«Ґе́ста Гунґаро́рум» (лат. Gesta Hungarorum — «Дія́ння у́грів») — найдавніша угорська хроніка. Була написана десь у ХІІ ст. під час правління в Угорщині короля Бейли ІІІ (1172–1196). ЇЇ автор невідомий, його прийнято називати Анонімом. За однією версією це єпископ Печка (Петро), за другою — єпископ , який був нотаріусом короля Бейли ІІІ.
Після приходу угрів в 9 столітті, зі сторони Галичини 13—14 століття почали перебиратися східно слов’янські групи (русини) та осідати на західних схилах Карпат. Багато українських істориків засумнівалися у правдивості описаних Анонімом подій[]. Проте, розповідь літописця про події на Закарпатті в кінці ІХ — початку Х ст. майже повністю підтверджується археологічними знахідками[]. Отож, цю хроніку слід вважати важливим для історії Підкарпаття джерелом, яке хоча б частково відтворює події вище згаданого періоду[]. Окремі уривки з хроніки 1910 р. переклав на свій лад, відомий підкарпатський історик Василь Гаджега.
Джерела
- Павленко Г. В. Діячі історії, культури і науки Закарпаття. Малий енциклопедичний словник. — Ужгород, 1999 р. — 191 с.
Посилання
- Текст «Діянь угрів» [ 9 липня 2011 у Wayback Machine.] (угорською)
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge sta Gungaro rum lat Gesta Hungarorum Diya nnya u griv najdavnisha ugorska hronika Bula napisana des u HII st pid chas pravlinnya v Ugorshini korolya Bejli III 1172 1196 YiYi avtor nevidomij jogo prijnyato nazivati Anonimom Za odniyeyu versiyeyu ce yepiskop Pechka Petro za drugoyu yepiskop yakij buv notariusom korolya Bejli III Persha storinka Storinka z hroniki Diyannya ugriv Pislya prihodu ugriv v 9 stolitti zi storoni Galichini 13 14 stolittya pochali perebiratisya shidno slov yanski grupi rusini ta osidati na zahidnih shilah Karpat Bagato ukrayinskih istorikiv zasumnivalisya u pravdivosti opisanih Anonimom podij dzherelo Prote rozpovid litopiscya pro podiyi na Zakarpatti v kinci IH pochatku H st majzhe povnistyu pidtverdzhuyetsya arheologichnimi znahidkami dzherelo Otozh cyu hroniku slid vvazhati vazhlivim dlya istoriyi Pidkarpattya dzherelom yake hocha b chastkovo vidtvoryuye podiyi vishe zgadanogo periodu dzherelo Okremi urivki z hroniki 1910 r pereklav na svij lad vidomij pidkarpatskij istorik Vasil Gadzhega DzherelaPavlenko G V Diyachi istoriyi kulturi i nauki Zakarpattya Malij enciklopedichnij slovnik Uzhgorod 1999 r 191 s PosilannyaTekst Diyan ugriv 9 lipnya 2011 u Wayback Machine ugorskoyu Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi