Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фла́ндрський дім (фр. Maison de Flandre) — франкський шляхетний рід. Походить від васалів імператора Карла Великого. Поділявся на декілька гілок, які володіли різними графствами на території Франкського королівста (Франції): Фландрська головна гілка (графи Фландрські), Еноська гілка (), Булонська гілка (графи Булонські). Представник Булонської гілки — Готфрід дав початок Булонській династії, що правила у Єрусалимському королівстві й носила титул . Також — Балдуїнський дім (фр. Maison de Baudouin) або Балдуїни, Бодуеніди (фр. Baudouinides).
Герби
-
![image]()
Фландрські графи (старий, уявний) -
![image]()
Фландрські графи (новий, дійсний) -
![image]()
Еноські графи (старий) -
![image]()
Булонські графи -
![image]()
Єрусалимські королі -
![image]()
Латинські імператори
Історія
Походження
Про походження першого графа Фландрії хроністи повідомляють, що його пращуром був Лідріс або Лідерік, сір Гарлебекський, який отримав у ленне володіння від Карла Великого безплідні землі, які були нічого не варті й укриті болотами. Його син Енгеран, а потім його онук Одасе (Audacer) мали, подібно до нього, звання королівських лісничих (forestarii). Відомо, що 836 року помер дехто граф Лідерік і що Енгеран, відомий своєю участю в роздорах та інтригах останніх Каролінгів, мав, як і Одасе, титул графа та світського абата монастиря Сен-П’єр у Генті. Сином графа Одасе був Бодуен (Балдуїн) I.
Графи Фландрії
Бодуен (Балдуїн) I Залізна Рука (пом. 879), ймовірно, вже мав значну могутність у північних областях басейну Шельди, де він воював із норманами. У 862 році він викрав дочку короля Франції Карла II Лисого Юдиф, вдову англосаксонського короля , із Санліса, де вона перебувала під наглядом кількох духовних осіб. Незважаючи на протести Карла, на його відмову погодитись на цей шлюб та погрози, що він позбавить Балдуїна його ленних володінь, Бодуен відмовився видати дружину і вдав, ніби хоче укласти союз із норманами, після чого Карл був змушений визнати свого зятя. Бодуен зміг, завдяки цьому, приєднати до своїх родових володінь багатий спадок своєї дружини і став першим графом Фландрії.
Із синів Бодуена I молодший, (бл. 867 — 17 червня 896) був графом Камбре, після вбивства якого графство успадкував чоловік його єдиної дочки, (пом. бл. 948). Старший же син Бодуена I, Бодуен (Балдуїн) II Лисий (863/865 — 10 вересня 918) успадкував Фландрію. Скориставшись припиненням нападів норманів, він узявся за розширення кордонів своєї держави на південь. Він активно втручався до міжусобиць, що відбувались у Франції після усунення імператора Карла III Товстого, балансуючи між Едом Нейстрійським і Карлом Простуватим. При цьому Бодуен не дуже перебирав засобами. В результаті до кінця його правління Фландрія почала межувати з Вермандуа та Нормандією, окрім того йому належала значна частина морського узбережжя між Звіном і Соммою. Окрім того він одружився з англосаксонською принцесою, дочкою Альфреда Великого, поклавши початок зв’язкам між Фландрією та Англією.
Старший син Бодуена II, Арнульф I Великий (885/889 — 27 березня 965), що спадкував батьку 918 року, завершив справу батька. Він остаточно заволодів у 932—933 роках Аррасом, після 941 року — Дуе, а 948 року — Монтреєм-сюр-Мер. Він був одним з наймогутніших та найбагатших князів свого часу. Він привласнив собі титул маркграфа, яким користувались його наступники до початку XII століття. Але на шляху подальших завоювань стало Нормандське герцогство, що перекривало йому на річці Канш шлях на південь. Він намагався усіма засобами знищити свого суперника. Для цього Арнульф уклав союз проти герцога Нормандії Вільгельма I з королями Людовіком IV Заморським і Лотаром. У підсумку Арнульф наказав убити герцога Вільгельма під час одного побачення в Пікіньї 17 грудня 942 року. Але у запеклій боротьбі між Фландрією та Нормандією обидві сторони виявились однаково сильними, і їм не вдалось здолати одна одну.
У 958 році Арнульф відмовився від влади на користь свого сина Бодуена (Балдуїна) III Молодого (бл. 940 — 1 січня 962), але той 962 року раптово помер, після чого Арнульф знову повернувся до влади. Після його смерті 965 року йому спадкував малолітній син Бодуена III, Арнульф II (961/962 — 30 березня 988). Король Лотар спробував скористатись малолітством графа Арнульфа й захопити Фландрію, вторгшись до неї. Король зміг захопити Теруан, Сен-Поль, Дуе й Аррас, але після втручання імператора Оттона I, покликаного єпископом Камбре, був змушений відступити і втратив захоплені землі. Після смерті короля Франції Людовіка V у 987 році Арнульф II підтримав претензії на престол Карла Лотарінгського й не визнав обрання королем Гуго Капета. У підсумку Гуго здійснив похід на Фландрію, захопивши більшу її частину. В результаті Арнульф був змушений примиритись й визнати себе васалом Франції.
Арнульфу 988 року спадкував його старший син, Бодуен (Балдуїн) IV Бородатий (бл. 980 — 30 травня 1035). Він залишив південну частину своїх володінь в руках васалів, графів Гіна, Есдена й Сен-Поля, зосередивши свої зусилля на розширенні Фландрії на схід. У 1006 році він захопив Валансьєн. Тільки 1007 року імператору Генріху II вдалось змусити за допомогою короля Франції й герцога Нормандії повернути місто. До 1012 року імператор був змушений віддати Бодуену острів Вальгерен з чотирма іншими островами (в Зеландії) й область Чотирьох округів, що поклало початок так званої , а також , завдяки чому Бодуен IV став також васалом імператора. Його син Бодуен (Балдуїн) V Лілльський (бл. 1012 — 1 вересня 1067) скористався повстанням герцога Лотарингії Готфріда Бородатого, заволодівши усією областю, розташованою між Шельдою та , зумівши утримати її за собою. Він був одружений з дочкою короля Франції Роберта II. У 1060—1065 роках він був регентом Франції при малолітньому королі Філіпі I. Він придушив повстання проти Філіпа, упродовж всього часу правління розпоряджався прибутками королівства. Окрім цього Бодуен відмовився від війн з Нормандією, видавши за її герцога Вільгельма, майбутнього короля Англії, свою дочку Матильду. Також Бодуен зміг вигідно одружити своїх синів. Старший, Бодуен (Балдуїн) VI (бл. 1029 — 10 липня 1070) у 1051 році одружився з Рішильдою, вдовою графа Ено , завдяки чому незважаючи на протести імператора успадкував графство. Молодший, Роберт I Фризький (1031 — 13 жовтня 1093), у 1063 році одружився з Гертрудою Саксонською, вдовою графа Голландії , завдяки чому став опікуном малолітнього графа .
Після смерті батька 1067 року Бодуен VI об’єднав Фландрію та Ено. Але після його смерті 1070 року його сини Арнульф III (бл. 1055 — 22 лютого 1071) і (бл. 1056 — 8 червня 1098) залишились малолітніми під опікою матері. Й цим вирішив скористатись брат Бодуена VI, Роберт, який організував повстання у 1070 році, завдяки якому він захопив Гент та проголосив себе графом Фландрії. Арнульф та його мати звернулись по допомогу до короля Франції Філіпа I, отримавши також підтримку графа Герефорда Вільяма Фіц-Осберна, який привів армію з Нормандії. 22 лютого 1071 року поблизу гори Кассель відбулась битва, в результаті якої Арнульф і Вільям загинули. Король Філіп невдовзі примирився з Робертом I і визнав його графом Фландрії, а Рихільда з Бодуеном оселились в Ено, закликавши на допомогу імператора. Після тривалої боротьби Бодуен II помирився з дядьком. Він став родоначальником лінії Ено Фландрського дому.
Роберт I переніс столицю графства до Брюгге. За його правління Фландрія остаточно стала християнською країною. Він підтримував свого пасинка Дірка V у боротьбі проти єпископа Утрехта й герцога Нижньої Лотарингії Готфріда Горбатого. Він ворогував із королем Англії Вільгельмом I, для боротьби з яким Роберт уклав союз із королем Данії Кнудом VI, видавши за нього свою дочку . У 1087—1090 роках він здійснив паломництво в Єрусалим.
Старший син Роберта I, Роберт II Єрусалимський (бл. 1065 — 5 жовтня 1111) спадкував батьку 1093 року. Він зміг ще більше розширити свої володіння. У 1097 році Роберт взяв участь у Першому хрестовому поході. Він зблизився з Францією, вбачаючи у ній союзника проти короля Англії. Його син Бодуен VII (1093 — 17 червня 1119) спадкував батьку 1111 року. Він продовжив політику батька стосовно Англії. Бодуен помер 1119 року від поранення, отриманого в Нормандії. Дітей він не залишив, а престол передав сину своєї сестри, данському принцу , вихованому при фландрському дворі.
Після смерті Карла Доброго на престол також претендував (бл. 1070—1165), незаконний син брата Роберта II — Філіпа ван Ло (пом. до 1127). Він був останнім представником фландрської гілки дому.
Графи Ено
(бл. 1056 — 8 червня 1098) став родоначальником другого дому Ено. Після безуспішної боротьби з дядьком, графом Фландрії Робертом I, він примирився із ним. У 1097 році він вирушив у Перший хрестовий похід, під час якого загинув. Він залишив кілька синів та дочок. Від молодшого сина, Арнольда, пішла гілка сеньйорів де Рель, що згасла 1287/1288 року. А старший син, (1188—1220) успадкував Ено. Він висунув права на Фландрію після смерті Бодуена VII, але безуспішно. Йому спадкував старший син (бл. 1108 — 8 листопада 1171). За часів його малолітства до 1127 року регентшею графства була його мати, Іоланда Гелдернська. Вона домоглась заручин сина з Алісою Намюрською (бл. 1115—1169), з якою Бодуен одружився близько 1130 року. Завдяки цьому шлюбу 1189 року після припинення перейшло до сина Бодуена IV.
Бодуен IV безуспішно висував права на Фландрію у 1127 році після смерті Карла Доброго, й потім у 1128 році після смерті Вільгельма Клітона. У 1147 році Бодуен спробував знову захопити Фландрію, скориставшись тим, що її граф Тьєррі Ельзаський вирушив у хрестовий похід. Але спроба завершилась нічим. У 1151 році Тьєррі та Бодуен уклали мир. 1161 року Бодуен одружив свого сина Бодуена з дочкою Тьєррі Маргаритою, що дозволило йому за 40 років отримати Фландрію.
Графи Ено, Фландрії й Намюра
Бодуен V (1150 — 17 грудня 1195) спадкував батьку в Ено 1171 року. Він зблизився зі своїм шурином, графом Фландрії Філіпом I Ельзаським, уклавши з ним 1177 року угоду про союз. У 1180 році Бодуен видав свою дочку Ізабеллу за короля Франції Філіпа II Августа, який отримав як придане Артуа. 1189 року Бодуен отримав від імператора графство Намюр, зведене у маркграфство, а 1191 року після смерті Філіпа Ельзаського отримав Фландрію. За Намюр йому довелось вести війну з братом дружини Генріхом I Намюрським, з якої він вийшов переможцем 1194 року.
Бодуен V залишив кількох синів. Фландрію й Ено успадкував його старший син Бодуен (Балдуїн) IX (1171—1205), Намюр отримав другий син, (1175 — 12 жовтня 1212). Ставши графом, Бодуен IX на відміну від батька став прибічником короля Англії. У 1200 році йому вдалось за Перронською угодою отримати північ Артуа, а також суверенітет над Гіном, Арром та Бетюном. А 1202 року він разом зі своїми молодшими братами Генріхом та Есташем вирушив у Четвертий хрестовий похід, залишивши регентом Фландрії Філіпа Намюрського, а регентом Ено — свого побічного брата Віллема де Вершина. В результаті цього походу Бодуена було обрано імператором Латинської імперії, але 1205 року потрапив у полон, де й помер. В Латинській імперії йому спадкував брат Генріх (бл. 1176 — 11 липня 1216). Ще один брат, (пом. після 1217) у 1210—1216 роках був регентом Фессалонік.
Бодуен IX залишив тільки двох дочок, Жанну (1188 — 5 грудня 1144) й Маргариту II (2 червня 1202 — 10 лютого 1180), які послідовно правили у Фландрії та Ено. Інші брати Бодуена IX дітей не залишили.
Існувала ще лінія сеньйорів Себург, родоначальником якої був брат Бодуена V, Генріх (пом. після 1207). Вона згасла у 1-й половині XIII століття. Також існувала побічна лінія сеньйорів де Вершин, родоначальником якої був незаконний син Бодуена IV де Ено — Віллем де Вершин, регент Ено у 1201—1205 роках. Останній представник цієї лінії, Жан III де Вершин (пом. 25 жовтня 1415) загинув у битві під Азенкуром.
Династії, які, можливо, походять від Фландрського дому
Деякі спеціалісти виводять із Фландрського дому такі роди:
- Булонський дім. Його родоначальником вважається граф Булоні Адалульф (пом. 933). Можливо, він був сином Бодуена II Лисого, графа Фландрії. Але існують й інші версії його походження.
- , , . Їхній можливий пращур , Ангерран I, граф Гента, Куртре й Турне у 853—866 роках і граф де Ено у 870—880 роках був сином графа Ангеррана (пом. 851), діда Бодуена I Залізна Рука. Ймовірним онуком Ангеррана I був Ангерран II, граф Ено у 920—925 роках.
Родовід
Примітки
- Піррен, стор.48
- Sur l’origine des comtes de Ponthieu et la diffusion du prénom Enguerrand[недоступне посилання з травня 2019].
Див. також
Література
- Піренн А.: Середньовічні міста Бельгії
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фландрський дім Counts of Flanders. Foundation for Medieval Genealogy. 14 травня 2007. Процитовано 23 листопада 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Flandriya znachennya Fla ndrskij dim fr Maison de Flandre frankskij shlyahetnij rid Pohodit vid vasaliv imperatora Karla Velikogo Podilyavsya na dekilka gilok yaki volodili riznimi grafstvami na teritoriyi Frankskogo korolivsta Franciyi Flandrska golovna gilka grafi Flandrski Enoska gilka Bulonska gilka grafi Bulonski Predstavnik Bulonskoyi gilki Gotfrid dav pochatok Bulonskij dinastiyi sho pravila u Yerusalimskomu korolivstvi j nosila titul Takozh Balduyinskij dim fr Maison de Baudouin abo Balduyini Boduenidi fr Baudouinides Gerb Flandrskogo domu grafiv flandrskihGerbiFlandrski grafi starij uyavnij Flandrski grafi novij dijsnij Enoski grafi starij Bulonski grafi Yerusalimski koroli Latinski imperatoriIstoriyaPohodzhennya Pro pohodzhennya pershogo grafa Flandriyi hronisti povidomlyayut sho jogo prashurom buv Lidris abo Liderik sir Garlebekskij yakij otrimav u lenne volodinnya vid Karla Velikogo bezplidni zemli yaki buli nichogo ne varti j ukriti bolotami Jogo sin Engeran a potim jogo onuk Odase Audacer mali podibno do nogo zvannya korolivskih lisnichih forestarii Vidomo sho 836 roku pomer dehto graf Liderik i sho Engeran vidomij svoyeyu uchastyu v rozdorah ta intrigah ostannih Karolingiv mav yak i Odase titul grafa ta svitskogo abata monastirya Sen P yer u Genti Sinom grafa Odase buv Boduen Balduyin I Grafi Flandriyi Dokladnishe Spisok praviteliv Flandriyi Boduen Balduyin I Zalizna Ruka pom 879 jmovirno vzhe mav znachnu mogutnist u pivnichnih oblastyah basejnu Sheldi de vin voyuvav iz normanami U 862 roci vin vikrav dochku korolya Franciyi Karla II Lisogo Yudif vdovu anglosaksonskogo korolya iz Sanlisa de vona perebuvala pid naglyadom kilkoh duhovnih osib Nezvazhayuchi na protesti Karla na jogo vidmovu pogoditis na cej shlyub ta pogrozi sho vin pozbavit Balduyina jogo lennih volodin Boduen vidmovivsya vidati druzhinu i vdav nibi hoche uklasti soyuz iz normanami pislya chogo Karl buv zmushenij viznati svogo zyatya Boduen zmig zavdyaki comu priyednati do svoyih rodovih volodin bagatij spadok svoyeyi druzhini i stav pershim grafom Flandriyi Iz siniv Boduena I molodshij bl 867 17 chervnya 896 buv grafom Kambre pislya vbivstva yakogo grafstvo uspadkuvav cholovik jogo yedinoyi dochki pom bl 948 Starshij zhe sin Boduena I Boduen Balduyin II Lisij 863 865 10 veresnya 918 uspadkuvav Flandriyu Skoristavshis pripinennyam napadiv normaniv vin uzyavsya za rozshirennya kordoniv svoyeyi derzhavi na pivden Vin aktivno vtruchavsya do mizhusobic sho vidbuvalis u Franciyi pislya usunennya imperatora Karla III Tovstogo balansuyuchi mizh Edom Nejstrijskim i Karlom Prostuvatim Pri comu Boduen ne duzhe perebirav zasobami V rezultati do kincya jogo pravlinnya Flandriya pochala mezhuvati z Vermandua ta Normandiyeyu okrim togo jomu nalezhala znachna chastina morskogo uzberezhzhya mizh Zvinom i Sommoyu Okrim togo vin odruzhivsya z anglosaksonskoyu princesoyu dochkoyu Alfreda Velikogo poklavshi pochatok zv yazkam mizh Flandriyeyu ta Angliyeyu Starshij sin Boduena II Arnulf I Velikij 885 889 27 bereznya 965 sho spadkuvav batku 918 roku zavershiv spravu batka Vin ostatochno zavolodiv u 932 933 rokah Arrasom pislya 941 roku Due a 948 roku Montreyem syur Mer Vin buv odnim z najmogutnishih ta najbagatshih knyaziv svogo chasu Vin privlasniv sobi titul markgrafa yakim koristuvalis jogo nastupniki do pochatku XII stolittya Ale na shlyahu podalshih zavoyuvan stalo Normandske gercogstvo sho perekrivalo jomu na richci Kansh shlyah na pivden Vin namagavsya usima zasobami znishiti svogo supernika Dlya cogo Arnulf uklav soyuz proti gercoga Normandiyi Vilgelma I z korolyami Lyudovikom IV Zamorskim i Lotarom U pidsumku Arnulf nakazav ubiti gercoga Vilgelma pid chas odnogo pobachennya v Pikinyi 17 grudnya 942 roku Ale u zapeklij borotbi mizh Flandriyeyu ta Normandiyeyu obidvi storoni viyavilis odnakovo silnimi i yim ne vdalos zdolati odna odnu U 958 roci Arnulf vidmovivsya vid vladi na korist svogo sina Boduena Balduyina III Molodogo bl 940 1 sichnya 962 ale toj 962 roku raptovo pomer pislya chogo Arnulf znovu povernuvsya do vladi Pislya jogo smerti 965 roku jomu spadkuvav malolitnij sin Boduena III Arnulf II 961 962 30 bereznya 988 Korol Lotar sprobuvav skoristatis malolitstvom grafa Arnulfa j zahopiti Flandriyu vtorgshis do neyi Korol zmig zahopiti Teruan Sen Pol Due j Arras ale pislya vtruchannya imperatora Ottona I poklikanogo yepiskopom Kambre buv zmushenij vidstupiti i vtrativ zahopleni zemli Pislya smerti korolya Franciyi Lyudovika V u 987 roci Arnulf II pidtrimav pretenziyi na prestol Karla Lotaringskogo j ne viznav obrannya korolem Gugo Kapeta U pidsumku Gugo zdijsniv pohid na Flandriyu zahopivshi bilshu yiyi chastinu V rezultati Arnulf buv zmushenij primiritis j viznati sebe vasalom Franciyi Arnulfu 988 roku spadkuvav jogo starshij sin Boduen Balduyin IV Borodatij bl 980 30 travnya 1035 Vin zalishiv pivdennu chastinu svoyih volodin v rukah vasaliv grafiv Gina Esdena j Sen Polya zoseredivshi svoyi zusillya na rozshirenni Flandriyi na shid U 1006 roci vin zahopiv Valansyen Tilki 1007 roku imperatoru Genrihu II vdalos zmusiti za dopomogoyu korolya Franciyi j gercoga Normandiyi povernuti misto Do 1012 roku imperator buv zmushenij viddati Boduenu ostriv Valgeren z chotirma inshimi ostrovami v Zelandiyi j oblast Chotiroh okrugiv sho poklalo pochatok tak zvanoyi a takozh zavdyaki chomu Boduen IV stav takozh vasalom imperatora Jogo sin Boduen Balduyin V Lillskij bl 1012 1 veresnya 1067 skoristavsya povstannyam gercoga Lotaringiyi Gotfrida Borodatogo zavolodivshi usiyeyu oblastyu roztashovanoyu mizh Sheldoyu ta zumivshi utrimati yiyi za soboyu Vin buv odruzhenij z dochkoyu korolya Franciyi Roberta II U 1060 1065 rokah vin buv regentom Franciyi pri malolitnomu koroli Filipi I Vin pridushiv povstannya proti Filipa uprodovzh vsogo chasu pravlinnya rozporyadzhavsya pributkami korolivstva Okrim cogo Boduen vidmovivsya vid vijn z Normandiyeyu vidavshi za yiyi gercoga Vilgelma majbutnogo korolya Angliyi svoyu dochku Matildu Takozh Boduen zmig vigidno odruzhiti svoyih siniv Starshij Boduen Balduyin VI bl 1029 10 lipnya 1070 u 1051 roci odruzhivsya z Rishildoyu vdovoyu grafa Eno zavdyaki chomu nezvazhayuchi na protesti imperatora uspadkuvav grafstvo Molodshij Robert I Frizkij 1031 13 zhovtnya 1093 u 1063 roci odruzhivsya z Gertrudoyu Saksonskoyu vdovoyu grafa Gollandiyi zavdyaki chomu stav opikunom malolitnogo grafa Pislya smerti batka 1067 roku Boduen VI ob yednav Flandriyu ta Eno Ale pislya jogo smerti 1070 roku jogo sini Arnulf III bl 1055 22 lyutogo 1071 i bl 1056 8 chervnya 1098 zalishilis malolitnimi pid opikoyu materi J cim virishiv skoristatis brat Boduena VI Robert yakij organizuvav povstannya u 1070 roci zavdyaki yakomu vin zahopiv Gent ta progolosiv sebe grafom Flandriyi Arnulf ta jogo mati zvernulis po dopomogu do korolya Franciyi Filipa I otrimavshi takozh pidtrimku grafa Gereforda Vilyama Fic Osberna yakij priviv armiyu z Normandiyi 22 lyutogo 1071 roku poblizu gori Kassel vidbulas bitva v rezultati yakoyi Arnulf i Vilyam zaginuli Korol Filip nevdovzi primirivsya z Robertom I i viznav jogo grafom Flandriyi a Rihilda z Boduenom oselilis v Eno zaklikavshi na dopomogu imperatora Pislya trivaloyi borotbi Boduen II pomirivsya z dyadkom Vin stav rodonachalnikom liniyi Eno Flandrskogo domu Robert I perenis stolicyu grafstva do Bryugge Za jogo pravlinnya Flandriya ostatochno stala hristiyanskoyu krayinoyu Vin pidtrimuvav svogo pasinka Dirka V u borotbi proti yepiskopa Utrehta j gercoga Nizhnoyi Lotaringiyi Gotfrida Gorbatogo Vin voroguvav iz korolem Angliyi Vilgelmom I dlya borotbi z yakim Robert uklav soyuz iz korolem Daniyi Knudom VI vidavshi za nogo svoyu dochku U 1087 1090 rokah vin zdijsniv palomnictvo v Yerusalim Starshij sin Roberta I Robert II Yerusalimskij bl 1065 5 zhovtnya 1111 spadkuvav batku 1093 roku Vin zmig she bilshe rozshiriti svoyi volodinnya U 1097 roci Robert vzyav uchast u Pershomu hrestovomu pohodi Vin zblizivsya z Franciyeyu vbachayuchi u nij soyuznika proti korolya Angliyi Jogo sin Boduen VII 1093 17 chervnya 1119 spadkuvav batku 1111 roku Vin prodovzhiv politiku batka stosovno Angliyi Boduen pomer 1119 roku vid poranennya otrimanogo v Normandiyi Ditej vin ne zalishiv a prestol peredav sinu svoyeyi sestri danskomu princu vihovanomu pri flandrskomu dvori Pislya smerti Karla Dobrogo na prestol takozh pretenduvav bl 1070 1165 nezakonnij sin brata Roberta II Filipa van Lo pom do 1127 Vin buv ostannim predstavnikom flandrskoyi gilki domu Grafi Eno Dokladnishe bl 1056 8 chervnya 1098 stav rodonachalnikom drugogo domu Eno Pislya bezuspishnoyi borotbi z dyadkom grafom Flandriyi Robertom I vin primirivsya iz nim U 1097 roci vin virushiv u Pershij hrestovij pohid pid chas yakogo zaginuv Vin zalishiv kilka siniv ta dochok Vid molodshogo sina Arnolda pishla gilka senjoriv de Rel sho zgasla 1287 1288 roku A starshij sin 1188 1220 uspadkuvav Eno Vin visunuv prava na Flandriyu pislya smerti Boduena VII ale bezuspishno Jomu spadkuvav starshij sin bl 1108 8 listopada 1171 Za chasiv jogo malolitstva do 1127 roku regentsheyu grafstva bula jogo mati Iolanda Geldernska Vona domoglas zaruchin sina z Alisoyu Namyurskoyu bl 1115 1169 z yakoyu Boduen odruzhivsya blizko 1130 roku Zavdyaki comu shlyubu 1189 roku pislya pripinennya perejshlo do sina Boduena IV Boduen IV bezuspishno visuvav prava na Flandriyu u 1127 roci pislya smerti Karla Dobrogo j potim u 1128 roci pislya smerti Vilgelma Klitona U 1147 roci Boduen sprobuvav znovu zahopiti Flandriyu skoristavshis tim sho yiyi graf Tyerri Elzaskij virushiv u hrestovij pohid Ale sproba zavershilas nichim U 1151 roci Tyerri ta Boduen uklali mir 1161 roku Boduen odruzhiv svogo sina Boduena z dochkoyu Tyerri Margaritoyu sho dozvolilo jomu za 40 rokiv otrimati Flandriyu Grafi Eno Flandriyi j Namyura Boduen V 1150 17 grudnya 1195 spadkuvav batku v Eno 1171 roku Vin zblizivsya zi svoyim shurinom grafom Flandriyi Filipom I Elzaskim uklavshi z nim 1177 roku ugodu pro soyuz U 1180 roci Boduen vidav svoyu dochku Izabellu za korolya Franciyi Filipa II Avgusta yakij otrimav yak pridane Artua 1189 roku Boduen otrimav vid imperatora grafstvo Namyur zvedene u markgrafstvo a 1191 roku pislya smerti Filipa Elzaskogo otrimav Flandriyu Za Namyur jomu dovelos vesti vijnu z bratom druzhini Genrihom I Namyurskim z yakoyi vin vijshov peremozhcem 1194 roku Boduen V zalishiv kilkoh siniv Flandriyu j Eno uspadkuvav jogo starshij sin Boduen Balduyin IX 1171 1205 Namyur otrimav drugij sin 1175 12 zhovtnya 1212 Stavshi grafom Boduen IX na vidminu vid batka stav pribichnikom korolya Angliyi U 1200 roci jomu vdalos za Perronskoyu ugodoyu otrimati pivnich Artua a takozh suverenitet nad Ginom Arrom ta Betyunom A 1202 roku vin razom zi svoyimi molodshimi bratami Genrihom ta Estashem virushiv u Chetvertij hrestovij pohid zalishivshi regentom Flandriyi Filipa Namyurskogo a regentom Eno svogo pobichnogo brata Villema de Vershina V rezultati cogo pohodu Boduena bulo obrano imperatorom Latinskoyi imperiyi ale 1205 roku potrapiv u polon de j pomer V Latinskij imperiyi jomu spadkuvav brat Genrih bl 1176 11 lipnya 1216 She odin brat pom pislya 1217 u 1210 1216 rokah buv regentom Fessalonik Boduen IX zalishiv tilki dvoh dochok Zhannu 1188 5 grudnya 1144 j Margaritu II 2 chervnya 1202 10 lyutogo 1180 yaki poslidovno pravili u Flandriyi ta Eno Inshi brati Boduena IX ditej ne zalishili Isnuvala she liniya senjoriv Seburg rodonachalnikom yakoyi buv brat Boduena V Genrih pom pislya 1207 Vona zgasla u 1 j polovini XIII stolittya Takozh isnuvala pobichna liniya senjoriv de Vershin rodonachalnikom yakoyi buv nezakonnij sin Boduena IV de Eno Villem de Vershin regent Eno u 1201 1205 rokah Ostannij predstavnik ciyeyi liniyi Zhan III de Vershin pom 25 zhovtnya 1415 zaginuv u bitvi pid Azenkurom Dinastiyi yaki mozhlivo pohodyat vid Flandrskogo domu Deyaki specialisti vivodyat iz Flandrskogo domu taki rodi Bulonskij dim Jogo rodonachalnikom vvazhayetsya graf Buloni Adalulf pom 933 Mozhlivo vin buv sinom Boduena II Lisogo grafa Flandriyi Ale isnuyut j inshi versiyi jogo pohodzhennya Yihnij mozhlivij prashur Angerran I graf Genta Kurtre j Turne u 853 866 rokah i graf de Eno u 870 880 rokah buv sinom grafa Angerrana pom 851 dida Boduena I Zalizna Ruka Jmovirnim onukom Angerrana I buv Angerran II graf Eno u 920 925 rokah Rodovid li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul PrimitkiPirren stor 48 Sur l origine des comtes de Ponthieu et la diffusion du prenom Enguerrand nedostupne posilannya z travnya 2019 Div takozhSpisok praviteliv Flandriyi Flandriya grafstvo Eno grafstvo Latinska imperiyaLiteraturaPirenn A Serednovichni mista BelgiyiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Flandrskij dim Counts of Flanders Foundation for Medieval Genealogy 14 travnya 2007 Procitovano 23 listopada 2008