Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Іоанн І Іоанн I Безземельний англ John of England також Джон Ле кленд

Іоанн I Безземельний

Іоанн I Безземельний
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Іоанн І.

Іоанн I Безземельний (англ. John of England; також Джон Ле́кленд, англ. John Lackland, у літературі — Король Джон; 24 грудня 1166 — 19 жовтня 1216) — король Англії з 1199 року та герцог Аквітанії з династії Плантагенетів. Молодший (п'ятий) син Генріха ІІ та Алієнор Аквітанської. Фактичний правитель Англії з 1189 року, коли його брат Річард I Левове Серце пішов у Третій хрестовий похід. Іоанн втратив до 1205 року Нормандію і майже всі володіння Англії на території Франції, зазнавши поразки від Філіпа ІІ Августа. Його репресивна політика і зростаючі податки призвели до конфлікту з баронами, і вони його змусили підписати Велику хартію вільностей в 1215 р. Пізніше він відрікся від неї, що стало причиною першої Баронської війни 1215—1217, під час якої він помер. Мав також прізвисько «М'який меч». Не через проблеми в особистому житті, оскільки мав 5 дітей з Ізабеллою Ангулемською, а через те, що за його правління Анжуйська імперія втратила практично всі континентальні володіння[].

Іоанн I Безземельний
англ. John Lackland
тур. Yurtsuz John
осман. یورتسوز ژوهن‎
image
Іоанн I Безземельний
image
Король Англії
Коронація: 27 травня 1199
Попередник: Річард I Левове Серце
Наступник: Генріх III
 
Ім'я при народженні: Джон Плантагенет
Народження: 24 грудня 1167(1167-12-24)
Оксфорд
Смерть: 19 жовтня 1216(1216-10-19) (48 років)
Ньюарк-он-Трент
Причина смерті: дизентерія
Поховання: , Англія
Країна: Королівство Англія
Рід: Плантагенети
Батько: Генріх II Короткий Плащ
Мати: Елеонора Аквітанська
Шлюб: Ізабелла, графиня Глостерська
Діти: Генріх, Річард, Іоанна, Ізабелла, Елеонора, 12 незаконних нащадків

image Медіафайли у Вікісховищі

Молодість

вказує, що Іоанн народився 1167 року. Тоді як Матвій Паризький й «Аннали Бертона» вказують, що Іоанн народився 1166 року. відносять народження Іоанна до 1165 року, однак у них відсутній параграф про події 1166 року. Як було написано за сто років по тому в каноні Лаона, Іоанна назвали на честь Іоанна Богослова, у чий день (27 грудня) він народився. У 1171 році Іоанн був заручений з дочкою Гумберта III, графа Савойського.

На відміну від старших братів Іоанн, хоч і був улюбленим сином Генріха, не отримав від батька жодного з великих земельних володінь у Франції, за що його прозвали «Безземельним». Однак Іоанну дістались значні володіння в Англії й було подаровано володіння Ірландією (1177 рік). Він вирушив до Ірландії 1185 року, укріпивши там англійську адміністрацію та заснувавши кілька замків, але за кілька місяців повернувся до Англії, остерігаючись сутичок з та не маючи достатньо коштів.

Після заколоту старших братів проти батька наприкінці його правління й наступної боротьби підтримав свого брата — Річарда Левове Серце, який 1189 року і зайняв престол. Іоанн отримав підтвердження володіння своїми землями, які приносили 6 000 фунтів на рік, й одружився з , спадкоємицею графства Глостер. У них не було дітей, та незадовго до чи невдовзі після його коронації їхній шлюб було розірвано на підставі кровної спорідненості, тому її не вважають королевою.

У відповідь на проголошення Річардом 1190 року своїм наступником сина померлого брата Джеффрі, Іоанн порушив слово не вступати в Англію, поки Річард буде у хрестовому поході, і спробував скинути регента Річарда . Це дало привід зобразити його злодієм у старовинній легенді про Гереварда, яку у подальшому перетворили на легенду про Робін Гуда.

Дізнавшись, що Річард після повернення з походу був захоплений у полон в Німеччині імператором Генріхом VI, Іоанн попрохав Генріха якомога довше не випускати Річарда, уклавши союз із французьким королем Філіппом II Августом, та спробував захопити контроль над Англією.

У 1193 році він був змушений укласти перемир'я, але стосунки з Філіппом не перервав і готував заколот. Відповіддю Річарда стало вигнання Іоанна та конфіскація його земель. Лише 1195 року Річард частково пробачив Іоанна і він отримав назад частину своїх володінь, а ще згодом Річард його проголосив спадкоємцем англійського престолу.

Правління

image
Іоанн I Безземельний підписує Велику Хартію — малюнок у книзі «Cassell's History of England» (1902)

На престол Іоанн I зійшов по смерті Річарда I Левове Серце 1199 року. У Артура I, сина старшого брата Іоанна Джеффрі, були більш законні претензії на престол, й багато нормандських аристократів у Франції відмовились підтримувати Іоанна. Однак Артур виріс на континенті, тому населення острова хотіло бачити королем хоч і нелюбимого, але рідного Іоанна. Барони, розуміючи своє слабке становище, звернулись за допомогою до французького короля Філіппа II Августа (васалом якого був Іоанн у своїх французьких володіннях). Окрім того, у 1200 році Іоанн розлучився й цього разу одружився з Ізабеллою Ангулемською, забравши її з-під вінця у свого васала . Той також поскаржився на це Філіпу.

У 1202 році Філіп викликав Іоанна до двору і, коли той відмовився, вторгся до Нормандії та подарував Артуру майже всі володіння Іоанна у Франції. У ході війни Артур взяв в облогу свою бабусю Алієонор Аквітанську в замку Мірабо. Замок легко б здався, якби 80-річна Алієнор не організувала його оборону так, що захисники протримались кілька днів до 31 липня 1202 року, коли до замку підійшов Іоанн зі своїми військами й узяв Артура в полон. Артура спочатку ув'язнили в замку Фалез під наглядом , та Іоанн нібито віддав наказ виколоти йому очі, якого не виконав Х'юберт. У 1203 році Артура перевели до Руану під нагляд , й подальша його доля невідома, хоча Іоанна, звичайно, підозрюють у його смерті.

У подальшому війна тривала для англійців невдало. Іоанн мав фінансові проблеми, його поводження з Артуром і полоненими не додало йому прибічників, а Філіпп контратакував. У 1203 році був захоплений замок Гайар. Його спланував Річард як цілковито неприступний, але Іоанн наказав під час будівництва зробити невеликі модифікації, й саме через них замок був ним взятий. У 1204 році здався Руан. Внаслідок військових дій 1202—1204 років Іоанн втратив значну частину англійських володінь на континенті: (Нормандію, Мен, Анжу, частину Пуату, потім Турень — угода 1206 року з Філіпом II).

У 1207 році папа Інокентій III призначив нового архієпископа Кентерберійського . Намагаючись посилити свою владу, Іоанн відмовився визнати його, після чого папа наклав на Англію інтердикт (1208 рік), а Іоанн почав конфісковувати церковні землі. У 1209 році папа відлучив Іоанна від церкви, а 1212 року звільнив англійців від присяги королю, тобто теоретично скинув його. У 1213 році Філіпп II домовився з папою про вторгнення в Англію з метою скидання Іоанна й уже зібрав флот, але розгромив його поблизу Дамме. Однак до того часу Іоанн вже вирішив припинити свою боротьбу під тиском легата Пандульфа. Король підкорився папі й визнав себе його васалом, зобов'язавшись сплачувати по 1 000 марок щороку. Тільки 1214 року інтердикт було знято.

У 1211 році Іоанн придушив повстання валлійців.

1214 року англійці знову вступили в конфлікт із французами в союзі з імператором Оттоном IV і графом Ферраном Фландрським. Союзники зазнали нищівної поразки у битві під Бувіном (27 липня).

Велика хартія вільностей

Докладніше: Велика хартія вольностей

Невдала зовнішня і внутрішня політика, фіскальний та політичний тиск Іоанна на крупних феодалів, що часто супроводжувався відвертим свавіллям, спричинили 1215 року повстання баронів, яке підтримали духовенство, лицарі й містяни. Під тиском повстанців Іоанн Безземельний 15 червня 1215 року підписав Велику хартію вільностей. Не збираючись виконувати обіцянки, які в ній містились, Іоанн незабаром залучив найманців з континенту і почав із новими силами нападати на баронів. Папа підтримав свого васала Іоанна, скасував Хартію та пригрозив відлучити від церкви повсталих баронів. Духовний натхненник повстання, архієпископ Стефан Ленгтон, відмовився зачитувати папські вказівки і його викликали до Риму на Четвертий Латеранський собор.

Іоанн атакував замки повсталих баронів один за одним, а за відсутності Ленгтона барони не змогли дати скоординовану відсіч. Від безсилля вони закликали на трон французького спадкового принца (майбутнього Людовика VIII), який невдовзі висадився в Кенті та його виголосили в Лондоні королем (хоч і не коронованим).

Шлюб та діти

В 1189 році одружився з Ізабеллою, дочкою та спадкоємицею 2-го графа Глостер, з якою не мав дітей .Шлюб був анульований.

24 серпня 1200 року взяв шлюб з Ізабеллою Ангулемською, з якою мав п'ятеро дітей:

Крім того, мав численних бастардів.

Смерть

У вересні 1216 року Іоанн почав нову енергійну атаку. Він вирушив із Котсволду, вдав наступ, щоб звільнити обложений Віндзорський замок, і атакував на схід навколо Лондона до Кембриджа, щоб розділити контрольовані повстанцями райони Лінкольнширу та Східної Англії. Звідти він вирушив на північ, щоб зняти облогу повстанців у Лінкольні, і повернувся на схід до Лінна, ймовірно, щоб замовити подальші постачання з континенту.

Іоанн I, відступаючи, перетинав зі своїм обозом [en] у Східній Англії і, захоплений несподіваним припливом, втратив усе золото й коштовності. Він не зміг перенести такого удару й помер 18 чи 19 жовтня у Ньюарку, Лінкольншир, від дизентерії (у подальшому ходили чутки, що його отруїли миш'яком). Іоанна поховали у у місті Вустер.

Спадкоємцем Іоанна став його дев'ятирічний син Генріх із регентством Вільяма Маршала, графа Пембрук. Барони визнали його, і претензії Людовика на англійський трон закінчились нічим.

Родовід

У мистецтві

Іоанн Безземельний є одним з героїв різних художніх творів, фільмів і серіалів.

Художні твори

Фільми та серіали

Відеоігри

Примітки

  1. Chronique de Robert de Torigny I, 1167, p. 369
  2. Matthæi Parisiensis. Monachi Sancti Albani, Chronica Majora, Vol. II, 1166, pages 234
  3. Annales de Burton, pages 187
  4. Annales de Dunstaplia. Annales Monastici Vol. III, Annales Prioratus de Dunstaplia, Annales Monasterii de Bermundeseia (London). Luard, H. R. (ed.). 1866, pages 19
  5. Turner, p. 194; Warren, p. 253.
  6. Warren, p. 253.

Література

  • Петрушевський Д. М. Нариси з історії англійської держави та суспільства у середньовіччі, 4 вид., М., 1937
  • Калмикова О. В. Іоанн Безземельний // Велика енциклопедія Кирила та Мефодія — 2004
  • Велика радянська енциклопедія
  • Turner, Ralph V. (2009) King John: England's Evil King? [ 22 травня 2020 у Wayback Machine.] Stroud, UK: History Press. .
  • Warren, W. Lewis. (1991) King John. [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] London: Methuen.

Посилання

  • Kings of England 1154-1485 (Anjou). Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011. (англ.)
  • Олена Сізова. Елеонора де Пуату Аквітанська та її родина як творці європейської куртуазності. Історико-мистецтвознавчий портал "Монсальват". Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011. (рос.)
Попередник:
Річард I Левове Серце 		Король Англії
1199-1216
{{{роки}}} 		Наступник:
Генріх III
Попередник:
Річард I Левове Серце 		Лорд Ірландії
1199-1216
{{{роки}}} 		Наступник:
Генріх II
Попередник:
Річард I Левове Серце 		Герцог Аквітанії
1199-1216
{{{роки}}} 		Наступник:
Генріх III
Попередник:
Річард IV Левове Серце 		Герцог Нормандії
1199-1204
{{{роки}}} 		Наступник:
Земля відійшла до Франції

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Ioann I Ioann I Bezzemelnij angl John of England takozh Dzhon Le klend angl John Lackland u literaturi Korol Dzhon 24 grudnya 1166 19 zhovtnya 1216 korol Angliyi z 1199 roku ta gercog Akvitaniyi z dinastiyi Plantagenetiv Molodshij p yatij sin Genriha II ta Aliyenor Akvitanskoyi Faktichnij pravitel Angliyi z 1189 roku koli jogo brat Richard I Levove Serce pishov u Tretij hrestovij pohid Ioann vtrativ do 1205 roku Normandiyu i majzhe vsi volodinnya Angliyi na teritoriyi Franciyi zaznavshi porazki vid Filipa II Avgusta Jogo represivna politika i zrostayuchi podatki prizveli do konfliktu z baronami i voni jogo zmusili pidpisati Veliku hartiyu vilnostej v 1215 r Piznishe vin vidriksya vid neyi sho stalo prichinoyu pershoyi Baronskoyi vijni 1215 1217 pid chas yakoyi vin pomer Mav takozh prizvisko M yakij mech Ne cherez problemi v osobistomu zhitti oskilki mav 5 ditej z Izabelloyu Angulemskoyu a cherez te sho za jogo pravlinnya Anzhujska imperiya vtratila praktichno vsi kontinentalni volodinnya dzherelo Ioann I Bezzemelnij angl John Lackland tur Yurtsuz John osman یورتسوز ژوهن Ioann I Bezzemelnij Korol Angliyi Koronaciya 27 travnya 1199 Poperednik Richard I Levove Serce Nastupnik Genrih III Im ya pri narodzhenni Dzhon PlantagenetNarodzhennya 24 grudnya 1167 1167 12 24 OksfordSmert 19 zhovtnya 1216 1216 10 19 48 rokiv Nyuark on TrentPrichina smerti dizenteriyaPohovannya AngliyaKrayina Korolivstvo AngliyaRid PlantagenetiBatko Genrih II Korotkij PlashMati Eleonora AkvitanskaShlyub Izabella grafinya GlosterskaDiti Genrih Richard Ioanna Izabella Eleonora 12 nezakonnih nashadkiv Mediafajli b u VikishovishiMolodistvkazuye sho Ioann narodivsya 1167 roku Todi yak Matvij Parizkij j Annali Bertona vkazuyut sho Ioann narodivsya 1166 roku vidnosyat narodzhennya Ioanna do 1165 roku odnak u nih vidsutnij paragraf pro podiyi 1166 roku Yak bulo napisano za sto rokiv po tomu v kanoni Laona Ioanna nazvali na chest Ioanna Bogoslova u chij den 27 grudnya vin narodivsya U 1171 roci Ioann buv zaruchenij z dochkoyu Gumberta III grafa Savojskogo Na vidminu vid starshih brativ Ioann hoch i buv ulyublenim sinom Genriha ne otrimav vid batka zhodnogo z velikih zemelnih volodin u Franciyi za sho jogo prozvali Bezzemelnim Odnak Ioannu distalis znachni volodinnya v Angliyi j bulo podarovano volodinnya Irlandiyeyu 1177 rik Vin virushiv do Irlandiyi 1185 roku ukripivshi tam anglijsku administraciyu ta zasnuvavshi kilka zamkiv ale za kilka misyaciv povernuvsya do Angliyi osterigayuchis sutichok z ta ne mayuchi dostatno koshtiv Pislya zakolotu starshih brativ proti batka naprikinci jogo pravlinnya j nastupnoyi borotbi pidtrimav svogo brata Richarda Levove Serce yakij 1189 roku i zajnyav prestol Ioann otrimav pidtverdzhennya volodinnya svoyimi zemlyami yaki prinosili 6 000 funtiv na rik j odruzhivsya z spadkoyemiceyu grafstva Gloster U nih ne bulo ditej ta nezadovgo do chi nevdovzi pislya jogo koronaciyi yihnij shlyub bulo rozirvano na pidstavi krovnoyi sporidnenosti tomu yiyi ne vvazhayut korolevoyu U vidpovid na progoloshennya Richardom 1190 roku svoyim nastupnikom sina pomerlogo brata Dzheffri Ioann porushiv slovo ne vstupati v Angliyu poki Richard bude u hrestovomu pohodi i sprobuvav skinuti regenta Richarda Ce dalo privid zobraziti jogo zlodiyem u starovinnij legendi pro Gerevarda yaku u podalshomu peretvorili na legendu pro Robin Guda Diznavshis sho Richard pislya povernennya z pohodu buv zahoplenij u polon v Nimechchini imperatorom Genrihom VI Ioann poprohav Genriha yakomoga dovshe ne vipuskati Richarda uklavshi soyuz iz francuzkim korolem Filippom II Avgustom ta sprobuvav zahopiti kontrol nad Angliyeyu U 1193 roci vin buv zmushenij uklasti peremir ya ale stosunki z Filippom ne perervav i gotuvav zakolot Vidpoviddyu Richarda stalo vignannya Ioanna ta konfiskaciya jogo zemel Lishe 1195 roku Richard chastkovo probachiv Ioanna i vin otrimav nazad chastinu svoyih volodin a she zgodom Richard jogo progolosiv spadkoyemcem anglijskogo prestolu PravlinnyaIoann I Bezzemelnij pidpisuye Veliku Hartiyu malyunok u knizi Cassell s History of England 1902 Na prestol Ioann I zijshov po smerti Richarda I Levove Serce 1199 roku U Artura I sina starshogo brata Ioanna Dzheffri buli bilsh zakonni pretenziyi na prestol j bagato normandskih aristokrativ u Franciyi vidmovilis pidtrimuvati Ioanna Odnak Artur viris na kontinenti tomu naselennya ostrova hotilo bachiti korolem hoch i nelyubimogo ale ridnogo Ioanna Baroni rozumiyuchi svoye slabke stanovishe zvernulis za dopomogoyu do francuzkogo korolya Filippa II Avgusta vasalom yakogo buv Ioann u svoyih francuzkih volodinnyah Okrim togo u 1200 roci Ioann rozluchivsya j cogo razu odruzhivsya z Izabelloyu Angulemskoyu zabravshi yiyi z pid vincya u svogo vasala Toj takozh poskarzhivsya na ce Filipu U 1202 roci Filip viklikav Ioanna do dvoru i koli toj vidmovivsya vtorgsya do Normandiyi ta podaruvav Arturu majzhe vsi volodinnya Ioanna u Franciyi U hodi vijni Artur vzyav v oblogu svoyu babusyu Aliyeonor Akvitansku v zamku Mirabo Zamok legko b zdavsya yakbi 80 richna Aliyenor ne organizuvala jogo oboronu tak sho zahisniki protrimalis kilka dniv do 31 lipnya 1202 roku koli do zamku pidijshov Ioann zi svoyimi vijskami j uzyav Artura v polon Artura spochatku uv yaznili v zamku Falez pid naglyadom ta Ioann nibito viddav nakaz vikoloti jomu ochi yakogo ne vikonav H yubert U 1203 roci Artura pereveli do Ruanu pid naglyad j podalsha jogo dolya nevidoma hocha Ioanna zvichajno pidozryuyut u jogo smerti U podalshomu vijna trivala dlya anglijciv nevdalo Ioann mav finansovi problemi jogo povodzhennya z Arturom i polonenimi ne dodalo jomu pribichnikiv a Filipp kontratakuvav U 1203 roci buv zahoplenij zamok Gajar Jogo splanuvav Richard yak cilkovito nepristupnij ale Ioann nakazav pid chas budivnictva zrobiti neveliki modifikaciyi j same cherez nih zamok buv nim vzyatij U 1204 roci zdavsya Ruan Vnaslidok vijskovih dij 1202 1204 rokiv Ioann vtrativ znachnu chastinu anglijskih volodin na kontinenti Normandiyu Men Anzhu chastinu Puatu potim Turen ugoda 1206 roku z Filipom II U 1207 roci papa Inokentij III priznachiv novogo arhiyepiskopa Kenterberijskogo Namagayuchis posiliti svoyu vladu Ioann vidmovivsya viznati jogo pislya chogo papa naklav na Angliyu interdikt 1208 rik a Ioann pochav konfiskovuvati cerkovni zemli U 1209 roci papa vidluchiv Ioanna vid cerkvi a 1212 roku zvilniv anglijciv vid prisyagi korolyu tobto teoretichno skinuv jogo U 1213 roci Filipp II domovivsya z papoyu pro vtorgnennya v Angliyu z metoyu skidannya Ioanna j uzhe zibrav flot ale rozgromiv jogo poblizu Damme Odnak do togo chasu Ioann vzhe virishiv pripiniti svoyu borotbu pid tiskom legata Pandulfa Korol pidkorivsya papi j viznav sebe jogo vasalom zobov yazavshis splachuvati po 1 000 marok shoroku Tilki 1214 roku interdikt bulo znyato U 1211 roci Ioann pridushiv povstannya vallijciv 1214 roku anglijci znovu vstupili v konflikt iz francuzami v soyuzi z imperatorom Ottonom IV i grafom Ferranom Flandrskim Soyuzniki zaznali nishivnoyi porazki u bitvi pid Buvinom 27 lipnya Velika hartiya vilnostej Dokladnishe Velika hartiya volnostej Nevdala zovnishnya i vnutrishnya politika fiskalnij ta politichnij tisk Ioanna na krupnih feodaliv sho chasto suprovodzhuvavsya vidvertim svavillyam sprichinili 1215 roku povstannya baroniv yake pidtrimali duhovenstvo licari j mistyani Pid tiskom povstanciv Ioann Bezzemelnij 15 chervnya 1215 roku pidpisav Veliku hartiyu vilnostej Ne zbirayuchis vikonuvati obicyanki yaki v nij mistilis Ioann nezabarom zaluchiv najmanciv z kontinentu i pochav iz novimi silami napadati na baroniv Papa pidtrimav svogo vasala Ioanna skasuvav Hartiyu ta prigroziv vidluchiti vid cerkvi povstalih baroniv Duhovnij nathnennik povstannya arhiyepiskop Stefan Lengton vidmovivsya zachituvati papski vkazivki i jogo viklikali do Rimu na Chetvertij Lateranskij sobor Ioann atakuvav zamki povstalih baroniv odin za odnim a za vidsutnosti Lengtona baroni ne zmogli dati skoordinovanu vidsich Vid bezsillya voni zaklikali na tron francuzkogo spadkovogo princa majbutnogo Lyudovika VIII yakij nevdovzi visadivsya v Kenti ta jogo vigolosili v Londoni korolem hoch i ne koronovanim Shlyub ta ditiV 1189 roci odruzhivsya z Izabelloyu dochkoyu ta spadkoyemiceyu 2 go grafa Gloster z yakoyu ne mav ditej Shlyub buv anulovanij 24 serpnya 1200 roku vzyav shlyub z Izabelloyu Angulemskoyu z yakoyu mav p yatero ditej Genrih 1207 1272 majbutnij korol Angliyi Genrih III Richard 1209 1272 graf Kornuola Ioanna 1210 1238 druzhina Oleksandra II korolya Shotlandiyi Izabella 1214 1241 druzhina Fridriha II imreratora Svyashennoyi rimskoyi imperiyi Eleonora 1215 1275 v rershomu shlyubi z Vilgelmom Marshalom 2 m grafom Pembruk v drugomu shlyubi z Simon de Monfor 6 j graf Lester Krim togo mav chislennih bastardiv SmertU veresni 1216 roku Ioann pochav novu energijnu ataku Vin virushiv iz Kotsvoldu vdav nastup shob zvilniti oblozhenij Vindzorskij zamok i atakuvav na shid navkolo Londona do Kembridzha shob rozdiliti kontrolovani povstancyami rajoni Linkolnshiru ta Shidnoyi Angliyi Zvidti vin virushiv na pivnich shob znyati oblogu povstanciv u Linkolni i povernuvsya na shid do Linna jmovirno shob zamoviti podalshi postachannya z kontinentu Ioann I vidstupayuchi peretinav zi svoyim obozom en u Shidnij Angliyi i zahoplenij nespodivanim priplivom vtrativ use zoloto j koshtovnosti Vin ne zmig perenesti takogo udaru j pomer 18 chi 19 zhovtnya u Nyuarku Linkolnshir vid dizenteriyi u podalshomu hodili chutki sho jogo otruyili mish yakom Ioanna pohovali u u misti Vuster Spadkoyemcem Ioanna stav jogo dev yatirichnij sin Genrih iz regentstvom Vilyama Marshala grafa Pembruk Baroni viznali jogo i pretenziyi Lyudovika na anglijskij tron zakinchilis nichim RodovidU mistectviIoann Bezzemelnij ye odnim z geroyiv riznih hudozhnih tvoriv filmiv i serialiv Hudozhni tvori Vilyam Shekspir Istorichnij chasopis Korol Ioann Valter Skott Roman Ajvengo P yesa Lev uzimku Cikl fantastichnih romaniv Filipa Hose Farmera Svit Richki Filmi ta seriali Ajvengo SShA 1952 rik v roli Ioanna Lev uzimku Velika Britaniya 1968 rik v roli Ioanna Robin Gud multfilm 1973 Robin ta Merien SShA 1976 v roli Ioanna Iyen Golm Ajvengo SShA 1982 rik v roli Ioanna Ronald Pikap Balada pro doblesnogo licarya Ajvengo SRSR 1983 rik v roli Ioanna Algimantas Masyulis Lev uzimku SShA 2003 rik v roli Ioanna Robin Gud teleserial Velika Britaniya 2006 rik v roli Ioanna Tobi Stivens Robin Gud Velika Britaniya i SShA 2010 rik rezhiser Ridli Skott v roli Ioanna Bezzemelnogo Oskar Ajzek Zaliznij licar Velika Britaniya i SShA 2011 rik v roli Ioanna Pol Dzhamatti Videoigri Robin Gud Legenda Shervudu pid im yam princa Dzhona PrimitkiChronique de Robert de Torigny I 1167 p 369 Matthaei Parisiensis Monachi Sancti Albani Chronica Majora Vol II 1166 pages 234 Annales de Burton pages 187 Annales de Dunstaplia Annales Monastici Vol III Annales Prioratus de Dunstaplia Annales Monasterii de Bermundeseia London Luard H R ed 1866 pages 19 Turner p 194 Warren p 253 Warren p 253 LiteraturaPetrushevskij D M Narisi z istoriyi anglijskoyi derzhavi ta suspilstva u serednovichchi 4 vid M 1937 Kalmikova O V Ioann Bezzemelnij Velika enciklopediya Kirila ta Mefodiya 2004 Velika radyanska enciklopediya Turner Ralph V 2009 King John England s Evil King 22 travnya 2020 u Wayback Machine Stroud UK History Press ISBN 978 0 7524 4850 3 Warren W Lewis 1991 King John 5 serpnya 2020 u Wayback Machine London Methuen ISBN 0 413 45520 3PosilannyaKings of England 1154 1485 Anjou Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2011 angl Olena Sizova Eleonora de Puatu Akvitanska ta yiyi rodina yak tvorci yevropejskoyi kurtuaznosti Istoriko mistectvoznavchij portal Monsalvat Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2011 ros Poperednik Richard I Levove Serce Korol Angliyi 1199 1216 roki Nastupnik Genrih III Poperednik Richard I Levove Serce Lord Irlandiyi 1199 1216 roki Nastupnik Genrih II Poperednik Richard I Levove Serce Gercog Akvitaniyi 1199 1216 roki Nastupnik Genrih III Poperednik Richard IV Levove Serce Gercog Normandiyi 1199 1204 roki Nastupnik Zemlya vidijshla do Franciyi

Дата публікації:
Топ