення до цієї трагедії змінилося, вона була визнана геноцидом, але її негативні психологічні наслідки ще не подолані.
Для України і українців травма війни охоплює значно більший період, ніж роки безпосередніх бойових дій. Початок цієї травми пов'язаний із захопленням СРСР Західної України, Західної Білорусі та Прибалтики внаслідок змови між Гітлером і Сталіним і розв’язання Другої світової війни. На нових територіях одразу почалися масові репресії проти нелояльного населення.
Одним із засобів придушення опору населення була депортація людей, що мешкали на цих землях. Уже восени 1939 p. перша хвиля депортації охопила польських осадників, які виселялися разом із сім'ями. Протягом грудня 1939 — березня 1940 років із Західної України та Західної Білорусі було депортовано понад 137 тисяч осіб. Їх виселяли в північно-східні області РРФСР, Комі АРСР і Казахстану. Друга хвиля депортації прокотилась у квітні 1940 p., коли було вивезено заможних селян — «куркулів» (до 6 тис. сімей із Західної України та Західної Білорусі).
Вторгнення німецької армії в СРСР 22 червня 1941 року стало початком нової колективної травми для всієї країни. Під час війни на території України, яка практично вся була окупована, точилися жорстокі бої з військами вермахту. Загальну кількість загиблих точно вказати важко. Згідно більшості джерел у війні загинуло близько 8 мільйонів українців, з них приблизно дві третини — це втрати цивільного населення. За цими загальними цифрами — безліч страждань, поневірянь, людських трагедій. На території України здійснювалися одні з найбільш активних бойових дій з великими людськими жертвами, наприклад, у такій військовій кампанії, як битва за Дніпро, загинуло щонайменше 417 тисяч солдатів та офіцерів Радянської армії, більшість з яких були українцями.
Ще до завершення війни радянська влада розпочала розправу з цілими народами, які начебто заплямували себе підтримкою окупаційної німецької влади. Однією з найжахливіших була депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року. У телеграмі НКВС на ім'я Сталіна йшлося про те, що було виселено 183.155 осіб (не враховуючи солдатів армії, яких було відправлено на спецпоселення після демобілізації 1945 року).
Радянська влада також розпочала репресії проти населення, переважно — західних областей України, звинувачених і запідозрених у підтримці ОУН і УПА. За даними Відомчого державного архіву, в 1944—1946 роках з території Західної України у віддалені райони СРСР було депортовано 14 728 сімей учасників національно-визвольного руху чисельністю 36 608 чоловік.
Ще масштабнішою була депортація українців, відома під назвою операції «Захід», що здійснена 21 жовтня 1947 року. Її підсумки були підведені в кінці жовтня 1947 року. Міністр внутрішніх справ СРСР С. Круглов в листі на ім'я заступника голови Ради міністрів СРСР Л. Берії доповідав про вилучення із західних областей України 26.682 сімей спецпереселенців або 76.192 особи, в тому числі чоловіків — 18.866, жінок — 35.152, дітей — 22.174.
Проте, боротьба органів НКВС з Українською повстанською армією на цьому не завершилася і продовжувалася щонайменше до 1953, а за радянськими джерелами до 1956 року.
Травма війни була здебільшого зціленою завдяки суспільним заходам по увічненню пам’яті загиблих, вшануванню героїв тощо. Проте, багато проблем залишилось нерозв’язаними, зокрема — конфлікт між українськими патріотами і радянською владою. Також мало приділялось уваги проблемам депортованих людей, які переживають всі наслідки колективної травми.
Трагедія Голокосту — геноциду євреїв вважається однією з найтяжчих в історії. Вона розгорталася в Польщі та інших окупованих нацистами територіях. Не оминула вона і Україну. Німецькими нацистами ще на початку окупації у Львові та інших окупованих містах були ініційовані єврейські погроми, в яких, на жаль, брали участь місцеві жителі, зокрема — члени української допоміжної поліції. У перші дні німецької окупації погроми відбулися в 58 українських населених пунктах, в ході яких загинули 24.000 євреїв.
В різних містах України відбулися масові розстріли мирного населення, в тому числі — велика кількість євреїв, яких нищили за етнічною ознакою. Найбільш відомі місця — Бабин Яр у Києві (де було розстріляно близько 100 тисяч чоловік), Богданівка (Доманівський район) (кількість жертв перевищує 115 тисяч), Одеса (більше 22.000 трупів знайдено в масових могилах) та інші. Усього нацистським режимом було страчено близько 500.000 євреїв, що проживали в Україні.
Трагедія Голокосту є однією з найбільш досліджених і опрацьованих психологами і психотерапевтами проблем. Їй приділялось також багато уваги світовою громадськістю, що сприяло подоланню багатьох негативних наслідків травми геноциду. Проте її неможливо вважати остаточно вирішеною. Досі існує багато протиріч, що проявляється, зокрема у міжетнічних стосунках, в тому числі — і в нашому суспільстві.
Чорнобильська катастрофа була спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої біля міста Прип'яті Київської області Української РСР, в ніч на 26 квітня 1986 року. В результаті повністю зруйнованого вибухом реактору в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин, що в 300 разів перевищило радіоактивний викид під час ядерного бомбардування Хіросіми.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600.000 ліквідаторів аварії 10 % померло і 165.000 стало інвалідами.
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2017) |
Російсько-українська війна
Цей розділ статті ще . (листопад 2017) |
Див. також
Примітки
- Fonagy, P. (1999). The Transgenerational Transmission of Holocaust Trauma // Attachment & Human Development, Vol. 1 No. 1: 92-114.
- Guthery, L. S. (2016). Exploration of intergenerational transmission of trauma in Holocaust survivors // Theses, Dissertations, and Projects. Paper 1692. – 87 p.
- Kahane-Nissenbaum, M. C., (2011). Exploring Intergenerational Transmission of Trauma in Third Generation Holocaust Survivors [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] / Doctorate in Social Work (DSW) Dissertations. 16.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 вересня 2017. Процитовано 25 листопада 2017.
- Alexander, Jeffrey C.; Eyerman, Ron; Giesen, Bernard; Smelser, Neil J.; Sztompka, Piotr. Cultural Trauma and Collective Identity. — Berkerley, United States: University of California Press, 2004. — 326 p.
- Eriksson, M. (2016). Managing Collective Trauma on Social Media: the role of Twitter after the 2011 Norway attacks // Media, Culture & Society, Vol. 38(3): 365–380.
- Bomba, J. (2013). Psychodynamic groups as used to work through collective trauma memory. Archives of Psychiatry and Psychotherapy, 15(3): 41–48.
- Holman, E. A., & Silver, R. C. (2011). Health status and health care utilization following collective trauma: A 3-year national study of the 9/11 terrorist attacks in the United States. Social Science and Medicine, 73, 483-490. doi:10.1016/j.socscimed.2011.06.018
- Hooker, D. A., & Czajkowski, A. P. (2012). Transforming historical harms [ 28 вересня 2015 у Wayback Machine.]. Harrisonburg, VA: Coming to the Table.
- Kellermann, N. P. F. (2007). Sociodrama and Collective Trauma. — London: Jessica Kingsley. — 191 p.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
- Богдан Скаврон Ісламська держава: війна і мир [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] // «Місто», 5.11.2017
- Ісламська держава, Кома [ 4 квітня 2021 у Wayback Machine.] // YouTtube, 3.02.2019
- Bertrand Lafont, Aline Tenu, Francis Joannes, Philippe Clancier. La Mésopotamie. De Gilgamesh à Artaban 3300-120 av. J.-C. Belin : Paris, 2017, 1039 p. (), chap. 16 (« La redéfinition de l'espace assyrien »), p. 669-670.
- Ronald Segal (1995). The Black Diaspora: Five Centuries of the Black Experience Outside Africa. New York: Farrar, Straus and Giroux. с. 4. ISBN .
- Rosefielde, Steven (2009). Red Holocaust. Routledge. с. 84. ISBN .
- DeGruy, J. (2005). Post Traumatic Slave Syndrome: America’s Legacy of Enduring Injury and Healing. Milwaukie, Oregon: Uptone Press.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- Brinkley, David (2003). Brinkley's Beat: People, Places, and Events That Shaped My Time. New York: Knopf. ISBN 978-0-375-40644-7.
- Hawton, Keith; Harriss, Louise; Simkin, Sue; Jusczcak, Edmund; Appleby, Louise; McDonnell, Ros; Amos, Tim; Kiernan, Katy; Parrott, Hilary (November 2000). . British Journal of Psychiatry. 177 (5): 463—466. doi:10.1192/bjp.177.5.463. PMID 11060002. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
- Saad, Lydia (30 серпня 2017). . Gallup. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 31 травня 2021.
- . BBC. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 31 травня 2021.
- McDermott, BM; Lee, EM; Judd, M; Gibbon, P (2005). Posttraumatic stress disorder and general psychopathology in children and adolescents following a wildfire disaster (PDF). Canadian Journal of Psychiatry. 50 (3): 137—43. doi:10.1177/070674370505000302. PMID 15830823.
- Eyerman, Ron (2015). Is This America? Katrina as Cultural Trauma. The Katrina Bookshelf [ 26 лютого 2022 у Wayback Machine.]. Austin: University of Texas Press. .
- Wade, Lizzie (14 травня 2020). . Science (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
- . Our World in Data. Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
- Global HIV and AIDS statistics. (UNAIDS). оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 23 серпня 2021.
- . Johns Hopkins University. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
- COVID-19 Projections. Institute for Health Metrics and Evaluation (University of Washington). оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 28 серпня 2021.
- Horesh, D., & Brown, A. D. (2020). Traumatic stress in the age of COVID-19: A call to close critical gaps and adapt to new realities. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 12(4), 331–335. https://doi.org/10.1037/tra0000592
- Stanley B.L., Zanin A.C., Avalos B.L., Tracy S.J., Town S. (2021). Collective Emotion During Collective Trauma: A Metaphor Analysis of the COVID-19 Pandemic. Qual Health Res. 2021 May 13. https://doi.org/10.1177/10497323211011589
- Sanchez-Gomez, M.; Giorgi, G.; Finstad, G.L.; Urbini, F.; Foti, G.; Mucci, N.; Zaffina, S.; León-Perez, J.M. (2021). COVID-19 Pandemic as a Traumatic Event and Its Associations with Fear and Mental Health: A Cognitive-Activation Approach. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(14), 7422. https://doi.org/10.3390/ijerph18147422
- . memorialholodomor.org.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 24 листопада 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017. Процитовано 25 листопада 2017.
- Бажан О. Г. Операция «Запад»: из истории депортации населения Западной Украины в Казахстан [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] // 65 лет с начала депортации жителей Украины в Казахстан. Сборник материалов заседания круглого стола (20 ноября 2012 года). — Караганда, 2012. — С. 19—26. —
- Krahn, E. (2013). Transcending the “Black Raven”: An Autoethnographic and Intergenerational Exploration of Stalinist Oppression / Qualitative Sociology Review 9(3):46-73.
- Ярослав Грицак, Страсті за націоналізмом. Стара історія на новий лад. — Київ: Критика, 2011, с. 97.
- Dawidowicz, Lucy S. (1986). The war against the Jews, 1933—1945. New York: Bantam Books. . p. 403.
- Международное агентство по атомной энергии (2008). (PDF). Vienna: IAEA. с. 180. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ ()
Джерела
- Гой Т. В. Общество и коллективная травма: Семинар Питера Келлермана / Т. В. Гой, П. П. Горностай, Е. В. Кистаева // Психодрама и современная психотерапия. — 2005. — № 2—3. — С. 141—145.
- Де Гольжак В. История в наследство: Семейный роман и социальная траектория / В. Де Гольжак ; пер. с франц. — М. : Изд-во Ин-та Психотерапии, 2003. — 233 с.
- Горностай, Павло (2023). Психологія колективних травм: монографія. — Кропивницький: Імекс-ЛТД, 336 с.
- Горностай П. П. Коллективные травмы и национальный характер / П. П. Горностай. // Психологічне консультування і психотерапія. — 2014. — № 1-2. — С. 145—157.
- Горностай П. П. Современная Украина в свете исторических травм / П. П. Горностай [Электронный ресурс] // Онлайн-журнал «Good Psychologist», 8 травня 2015 р. // Режим доступа: http://good-psychologist.info/9-stati/112-sovremennaya-ukraina-v-svete-istoricheskikh-travm
- Кампенхаут, ван Д. Слезы предков. Жертвы и преследователи в коллективной душе / Д. ван Кампенхаут. — М. : Институт консультирования и системных решений, 2012. — 240 с.
- Суший, О. (2023). Травма як соціальний діагноз Українського суспільства: Наукова доповідь на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь». Проблеми політичної психології, 14(28), 62-78. https://doi.org/10.33120/popp-Vol14-Year2023-148
- Суший О. В. Проблема колективної травми в українському соціумі та пошук стратегій її опанування / О. В. Суший // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. — 2014. — Вип. 6 (74) . — С. 18—32.
- Шутценбергер А. А. Синдром предков. Трансгенерационные связи, семейные тайны, синдром годовщины, передача травм и практическое использование геносоциограммы / А. А. Шутценбергер ; пер с франц. — М. : Изд-во Института Психотерапии, 2001. — 240 с.
- Danieli, Y. (Ed.). (1998). International Handbook of Multigenerational Legacies of Trauma. New York: Plenum. https://doi.org/10.1007/978-1-4757-5567-1
- Hamburger, A., Hancheva, C. & Volkan, V. D. (Eds.) (2021). Social Trauma — An Interdisciplinary Textbook. Springer Nature Switzerland AG. https://doi.org/10.1007/978-3-030-47817-9
- Lituanian Faces after Transition: Psychological Consequences of Cultural Trauma / Ed. by D. Gailiene. — Vilnius : Eugrimas, 2015. — 264 p.
- Kellermann, N. P. F. (2001). Transmission of Holocaust Trauma — An Integrative View. Psychiatry; Fall 2001; 64, 3; ProQuest Social Science Journals p. 256—267.
- Kellermann, N. P. F. (2007). Sociodrama and Collective Trauma. — London: Jessica Kingsley. — 191 p.
- Volkan, V. D. (2001). Transgenerational Transmissions and Chosen Traumas: An Aspect of Large-Group Identity. Group Analysis, 34(1), 79–97. https://doi.org/10.1177/05333160122077730
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolektivna travma psihichna travma otrimana grupoyu lyudej bud yakogo rozmiru azh do cilogo suspilstva vnaslidok socialnoyi tehnogennoyi chi ekologichnoyi katastrofi abo zlochinnih dij politichnih chi inshih socialnih sub yektiv Memorial na zgadku pro zhertvi Golokostu vstanovlenij na berezi Dunayu v Budapeshti 2005 Viznachennya ta prichiniKolektivnimi travmi zazvichaj nazivayut travmi velikoyi kilkosti lyudej Ale vidminnoyu risoyu kolektivnoyi travmi ye ne chislo travmovanih a te sho krim bezposerednih uchasnikiv vona zachipaye lyudej pryamo ne prichetnih do travmuyuchih podij inodi ohoplyuyuchi vse suspilstvo Inshimi slovami kolektivna travma ne obmezhena v prostori She odna yiyi osoblivist roztyagnutist u chasi koli travma nemovbi vidrivayetsya vid konkretnoyi podiyi zakriplyuyuchis v istorichnij pam yati chasto prohodyachi cherez dekilka pokolin Zhertvami kolektivnoyi travmi stayut ne okremi lyudi navit ne bagato lyudej a socialni grupi v cilomu yaki vvazhayutsya ob yektami travmatizaciyi ta sub yektami travmatichnih perezhivan Prichinoyu kolektivnih travm najchastishe ye vijni v tomu chisli i informacijni genocid v samih riznih formah katastrofi tehnogenni ta gumanitarni stihijni liha ekologichni katastrofi socialni revolyuciyi ta perevoroti derzhavni ta vijskovi deportaciya abo vignannya velikih grup lyudej napriklad za etnichnoyu chi religijnoyu oznakoyu obmezhennya svobodi velikih grup lyudej konctabori rabstvo politichni religijni ta inshi represiyi teroristichni akti sho viklikali suspilnij rezonans ubivstvo abo tragichna zagibel suspilnih lideriv abo kumiriv ProyaviHarakternoyu osoblivistyu kolektivnoyi travmi ye te sho travmovanoyu sebe vidchuvaye vsya socialna grupa navit ti kogo osobisto ne torknulasya tragediya Zazvichaj travmatichni podiyi nabuvayut rivnya kolektivnoyi travmi yaksho yih pokazniki perevishuyut zvichajni ramki sho viznachayut velichinu tragediyi silu travmatizaciyi i tyazhkist naslidkiv kilkist zagiblih masshtab podiyi znachimist zagibloyi osobi yaksho mova jde pro zagibel gromadskogo kumira Vazhlivim chinnikom travmatizaciyi ye psihologichni umovi v yakih protikaye podiya Nasampered ce riven perezhivannya nespravedlivosti abo potoptanoyi spravedlivosti stupin nevinnosti zagiblih Znachno pidsilyuye travmatizaciyu obstavini koli lyudi poterpayut ne vid bezlikih stihijnih sil napriklad cherez ekologichne liho a vnaslidok svidomih chi navmisnih dij lyudej strata katuvannya vignannya tosho Vazhlive znachennya maye nemozhlivist abo nezdatnist protistoyati travmuyuchij sili abo sub yektu vimushena pasivnist zhertvi Chim menshe zmogi chiniti opir tim bilsha travma vid dij agresora zagibel na poli boyu mensh travmatichna dlya suspilstva nizh nasilnicka smert u konctabori Kolektivna travma maye taki psihologichni naslidki socialna frustraciya zbilshennya rivnya psihologichnih problem depresij ta u populyaciyi sho yiyi zaznala shilnist idealizuvati vlasnu socialnu grupu ta bachiti obraz voroga v predstavnikah inshih grup osoblivo vidpovidalnih za travmu Osoblivistyu kolektivnoyi travmi ye yiyi dovgotrivalij harakter Neopracovani travmi mayut bagato prihovanih naslidkiv osoblivo koli voni zamovchuvalisya zaboronyalisya Neobhidno dolati negativni naslidki kolektivnih travm navit cherez trivalij chas pislya travmuyuchih podij Peredacha mizh pokolinnyamiDokladnishe Predstavniki travmovanoyi grupi sho zalishilisya v zhivih ta yih nashadki vidchuvayut potrebu emocijnogo vidreaguvannya sho ye umovoyu zcilennya Yaksho suspilstvu ne vdayetsya vporatisya z travmatichnim dosvidom i zahodi podolannya travmi nedostatni abo vidsutni kolektivna travma uskladnyuyetsya yiyi diya staye bilsh oposeredkovanoyu prihovanoyu Vona ne zcilyuyetsya povnistyu i yiyi naslidki mozhut isnuvati protyagom trivalogo chasu Yaksho grupa pozbavlena mozhlivosti opracovuvati travmu yaksho lyudi ne mozhut vidkrito vislovlyuvati pochuttya z privodu tragichnih podij oplakuvati zagiblih sumuvati travma deleguyetsya nashadkam yaki perezhivayut yiyi yak svyu navit yaksho voni ne buli bezposerednimi ob yektami travmatizaciyi Vidbuvayetsya tak zvana transgeneracijna mizhpokolinna peredacha travmi z usima naslidkami sho z cogo viplivayut Nove pokolinnya vidchuvaye potrebu shos z cim zrobiti napriklad sumuvati zamist svoyih predkiv abo mstiti za nih vidnovlyuyuchi potoptanu spravedlivist Isnuyut destruktivni agresivni formi vidreaguvannya kolektivnih travm Neopracovani naslidki mozhut stati prichinoyu takih negativnih yavish yak krovna pomsta terorizm etnichni vijni tosho sho v svoyu chergu ye dzherelom novih kolektivnih travm V istoriyi lyudstva ye bagato prikladiv konfliktiv mizh derzhavami i civilizaciyami sho zhivlyatsya obrazoyu nenavistyu i pochuttyam pomsti za zapodiyani kolis inodi stolittya nazad kolektivni strazhdannya Yaksho travma dovgo ne piddayetsya opisanim ritualam zcilennya to pislya zakinchennya znachnogo vidrizku chasu yiyi sila bude slabshati Yak i lyudina suspilstvo ne mozhe neskinchenno perebuvati v stani gostrogo bolyu vidbuvayetsya postupove polegshennya strazhdan Ale nezavershena travma vse rivno bude davatisya vznaki napriklad yiyi naslidki mozhut zakriplyuvatisya v osoblivostyah nacionalnogo harakteru ta kolektivnoyi identichnosti PodolannyaSuspilstvo virobilo ryad zasobiv dlya podolannya naslidkiv kolektivnih travm yaki zastosovuvalisya protyagom vsiyeyi istoriyi lyudstva Yihnya sut polyagaye v pevnomu emocijnomu opracyuvanni travmatichnoyi podiyi Odnim iz shlyahiv podolannya kolektivnih travm vidomim she v davninu bulo stvorennya geroyichnogo eposu ta inshih pisemnih tvoriv Ci literaturni pam yatniki dopomagali tim hto otrimav travmu ta yihnim nashadkam perezhiti tragediyu oplakuyuchi zagiblih geroyiv ospivuyuchi podvigi dayuchi prostir dlya virazhennya skorboti Okremimi zhanrovimi formami eposu poklikanimi same dlya emocijnogo zcilennya ye pisni ta plachi Kartina Viktora Vasnecova Pislya poboyisha Igorya Svyatoslavicha z polovcyami 1880 U svitovij kulturi prikladami takih epichnih tvoriv sho ospivuyut tragichni podiyi u davnogreckomu eposi ye Iliada u skandinavskomu Pisnya pro Nibelungiv U vitchiznyanij kulturi takim pam yatnikom ye litopisna poema pro tragichnu istoriyu Novgorod Siverskogo knyazya Igorya Svyatoslavovicha Slovo o polku Igorevim chastinoyu yakoyi ye vidomij Plach Yaroslavni Inshimi formami emocijnogo vidreaguvannya travmi ye folklor anekdoti politichna karikatura ale tut mi mayemo priklad komichnoyi transformaciyi yaka ne mensh vazhliva nizh perezhivannya skorboti osoblivo na etapi oduzhannya Nedarma kazhut Suspilstvo rozluchayetsya zi svoyim minulim smiyuchis Vazhlivimi formami takoyi ritualizaciyi tragichnih podij ye vidznachannya rokovin dniv pam yati oplakuvannya pominannya tosho stvorennya pam yatnikiv memorialiv na vidznaku tragichnih podij skulpturnih ta arhitekturnih napisannya muzichnih tvoriv na temu kolektivnoyi travmi kanonizaciya istorichnih postatej V nash chas taki zavdannya virishuye kinematograf ZMI Duzhe vazhlivi politichni i gromadski zahodi poklikani vidnoviti spravedlivist realno abo simvolichno napriklad stvorennya OON provedennya Nyurnberzkogo procesu V ryadi vipadkiv potribna psihologichna ta psihoterapevtichna dopomoga lyudyam i grupam postrazhdalim vid kolektivnih travm Takoyi dopomogi potrebuyut i yihni nashadki v 2 mu i 3 mu pokolinnyah Cej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2017 Najbilshi kolektivni travmi v istoriyi lyudstvaVijni V V Vereshagin Apofeoz vijni 1878 V istoriyi lyudstva vijni zajmayut chilne misce za chiselnistyu zagiblih nasilnickoyu smertyu Otzhe vijni ye i buli odnimi z najbilshih kolektivnih travm Svitovi vijni 20 go stolitti yak najmasovishi tragediyi ye sistemnimi kolektivnimi travmami Prote zazvichaj voyennimi travmami vvazhayutsya najbilsh travmivni epizodi yaki viriznyayutsya ne lishe masshtabom a j osoblivimi obstavinami sho sprichinyayut znachne psihologichne travmuvannya osoblivoyu zhorstokistyu nespravedlivistyu dramatizmom Tak odnim z takih epizodiv u Drugij svitovij vijni buv napad yaponskoyi palubnoyi aviaciyi na amerikansku vijskovo morsku ta povitryanu bazu Perl Garbor 7 grudnya 1941 roku Ne mensh travmivnim bulo yaderne bombarduvannya amerikancyami yaponskih mist Hirosimi i Nagasaki 6 i 9 serpnya 1945 roku V cij tragediyi zaginulo i pomerlo vid promenevoyi hvorobi protyagom 5 rokiv priblizno 140 tisyach lyudej Cyu travmu yaponska naciya oplakuvala dekilka desyatilit Vona mala nadzvichajnij vpliv na vsyu yaponsku kulturu suspilne zhittya cilogo pokolinnya yaponciv Dlya zhertv bombarduvannya sho vizhili harakterni znachni psihologichni problemi zokrema kompleks provini po vidnoshennyu do tih hto zaginuv Sered voyennih travm chasto nazivayut gazovu ataku v Halabdzhi zastosuvannya himichnoyi zbroyi irakskoyu vladoyu proti civilnogo naselennya mista Halabdzha na teritoriyi Irakskogo Kurdistanu v hodi irano irakskoyi vijni 16 17 bereznya 1988 roku Osoblivij tragizm ciyeyi podiyi polyagaye v tomu sho gazova ataka bula zdijsnena proti civilnogo naselennya Vnaslidok neyi zaginulo 5 tisyach lyudej i 20 tisyach postrazhdalo vid himichnogo urazhennya Kolektivnoyu travmoyu dlya oboh storin stala vijna u V yetnami 1959 1975 yaka vidbuvalasya formalno mizh komunistichnim Pivnichnim V yetnamom pidtrimuvanim SRSR ta KNR i Pivdennim V yetnamom pidtrimuvanim SShA ta yih soyuznikami Zokrema dlya amerikanskoyi storoni ne lishe dlya vijskovih sho brali uchast u cij vijni a j dlya vsogo suspilstva vona stala prichinoyu ciloyi nizki psihologichnih problem vidomih yak en Ce malo vsi oznaki kolektivnoyi travmi Zgodom v uchasnikiv bojovih dij bulo diagnostovano specifichnij sindrom yakij piznishe otrimav nazvu posttravmatichnij stresovij rozlad PTSR Harakterno sho ponad 150 tisyach amerikanskih veteraniv v yetnamskoyi vijni zaginulo pri tragichnih obstavinah zokrema vid samogubstva sho majzhe vtrichi perevishuvala kilkist zagiblih u bojovih diyah Genocid Zhertvi genocidu virmen Genocid ye odniyeyu iz najstrashnishih kolektivnih travm sho suttyevo poznachayetsya na zhitti ne lishe travmovanogo pokolinnya tih hto vizhiv u cij tragediyi a j dekilkoh pokolin nashadkiv Najchastishe zhertvami genocidu stayut etnichni grupi predstavniki religijnih konfesij sociokulturni menshini tosho V istoriyi lyudstva genocid chasto zdijsnyuvavsya na zavojovanih ta kolonizovanih teritoriyah de spokonvik prozhivalo korinne naselennya en vidbuvavsya napriklad na teritoriyi amerikanskogo kontinentu pislya jogo kolonizaciyi anglijskimi ispanskimi portugalskimi ta francuzkimi zavojovnikami Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i v pershi pislyavoyenni roki 1914 1923 v Osmanskij imperiyi buv zdijsnenij genocid nemusulmanskih etnichnih menshin a same genocid virmen pid chas yakogo zaginulo 1 1 5 miljona lyudej genocid pontijskih grekiv sho zabrav zhittya blizko 300 tisyach lyudej ta genocid assirijciv zhertvami yakogo stali 55 tisyach lyudej Odnim z najbilsh vidomih genocidiv ye Golokost znishennya nacistskoyu vladoyu yevrejskogo naselennya v Nimechchini ta na okupovanih teritoriyah pid chas panuvannya nacistskogo rezhimu 1933 1945 Zhertvami Golokostu stali 6 miljoniv lyudej Cya tragediya stala odnim z osnovnih zvinuvachen u zlochinah nacizmu na Nyurnberzkomu tribunali 20 listopada 1945 1 zhovtnya 1946 roku Uvaga svitovoyi gromadskosti do temi Golokostu spriyala tomu sho z yavivsya sam termin genocid i buli zdijsneni yuridichni zahodi shodo zasudzhennya cogo zlochinu i viznannyam jogo zlochinom proti lyudstva U vidnosno nedavnij istoriyi odnim z najstrashnishih buv genocid u Ruandi 1994 pid chas yakogo predstavnikami etnichnoyi bilshosti krayini narodnosti hutu kerovanimi timchasovim uryadom sho prijshov do vladi v rezultati vijskovogo perevorotu 6 7 kvitnya bulo znisheno vid 500 tisyach do 1 miljona predstavnikiv etnichnoyi menshini krayini narodnosti tutsi Cej zlochin buv rozglyanutij i zasudzhenij specialno stvorenim dlya cogo mizhnarodnim tribunalom Teroristichni akti Pam yatnik zhertvam teroristichnogo aktu v Beslani Skulptor Vandi Renzo Dzharno San Marino 2006 Terorizm buv i zalishayetsya odnim z osnovnih dzherel kolektivnih travm Osoblivo travmatichnimi viyavlyayutsya teroristichni akti yaki ne spryamovani personalno na pevnih lyudej koli cej zlochin zdijsnyuyetsya navmisno dlya psihologichnogo tisku i zalyakuvannya i jogo zhertvami chasto stayut nevinni lyudi yaki vipadkovo opinilisya v danomu misci Terorizm ye odniyeyu zi svitovih problem suchasnoyi dijsnosti Isnuyut cili organizaciyi yaki v osnovu svoyeyi aktivnosti poklali mizhnarodnij terorizm Yaskravim prikladom ye Al Kayida mizhnarodna teroristichna sunitska dzhihadistska organizaciya Odniyeyu najbilshih teroristichnih organizacij svitu ye Islamska Derzhava mizhnarodna islamistska sunitska ekstremistska teroristichna organizaciya sho spoviduye salafitskij dzhihadizm yak zasib borotbi za utverdzhennya islamu proti nevirnih Z metoyu psihologichnogo tisku i zalyakuvannya bojoviki ID vikoristovuyut rizni zasobi napriklad publichnu stratu polonenih inozemnih zhurnalistiv predstavnikiv inshih religij sered nih zhinki i diti Robilosya ce zdebilshogo v zhahlivij i zhorstokij sposib napriklad cherez vidsikannya golovi spalyuvannya zhivcem tosho Poshirenoyu praktikoyu ye oprilyudnennya videozapisiv publichnih strat v merezhi Internet chislo zhertv u yakih vimiryuyetsya tisyachami Div takozh Islamskij terorizm Odnim z najzhahlivishih buv teroristichnij akt 11 veresnya 2001 roku v SShA zdijsnenij za dopomogoyu zahoplennya chotiroh pasazhirskih litakiv teroristami smertnikami V rezultati seriyi skoordinovanih teroristichnih atak buli povnistyu zrujnovani vezhi bliznyuki Vsesvitnogo torgovogo centru u Nyu Jorku i chastkovo postrazhdala zahidna budivlya Pentagonu Cej terakt stav najbilshim v istoriyi za kilkistyu zhertv vnaslidok nogo zaginulo 2 996 osib bilshe 6 000 osib otrimali poranennya V organizaciyi cogo zlochinu bula zvinuvachena islamistska organizaciya Al Kayida Dosit rezonansnimi buli vibuhi zhitlovih budinkiv u Rosiyi 1999 Vnaslidok seriyi cih teroristichnih aktiv u rosijskih mistah Bujnaksk Moskva ta Volgodonsk 4 16 veresnya 1999 roku zaginulo 307 osib ponad 1700 bulo gospitalizovano z poranennyami riznogo stupenya tyazhkosti Ci terakti bulo vikoristano dlya zalyakuvannya z politichnimi cilyami zokrema yak privid dlya pochatku Drugoyi rosijsko chechenskoyi vijni Politichni naslidki mav i teroristichnij akt u Beslani 2004 Vranci 1 veresnya 2004 roku pid chas urochistoyi linijki prisvyachenoyi pochatku navchalnogo roku nerozpiznanimi teroristami bulo zahopleno ponad 1 100 zaruchnikiv u shkoli 1 mista Beslan Pivnichna Osetiya Rosiya yakih utrimuvali vprodovzh 2 5 dniv Pislya nevdalih peremovin z teroristami bulo rozpochato shturm iz zastosuvannyam vazhkoyi vijskovoyi tehniki vnaslidok chogo zaginuli 334 zaruchniki z nih 186 ditej i ponad 800 otrimali poranennya Pislya cogo teraktu buli zdijsneni zmini u federalnomu zakonodavstvi Rosiyi yaki de fakto zminili rosijskij konstitucijnij lad Kolektivna deportaciya Deportaciya abo primusove pereselennya okremih lyudej chi grup lyudej navit cilih narodiv v inshu krayinu chi teritoriyu bula dosit poshirenoyu praktikoyu pokarannya z najdavnishih chasiv Tak za ocinkami istorikiv mizh H i VIII stolittyam do n e assirijska derzhava deportuvala 4 5 miljona lyudej osoblivo u Verhnyu Mesopotamiyu Odniyeyu iz starodavnih istorij deportaciyi opisanih u Bibliyi ye vignannya yevreyiv z Yudeyi pid chas yiyi zavoyuvannya vavilonskim carem Navuhodonosorom II u VI stolitti do n e Do kolektivnoyi deportaciyi chasto vdavalisya v Rimskij imperiyi Vizantiyi Tak naprikinci VII stolittya vizantijskij imperator Yustinian II deportuvav u Malu Aziyu veliku kilkist slov yanskih simej zahoplenih u Frakiyi za danimi dzherel vid 100 do 250 000 osib i poseliv yih u Vifiniyi Odna z najzhahlivishih kolektivnih travm pov yazana z deportaciyeyu i rabstvom afrikanskogo naselennya Za period z XVI po XIX stolittya v krayini Ameriki bulo zavezeno blizko 12 miljoniv afrikanciv z nih blizko 645 tis na teritoriyu suchasnih SShA Zhahlivih masshtabiv dosyagala deportaciya narodiv u SRSR u 30 ti i 40 vi roki XX stolitti vid yakoyi postrazhdalo blizko 6 miljoniv lyudej z yakih vid 1 do 1 5 miljoniv zaginulo vnaslidok cogo pereselennya V amerikanskij istoriyi kolektivnih travm chasto navoditsya tragediya indianskogo naselennya Pivnichnoyi Ameriki nasilno pereselenogo z ridnih zemel na indiansku teritoriyu nini Oklahoma na zahodi SShA sho vidbuvalosya mizh 1830 i 1850 rokami Deportaciya vidoma pid nazvoyu Doroga sliz torknulasya nasampered p yati civilizovanih plemen cheroki chikaso chokto kriki ta seminoli Vsogo bulo deportovano 60 000 lyudej z yakih vid 8 do 12 tisyach zaginuli pid chas deportaciyi Z metoyu uvichnennya pam yati pro cyu podiyu bulo sankcionovano stvorennya 2200 mil stezhok sho povtoryuyut shlyah deportaciyi en napisana istorichna drama Do cih pagorbiv zasnovana na istoriyi Dorogi sliz zdijsneni inshi zahodi Rabstvo Arabsko suahilijski rabotorgovci ta yih poloneni na richci Ruvuma u Shidnij Africi 19 stolittya Take socialno istorichne yavishe yak rabstvo isnuye protyagom vsiyeyi istoriyi lyudstva i na zhal ne zniklo i v nashi dni Prote doslidzhennya socialno psihologichnih i psihoterapevtichnih naslidkiv rabstva pochalosya lishe kilka desyatilit tomu Najbilsha uvaga pridilena temi rabstva afroamerikanciv u SShA ta en Travma rabstva duzhe tisno pov yazana z travmoyu deportaciyi Tak zhertvami kolektivnoyi travmi afroamerikanciv ye dekilka velikih socialno psihologichnih grup lyudej Nasampered ce lyudi deportovani u rabstvo ta yih nashadki yaki ye osnovnimi nosiyami travmi Krim cogo travmovanimi ye naselennya krayini zvidki vivozili rabiv yake ye nosiyem istorichnoyi travmi rabstva a takozh suspilstvo v yakomu poshirene rabstvo Otzhe travma rabstva stosuyetsya ne lishe afroamerikanciv a j ciloyi nizki krayin Afriki zvidki pohodili temnoshkiri rabi Ce odna z prichin bagatoh socialno politichnih problem yaki perezhivayut ci krayini U 2005 roci amerikanskoyu doslidniceyu en bula vidana kniga en V cij roboti yaka stala rezultatom 12 richnogo doslidzhennya DeGryu opisala bagato pokolinnu travmu perezhitu afro amerikancyami yaka prizvodit do posttravmatichnogo stresovogo rozladu u ponevolenih afrikanciv ta yih nashadkiv yakij nihto ne viyavlyav i ne likuvav Vona stverdzhuye sho PTRS ce ne rozlad yakij mozhna likuvati klinichno dlya cogo potribni gliboki socialni zmini v lyudyah ta organizaciyah dlya podolannya nerivnosti ta nespravedlivosti stosovno nashadkiv ponevolenih afrikanciv Temi kolektivnoyi travmi rabstva ta PTRS prisvyacheno chimalo naukovih publikacij Blizkoyu do problemi rabstva ye problema primusovogo pozbavlennya voli bez nalezhnih yuridichnih pidstav Najyaskravishimi prikladami takogo zlochinu ye nacistski koncentracijni tabori ta tabori dlya zhertv politichnih represij v SRSR u 30 ti 40 vi roki XX stolittya Psihologichni naslidki travmatizaciyi zhertv nacistskih konctaboriv yaki vizhili ta yih nashadkiv doslidzhuvalis u zv yazku z travmoyu genocidu Zagibel suspilnih lideriv abo kumiriv Do kolektivnoyi travmi mozhe prizvoditi i smert odniyeyi lyudini yaksho vona ye vazhlivoyu figuroyu dlya suspilstva i yaksho ce bula smert za osoblivih tragichnih chi dramatichnih obstavin Duzhe chasto prichinoyu travmi staye politichne vbivstvo suspilnih ta politichnih lideriv Sered najvidomishih mozhna nazvati ubivstvo 16 go prezidenta SShA Avraama Linkolna 15 kvitnya 1865 vizvolitelya amerikanskih rabiv nacionalnogo geroya SShA rosijskogo imperatora Oleksandra II 1 bereznya 1881 prozvanogo Vizvolitelem za skasuvannya kriposnogo prava v Rosiyi pershogo prem yer ministra Demokratichnoyi Respubliki Kongo Patrisa Lumumbi 17 sichnya 1961 odnogo z simvoliv borotbi narodiv Afriki za nezalezhnist amerikanskogo propovidnika Martina Lyutera Kinga 4 kvitnya 1968 lidera ruhu za gromadyanski prava 1960 h rokiv proti rasizmu laureata Nobelivskoyi premiyi miru 1964 prem yer ministra Indiyi Indiri Gandi 31 zhovtnya 1984 Div takozh Politichne vbivstvo Odnim z najbilsh rezonansnih bulo ubivstvo 35 go prezidenta SShA Dzhona Kennedi 22 listopada 1963 yake faktichno potryaslo ves svit Vbivstvo viklikalo prigolomshlivu reakciyu u vsomu sviti ta faktichno shokuvalo amerikansku naciyu Lyudi vidkrito plakali i zbiralis v univermagah shob podivitisya televizijne visvitlennya inshi molilisya V deyakih rajonah zupinivsya ruh koli novina poshiryuvalasya vid mashini do mashini Shkoli rano vidpuskali svoyih uchniv Cya podiya spravila gliboke i trivale vrazhennya na bagatoh lyudej u vsomu sviti Yak i ranishe pri napadi na Perl Harbor 7 grudnya 1941 roku ta znachno piznishe pid chas teraktu 11 veresnya zapitannya De vi buli koli pochuli pro vbivstvo prezidenta Kennedi stalo zagalnoyu temoyu obgovorennya Travmatichnoyu dlya suspilstva mozhe buti ne lishe vbivstvo politichnih lideriv a j zagibel lyudej yaki ye znakovimi figurami i mayut nadzvichajno visokij avtoritet v suspilstvi Takoyu podiyeyu stala zagibel pershogo v sviti kosmonavta Yuriya Gagarina 27 bereznya 1968 pid chas viprobuvalnogo polotu na litaku MiG 15UTI yaka stala kolektivnoyu travmoyu dlya vsogo lyudstva Nadzvichajno silnu reakciyu v sviti viklikala tragichna zagibel u avtokatastrofi princesi Uelsu Diani 31 serpnya 1997 Cya podiya mala vsi oznaki kolektivnoyi travmi Tak protyagom chotiroh tizhniv pislya pohoronu princesi Diani riven samogubstv v Angliyi ta Uelsi zris na 17 a vipadki navmisnogo zapodiyannya sobi shkodi na 44 3 porivnyano z serednim pokaznikom za cej period za chotiri poperedni roki Doslidniki pripuskayut sho ce bulo viklikano efektom identifikaciyi oskilki najbilshe zrostannya samogubstv bulo u lyudej najbilsh shozhih na Dianu zhinok u vici vid 25 do 44 rokiv riven samogubstv yakih zbilshivsya bilsh nizh na 45 Inshe doslidzhennya pokazalo sho 50 britanciv i 27 amerikanciv buli gliboko zvorusheni yiyi smertyu nibito pomer htos iz yihnih znajomih Bulo zrobleno visnovok pro te sho v cilomu zhinki v cih krayinah postrazhdali bilshe za cholovikiv Taki risi Diani yak blagodijnist ta zdatnist ototozhnyuvati sebe zi zvichajnimi lyudmi buli odnimi z golovnih chinnikiv yaki zmushuvali lyudej zahoplyuvatisya neyu ta povazhati yiyi Protyagom dekilkoh tizhniv pislya yiyi smerti konsultacijni sluzhbi povidomili pro zbilshennya kilkosti telefonnih dzvinkiv lyudej yaki zvertalis za dopomogoyu cherez gore chi liho Ekologichni katastrofi Ostannij den Pompeyi Kartina Karla Bryullova 1830 1833 Stihijni liha protyagom vsiyeyi istoriyi lyudstva zavdavali chimalo problem i chasto stavali prichinami velikoyi kilkosti lyudskih zhertv rujnuvannya budivel sho prizvodilo do psihologichnogo travmuvannya tih hto vizhiv u cih kataklizmah Odnimi z najbilsh rujnivnih ekologichnih katastrof ye zemletrusi yaki chasto prizvodyat do velikoyi kilkosti zhertv rujnuvannya i zagibeli cilih mist Najbilsh travmatichnimi dlya psihiki lyudej ye zemletrusi z velikoyu kilkistyu zagiblih sho vidbuvayutsya yak pravilo v gustonaselenih rajonah V comu spisku chilne misce za kilkistyu zhertv zajmayut zemletrusi v Kitayi u 1556 roci v Shensi pid chas yakogo zaginulo 830 000 lyudej i v 1976 roci v Tanshani de chislo zagiblih za oficijnimi danimi bulo 242 419 a za neoficijnimi bilshe 655 tisyach U Yevropi najbilshimi za kilkistyu zhertv vvazhayutsya it zi 123 000 zagiblih i Ashhabadskij zemletrus 1948 roku v SRSR de zaginulo 110 000 lyudej Naseleni punkti roztashovani na okeanskomu uzberezhzhi chasto poterpayut vid takogo stihijnogo liha yak cunami sho ye naslidkom pidvodnih zemletrusiv v okeanskih glibinah Najzhahlivishim v istoriyi vvazhayetsya zemletrus v Indijskomu okeani 2004 vid hvil cunami yakogo zaginulo 230 280 tisyach osib u 14 krayinah Pro cyu tragediyu v 2012 roci za spogadami odniyeyi z ochevidciv katastrofi bulo znyato hudozhnij film Nemozhlive Viverzhennya vulkaniv takozh chasto stavalo prichinoyu kolektivnih travm Najtyazhchim za kilkistyu zhertv vvazhayetsya en na ostrovi Sumbava v suchasnij Indoneziyi yaka na toj chas bula chastinoyu Gollandskoyi Ost Indiyi zaginulo vid 100 do 200 tis lyudej Odnim z najbilsh vidomih vulkaniv sho neodnorazovo prokidavsya i dosi zalishayetsya diyuchim ye Vezuvij roztashovanij v pivnichnij Italiyi poblizu Neapolya Najvidomishoyu tragediyeyu ye viverzhennya Vezuviyu 79 roku sho sprichinilo zagibel davnorimskih mist Pompeyi Gerkulanum Oplontis i Stabiyi chislo zagiblih u yakij ocinyuyetsya yak 1500 3500 Cya podiya najshla vidobrazhennya v kulturi poeziyi zhivopisi kartina Karla Bryullova Ostannij den Pompeyi kinematografi kinofilm Pompeyi ta inshi Pozhezhi takozh ye chutlivimi travmivnimi podiyami yaki poznachayutsya na psihologichnomu stani lyudej Najbilsh serjoznimi dlya ekologiyi ye lisovi pozhezhi yaki mozhut peretvoryuvatis na spravzhni ekologichni katastrofi yak ce bulo v Avstraliyi u 2019 2020 rokah Lisovi pozhezhi mozhut sprichinyati psihologichni travmi i posttravmatichni rozladi u lyudej yaki znahodyatsya v informacijnomu prostori cih tragedij Do pomitnih psihologichnih naslidkiv mozhut prizvoditi i uragani smerchi tornado ta inshi rujnivni atmosferni yavisha Uragani prijnyato nazivati zhinochimi imenami vvazhayuchi sho ce pom yakshuye psihologichne vrazhennya vid nih Uragani mozhut prizvoditi do kolektivnih travm yak ce vidno na prikladi uragana Katrina yakij u 2005 roci spustoshiv pivnichne uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki SShA i stav prichinoyu 1836 smertej Tehnogenni katastrofi Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo lipen 2021 Pandemiyi Smert vid infekcijnih zahvoryuvan sho strimko poshiryuyutsya v populyaciyi zajmaye odne z pershih misc za kilkistyu zhertv sered inshih prichin neprirodnih smertej Pandemiyi zavzhdi suprovodzhuvalisya znachnimi socialnimi ta psihologichnimi naslidkami panikoyu poshirennyam u sociumi strahiv depresij stresiv frustraciyi nevrotichnih ta psihichnih rozladiv voni chasto stavali prichinoyu galmuvannya suspilnogo rozvitku Prote doslidzhennya yavisha pandemiyi yak masovoyi psihologichnoyi travmi pochalosya lishe v ostanni roki Najbilshi v sviti pandemiyi za kilkistyu pomerlih chislo v yakih vimiryuyetsya miljonami buli sprichineni takimi hvorobami yak chuma naturalna vispa epidemichnij visipnij tif holera grip Chilne misce v spisku pandemij nalezhit takij hvorobi yak bubonna chuma chislo zhertv yakoyi zagalom nalichuye sotni miljoniv Sered troh velikih pandemij chumi najzhahlivishoyu vvazhayetsya druga pandemiya 1347 1353 rokiv vidoma pid nazvoyu Chorna smert vid yakoyi za riznimi ocinkami zaginulo 75 200 miljoniv lyudej perevazhno u Yevropi Aziyi ta Pivnichnij Africi Lishe u Yevropi cya pandemiya zabrala zhittya vid 30 do 60 naselennya Ne mensh zhahlivoyu bula pandemiya ispanskogo gripu yaka u 1918 1920 rokah ohopila ves svit i vid yakoyi pomerlo 17 100 miljoniv lyudej Vona bula najbilshoyu sered gripoznih pandemij i najmasovishoyu pandemiyeyu 20 go stolittya Nasha suchasnist vidznachena prinajmni dvoma pandemiyami yaki naklali pomitnij vidbitok na socialnu dijsnist vsogo svitu Pandemiya VIL SNID rozpochalasya u 1981 roci i trivaye po teperishnij chas Za ocinkami 2020 roku zagalne chislo zhertv ciyeyi hvorobi vzhe dosyaglo 36 3 miljoniv lyudej Pandemiya sprichinena koronavirusom COVID 19 yaka rozpochalasya u 2019 roci v Kitayi i poshirilasya na ves svit trivaye i zaraz Nezvazhayuchi na bezprecedentni protiepidemichni ta karantinni zahodi sho zdijsnyuvalisya praktichno v usih krayinah chislo zhertv vid koronavirusnoyi infekciyi vzhe na danij moment ocinyuyetsya yak 4 5 10 miljoniv lyudej Dlya ciyeyi pandemiyi harakterni kompleksnij pidhid do problem pov yazanih z koronavirusnoyu hvoroboyu skoordinovani diyi providnih organizacij svitu sho opikuyutsya problemami zdorov ya veliki finansovi vitrati spryamovani ne lishe na likuvalni zahodi rozrobku vakcin ta vakcinaciyu a j na socialni programi po pidtrimci biznesu dopomozi tim hto ponis znachni materialni vtrati cherez karantinni obmezhennya ta inshi naslidki pandemiyi Bez perebilshennya mozhna stverdzhuvati sho cya podiya suttyevo zminila zhittya lyudej na vsij planeti Pandemiya COVID 19 vpershe pochala rozglyadatisya yak dzherelo masovoyi psihologichnoyi travmatizaciyi sho same po sobi ye problemoyu yaku treba rozv yazuvati okrim pryamih zahodiv likuvannya ta reabilitaciyi hvorih Ponyattya kolektivna masova travma pandemiyi stalo predmetom doslidzhen psihologiv i psihoterapevtiv chogo ne bulo pid chas poperednih pandemij Pochinaye vikoristovuvatisya termin virusofobiya analogichnij ponyattyu radiofobiya yak odin z proyaviv kolektivnoyi travmi sprichinenoyi avariyeyu na ChAES v 1986 roci Proponuyutsya psihoterapevtichni ta socioterapevtichni zahodi dlya podolannya proyaviv i naslidkiv masovoyi psihologichnoyi travmi pandemiyi Prote ci doslidzhennya poki sho znahodyatsya perevazhno na pochatkovomu etapi Najbilshi kolektivni travmi UkrayiniGolodomor 1932 1933 Zhertvi golodu Harkivshina 1933 rik Kolektivna travma Golodomoru ye odniyeyu z najtyazhchih ne lishe v istoriyi Ukrayini a j v istoriyi lyudstva Za ostannimi danimi ukrayinskih vchenih pid chas Golodomoru pomerlo vid 7 do 10 miljoniv ukrayinciv Faktorom sho posilyuvav travmatizaciyu buv shtuchnij harakter golodu yakij ne buv rezultatom nevrozhayu poganih klimatichnih umov abo stihijnogo liha harakternih dlya inshih prikladiv masovogo golodu v istoriyi lyudstva Cya tragediya zabrala zhittya ni v chomu ne vinnih lyudej sered nih velicheznogo chisla ditej Golodomor vidbuvavsya pri majzhe povnij vidsutnosti oporu Pislya dekilkoh nevdalih sprob silovogo pridushennya velikoyi kilkosti selyanskih povstan sho chinili sprotiv kolektivizaciyi buli vdalo obrani chas i sposib politichnogo teroru Udar buv nastilki nishivnim sho ne davav mozhlivosti i chasu dlya organizovanoyi protidiyi Za ridkisnimi vinyatkami praktichno ne bulo golodnih buntiv povstan lyudi pasivno dozvolili sebe umertviti Cya viglyadalo yak totalna prignichenist socialna depresiya paralich suspilstva vid yakogo vono ne moglo ogovtatisya dekilka desyatilit Odin z najbilsh znachnih naslidkiv Golodomoru dlya ukrayinskogo suspilstva ce znishennya tradicijnogo ukladu zhittya ukrayinskogo selyanstva yakij formuvavsya stolittyami v agrarnij krayini de bilshist naselennya stanovilo pracovite i gospodarske silske selyanstvo She odnim serjoznim naslidkom ye pererivannya nastupnosti istoriyi borotbi za nezalezhnist Ukrayini yaka vidbuvalasya v poperedni periodi v tomu chisli i rujnivnij udar po kozackim tradiciyam Ukrayini Stalinskomu rezhimovi vdalosya na dovgi roki zupiniti opir i pridushiti volyu do nezalezhnosti U nastupni desyatilittya nacionalno vizvolnij ruh vidbuvavsya perevazhno v zahidnih oblastyah yaki ne znali tragediyi Golodomoru hocha do cogo vin buv poshirenij na vsij teritoriyi Ukrayini Memorial zhertv Golodomoru v Kiyevi 2008 Skulptura divchinki z koloskami v rukah Na zadnomu plani Svicha pam yati Travma Golodomoru ta yiyi naslidki stali prichinoyu nadlamanoyi psihologiyi cilogo pokolinnya a ce ne moglo ne poznachitisya na formuvanni specifichnih ris nacionalnogo harakteru Voni proyavlyayutsya ne lishe v osoblivomu stavlenni do yizhi ta v problemah pereyidannya nadmirnoyi vagi osoblivo u predstavnikiv starshogo pokolinnya Dlya ukrayinciv pritamanni politichna pasivnist i politichnij nigilizm visokij riven nedoviri do vladi u vsih yiyi formah Z cim pov yazanij vidomij ukrayinskij individualizm vidkidannya kolektivnih form nalashtuvannya zhittya Dlya bagatoh harakterna znevira v svoyi sili strah pered majbutnim nizka samoocinka psihologiya zhertvi Temu Golodomoru bulo zaboroneno oficijnoyu radyanskoyu propagandoyu tih chasiv zaperechuvavsya navit sam fakt golodu Znecinennya ciyeyi kolektivnoyi travmi malo ne menshe vazhki psihologichni naslidki dlya suspilstva nizh sam genocid hocha voni i ne taki pomitni yak smert miljoniv lyudej Taka politika sama stala povtornoyu travmatizaciyeyu faktichno ce buv psihologichnij genocid spryamovanij na znishennya istorichnoyi pam yati narodu yakij trivav na vidminu vid korotkogo periodu Golodomoru kilka desyatilit Tomu ye vsi pidstavi vvazhati tragediyu Golodomoru podvijnim genocidom fizichnim i psihologichnim Duzhe dovgo ne provodilosya niyakoyi roboti po socialnomu zcilennya vid ciyeyi travmi praktichno ne bulo sprob virazhennya kolektivnoyi skorboti U comu plani situaciya razyuche vidriznyayetsya napriklad vid travmi vijni de suspilstvo malo mozhlivist v povnij miri oplakati zhertvi za dopomogoyu bezlichi filmiv pam yatnikiv vidznachennya richnic i v znachnij miri zcilitisya Pislya zdobuttya nezalezhnosti Ukrayinoyu stavlennya do ciyeyi tragediyi zminilosya vona bula viznana genocidom ale yiyi negativni psihologichni naslidki she ne podolani Druga svitova vijna 1939 1945 Dokladnishe Ukrayina v Drugij svitovij vijni Dlya Ukrayini i ukrayinciv travma vijni ohoplyuye znachno bilshij period nizh roki bezposerednih bojovih dij Pochatok ciyeyi travmi pov yazanij iz zahoplennyam SRSR Zahidnoyi Ukrayini Zahidnoyi Bilorusi ta Pribaltiki vnaslidok zmovi mizh Gitlerom i Stalinim i rozv yazannya Drugoyi svitovoyi vijni Na novih teritoriyah odrazu pochalisya masovi represiyi proti neloyalnogo naselennya Odnim iz zasobiv pridushennya oporu naselennya bula deportaciya lyudej sho meshkali na cih zemlyah Uzhe voseni 1939 p persha hvilya deportaciyi ohopila polskih osadnikiv yaki viselyalisya razom iz sim yami Protyagom grudnya 1939 bereznya 1940 rokiv iz Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi bulo deportovano ponad 137 tisyach osib Yih viselyali v pivnichno shidni oblasti RRFSR Komi ARSR i Kazahstanu Druga hvilya deportaciyi prokotilas u kvitni 1940 p koli bulo vivezeno zamozhnih selyan kurkuliv do 6 tis simej iz Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi Div takozh Deportaciyi ukrayinciv u chasi SRSR Vtorgnennya nimeckoyi armiyi v SRSR 22 chervnya 1941 roku stalo pochatkom novoyi kolektivnoyi travmi dlya vsiyeyi krayini Pid chas vijni na teritoriyi Ukrayini yaka praktichno vsya bula okupovana tochilisya zhorstoki boyi z vijskami vermahtu Zagalnu kilkist zagiblih tochno vkazati vazhko Zgidno bilshosti dzherel u vijni zaginulo blizko 8 miljoniv ukrayinciv z nih priblizno dvi tretini ce vtrati civilnogo naselennya Za cimi zagalnimi ciframi bezlich strazhdan poneviryan lyudskih tragedij Na teritoriyi Ukrayini zdijsnyuvalisya odni z najbilsh aktivnih bojovih dij z velikimi lyudskimi zhertvami napriklad u takij vijskovij kampaniyi yak bitva za Dnipro zaginulo shonajmenshe 417 tisyach soldativ ta oficeriv Radyanskoyi armiyi bilshist z yakih buli ukrayincyami She do zavershennya vijni radyanska vlada rozpochala rozpravu z cilimi narodami yaki nachebto zaplyamuvali sebe pidtrimkoyu okupacijnoyi nimeckoyi vladi Odniyeyu z najzhahlivishih bula deportaciya krimskih tatar rozpochata 18 travnya 1944 roku U telegrami NKVS na im ya Stalina jshlosya pro te sho bulo viseleno 183 155 osib ne vrahovuyuchi soldativ armiyi yakih bulo vidpravleno na specposelennya pislya demobilizaciyi 1945 roku Radyanska vlada takozh rozpochala represiyi proti naselennya perevazhno zahidnih oblastej Ukrayini zvinuvachenih i zapidozrenih u pidtrimci OUN i UPA Za danimi Vidomchogo derzhavnogo arhivu v 1944 1946 rokah z teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini u viddaleni rajoni SRSR bulo deportovano 14 728 simej uchasnikiv nacionalno vizvolnogo ruhu chiselnistyu 36 608 cholovik She masshtabnishoyu bula deportaciya ukrayinciv vidoma pid nazvoyu operaciyi Zahid sho zdijsnena 21 zhovtnya 1947 roku Yiyi pidsumki buli pidvedeni v kinci zhovtnya 1947 roku Ministr vnutrishnih sprav SRSR S Kruglov v listi na im ya zastupnika golovi Radi ministriv SRSR L Beriyi dopovidav pro viluchennya iz zahidnih oblastej Ukrayini 26 682 simej specpereselenciv abo 76 192 osobi v tomu chisli cholovikiv 18 866 zhinok 35 152 ditej 22 174 Prote borotba organiv NKVS z Ukrayinskoyu povstanskoyu armiyeyu na comu ne zavershilasya i prodovzhuvalasya shonajmenshe do 1953 a za radyanskimi dzherelami do 1956 roku Travma vijni bula zdebilshogo zcilenoyu zavdyaki suspilnim zahodam po uvichnennyu pam yati zagiblih vshanuvannyu geroyiv tosho Prote bagato problem zalishilos nerozv yazanimi zokrema konflikt mizh ukrayinskimi patriotami i radyanskoyu vladoyu Takozh malo pridilyalos uvagi problemam deportovanih lyudej yaki perezhivayut vsi naslidki kolektivnoyi travmi Golokost Pam yatnik zagiblim u Babinomu Yaru gromadyanam mista Kiyeva i vijskovopolonenim 1976 Dokladnishe Golokost v Ukrayini Tragediya Golokostu genocidu yevreyiv vvazhayetsya odniyeyu z najtyazhchih v istoriyi Vona rozgortalasya v Polshi ta inshih okupovanih nacistami teritoriyah Ne ominula vona i Ukrayinu Nimeckimi nacistami she na pochatku okupaciyi u Lvovi ta inshih okupovanih mistah buli inicijovani yevrejski pogromi v yakih na zhal brali uchast miscevi zhiteli zokrema chleni ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi U pershi dni nimeckoyi okupaciyi pogromi vidbulisya v 58 ukrayinskih naselenih punktah v hodi yakih zaginuli 24 000 yevreyiv V riznih mistah Ukrayini vidbulisya masovi rozstrili mirnogo naselennya v tomu chisli velika kilkist yevreyiv yakih nishili za etnichnoyu oznakoyu Najbilsh vidomi miscya Babin Yar u Kiyevi de bulo rozstrilyano blizko 100 tisyach cholovik Bogdanivka Domanivskij rajon kilkist zhertv perevishuye 115 tisyach Odesa bilshe 22 000 trupiv znajdeno v masovih mogilah ta inshi Usogo nacistskim rezhimom bulo stracheno blizko 500 000 yevreyiv sho prozhivali v Ukrayini Tragediya Golokostu ye odniyeyu z najbilsh doslidzhenih i opracovanih psihologami i psihoterapevtami problem Yij pridilyalos takozh bagato uvagi svitovoyu gromadskistyu sho spriyalo podolannyu bagatoh negativnih naslidkiv travmi genocidu Prote yiyi nemozhlivo vvazhati ostatochno virishenoyu Dosi isnuye bagato protirich sho proyavlyayetsya zokrema u mizhetnichnih stosunkah v tomu chisli i v nashomu suspilstvi Chornobilska katastrofa 1986 Zrujnovanij chetvertij energoblok ChAES 1986 rik Chornobilska katastrofa bula sprichinena dvoma teplovimi vibuhami i podalshim rujnuvannyam chetvertogo energobloku Chornobilskoyi atomnoyi elektrostanciyi roztashovanoyi bilya mista Prip yati Kiyivskoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR v nich na 26 kvitnya 1986 roku V rezultati povnistyu zrujnovanogo vibuhom reaktoru v dovkillya bulo vikinuto veliku kilkist radioaktivnih rechovin sho v 300 raziv perevishilo radioaktivnij vikid pid chas yadernogo bombarduvannya Hirosimi Katastrofa vvazhayetsya najbilshoyu za vsyu istoriyu yadernoyi energetiki yak za kilkistyu zagiblih i poterpilih vid yiyi naslidkiv lyudej tak i za ekonomichnim zbitkom Za danimi organizaciyi Soyuz Chornobil z 600 000 likvidatoriv avariyi 10 pomerlo i 165 000 stalo invalidami Cej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2017 Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo listopad 2017 Div takozhKulturna travma Istorichna travmaPrimitkiFonagy P 1999 The Transgenerational Transmission of Holocaust Trauma Attachment amp Human Development Vol 1 No 1 92 114 Guthery L S 2016 Exploration of intergenerational transmission of trauma in Holocaust survivors Theses Dissertations and Projects Paper 1692 87 p Kahane Nissenbaum M C 2011 Exploring Intergenerational Transmission of Trauma in Third Generation Holocaust Survivors 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Doctorate in Social Work DSW Dissertations 16 PDF Arhiv originalu PDF za 26 veresnya 2017 Procitovano 25 listopada 2017 Alexander Jeffrey C Eyerman Ron Giesen Bernard Smelser Neil J Sztompka Piotr Cultural Trauma and Collective Identity Berkerley United States University of California Press 2004 326 p ISBN 9780520235953 Eriksson M 2016 Managing Collective Trauma on Social Media the role of Twitter after the 2011 Norway attacks Media Culture amp Society Vol 38 3 365 380 Bomba J 2013 Psychodynamic groups as used to work through collective trauma memory Archives of Psychiatry and Psychotherapy 15 3 41 48 Holman E A amp Silver R C 2011 Health status and health care utilization following collective trauma A 3 year national study of the 9 11 terrorist attacks in the United States Social Science and Medicine 73 483 490 doi 10 1016 j socscimed 2011 06 018 Hooker D A amp Czajkowski A P 2012 Transforming historical harms 28 veresnya 2015 u Wayback Machine Harrisonburg VA Coming to the Table Kellermann N P F 2007 Sociodrama and Collective Trauma London Jessica Kingsley 191 p Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 24 listopada 2020 Bogdan Skavron Islamska derzhava vijna i mir 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine Misto 5 11 2017 Islamska derzhava Koma 4 kvitnya 2021 u Wayback Machine YouTtube 3 02 2019 Bertrand Lafont Aline Tenu Francis Joannes Philippe Clancier La Mesopotamie De Gilgamesh a Artaban 3300 120 av J C Belin Paris 2017 1039 p ISBN 978 2 7011 6490 8 chap 16 La redefinition de l espace assyrien p 669 670 Ronald Segal 1995 The Black Diaspora Five Centuries of the Black Experience Outside Africa New York Farrar Straus and Giroux s 4 ISBN 0 374 11396 3 Rosefielde Steven 2009 Red Holocaust Routledge s 84 ISBN 978 0 415 77757 5 DeGruy J 2005 Post Traumatic Slave Syndrome America s Legacy of Enduring Injury and Healing Milwaukie Oregon Uptone Press Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Brinkley David 2003 Brinkley s Beat People Places and Events That Shaped My Time New York Knopf ISBN 978 0 375 40644 7 Hawton Keith Harriss Louise Simkin Sue Jusczcak Edmund Appleby Louise McDonnell Ros Amos Tim Kiernan Katy Parrott Hilary November 2000 British Journal of Psychiatry 177 5 463 466 doi 10 1192 bjp 177 5 463 PMID 11060002 Arhiv originalu za 24 lipnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 Saad Lydia 30 serpnya 2017 Gallup Arhiv originalu za 23 lyutogo 2018 Procitovano 31 travnya 2021 BBC Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2018 Procitovano 31 travnya 2021 McDermott BM Lee EM Judd M Gibbon P 2005 Posttraumatic stress disorder and general psychopathology in children and adolescents following a wildfire disaster PDF Canadian Journal of Psychiatry 50 3 137 43 doi 10 1177 070674370505000302 PMID 15830823 Eyerman Ron 2015 Is This America Katrina as Cultural Trauma The Katrina Bookshelf 26 lyutogo 2022 u Wayback Machine Austin University of Texas Press ISBN 9781477303689 Wade Lizzie 14 travnya 2020 Science angl Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 5 veresnya 2021 Our World in Data Arhiv originalu za 7 veresnya 2021 Procitovano 5 veresnya 2021 Global HIV and AIDS statistics UNAIDS originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 23 serpnya 2021 Johns Hopkins University Arhiv originalu za 5 veresnya 2021 Procitovano 6 veresnya 2021 COVID 19 Projections Institute for Health Metrics and Evaluation University of Washington originalu za 26 bereznya 2020 Procitovano 28 serpnya 2021 Horesh D amp Brown A D 2020 Traumatic stress in the age of COVID 19 A call to close critical gaps and adapt to new realities Psychological Trauma Theory Research Practice and Policy 12 4 331 335 https doi org 10 1037 tra0000592 Stanley B L Zanin A C Avalos B L Tracy S J Town S 2021 Collective Emotion During Collective Trauma A Metaphor Analysis of the COVID 19 Pandemic Qual Health Res 2021 May 13 https doi org 10 1177 10497323211011589 Sanchez Gomez M Giorgi G Finstad G L Urbini F Foti G Mucci N Zaffina S Leon Perez J M 2021 COVID 19 Pandemic as a Traumatic Event and Its Associations with Fear and Mental Health A Cognitive Activation Approach International Journal of Environmental Research and Public Health 18 14 7422 https doi org 10 3390 ijerph18147422 memorialholodomor org ua Arhiv originalu za 19 listopada 2017 Procitovano 24 listopada 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 1 grudnya 2017 Procitovano 25 listopada 2017 Bazhan O G Operaciya Zapad iz istorii deportacii naseleniya Zapadnoj Ukrainy v Kazahstan 17 veresnya 2017 u Wayback Machine 65 let s nachala deportacii zhitelej Ukrainy v Kazahstan Sbornik materialov zasedaniya kruglogo stola 20 noyabrya 2012 goda Karaganda 2012 S 19 26 ISBN 978 601 296 340 3 Krahn E 2013 Transcending the Black Raven An Autoethnographic and Intergenerational Exploration of Stalinist Oppression Qualitative Sociology Review 9 3 46 73 Yaroslav Gricak Strasti za nacionalizmom Stara istoriya na novij lad Kiyiv Kritika 2011 s 97 Dawidowicz Lucy S 1986 The war against the Jews 1933 1945 New York Bantam Books ISBN 0 553 34302 5 p 403 Mezhdunarodnoe agentstvo po atomnoj energii 2008 PDF Vienna IAEA s 180 ISBN 978 92 0 409307 0 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka DzherelaGoj T V Obshestvo i kollektivnaya travma Seminar Pitera Kellermana T V Goj P P Gornostaj E V Kistaeva Psihodrama i sovremennaya psihoterapiya 2005 2 3 S 141 145 De Golzhak V Istoriya v nasledstvo Semejnyj roman i socialnaya traektoriya V De Golzhak per s franc M Izd vo In ta Psihoterapii 2003 233 s Gornostaj Pavlo 2023 Psihologiya kolektivnih travm monografiya Kropivnickij Imeks LTD 336 s ISBN 978 966 189 703 7 Gornostaj P P Kollektivnye travmy i nacionalnyj harakter P P Gornostaj Psihologichne konsultuvannya i psihoterapiya 2014 1 2 S 145 157 Gornostaj P P Sovremennaya Ukraina v svete istoricheskih travm P P Gornostaj Elektronnyj resurs Onlajn zhurnal Good Psychologist 8 travnya 2015 r Rezhim dostupa http good psychologist info 9 stati 112 sovremennaya ukraina v svete istoricheskikh travm Kampenhaut van D Slezy predkov Zhertvy i presledovateli v kollektivnoj dushe D van Kampenhaut M Institut konsultirovaniya i sistemnyh reshenij 2012 240 s Sushij O 2023 Travma yak socialnij diagnoz Ukrayinskogo suspilstva Naukova dopovid na Vseukrayinskij naukovo praktichnij konferenciyi Ukrayinskij socium politiko psihologichnij vimir zmini pokolin Problemi politichnoyi psihologiyi 14 28 62 78 https doi org 10 33120 popp Vol14 Year2023 148 Sushij O V Problema kolektivnoyi travmi v ukrayinskomu sociumi ta poshuk strategij yiyi opanuvannya O V Sushij Naukovi zapiski Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im I F Kurasa NAN Ukrayini 2014 Vip 6 74 S 18 32 Shutcenberger A A Sindrom predkov Transgeneracionnye svyazi semejnye tajny sindrom godovshiny peredacha travm i prakticheskoe ispolzovanie genosociogrammy A A Shutcenberger per s franc M Izd vo Instituta Psihoterapii 2001 240 s Danieli Y Ed 1998 International Handbook of Multigenerational Legacies of Trauma New York Plenum https doi org 10 1007 978 1 4757 5567 1 Hamburger A Hancheva C amp Volkan V D Eds 2021 Social Trauma An Interdisciplinary Textbook Springer Nature Switzerland AG https doi org 10 1007 978 3 030 47817 9 Lituanian Faces after Transition Psychological Consequences of Cultural Trauma Ed by D Gailiene Vilnius Eugrimas 2015 264 p Kellermann N P F 2001 Transmission of Holocaust Trauma An Integrative View Psychiatry Fall 2001 64 3 ProQuest Social Science Journals p 256 267 Kellermann N P F 2007 Sociodrama and Collective Trauma London Jessica Kingsley 191 p Volkan V D 2001 Transgenerational Transmissions and Chosen Traumas An Aspect of Large Group Identity Group Analysis 34 1 79 97 https doi org 10 1177 05333160122077730