Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Масарик То маш Га рріг Ма сарик чеськ Tomáš Garrigue Masaryk 7 б

Томаш Масарик

Томаш Масарик
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Масарик.

То́маш Га́рріг Ма́сарик (чеськ. Tomáš Garrigue Masaryk; 7 березня 1850, Годонін, Маркграфство Моравія, Австрійська імперія — 14 вересня 1937, ([cs]) Чехословацька Республіка) — чехословацький філософ, політичний і державний діяч, перший президент Чехословаччини (1918—1935).

Томаш Гарріг Масарик
чеськ. Tomáš Garrigue Masaryk
image
Ім'я при народженні Томаш Масарик
Псевдо Thomas George Marsden[1]
Народився 7 березня 1850(1850-03-07)
Годонін, Маркграфство Моравія, Австрійська імперія
Помер 14 вересня 1937(1937-09-14) (87 років)
([cs]) Чехословацька Республіка
Поховання d і d
Країна image Чехословаччина,image Австрійська імперія, image Австро-Угорщина
Місце проживання d
d[2]
d[3]
d[4]
Брно[5]
Відень[6][7]
Лейпциг[8]
Відень[9]
Прага[10]
Лондон[11]
Празький град[12]
d[13]
Діяльність політик, філософ, письменник
Галузь політика[14], філософія[14], соціологія[14], журналістика[14], шкільництво[14] і література[14]
Alma mater Віденський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Вчителі Франц Брентано[15]
Знання мов словацька, німецька[14], чеська[16][14][17], англійська, французька, польська, російська і латина
Заклад Віденський університет, Карлів університет і Кінґс-коледж
Учасник Перша світова війна
Членство Американське філософське товариство[18]
Посада президент Чехословаччини
Попередник посада запроваджена
Наступник Едуард Бенеш
Партія Чеська народна партія
Конфесія євангеліст
Батько Йозеф Масарик
Мати Тереза Масарикова (Кропачкова)
Брати, сестри d
У шлюбі з [en]
Діти (5[19]) Аліція, Герберт, Ян, Елеанора, Ольга
Автограф image
Нагороди
image
Орден Трьох зірок
image
Орден Слона
IMDb ID 1355844

Життєпис

Народився у місті Годонін у Маркграфстві Моравія (у регіоні Моравська Словаччина) в словацько-німецькій родині. Батько — Йозеф Масарик (1823—1907), мати — Тереза Масарикова (Кропачкова) (1813—1887). У своїй першій біографії 1875 року Томаш Масарик написав, що «мати є німкенею». Проте під час Першої світової війни він заявив, що «я чистий словак, без угорської або німецької домішки. Мати говорила краще німецькою, ніж чеською». Наразі це є предметом заперечення з боку чеських націоналістів, які вважають його чехом.. У Чехії також набуває популярності нічим не підтверджена думка, що сам Томаш міг бути позашлюбним сином Австро-Угорського імператора Франца Йосифа І. Прихильники цієї теорії вказують на те, що в м. Годонін є палац Габсбургів, де часто бував імператор. З документів відомо що Франц Йосиф І був у Годоніні в грудні 1849 року, де того часу в палаці Габсбургів працювала на кухні мати Томаша Тереза, але немає ніяких відомостей, чи міг девятнадцятирічний імператор бути тут влітку та чи був він взагалі знайомий з Терезою Масариковою. Чеські науковці сподіваються провести генетичний фінґерпринтинг, який би міг підтвердити чи спростувати цю теорію.

Навчався в академії у Брно, звідки був виключений за суперечку з директором, після чого був прийнятий на навчання в найбільш престижну гімназію у Відні. Одним з його благодійників був шеф віденської поліції Антон Моннієр (нім. Anton von Le Monnier).

1876 року закінчив Віденський університет. Після поділу університету в Празі на німецький і чеський університети (1882) — професор філософії у чеському університеті.

1899 року очолював судовий захист юдея Леопольда Гілснера, звинуваченого в співучасті у вбивстві. А після винесення смертного вироку, «за участь у вбивстві із сексуальних мотивів» і помилування імператором Австро-Угорщини (по 18 роках ув'язнення), через «поганий стан здоров'я», утримував фінансово того Л. Гілснера до його смерті у 1925 році.

У своїй політичній діяльності Масарик пройшов довгу еволюцію від космополіта до національно свідомого лідера. 1890 року приєднався до «молодочеської» партії, а 1900-го заснував Чеську народну партію (так звану Партію реалістів).

Під час Першої світової війни 1914–1918 зайняв антиавстрійську позицію і пов'язував надії та розв'язання чеської проблеми з перемогою Антанти. 1915 року організував Чеський комітет у Парижі, пропонував розв'язати національне питання у Центрально-Східній Європі шляхом надання самостійності народам Австро-Угорської імперії й автономії народам Російської імперії. Обстоював ідею єдності «чесько-словацької нації». 1918 року підписав Декларацію незалежності чехословацького народу тимчасового уряду Чехословаччини і став президентом новоствореної Чехословацької республіки.

1923 року Герберт Гувер, якого незабаром обрали президентом Сполучених Штатів Америки, та Томаш Масарик скликали у Празі перший міжнародний конгрес з менеджменту. Саме тоді низка великих компаній, таких як «Дюпон» і «Дженерал Моторс» у Сполучених Штатах, почали реорганізовуватися на основі нових концепцій менеджменту.

Заслугою Масарика було створення у міжвоєнній Чехословаччині стабільного і дієздатного демократичного ладу. Після його відставки (1935) президентом обрано багаторічного міністра закордонних справ Едварда Бенеша.

Масарик помер 1937 року в замку Лани, за рік до краху створеної ним Першої Чехословацької Республіки.

Масарик і Україна

Як депутат австрійського парламенту взяв участь у дебатах довкола польсько-українських відносин у Львові й у великій промові (25 травня 1908 року) виступив на захист прав українців.

Під час свого перебування в Україні (1917–1918) організував легіон із полонених чехів і словаків. Уклав угоду з урядом Української Народної Республіки про екстериторіальний статус легіону. Після укладення Брестського миру анулював цю угоду (легіон зберігав нейтралітет під час радянсько-української війни і виїхав з України на Далекий Схід). Масарик, незважаючи на свої русофільські настрої, виявляв симпатії до українського національного руху. Був знайомий з Іваном Франком. Під час перебування у США (травень — листопад 1918) організував спілку емігрантів, які представляли народи Австро-Угорщини. До його складу увійшли, зокрема, Мирослав Січинський, Лонгин Цегельський  — від українців та Григорій Жаткович від русинів. На підставі угоди з Угро-Русинською Радою в США Закарпаття включено до складу Чехословацької республіки 1919 року.

Ставши президентом Чехословаччини, Масарик підтримував діяльність українських емігрантських груп у Празі та інших містах, допоміг відкрити і забезпечив фінансовою підтримкою празькі Український вільний університет (1921) і (1923), Українську господарську академію у Подєбрадах (1922), Українське історично-філологічне товариство (1923). Мав значну популярність серед українців.

Пам'ять

  • В Ужгороді є погруддя Масарика, на його честь названо вулицю та сквер;
  • На його честь названо вулицю у Львові та поставлено стелу з його зображенням;
  • Також на фасаді Мукачівського аграрного коледжу, який знаходиться на вулиці Томаша Масарика, є дошка-барельєф на його честь;
  • У Мукачево на його честь названо вулицю;
  • Вулиця Масарика у місті Тячів;
  • У місті Хуст вулицю Пушкіна перейменовано на вулицю Томаша Масарика.
  • 21 грудня 2019 відкрита міні—скульптура Масарику біля ЗОШ № 3 міста Ужгород. Школа була збудована саме за його сприяння, та була сотою, ювілейною школою. Вона знаходиться на Набережній Незалежності, у мікрорайоні Галаго, що забудований під час входження сучасного Закарпаття у Чехословаччину. Її автори: скульптор Роман Муркник, та коваль Степан Руснак.[]
    • Галерея
    • image
      Погруддя Томашу Масарику в Ужгороді
    • image
      Стела на честь Томаша Масарика по вул. Масарика, біля ЗОШ № 43 у Львові
    • image
      Пам'ятник Томашу Масарику в Їглаві

    Родина

    Дружина Масарика, Шарлотта Гарріг, чиє прізвище він узяв як друге ім'я, була американкою. Під час Першої світової війни її було заарештовано за наказом австрійської влади. Їхній син Ян Масарик був міністром закордонних справ чеського емігрантського уряду, загинув після комуністичного перевороту 1948 року за нез'ясованих обставин. У Томаша і Шарлотти було ще четверо дітей.

    Див. також

    Примітки

    1. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=298
    2. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=21&misto=Bydliste-Masarykovy-rodiny-1856%E2%80%931862
    3. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=31&misto=Bydliste-Masarykovy-rodiny-1852%E2%80%931853
    4. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=23&misto=Bydliste-Masarykovy-rodiny-1858%E2%80%931859,-1864
    5. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=261
    6. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=21
    7. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=223
    8. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=243
    9. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=228
    10. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=33
    11. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=285
    12. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=44
    13. http://tg-masaryk.cz/mapa/index.jsp?id=17
    14. Czech National Authority Database
      d:Track:Q13550863
    15. Bakewell S. Au café existentialiste — Éditions Albin Michel, 2018. — P. 492. —
      d:Track:Q4168592d:Track:Q76548370d:Track:Q2190366
    16. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    17. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    18. NNDB — 2002.
      d:Track:Q1373513
    19. ČT24 — 2017.
      d:Track:Q3593801
    20. Alain Soubigou: Tomáš Garrigue Masaryk. Praha, Litomyšl: Paseka, 2004. (чес.)
    21. Карел Чапек (1990). Вік молодості. . Чехословацький письменник. с. 350. ISBN . Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
    22. Томаш МАСАРИК — «отец» новейшей чешской государственности. День. 16 марта. оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.
    23. . BBC (англ) . 29.12.2016. Архів оригіналу за 29 грудня 2016.
    24. Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, , pages 8 — 34, 36 — 39, 41 — 42, 106—107, 111—112, 124—125, 128, 129, 132, 140—148, 184—215.
    25. Замок Лани на Hrad.cz [ 17 лютого 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

    Джерела

    • Закарпаття: Обговорили значення приїзду сто років тому Томаша Масарика до Ужгорода [ 25 вересня 2021 у Wayback Machine.] Голос України, 25.09.2021

    Література

    • Віднянський С. В. Масарик Томаш-Гарріг // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 543. — .
    • Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів. — К.: Основа, 1999. — 903 с.
    • Задорожнюк Э. Г. Штрихи к портрету Томаша Гаррига Масарика // Новая и новейшая история. — 2012. — № 5. — С. 151—163. (рос.)
    • Киркевич В.
    • Котенко А. Л. Ідея Центральної Європи Томаша Масарика // Магістеріум. — 2007. — Вип. 28. — С. 43-49.
    • Кравчук О. Діяльність Т. Г. Масарика у червні 1914 — січні 1915 рр.: підготовка і початок чехословацької закордонної визвольної акції. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.asv.gov.ua/content/nauka/editions/22/2014-22/219-233.pdf
    • Кравчук О. Т. Г. Масарик про ідею Чехо-Словацької держави та принципи її національної політики / О. Кравчук// Проблеми історії Центральної та Східної Європи: зб. наук. праць. — 2010. — Вип. 1. — С. 116—122.
    • Кравчук О. Чехословацька ідея Т. Г. Масарика / О. Кравчук // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету: Історичні науки. –Кам'янець-Подільський, 2008. — Т. 18. — С. 430—437.
    • Крал В. Дни которые потрясли Чехословакию. / В. Крал — М.: Прогрес, 1980. — 374 с. (рос.)
    • Кривонос Р. А. Масарик Томаш Гарріг // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2. — 812 с. — .
    • Масарик [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
    • Махун С. Масарик Томаш Гарріг // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 429. — .
    • Мельниченко І. Томаш Масарик — «батько» новітньої чеської державності [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/tomash-masarik-batko-novitnoyi-cheskoyi-derzhavnosti
    • Нагорняк М. М. Томаш Гарріг Масарик — політик і вчений // Т. Г. Масарик. Право і демократія. Вибрані праці. — К. : Логос, 2007. — 336 с.
    • Панов А. В. Масарик і Закарпаття. — Ужгород : Ліра, 2010. — 189 с.
    • Підлуцький О. Томаш Гаріг Масарик: «Нова людина» у «новій Європі»[недоступне посилання з червня 2019].
    • Постоловський Р. Національно-демократичні основи проголошення незалежності Чехословаччини 28 жовтня 1918 р. / Р. Постоловський // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету Івана Огієнка: Історичні науки. — Кам'янець- Подільський: 1111 «Медобори-2006», 2013. — Т. 23. — С. 238—248.
    • Туряниця В. В. Система правових поглядів Т. Г. Масарика на проблеми малих народів і національних меншин // Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016. — Вип.37. Т.1. — С.95-97.
    • Тюрменко І. «Я сам організував військо» (до питання про київську місію Т. Г. Масарика) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/11661/1/Масарик_Тюрменко.pdf

    Посилання

    • Масарик (Masaryk) Томаш-Гарріг // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.299-301
    • Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель [ 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Історична правда, 28.10.2021

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Masarik To mash Ga rrig Ma sarik chesk Tomas Garrigue Masaryk 7 bereznya 1850 Godonin Markgrafstvo Moraviya Avstrijska imperiya 14 veresnya 1937 cs Chehoslovacka Respublika chehoslovackij filosof politichnij i derzhavnij diyach pershij prezident Chehoslovachchini 1918 1935 Tomash Garrig Masarikchesk Tomas Garrigue MasarykIm ya pri narodzhenni Tomash MasarikPsevdo Thomas George Marsden 1 Narodivsya 7 bereznya 1850 1850 03 07 Godonin Markgrafstvo Moraviya Avstrijska imperiyaPomer 14 veresnya 1937 1937 09 14 87 rokiv cs Chehoslovacka RespublikaPohovannya d i dKrayina Chehoslovachchina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaMisce prozhivannya d d 2 d 3 d 4 Brno 5 Viden 6 7 Lejpcig 8 Viden 9 Praga 10 London 11 Prazkij grad 12 d 13 Diyalnist politik filosof pismennikGaluz politika 14 filosofiya 14 sociologiya 14 zhurnalistika 14 shkilnictvo 14 i literatura 14 Alma mater Videnskij universitetNaukovij stupin doktor filosofiyiVchiteli Franc Brentano 15 Znannya mov slovacka nimecka 14 cheska 16 14 17 anglijska francuzka polska rosijska i latinaZaklad Videnskij universitet Karliv universitet i Kings koledzhUchasnik Persha svitova vijnaChlenstvo Amerikanske filosofske tovaristvo 18 Posada prezident ChehoslovachchiniPoperednik posada zaprovadzhenaNastupnik Eduard BeneshPartiya Cheska narodna partiyaKonfesiya yevangelistBatko Jozef MasarikMati Tereza Masarikova Kropachkova Brati sestri dU shlyubi z en Diti 5 19 Aliciya Gerbert Yan Eleanora OlgaAvtografNagorodi Orden Troh zirok Orden SlonaIMDb ID 1355844Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u misti Godonin u Markgrafstvi Moraviya u regioni Moravska Slovachchina v slovacko nimeckij rodini Batko Jozef Masarik 1823 1907 mati Tereza Masarikova Kropachkova 1813 1887 U svoyij pershij biografiyi 1875 roku Tomash Masarik napisav sho mati ye nimkeneyu Prote pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin zayaviv sho ya chistij slovak bez ugorskoyi abo nimeckoyi domishki Mati govorila krashe nimeckoyu nizh cheskoyu Narazi ce ye predmetom zaperechennya z boku cheskih nacionalistiv yaki vvazhayut jogo chehom U Chehiyi takozh nabuvaye populyarnosti nichim ne pidtverdzhena dumka sho sam Tomash mig buti pozashlyubnim sinom Avstro Ugorskogo imperatora Franca Josifa I Prihilniki ciyeyi teoriyi vkazuyut na te sho v m Godonin ye palac Gabsburgiv de chasto buvav imperator Z dokumentiv vidomo sho Franc Josif I buv u Godonini v grudni 1849 roku de togo chasu v palaci Gabsburgiv pracyuvala na kuhni mati Tomasha Tereza ale nemaye niyakih vidomostej chi mig devyatnadcyatirichnij imperator buti tut vlitku ta chi buv vin vzagali znajomij z Terezoyu Masarikovoyu Cheski naukovci spodivayutsya provesti genetichnij fingerprinting yakij bi mig pidtverditi chi sprostuvati cyu teoriyu Navchavsya v akademiyi u Brno zvidki buv viklyuchenij za superechku z direktorom pislya chogo buv prijnyatij na navchannya v najbilsh prestizhnu gimnaziyu u Vidni Odnim z jogo blagodijnikiv buv shef videnskoyi policiyi Anton Monniyer nim Anton von Le Monnier 1876 roku zakinchiv Videnskij universitet Pislya podilu universitetu v Prazi na nimeckij i cheskij universiteti 1882 profesor filosofiyi u cheskomu universiteti 1899 roku ocholyuvav sudovij zahist yudeya Leopolda Gilsnera zvinuvachenogo v spivuchasti u vbivstvi A pislya vinesennya smertnogo viroku za uchast u vbivstvi iz seksualnih motiviv i pomiluvannya imperatorom Avstro Ugorshini po 18 rokah uv yaznennya cherez poganij stan zdorov ya utrimuvav finansovo togo L Gilsnera do jogo smerti u 1925 roci U svoyij politichnij diyalnosti Masarik projshov dovgu evolyuciyu vid kosmopolita do nacionalno svidomogo lidera 1890 roku priyednavsya do molodocheskoyi partiyi a 1900 go zasnuvav Chesku narodnu partiyu tak zvanu Partiyu realistiv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 zajnyav antiavstrijsku poziciyu i pov yazuvav nadiyi ta rozv yazannya cheskoyi problemi z peremogoyu Antanti 1915 roku organizuvav Cheskij komitet u Parizhi proponuvav rozv yazati nacionalne pitannya u Centralno Shidnij Yevropi shlyahom nadannya samostijnosti narodam Avstro Ugorskoyi imperiyi j avtonomiyi narodam Rosijskoyi imperiyi Obstoyuvav ideyu yednosti chesko slovackoyi naciyi 1918 roku pidpisav Deklaraciyu nezalezhnosti chehoslovackogo narodu timchasovogo uryadu Chehoslovachchini i stav prezidentom novostvorenoyi Chehoslovackoyi respubliki 1923 roku Gerbert Guver yakogo nezabarom obrali prezidentom Spoluchenih Shtativ Ameriki ta Tomash Masarik sklikali u Prazi pershij mizhnarodnij kongres z menedzhmentu Same todi nizka velikih kompanij takih yak Dyupon i Dzheneral Motors u Spoluchenih Shtatah pochali reorganizovuvatisya na osnovi novih koncepcij menedzhmentu Zaslugoyu Masarika bulo stvorennya u mizhvoyennij Chehoslovachchini stabilnogo i diyezdatnogo demokratichnogo ladu Pislya jogo vidstavki 1935 prezidentom obrano bagatorichnogo ministra zakordonnih sprav Edvarda Benesha Masarik pomer 1937 roku v zamku Lani za rik do krahu stvorenoyi nim Pershoyi Chehoslovackoyi Respubliki Masarik i UkrayinaYak deputat avstrijskogo parlamentu vzyav uchast u debatah dovkola polsko ukrayinskih vidnosin u Lvovi j u velikij promovi 25 travnya 1908 roku vistupiv na zahist prav ukrayinciv Pid chas svogo perebuvannya v Ukrayini 1917 1918 organizuvav legion iz polonenih chehiv i slovakiv Uklav ugodu z uryadom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki pro eksteritorialnij status legionu Pislya ukladennya Brestskogo miru anulyuvav cyu ugodu legion zberigav nejtralitet pid chas radyansko ukrayinskoyi vijni i viyihav z Ukrayini na Dalekij Shid Masarik nezvazhayuchi na svoyi rusofilski nastroyi viyavlyav simpatiyi do ukrayinskogo nacionalnogo ruhu Buv znajomij z Ivanom Frankom Pid chas perebuvannya u SShA traven listopad 1918 organizuvav spilku emigrantiv yaki predstavlyali narodi Avstro Ugorshini Do jogo skladu uvijshli zokrema Miroslav Sichinskij Longin Cegelskij vid ukrayinciv ta Grigorij Zhatkovich vid rusiniv Na pidstavi ugodi z Ugro Rusinskoyu Radoyu v SShA Zakarpattya vklyucheno do skladu Chehoslovackoyi respubliki 1919 roku Stavshi prezidentom Chehoslovachchini Masarik pidtrimuvav diyalnist ukrayinskih emigrantskih grup u Prazi ta inshih mistah dopomig vidkriti i zabezpechiv finansovoyu pidtrimkoyu prazki Ukrayinskij vilnij universitet 1921 i 1923 Ukrayinsku gospodarsku akademiyu u Podyebradah 1922 Ukrayinske istorichno filologichne tovaristvo 1923 Mav znachnu populyarnist sered ukrayinciv Pam yat V Uzhgorodi ye pogruddya Masarika na jogo chest nazvano vulicyu ta skver Na jogo chest nazvano vulicyu u Lvovi ta postavleno stelu z jogo zobrazhennyam Takozh na fasadi Mukachivskogo agrarnogo koledzhu yakij znahoditsya na vulici Tomasha Masarika ye doshka barelyef na jogo chest U Mukachevo na jogo chest nazvano vulicyu Vulicya Masarika u misti Tyachiv U misti Hust vulicyu Pushkina perejmenovano na vulicyu Tomasha Masarika 21 grudnya 2019 vidkrita mini skulptura Masariku bilya ZOSh 3 mista Uzhgorod Shkola bula zbudovana same za jogo spriyannya ta bula sotoyu yuvilejnoyu shkoloyu Vona znahoditsya na Naberezhnij Nezalezhnosti u mikrorajoni Galago sho zabudovanij pid chas vhodzhennya suchasnogo Zakarpattya u Chehoslovachchinu Yiyi avtori skulptor Roman Murknik ta koval Stepan Rusnak dzherelo Galereya Pogruddya Tomashu Masariku v Uzhgorodi Stela na chest Tomasha Masarika po vul Masarika bilya ZOSh 43 u Lvovi Pam yatnik Tomashu Masariku v YiglaviRodinaDruzhina Masarika Sharlotta Garrig chiye prizvishe vin uzyav yak druge im ya bula amerikankoyu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni yiyi bulo zaareshtovano za nakazom avstrijskoyi vladi Yihnij sin Yan Masarik buv ministrom zakordonnih sprav cheskogo emigrantskogo uryadu zaginuv pislya komunistichnogo perevorotu 1948 roku za nez yasovanih obstavin U Tomasha i Sharlotti bulo she chetvero ditej Div takozh1841 Masarik asteroyid yakij bulo nazvano na chest diyacha Primitkihttp tg masaryk cz mapa index jsp id 298 http tg masaryk cz mapa index jsp id 21 amp misto Bydliste Masarykovy rodiny 1856 E2 80 931862 http tg masaryk cz mapa index jsp id 31 amp misto Bydliste Masarykovy rodiny 1852 E2 80 931853 http tg masaryk cz mapa index jsp id 23 amp misto Bydliste Masarykovy rodiny 1858 E2 80 931859 1864 http tg masaryk cz mapa index jsp id 261 http tg masaryk cz mapa index jsp id 21 http tg masaryk cz mapa index jsp id 223 http tg masaryk cz mapa index jsp id 243 http tg masaryk cz mapa index jsp id 228 http tg masaryk cz mapa index jsp id 33 http tg masaryk cz mapa index jsp id 285 http tg masaryk cz mapa index jsp id 44 http tg masaryk cz mapa index jsp id 17 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bakewell S Au cafe existentialiste Editions Albin Michel 2018 P 492 ISBN 978 2 253 25783 7 d Track Q4168592d Track Q76548370d Track Q2190366 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 NNDB 2002 d Track Q1373513 CT24 2017 d Track Q3593801 Alain Soubigou Tomas Garrigue Masaryk Praha Litomysl Paseka 2004 ISBN 80 7185 679 7 ches Karel Chapek 1990 Vik molodosti Chehoslovackij pismennik s 350 ISBN 80 202 0170 X Arhiv originalu za 14 grudnya 2017 Procitovano 15 grudnya 2017 Tomash MASARIK otec novejshej cheshskoj gosudarstvennosti Den 16 marta originalu za 23 travnya 2022 Procitovano 21 zhovtnya 2023 BBC angl 29 12 2016 Arhiv originalu za 29 grudnya 2016 Preclik Vratislav Masaryk a legie Masaryk and legions vaz kniha 219 pages first issue vydalo nakladatelstvi Paris Karvina Zizkova 2379 734 01 Karvina Czech Republic ve spolupraci s Masarykovym demokratickym hnutim Masaryk Democratic Movement Prague 2019 ISBN 978 80 87173 47 3 pages 8 34 36 39 41 42 106 107 111 112 124 125 128 129 132 140 148 184 215 Zamok Lani na Hrad cz 17 lyutogo 2012 u Wayback Machine angl DzherelaZakarpattya Obgovorili znachennya priyizdu sto rokiv tomu Tomasha Masarika do Uzhgoroda 25 veresnya 2021 u Wayback Machine Golos Ukrayini 25 09 2021LiteraturaVidnyanskij S V Masarik Tomash Garrig Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 543 ISBN 978 966 00 1028 1 Dyurozel Zh B Istoriya diplomatiyi vid 1919 r do nashih dniv K Osnova 1999 903 s Zadorozhnyuk E G Shtrihi k portretu Tomasha Garriga Masarika Novaya i novejshaya istoriya 2012 5 S 151 163 ros Kirkevich V Kotenko A L Ideya Centralnoyi Yevropi Tomasha Masarika Magisterium 2007 Vip 28 S 43 49 Kravchuk O Diyalnist T G Masarika u chervni 1914 sichni 1915 rr pidgotovka i pochatok chehoslovackoyi zakordonnoyi vizvolnoyi akciyi Elektronnij resurs Rezhim dostupu www asv gov ua content nauka editions 22 2014 22 219 233 pdf Kravchuk O T G Masarik pro ideyu Cheho Slovackoyi derzhavi ta principi yiyi nacionalnoyi politiki O Kravchuk Problemi istoriyi Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi zb nauk prac 2010 Vip 1 S 116 122 Kravchuk O Chehoslovacka ideya T G Masarika O Kravchuk Naukovi praci Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu Istorichni nauki Kam yanec Podilskij 2008 T 18 S 430 437 Kral V Dni kotorye potryasli Chehoslovakiyu V Kral M Progres 1980 374 s ros Krivonos R A Masarik Tomash Garrig Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 Masarik 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Mahun S Masarik Tomash Garrig Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 429 ISBN 978 966 611 818 2 Melnichenko I Tomash Masarik batko novitnoyi cheskoyi derzhavnosti Elektronnij resurs Rezhim dostupu http day kyiv ua uk article istoriya i ya tomash masarik batko novitnoyi cheskoyi derzhavnosti Nagornyak M M Tomash Garrig Masarik politik i vchenij T G Masarik Pravo i demokratiya Vibrani praci K Logos 2007 336 s Panov A V Masarik i Zakarpattya Uzhgorod Lira 2010 189 s Pidluckij O Tomash Garig Masarik Nova lyudina u novij Yevropi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Postolovskij R Nacionalno demokratichni osnovi progoloshennya nezalezhnosti Chehoslovachchini 28 zhovtnya 1918 r R Postolovskij Naukovi praci Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu Ivana Ogiyenka Istorichni nauki Kam yanec Podilskij 1111 Medobori 2006 2013 T 23 S 238 248 Turyanicya V V Sistema pravovih poglyadiv T G Masarika na problemi malih narodiv i nacionalnih menshin Naukovij visnik Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu 2016 Vip 37 T 1 S 95 97 Tyurmenko I Ya sam organizuvav vijsko do pitannya pro kiyivsku misiyu T G Masarika Elektronnij resurs Rezhim dostupu er nau edu ua bitstream NAU 11661 1 Masarik Tyurmenko pdfPosilannyaMasarik Masaryk Tomash Garrig Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 299 301 Tomash Garrig Masarik Prezident vizvolitel 28 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Istorichna pravda 28 10 2021

    Дата публікації:
    Топ