Канада — північноамериканська країна, що займає всю північну частину континенту . Загальна площа країни — 9 984 670 км² (2-ге місце у світі, 1-ше на континенті), з яких на суходіл припадає 9 093 507 км², а на поверхню внутрішніх вод — 891 163 км². Площа країни трохи більша за площу США.
Географія Канади | |
---|---|
Географічне положення Канади | |
Географічне положення | |
Континент | Північна Америка |
Регіон | Північна Америка |
Координати | 60°00′ пн. ш. 95°00′ зх. д. / 60.000° пн. ш. 95.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 9 984 670 км² (2-ге) |
• суходіл | 91 % |
• води | 9 % |
Морське узбережжя | 202,08 тис. км |
Державний кордон | 8893 км |
Рельєф | |
Тип | рівнинний в центрі, гірський на заході й сході |
Найвища точка | гора Логан (5959 м) |
Найнижча точка | Атлантичний океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | від полярного до помірного |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Маккензі (4241 км) |
Найбільше озеро | Велике Ведмеже (31 153 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | залізні руди, руди кольорових металів, золото, рідкісноземельні елементи, поташ, алмази, срібло, риба, деревина, рекреаційні ресурси, кам'яне вугілля, вуглеводні, гідроенергія |
Стихійні лиха | вічна мерзлота |
Екологічні проблеми | забруднення повітря, кислотні дощі, забруднення вод |
Назва
Офіційна назва — Канада (англ. і фр. Canada). Назва країни походить від ірокезького слова каната, що означає селище, поселення. Ця назва відносилася до індіанського селища Стадакона (англ. Stadacona), поселення поруч із сучасним Квебеком. Вже 1545 року в європейських книжках та на картах увесь регіон було прийнято називати Канадою. На політичній карті назва Канада з'явилась 1791 року, коли згідно з конституційним актом, прийнятим британським парламентом, були утворені володіння Нижня і Верхня Канади, які об'єднались 1841 року.
Історія дослідження території
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2024) |
Географічне положення
Канада — північноамериканська країна, що межує лише з однією державою: на півдні — з США (спільний кордон — 8893 км, включно з 2477 км кордону з Аляскою). Канада — найбільша країна світу, що межує лише з однією іншою державою. Загальна довжина державного кордону — 8893 км, це найдовший у світі державний кордон який не охороняється. Девіз Канади повністю відповідає географічним реаліям. Канада на півночі омивається водами Північного Льодовитого океану; на заході — Тихого; на сході — Атлантичного. Загальна довжина морського узбережжя 202,08 тис. км; це найдовша берегова лінія серед усіх країн світу. Це сприяє розквіту торгівлі як на сході, так і на заході країни. Від 1925 року Канада відстоює свої права на сектор Арктики між меридіанами 60° і 141° західної довготи до Північного полюса; проте, ці права не є загальновизнаними. Прогнозне літнє танення морського льоду Північного Льодовитого океану відкрило б новий торговий шлях через Північно-Західний прохід.
- Карта Канади від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Канади та США
- Федеративний устрій, морські кордони та арктичні претензії Канади
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).
Крайні пункти
Канада лежить між 83°6′40′′ і 41°40′35′′ паралелями північної широти, 141°00′ і 52°37′ меридіанами західної довготи.
|
Крайні пункти:
- крайня північна точка — мис Колумбія (англ. Cape Columbia) на острові Елсмір 83°06′40″ пн. ш. 69°58′20″ зх. д. / 83.11111° пн. ш. 69.97222° зх. д.;
- крайня південна точка — острів (англ. Middle Island) на озері Ері 41°40′35″ пн. ш. 82°40′00″ зх. д. / 41.67639° пн. ш. 82.66667° зх. д.;
- крайня західна точка — на канадсько-американському (Юкон—Аляска) кордоні (англ. Boundary Peak 187) 60°18′23″ пн. ш. 141°00′07″ зх. д. / 60.30639° пн. ш. 141.00194° зх. д.;
- крайня східна точка — мис (англ. Cape Spear) на острові Ньюфаундленд 47°31′00″ пн. ш. 52°37′00″ зх. д. / 47.51667° пн. ш. 52.61667° зх. д..
Крайні пункти материкової частини:
- крайня північна точка — мис Мерчисон (англ. Murchison Promontory) на півострові Бутія 72°00′00″ пн. ш. 94°38′59″ зх. д. / 72.00000° пн. ш. 94.64972° зх. д.;
- крайня південна точка — мис Пілі (англ. Point Pelee) на озері Ері 41°57′51″ пн. ш. 82°31′04″ зх. д. / 41.96417° пн. ш. 82.51778° зх. д.;
- крайня західна точка — на канадсько-американському (Юкон—Аляска) кордоні (англ. Boundary Peak 187) 60°18′23″ пн. ш. 141°00′07″ зх. д. / 60.30639° пн. ш. 141.00194° зх. д.;
- крайня східна точка — мис Сент-Чарльз (англ. Cape Saint Charles) на півострові Лабрадор 52°13′03″ пн. ш. 55°37′15″ зх. д. / 52.21750° пн. ш. 55.62083° зх. д..
- Острів Елсмір
- Острів Мідл
- Мис Пілі
- Гора Святого Іллі поруч з Боундарі-Пік №187
- Мис Спір
Час
Час у Канаді: UTC-5 (-7 годин різниці часу між Оттавою і Києвом). Літній час вводиться другої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю листопада переводом годинникової стрілки на 1 годину назад. Територія Канади лежить у 6 годинних поясах: UTC-8 (Тихоокеанське узбережжя); UTC-7; UTC-6; UTC-5; UTC-4; UTC-3,5 (острів Ньюфаундленд).
Геологія
- Геологічна карта Канади
- Вулкан Гарібальді
Корисні копалини
Надра Канади багаті на ряд корисних копалин: залізну руду, нікель, цинк, мідь, золото, свинець, рідкісноземельні елементи, молібден, калійні солі (Саскачеван), алмази, срібло, кам'яне вугілля, нафту (Альберта), природний газ. Канада володіє багатющими мінеральними ресурсами і займає 1-ше місце у світі з видобутку урану, кобальту, калійних солей і азбесту; 2-ге — з видобутку цинкових руд і сірки; 3-тє — природного газу та платиноїдів; 4-те — мідної руди і золота; 5-те — свинцевих руд і 7-ме — з видобутку срібла.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 487 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Логан (5959 м).
- Гіпсометрична карта Канади
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
Рельєф Канади дуже різноманітний. Основну частину країни займають рівнини прерій і плато Канадського щита з висотами 300—1500 м. На захід від прерій розташовуються континентальні низовини Британської Колумбії і Скелясті гори (частина Кордильєр, найвища точка — гора Логан, 5959 м), на сході, від півдня від Квебека до приморських провінцій, підносяться Аппалачі. На північ від цієї області знаходиться обширний Канадський щит, скельний регіон, очищений останнім льодовиковим періодом, позбавлений родючих земель, багатий мінералами, озерами і річками. На сході Канади річка Святого Лаврентія впадає у затоку Святого Лаврентія, де знаходиться острів Ньюфаундленд, а острів Принца Едварда знаходиться на південь від нього. Нью-Брансвік і Нова-Скотія розділені затокою Фанді, яка знаменита найвищими припливами у світі. Ці чотири приморські провінції розташовані на схід від Квебека. Онтаріо і Гудзонова затока розташовані в центрі Канади, тоді як від Манітоби на захід через Саскачеван і Альберту розкинуті обширні рівнини канадських прерій аж до Скелястих гір, які відокремлюють їх від Британської Колумбії. На північ від 60-ї паралелі розташовані три канадських території — Нунавут, Північно-західні території і Юкон, — усипані численними озерами (найбільші з яких Велике Ведмеже і Велике Невільниче) і перетнуті щонайдовшою річкою в країні — річкою Маккензі. До того ж, континентальні землі Канадської Півночі з півночі граничать з великим архіпелагом, Канадським Арктичним архіпелагом, що включає деякі з найбільших островів світу. Протоками між цими островами проходить Північно-Західний прохід з Лабрадорського моря до моря Бофорта, повз Баффінову затоку. Крім того, в цьому регіоні, між островами Королеви Єлизавети, знаходиться північний магнітний полюс.
- Гора Логан
- 3D-модель гори Логан
- Канадські Скелясті гори
- Типовий пейзаж Канадського щита, Онтаріо
Узбережжя
Острови
Клімат
Основними факторами канадського клімату є розкид по широті (від паралелі 43° пн. ш. до 80° пн. ш.), перешкоди на заході західному масопереносу вологи з Тихого океану у вигляді високих Скелястих гір, протяжність континентальних територій на відносно високих широтах, що призводить до сильного охолодження взимку, і близькість Північного Льодовитого океану, що робить літо прохолодним. Канадський клімат характеризується холодною зимою і прохолодним або помірним і вологим літом з великою тривалістю дня. Клімат і температури сильно змінюються залежно від регіону. Територія Канади лежить у трьох кліматичних поясах, з півночі на південь: полярному, субполярному і помірному.
Над Канадським Арктичним архіпелагом і на берегах Північного Льодовитого океану весь рік панують . Поверхня скута кригою цілий рік. Морозні зима й літо, опадів мало. Арктичний клімат (ET за класифікацією Кеппена), найвища середньомісячна температура не досягає і 10 °C, зима приблизно така ж холодна, як і в континентальній області.
Південніше (провінції Юкон, Нунавут, Північно-Західні території) влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні, проте рівнинний рельєф не заважає останнім вторгатися далеко на південь навіть влітку. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Найбільші на планеті річні амплітуди температури повітря. Взимку у горах набагато тепліше ніж внизу в долинах. Зона утворення багаторічної мерзлоти; на водоймах крига (на річках влітку може зберігатись у вигляді полію). В акваторії Гудзонової затоки і протоки, південь Баффінової Землі, північного краю півострова Лбарадор (півострів Унгава) суворий субполярний клімат пом'якшує вплив Атлантичного океану. Досить великі річні амплітуди температури повітря, прохолодне сире літо з туманами на узбережжях, вітряна волога зима.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Канади (за Кеппеном)
- Система течій атлантичного узбережжя
- Північ взимку
Південна смуга провінцій лежить у помірному кліматичному поясі. Цілий рік Перевалюють помірні повітряні маси, західний масоперенос, проте рівнинні частини відкриті вторгненню як арктичних, так і тропічних повітряних мас. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Холодна сніжна зима; на узбережжях відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами. Відносно прохолодне літо з більш ясною погодою, на узбережжях — прохолодне з частими туманами. Розподіл атмосферних опадів зменшується зі сходу на захід, різко збільшуючись знов на тихоокеанському узбережжі. На більшій частині території клімат холодний або дуже холодний типу Dxx за класифікацією Кеппена; у південній частині, наближеній до американського кордону, літо дещо тепліше і довше; на півночі — коротше і прохолодніше. Вологість від незначної в преріях до помірної на півночі і в центрі присутня весь рік з переважанням літніх опадів. За класифікацією Кеппена таке літо на півдні відзначається Dfb (помірне літо), на півночі — Dfc (прохолодне літо). На південному сході атлантичний вплив трохи пом'якшує зиму, але проте підсилює атмосферні опади, що призводить до рясних снігопадів, при цьому розподіл опадів трохи різниться у різних областях: вони можуть розподілятися рівномірно по всьому році (Квебек) або навіть переважати взимку в безпосередній близькості до океану (Ньюфаундленд і Нова Шотландія). На заході зони континентального клімату з помірним і сухим літом (рідкісний вид Dsb) розташовуються в гірських областях Канадських скелястих гір, Берегового хребта, .
Неподалік Скелястих гір на американському кордоні в Саскачевані, в Саскатуні, знаходяться зони холодного напівпустельного клімату (Bsk за класифікацією Кеппена), захищені від західних вітрів. На західному узбережжі — вузькій області на захід від Скелястих гір — клімат м'якше і більш помірний, завдяки океанічному впливу. Зима там дуже волога; на півдні літо помірне (Cfb за класифікацією Кеппена), на півночі — прохолодне (Cfc за класифікацією Кеппена). Однак цей клімат не поширюється глибоко на континент, оскільки цьому заважають Скелясті гори.
Канада є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 2902 км³. Канада володіє значними запасами прісної води, за які США здійснюють платежі в області Великих озер. Експорт прісної води Канади в США є предметом періодичних перемовин. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 8,7 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Канади
- Головні сточища Канади
Річки
Річки країни належать басейнам Північного Льодовитого (північний захід), Тихого (на захід від Кордильєр) і Атлантичного океанів (центр і схід). У Канаді протікає багато великих річок (наведені із заходу на схід):
- Фрейзер і Колумбія в Британській Колумбії.
- Маккензі (4241 км) на Північно-Західних територіях, це найбільша річка країни, витрати води становить 10 300 м³/с, що приблизно дорівнює витраті води річки Св. Лаврентія. Вона впадає в море Бофорта на півночі.
- Нельсон в Манітобі.
- Річка Святого Лаврентія — важливий судноплавний шлях, що дозволяє увійти глибоко всередину північноамериканського материка. Європейцям її відкрив Жак Картьє. Вона протікає на півдні Квебека, і саме завдяки їй була так щільно заселена канадська територія на півдні Квебека і Онтаріо. Раніше на її місці розташовувалося море Шамплена, назване в наш час в честь великого французького дослідника і засновника міста Квебек Самюеля де Шамплена, хоча до його відкриття він не мав відношення. На її берегах розташовані Монреаль, Лаваль, Труа-Рів'єр, Квебек, Леві, Сет-Іль і Рімускі.
- Черчилл в Ньюфаундленді.
- Сент-Джон, що впадає в затоку Фанді в Нью-Брансвіку.
- Сточище Маккензі
- Річка Маккензі
- Міст Лавіолет через річку Святого Лаврентія
- Річка Фрейзер біля міста Мішен
- Ніагарський водоспад
- Гребля імені Деніела Джонсона на річці Манікуаган, Квебек
Канада багата ріками з великою витратою води, що робить можливим використання гідроенергії. До того ж, великі області незаселені. Це спрощує втілення великих проєктів, які передбачають великі водосховища. Між 2000 і 2002 Канада була найбільшим у світі виробником гідроенергії, виробляючи близько 337 млрд кіловат-годин щорічно. За нею слідувала Бразилія з 286 мільярдами кіловат-годин. Основними провінціями-виробниками були Онтаріо, Манітоба, Квебек, Британська Колумбія та Ньюфаундленд і Лабрадор. Три останніх вживали, в основному, електрику свого власного гідроенергетичного виробництва. Квебек був, до того ж, найбільшим виробником енергії, приблизно в три рази перевершуючи Британську Колумбію (другу з виробництва гідроенергії провінцію). , Манікуаган і Черчилл — три канадських річки, на яких розташовані найпотужніші греблі країни. В інших провінціях переважають інші способи виробництва електрики.
Озера
У Канаді більше озер, чим в будь-якій іншій країні світу. Найбільші озера: система Великих озер, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Вінніпег, Атабаска.
- Велике Ведмеже озеро з космосу
- Великі озера з космосу
- Батиметрія системи Великих озер
- Висотний профіль системи Великих озер
- Канал Рідо в Оттаві
Морські канали
Система каналів і морських шляхів дозволяє судам пересуватися по Канаді. Морський шлях Святого Лаврентія — це глибоководний шлях довжиною 3700 км, що дозволяє судам з Атлантичного океану проходити до найдальшого з Великих озер Північної Америки — озера Верхнього. Але за законом він починається в Монреалі і закінчується лише в озері Ері, включаючи Уеллендський канал в обхід Ніагарського водоспаду. Канал Рідо пов'язує озеро Онтаріо з річкою Оттава. Він проходить через Оттаву, державну столицю. 28 червня 2007 року він був визнаний об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО. Канал Рідо був закінчений в 1832 році й донині є чинним. Це найстаріша в Північній Америці діюча канальна система.
Болота
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Рослинність дуже різноманітна та істотно змінюється з півночі на південь. Полярні острови знаходяться в зоні, у якій поверхня землі вкрита вічними снігами і льодовиками, що не тануть навіть коротким літом. Баффінова земля та інші острови у північного узбережжя Канади покриті тундрою, яка займає і всю північну материкову частину країни, проникаючи далеко на південь уздовж західного узбережжя Гудзонової затоки і на півострові Лабрадор. Тут ростуть вересові, осока, і верба. На південь від тундри між Тихим і Атлантичним океанами розкинулася широка смуга лісів. Переважають хвойні ліси; головні породи — чорна ялина на сході і біла ялина на заході (у долині річки Маккензі), сосна, модрина, туя та інші породи. Менш поширені листяні ліси, що складаються з тополі, вільхи, берези і верби. Особливо різноманітні ліси в районі Великих озер (, веймутова сосна, канадська тсуга, дуб, каштан, бук). На тихоокеанському узбережжі поширені хвойні ліси з псевдотсуги, ситхинської ялини, і червоного кедрів. Біля Ванкувера зустрічаються суничне дерево і . У приморських приатлантичних провінціях — з бальзамною ялицею, чорною і червоною ялиною, також тут ростуть кедр, американська модрина, , бук.
- Арктичні пустелі острова Елсмір
- Арктична тундра
- Північна канадська тайга
- Мішані ліси Квебеку
- Прерії Саскачевану
Земельні ресурси Канади (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 6,8 %,
- орні землі — 4,7 %,
- багаторічні насадження — 0,5 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 1,6 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 34,1 %;
- інше — 59,1 %.
Ліси особливо поширені в Британській Колумбії, де вологий океанічний клімат під помірним впливом Тихого океану дозволяє хвойним деревам накопичувати великі обсяги біомаси.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Голарктичної області: північ, Канадський Арктичний архіпелаг, північ Лабрадору та захід острова Ньюфаундленд — ; територія від тихоокеанського до атлантичного узбережжя — ; Великі рівнини — .
У зоні тундри водяться північний олень, арктичний заєць, лемінги, песець і вівцебик. Південніше тваринний світ різноманітніший — північний олень, благородний олень, лось, в гірських районах — товсторіг і снігова коза. Досить численні гризуни: вивірка, бурундук, , бобер, (вид тушканчиків), ондатра, голкошерст, і американський заєць, піщуха. З кішкоподібних для Канади характерні канадська рись і пума. Водяться вовки, лисиці, ведмідь-грізлі, єнот-полоскун. З куницевих — соболь, ілька, видра, росомаха. Багато перелітних птахів, що гніздяться тут. Фауна плазунів та земноводних небагата. У прісноводих водоймах багато риби.
- Білий ведмідь на півночі Манітоби
Охорона природи
- Карта національних парків Канади
Канада є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
- Мадридського протоколу про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику,
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: .
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
- вічна мерзлота на півночі значно ускладнює освоєння регіону;
- циклонічні шторми, що утворюються внаслідок зіткнення холодних арктичних мас з вологими тихоокеанськими, приносять величезну кількість атмосферних опадів у вигляді снігу й дощу на схили Скелястих гір;
- вулканізм на заході країни, у Кордильєрах.
- Дим від лісових пожеж з космосу
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- викиди металургійних підприємств, транспортних засобів, теплових електростанцій на викопному паливі знижують продуктивність лісового і сільського господарства;
- забруднення повітря, як наслідок кислотні дощі;
- забруднення навколишніх морських вод стоками промислових підприємств, гірничіх копалень, агрохімікатами.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Канади можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Canada, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Канада // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Канада // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Канада // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Северная Америка. — М. : Прогресс, 1979. — 304 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Канади |
- Вікісховище : Атлас Канади.
- Карти Канади : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- ' The Atlas of Canada : ( )[англ.] // nrcan.gc.ca. — Government of Canada. — Дата звернення: 29 березня 2019 року. — національний атлас Канади.
- Canada : ( )[англ.] : [арх. 29 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Канаду : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Канади.
- Natural Resources Canada : ( )[англ.] : [арх. 23 березня 2019 року] // nrcan.gc.ca. — Government of Canada, 2019. — 1 January. — Дата звернення: 29 березня 2019 року. — природні ресурси Канади.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanada pivnichnoamerikanska krayina sho zajmaye vsyu pivnichnu chastinu kontinentu Zagalna plosha krayini 9 984 670 km 2 ge misce u sviti 1 she na kontinenti z yakih na suhodil pripadaye 9 093 507 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 891 163 km Plosha krayini trohi bilsha za ploshu SShA Geografiya KanadiGeografichne polozhennya KanadiGeografichne polozhennyaKontinent Pivnichna AmerikaRegion Pivnichna AmerikaKoordinati 60 00 pn sh 95 00 zh d 60 000 pn sh 95 000 zh d 60 000 95 000TeritoriyaPlosha 9 984 670 km 2 ge suhodil 91 vodi 9 Morske uzberezhzhya 202 08 tis kmDerzhavnij kordon 8893 kmRelyefTip rivninnij v centri girskij na zahodi j shodiNajvisha tochka gora Logan 5959 m Najnizhcha tochka Atlantichnij okean 0 m KlimatTip vid polyarnogo do pomirnogoVnutrishni vodiNajdovsha richka Makkenzi 4241 km Najbilshe ozero Velike Vedmezhe 31 153 km InshePrirodni resursi zalizni rudi rudi kolorovih metaliv zoloto ridkisnozemelni elementi potash almazi sriblo riba derevina rekreacijni resursi kam yane vugillya vuglevodni gidroenergiyaStihijni liha vichna merzlotaEkologichni problemi zabrudnennya povitrya kislotni doshi zabrudnennya vodNazvaOficijna nazva Kanada angl i fr Canada Nazva krayini pohodit vid irokezkogo slova kanata sho oznachaye selishe poselennya Cya nazva vidnosilasya do indianskogo selisha Stadakona angl Stadacona poselennya poruch iz suchasnim Kvebekom Vzhe 1545 roku v yevropejskih knizhkah ta na kartah uves region bulo prijnyato nazivati Kanadoyu Na politichnij karti nazva Kanada z yavilas 1791 roku koli zgidno z konstitucijnim aktom prijnyatim britanskim parlamentom buli utvoreni volodinnya Nizhnya i Verhnya Kanadi yaki ob yednalis 1841 roku Istoriya doslidzhennya teritoriyiCej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2024 Geografichne polozhennyaKanada pivnichnoamerikanska krayina sho mezhuye lishe z odniyeyu derzhavoyu na pivdni z SShA spilnij kordon 8893 km vklyuchno z 2477 km kordonu z Alyaskoyu Kanada najbilsha krayina svitu sho mezhuye lishe z odniyeyu inshoyu derzhavoyu Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 8893 km ce najdovshij u sviti derzhavnij kordon yakij ne ohoronyayetsya Deviz Kanadi povnistyu vidpovidaye geografichnim realiyam Kanada na pivnochi omivayetsya vodami Pivnichnogo Lodovitogo okeanu na zahodi Tihogo na shodi Atlantichnogo Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 202 08 tis km ce najdovsha beregova liniya sered usih krayin svitu Ce spriyaye rozkvitu torgivli yak na shodi tak i na zahodi krayini Vid 1925 roku Kanada vidstoyuye svoyi prava na sektor Arktiki mizh meridianami 60 i 141 zahidnoyi dovgoti do Pivnichnogo polyusa prote ci prava ne ye zagalnoviznanimi Prognozne litnye tanennya morskogo lodu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu vidkrilo b novij torgovij shlyah cherez Pivnichno Zahidnij prohid Karta Kanadi vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Kanadi ta SShA Federativnij ustrij morski kordoni ta arktichni pretenziyi Kanadi Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya abo do kontinentalnoyi brivki stattya 76 Krajni punkti Dokladnishe Kanada lezhit mizh 83 6 40 i 41 40 35 paralelyami pivnichnoyi shiroti 141 00 i 52 37 meridianami zahidnoyi dovgoti mis Kolumbiya mis Merchisonostriv mis Pili mis mis Sent CharlzKrajni punkti Kanadi Krajni punkti krajnya pivnichna tochka mis Kolumbiya angl Cape Columbia na ostrovi Elsmir 83 06 40 pn sh 69 58 20 zh d 83 11111 pn sh 69 97222 zh d 83 11111 69 97222 krajnya pivdenna tochka ostriv angl Middle Island na ozeri Eri 41 40 35 pn sh 82 40 00 zh d 41 67639 pn sh 82 66667 zh d 41 67639 82 66667 krajnya zahidna tochka na kanadsko amerikanskomu Yukon Alyaska kordoni angl Boundary Peak 187 60 18 23 pn sh 141 00 07 zh d 60 30639 pn sh 141 00194 zh d 60 30639 141 00194 krajnya shidna tochka mis angl Cape Spear na ostrovi Nyufaundlend 47 31 00 pn sh 52 37 00 zh d 47 51667 pn sh 52 61667 zh d 47 51667 52 61667 Krajni punkti materikovoyi chastini krajnya pivnichna tochka mis Merchison angl Murchison Promontory na pivostrovi Butiya 72 00 00 pn sh 94 38 59 zh d 72 00000 pn sh 94 64972 zh d 72 00000 94 64972 krajnya pivdenna tochka mis Pili angl Point Pelee na ozeri Eri 41 57 51 pn sh 82 31 04 zh d 41 96417 pn sh 82 51778 zh d 41 96417 82 51778 krajnya zahidna tochka na kanadsko amerikanskomu Yukon Alyaska kordoni angl Boundary Peak 187 60 18 23 pn sh 141 00 07 zh d 60 30639 pn sh 141 00194 zh d 60 30639 141 00194 krajnya shidna tochka mis Sent Charlz angl Cape Saint Charles na pivostrovi Labrador 52 13 03 pn sh 55 37 15 zh d 52 21750 pn sh 55 62083 zh d 52 21750 55 62083 Ostriv Elsmir Ostriv Midl Mis Pili Gora Svyatogo Illi poruch z Boundari Pik 187 Mis Spir Chas Godinni poyasi Kanadi angl Dokladnishe Chas u Kanadi Chas u Kanadi UTC 5 7 godin riznici chasu mizh Ottavoyu i Kiyevom Litnij chas vvoditsya drugoyi nedili bereznya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu vpered skasovuyetsya v pershu nedilyu listopada perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu nazad Teritoriya Kanadi lezhit u 6 godinnih poyasah UTC 8 Tihookeanske uzberezhzhya UTC 7 UTC 6 UTC 5 UTC 4 UTC 3 5 ostriv Nyufaundlend GeologiyaDokladnishe Geologiya Kanadi Geologichna karta Kanadi Vulkan Garibaldi Div takozh Gidrogeologiya Kanadi Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Kanadi Nadra Kanadi bagati na ryad korisnih kopalin zaliznu rudu nikel cink mid zoloto svinec ridkisnozemelni elementi molibden kalijni soli Saskachevan almazi sriblo kam yane vugillya naftu Alberta prirodnij gaz Kanada volodiye bagatyushimi mineralnimi resursami i zajmaye 1 she misce u sviti z vidobutku uranu kobaltu kalijnih solej i azbestu 2 ge z vidobutku cinkovih rud i sirki 3 tye prirodnogo gazu ta platinoyidiv 4 te midnoyi rudi i zolota 5 te svincevih rud i 7 me z vidobutku sribla Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Kanadi Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 487 m najnizhcha tochka riven vod Atlantichnogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Logan 5959 m Gipsometrichna karta Kanadi Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Relyef Kanadi duzhe riznomanitnij Osnovnu chastinu krayini zajmayut rivnini prerij i plato Kanadskogo shita z visotami 300 1500 m Na zahid vid prerij roztashovuyutsya kontinentalni nizovini Britanskoyi Kolumbiyi i Skelyasti gori chastina Kordilyer najvisha tochka gora Logan 5959 m na shodi vid pivdnya vid Kvebeka do primorskih provincij pidnosyatsya Appalachi Na pivnich vid ciyeyi oblasti znahoditsya obshirnij Kanadskij shit skelnij region ochishenij ostannim lodovikovim periodom pozbavlenij rodyuchih zemel bagatij mineralami ozerami i richkami Na shodi Kanadi richka Svyatogo Lavrentiya vpadaye u zatoku Svyatogo Lavrentiya de znahoditsya ostriv Nyufaundlend a ostriv Princa Edvarda znahoditsya na pivden vid nogo Nyu Bransvik i Nova Skotiya rozdileni zatokoyu Fandi yaka znamenita najvishimi priplivami u sviti Ci chotiri primorski provinciyi roztashovani na shid vid Kvebeka Ontario i Gudzonova zatoka roztashovani v centri Kanadi todi yak vid Manitobi na zahid cherez Saskachevan i Albertu rozkinuti obshirni rivnini kanadskih prerij azh do Skelyastih gir yaki vidokremlyuyut yih vid Britanskoyi Kolumbiyi Na pivnich vid 60 yi paraleli roztashovani tri kanadskih teritoriyi Nunavut Pivnichno zahidni teritoriyi i Yukon usipani chislennimi ozerami najbilshi z yakih Velike Vedmezhe i Velike Nevilniche i peretnuti shonajdovshoyu richkoyu v krayini richkoyu Makkenzi Do togo zh kontinentalni zemli Kanadskoyi Pivnochi z pivnochi granichat z velikim arhipelagom Kanadskim Arktichnim arhipelagom sho vklyuchaye deyaki z najbilshih ostroviv svitu Protokami mizh cimi ostrovami prohodit Pivnichno Zahidnij prohid z Labradorskogo morya do morya Boforta povz Baffinovu zatoku Krim togo v comu regioni mizh ostrovami Korolevi Yelizaveti znahoditsya pivnichnij magnitnij polyus Gora Logan 3D model gori Logan Kanadski Skelyasti gori Tipovij pejzazh Kanadskogo shita Ontario Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Osnovnimi faktorami kanadskogo klimatu ye rozkid po shiroti vid paraleli 43 pn sh do 80 pn sh pereshkodi na zahodi zahidnomu masoperenosu vologi z Tihogo okeanu u viglyadi visokih Skelyastih gir protyazhnist kontinentalnih teritorij na vidnosno visokih shirotah sho prizvodit do silnogo oholodzhennya vzimku i blizkist Pivnichnogo Lodovitogo okeanu sho robit lito proholodnim Kanadskij klimat harakterizuyetsya holodnoyu zimoyu i proholodnim abo pomirnim i vologim litom z velikoyu trivalistyu dnya Klimat i temperaturi silno zminyuyutsya zalezhno vid regionu Teritoriya Kanadi lezhit u troh klimatichnih poyasah z pivnochi na pivden polyarnomu subpolyarnomu i pomirnomu Nad Kanadskim Arktichnim arhipelagom i na beregah Pivnichnogo Lodovitogo okeanu ves rik panuyut Poverhnya skuta krigoyu cilij rik Morozni zima j lito opadiv malo Arktichnij klimat ET za klasifikaciyeyu Keppena najvisha serednomisyachna temperatura ne dosyagaye i 10 C zima priblizno taka zh holodna yak i v kontinentalnij oblasti Pivdennishe provinciyi Yukon Nunavut Pivnichno Zahidni teritoriyi vlitku perevazhayut pomirni povitryani masi vzimku polyarni prote rivninnij relyef ne zavazhaye ostannim vtorgatisya daleko na pivden navit vlitku Chitko vidstezhuyetsya sezonna zmina perevazhayuchih vitriv Najbilshi na planeti richni amplitudi temperaturi povitrya Vzimku u gorah nabagato teplishe nizh vnizu v dolinah Zona utvorennya bagatorichnoyi merzloti na vodojmah kriga na richkah vlitku mozhe zberigatis u viglyadi poliyu V akvatoriyi Gudzonovoyi zatoki i protoki pivden Baffinovoyi Zemli pivnichnogo krayu pivostrova Lbarador pivostriv Ungava suvorij subpolyarnij klimat pom yakshuye vpliv Atlantichnogo okeanu Dosit veliki richni amplitudi temperaturi povitrya proholodne sire lito z tumanami na uzberezhzhyah vitryana vologa zima Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Kanadi za Keppenom Sistema techij atlantichnogo uzberezhzhya Pivnich vzimku Pivdenna smuga provincij lezhit u pomirnomu klimatichnomu poyasi Cilij rik Perevalyuyut pomirni povitryani masi zahidnij masoperenos prote rivninni chastini vidkriti vtorgnennyu yak arktichnih tak i tropichnih povitryanih mas Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Holodna snizhna zima na uzberezhzhyah vidnosno tepla zima z nestijkoyu pogodoyu shtormovimi vitrami Vidnosno proholodne lito z bilsh yasnoyu pogodoyu na uzberezhzhyah proholodne z chastimi tumanami Rozpodil atmosfernih opadiv zmenshuyetsya zi shodu na zahid rizko zbilshuyuchis znov na tihookeanskomu uzberezhzhi Na bilshij chastini teritoriyi klimat holodnij abo duzhe holodnij tipu Dxx za klasifikaciyeyu Keppena u pivdennij chastini nablizhenij do amerikanskogo kordonu lito desho teplishe i dovshe na pivnochi korotshe i proholodnishe Vologist vid neznachnoyi v preriyah do pomirnoyi na pivnochi i v centri prisutnya ves rik z perevazhannyam litnih opadiv Za klasifikaciyeyu Keppena take lito na pivdni vidznachayetsya Dfb pomirne lito na pivnochi Dfc proholodne lito Na pivdennomu shodi atlantichnij vpliv trohi pom yakshuye zimu ale prote pidsilyuye atmosferni opadi sho prizvodit do ryasnih snigopadiv pri comu rozpodil opadiv trohi riznitsya u riznih oblastyah voni mozhut rozpodilyatisya rivnomirno po vsomu roci Kvebek abo navit perevazhati vzimku v bezposerednij blizkosti do okeanu Nyufaundlend i Nova Shotlandiya Na zahodi zoni kontinentalnogo klimatu z pomirnim i suhim litom ridkisnij vid Dsb roztashovuyutsya v girskih oblastyah Kanadskih skelyastih gir Beregovogo hrebta Nepodalik Skelyastih gir na amerikanskomu kordoni v Saskachevani v Saskatuni znahodyatsya zoni holodnogo napivpustelnogo klimatu Bsk za klasifikaciyeyu Keppena zahisheni vid zahidnih vitriv Na zahidnomu uzberezhzhi vuzkij oblasti na zahid vid Skelyastih gir klimat m yakshe i bilsh pomirnij zavdyaki okeanichnomu vplivu Zima tam duzhe vologa na pivdni lito pomirne Cfb za klasifikaciyeyu Keppena na pivnochi proholodne Cfc za klasifikaciyeyu Keppena Odnak cej klimat ne poshiryuyetsya gliboko na kontinent oskilki comu zavazhayut Skelyasti gori Kanada ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 2902 km Kanada volodiye znachnimi zapasami prisnoyi vodi za yaki SShA zdijsnyuyut platezhi v oblasti Velikih ozer Eksport prisnoyi vodi Kanadi v SShA ye predmetom periodichnih peremovin Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 8 7 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Kanadi Golovni stochisha Kanadi Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnam Pivnichnogo Lodovitogo pivnichnij zahid Tihogo na zahid vid Kordilyer i Atlantichnogo okeaniv centr i shid U Kanadi protikaye bagato velikih richok navedeni iz zahodu na shid Frejzer i Kolumbiya v Britanskij Kolumbiyi Makkenzi 4241 km na Pivnichno Zahidnih teritoriyah ce najbilsha richka krayini vitrati vodi stanovit 10 300 m s sho priblizno dorivnyuye vitrati vodi richki Sv Lavrentiya Vona vpadaye v more Boforta na pivnochi Nelson v Manitobi Richka Svyatogo Lavrentiya vazhlivij sudnoplavnij shlyah sho dozvolyaye uvijti gliboko vseredinu pivnichnoamerikanskogo materika Yevropejcyam yiyi vidkriv Zhak Kartye Vona protikaye na pivdni Kvebeka i same zavdyaki yij bula tak shilno zaselena kanadska teritoriya na pivdni Kvebeka i Ontario Ranishe na yiyi misci roztashovuvalosya more Shamplena nazvane v nash chas v chest velikogo francuzkogo doslidnika i zasnovnika mista Kvebek Samyuelya de Shamplena hocha do jogo vidkrittya vin ne mav vidnoshennya Na yiyi beregah roztashovani Monreal Laval Trua Riv yer Kvebek Levi Set Il i Rimuski Cherchill v Nyufaundlendi Sent Dzhon sho vpadaye v zatoku Fandi v Nyu Bransviku Stochishe Makkenzi Richka Makkenzi Mist Laviolet cherez richku Svyatogo Lavrentiya Richka Frejzer bilya mista Mishen Niagarskij vodospad Greblya imeni Deniela Dzhonsona na richci Manikuagan Kvebek Kanada bagata rikami z velikoyu vitratoyu vodi sho robit mozhlivim vikoristannya gidroenergiyi Do togo zh veliki oblasti nezaseleni Ce sproshuye vtilennya velikih proyektiv yaki peredbachayut veliki vodoshovisha Mizh 2000 i 2002 Kanada bula najbilshim u sviti virobnikom gidroenergiyi viroblyayuchi blizko 337 mlrd kilovat godin shorichno Za neyu sliduvala Braziliya z 286 milyardami kilovat godin Osnovnimi provinciyami virobnikami buli Ontario Manitoba Kvebek Britanska Kolumbiya ta Nyufaundlend i Labrador Tri ostannih vzhivali v osnovnomu elektriku svogo vlasnogo gidroenergetichnogo virobnictva Kvebek buv do togo zh najbilshim virobnikom energiyi priblizno v tri razi perevershuyuchi Britansku Kolumbiyu drugu z virobnictva gidroenergiyi provinciyu Manikuagan i Cherchill tri kanadskih richki na yakih roztashovani najpotuzhnishi grebli krayini V inshih provinciyah perevazhayut inshi sposobi virobnictva elektriki Ozera Dokladnishe Ozera Kanadi U Kanadi bilshe ozer chim v bud yakij inshij krayini svitu Najbilshi ozera sistema Velikih ozer Velike Vedmezhe Velike Nevilniche Vinnipeg Atabaska Velike Vedmezhe ozero z kosmosu Veliki ozera z kosmosu Batimetriya sistemi Velikih ozer Visotnij profil sistemi Velikih ozer Kanal Rido v Ottavi Morski kanali Sistema kanaliv i morskih shlyahiv dozvolyaye sudam peresuvatisya po Kanadi Morskij shlyah Svyatogo Lavrentiya ce glibokovodnij shlyah dovzhinoyu 3700 km sho dozvolyaye sudam z Atlantichnogo okeanu prohoditi do najdalshogo z Velikih ozer Pivnichnoyi Ameriki ozera Verhnogo Ale za zakonom vin pochinayetsya v Monreali i zakinchuyetsya lishe v ozeri Eri vklyuchayuchi Uellendskij kanal v obhid Niagarskogo vodospadu Kanal Rido pov yazuye ozero Ontario z richkoyu Ottava Vin prohodit cherez Ottavu derzhavnu stolicyu 28 chervnya 2007 roku vin buv viznanij ob yektom svitovoyi spadshini YuNESKO Kanal Rido buv zakinchenij v 1832 roci j donini ye chinnim Ce najstarisha v Pivnichnij Americi diyucha kanalna sistema Bolota Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Roslinnist duzhe riznomanitna ta istotno zminyuyetsya z pivnochi na pivden Polyarni ostrovi znahodyatsya v zoni u yakij poverhnya zemli vkrita vichnimi snigami i lodovikami sho ne tanut navit korotkim litom Baffinova zemlya ta inshi ostrovi u pivnichnogo uzberezhzhya Kanadi pokriti tundroyu yaka zajmaye i vsyu pivnichnu materikovu chastinu krayini pronikayuchi daleko na pivden uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Gudzonovoyi zatoki i na pivostrovi Labrador Tut rostut veresovi osoka i verba Na pivden vid tundri mizh Tihim i Atlantichnim okeanami rozkinulasya shiroka smuga lisiv Perevazhayut hvojni lisi golovni porodi chorna yalina na shodi i bila yalina na zahodi u dolini richki Makkenzi sosna modrina tuya ta inshi porodi Mensh poshireni listyani lisi sho skladayutsya z topoli vilhi berezi i verbi Osoblivo riznomanitni lisi v rajoni Velikih ozer vejmutova sosna kanadska tsuga dub kashtan buk Na tihookeanskomu uzberezhzhi poshireni hvojni lisi z psevdotsugi sithinskoyi yalini i chervonogo kedriv Bilya Vankuvera zustrichayutsya sunichne derevo i U primorskih priatlantichnih provinciyah z balzamnoyu yaliceyu chornoyu i chervonoyu yalinoyu takozh tut rostut kedr amerikanska modrina buk Arktichni pusteli ostrova Elsmir Arktichna tundra Pivnichna kanadska tajga Mishani lisi Kvebeku Preriyi Saskachevanu Zemelni resursi Kanadi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 6 8 orni zemli 4 7 bagatorichni nasadzhennya 0 5 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 1 6 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 34 1 inshe 59 1 Lisi osoblivo poshireni v Britanskij Kolumbiyi de vologij okeanichnij klimat pid pomirnim vplivom Tihogo okeanu dozvolyaye hvojnim derevam nakopichuvati veliki obsyagi biomasi Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Fauna Kanadi Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Golarktichnoyi oblasti pivnich Kanadskij Arktichnij arhipelag pivnich Labradoru ta zahid ostrova Nyufaundlend teritoriya vid tihookeanskogo do atlantichnogo uzberezhzhya Veliki rivnini U zoni tundri vodyatsya pivnichnij olen arktichnij zayec lemingi pesec i vivcebik Pivdennishe tvarinnij svit riznomanitnishij pivnichnij olen blagorodnij olen los v girskih rajonah tovstorig i snigova koza Dosit chislenni grizuni vivirka burunduk bober vid tushkanchikiv ondatra golkosherst i amerikanskij zayec pishuha Z kishkopodibnih dlya Kanadi harakterni kanadska ris i puma Vodyatsya vovki lisici vedmid grizli yenot poloskun Z kunicevih sobol ilka vidra rosomaha Bagato perelitnih ptahiv sho gnizdyatsya tut Fauna plazuniv ta zemnovodnih nebagata U prisnovodih vodojmah bagato ribi Bilij vedmid na pivnochi Manitobi Div takozh Ssavci Kanadi Ptahi Kanadi taOhorona prirodiDokladnishe Karta nacionalnih parkiv Kanadi Kanada ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Madridskogo protokolu pro ohoronu navkolishnogo seredovisha do Dogovoru pro Antarktiku Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha vichna merzlota na pivnochi znachno uskladnyuye osvoyennya regionu ciklonichni shtormi sho utvoryuyutsya vnaslidok zitknennya holodnih arktichnih mas z vologimi tihookeanskimi prinosyat velicheznu kilkist atmosfernih opadiv u viglyadi snigu j doshu na shili Skelyastih gir vulkanizm na zahodi krayini u Kordilyerah Dim vid lisovih pozhezh z kosmosu Sered ekologichnih problem varto vidznachiti vikidi metalurgijnih pidpriyemstv transportnih zasobiv teplovih elektrostancij na vikopnomu palivi znizhuyut produktivnist lisovogo i silskogo gospodarstva zabrudnennya povitrya yak naslidok kislotni doshi zabrudnennya navkolishnih morskih vod stokami promislovih pidpriyemstv girnichih kopalen agrohimikatami Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Kanadi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhPivnichna AmerikaPrimitkiCanada Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Kanada Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Kanada Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Kanada Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Severnaya Amerika M Progress 1979 304 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Kanadi Vikishovishe Atlas Kanadi Karti Kanadi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku The Atlas of Canada angl nrcan gc ca Government of Canada Data zvernennya 29 bereznya 2019 roku nacionalnij atlas Kanadi Canada angl arh 29 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Kanadu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Kanadi Natural Resources Canada angl arh 23 bereznya 2019 roku nrcan gc ca Government of Canada 2019 1 January Data zvernennya 29 bereznya 2019 roku prirodni resursi Kanadi