Мука́чево (до 2017 року — Мука́чеве) — місто в Закарпатській області на заході України, центр Мукачівської міської громади та Мукачівського району. Один із центрів Ужгородської агломерації, важливий промисловий та культурний центр. Розташований на річці Латориця.
Мукачево | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Закарпатська область | ||||||||
Район | Мукачівський район | ||||||||
Громада | Мукачівська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ | UA21040150010056148 | ||||||||
Засноване | — | ||||||||
Перша згадка | ХІІ ст. | ||||||||
Населення | ▲ 85 569 (01.01.2022) | ||||||||
- повне | ▲ 85 569 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 33,4 км² | ||||||||
Поштові індекси | 89600 | ||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Висота над рівнем моря | 120 м | ||||||||
Водойма | р. Латориця | ||||||||
Назва мешканців | мука́чівець, мука́чівка, мука́чівці | ||||||||
День міста | 22 травня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Мукачево | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 35,8 км | ||||||||
- автошляхами | 41 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 610 км | ||||||||
- залізницею | 750 км | ||||||||
- автошляхами | 770 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 89600, м. Мукачево, , 1 | ||||||||
Вебсторінка | Мукачівська міська рада | ||||||||
Мукачево у Вікісховищі
|
Назва міста
За однією з версій, назва міста походить від праслов'янського слова мука́, цебто «борошно», бо на річці Латориці стояв водяний млин, на якому перемелювали зерно і торгували мукою (борошном). За іншою версією, назва міста походить від угорського слова «munkás», що значить «працьовитий» або «працівник».
Назви міста іншими мовами: російською Мукачево, угорською Munkács [мункач], словацькою і чеською Mukačevo [мукачево], польською Mukaczewo [мукачево], німецькою Munkatsch [мункач], їдишем מונקאטש [мінкач, мункач], румунською Munceag, Muncaci, Muncaciu.
В українській мові донедавна вживалося декілька варіантів назви міста. У довідниках адміністративно-територіального устрою, а також у словниках назва міста подавалася як Мукачеве, ця назва вважалася нормативною. На думку закарпатських філологів В. Добоша та Г. Воронич, форма на -во є типовою для багатьох закарпатських топонімів середнього роду (також — Батьово, Порошково, Кайданово, Кольчино), натомість закінчення на «-е» з'явилося після приєднання Закарпаття до СРСР і вперше опубліковано в довіднику «Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ» (1947).
23 травня 2017 року назва міста була офіційно змінена з Мукачеве на Мукачево.
У низці джерел згадується також варіант назви чоловічого роду — Мукачів, у давніх джерелах — також Мукачово, зокрема й у І. Франка.
Історія
Доісторична Україна
Час виникнення Мукачева невідомий. На території міста і його околиць знайдені залишки поселень доби палеоліту (40 тисяч років тому), пізнього палеоліту (3 тисячі років тому, гора Мала), епохи бронзи (Червона гора, Кам'янка, Галіш, 3—2 тисяч років до н. е.). На горі Тупча виявлено городище-фортецю фракійських племен епохи заліза (10 століття до н. е.), а між горами Галіш і Ловачка — кельтський опідум і ремісничий-металургійний центр (3—1 століття до н. е.) У 1 столітті кельти були посунуті фракійцями-карпами, яких змінили слов'яни.
Середньовіччя
На території Мукачева відкриті слов'янські поселення VI—IX століть. Мукачево існувало вже у другій половині IX століття — письмова згадка про нього вперше зустрічається в хроніці «Геста гунгарорум», написаній безіменним нотарієм угорського короля Бели III наприкінці XII століття. У ній йдеться про перехід угорських кочових племен в 896—903 роках через Карпати і згадується Мукачево як населений пункт. Можна припустити, що місто виникло в 70—80-х роках IX століття як військове укріплення і поселення східнослов'янського племені білих хорватів. Воно було адміністративним центром великої території і резиденцією князя Салана.
Існує декілька гіпотез походження назви міста. За однією з них поселення виникло поблизу замку, будівництво якого принесло багато «мук» і страждань простим людям. Друга версія походження назви пов’язана з виробництвом муки, яке здійснювалось на водяному млині. Проте, у тексті латиномовного літопису «Gesta Hungarorum», де вперше згадується про Мукачево, вживається інша назва міста – Muncas: «Locum, quem primo occupauerunt, Muncas nominauerunt, eo, quod cum maximo labore ad terram, quam sibi adoptabant, peruenerant» – «поселення, яке вперше зайняли, нарекли Мункаш, бо з великими труднощами прибули на землю, про яку давно мріяли».
Територія Закарпаття у X—XI століттях входила до складу Київської Русі. У той час на місці нинішнього Мукачівського замку на горі вулканічного походження, що підноситься на 68 метрів над рівнем міста, було невелике укріплення, що входило в лінію укріплень, які охороняли кордони Давньоруської держави за Карпатами. Княжі міжусобиці послабили могутню державу, і вона не могла захищати своїх навколишніх володінь від посягань чужоземних завойовників. У результаті цього у середині XIII століття Закарпаття повністю стало здобиччю угорських феодалів.
У 1086 році місто сильно постраждало від спустошливого нашестя половців на чолі з ханом Кутеском, проте незабаром степняки були розбиті у околицях міста угорським королем Ласло I Святим. Ще більше Мукачеве постраждало під час нашестя монголо-татарських орд хана Батия у Дунайський басейн в 1241—1242 роках.
У 1281 році князь Лев Данилович, який княжив у Галицьких землях, на деякий час розповсюдив свій вплив на частину Закарпаття, у тому числі і на Мукачеве. Після смерті князя у 1301 році місто разом із замком до 1321 року входило до складу Галицько-Волинського князівства. Однак в 1321 році поселення разом із замком знову було приєднано до Угорщини.
Одночасно з посиленням ролі Мукачівського замку як важливого військово-стратегічного пункту, який охороняв кордони Угорщини на північному сході, росло значення самого Мукачева, розташованого на перехресті важливих торговельних шляхів. Один шлях вів з Угорщини через Мукачеве та Верецький перевал до Польщі і Русі, інший — із Трансильванії по долині річки Тиси через Мукачево до Моравії та Чехії. Мукачеве було відоме далеко за межами краю. 22 травня 1376 року королева Угорщини й Польщі Ержебет з династії Анжу видала Мукачеву грамоту на право користування власною печаткою із зображенням Святого Мартіна для скріплення документів. У цій грамоті воно вперше було названо містом. Юридичне затвердження Мукачева в правах міста, який отримав цей статус першим у Закарпатті, сприяло його розвитку і швидкого перетворення у великий торгово-економічний, а також адміністративний центр краю.
З кінця XIV століття Мукачево стає центром князівства подільського князя Федора Корятовича. Втративши у війні зі своїм родичем, литовським князем Вітовтом, свої землі, він переселився у подароване йому іншим родичем, королем Угорщини Сигізмундом, місто. Володіючи містом з 1396 до 1414 року, він істотно підняв його значення, сприяв розвитку торгівлі і ремесел. При ньому Мукачево стало центром до складу якого входило близько 300 сіл. Тут був заснований монастир, який залишався до середини XVII століття одним з оплотів боротьби проти католицизму. Федір Корятович здійснив докорінну перебудову замку і перетворив його на могутню оборонну споруду. Замок складався з Предзамча і головного двору, де знаходилася квадратна житлова башта, під якою в скелі був пробитий колодязь діаметром 2,5 метра і глибиною 85 метрів. Всі житлові і господарські споруди були обнесені сухим ровом і фортечною кам'яною стіною з чотирма круглими баштами, три з яких збереглися до наших днів. Після смерті князя місто разом із домінією переходить з рук до рук багатьох феодалів і королів.
У 1445 році місто отримало від правителя домінії Яноша Гуняді магдебурзьке право. У 1446 році у місті відкривається перший цех — кравецький.
У 1514 році під час селянського повстання під керівництвом Дєрдя Дожі Мукачівський замок був захоплений штурмом. За це місто було віднесене до бунтівних і виплачувало велику контрибуцію.
Після поразки Угорщини від турків-османів у битві при Могачі у 1526 році Мукачево то переходить у володіння турецьких васалів — трансильванських князів, то стає здобиччю австрійських Габсбургів. Улітку 1566 року австрійські завойовники, намагаючись захопити Трансильванію, вторглися на територію сучасного Закарпаття та 21 лютого 1567 року, незважаючи на героїчний опір варти Мукачівського замку, взяли фортецю і місто, майже повністю розоривши його. Але втриматися там не змогли. З тих пір Мукачево та його околиці стали об'єктом постійних сутичок між Габсбургами і Трансильванськими князями. Трансильванські князі династії Ракоці на деякий час перетворили Мукачево в столицю свого князівства. Містом і домінією вони з невеликою перервою володіли з 1633 по 1711 рік. Понад 1100 років минуло з часу першої писемної згадки про місто. У літописі Аноніма (Аноніма нотаріуса, Аноніма хроніста Бели ІІІ) «Діяння угорців» зазначено про перехід 896 року угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. 1263 року в грамоті королевича Іштвана V, сина короля Бели IV, ідеться про те, що село Чинадійово розташовано вище від міста Мукачева.
Під час завоювання угорців на місці сьогоднішнього замку була збудована фортеця з дерев'яної палі. Король Стефан I Святий надавав замку особливої важливості та зміцнив стіни, а король Владислав Святий продовжив цю працю, збудував навколо кам'яну стіну.
Мукачево входило до складу Галицько-Волинської князівства під час правління Лева Даниловича (1264—1301) (сина Данила — старшого сина Романа Мстиславича). Саме у той час Лев Данилович також заснував Львів.
1352 року в районі Підгорян (один з сучасних районів міста) комендант замку Де́же зупинив татарську навалу хана Атламоша, загін розбив, а самого хана взяв у полон і в замку стратив.
Мукачево виникло на перехресті історично сформованих торгових шляхів. 1376 року королева Угорщини й Польщі Єлизавета дала місту грамоту, за якою воно дістало статус привілейованого й одержало дозвіл мати свою печатку із зображенням св. Мартина, патрона міста. Печатка призначалася для засвідчення актів купівлі-продажу виноградників. 1445 року володар домінії та Мукачівського замку Янош Гуняді надав Мукачеву — право на самоуправління. 1528 році Мукачівський замок "Паланок" Янош Запол’я обміняв з Іштваном Баторі на Сатмарский і Неметський замки. Іштван Баторі побудував бастіон Верхнього замку і 14 - метрову спостережну башту. Протягом 1538—1558 років полоненими турками, що їх виділила для будівництва влада Австрії владиці Мукачівського монастиря Василію І для відбудови монастиря зруйнованого війною Габсбургів з Трансильванцями, було прорито для Мукачівського монастирського млина 1300 метровий тунель через гору від ріки Визниці до русла Латориці, який і сьогодні існує від двору ливарного цеху Кіровського заводу і до двору центру зв'язку нафтопроводу «Дружба» в с. Кольчино. Висота тунелю 2,5 метри, ширина 1,5 м. 1569 року — завершення ремонтних робіт Мукачівського замку, що виконувалась руками майже 50 тисяч кріпосних селян Березького і Угочанського комітатів. Наступного року був побудований підйомний міст. У дворі центру зв'язку встановлено в 2016 році пам'ятний обеліск. Зберігся і будинок млина, якому сьогодні 460 років, реставрований 2000 році під центр зв'язку.
Нова історія
У 1644 році, перед Тридцятилітньою війною, в Мукачеві відбулися переговори між Трансильванським князем Дьєрдем I Ракоці та французькими дипломатами Джуліо Мазаріні і Антуаном Фуке про спільну боротьбу проти Австрійської імперії.
У 1648—1649 роках у Мукачеві побували посли гетьмана Богдана Хмельницького, які у замку вели переговори з князями Дьєрдем I і Дьєрдем II Ракоці про спільні дії проти Польщі. У 1656 році був підписаний договір про дружбу і взаємодопомогу, проте втілити його в життя не вдалося. Влітку 1657 року при підбурюванні Ватикану польська шляхта, бажаючи помститися Дьєрдю II Ракоці за його союз із Богданом Хмельницьким, розгромила Мукачівську домінію і жорстоко розправилася з мешканцями. Саме місто, окрім замку, було розграбоване і спалене.
На рубежі XVII—XVIII століть Мукачево стає центром військових дій між куруцами — учасниками антифеодальної війни і національно-визвольного руху в Угорщині у 1703—1711 роках і прихильниками Габсбурзького панування — лабанцами. Мукачеве було одним з ключових опорних пунктів угорського національно-визвольного руху.
У 1672 році тут поселилася вдова Ференца І Ракоці Ілона Зріні з сином, майбутнім князем Ференцем ІІ Ракоці. Об'єднавши свої сили з куруцами Імре Текелі, Ілона Зріні обороняла мукачівський замок від австрійських військ , що переважали у чисельності, протягом двох років — з 1686 до 18 січня 1688 року.
У 1703 році загони куруців під керівництвом князя Ференца II Ракоці з боями звільняють спочатку місто Мукачево, а пізніше і замок, від австрійських військ. У 1711 році за усі володіння Ференца II Ракоці переходять до рук Габсбургів. Мукачівський замок був в числі останніх серед тих, що склали зброю перед австрійцями вже після Сатмарської капітуляції. Жорстоко придушивши повстання, війська Габсбургів майже повністю знищили місто.
У 1728 році місто разом з домінією було подароване графові Шенборну-Бухгейму. Після падіння Бастилії Мукачівський замок стає загальноєвропейською політичною в'язницею. До нього потрапляють багато видних революціонерів, зокрема, національний герой грецького народу Олександр Іпсіланті (1821—1823).
У 1848—1849 роках Закарпаття підтримало буржуазну революцію в Угорщині. Мешканці Мукачева захопили замок, перетворений на в'язницю, і випустили в'язнів. Були створені добровольчі загони, що билися проти австрійських урядових військ.
До 80-х років XIX століття в місті панували цехові об'єднання. Із спорудженням у 1886 році залізниці Мукачево з'єдналося з Будапештом, Кошиці, Львовом, у місті виникають сприятливі передумови для розвитку промисловості і торгівлі. Зростають невеликі підприємства легкої, , харчової промисловостей. У економіку міста проникає іноземний капітал. Проте, стан нижчих верств населення був жалюгідним, про що свідчать масові еміграції закарпатців до США, Канади, країн Латинської Америки. Тільки з 1890 до 1913 року із Закарпаття емігрувало більше 100 тисяч осіб. В листопаді—грудні 1648 року, під час Національно-визвольної війни, козаки Богдана Хмельницького здійснили рейд через Карпати за межі Речі Посполитої — в Закарпаття, що було під контролем Князівства Трансильванії, де були на деякий час взяті околиці Мукачева. 1649 році у Мукачеві знаходились посли гетьмана Богдана Хмельницького, які вели переговори з князем Дьєрдем ІІ Ракоці про спільні дії проти Польщі.
Місто входило до складу Угорщини, Австро-Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу. Тепер воно у складі незалежної Української держави.
Місто та його околиці відомі своїми монастирями. Це Мукачівський жіночий православний монастир, у якому зібрано величезну за кількістю книг бібліотеку; Домбокський жіночий православний монастир, Ракошинський чоловічий православний монастир. Велику історичну та архітектурну цінність має замок сім'ї Шенборн, з його оригінальністю архітектурного стилю, а також Мукачівська ратуша. 4 грудня 1872 було відкрито ділянку Батьово-Мукачево Угорської Північно-Східної залізниці. Згодом було збудовано залізницю Мукачево-Лавочне і Лавочне-Стрий (1887, де з'єдналась із Залізницею Ерцгерцога Альбрехта, Дністрянською залізницею.
Березні 1881 року у Мукачеві відкривається одна із перших міських громадських лікарень.
Новітня історія
У 1919 році місто впродовж місяця входило до складу Руської Країни, напівавтономної області у складі Угорської Радянської Республіки. Після інтервенції чехословацьких і румунських військ за домовленістю між русинською еміграцією у США і першим чехословацьким президентом Томашем Масариком Мукачево, як і вся Підкарпатська Русь, передавалося Чехословаччині, що було юридично оформлене Тріанонським договором 4 червня 1920 року. В 1938 році, рішенням Першого Віденського арбітражу місто разом з усією рівнинною територією Закарпаття і Ужгородом було повернуте Угорщині.
26 жовтня 1944 року авангардні частини 351-ї і 237-ї стрілецьких дивізій зайняли місто, яке 29 червня 1945 року у складі Закарпаття увійшло до складу СРСР.
У роки радянської влади Мукачево стало значним промисловим центром, основними підприємствами були швейна, меблева і лижна фабрики, заводи «Мукачівприлад» і «Точприлад». У 1969 році, на підставі директиви Генерального штабу Збройних Сил СРСР при Міністерстві будівництва і експлуатації доріг Української РСР, в Мукачеві була сформована 60-а окрема дорожньо-будівельна бригада для будівництва автомобільних доріг і мостів, на Мукачево-Львівському напрямку. За десять років, з 1970 по 1980 рік, військовими дорожниками було збудовано понад 70 кілометрів автомобільних доріг та десятки мостів в складних гірських умовах Карпат.
21 березня 1919 року в Будапешті, а того ж вечора в Мукачеві, було проголошено радянську владу на Закарпатській Україні та створено її виконавчий комітет — міський Директоріум. З-поміж колишніх військовополонених та робітників Мукачева формувалася Червона гвардія. Однак радянська влада в Угорщині і на Закарпатті довго не протрималась. 28 квітня 1919 року Мукачево було окуповане румунськими військами, а через два місяці військами новоутвореної Чехословацької республіки. У 20-30-х роках XX століття у ратуші розмішувалося поліцейське і жандармське управління, всі цивільні служби. З 1944 року тут працював міський комітет і деякий час — Народна рада Закарпатської України.
1944 року у Мукачеві в кінотеатрі "Перемога" відбувся І з’їзд народних комітетів, на якому було прийнято Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною.
У новітній історії місто стало відомим через події в період проведення виборів міського голови у 2004 році, які ймовірно було сфальсифіковано.
Присілки
Підмонастир
Підмонастир — колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Приєднане до Мукачева у 1946 році.
Згадки: 1736: Klastromallya , 1746: Submonasteriensis, 1808: Klastromallya, Podmonaster, 1851: Klastromalja (Pud-Manaster), 1864/65: Klastrom allya, 1873: Klastromalja, Podmanisztirj, 1913: Klastromalja 1944: Klastromalja, Подмонастыръ.
В Підмонастирі розташований один з найстаріших монастирів Закарпаття Греко-католицький монастир Святого Миколая отців Василіян, заснований наприкінці XIV століття русько-литовським князем Федором Корятовичем.
Паланок
Паланок — колишнє село, тепер мікрорайон поблизу середньовічної фортеці, слово «Паланок» означає частокіл, яким колись була обгороджена споруда. Приєднане до міста у 1946 році.
Згадки: 1806: Palánka, 1808: Palánka, 1851: Palánka, 1873: Palánka, 1900: Várpalánka, 1913: Várpalánka, 1925: Polanok, Palanok, 1944: Várpalánka
Росвигово
Докладніше: Росвигово
Росвигово — колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Приєднане до Мукачева у 1946 році.
Згадки: 1360: Orozvig, 1533: Orozweg, 1542: Orozwigh, 1550: Orozwyg, 1570: Orozwegh, 1645: Oroszwegh, 1773: Oroszvég, 1808: Oroszvég, Oroswjgow, Oroswygowó, 1851: Oroszvég, 1873: Oroszvég, Roszvigovo, 1913: Oroszvég, 1925: Rosvigovo, Rozvigovo, 1930: Rosvegovo, 1944: Oroszvég
Див.також:
Підгоряни
Підгоряни — колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Об'єднане з Мукачевом.
Згадки: 1389: Pothren , 1454: Pothoren, 1541: Potghrin, 1546: Potheren, 1549: Potheren, 1554: Pottheren, 1570: Podgeren, 1577: Potthereny, 1773: Podhering, Podhorany, 1808: Podhering, Podhorany, 1851: Podhering, 1864/65: Podhering, Pudhorjani, 1873: Podhering, Podhárján, 1913: Őrhegyalja, 1925: Podhorjany, 1930: Podhoraň, 1944: Podhering
Найбільш відома битва, яка ввійшла в історію під назвою Підгорянської (мікрорайон Мукачева — Підгоряни), відбулася 22 квітня 1849 року під командуванням майора Йосифа Мартіні. На пам'ять про розгром австрійських військ у 1901 році у Мукачеві, біля Підгорянського мосту встановлено памятний обеліск
Храм св. арх. Михайла. 1898. (УГКЦ)
Перша згадка про село, яке тепер є частиною Мукачева, походить з 1389 р. У XIV ст. князь Ф. Корятович збудував у Підгорянах, на Сорочій горі, жіночий монастир, залишки якого видно донині. У 1657 р. село і дерев'яну церкву знищили загони польського князя Любомирського. На початку XVIII ст. церкви в Підгорянах не було і вірники ходили до церкви в сусідні села Куштановицю та Буковинку. Зберігся запис 1704 р. про те, що на ділянці Василя Юрканича без дозволу поміщика збудували церкву. У 1728 р. село стає власністю сім'ї графа Ф. Л. Шенборна, який того ж року розпочав будівництво дерев'яної церкви та інших споруд. У 1733 р. згадують священика Данила Підгорянського та дерев'яну церкву св. Михайла з вежею і двома дзвонами. У 1798 р. йдеться про нову дерев'яну церкву.
2 червня 1868 р. біля гарної старої дерев'яної церкви благочинний Віктор Ляхович посвятив наріжний камінь під будівництво мурованого храму центрально-купольного типу, в якому понині моляться греко-католики.
Храм будували за допомогою графа Шенборна за священиків Олексія Грибовського та Емануела Гудакі. За спогадами місцевих жителів, землю для церкви дав Іван Бучина. Будівельниками працювали італійські майстри, декілька з яких, зокрема Пеззано, залишились у Підгорянах. З місцевих будівельників згадують Дмитра Стегуру. Художнє оздоблення виконав відомий художник І. Рошкович, а іконостас та вівтарі вирізали місцеві майстри (припускають, що серед них міг бути майстер на прізвище Махлинець). Храм повністю закінчили в 1898 p., хоча кажуть, що над входом була дата 1905 р. У одній з церковних книг є запис про збори 6 травня 1927 р., на яких вирішили будувати нову дзвіницю, бо церковна вежа не витримувала ваги дзвонів. Ділянку для дзвіниці збиралися виміняти в Стефана Малярчика, а план споруди виконав мукачівський будівельник Вацлав Нові, але дзвіницю так і не спорудили.
У 1936 р. бляхар Крамер перекрив купол, а майстри Керечан та Кугл провели ремонт церкви.
У радянський період стінопис Рошковича, на жаль, перемалював О. Селіванов. Оригінальними, очевидно, залишилися орнаментальні мотиви на арках склепінь. У кінці 19 ст. перед храмом стояла зі смаком зроблена дерев'яна каплиця своєрідної форми, зображення якої розповсюджувалося в численних малюнках, а перед нею розгорталася справжня виставка святих образків та розп'ять.
У 1949 р. місцевий парох Георгій Роман був засуджений радянською владою на 25 р. каторги.
Підгород
Підгород — колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Обєднане з Мукачево.
Згадки: 1773: Váralya, Podhorad, 1808: Várallya, Krobotendörfel, Podhrad, Pudhorod, 1851: Váralja, Pudhorod, 1873: Váralja (Munkács-), 1913: Munkácsváralja, 1925: Pudhorod, 1930: Podhorod, 1944: Munkácsváralja.
Село Підгород відоме з 1711 року. Тут серед русинів-українців були поселені хорватські та німецькі солдати, охоронці Мукачівського замку. Зокрема, 1930 року у селі проживало 1113 жителів, з них 626 русинів, а за конфесійним складом було 448 римо-католиків. Римсько-католицька громада у Підгороді була заснована 1875 року, тоді ж було споруджено сучасний мурований костел. Після повені 1998 року храм суттєво постраждав, проте його вдалось капітально відремонтувати.
Географія
Місто розташоване в центральній частині Закарпатської області України та за своїм економічним потенціалом та кількістю населення займає друге місце в області після її адміністративного центру — м. Ужгорода.
Мукачево є містом обласного значення Закарпатської області, що розміщене на відстані 42 км від обласного центру м. Ужгород та адміністративним центром однойменного Мукачівського району. Місто розташоване на стику відрогів вулканічних Карпат і Закарпатської низовини, займає досить велику, щільно забудовану територію вздовж річки Латориця.
Завдяки винятково вигідному топографічному і геополітичному місце розташуванню (за 40-50 км від кордонів з Угорською і Словацькою Республіками, і відповідно 90-100 км від кордонів з Румунією і Польщею), Мукачево є транспортним вузлом міжнародних магістралей. Місто перетинають залізничні магістралі: Москва-Київ-Будапешт-Белград-Рим і (Москва-Київ-Братислава-Прага-Відень) та автомобільні траси E50, E58, E81 та E471: Київ-Будапешт-Відень і Київ-Прага.
Значна частина житлових будівель є на лівобережній частині річки. Тут проходить залізнична лінія та на південно-східному боці — промислова зона. Мукачево є «секстаполісом», що означає — шість міст. Це колишні поселення Росвигова (угор. Oroszvég), Підмонастир, Паланок, Підзамку, Підгород та саме Мукачево.
Навколишні гори — Галіш, Ловачка (див. також Ловачка (заповідне урочище)), Червона, Чернеча, Сороча, Попова, Павлова і Велика. Гора Червона Гірка на околиці Мукачева — найпівнічніша у світі місцевість, де ще кілька років тому вирощували чай.
В місті росте іменне дерево - липа "1848", пов'язане із іменем відомого поета Шандора Петефі.
Клімат
За кліматичною класифікацією Кеппена — Гейгера клімат Мукачево є морським (Cfb). Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20,0 °C. Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -2,7 °C.
Клімат Мукачева | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 0,6 | 3 | 9 | 15,9 | 21 | 23,8 | 25,7 | 25,2 | 21,1 | 15,4 | 8 | 2,8 | 14,3 |
Середня температура, °C | −2,7 | −0,5 | 4,5 | 10,5 | 15,3 | 18,2 | 20,0 | 19,4 | 15,5 | 10,2 | 4,7 | 0,1 | 9,6 |
Абсолютний мінімум, °C | −5,9 | −4 | 0 | 5,1 | 9,6 | 12,7 | 14,3 | 13,6 | 10 | 5,1 | 1,4 | −2,5 | 5 |
Норма опадів, мм | 46 | 39 | 40 | 47 | 70 | 87 | 78 | 70 | 50 | 46 | 51 | 59 | 683 |
Джерело: [1] |
У червні 2017 місто постраждало від урагану. Вітер досягав 15-20 м/c та зніс цегляну стіну.
Населення
Чисельність населення міста, за даними на 1 грудня 2015 року, становить 85 603 постійних жителів, наявне населення — 86 257 осіб.
Історична динаміка національного складу за даними переписів, %
1930 | 1959 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|
українці | 29,4 | 56,9 | 70,2 | 77,1 |
росіяни | 15,9 | 14,9 | 9,0 | |
угорці | 25,3 | 14,9 | 8,5 | 8,5 |
німці | 4,5 | 1,0 | 1,9 | |
роми | 2,5 | 1,4 | ||
євреї | 40,3 | 5,8 | 1,5 | 0,4 |
Національний склад населення Мукачева за даними перепису 2001 року:
N | Національність | Кількість | Всього (%) |
---|---|---|---|
1 | Українці | 62 965 | 77,13 |
2 | Росіяни | 7326 | 8,97 |
3 | Угорці | 6975 | 8,54 |
4 | Німці | 1592 | 1,95 |
5 | Роми | 1130 | 1,38 |
6 | Білоруси | 352 | 0,43 |
7 | Словаки | 303 | 0,37 |
інші | 994 | 1,22 | |
Всього | 81 637 | 100,0 |
Мовний склад
Рідна мова населення Мукачева за даними перепису 2001 року:
N | Мова | Кількість | Всього (%) |
---|---|---|---|
1 | Українська | 63 371 | 77,63 |
2 | Російська | 8753 | 10,72 |
3 | Угорська | 7873 | 9,64 |
4 | Німецька | 914 | 1,12 |
5 | Білоруська | 122 | 0,15 |
6 | Словацька | 98 | 0,12 |
7 | Вірменська | 58 | 0,07 |
8 | Ромська | 39 | 0,05 |
9 | Молдавська | 24 | 0,03 |
10 | Румунська | 24 | 0,03 |
11 | Єврейська | 24 | 0,03 |
12 | Польська | 18 | 0,02 |
13 | Болгарська | 16 | 0,02 |
інші | 303 | 0,37 | |
Всього | 81 637 | 100,00 |
Українська мова є основною та єдиною офіційною мовою міста.
Єврейська громада
Євреї почали селитися в Мукачеві, що входило до складу угорських земель імперії Габсбургів, у середині XVII століття. Аристократичне сімейство Шенборн, що володіло Мукачевом із 1711 року, охоче приваблювало до міста євреїв, наклавши на них лише податок за проживання. 1891 року в Мукачеві проживало 5049 євреїв (47,9 % населення), у 1910 — 7675 (44 %), у 1921 — 10 012 (48 %), у 1930 — 11 241 єврей (43 %). Після окупації Угорщини німецькими військами у квітні 1944 в Мукачеві було створено два гетто. Наприкінці квітня — початку травня 1944 вони були ліквідовані, і в'язнів депортували до Аушвіца.
Економіка та зайнятість
Основні галузі — виробництво меблів, спортивного спорядження, виробництво електроенергії, виробництво електричного та електронного устаткування (завод «Флекстронікс»), сільське господарство та харчова промисловість. За даними Євростату, в 2016-му Україна забезпечила до 50 % потреб Євросоюзу в лижах, поставивши туди 731,4 тисячі одиниць, залишивши позаду Китай (420,6 тисячі). На спільному Австро-Українському підприємстві (Fischer-Мукачево) зайнято 1 200 українських робочих, забезпечуючи четверту частину світового ринку, випускаючи по 3,5 тисячі пари лиж та ключок щодня.
Спорт
2 басейни: Авангард та ДЮСШ.
Транспорт
В Мукачеві є три автошляхи в мікрорайоні «Паланок», біля ринку, та головна траса біля Епіцентру. Пролягає залізнична магістраль Чоп - Стрий - Львів, на станції зупиняються швидкі потяги до Києва, Запоріжжя, Одеси, Солотвина, Ужгорода, австрійського Відня, є приміське сполучення до Лавочного, Стрия, Львова, Ужгорода та Сянок. Від станції Мукачево - Захід відправляються потяги до угорської столиці Будапешт та міста Кошице в Словаччині.
Автобусна система
В Мукачеві діє автобусна система, що складається з 10 міських та кількох приміських маршрутів, відкрита 12 вересня 2017. На міських маршрутах курсують автобуси Ataman А092H6, а на приміських — приватники на ПАЗ-4234. В місті також діє безготівкова оплата проїзду — за допомогою банківської картки чи електронного квитка.
Відомі особи
Військовики
- Гопонько Віталій Михайлович (1988—2014) — військовий, сержант загинув при виконанні бойових обов'язків, під час АТО.
- Дубровський Кирило Олександрович (* 1998) — капітан Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Каричак Віктор Ярославович (2003—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Покидченко Михайло Юрійович (1989—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Стець Павло Іванович (1990—2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що почалась в 2014.
- Химинець Юліан — керівник екзекутиви ОУН у Закарпатті протягом 1932—1938.
- Штолцель Вільгельм Володимирович (1992—2014) — прикордонник, загинув при виконанні бойових обов'язків, під час АТО.
Науковці
- Андрашко Юрій Володимирович — лікар-дерматовенеролог, доктор медичних наук.
- Бубряк Іван Ілліч — український науковець, доктор біологічних наук, професор. Завідувач кафедри фізіології рослин і дарвінізму Ужгородського державного університету.
- Ващук Федір Григорович — український учений у галузі інформатики.
- Маринець Василь Васильович — учений в галузі математики.
- Міца Володимир Михайлович — український науковець, доктор фізико-математичних наук, професор Ужгородського національного університету, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук вищої школи України, зовнішній член Угорської академії наук.
- Сікура Йосип Йосипович — угорський професор, доктор біологічних наук, ректор Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II. Доктор біологічних наук, г.н.с Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, зовнішній член Угорської академії наук, дійсний член Академії екологічних наук Республіки Молдова.
- Карой Шегмет — письменник з туризму, дослідник печер, інженер залізниці та заступник директора MÁV.
- Шкіря Тиберій Михайлович — український науковець, професор, доктор технічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України.
Художники
- Бровді Іван Васильович (з 1998) — скульптор і художник.
- Іванчо Андрій Васильович (з 2009 року) — живописець.
- Мігай Мункачі — угорський живописець німецького походження, зачинатель і творець угорського реалістичного живопису.
- Мічка Золтан Федорович (з 2000) — живописець.
- Сільваші Тіберій Йосипович — український художник-абстракціоніст.
- (з 2004) — живописець.
- Шепа Антон Олексійович — заслужений художник України.
- Шматько Микола Гаврилович — український скульптор, художник.
Літератори
- Будник Богдан Андрійович — письменник історичного жанру.
- Висоцька Ірена Андріївна — дитяча письменниця, журналіст, двоюрідна сестра Володимира Висоцького.
- Головач Марія Іванівна — поетеса.
- Мейгеш Юрій Васильович (з 1976) — письменник.
Музика
- Вакарчук Святослав Іванович — український музикант, лідер рок-гурту «Океан Ельзи».
- Янцо Віктор Степанович — український композитор і музикант. Автор гімну Мукачева, керівник рок-гурту «Rock-H».
У Мукачеві працюють:
Заслужені працівники культури України
- (з 2007) — викладач Мукачівської дитячої школи мистецтв № 1 ім. С. Мартона
- — журналіст.
- (з 1996) — керівник Народного цирку «Дружба» при Мукачівському міському будинку культури.
- (з 1979) — директор Мукачівської міської централізованої бібліотечної системи.
- Цигак Василь Станіславович (з 1999) — директор Мукачівського історичного музею «Замок „Паланок“».
- (з 1999) — керівник народного самодіяльного хореографічного колективу шоу-балету «Сучасник».
Заслужені діячі мистецтв України
- Волонтир Володимир Ілліч (з 1999) — художній керівник і диригент Зразкового хору хлопчиків та юнаків Мукачівської хорової школи.
- (з 2007) — музикознавець, композитор, уродженка м. Мукачево
- Рудловчак Олена Михайлівна (1919—2007) — український літературознавець, фольклорист, журналіст.
- Турянин Федір Васильович (1994—2013) — викладач хорових дисциплін Мукачівського педагогічного коледжу, керівник самодіяльної чоловічої хорової капели вчителів Мукачівського району.
Заслужені артисти України
- — артист Закарпатського обласного російського драматичного театру.
- — артист Закарпатського обласного російського драматичного театру.
- — артист Закарпатського обласного російського драматичного театру.
Народні артисти України:
- Пирогова Лідія Володимирівна — артистка Закарпатського обласного російського драматичного театру.
Кіноматограф
- — американський режисер театру і кіно, письменник, педагог, продюсер.
- Ража Людвік — чеський режисер.
- (угор. Uray Tivadar; 9 листопада 1895, Мукачево – 22 червня 1962, Будапешт) — угорський актор, кіноактор, лауреат премії Кошута. — угорський актор, кіноактор, лауреат премії Кошута.
- Дюла Чортош — угорський актор, кіноактор.
Спортсмени
- Йожеф Беца (угор. Becza József) — радянський футболіст, півзахисник. Гравець збірної СРСР. Майстер спорту (з 1961), заслужений майстер спорту СРСР (з 1991), заслужений тренер Вірменської РСР (з 1980), заслужений тренер Росії. Орден «За заслуги» III ступеня (2004).
- Юрій Габовда — футболіст, нападник «Кривбасу» (Кривий Ріг).
- Горбунова Анастасія (* 1995) — українська гірськолижниця.
- — радянський та український футболіст та тренер.
- Михайло Мозер (22.06.1936, Мукачево — 28.10.1993) — тенісист.
- Анатолій Мущинка — радянський та український футболіст.
- Віктор Ряшко — радянський та український футболіст (півзахисник) і тренер.
- — радянський легкоатлет, рекордсмен СРСР (біг на 400 м), майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики.
- Марина Ткаченко — українська баскетболістка, олімпійська чемпіонка.
Церковники
- Андрій (Бачинський) — Мукачівський єпископ у 1772—1809 роках.
- Феодор (Мамасуєв) — Його високопреосвященство кир Фео́дор (також Фе́дір, у миру Мамасуєв Олександр Семенович) — архієрей Української православної церкви (Московського патріархату) з 2007 року, архієпископ Мукачівський і Ужгородський, духівник Мукачівського Миколаївського монастиря (1997 -).
- Архімандрит о. Василій (Пронін) — У Мукачівському монастирі 47 років прожив відомий богослов, історик, учений отець Василій. Написав "Історію Мукачівської єпархії", "Палеоліт Чернечої гори" та інші наукові праці. Віднайшов рукописи О. Духновича, А. Коцака, описав монастирську бібліотеку, яка налічувала 6400 книг.
Інші
- Гороховська Галина Романівна — заслужений працівник промисловості України.
- Кампо Володимир Михайлович — український юрист, суддя Конституційного Суду України.
- Машіка Віктор Томашович — правознавець.
- Мілявська Лоліта Марківна — співачка, акторка, телеведуча і режисер. Більше відома глядачеві під сценічним ім'ям — Лоліта. Зараз проживає в Російській Федерації.
- Улинець Ернест Михайлович — генерал-лейтенант служби цивільного захисту (08.2008); Голова Державної інспекції техногенної безпеки України (з 24.12.2010).
- Юкечев Юрій Павлович — російський композитор, музичний педагог.
- — (відомий як EdisonPts) популярний український російськомовний летсплейщік, майнкрафтер, ютубер, відеоблогер.
Політики, громадські діячі
- Андрелла Михайло, (літературний псевдонім — Оросвигівський) — (1637–1710) — громадський та церковний діяч, український письменник-полеміст.
- Балога Віктор Іванович — український політичний та державний діяч, міністр з надзвичайних ситуацій, глава Секретаріату Президента, народний депутат, голова Закарпатської ОДА, мукачівський міський голова.
- Кальник Віктор Мартинович — депутат Верховної Ради України, Надзвичайний і Повноважний Посол України.
Міста-побратими
|
ЗМІ
Газети
«Зубрівки»
- «Новини Мукачева»
- «Мукачівська Ратуша» (офіційна Мукачівського міськвиконкому)
- «Панорама»
- «Старий Замок» і «Старий Замок-Паланок» — обласні газети, видавалися у 1997—2014 роках.
Культура
В місті діє Мукачівський драматичний театр (пл. Кирила та Мефодія, 1).
Гімн
Гімн Мукачева був затверджений 25 червня 2009 року на 46-й сесії Мукачівської міської ради 5 скликання. Автор музики — член НСКУ Віктор Янцо, авторка тексту — мукачівська поетеса Лариса Бегун. Їх було визнано переможцями конкурсу, який тривав понад 2 роки. У конкурсі взяли участь десятки поетів та самодіяльних і професійних композиторів.
Славетну історію кожного дня Мукачево пише віками, Героїв народжує Срібна земля, Сьогодні вони поміж нами. Приспів: Ніхто нас не змусив забути й на мить Історію свого народу, Хай кожен мукачівець гордо іде | ||
— https://www.mukachevo.net/ua/news/view/21327-мукачево-має-свій-гімн |
Пам'ятники Мукачева
Докладніше: Пам'ятники Мукачева
Освіта
З 1958 в Мукачеві функціонує еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (колишня Станція юних натуралістів), завданням якого є екологічне виховання дітей. Вихованці Центру, брали активну участь у багатьох конкурсах (від міського до міжнародного рівня), у яких мають значні досягнення та систематичні перемоги.
Туристичні місця
- Замок «Паланок»
- Жіночий Свято-Миколаївський монастир
- Чайна плантація на «Красній горі»
- Деякі локації на території Мукачева входять до складу відомих туристичних маршрутів, таких як: Гастрономічний шлях, Винний шлях, Медовий шлях Закарпаття.
- Кінофільми які знімали в Мукачеві: «Koriatovic» 1923, «Іванна», 1959р., «Жайворонок», 1964 р., “Час полнолуния”, 1988р., «Овод», 2003р .
- В місті росте іменне дерево - липа "1848", пов'язане із іменем відомого поета Шандора Петефі.
Свята
- Щороку в січні напередодні дня святого Василя в місті проводиться фестиваль «Червене вино». Гості фестивалю мають змогу безкоштовно продегустувати, а також придбати вина від приватних виноробів та відомих компаній. Окрім того, «Червене вино» — це ще й справжнє народне свято з колядками, щедрівками та подарунками.
- У травні відбувається День Мукачева
- День покровителя Мукачева — святого Мартина (11-12 листопада). Урочисте відкриття Дня святого Мартина відбувається в центрі міста. Аатрибути свята — ліхтарики і гуси, й також цього дня відкривають першу діжку з молодим вином. Вулицями Мукачева проходить дитяча хода з ліхтариками. Також влаштовується театралізоване дійство, яке переказує легенду про святого Мартина, у тому числі найвідоміший її епізод, коли Мартин відрізав частину свого плаща і віддав жебраку, щоб той зігрівся, святкове богослужіння на честь покровителя міста.
Релігійні та культові споруди
- Кафедральний собор Святого Мартина (РКЦ) (вул. Миру, 9);
- Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці (УГКЦ) (вул. Успенська, 2);
- Костел Ісусового Серця (площа Паланок, 2);
- Костел Імені Пресвятої Діви Марії (вул. Яноша Баллінга, 33-Б);
- Костел Святого Франциска (вул. Яноша Гуняді, 5);
- Монастир Згромадження сестер домініканок Блаженної Імельди (РКЦ) (вул. Йожефа Капорнаї, 24);
- Храм Зіслання Святого Духа (вул. Олександра Митрака, 30-А)
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул. Ярослава Мудрого, 42-А);
- Кафедральний собор ікони Божої Матері "Почаївської" (вул. Успенська, 7);
- Кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці (вул. Яна Амоса Коменського, 43-Б);
- Собор Святих Рівноапостольних Кирила і Мефодія (вул. Росвигівська, 17-Б);
- Свято-Троїцький храм (вул. Підгородська, 1);
- Свято-Михайлівський храм (вул. Свято-Михайлівська, 12-Б);
- Церква Преображення Господнього (вул. Михайла Токаря, 71-А);
- Церква Преображення Господнього (вул. Івана Франка-бічна, 12-А);
- Вознесенська церква (вул. Івана Франка, 146-А);
- Церква Святого Духа (набережна Незалежності, 2-Б);
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (вул. Яноша Баллінга, 35-А);
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (вул. Університетська, 75);
- Свято-Миколаївська церква (вул. Адольфа Добрянського, 34);
- Свято-Петропавлівська церква (вул. Росвигівська, 36-А);
- Церква Святих Апостолів Петра і Павла (вул. Петра Сагайдачного, 103);
- Церква Святого Іоанна Богослова (вул. Кооперативна, 16);
- Церква Святого Архистратига Божого Михаїла (вул. Підгорянська, 92);
- Монастир Святого Миколая отців Василян (вул. Монастирська, 15);
- Свято-Миколаївський жіночій монастир, Миколаївська церква (вул. Північна, 2);
- Красногорівський чоловічий монастир, Храм Всіх Святих.
- Церква ЄХБ "Благодать" (вул. Свято-Михайлівська, 47);
- Церква ЄХБ (вул. Закарпатська, 2);
- Дім Молитви Церкви ЄХБ (вул. Миколи Гоголя, 14);
- Дім Молитви (вул. Івана Маргітича, 24);
- Церква ХВЄ «Ковчег» (вул. Ужгородська, 107-А);
- Церква "Воскресіння" (вул. Ужгородська, 4);
- Церква "Жива Вода" (вул. Підопригори, 5);
- Церква "Живого Бога" (вул. Росвигівська, 9-А);
- Дім Молитви Церкви адвентистів сьомого дня (вул. Івана Сільвая, 37);
- Церква адвентистів сьомого дня "Еммануїл" (вул. Набережна Незалежності, 3);
- Християнська євангельська церква "Царство Боже" (вул. Руська, 3)
- Реформатська церква (вул. Олександра Духновича, 11);
- Синагога (вул. Мостова, 7);
- Ортодоксальна синагога (вул. Берегівська, 3).
13-тий місяць
- Церква братів тринадцятого місяця
- Кафедральний собор Святого Мартина з Туру
- Конкафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці
- Церква ікони Божої Матері "Почаївської"
- Вид на Свято-Миколаївський жіночій монастир та один з його мурів
- Каплиця на території Свято-Миколаївського жіночого монастиря
- Церква Зіслання Святого Духа
- Вітраж церкви Зіслання Святого Духа
- Собор Різдва Пресвятої Богородиці
- Колишня синагога
Цвинтарі
У місті є чотири цвинтарі: цвинтар вулицею Миру, на автошляху Мукачево — Іршава, по вулиці Томаша Масарика, старе закрите кладовище в мікрорайоні Підгоряни (п.в.) та по вулиці Данила Галицького. На останньому поховані:
- Митрак Олександр Андрійович (16 жовтня 1837 — 17 березня 1913) — український письменник, фольклорист і етнограф Закарпаття,
- — перший Герой Соціалістичної Праці у Закарпатській області.
Галерея
- Палац князів Ракоці / Шенборнів. Нині Мукачівський художній інститут
- Замок «Паланок». Вигляд на мур верхнього двору
- Пам'ятник Олександру Духновичу
- Якір біля північного транспортного мосту
- Фонтан у парку імені Андрія Кузьменка
- Центр Мукачева
- Мукачівська вуличка
- Пам’ятник закарпатцям, які загинули в Афганістані у 1980-1989, вул. Успенська
- Настінна скульптурна композиція "Історія заснування Мукачева у п'яти барельєфах (автор - Іван Бровді, матеріал - бронза)
Панорами міста
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мукачево |
Примітки
- http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- Мукачево // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Галай О. Ю., Івановчик І. І., Лендьєл І. І., Могилевець К. В., Туряниця Т. М. (2020). Мукачево. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 15.11.2020.
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 121. — 2000 прим. — .
- В. І. Добош. Проблеми правописної нормалізації назв населених пунктів Закарпаття. // Українська мова на Закарпатті у минулому і сьогодні. Матеріали науково-практичної конференції — Ужгород, 1993.
- [Ганна Воронич. Карпатські географічні назви в лещатах літературної стандартизації // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Випуск 25. — Ужгород, 2011]
- Про походження назви міста Мукачево. Ні мука, ні мука[недоступне посилання з липня 2019]
- Постанова Верховної Ради України від 23 травня 2017 року № 2065-VIII «Про перейменування міста Мукачеве Закарпатської області»
- Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород, 2006. С. 258.
- Угроруські літописні записки // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1911. — Т. 106. — Кн. 4. — С. 73-82
- Франко І. Карпаторуська література XVII—XVIII віків // Твори у 20 томах — Т.16 — К., 1955 — с.318
- Грабовецький, Володимир Васильович. Західно-українські землі в період народно-визвольної війни 1648—1654 рр. / В. В. Грабовецький . — Київ: Наукова думка, 1972 . — 192 с.
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 14 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 27 серпня 2012. Процитовано 7 листопада 2012.
- Пагиря, Федів, Василь, Євген (2012). Сторінки історії Мукачева (українська) . Ужгород: ТДВ "Патент. с. 128. ISBN .
- Село Росвигово перейменовували п'ять разів // © Закарпатський інформаційно-діловий портал Субота, 04.02.2012 | 22:02 / у перекладі з угорської його назва «Оросвийг» означає «Руський кінець»
- На Закарпатті занепадає чайна плантація, яку посадили ще за вказівкою Йосипа Сталіна. uzhgorod.net.ua. 13 вересня 2007.
- Какие ураганы бушуют в Украине. ukranews_com (рос.). Процитовано 16 серпня 2017.
- Чисельність населения на 1 грудня 2015 року [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.](укр.) Головне управління статистики в Закарпатській області.
- П. Стерчо — Карпато-Українська держава. Розділ 3. Національно-державне будівництво
- Кабузан В. М. — Украинцы в мире динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год Форм. этн. и политических границ укр. этноса. Ин-т рос. истории РАН. М. Наука, 2006. [ 2013-10-05 у Wayback Machine.]
- кількість та склад населення України [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
- Всеукраїнський перепис населення 2001 року | Російська версія | Результати | Основні підсумки перепису | Національний склад населення | Закарпатська область
- Розподіл населення України за національністю та рідною мовою [ 2013-10-06 у Wayback Machine.](укр.)
- в тому числі Русини — 1649 чоловік
- в тому числі Русини — 2,02 %
- Розподіл населення регіонів України за рідною мовою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць [ 2013-10-06 у Wayback Machine.](укр.)
- Про забезпечення функціонування української мови як державної. оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- Євгеній Руденко (27.03.2018). Чудо з Мукачева, або Як українські лижі заполонили ЄС. pravda.com.ua.
- Fischer. fischersports.com.ua.
- Басейни у Мукачеві: ДЮСШ VS Авангард (фото). Процитовано 26 березня 2017.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 лютого 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - [Mielec - Partnership Cities]. Oficjalny serwis Urzędu Miejskiego w Mielcu [Mielec City Council] (Polish) . Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 24 травня 2017.
- Культові споруди Мукачівщини. Процитовано 26 березня 2017.
Джерела та література
- Д. Я. Вортман. Мукачеве // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 123. — .
- В. Пагиря. Історія міста над Латорицею / В. Пагиря. - Мукачево: Карпатська вежа, 2006. - 159 с. - 2
- В. Пагиря. Світочі Мукачева / В. Пагиря, Є. Федів.- Ужгород: ТДВ "Патент", 2015.- 152 с. : іл. -
- Історія Мукачева. В 2-х т. / Ред. і кер. автор. кол. Павленко Г.- Ужгород: Патент, 1998. - Т. 1. З найдавніших часів до 1918 року.- 1998. - 264 с.
- Пагиря В. В. Сторінки історії Мукачева / В. Пагиря, Є. Федів. - Ужгород ТДВ "Патент", 2012.- 128 с.:іл.
Посилання
- Мукачево у 3D на інформаційно-туристичному порталі «Карпати 3Д»
- Свято — Михайлівський храм м. Мукачеве і Підгоряни
- Офіційні новини Мукачівського міськвиконкому
- Облікова картка міста[недоступне посилання з липня 2019] — Верховна Рада
- (укр.)
- Мукачево — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- Старовинне Мукачево: палаци, монастирі та вино
- Мукачево - довідник міста
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mukachevo znachennya Muka chevo do 2017 roku Muka cheve misto v Zakarpatskij oblasti na zahodi Ukrayini centr Mukachivskoyi miskoyi gromadi ta Mukachivskogo rajonu Odin iz centriv Uzhgorodskoyi aglomeraciyi vazhlivij promislovij ta kulturnij centr Roztashovanij na richci Latoricya Mukachevo Gerb Mukacheva Prapor Mukacheva Osnovni dani Krayina Ukrayina Region Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Mukachivska gromada Kod KATOTTG UA21040150010056148 Zasnovane Persha zgadka HII st Naselennya 85 569 01 01 2022 povne 85 569 01 01 2022 Plosha 33 4 km Poshtovi indeksi 89600 Koordinati 48 26 29 pn sh 22 42 49 sh d H G O Visota nad rivnem morya 120 m Vodojma r Latoricya Nazva meshkanciv muka chivec muka chivka muka chivci Den mista 22 travnya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Mukachevo Do obl resp centru fizichna 35 8 km avtoshlyahami 41 km Do Kiyeva fizichna 610 km zalizniceyu 750 km avtoshlyahami 770 km Miska vlada Adresa 89600 m Mukachevo 1 Vebstorinka Mukachivska miska rada Mukachevo u Vikishovishi Mapa Mukachevo MukachevoNazva mistaZa odniyeyu z versij nazva mista pohodit vid praslov yanskogo slova muka cebto boroshno bo na richci Latorici stoyav vodyanij mlin na yakomu peremelyuvali zerno i torguvali mukoyu boroshnom Za inshoyu versiyeyu nazva mista pohodit vid ugorskogo slova munkas sho znachit pracovitij abo pracivnik Nazvi mista inshimi movami rosijskoyu Mukachevo ugorskoyu Munkacs munkach slovackoyu i cheskoyu Mukacevo mukachevo polskoyu Mukaczewo mukachevo nimeckoyu Munkatsch munkach yidishem מונקאטש minkach munkach rumunskoyu Munceag Muncaci Muncaciu V ukrayinskij movi donedavna vzhivalosya dekilka variantiv nazvi mista U dovidnikah administrativno teritorialnogo ustroyu a takozh u slovnikah nazva mista podavalasya yak Mukacheve cya nazva vvazhalasya normativnoyu Na dumku zakarpatskih filologiv V Dobosha ta G Voronich forma na vo ye tipovoyu dlya bagatoh zakarpatskih toponimiv serednogo rodu takozh Batovo Poroshkovo Kajdanovo Kolchino natomist zakinchennya na e z yavilosya pislya priyednannya Zakarpattya do SRSR i vpershe opublikovano v dovidniku Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil 1947 23 travnya 2017 roku nazva mista bula oficijno zminena z Mukacheve na Mukachevo U nizci dzherel zgaduyetsya takozh variant nazvi cholovichogo rodu Mukachiv u davnih dzherelah takozh Mukachovo zokrema j u I Franka IstoriyaDokladnishe Istoriya Mukacheva Doistorichna Ukrayina Chas viniknennya Mukacheva nevidomij Na teritoriyi mista i jogo okolic znajdeni zalishki poselen dobi paleolitu 40 tisyach rokiv tomu piznogo paleolitu 3 tisyachi rokiv tomu gora Mala epohi bronzi Chervona gora Kam yanka Galish 3 2 tisyach rokiv do n e Na gori Tupcha viyavleno gorodishe fortecyu frakijskih plemen epohi zaliza 10 stolittya do n e a mizh gorami Galish i Lovachka keltskij opidum i remisnichij metalurgijnij centr 3 1 stolittya do n e U 1 stolitti kelti buli posunuti frakijcyami karpami yakih zminili slov yani Mukachivskij zamok Palanok Serednovichchya Na teritoriyi Mukacheva vidkriti slov yanski poselennya VI IX stolit Mukachevo isnuvalo vzhe u drugij polovini IX stolittya pismova zgadka pro nogo vpershe zustrichayetsya v hronici Gesta gungarorum napisanij bezimennim notariyem ugorskogo korolya Beli III naprikinci XII stolittya U nij jdetsya pro perehid ugorskih kochovih plemen v 896 903 rokah cherez Karpati i zgaduyetsya Mukachevo yak naselenij punkt Mozhna pripustiti sho misto viniklo v 70 80 h rokah IX stolittya yak vijskove ukriplennya i poselennya shidnoslov yanskogo plemeni bilih horvativ Vono bulo administrativnim centrom velikoyi teritoriyi i rezidenciyeyu knyazya Salana Isnuye dekilka gipotez pohodzhennya nazvi mista Za odniyeyu z nih poselennya viniklo poblizu zamku budivnictvo yakogo prineslo bagato muk i strazhdan prostim lyudyam Druga versiya pohodzhennya nazvi pov yazana z virobnictvom muki yake zdijsnyuvalos na vodyanomu mlini Prote u teksti latinomovnogo litopisu Gesta Hungarorum de vpershe zgaduyetsya pro Mukachevo vzhivayetsya insha nazva mista Muncas Locum quem primo occupauerunt Muncas nominauerunt eo quod cum maximo labore ad terram quam sibi adoptabant peruenerant poselennya yake vpershe zajnyali narekli Munkash bo z velikimi trudnoshami pribuli na zemlyu pro yaku davno mriyali Teritoriya Zakarpattya u X XI stolittyah vhodila do skladu Kiyivskoyi Rusi U toj chas na misci ninishnogo Mukachivskogo zamku na gori vulkanichnogo pohodzhennya sho pidnositsya na 68 metriv nad rivnem mista bulo nevelike ukriplennya sho vhodilo v liniyu ukriplen yaki ohoronyali kordoni Davnoruskoyi derzhavi za Karpatami Knyazhi mizhusobici poslabili mogutnyu derzhavu i vona ne mogla zahishati svoyih navkolishnih volodin vid posyagan chuzhozemnih zavojovnikiv U rezultati cogo u seredini XIII stolittya Zakarpattya povnistyu stalo zdobichchyu ugorskih feodaliv U 1086 roci misto silno postrazhdalo vid spustoshlivogo nashestya polovciv na choli z hanom Kuteskom prote nezabarom stepnyaki buli rozbiti u okolicyah mista ugorskim korolem Laslo I Svyatim She bilshe Mukacheve postrazhdalo pid chas nashestya mongolo tatarskih ord hana Batiya u Dunajskij basejn v 1241 1242 rokah U 1281 roci knyaz Lev Danilovich yakij knyazhiv u Galickih zemlyah na deyakij chas rozpovsyudiv svij vpliv na chastinu Zakarpattya u tomu chisli i na Mukacheve Pislya smerti knyazya u 1301 roci misto razom iz zamkom do 1321 roku vhodilo do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva Odnak v 1321 roci poselennya razom iz zamkom znovu bulo priyednano do Ugorshini Odnochasno z posilennyam roli Mukachivskogo zamku yak vazhlivogo vijskovo strategichnogo punktu yakij ohoronyav kordoni Ugorshini na pivnichnomu shodi roslo znachennya samogo Mukacheva roztashovanogo na perehresti vazhlivih torgovelnih shlyahiv Odin shlyah viv z Ugorshini cherez Mukacheve ta Vereckij pereval do Polshi i Rusi inshij iz Transilvaniyi po dolini richki Tisi cherez Mukachevo do Moraviyi ta Chehiyi Mukacheve bulo vidome daleko za mezhami krayu 22 travnya 1376 roku koroleva Ugorshini j Polshi Erzhebet z dinastiyi Anzhu vidala Mukachevu gramotu na pravo koristuvannya vlasnoyu pechatkoyu iz zobrazhennyam Svyatogo Martina dlya skriplennya dokumentiv U cij gramoti vono vpershe bulo nazvano mistom Yuridichne zatverdzhennya Mukacheva v pravah mista yakij otrimav cej status pershim u Zakarpatti spriyalo jogo rozvitku i shvidkogo peretvorennya u velikij torgovo ekonomichnij a takozh administrativnij centr krayu Pam yatnik F Koryatovichu v Mukachivskomu zamku Z kincya XIV stolittya Mukachevo staye centrom knyazivstva podilskogo knyazya Fedora Koryatovicha Vtrativshi u vijni zi svoyim rodichem litovskim knyazem Vitovtom svoyi zemli vin pereselivsya u podarovane jomu inshim rodichem korolem Ugorshini Sigizmundom misto Volodiyuchi mistom z 1396 do 1414 roku vin istotno pidnyav jogo znachennya spriyav rozvitku torgivli i remesel Pri nomu Mukachevo stalo centrom do skladu yakogo vhodilo blizko 300 sil Tut buv zasnovanij monastir yakij zalishavsya do seredini XVII stolittya odnim z oplotiv borotbi proti katolicizmu Fedir Koryatovich zdijsniv dokorinnu perebudovu zamku i peretvoriv jogo na mogutnyu oboronnu sporudu Zamok skladavsya z Predzamcha i golovnogo dvoru de znahodilasya kvadratna zhitlova bashta pid yakoyu v skeli buv probitij kolodyaz diametrom 2 5 metra i glibinoyu 85 metriv Vsi zhitlovi i gospodarski sporudi buli obneseni suhim rovom i fortechnoyu kam yanoyu stinoyu z chotirma kruglimi bashtami tri z yakih zbereglisya do nashih dniv Pislya smerti knyazya misto razom iz dominiyeyu perehodit z ruk do ruk bagatoh feodaliv i koroliv U 1445 roci misto otrimalo vid pravitelya dominiyi Yanosha Gunyadi magdeburzke pravo U 1446 roci u misti vidkrivayetsya pershij ceh kraveckij U 1514 roci pid chas selyanskogo povstannya pid kerivnictvom Dyerdya Dozhi Mukachivskij zamok buv zahoplenij shturmom Za ce misto bulo vidnesene do buntivnih i viplachuvalo veliku kontribuciyu Pislya porazki Ugorshini vid turkiv osmaniv u bitvi pri Mogachi u 1526 roci Mukachevo to perehodit u volodinnya tureckih vasaliv transilvanskih knyaziv to staye zdobichchyu avstrijskih Gabsburgiv Ulitku 1566 roku avstrijski zavojovniki namagayuchis zahopiti Transilvaniyu vtorglisya na teritoriyu suchasnogo Zakarpattya ta 21 lyutogo 1567 roku nezvazhayuchi na geroyichnij opir varti Mukachivskogo zamku vzyali fortecyu i misto majzhe povnistyu rozorivshi jogo Ale vtrimatisya tam ne zmogli Z tih pir Mukachevo ta jogo okolici stali ob yektom postijnih sutichok mizh Gabsburgami i Transilvanskimi knyazyami Transilvanski knyazi dinastiyi Rakoci na deyakij chas peretvorili Mukachevo v stolicyu svogo knyazivstva Mistom i dominiyeyu voni z nevelikoyu perervoyu volodili z 1633 po 1711 rik Ponad 1100 rokiv minulo z chasu pershoyi pisemnoyi zgadki pro misto U litopisi Anonima Anonima notariusa Anonima hronista Beli III Diyannya ugorciv zaznacheno pro perehid 896 roku ugorskogo vozhdya Almosha Arpada cherez Karpati j zahoplennya Mukacheva de vin 40 dniv svyatkuvav peremogu 1263 roku v gramoti korolevicha Ishtvana V sina korolya Beli IV idetsya pro te sho selo Chinadijovo roztashovano vishe vid mista Mukacheva Pid chas zavoyuvannya ugorciv na misci sogodnishnogo zamku bula zbudovana fortecya z derev yanoyi pali Korol Stefan I Svyatij nadavav zamku osoblivoyi vazhlivosti ta zmicniv stini a korol Vladislav Svyatij prodovzhiv cyu pracyu zbuduvav navkolo kam yanu stinu Mukachevo vhodilo do skladu Galicko Volinskoyi knyazivstva pid chas pravlinnya Leva Danilovicha 1264 1301 sina Danila starshogo sina Romana Mstislavicha Same u toj chas Lev Danilovich takozh zasnuvav Lviv 1352 roku v rajoni Pidgoryan odin z suchasnih rajoniv mista komendant zamku De zhe zupiniv tatarsku navalu hana Atlamosha zagin rozbiv a samogo hana vzyav u polon i v zamku strativ Mukachevo viniklo na perehresti istorichno sformovanih torgovih shlyahiv 1376 roku koroleva Ugorshini j Polshi Yelizaveta dala mistu gramotu za yakoyu vono distalo status privilejovanogo j oderzhalo dozvil mati svoyu pechatku iz zobrazhennyam sv Martina patrona mista Pechatka priznachalasya dlya zasvidchennya aktiv kupivli prodazhu vinogradnikiv 1445 roku volodar dominiyi ta Mukachivskogo zamku Yanosh Gunyadi nadav Mukachevu pravo na samoupravlinnya 1528 roci Mukachivskij zamok Palanok Yanosh Zapol ya obminyav z Ishtvanom Batori na Satmarskij i Nemetskij zamki Ishtvan Batori pobuduvav bastion Verhnogo zamku i 14 metrovu sposterezhnu bashtu Protyagom 1538 1558 rokiv polonenimi turkami sho yih vidilila dlya budivnictva vlada Avstriyi vladici Mukachivskogo monastirya Vasiliyu I dlya vidbudovi monastirya zrujnovanogo vijnoyu Gabsburgiv z Transilvancyami bulo prorito dlya Mukachivskogo monastirskogo mlina 1300 metrovij tunel cherez goru vid riki Viznici do rusla Latorici yakij i sogodni isnuye vid dvoru livarnogo cehu Kirovskogo zavodu i do dvoru centru zv yazku naftoprovodu Druzhba v s Kolchino Visota tunelyu 2 5 metri shirina 1 5 m 1569 roku zavershennya remontnih robit Mukachivskogo zamku sho vikonuvalas rukami majzhe 50 tisyach kriposnih selyan Berezkogo i Ugochanskogo komitativ Nastupnogo roku buv pobudovanij pidjomnij mist U dvori centru zv yazku vstanovleno v 2016 roci pam yatnij obelisk Zberigsya i budinok mlina yakomu sogodni 460 rokiv restavrovanij 2000 roci pid centr zv yazku Nova istoriya U 1644 roci pered Tridcyatilitnoyu vijnoyu v Mukachevi vidbulisya peregovori mizh Transilvanskim knyazem Dyerdem I Rakoci ta francuzkimi diplomatami Dzhulio Mazarini i Antuanom Fuke pro spilnu borotbu proti Avstrijskoyi imperiyi U 1648 1649 rokah u Mukachevi pobuvali posli getmana Bogdana Hmelnickogo yaki u zamku veli peregovori z knyazyami Dyerdem I i Dyerdem II Rakoci pro spilni diyi proti Polshi U 1656 roci buv pidpisanij dogovir pro druzhbu i vzayemodopomogu prote vtiliti jogo v zhittya ne vdalosya Vlitku 1657 roku pri pidburyuvanni Vatikanu polska shlyahta bazhayuchi pomstitisya Dyerdyu II Rakoci za jogo soyuz iz Bogdanom Hmelnickim rozgromila Mukachivsku dominiyu i zhorstoko rozpravilasya z meshkancyami Same misto okrim zamku bulo rozgrabovane i spalene Na rubezhi XVII XVIII stolit Mukachevo staye centrom vijskovih dij mizh kurucami uchasnikami antifeodalnoyi vijni i nacionalno vizvolnogo ruhu v Ugorshini u 1703 1711 rokah i prihilnikami Gabsburzkogo panuvannya labancami Mukacheve bulo odnim z klyuchovih opornih punktiv ugorskogo nacionalno vizvolnogo ruhu U 1672 roci tut poselilasya vdova Ferenca I Rakoci Ilona Zrini z sinom majbutnim knyazem Ferencem II Rakoci Ob yednavshi svoyi sili z kurucami Imre Tekeli Ilona Zrini oboronyala mukachivskij zamok vid avstrijskih vijsk sho perevazhali u chiselnosti protyagom dvoh rokiv z 1686 do 18 sichnya 1688 roku U 1703 roci zagoni kuruciv pid kerivnictvom knyazya Ferenca II Rakoci z boyami zvilnyayut spochatku misto Mukachevo a piznishe i zamok vid avstrijskih vijsk U 1711 roci za usi volodinnya Ferenca II Rakoci perehodyat do ruk Gabsburgiv Mukachivskij zamok buv v chisli ostannih sered tih sho sklali zbroyu pered avstrijcyami vzhe pislya Satmarskoyi kapitulyaciyi Zhorstoko pridushivshi povstannya vijska Gabsburgiv majzhe povnistyu znishili misto U 1728 roci misto razom z dominiyeyu bulo podarovane grafovi Shenbornu Buhgejmu Pislya padinnya Bastiliyi Mukachivskij zamok staye zagalnoyevropejskoyu politichnoyu v yazniceyu Do nogo potraplyayut bagato vidnih revolyucioneriv zokrema nacionalnij geroj greckogo narodu Oleksandr Ipsilanti 1821 1823 U 1848 1849 rokah Zakarpattya pidtrimalo burzhuaznu revolyuciyu v Ugorshini Meshkanci Mukacheva zahopili zamok peretvorenij na v yaznicyu i vipustili v yazniv Buli stvoreni dobrovolchi zagoni sho bilisya proti avstrijskih uryadovih vijsk Do 80 h rokiv XIX stolittya v misti panuvali cehovi ob yednannya Iz sporudzhennyam u 1886 roci zaliznici Mukachevo z yednalosya z Budapeshtom Koshici Lvovom u misti vinikayut spriyatlivi peredumovi dlya rozvitku promislovosti i torgivli Zrostayut neveliki pidpriyemstva legkoyi harchovoyi promislovostej U ekonomiku mista pronikaye inozemnij kapital Prote stan nizhchih verstv naselennya buv zhalyugidnim pro sho svidchat masovi emigraciyi zakarpatciv do SShA Kanadi krayin Latinskoyi Ameriki Tilki z 1890 do 1913 roku iz Zakarpattya emigruvalo bilshe 100 tisyach osib V listopadi grudni 1648 roku pid chas Nacionalno vizvolnoyi vijni kozaki Bogdana Hmelnickogo zdijsnili rejd cherez Karpati za mezhi Rechi Pospolitoyi v Zakarpattya sho bulo pid kontrolem Knyazivstva Transilvaniyi de buli na deyakij chas vzyati okolici Mukacheva 1649 roci u Mukachevi znahodilis posli getmana Bogdana Hmelnickogo yaki veli peregovori z knyazem Dyerdem II Rakoci pro spilni diyi proti Polshi Misto vhodilo do skladu Ugorshini Avstro Ugorshini Chehoslovachchini Radyanskogo Soyuzu Teper vono u skladi nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi Karta mista ta jogo okolic 1831 rik Misto ta jogo okolici vidomi svoyimi monastiryami Ce Mukachivskij zhinochij pravoslavnij monastir u yakomu zibrano velicheznu za kilkistyu knig biblioteku Dombokskij zhinochij pravoslavnij monastir Rakoshinskij cholovichij pravoslavnij monastir Veliku istorichnu ta arhitekturnu cinnist maye zamok sim yi Shenborn z jogo originalnistyu arhitekturnogo stilyu a takozh Mukachivska ratusha 4 grudnya 1872 bulo vidkrito dilyanku Batovo Mukachevo Ugorskoyi Pivnichno Shidnoyi zaliznici Zgodom bulo zbudovano zaliznicyu Mukachevo Lavochne i Lavochne Strij 1887 de z yednalas iz Zalizniceyu Ercgercoga Albrehta Dnistryanskoyu zalizniceyu Berezni 1881 roku u Mukachevi vidkrivayetsya odna iz pershih miskih gromadskih likaren Novitnya istoriya U 1919 roci misto vprodovzh misyacya vhodilo do skladu Ruskoyi Krayini napivavtonomnoyi oblasti u skladi Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki Pislya intervenciyi chehoslovackih i rumunskih vijsk za domovlenistyu mizh rusinskoyu emigraciyeyu u SShA i pershim chehoslovackim prezidentom Tomashem Masarikom Mukachevo yak i vsya Pidkarpatska Rus peredavalosya Chehoslovachchini sho bulo yuridichno oformlene Trianonskim dogovorom 4 chervnya 1920 roku V 1938 roci rishennyam Pershogo Videnskogo arbitrazhu misto razom z usiyeyu rivninnoyu teritoriyeyu Zakarpattya i Uzhgorodom bulo povernute Ugorshini 26 zhovtnya 1944 roku avangardni chastini 351 yi i 237 yi strileckih divizij zajnyali misto yake 29 chervnya 1945 roku u skladi Zakarpattya uvijshlo do skladu SRSR U roki radyanskoyi vladi Mukachevo stalo znachnim promislovim centrom osnovnimi pidpriyemstvami buli shvejna mebleva i lizhna fabriki zavodi Mukachivprilad i Tochprilad U 1969 roci na pidstavi direktivi Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil SRSR pri Ministerstvi budivnictva i ekspluataciyi dorig Ukrayinskoyi RSR v Mukachevi bula sformovana 60 a okrema dorozhno budivelna brigada dlya budivnictva avtomobilnih dorig i mostiv na Mukachevo Lvivskomu napryamku Za desyat rokiv z 1970 po 1980 rik vijskovimi dorozhnikami bulo zbudovano ponad 70 kilometriv avtomobilnih dorig ta desyatki mostiv v skladnih girskih umovah Karpat 21 bereznya 1919 roku v Budapeshti a togo zh vechora v Mukachevi bulo progolosheno radyansku vladu na Zakarpatskij Ukrayini ta stvoreno yiyi vikonavchij komitet miskij Direktorium Z pomizh kolishnih vijskovopolonenih ta robitnikiv Mukacheva formuvalasya Chervona gvardiya Odnak radyanska vlada v Ugorshini i na Zakarpatti dovgo ne protrimalas 28 kvitnya 1919 roku Mukachevo bulo okupovane rumunskimi vijskami a cherez dva misyaci vijskami novoutvorenoyi Chehoslovackoyi respubliki U 20 30 h rokah XX stolittya u ratushi rozmishuvalosya policejske i zhandarmske upravlinnya vsi civilni sluzhbi Z 1944 roku tut pracyuvav miskij komitet i deyakij chas Narodna rada Zakarpatskoyi Ukrayini 1944 roku u Mukachevi v kinoteatri Peremoga vidbuvsya I z yizd narodnih komitetiv na yakomu bulo prijnyato Manifest pro vozz yednannya Zakarpatskoyi Ukrayini z Radyanskoyu Ukrayinoyu U novitnij istoriyi misto stalo vidomim cherez podiyi v period provedennya viboriv miskogo golovi u 2004 roci yaki jmovirno bulo sfalsifikovano PrisilkiPidmonastir Pidmonastir kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Priyednane do Mukacheva u 1946 roci Zgadki 1736 Klastromallya 1746 Submonasteriensis 1808 Klastromallya Podmonaster 1851 Klastromalja Pud Manaster 1864 65 Klastrom allya 1873 Klastromalja Podmanisztirj 1913 Klastromalja 1944 Klastromalja Podmonastyr V Pidmonastiri roztashovanij odin z najstarishih monastiriv Zakarpattya Greko katolickij monastir Svyatogo Mikolaya otciv Vasiliyan zasnovanij naprikinci XIV stolittya rusko litovskim knyazem Fedorom Koryatovichem Palanok Maket zamku Palanok Palanok kolishnye selo teper mikrorajon poblizu serednovichnoyi forteci slovo Palanok oznachaye chastokil yakim kolis bula obgorodzhena sporuda Priyednane do mista u 1946 roci Zgadki 1806 Palanka 1808 Palanka 1851 Palanka 1873 Palanka 1900 Varpalanka 1913 Varpalanka 1925 Polanok Palanok 1944 Varpalanka Rosvigovo Dokladnishe Rosvigovo Rosvigovo kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Priyednane do Mukacheva u 1946 roci Zgadki 1360 Orozvig 1533 Orozweg 1542 Orozwigh 1550 Orozwyg 1570 Orozwegh 1645 Oroszwegh 1773 Oroszveg 1808 Oroszveg Oroswjgow Oroswygowo 1851 Oroszveg 1873 Oroszveg Roszvigovo 1913 Oroszveg 1925 Rosvigovo Rozvigovo 1930 Rosvegovo 1944 Oroszveg Div takozh Rosvigivskij bij Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1864 Pidgoryani Pidgoryani kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Ob yednane z Mukachevom Zgadki 1389 Pothren 1454 Pothoren 1541 Potghrin 1546 Potheren 1549 Potheren 1554 Pottheren 1570 Podgeren 1577 Potthereny 1773 Podhering Podhorany 1808 Podhering Podhorany 1851 Podhering 1864 65 Podhering Pudhorjani 1873 Podhering Podharjan 1913 Orhegyalja 1925 Podhorjany 1930 Podhoran 1944 Podhering Najbilsh vidoma bitva yaka vvijshla v istoriyu pid nazvoyu Pidgoryanskoyi mikrorajon Mukacheva Pidgoryani vidbulasya 22 kvitnya 1849 roku pid komanduvannyam majora Josifa Martini Na pam yat pro rozgrom avstrijskih vijsk u 1901 roci u Mukachevi bilya Pidgoryanskogo mostu vstanovleno pamyatnij obelisk Hram sv arh Mihajla 1898 UGKC Persha zgadka pro selo yake teper ye chastinoyu Mukacheva pohodit z 1389 r U XIV st knyaz F Koryatovich zbuduvav u Pidgoryanah na Sorochij gori zhinochij monastir zalishki yakogo vidno donini U 1657 r selo i derev yanu cerkvu znishili zagoni polskogo knyazya Lyubomirskogo Na pochatku XVIII st cerkvi v Pidgoryanah ne bulo i virniki hodili do cerkvi v susidni sela Kushtanovicyu ta Bukovinku Zberigsya zapis 1704 r pro te sho na dilyanci Vasilya Yurkanicha bez dozvolu pomishika zbuduvali cerkvu U 1728 r selo staye vlasnistyu sim yi grafa F L Shenborna yakij togo zh roku rozpochav budivnictvo derev yanoyi cerkvi ta inshih sporud U 1733 r zgaduyut svyashenika Danila Pidgoryanskogo ta derev yanu cerkvu sv Mihajla z vezheyu i dvoma dzvonami U 1798 r jdetsya pro novu derev yanu cerkvu 2 chervnya 1868 r bilya garnoyi staroyi derev yanoyi cerkvi blagochinnij Viktor Lyahovich posvyativ narizhnij kamin pid budivnictvo murovanogo hramu centralno kupolnogo tipu v yakomu ponini molyatsya greko katoliki Hram buduvali za dopomogoyu grafa Shenborna za svyashenikiv Oleksiya Gribovskogo ta Emanuela Gudaki Za spogadami miscevih zhiteliv zemlyu dlya cerkvi dav Ivan Buchina Budivelnikami pracyuvali italijski majstri dekilka z yakih zokrema Pezzano zalishilis u Pidgoryanah Z miscevih budivelnikiv zgaduyut Dmitra Steguru Hudozhnye ozdoblennya vikonav vidomij hudozhnik I Roshkovich a ikonostas ta vivtari virizali miscevi majstri pripuskayut sho sered nih mig buti majster na prizvishe Mahlinec Hram povnistyu zakinchili v 1898 p hocha kazhut sho nad vhodom bula data 1905 r U odnij z cerkovnih knig ye zapis pro zbori 6 travnya 1927 r na yakih virishili buduvati novu dzvinicyu bo cerkovna vezha ne vitrimuvala vagi dzvoniv Dilyanku dlya dzvinici zbiralisya viminyati v Stefana Malyarchika a plan sporudi vikonav mukachivskij budivelnik Vaclav Novi ale dzvinicyu tak i ne sporudili U 1936 r blyahar Kramer perekriv kupol a majstri Kerechan ta Kugl proveli remont cerkvi U radyanskij period stinopis Roshkovicha na zhal peremalyuvav O Selivanov Originalnimi ochevidno zalishilisya ornamentalni motivi na arkah sklepin U kinci 19 st pered hramom stoyala zi smakom zroblena derev yana kaplicya svoyeridnoyi formi zobrazhennya yakoyi rozpovsyudzhuvalosya v chislennih malyunkah a pered neyu rozgortalasya spravzhnya vistavka svyatih obrazkiv ta rozp yat U 1949 r miscevij paroh Georgij Roman buv zasudzhenij radyanskoyu vladoyu na 25 r katorgi Pidgorod Pidgorod kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z Mukachevo Zgadki 1773 Varalya Podhorad 1808 Varallya Krobotendorfel Podhrad Pudhorod 1851 Varalja Pudhorod 1873 Varalja Munkacs 1913 Munkacsvaralja 1925 Pudhorod 1930 Podhorod 1944 Munkacsvaralja Selo Pidgorod vidome z 1711 roku Tut sered rusiniv ukrayinciv buli poseleni horvatski ta nimecki soldati ohoronci Mukachivskogo zamku Zokrema 1930 roku u seli prozhivalo 1113 zhiteliv z nih 626 rusiniv a za konfesijnim skladom bulo 448 rimo katolikiv Rimsko katolicka gromada u Pidgorodi bula zasnovana 1875 roku todi zh bulo sporudzheno suchasnij murovanij kostel Pislya poveni 1998 roku hram suttyevo postrazhdav prote jogo vdalos kapitalno vidremontuvati GeografiyaMisto roztashovane v centralnij chastini Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini ta za svoyim ekonomichnim potencialom ta kilkistyu naselennya zajmaye druge misce v oblasti pislya yiyi administrativnogo centru m Uzhgoroda Mukachevo ye mistom oblasnogo znachennya Zakarpatskoyi oblasti sho rozmishene na vidstani 42 km vid oblasnogo centru m Uzhgorod ta administrativnim centrom odnojmennogo Mukachivskogo rajonu Misto roztashovane na stiku vidrogiv vulkanichnih Karpat i Zakarpatskoyi nizovini zajmaye dosit veliku shilno zabudovanu teritoriyu vzdovzh richki Latoricya Richka Latoricya dilit Mukachevo na pravoberezhnu centralnu i livoberezhnu chastini Zavdyaki vinyatkovo vigidnomu topografichnomu i geopolitichnomu misce roztashuvannyu za 40 50 km vid kordoniv z Ugorskoyu i Slovackoyu Respublikami i vidpovidno 90 100 km vid kordoniv z Rumuniyeyu i Polsheyu Mukachevo ye transportnim vuzlom mizhnarodnih magistralej Misto peretinayut zaliznichni magistrali Moskva Kiyiv Budapesht Belgrad Rim i Moskva Kiyiv Bratislava Praga Viden ta avtomobilni trasi E50 E58 E81 ta E471 Kiyiv Budapesht Viden i Kiyiv Praga Znachna chastina zhitlovih budivel ye na livoberezhnij chastini richki Tut prohodit zaliznichna liniya ta na pivdenno shidnomu boci promislova zona Mukachevo ye sekstapolisom sho oznachaye shist mist Ce kolishni poselennya Rosvigova ugor Oroszveg Pidmonastir Palanok Pidzamku Pidgorod ta same Mukachevo Navkolishni gori Galish Lovachka div takozh Lovachka zapovidne urochishe Chervona Chernecha Sorocha Popova Pavlova i Velika Gora Chervona Girka na okolici Mukacheva najpivnichnisha u sviti miscevist de she kilka rokiv tomu viroshuvali chaj V misti roste imenne derevo lipa 1848 pov yazane iz imenem vidomogo poeta Shandora Petefi KlimatZa klimatichnoyu klasifikaciyeyu Keppena Gejgera klimat Mukachevo ye morskim Cfb Najteplishij misyac lipen z serednoyu temperaturoyu 20 0 C Najholodnishij misyac sichen z serednoyu temperaturoyu 2 7 C Klimat Mukacheva Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 0 6 3 9 15 9 21 23 8 25 7 25 2 21 1 15 4 8 2 8 14 3 Serednya temperatura C 2 7 0 5 4 5 10 5 15 3 18 2 20 0 19 4 15 5 10 2 4 7 0 1 9 6 Absolyutnij minimum C 5 9 4 0 5 1 9 6 12 7 14 3 13 6 10 5 1 1 4 2 5 5 Norma opadiv mm 46 39 40 47 70 87 78 70 50 46 51 59 683 Dzherelo 1 U chervni 2017 misto postrazhdalo vid uraganu Viter dosyagav 15 20 m c ta znis ceglyanu stinu NaselennyaChiselnist naselennya mista za danimi na 1 grudnya 2015 roku stanovit 85 603 postijnih zhiteliv nayavne naselennya 86 257 osib Istorichna dinamika nacionalnogo skladu za danimi perepisiv 1930 1959 1989 2001 ukrayinci 29 4 56 9 70 2 77 1 rosiyani 15 9 14 9 9 0 ugorci 25 3 14 9 8 5 8 5 nimci 4 5 1 0 1 9 romi 2 5 1 4 yevreyi 40 3 5 8 1 5 0 4 Nacionalnij sklad naselennya Mukacheva za danimi perepisu 2001 roku N Nacionalnist Kilkist Vsogo 1 Ukrayinci 62 965 77 13 2 Rosiyani 7326 8 97 3 Ugorci 6975 8 54 4 Nimci 1592 1 95 5 Romi 1130 1 38 6 Bilorusi 352 0 43 7 Slovaki 303 0 37 inshi 994 1 22 Vsogo 81 637 100 0 Movnij sklad Ridna mova naselennya Mukacheva za danimi perepisu 2001 roku N Mova Kilkist Vsogo 1 Ukrayinska 63 371 77 63 2 Rosijska 8753 10 72 3 Ugorska 7873 9 64 4 Nimecka 914 1 12 5 Biloruska 122 0 15 6 Slovacka 98 0 12 7 Virmenska 58 0 07 8 Romska 39 0 05 9 Moldavska 24 0 03 10 Rumunska 24 0 03 11 Yevrejska 24 0 03 12 Polska 18 0 02 13 Bolgarska 16 0 02 inshi 303 0 37 Vsogo 81 637 100 00 Ukrayinska mova ye osnovnoyu ta yedinoyu oficijnoyu movoyu mista Yevrejska gromada Yevreyi pochali selitisya v Mukachevi sho vhodilo do skladu ugorskih zemel imperiyi Gabsburgiv u seredini XVII stolittya Aristokratichne simejstvo Shenborn sho volodilo Mukachevom iz 1711 roku ohoche privablyuvalo do mista yevreyiv naklavshi na nih lishe podatok za prozhivannya 1891 roku v Mukachevi prozhivalo 5049 yevreyiv 47 9 naselennya u 1910 7675 44 u 1921 10 012 48 u 1930 11 241 yevrej 43 Pislya okupaciyi Ugorshini nimeckimi vijskami u kvitni 1944 v Mukachevi bulo stvoreno dva getto Naprikinci kvitnya pochatku travnya 1944 voni buli likvidovani i v yazniv deportuvali do Aushvica Ekonomika ta zajnyatistOsnovni galuzi virobnictvo mebliv sportivnogo sporyadzhennya virobnictvo elektroenergiyi virobnictvo elektrichnogo ta elektronnogo ustatkuvannya zavod Flekstroniks silske gospodarstvo ta harchova promislovist Za danimi Yevrostatu v 2016 mu Ukrayina zabezpechila do 50 potreb Yevrosoyuzu v lizhah postavivshi tudi 731 4 tisyachi odinic zalishivshi pozadu Kitaj 420 6 tisyachi Na spilnomu Avstro Ukrayinskomu pidpriyemstvi Fischer Mukachevo zajnyato 1 200 ukrayinskih robochih zabezpechuyuchi chetvertu chastinu svitovogo rinku vipuskayuchi po 3 5 tisyachi pari lizh ta klyuchok shodnya Sport2 basejni Avangard ta DYuSSh TransportV Mukachevi ye tri avtoshlyahi v mikrorajoni Palanok bilya rinku ta golovna trasa bilya Epicentru Prolyagaye zaliznichna magistral Chop Strij Lviv na stanciyi zupinyayutsya shvidki potyagi do Kiyeva Zaporizhzhya Odesi Solotvina Uzhgoroda avstrijskogo Vidnya ye primiske spoluchennya do Lavochnogo Striya Lvova Uzhgoroda ta Syanok Vid stanciyi Mukachevo Zahid vidpravlyayutsya potyagi do ugorskoyi stolici Budapesht ta mista Koshice v Slovachchini Avtobusna sistema Dokladnishe Mukachivskij avtobus V Mukachevi diye avtobusna sistema sho skladayetsya z 10 miskih ta kilkoh primiskih marshrutiv vidkrita 12 veresnya 2017 Na miskih marshrutah kursuyut avtobusi Ataman A092H6 a na primiskih privatniki na PAZ 4234 V misti takozh diye bezgotivkova oplata proyizdu za dopomogoyu bankivskoyi kartki chi elektronnogo kvitka Vidomi osobiDiv takozh Miski golovi Mukacheva ta Pochesni gromadyani Mukacheva Memorial prisvyachenij mistyanam zhertvam Golokostu Holon Izrayil Vijskoviki Goponko Vitalij Mihajlovich 1988 2014 vijskovij serzhant zaginuv pri vikonanni bojovih obov yazkiv pid chas ATO Dubrovskij Kirilo Oleksandrovich 1998 kapitan Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Karichak Viktor Yaroslavovich 2003 2022 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Pokidchenko Mihajlo Yurijovich 1989 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Stec Pavlo Ivanovich 1990 2014 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho pochalas v 2014 Himinec Yulian kerivnik ekzekutivi OUN u Zakarpatti protyagom 1932 1938 Shtolcel Vilgelm Volodimirovich 1992 2014 prikordonnik zaginuv pri vikonanni bojovih obov yazkiv pid chas ATO Naukovci Andrashko Yurij Volodimirovich likar dermatovenerolog doktor medichnih nauk Bubryak Ivan Illich ukrayinskij naukovec doktor biologichnih nauk profesor Zaviduvach kafedri fiziologiyi roslin i darvinizmu Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu Vashuk Fedir Grigorovich ukrayinskij uchenij u galuzi informatiki Marinec Vasil Vasilovich uchenij v galuzi matematiki Mica Volodimir Mihajlovich ukrayinskij naukovec doktor fiziko matematichnih nauk profesor Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini akademik Akademiyi nauk vishoyi shkoli Ukrayini zovnishnij chlen Ugorskoyi akademiyi nauk Sikura Josip Josipovich ugorskij profesor doktor biologichnih nauk rektor Zakarpatskogo ugorskogo institutu imeni Ferenca Rakoci II Doktor biologichnih nauk g n s Institutu klitinnoyi biologiyi ta genetichnoyi inzheneriyi NAN Ukrayini zovnishnij chlen Ugorskoyi akademiyi nauk dijsnij chlen Akademiyi ekologichnih nauk Respubliki Moldova Karoj Shegmet pismennik z turizmu doslidnik pecher inzhener zaliznici ta zastupnik direktora MAV Shkirya Tiberij Mihajlovich ukrayinskij naukovec profesor doktor tehnichnih nauk Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Hudozhniki Brovdi Ivan Vasilovich z 1998 skulptor i hudozhnik Ivancho Andrij Vasilovich z 2009 roku zhivopisec Migaj Munkachi ugorskij zhivopisec nimeckogo pohodzhennya zachinatel i tvorec ugorskogo realistichnogo zhivopisu Michka Zoltan Fedorovich z 2000 zhivopisec Silvashi Tiberij Josipovich ukrayinskij hudozhnik abstrakcionist z 2004 zhivopisec Shepa Anton Oleksijovich zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Shmatko Mikola Gavrilovich ukrayinskij skulptor hudozhnik Literatori Budnik Bogdan Andrijovich pismennik istorichnogo zhanru Visocka Irena Andriyivna dityacha pismennicya zhurnalist dvoyuridna sestra Volodimira Visockogo Golovach Mariya Ivanivna poetesa Mejgesh Yurij Vasilovich z 1976 pismennik Muzika Vakarchuk Svyatoslav Ivanovich ukrayinskij muzikant lider rok gurtu Okean Elzi Yanco Viktor Stepanovich ukrayinskij kompozitor i muzikant Avtor gimnu Mukacheva kerivnik rok gurtu Rock H U Mukachevi pracyuyut Zasluzheni pracivniki kulturi Ukrayini z 2007 vikladach Mukachivskoyi dityachoyi shkoli mistectv 1 im S Martona zhurnalist z 1996 kerivnik Narodnogo cirku Druzhba pri Mukachivskomu miskomu budinku kulturi z 1979 direktor Mukachivskoyi miskoyi centralizovanoyi bibliotechnoyi sistemi Cigak Vasil Stanislavovich z 1999 direktor Mukachivskogo istorichnogo muzeyu Zamok Palanok z 1999 kerivnik narodnogo samodiyalnogo horeografichnogo kolektivu shou baletu Suchasnik Zasluzheni diyachi mistectv Ukrayini Volontir Volodimir Illich z 1999 hudozhnij kerivnik i dirigent Zrazkovogo horu hlopchikiv ta yunakiv Mukachivskoyi horovoyi shkoli z 2007 muzikoznavec kompozitor urodzhenka m Mukachevo Rudlovchak Olena Mihajlivna 1919 2007 ukrayinskij literaturoznavec folklorist zhurnalist Turyanin Fedir Vasilovich 1994 2013 vikladach horovih disciplin Mukachivskogo pedagogichnogo koledzhu kerivnik samodiyalnoyi cholovichoyi horovoyi kapeli vchiteliv Mukachivskogo rajonu Zasluzheni artisti Ukrayini artist Zakarpatskogo oblasnogo rosijskogo dramatichnogo teatru artist Zakarpatskogo oblasnogo rosijskogo dramatichnogo teatru artist Zakarpatskogo oblasnogo rosijskogo dramatichnogo teatru Narodni artisti Ukrayini Pirogova Lidiya Volodimirivna artistka Zakarpatskogo oblasnogo rosijskogo dramatichnogo teatru Kinomatograf amerikanskij rezhiser teatru i kino pismennik pedagog prodyuser Razha Lyudvik cheskij rezhiser ugor Uray Tivadar 9 listopada 1895 Mukachevo 22 chervnya 1962 Budapesht ugorskij aktor kinoaktor laureat premiyi Koshuta ugorskij aktor kinoaktor laureat premiyi Koshuta Dyula Chortosh ugorskij aktor kinoaktor Sportsmeni Jozhef Beca ugor Becza Jozsef radyanskij futbolist pivzahisnik Gravec zbirnoyi SRSR Majster sportu z 1961 zasluzhenij majster sportu SRSR z 1991 zasluzhenij trener Virmenskoyi RSR z 1980 zasluzhenij trener Rosiyi Orden Za zaslugi III stupenya 2004 Yurij Gabovda futbolist napadnik Krivbasu Krivij Rig Gorbunova Anastasiya 1995 ukrayinska girskolizhnicya radyanskij ta ukrayinskij futbolist ta trener Mihajlo Mozer 22 06 1936 Mukachevo 28 10 1993 tenisist Anatolij Mushinka radyanskij ta ukrayinskij futbolist Viktor Ryashko radyanskij ta ukrayinskij futbolist pivzahisnik i trener radyanskij legkoatlet rekordsmen SRSR big na 400 m majster sportu mizhnarodnogo klasu z legkoyi atletiki Marina Tkachenko ukrayinska basketbolistka olimpijska chempionka Cerkovniki Andrij Bachinskij Mukachivskij yepiskop u 1772 1809 rokah Feodor Mamasuyev Jogo visokopreosvyashenstvo kir Feo dor takozh Fe dir u miru Mamasuyev Oleksandr Semenovich arhiyerej Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu z 2007 roku arhiyepiskop Mukachivskij i Uzhgorodskij duhivnik Mukachivskogo Mikolayivskogo monastirya 1997 Arhimandrit o Vasilij Pronin U Mukachivskomu monastiri 47 rokiv prozhiv vidomij bogoslov istorik uchenij otec Vasilij Napisav Istoriyu Mukachivskoyi yeparhiyi Paleolit Chernechoyi gori ta inshi naukovi praci Vidnajshov rukopisi O Duhnovicha A Kocaka opisav monastirsku biblioteku yaka nalichuvala 6400 knig Inshi Gorohovska Galina Romanivna zasluzhenij pracivnik promislovosti Ukrayini Kampo Volodimir Mihajlovich ukrayinskij yurist suddya Konstitucijnogo Sudu Ukrayini Mashika Viktor Tomashovich pravoznavec Milyavska Lolita Markivna spivachka aktorka televeducha i rezhiser Bilshe vidoma glyadachevi pid scenichnim im yam Lolita Zaraz prozhivaye v Rosijskij Federaciyi Ulinec Ernest Mihajlovich general lejtenant sluzhbi civilnogo zahistu 08 2008 Golova Derzhavnoyi inspekciyi tehnogennoyi bezpeki Ukrayini z 24 12 2010 Yukechev Yurij Pavlovich rosijskij kompozitor muzichnij pedagog vidomij yak EdisonPts populyarnij ukrayinskij rosijskomovnij letsplejshik majnkrafter yutuber videobloger Politiki gromadski diyachi Andrella Mihajlo literaturnij psevdonim Orosvigivskij 1637 1710 gromadskij ta cerkovnij diyach ukrayinskij pismennik polemist Baloga Viktor Ivanovich ukrayinskij politichnij ta derzhavnij diyach ministr z nadzvichajnih situacij glava Sekretariatu Prezidenta narodnij deputat golova Zakarpatskoyi ODA mukachivskij miskij golova Kalnik Viktor Martinovich deputat Verhovnoyi Radi Ukrayini Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini Mista pobratimi Ugorshina Nyirmeddyesh 2009 Ugorshina Matesalka 2009 Ugorshina Eger 2011 Ugorshina Kishvarda Polsha Melec 2011 Slovachchina Gumenne 2010 Slovachchina Pryashiv Serbiya Suboticya 2008 Serbiya Senta Ukrayina Harcizk Ukrayina Vugledar Ukrayina Kolomiya Chehiya Pelgrzhimov Nimechchina BambergZMIGazeti Zubrivki Novini Mukacheva Mukachivska Ratusha oficijna Mukachivskogo miskvikonkomu Panorama Starij Zamok i Starij Zamok Palanok oblasni gazeti vidavalisya u 1997 2014 rokah KulturaMukachivskij dramatichnij teatr V misti diye Mukachivskij dramatichnij teatr pl Kirila ta Mefodiya 1 GimnGimn Mukacheva buv zatverdzhenij 25 chervnya 2009 roku na 46 j sesiyi Mukachivskoyi miskoyi radi 5 sklikannya Avtor muziki chlen NSKU Viktor Yanco avtorka tekstu mukachivska poetesa Larisa Begun Yih bulo viznano peremozhcyami konkursu yakij trivav ponad 2 roki U konkursi vzyali uchast desyatki poetiv ta samodiyalnih i profesijnih kompozitoriv Slavetnu istoriyu kozhnogo dnya Mukachevo pishe vikami Geroyiv narodzhuye Sribna zemlya Sogodni voni pomizh nami Prispiv Mukachevo mi z imenem tvoyim Vidchuli vsi Sho sestri mi i brattya Mukachevo ti ridne nam usim Ti diamant v koroni Zakarpattya Nihto nas ne zmusiv zabuti j na mit Istoriyu svogo narodu I gordo fortecya Palanok stoyit Na zahisti mista j svobodi Haj kozhen mukachivec gordo ide Po vulicyah ridnogo mista Haj nashe Mukachevo Bog berezhe I Diva Mariya prechista https www mukachevo net ua news view 21327 mukachevo maye svij gimnPam yatniki MukachevaDokladnishe Pam yatniki MukachevaOsvitaZ 1958 v Mukachevi funkcionuye ekologo naturalistichnij centr uchnivskoyi molodi kolishnya Stanciya yunih naturalistiv zavdannyam yakogo ye ekologichne vihovannya ditej Vihovanci Centru brali aktivnu uchast u bagatoh konkursah vid miskogo do mizhnarodnogo rivnya u yakih mayut znachni dosyagnennya ta sistematichni peremogi Turistichni miscyaZamok Palanok Zhinochij Svyato Mikolayivskij monastir Chajna plantaciya na Krasnij gori Deyaki lokaciyi na teritoriyi Mukacheva vhodyat do skladu vidomih turistichnih marshrutiv takih yak Gastronomichnij shlyah Vinnij shlyah Medovij shlyah Zakarpattya Kinofilmi yaki znimali v Mukachevi Koriatovic 1923 Ivanna 1959r Zhajvoronok 1964 r Chas polnoluniya 1988r Ovod 2003r V misti roste imenne derevo lipa 1848 pov yazane iz imenem vidomogo poeta Shandora Petefi Svyata Shoroku v sichni naperedodni dnya svyatogo Vasilya v misti provoditsya festival Chervene vino Gosti festivalyu mayut zmogu bezkoshtovno prodegustuvati a takozh pridbati vina vid privatnih vinorobiv ta vidomih kompanij Okrim togo Chervene vino ce she j spravzhnye narodne svyato z kolyadkami shedrivkami ta podarunkami U travni vidbuvayetsya Den Mukacheva Den pokrovitelya Mukacheva svyatogo Martina 11 12 listopada Urochiste vidkrittya Dnya svyatogo Martina vidbuvayetsya v centri mista Aatributi svyata lihtariki i gusi j takozh cogo dnya vidkrivayut pershu dizhku z molodim vinom Vulicyami Mukacheva prohodit dityacha hoda z lihtarikami Takozh vlashtovuyetsya teatralizovane dijstvo yake perekazuye legendu pro svyatogo Martina u tomu chisli najvidomishij yiyi epizod koli Martin vidrizav chastinu svogo plasha i viddav zhebraku shob toj zigrivsya svyatkove bogosluzhinnya na chest pokrovitelya mista Religijni ta kultovi sporudiHristiyanstvo Katolicka cerkva Kafedralnij sobor Svyatogo Martina RKC vul Miru 9 Kafedralnij sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici UGKC vul Uspenska 2 Kostel Isusovogo Sercya plosha Palanok 2 Kostel Imeni Presvyatoyi Divi Mariyi vul Yanosha Ballinga 33 B Kostel Svyatogo Franciska vul Yanosha Gunyadi 5 Monastir Zgromadzhennya sester dominikanok Blazhennoyi Imeldi RKC vul Jozhefa Kapornayi 24 Hram Zislannya Svyatogo Duha vul Oleksandra Mitraka 30 A Pravoslavna cerkva Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici PCU vul Yaroslava Mudrogo 42 A Kafedralnij sobor ikoni Bozhoyi Materi Pochayivskoyi vul Uspenska 7 Kafedralnij sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vul Yana Amosa Komenskogo 43 B Sobor Svyatih Rivnoapostolnih Kirila i Mefodiya vul Rosvigivska 17 B Svyato Troyickij hram vul Pidgorodska 1 Svyato Mihajlivskij hram vul Svyato Mihajlivska 12 B Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo vul Mihajla Tokarya 71 A Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo vul Ivana Franka bichna 12 A Voznesenska cerkva vul Ivana Franka 146 A Cerkva Svyatogo Duha naberezhna Nezalezhnosti 2 B Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vul Yanosha Ballinga 35 A Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vul Universitetska 75 Svyato Mikolayivska cerkva vul Adolfa Dobryanskogo 34 Svyato Petropavlivska cerkva vul Rosvigivska 36 A Cerkva Svyatih Apostoliv Petra i Pavla vul Petra Sagajdachnogo 103 Cerkva Svyatogo Ioanna Bogoslova vul Kooperativna 16 Cerkva Svyatogo Arhistratiga Bozhogo Mihayila vul Pidgoryanska 92 Monastir Svyatogo Mikolaya otciv Vasilyan vul Monastirska 15 Svyato Mikolayivskij zhinochij monastir Mikolayivska cerkva vul Pivnichna 2 Krasnogorivskij cholovichij monastir Hram Vsih Svyatih Protestantizm Cerkva YeHB Blagodat vul Svyato Mihajlivska 47 Cerkva YeHB vul Zakarpatska 2 Dim Molitvi Cerkvi YeHB vul Mikoli Gogolya 14 Dim Molitvi vul Ivana Margiticha 24 Cerkva HVYe Kovcheg vul Uzhgorodska 107 A Cerkva Voskresinnya vul Uzhgorodska 4 Cerkva Zhiva Voda vul Pidoprigori 5 Cerkva Zhivogo Boga vul Rosvigivska 9 A Dim Molitvi Cerkvi adventistiv somogo dnya vul Ivana Silvaya 37 Cerkva adventistiv somogo dnya Emmanuyil vul Naberezhna Nezalezhnosti 3 Hristiyanska yevangelska cerkva Carstvo Bozhe vul Ruska 3 Reformatska cerkva vul Oleksandra Duhnovicha 11 Yudayizm Sinagoga vul Mostova 7 Ortodoksalna sinagoga vul Beregivska 3 13 tij misyac Cerkva brativ trinadcyatogo misyacya Galereya Kafedralnij sobor Svyatogo Martina z Turu Konkafedralnij sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Cerkva ikoni Bozhoyi Materi Pochayivskoyi Vid na Svyato Mikolayivskij zhinochij monastir ta odin z jogo muriv Kaplicya na teritoriyi Svyato Mikolayivskogo zhinochogo monastirya Cerkva Zislannya Svyatogo Duha Vitrazh cerkvi Zislannya Svyatogo Duha Sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Kolishnya sinagogaCvintariU misti ye chotiri cvintari cvintar vuliceyu Miru na avtoshlyahu Mukachevo Irshava po vulici Tomasha Masarika stare zakrite kladovishe v mikrorajoni Pidgoryani p v ta po vulici Danila Galickogo Na ostannomu pohovani Mitrak Oleksandr Andrijovich 16 zhovtnya 1837 17 bereznya 1913 ukrayinskij pismennik folklorist i etnograf Zakarpattya pershij Geroj Socialistichnoyi Praci u Zakarpatskij oblasti GalereyaPalac knyaziv Rakoci Shenborniv Nini Mukachivskij hudozhnij institut Zamok Palanok Viglyad na mur verhnogo dvoru Pam yatnik Oleksandru Duhnovichu Yakir bilya pivnichnogo transportnogo mostu Fontan u parku imeni Andriya Kuzmenka Centr Mukacheva Mukachivska vulichka Pam yatnik zakarpatcyam yaki zaginuli v Afganistani u 1980 1989 vul Uspenska Nastinna skulpturna kompoziciya Istoriya zasnuvannya Mukacheva u p yati barelyefah avtor Ivan Brovdi material bronza Panorami mistaPanorama Mukacheva Viglyad iz Zamkovoyi goriVechirnya panorama MukachevaPanorama zamku Palanok Panorama zamku Palanok ta mistaDiv takozhZamok Palanok Pam yatki Mukachevogo Mist nad Latoriceyu Mukachevo Prapor Mukacheva Gimn Mukachevogo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MukachevoPrimitkihttp db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Mukachevo Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Galaj O Yu Ivanovchik I I Lendyel I I Mogilevec K V Turyanicya T M 2020 Mukachevo Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Procitovano 15 11 2020 Ukrayina Administrativno teritorialnij ustrij stanom na 1 sichnya 2012 r Verhovna Rada Ukrayini za zag red V O Zajchuka vidp red G P Skopnenko uporyad V I Gapotchenko K Parlamentske vidavnictvo 2012 S 121 2000 prim ISBN 978 966 611 865 6 V I Dobosh Problemi pravopisnoyi normalizaciyi nazv naselenih punktiv Zakarpattya Ukrayinska mova na Zakarpatti u minulomu i sogodni Materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi Uzhgorod 1993 Ganna Voronich Karpatski geografichni nazvi v leshatah literaturnoyi standartizaciyi Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Filologiya Socialni komunikaciyi Vipusk 25 Uzhgorod 2011 Pro pohodzhennya nazvi mista Mukachevo Ni muka ni muka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 23 travnya 2017 roku 2065 VIII Pro perejmenuvannya mista Mukacheve Zakarpatskoyi oblasti Enciklopediya Podkarpatskoj Rusi Uzhgorod 2006 S 258 Ugroruski litopisni zapiski Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1911 T 106 Kn 4 S 73 82 Franko I Karpatoruska literatura XVII XVIII vikiv Tvori u 20 tomah T 16 K 1955 s 318 Graboveckij Volodimir Vasilovich Zahidno ukrayinski zemli v period narodno vizvolnoyi vijni 1648 1654 rr V V Graboveckij Kiyiv Naukova dumka 1972 192 s Arhiv originalu za 14 veresnya 2014 Procitovano 14 veresnya 2014 Arhiv originalu za 27 serpnya 2012 Procitovano 7 listopada 2012 Pagirya Fediv Vasil Yevgen 2012 Storinki istoriyi Mukacheva ukrayinska Uzhgorod TDV Patent s 128 ISBN 978 617 589 050 9 Selo Rosvigovo perejmenovuvali p yat raziv c Zakarpatskij informacijno dilovij portal Subota 04 02 2012 22 02 u perekladi z ugorskoyi jogo nazva Orosvijg oznachaye Ruskij kinec Na Zakarpatti zanepadaye chajna plantaciya yaku posadili she za vkazivkoyu Josipa Stalina uzhgorod net ua 13 veresnya 2007 Kakie uragany bushuyut v Ukraine ukranews com ros Procitovano 16 serpnya 2017 Chiselnist naseleniya na 1 grudnya 2015 roku 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine ukr Golovne upravlinnya statistiki v Zakarpatskij oblasti P Stercho Karpato Ukrayinska derzhava Rozdil 3 Nacionalno derzhavne budivnictvo Kabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god Form etn i politicheskih granic ukr etnosa In t ros istorii RAN M Nauka 2006 2013 10 05 u Wayback Machine kilkist ta sklad naselennya Ukrayini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine za pidsumkami Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Rosijska versiya Rezultati Osnovni pidsumki perepisu Nacionalnij sklad naselennya Zakarpatska oblast Rozpodil naselennya Ukrayini za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu 2013 10 06 u Wayback Machine ukr v tomu chisli Rusini 1649 cholovik v tomu chisli Rusini 2 02 Rozpodil naselennya regioniv Ukrayini za ridnoyu movoyu v rozrizi administrativno teritorialnih odinic 2013 10 06 u Wayback Machine ukr Pro zabezpechennya funkcionuvannya ukrayinskoyi movi yak derzhavnoyi originalu za 2 travnya 2020 Procitovano 25 bereznya 2020 Yevgenij Rudenko 27 03 2018 Chudo z Mukacheva abo Yak ukrayinski lizhi zapolonili YeS pravda com ua Fischer fischersports com ua Basejni u Mukachevi DYuSSh VS Avangard foto Procitovano 26 bereznya 2017 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 9 lyutogo 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Mielec Partnership Cities Oficjalny serwis Urzedu Miejskiego w Mielcu Mielec City Council Polish Arhiv originalu za 21 serpnya 2013 Procitovano 24 travnya 2017 Kultovi sporudi Mukachivshini Procitovano 26 bereznya 2017 Dzherela ta literaturaD Ya Vortman Mukacheve Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 123 ISBN 978 966 00 1061 1 V Pagirya Istoriya mista nad Latoriceyu V Pagirya Mukachevo Karpatska vezha 2006 159 s ISBN 966 93 70 20 12 V Pagirya Svitochi Mukacheva V Pagirya Ye Fediv Uzhgorod TDV Patent 2015 152 s il ISBN 978 617 589 101 8 Istoriya Mukacheva V 2 h t Red i ker avtor kol Pavlenko G Uzhgorod Patent 1998 T 1 Z najdavnishih chasiv do 1918 roku 1998 264 s Pagirya V V Storinki istoriyi Mukacheva V Pagirya Ye Fediv Uzhgorod TDV Patent 2012 128 s il PosilannyaMukachevo u 3D na informacijno turistichnomu portali Karpati 3D Svyato Mihajlivskij hram m Mukacheve i Pidgoryani Oficijni novini Mukachivskogo miskvikonkomu Oblikova kartka mista nedostupne posilannya z lipnya 2019 Verhovna Rada ukr Mukachevo Informacijno piznavalnij portal Zakarpatska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR Starovinne Mukachevo palaci monastiri ta vino Mukachevo dovidnik mista