У старі часи Латориця протікала між горами Галіш, Червоною та Ловачка, але з економічних міркувань — з метою встановлення водяних млинів — у XVII столітті за допомогою каналів її відвели ближче до міста через що Мукачеву часто загрожували повені, а в багатьох місцях території були підтоплені.
Міст над Латорицею (Мукачеве) | |
---|---|
Міст над Латорицею (Мукачеве) 1916 року | |
Країна | Україна |
Розташування | Мукачеве |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (січень 2013) |
У 1759 році граф Шенборн порушив питання про те, де в Мукачеві можна збудувати міст. В цьому ж році урядовець Редекер з Кошиць запропонував свій план врегулювання річки, за яким Латориця мала бути відведена у безпечніше русло — прямий канал між Мукачево та Росвиговом.
Після закінчення робіт у Мукачеві довгий час повені не було, але пізніше річка знову завдавала великої шкоди, й упродовж довгих років для їх запобігання використовували так звані остроги, а береги укріплювалися палями та фашинами.
Збереглися й дані про те, що у 1796 році силами комітету був збудований міст через Латорицю. До того у місті діяла корабельна переправа. Цей метод побутував і пізніше. Цікаво, що і в 1970-х роках поблизу міського пляжу людей перевозили дерев'яним човном.
У верхній, північній, частині міста у 1782 році управління домінії збудувало 110-метровий дерев'яний міст, який за багато років був пошкоджений численними повенями й не відповідав потребам часу. Тому 1815 року (за іншими даними — 1816) граф Шенборн звів новий дерев'яний міст, довжиною 84 метри й шириною 5,5 метри приблизно в центральній частині міста Мукачева, на місці нинішнього. Місто зобов'язалося в майбутньому, крім виділення частини необхідних коштів, щорічно на догляд мосту та дамби забезпечувати одного поденника від кожного з платників податків, крім мера та дванадцяти радників.
Натомість мешканці Мукачева та Росвигова могли вільно користуватися мостом. У 1887 році держава викупила його у домінії, а з 1895 року міст було звільнено від будь-яких податків.
У 1898 році на місці пошкодженого був зведений новий дерев'яний міст. Ще й сьогодні при низькому рівні води можна побачити залишки паль, розташованих перед биками моста, які призначалися для захисту від льодоходу та течії; це добре видно й на знімках.
У 1890 році в Мукачеві було відкрито ще один міст, про місце його розташування відомостей немає.
Минуло ледве півтора десятиліття після передачі останнього дерев'яного мосту в користування, як на зміну йому було споруджено сучасний на той час триарковий залізний міст вишуканої конструкції.
За достовірними даними, — що знаходяться на північній околиці міста і лише з 1945 року увійшли до складу Мукачева, а від 1849 року вже певно мали свій міст через Латорицю. Це відомо з документів про знамените зіткнення мукачівців у квітні 1849 року під Сорочою горою з австрійськими військами, які розмістилися на протилежному березі. Невеликий мукачівський загін мав шанси перемогти австрійців, що чисельно переважали у декілька разів, лише розібравши міст над річкою, яка розлилася. Стратегія виявилася вдалою, й угорці здобули блискучу перемогу.
Відступаючи з Мукачева під натиском радянських військ німці (за іншими джерелами — партизани, що підтримуали Червону Армію) у 1944 році підірвали трьохпролітний залізний проліт. Так, як було пошкоджено тільки перші дві арки, після тимчасової відбудови (з росвигівської сторони залишився залізничний проліт, з мукачівської була здійснена добудова з бетону, а середню частину доповнили дерев'яними балками) рух через міст поновився, і кілька років ним користувалися в такому стані. Нині через Латорицю перекинулися чотири бетонних мости: неподалік замку «Паланок», в центральній частині міста, біля парку (по ), а також у районі .
Пізніше на дамбі річки Латориця з мукачівської сторони був створений бульвар, який вів до пляжу і стадіону Мукачівського спортивного товариства, а також до парку Ференца Ракоці, який було названо на його честь за рішенням органу місцевого самоврядування від 1906 року .
Напевне, часті повені відігравали свою роль у тому, що мешканці Мукачева в числі перших надавали допомогу тим, кого спіткало таке ж лихо. Так було і в 1933 році, коли все місто збирало пожертви для потерпілих села . З цією ж метою направлені й кошти, зібрані у 1940–1941 роках на організованому концерті, виступів початкової школи та молодіжних вечорах. Найбільша повінь повінь на Закарпатті всю історію Закарпаття, а також міста Мукачево, сталася 1998 року. Після цієї трагедії було проведено очищення русла річки, укріплення та підвищення дамби.
Примітки
Посилання
- Concept & Construction [ 5 липня 2009 у Wayback Machine.]
Джерела
- «Мукачево очима наших бабусь і дідусів». Андрій Бараній.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U stari chasi Latoricya protikala mizh gorami Galish Chervonoyu ta Lovachka ale z ekonomichnih mirkuvan z metoyu vstanovlennya vodyanih mliniv u XVII stolitti za dopomogoyu kanaliv yiyi vidveli blizhche do mista cherez sho Mukachevu chasto zagrozhuvali poveni a v bagatoh miscyah teritoriyi buli pidtopleni Mist nad Latoriceyu Mukacheve Mist nad Latoriceyu Mukacheve 1916 rokuKrayina UkrayinaRoztashuvannyaMukacheve Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2013 U 1759 roci graf Shenborn porushiv pitannya pro te de v Mukachevi mozhna zbuduvati mist V comu zh roci uryadovec Redeker z Koshic zaproponuvav svij plan vregulyuvannya richki za yakim Latoricya mala buti vidvedena u bezpechnishe ruslo pryamij kanal mizh Mukachevo ta Rosvigovom Pislya zakinchennya robit u Mukachevi dovgij chas poveni ne bulo ale piznishe richka znovu zavdavala velikoyi shkodi j uprodovzh dovgih rokiv dlya yih zapobigannya vikoristovuvali tak zvani ostrogi a beregi ukriplyuvalisya palyami ta fashinami Zbereglisya j dani pro te sho u 1796 roci silami komitetu buv zbudovanij mist cherez Latoricyu Do togo u misti diyala korabelna pereprava Cej metod pobutuvav i piznishe Cikavo sho i v 1970 h rokah poblizu miskogo plyazhu lyudej perevozili derev yanim chovnom U verhnij pivnichnij chastini mista u 1782 roci upravlinnya dominiyi zbuduvalo 110 metrovij derev yanij mist yakij za bagato rokiv buv poshkodzhenij chislennimi povenyami j ne vidpovidav potrebam chasu Tomu 1815 roku za inshimi danimi 1816 graf Shenborn zviv novij derev yanij mist dovzhinoyu 84 metri j shirinoyu 5 5 metri priblizno v centralnij chastini mista Mukacheva na misci ninishnogo Misto zobov yazalosya v majbutnomu krim vidilennya chastini neobhidnih koshtiv shorichno na doglyad mostu ta dambi zabezpechuvati odnogo podennika vid kozhnogo z platnikiv podatkiv krim mera ta dvanadcyati radnikiv Natomist meshkanci Mukacheva ta Rosvigova mogli vilno koristuvatisya mostom U 1887 roci derzhava vikupila jogo u dominiyi a z 1895 roku mist bulo zvilneno vid bud yakih podatkiv U 1898 roci na misci poshkodzhenogo buv zvedenij novij derev yanij mist She j sogodni pri nizkomu rivni vodi mozhna pobachiti zalishki pal roztashovanih pered bikami mosta yaki priznachalisya dlya zahistu vid lodohodu ta techiyi ce dobre vidno j na znimkah U 1890 roci v Mukachevi bulo vidkrito she odin mist pro misce jogo roztashuvannya vidomostej nemaye Minulo ledve pivtora desyatilittya pislya peredachi ostannogo derev yanogo mostu v koristuvannya yak na zminu jomu bulo sporudzheno suchasnij na toj chas triarkovij zaliznij mist vishukanoyi konstrukciyi Za dostovirnimi danimi sho znahodyatsya na pivnichnij okolici mista i lishe z 1945 roku uvijshli do skladu Mukacheva a vid 1849 roku vzhe pevno mali svij mist cherez Latoricyu Ce vidomo z dokumentiv pro znamenite zitknennya mukachivciv u kvitni 1849 roku pid Sorochoyu goroyu z avstrijskimi vijskami yaki rozmistilisya na protilezhnomu berezi Nevelikij mukachivskij zagin mav shansi peremogti avstrijciv sho chiselno perevazhali u dekilka raziv lishe rozibravshi mist nad richkoyu yaka rozlilasya Strategiya viyavilasya vdaloyu j ugorci zdobuli bliskuchu peremogu Vidstupayuchi z Mukacheva pid natiskom radyanskih vijsk nimci za inshimi dzherelami partizani sho pidtrimuali Chervonu Armiyu u 1944 roci pidirvali trohprolitnij zaliznij prolit Tak yak bulo poshkodzheno tilki pershi dvi arki pislya timchasovoyi vidbudovi z rosvigivskoyi storoni zalishivsya zaliznichnij prolit z mukachivskoyi bula zdijsnena dobudova z betonu a serednyu chastinu dopovnili derev yanimi balkami ruh cherez mist ponovivsya i kilka rokiv nim koristuvalisya v takomu stani Nini cherez Latoricyu perekinulisya chotiri betonnih mosti nepodalik zamku Palanok v centralnij chastini mista bilya parku po a takozh u rajoni Piznishe na dambi richki Latoricya z mukachivskoyi storoni buv stvorenij bulvar yakij viv do plyazhu i stadionu Mukachivskogo sportivnogo tovaristva a takozh do parku Ferenca Rakoci yakij bulo nazvano na jogo chest za rishennyam organu miscevogo samovryaduvannya vid 1906 roku Napevne chasti poveni vidigravali svoyu rol u tomu sho meshkanci Mukacheva v chisli pershih nadavali dopomogu tim kogo spitkalo take zh liho Tak bulo i v 1933 roci koli vse misto zbiralo pozhertvi dlya poterpilih sela Z ciyeyu zh metoyu napravleni j koshti zibrani u 1940 1941 rokah na organizovanomu koncerti vistupiv pochatkovoyi shkoli ta molodizhnih vechorah Najbilsha povin povin na Zakarpatti vsyu istoriyu Zakarpattya a takozh mista Mukachevo stalasya 1998 roku Pislya ciyeyi tragediyi bulo provedeno ochishennya rusla richki ukriplennya ta pidvishennya dambi PrimitkiPosilannyaConcept amp Construction 5 lipnya 2009 u Wayback Machine Dzherela Mukachevo ochima nashih babus i didusiv Andrij Baranij