Ця стаття потребує істотної переробки. (26 жовтня 2021) |
Геноци́д (від грец. γένος — рід, плем'я та лат. caedo — вбиваю) — цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення національних, етнічних, расових груп населення чи народів (в першопочатковій версії Рафала Лемкіна також політичних та культурних груп).
Актом геноциду вважається:
- вбивство членів цієї групи;
- нанесення тяжких тілесних або таких, що призводять до психічного розладу, членам такої групи;
- створення членам групи умов, які розраховані на повне чи часткове її знищення;
- дії на унеможливлення народження дітей в середовищі групи;
- насильницька передача дітей від цієї групи іншій групі.
Етимологія
Рафал Лемкін у своїй праці «Axis Rule in Occupied Europe» (1944) (укр. "Правління держав “Вісі” в окупованій Європі" ) ввів термін «геноцид», скомбінувавши грецьке «Genos» (γένος) — «народ» і латинське «cīdere» — «вбивати».
Лемкін визначає геноцид у такий спосіб: «Взагалі кажучи, геноцид не означає негайне знищення нації, крім випадків, коли здійснюються масові вбивства всіх членів нації. Термін скоріше означає скоординований план дій, спрямованих на знищення суттєвих основ життя національних груп з метою їхнього знищення. Метою геноциїдального плану є розпад політичних і соціальних інститутів, культури, мови, національних почуттів, релігії та економічного існування національних груп, а також знищення особистої безпеки, свободи, здоров'я, гідності та навіть життя осіб, що належать до таких груп».
У преамбулі до Конвенції про геноцид («CPPCG») зазначається, що випадки геноциду мали місце протягом всієї історії, але терміна «геноцид» не існувало, доки Лемкін не ввів його і на Нюрнберзькому судовому процесі не почалося переслідування осіб, винних у Голокості, який Організація Об'єднаних Націй визначила як злочин геноциду в рамках міжнародного права в "Конвенції про геноцид".
Лемкін був близькии родичем жертв геноциду, він втратив 49 родичів під час Голокосту. Однак його робота з визначення геноциду як злочину належить до 1933 року, і це було спричинено .
Під час інтерв'ю з Лемкіним інтерв'юер запитав його, чому він зацікавився геноцидом. Лемкін відповів: «.. Я зацікавився темою геноциду тому, що він траплявся багато разів. Це сталося з вірменами, після цього Гітлер почав діяти».
Визначення терміну в українському та міжнародному праві
Після прийняття Резолюції ООН кримінальне законодавство багатьох держав містить визначення та заборону геноциду.
В Україні згідно з Кримінальним кодексом від 2001 року є стаття 442. Геноцид:
- Геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу, — карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
- Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів — караються арештом на термін до шести місяців або позбавленням волі на термін до п'яти років.
Таким чином «Умисне вбивство двох або більше осіб з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи утворює склад геноциду і потребує кваліфікації за
ч. 1 ст. 442 КК».
Геноцид, як міжнародний злочин вперше було визначено в Міжнародній Резолюції ООН 1946 року. У 1948 році було ухвалено «Конвенцію про попередження і покарання злочину геноциду». Також формулювання геноциду закріплене в ст. 6 Римського Статуту МКС (Міжнародного кримінального Суду).
Геноцид — крайня форма дискримінації. Геноцид може виникати як під час збройного конфлікту, так і в мирний час.
Міжнародний Суд ООН наголошує, що Конвенція містить принципи міжнародного звичаєвого права, тобто, незалежно від того, чи держава ратифікувала конвенцію про геноцид, відступ від принципів Конвенції не дозволяється.
З 1948 геноцид вважається міжнародним злочином, але в обмеженому розумінні (Конвенція, Стаття II [ 16 жовтня 2018 у Wayback Machine.]). Офіційна політика винищення у Радянському Союзі за класовим чи соціальним походженням (куркулів, офіцерів тощо) була частково винесена за дужки цього означення геноциду. Проте в початковій версії Конвенції (1946 р.) визначення геноциду включало також злочини, здійснені з політичних мотивів, але згодом вони були вилучені під тиском Радянського Союзу. Водночас за часів Сталіна щодо українців проводилися цілеспрямовані дії з метою їх повного або часткового знищення (або знешкодження) саме за етнічними (національними) мотивами.
Проблеми тлумачення терміну геноциду
Однією з проблем застосування терміну геноциду є вузькість поняття, яке закріплене юридично. Також, застосування терміну "геноцид" має бути обґрунтоване з боку наміреності вчинити акт геноциду, так як акт геноциду – спланована дія. Крім того, не існує правової ієрархії, що врегульовує місце злочин геноциду в порівнянні із злочинами проти людства.
Британський професор права Філіпп Сендс зазначає:
"Головна різниця між злочинами проти людяності й геноцидом така: злочини проти людяності – це убивство великої кількості людей. Систематичне масове убивство великої кількості людей розглядатиметься як злочин проти людяності. А геноцид зосереджується на іншому. Геноцид – це не вбивство окремих осіб, а винищення груп, іншими словами, великої кількості людей, які складають певну групу. Ці два поняття мають різні призначення. Одне має на меті захист особистості, а інше – захист групи."
Різнобій у тлумаченні геноциду призводить до застосування додаткових термінів на позначення актів ґеноциду: лінгвоцид, етноцид, урбоцид, культурний ґеноцид. Існують також відмінності тлумачення геноциду між різними країнами, особливо між тими, що є правонаступниками держав, влада яких вчиняла геноцид, та тими, людність яких зазнала геноциду.
Факти ґеноциду в історії
- Геноцид антів, скоєний аварами в 602 році.
- Геноцид індіанців (від кінця XV ст. — часу відкриття європейцями Америки).
- Геноцид черкеського народу (1763–1864) в ході Кавказьких воєн.
- Геноцид гереро і нама (1904–1907).
- Геноцид ассирійців у Туреччині (1914–1925).
- Геноцид вірмен в Туреччині (1915–1923) під час та після Першої світової війни.
- Геноцид понтійських греків у Туреччині (1914–1923).
- Геноцид українців (1932–1933) тоталітарним комуністичним режимом в СРСР.
- Голокост (1939–1945) — геноцид євреїв нацистами Німеччини під час Другої світової війни.
- Геноцид ромів (1935—1945) під час Другої світової війни.
- Геноцид сербів (1941—1945) під час Другої світової війни.
- Масові вбивства мирного населення комуністичним режимом червоних кхмерів Камбоджі (1975–1979).
- Радянсько-афганська війна (1979—1989) — унаслідок війни загинуло 1,5 млн афганців або 10 % з числа тодішнього населення Афганістану.
- Геноцид у Руанді (тутсі та хуту) (1994) — найважчий після світових війн.
- Геноцид у Сребрениці (1995) — злочин сербських сил проти боснійського мирного населення.
- Дарфурський конфлікт (Судан, 2004, 2007) — міжетнічний конфлікт в суданському регіоні Дарфур з проявами геноциду.
- Геноцид уйгурів (Сіньцзянь, КНР) — серія порушень прав людини, які уряд Китаю вчиняє проти уйгурів.
- Геноцид українців у Бучі (Київська область, Україна, 2022) — наслідок вторгнення на територію російського війська.
- Геноцид українців у Маріуполі (Донецька область, 2022) — наслідок оточення та блокування Маріуполя
Геноцид як злочин
Міжнародне право
Після Голокосту, який було скоєно нацистською Німеччиною та її союзниками до і під час Другої світової війни, Лемкін успішно агітував за загальне визнання міжнародних законів, що визначають і забороняють геноцид. У 1946 перша сесія Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй прийняла резолюцію, яка підтвердила, що геноцид є злочином за міжнародним правом, але не містила юридичного визначення цього злочину. У 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про запобігання і покарання за злочини геноциду (CPPCG), яка визначила злочин геноциду вперше.
«CPPC» прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1948 і набрала чинності 12 січня 1951 (резолюція 260 (III)). Вона містить міжнародно визнане визначення геноциду, яке було включене до національного кримінального законодавства багатьох країн, і також знайшло відображення в Римському статуті Міжнародного кримінального суду.
Стаття II Конвенції визначає геноцид як:
...будь-яку з наступних дій, скоєних з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:
(А) вбивство членів такої групи;
(Б) заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи;
(В) навмисне створення для групи таких умов життя, які розраховані на фізичне знищення її в цілому або в частині;
(Г) заходи, розраховані на запобігання дітородіння в середовищі такої групи;
(Д) насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу.
Перший проєкт Конвенції включав політичні вбивства, але ці положення були вилучені через наступні заперечення з боку деяких країн, включаючи СРСР, постійного члена Ради Безпеки, на знак політичного та дипломатичного компромісу.
СРСР стверджував, що визначення, що зазначені в Конвенції, повинні слідувати етимології терміна і, можливо, боявся більшої міжнародної уваги до власної «великої чистки». Інші країни побоювалися, що занесення політичних груп до дефініції призведе до міжнародного втручання у внутрішню політику. Однак провідний учений з питань геноциду [en] стверджує: «Ретельний розгляд не підтверджує популярне в літературі твердження, що спротив включенню політичного геноциду була радянською махінацією. Радянські погляди поділяла низка інших держав, для яких важко встановити будь-який географічній або соціальний спільний знаменник: Ліван, Швеція, Бразилія, Перу, Венесуела, Філіппіни, Домініканська Республіка, Іран, Єгипет, Бельгія і Уругвай. Виключення політичних груп обстоювалося неурядовими організаціями, Всесвітнім єврейським конгресом, що відповідало баченню природи злочину геноциду Рафаелем Лемкіним».
Мета та сфера застосування Конвенції була пізніше описана Радою Безпеки Організації Об'єднаних Націй таким чином:
Конвенція була прийнята для гуманітарних і цивілізаційних цілей. Вони полягають у забезпеченні існування певних людських груп і підтвердженні елементарних принципів гуманності та моралі. Відповідно до неї, правові зобов'язання утримуватися від геноциду визнані як “ergaomnes” – «відносно усіх».
Коли була складена Конвенція, передбачалося, що вона буде поширюватися не тільки на існуючі тоді форми геноциду, а й на “будь-які способи, які можуть бути розвинені в майбутньому, з метою знищення фізичного існування групи людей". Як підкреслюється в преамбулі Конвенції, геноцид знайшов своє місце у всіх періодах історії і має еволюціонуючий характер.
Конвенція повинна тлумачитись добросовісно,відповідно до загальноприйнятого значення її положень, в необхідному контексті, у світлі об’єкта і цілей. Крім того, текст Конвенції слід тлумачити таким чином, щоб мало сенс і значення кожне слово. Жодне словоне може бути знехтуване або розглянуте як зайве, якщо це не є абсолютно необхідним для цілісного прочитання всіх положень загалом.
Геноцид є злочином відповідно до міжнародного права, незалежно від "чи відбувається він у мирний або у воєнний час" (ст. I). Таким чином, незалежно від контексту, в якому геноцид відбувається, він є караним міжнародним злочином. Комісія експертів ООН, яка вивчала порушення міжнародногогуманітарного права, що вчинені на території колишньої Югославії.
Конкретні положення
«Намір знищення»
У 2007 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), виступив у своєму рішенні проти Джоргіча. Німеччина: "На час, коли заявник скоїв діяння у 1992 році, більшість дослідників дотримувались думки, що «намір геноциду знищити групу», відповідно до статті 220a Кримінального кодексу, має бути спрямований на біологічно-фізичне знищення захищеної групи. Проте, значна кількість дослідників дотримувалась думки, що поняття знищення групи у буквальному значенні є ширшим, ніж біологічно-фізичне знищення, і включає також знищення групи як соціальної спільноти.
У тій же постанові ЄСПЛ розглянув низку міжнародних і внутрішньодержавних судових рішень. Він зазначив, що Міжнародний кримінальний трибунал, що діяв у Югославії, та Міжнародний Суд погодився з вузькою інтерпретацією, що біолого-фізичне знищення було необхідне, щоб кваліфікувати дії як геноцид. ЄСПЛ також зазначив, що на момент винесення його рішення, окрім судів Німеччини, яка сприйняла широкий підхід до розуміння геноциду, були лише поодинокі випадки кримінального переслідування за геноцид на національному рівні у інших Державах-учасницях Конвенції, а також, що «Немає повідомлень про справи, у яких національні суди встановили б умисне знищення групи і, відповідно, вину у геноциді, тобто, коли б „намір знищити“ стосувався лише фізичного або біологічного знищення, або коли б він передбачав також знищення групи як соціальної спільноти».
«Частково»
Фраза «в цілому або частково» стала предметом численних дискусій між вченими міжнародного гуманітарного права. Міжнародний кримінальний трибунал Югославії виявив у «Prosecutor v. RadislavKrstic — TrialChamber I — Judgment — IT-98-33 (2001) ICTY8 (2 August 2001)», що геноцид мав місце. У «Prosecutor v. RadislavKrstic — AppealsChamber — Judgment — IT-98-33 (2004) ICTY 7» (19 квітня 2004) в пунктах 8, 9, 10 і 11 було розглянуто питання про «частковість» і виявлено, що частина повинна бути суттєвою досить суттєвою від всієї групи людей. Мета Конвенції про геноцид — запобігання навмисного знищення цілих людських груп, і частина, що є об'єктом посягання, повинна бути досить значна, щоб впливати на групу в цілому". Апеляційна палата вникає в подробиці про інші випадки і думки поважних коментаторів Конвенції, щоб пояснити, як вони прийшли до цього висновку.
Судді продовжують у пункті 12, «Визначення того, чи є цільова частина групи настільки істотною, щоб відповідати зазначеним вимогам, залежить від кількох умов. Чисельність цільової частини групи є необхідною і важливою відправною, хоча і не в усіх випадках кінцевою точкою розслідування. Кількість жертв повинна бути оцінена не тільки в абсолютному вираженні, але й у відношенні до загального розміру всієї групи. На додаток до чисельності постраждалої частини слід звернути увагу назначущість представників цієї частини. Якщо ця частина групи є символічна для загальної групи, або має важливе значення для її виживання, то ця частина кваліфікується як „істотна“ у розумінні статті 4 [Статуту Трибуналу].»
У пункті 13 судді підняли питання про доступ злочинців до жертв: Історичні приклади геноциду також передбачають, що слід взяти до уваги сферу діяльності та можливості контролю, що належать злочинцям… Намір знищити, що формується у них, завжди буде обмеженим наявною у них можливістю. Хоча сам по собі цей фактор не свідчить, чи є істотною група жертв, у поєднанні з іншими факторами він може допомогти аналізу.
Набуття чинності Конвенції про геноцид
Конвенція набула чинності на міжнародному рівні 12 січня 1951 після того, як мінімум 20 країн стали її учасницями. У той час, однак, тільки два з п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН стали учасниками договору: Франція і Китайська Республіка. Радянський Союз ратифікував у 1954 році, Велика Британія в 1970 році і Сполучені Штати в 1988 році, Китайська Народна Республіка у 1983 р. Ця тривала затримка у підтримці Конвенції з боку найбільш могутніх країн світу робила Конвенцію слабкою протягом більше чотирьох десятиліть. Тільки в 1990-і роки міжнародне право про злочин геноциду набуло повноцінної сили.
Рада Безпеки ООН про геноцид
Резолюція № 1674, прийнята Радою Безпеки Організації Об'єднаних Націй від 28 квітня 2006 року, «підтверджує положення пунктів 138 і 139 підсумкового документа Всесвітнього саміту 2005 року, що стосуються відповідальності щодо захисту народів від геноциду, військових злочинів, етнічних чисток і злочинів проти людяності». Після резолюції Рада почала діяти в напрямку захисту цивільних осіб під час збройному конфлікті.
Національне право
Відтоді як Конвенція набула чинності в січні 1951 р. близько 80 держав-членів Організації Об'єднаних Націй прийняли законодавство, що інкорпорує положення CPPCG в їх національне право.
Критика Конвенції й інші протиріччя визначення ґеноциду
Вільям Шабас припустив, що постійний орган, який, як це рекомендовано у звіті Уїтакера, контролював би імплементацію Конвенції про геноцид і вимагав від держав надавати звіти про впровадження Конвенції (наприклад, як ті, що були включені в Факультативний протокол Організації Об'єднаних Націй до Конвенції проти катування), зробить Конвенцію більш ефективною.
В 1998 Курт Джонассон і Карін Бйорнсон заявили, що Конвенція була дипломатичним компромісом. Таким чином формулювання договору не підходить як дослідницький інструмент, і, хоча воно використовується для цієї мети, з огляду на наявність у нього міжнародно-правової достовірності, якої бракує аналогам, проте існують і інші дефініції. Джонассон і Бйорнсон продовжують стверджувати, що жодне альтернативне визначення не отримало широкої підтримки в силу різних причин.
Джонассон і Бйорнсон припускають, що жодне загальноприйняте визначення геноциду не з'явилося тому, що вчені скорегували свою увагу, щоб підкреслити різні періоди і знайшли доцільним використовувати кілька різних визначень, щоб допомогти їм інтерпретувати події. Наприклад, Франк Чолк і Курт Джонассон вивчали всю людську історію, в той час як Лео Купер і РД Руммель у більш ранніх роботах — тільки 20-те століття, і Хелен Фейн, Барбара Харфф і Тед Гурр вивчали події після Другої світової війни. Джонасон і Бйорнсон критикують деякі з цих досліджень, стверджуючи, що вони занадто експансивні, і роблять висновок, що академічна дисципліна, що досліджує геноцид, занадто молода, щоб мати принцип роботи, на якому будується академічна парадигма.
Виключення соціальних та політичних груп як жертв геноциду в дефініції Конвенції критикується деякими істориками та соціологами. Зокрема, М. Хасан Какар у своїй книзі «Радянське вторгнення та відповідь Афганістану», 1979—1982 стверджує, що міжнародне визначення геноциду занадто обмежене, і те, що воно повинно включати політичні групи чи інші групи, які визнаються такими нападниками, і цитує Чака та Джонасон: "Геноцид — це форма одностороннього масового вбивства, в яких держава або інша влада має намір знищити групу, де держава та її члени визначаються злочинцями. "У той час, як існують різні визначення терміну, Адам Джонс стверджує, що більшість дослідників геноциду вважають, що «намір знищити» є обов'язковою умовою кваліфікації акту геноциду і що зростає визнання щодо включення критерію фізичного знищення.
Барбара Харфф і Тед Гурр визначають геноцид, як "заохочення і здійснення заходів з боку держави або її агентів, що призводять до знищення значної частини групи … [коли] група жертв визначається насамперед за допомогою національних ознак, тобто, етнічного походження, релігії чи національності. "Харфф і Гурр також розрізняють геноцид і політицид за ознаками, за якими членів групи ідентифікує держава. У випадку геноциду, переслідувані групи визначаються насамперед з точки зору їх національних ознак, тобто, етнічного походження, релігії чи національності. У випадку політициду групи потерпілих визначаються в першу чергу з точки зору їх ієрархічного становища чи політичної опозиції щодо режиму чи домінуючої групи. Даніель Д. Полсбі і Дон Б. Кейтс молодший стверджують, що «… ми підтримуємо Харффове розрізнення між геноцидом і „погромом“, які вона описує як короткоживучі напади натовпу, які не дивлячись на часте потурання з боку влади, рідко триває довго. Якщо насильство триває протягом досить довгого періоду, Харфф стверджує, що різниця між потуранням і співучастю зникає».
За Руммелем, геноцид має 3 різних значення. Звичайний сенс — вбивство людей урядом через їх національну, етнічну, расову чи релігійну приналежність. Правовий зміст геноциду встановлюється міжнародною угодою: «Конвенція про запобігання та покарання злочину геноциду». Це поняття охоплює не тільки вбивства, а й ліквідації груп, шляхом запобігання дітородіння, або насильну передачу дітей з однієї групи в іншу. Узагальнений зміст геноциду схожий на звичайне значення, але також охоплює вбивства урядом політичних опонентів чи інакші умисні вбивства. Щоб уникнути плутанини щодо значення терміна, Руммель для третього варіанту розуміння створив термін «демоцид».
Підкреслюючи можливості державних і недержавних суб'єктів вчиняти геноцид в XXI столітті (наприклад, у державах, що розпадаються, або придбання зброї масового знищення недержавними суб'єктами), Адріан Галлахер визначає геноцид, як: «Ситуацію, коли носій колективної влади (зазвичай держава) цілеспрямовано використовує опору своєї влади, щоб реалізувати процес знищення групи (як вона визначається злочинцем), в цілому або в значній частині, залежно від відносного розміру групи». Визначення передбачає центральне місце наміру, багатовимірне розуміння знищення, розширює визначення групової ідентичності порівняно з визначенням 1948 р., а також стверджує, що має бути знищена істотна частина групи перш ніж це може бути класифіковано як геноцид (залежно від відносного розміру групи).
Основною критикою щодо реакції міжнародної спільноти на геноцид в Руанді було те, що вона реагувала на наслідки подій, замість того, щоб попередити їх. Міжнародне співтовариство розробило механізм для судового переслідування осіб, винних у геноциді, але не проявило волі до втручання у припинення геноциду. Критики вказують щодо : якщо і припустити, що хтось буде визнаний винним у геноциді після цього конфлікту шляхом розслідування в Міжнародному кримінальному суді або в ad hoc Міжнародному кримінальному трибуналі, це лише підтвердить зазначене враження.
Автором багатьох робіт про геноцид та злочини проти людяності, включаючи, «Зло геноциду: нариси і роздуми» (The Scourge of Genocide: Essays and Reflections; Раутледж, 2013) є канадський вчений Адам Джонс.
Міжнародне розслідування геноциду
За участю спеціальних трибуналів
Від усіх підписантів Конвенції вимагається запобігати і карати акти геноциду, як в мирний, так і у воєнний час, хоча деякі перешкоди роблять реалізацію цих вимог складною. Зокрема, деякі з підписантів, а саме, Бахрейн, Бангладеш, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур, США, В'єтнам, Ємен і колишня Югославія, підписали договір з умовою, що без їх згоди проти них до Міжнародного Суду не може бути подано ніяких претензій з приводу геноциду. Незважаючи на офіційні протести з боку інших підписантів (зокрема, Кіпру та Норвегії) щодо етичних та правових підстав цих застережень, імунітет від судового переслідування, що вони надають, застосовується час від часу, як у випадку, коли Сполучені Штати відмовилися визнавати можливість висунення звинувачень у геноциді проти них колишньою Югославію після війни в Косово 1999 р. Прийнято вважати, що, принаймні з часів Другої світової війни, геноцид є незаконним відповідно до звичаєвого міжнародного права як імперативна норма, так само як і відповідно до міжнародного договірного права. Акти геноциду, як правило, загалом важко довести в ході судового переслідування, тому що потрібно встановити зв'язок відповідальності. Міжнародні кримінальні суди і трибунали працюють в першу чергу тому, що відповідні держави нездатні або не бажають переслідувати злочини такої величини самі.
Нюрнберзький трибунал (1945—1946)
Через загальне визнання у міжнародному праві, яке з підписанням Конвенції про запобігання та покарання за злочин геноциду в 1948 році визначило та заборонило геноцид, злочинці, які були притягнуті до відповідальності після війни в міжнародних судах за участь у Голокості, були визнані винними у скоєнні злочинів проти людяності та інших більш конкретних злочинів, таких як вбивства. Тим не менше, Голокост за загальним визнанням був геноцидом і термін, запропонований за рік до того Р. Лемкіним, з'явився в обвинувальному висновку щодо 24 нацистських лідерів, у його графі 3, де говориться, що всі обвинувачені "проводили умисний і систематичний геноцид, а саме, знищення расових і національних груп … "
Міжнародний кримінальний трибунал щодо Югославії (з 1993 по теперішній час)
Термін Боснійський геноцид використовується щодо геноциду, вчиненого сербськими силами у Сребрениці у 1995, або щодо етнічних чисток, що мали місце протягом боснійської війни 1992—1995 рр.
У 2001 Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії (МТКЮ) вирішив, що різанина 1995 року в Сребрениці була актом геноциду.
26 лютого 2007 Міжнародний Суд у справі щодо боснійського геноциду підтримав рішення МКТЮ, що різанина в Сребрениці та Жепиє визнається геноцидом, але також виявив, що сербський уряд не брав участі в більш широкому геноциді на території Боснії і Герцеговини під час війни, як це стверджував уряд Боснії.
12 липня 2007 Європейський суд з прав людини при відхиленні апеляції Ніколи Джоргіча на його засудження за геноцид німецьким судом (Jorgic v. Germany) зазначив, що широке тлумачення геноциду німецьких судів з тих пір були відхилені міжнародними судами, які розглядали аналогічні справи. ЄСПЛ також зазначив, що в 21-му столітті «більшість учених дотримується думки, що етнічні чистки, як вони були проведені сербськими силами в Боснії і Герцеговині, щоб вигнати мусульман і хорватів з їхніх будинків, не є геноцидом. Тим не менш, є також значне число вчених, які вважають, що ці акти були геноцидом.»
Близько 30 особам були пред'явлені звинувачення за участь у геноциді або співучасті в геноциді на початку 1990-х у Боснії. На сьогодні, після кількох угод про визнання вини і кількох обвинувальних вироків, що були успішно оскаржені в апеляції, двоє чоловіків, Vujadin Popović та Ljubiša Beara, були визнані винними у вчиненні геноциду, Здравко Толимир був визнаний винним у скоєнні геноциду та змові з метою здійснення геноциду, а два інших, Радислав Крстич і Драго Ніколіч, були визнані винними в пособництві і підбурюванні до геноциду. Троє інших були визнані винними в участі в геноцидах в Боснії німецькими судами, один з яких, Нікола Джоргич, програв скаргу на свій обвинувальний вирок в Європейському суді з прав людини. Ще вісім осіб, колишніх членів боснійсько-сербських сил безпеки, були визнані винними в геноциді в Державному суді Боснії і Герцеговини.
Слободан Милошевич, як колишній президент Сербії і Югославії, був найстаршим політичним діячем, що постав перед судом в МТКЮ. Він помер 11 березня 2006 в ході судового розгляду, де він був звинувачений у геноциді або співучасті в геноциді на територіях в межах Боснії і Герцеговини, тож вирок не був ухвалений. У 1995 році МТКЮ видав ордер на арешт боснійських сербів Радована Караджича і Ратко Младича на підставі кількох звинувачень, включаючи геноцид. 21 липня 2008 Караджич був заарештований в Белграді, на даний час він в Гаазі, де його судять і за інші злочини. Ратко Младич був заарештований 26 травня 2011 р. сербською спеціальною поліцією в Лазарево, Сербія.
- Кладовище в Сребрениці-Потокар — Меморіал і цвинтар жертв Геноциду
- Хлопчик, біля могили протягом похорони жертв геноциду (2006)
- Імена жертв у меморіалі в Поточарах
- Поховання 465 ідентифікованих жертв різанини (2007)
Міжнародний кримінальний трибунал у Руанді (з 1994 по теперішній час)
Міжнародний трибунал щодо Руанди (МКТР)- це суд під егідою Організації Об'єднаних Націй, створений для судового переслідування за злочини геноциду, вчинені в Руанді у квітні 1994 року, починаючи з 6 квітня. МКТР був створений 8 листопада 1994 Радою Безпеки Організації Об'єднаних Націй, щоб судити людей, відповідальних за акти геноциду та інші серйозні порушення міжнародного права, виконані на території Руанди, або в сусідніх державах, з 1 січня до 31 грудня 1994 року.
До цього часу МКТР закінчив дев'ятнадцять розслідувань і визнав винними двадцять сім обвинувачених. Станом на 14 грудня 2009 року ще двоє людей були звинувачені і засуджені за свої злочини. Ще двадцять п'ять чоловік все ще перебувають під судовим слідством. Двадцять одна людина очікує суд під вартою, ще двоє додалися 14 грудня 2009 р. Десять людей досі перебувають на волі. Перший судовий процес, над Жаном-Полем Акайесу, почався в 1997 р., а вже в жовтні 1998 року Акайесу був засуджений до довічного ув'язнення, а Жан Камбанда (тимчасовий прем'єр-міністр), визнав себе винним.
- Жертви геноциду в Руанді
- Жертви геноциду в Руанді
- Жертви геноциду в Руанді
- Кістки загиблих у Мурабі
- Тіла загиблих у музеї в Муранді
Надзвичайні палати в судах Камбоджі (2003-)
Червоні кхмери на чолі з Пол Потом, Та Моком та іншими лідерами організували масове вбивство ідеологічно переслідуваних груп. Загальне число жертв оцінюється приблизно в 1,7 млн камбоджійців між 1975—1979, у тому числі від рабської праці.
6 червня 2003 між урядом Камбоджі й ООН досягнута домовленість про створення надзвичайних палат в судах Камбоджі (ЧПСК), які будуть зосереджуватися виключно на злочинах, вчинених найвисокопоставленішими чиновниками червоних кхмерів.
Судді дали присягу на початку липня 2006 року.
Звинувачення в геноциді пов'язані з вбивствами в'єтнамських і тямських меншин Камбоджі, які за оцінками складають десятки тисяч убивств і більше.
Слідчим суддям 18 липня 2007 р. були представлені імена п'яти можливих підозрюваних.
- Канг Кек Ієу був офіційно звинувачений у військових злочинах і злочинах проти людяності. Був затриманий трибуналом 31 липня 2007, пізніше засуджений за звинуваченнями у військових злочинах і злочинах проти людяності 12 серпня 2008. Його скаргу на його засудження за військові злочини і злочини проти людяності було відхилено 3 лютого 2012, і він відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
- Нуон Чеа, колишній прем'єр-міністр, був засуджений за звинуваченням у геноциді, військових злочинах, злочинах проти людяності і низці інших злочинів. Згідно з законодавством Камбоджі 15 вересня
2010 він був переведений в розпорядження ЧПСК 19 вересня 2007. Суд щодо нього, який ще триває, почався 27 червня 2011.
- Хіу Самфан, колишній глава держави, був засуджений за звинуваченням у геноциді, військових злочинах, злочинах проти людяності і низці інших злочинів, передбачених камбоджійським правом 15 вересня
2010. Він був переведений в розпорядження ЧПСК 19 вересня 2007. Суд над ним триває, почавшись 27 червня 2011.
- Ієнг Сарі, колишній міністр закордонних справ, був засуджений за звинуваченням у геноциді, військових злочинах, злочинах проти людяності і низці інших злочинів згідно із законодавством
Камбоджі 15 вересня 2010. Він був переведений в розпорядження ЧПСК 12 листопада 2007. Його судовий процес розпочався 27 червня 2011 року і закінчився смертю 14 березня 2013. Він не був засуджений.
- Іенг Тіріт, колишній міністр з соціальних
питань і дружина Іенга Сари, була засуджена за звинуваченням у геноциді, військових злочинах, злочинах проти людяності і низці інших злочинів. Згідно із законодавством Камбоджі 15 вересня 2010 вона була переведена в розпорядження ЧПСК. 12 листопада 2007, справу проти неї було припинено в очікуванні оцінки стану здоров'я.
Між деякими юристами-міжнародниками і камбоджійським урядом виникали розбіжності з приводу того, чи мають бути піддані Трибуналу які-небудь інші люди.
- Кімнати музею Туол Сленг містять тисячі фотографій, зроблених червоними кхмерами, які фотографували своїх жертв
- Черепи в Чуенг Ек
- Черепи в Чуенг Ек
Міжнародний кримінальний суд
Починаючи з 2002, Міжнародний кримінальний суд може здійснювати свою юрисдикцію, якщо національні суди не хочуть або не в змозі розслідувати геноцид, виступаючи таким чином «судом останньої інстанції», залишаючи основну відповідальність за здійснення юрисдикції щодо ймовірних злочинців окремим державам. Через проблеми США з визнанням юрисдикції МКС Сполучені Штати бажають продовжувати використання спеціально скликаних міжнародних трибуналів для таких розслідувань і потенційних переслідувань.
Геноцид українців
Стосовно української людності політика геноциду й етноциду активно здійснювалася у XX ст. Ознаки геноциду мають дії урядів різних країн стосовно кримських татар, українських німців, українських поляків, українських циган, українських греків, українських болгар, українських росіян. Але наймасовішим було вбивство голодом етнічних українців СРСР (в УРСР та РРФСР) у 1932—1933 роках. Це тривалий час замовчувалося і не визнавалося. Тепер про нього більше дізналися широкі верстви українського суспільства. Голодомор поволі визнається іншими націями саме геноцидом. Інший геноцид на території Європи, що призвів до масових жертв, вчинено стосовно євреїв, зокрема українських євреїв. Він відбувався в інший спосіб (розстріл, спалення) і відомий як «голокост». Отже, обидва наймасовіші геноциди у Європи XX ст. відбувалися на території сучасної України стосовно українських громадян (української нації).
Сучасна Російська Федерація не визнає злочинних дій уряду Радянського Союзу стосовно українців. Антиукраїнська політика в різних суспільно-політичних умовах за різних міжнародно-політичних обставин проявляється по-різному: раніше — у цілеспрямованій організації голодомору, тепер — в його невизнанні..
Коріння геноциду
Коренями геноциду є уявлення про від природи дану чи історично сформовану суспільну нерівність етнічних, расових, релігійних, культурних, мовних, територіальних, соціально-класових та інших груп і спільнот, а також бажання збільшити життєво важливий природний чи суспільний ресурс однієї спільноти (групи) за рахунок іншої. Одні народи вважаються богообраними, історичними, месіанськими, призначеними для панування над іншими, інші — небогообраними, неісторичними, немесіанськими, призначеними для підлеглості іншим. На основі таких уявлень будуються різні ідеї, гіпотези, концепції, теорії, вчення, що обґрунтовують правомірність, доцільність чи необхідність знищення в той чи інший спосіб певної суспільної групи, виправдовують і схвалюють геноцид.
Історія геноциду
Історія геноциду — 1) напрямок історичних досліджень, що розвивається в Україні і світі, 2) реальні події суспільного буття, що класифікуються як явище геноциду.
Геноцид здійснювався в різних частинах світу і в різні часи. Упродовж останніх 100 р. до найчисельніших жертв геноцид призвів на територіях тоталітарних політичних режимів (зокрема, в умовах нацистської Німеччини, комуністичних СРСР, Китаю, Кампучії, під час правління Саддама Хусейна в Іраку, в Османській імперії в часи Першої світової війни). Упродовж останніх десятиліть, у 1980—1990 рр. геноцид учинявся під час т. зв. «етнічних воєн» та «етнічних чисток» в Африці, Азії та Європі. Найближчі до України території, де нещодавно провадилася політика геноциду — боснійсько-герцеговинська частина колишньої СФРЮ та кавказький регіон колишнього СРСР. Одним із напрямів зовнішньої політики України є запобігання геноцидові.
Гібридний геноцид
Такий геноцид не застосовує масових розстрілів, проте супроводжується примусом людей до депортації, порушенням їх основних прав та безправ'ям у державі.
Див. також
Література
- Б. М. Гончар, М. М. Гнатовський. Геноцид // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- О. Майборода. Геноцид // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.136
- Russell Thornton. American Indian Holocaust and Survival: A Population History Since 1492. (Civilization of the American Indian, Vol 186). University of Oklahoma, 1990.
- David Stannard. American Holocaust: The Conquest of the New World. Oxford University Press, 1993.
- Hans Koning . The Conquest of America: How The Indian Nations Lost Their Continent. Monthly Review Press, New York, 1993.
- Jan R. Carew. Rape of Paradise: Columbus and the Birth of Racism in the Americas. Brooklyn, N.Y. : A&B Books, 1994.
- Ward Churchill. A Little Matter of Genocide. Holocaust and the Denial in the Americas 1492 to the Present. San Francisco: City Lights, 1997. . .
- Ward Churchill. Struggle for the Land: Native North American Resistance to Genocide, Ecocide and Colonization. Publisher: City Lights Books; 2nd Revised edition (5 Nov 2002). . .
- Mike Davis. Late Victorian Holocausts: El Nino Famines and the Making of the Third World. London: Verso, 2001.
- Heizer, Robert F., The Destruction of California Indians, University of Nebraska Press, Lincoln and London, 1993. .
- «Red Gold: The Conquest of the Brazilian Indians» (1978), «Amazon Frontier», John Hemming, the director of the Royal Geographical Society in London.
- . Прийнята та запропонована до ратифікації та підписання Генеральною Асамблеєю ООН, резолюція 260 A (III) від 9 грудня 1948 р., набрала чинності 12 січня 1951.
- Генеральний секретар ООН Кофі Аннан «Вимагаючи спільної сильної дії» (виступ у Стокгольмі 26 січня 2004).
- Чирков О. // Українознавство. — 2011. — №. 1 (38). — С.: 202—208.
- Козицький Андрій. Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у XX столітті (причини, особливості, наслідки). Посібник для студентів вишів рекомендований МОН, молоді та спорту України. — Львів, «Літопис». — 2012.
- Архівні документи про «чорні дошки» як знаряддя радянського геноциду в Україні в 1932—1933 роках / Георгій. Папакін // Архіви України. — 2008. — № 3-4(261). — С. 14-28
- Протистояння особистості політиці нацистського геноциду в Україні: документальні свідчення, інтерпретації, роздуми / Ф. А. Винокурова // Архіви України. — 2001. — № 4-5(247). — С. 118—131.
- Протистояння особистості політиці нацистського геноциду в Україні: документальні свідчення, інтерпретації, роздуми. Закінчення / Ф. А. Винокурова // Архіви України. — 2001. — № 6(248). — С. 54-65.
- Пам'ять народу: геноцид в Україні голодом 1932—1933 років: Свідчення: У 2 кн. / М. Ф. Дмитрієнко // Український історичний журнал. — 2011. — № 6. — С. 220—222.
- До питання про витоки геноциду українства в 1932—1933 роках / В. Сергійчук // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 1. — С. 11-18.
- Організатори геноциду українців у 1918—1936 рр. / А. М. Кіндратенко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. — 2008. — № 822, вип. 10. — С. 15-22.
- Помилка влади чи геноцид: визначення характеру голоду 1932—1933 рр. в УРСР у сучасній історіографії / В. Гудзь, В. Гудзь // Українознавчий альманах. — 2010. — Вип. 2. — С. 301—303.
- Голод-геноцид 1932—1933 років в Україні як чинник трансформації культурно-історичного феномена українства/ Т. Євсєєва // Українознавчий альманах. — 2010. — Вип. 2. — С. 304—310.
- Джеймс Мейс про український геноцид 1933 року і його наслідки для сучасного суспільства / В. Ґудзь // Українознавчий альманах. — 2013. — Вип. 11. — С. 24-27.
Юридичні дослідження
- Проблеми кваліфікації геноциду, вчиненого у співучасті, за Кримінальним кодексом України / І. І. Строкова // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). — 2009. — Вип. 20. — С. 337—345.
- Міжнародно-правові погляди Р. Лемкіна щодо кваліфікації окремих прикладів масових порушень прав людини як злочину «геноциду» / М. В. Бем // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція. — 2013. — Вип. 6-1(2). — С. 208—211.
- Міжнародна кримінальна відповідальність індивідів за злочини геноциду / Л. А. Філяніна, Ю. Р. Тарантюк // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 2012. — № 1. — С. 11-20.
- Злочин геноциду: історичне визначення та конвенціональне закріплення у міжнародному кримінальному праві / С. М. Мохончук // Університетські наукові записки. — 2011. — № 3. — С. 356—361.
- Голокост та голодомор у контексті міжнародно-правових поглядів Р. Лемкіна щодо концепції злочину геноциду / М. В. Бем // Європейські перспективи. — 2013. — № 4. — С. 175—180.
- Питання відповідальності держави за злочин геноциду у практиці Міжнародного суду справедливості / А. В. Горбатюк // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. — 2012. — Т. 129. — С. 137—141.
- Обов'язок покарання за злочин геноциду: судова практика держав / М. М. Антонович // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. — 2013. — Т. 144—145. — С. 133—137.
- Кваліфікація Голодомору 1932—1933 рр. в Україні як злочину геноциду і постанова Апеляційного суду м. Київ від 13 січня 2013 р. / В. Василенко // Мандрівець. — 2013. — № 6. — С. 7-9.
- Голодомор 1932—1933 років в Україні як геноцид української нації: суб'єктивна сторона злочину / М. Антонович // Мандрівець. — 2013. — № 6. — С. 4-8.
- Чи можна кваліфікувати Голодомор 1932—1933 років в Україні та на Кубані як геноцид?/ Є. Захаров/ Видання друге, виправлене та доповнене / ГО «Харківська правозахисна група». — Харків: ТОВ «Видавництво рава людини», 2015. — 52 с.
- Об'єктивні ознаки геноциду в кримінальному законодавстві України та інших держав романо-германської правової сім'ї / І. Строкова // Вісник Національної академії прокуратури України. — 2015. — № 3. — С. 69-75.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Геноцид |
- Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього
- Етноцид
- Лінгвоцид
- Ціна правди - фільм про Голодомор-геноцид під час радянської окупації України
- Купала - фільм заборонений режимом Лукашенка у якому висвітлюється тема заборон білоруської мови урядом Російської імперії, радянською владою та русифікації Білорусі . У фільмі також згадується Розстріляне відродження.
- Культурний ґеноцид
Примітки
- https://suspilne.media/author/olesa-kotubej/ (24 травна 2022). Що таке геноцид і чи вчиняє його Росія в сучасній Україні? Говоримо з істориком Ярославом Грицаком (укр) .
- Що таке геноцид: правовий вимір - Transparency International Ukraine. ti-ukraine.org (укр.). 8 липня 2022. Процитовано 5 квітня 2024.
- УІНП. Які злочини є геноцидом за міжнародним правом. УІНП (укр.). Процитовано 5 квітня 2024.
- William Korey, «Raphael Lemkin: 'The Unofficial Man',» Midstream, June-July 1989, p. 45-48
- Video interview with Raphael Lemkin - CBS News на YouTube
- (17 квітня 2006). . New York Times. Архів оригіналу за 1 березня 2013. Процитовано 7 серпня 2012.
- *Кримінальний кодекс України // Голос України від 19.06.2001 — № 107
- КАТЕРИНЧУК, Катерина (2023). ГЕНОЦИД ЯК ФОРМА НАСИЛЬСТВА (PDF). Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2023. №1 (укр) .
- Robert Gellately, Ben Kiernan: The Specter of Genocide: Mass Murder in Historical Perspective. Cambridge University Press, 2003, s. 267. .
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 19 квітня 2009.
- ШТРОС, СКОТ (13 травня 2022). ГЕНОЦИД В УКРАЇНІ: ПРИЧИНИ ДИСКУСІЇ?. JusticeInfo.net (укр.). Процитовано 5 квітня 2024.
- Що таке геноцид згідно з конвенцією ООН?. Voice of America (укр.). 13 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2024.
- Свобода, Радіо (20 березня 2013). Терміни «геноцид» і «злочини проти людяності» були винайдені у Львові. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 квітня 2024.
- Rubinstein, W. D. (2004). . Pearson Education. с. 308. ISBN . Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 8 липня 2015.
- Robert Gellately & Ben Kiernan (2003). The Specter of Genocide: Mass Murder in Historical Perspective. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 267. ISBN .
- Staub, Ervin (31 липня 1992). The Roots of Evil: The Origins of Genocide and Other Group Violence. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 8. ISBN .
- Genocide in International Law — The Crime of Crimes — Second Edition — William A. Schabas, pg 160
- From a statement made by Mr. Morozov, representative of the Union of Soviet Socialist Republics, on 19 April 1948 during the debate in the Ad Hoc Committee on Genocide (E/AC.25/SR.12).
- See Vienna Convention on the Law of Treaties, opened for signature on 23 May 1969, United Nations Treaty Series, vol. 1155, No. I-18232.
- Mandate, structure and methods of work: Genocide I [ 21 червня 2007 у Wayback Machine.] of the UN Commission of Experts [ 13 листопада 2007 у Wayback Machine.] to examine violations of international humanitarian law committed in the territory of the former Yugoslavia, created by (1992) of 6 October 1992.
- European Court of Human Rights Judgement in Jorgic v. Germany (Application no. 74613/01) [ 26 травня 2011 у Wayback Machine.] paragraphs 18, 36,74
- European Court of Human Rights Judgement in Jorgic v. Germany (Application no. 74613/01) [ 26 травня 2011 у Wayback Machine.] paragraphs 43-46
- What is Genocide? [ 5 травня 2007 у Wayback Machine.] McGill Faculty of Law (McGill University)
- Prosecutor v. Radislav Krstic — Trial Chamber I — Judgment — IT-98-33 (2001) ICTY8 (2 August 2001). Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 8 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 8 липня 2015.
- Prosecutor v. Radislav Krstic — Appeals Chamber — Judgment — IT-98-33 (2004) ICTY 7 (19 April 2004) [ 23 серпня 2014 у Wayback Machine.] See Paragraph 6: "Article 4 of the Tribunal's Statute, like the Genocide Convention, covers certain acts done with «intent to destroy, in whole or in part, a national, ethnical, racial or religious group, as such.»
- Statute of the International Tribunal for the Prosecution of Persons Responsible for Serious Violations of International Humanitarian Law Committed in the Territory of the Former Yugoslavia since 1991 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], U.N. Doc. S/25704 at 36, annex (1993) and S/25704/Add.1 (1993), adopted by Security Council on 25 May 1993, (1993).
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2011. Процитовано 8 липня 2015.
- Security Council passes landmark resolution — world has responsibility to protect people from genocide [ 12 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Oxfam Press Release — 28 April 2006
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 8 липня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - William Schabas War crimes and human rights: essays on the death penalty, justice and accountability, Cameron May 2008 , . p. 791 [ 14 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Kurt Jonassohn & Karin Solveig Björnson, Genocide and Gross Human Rights Violations in Comparative Perspective: In Comparative Perspective, Transaction Publishers, 1998, , . pp. 133—135 [ 15 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- M. Hassan Kakar Afghanistan: The Soviet Invasion and the Afghan Response, 1979—1982 [ 3 квітня 2022 у Wayback Machine.] University of California press 1995 The Regents of the University of California.
- M. Hassan Kakar 4. The Story of Genocide in Afghanistan: 13. Genocide Throughout the Country [ 3 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Frank Chalk, Kurt Jonassohn The History and Sociology of Genocide: Analyses and Case Studies, Yale University Press, 1990,
- Jones, Adam. Genocide: A Comprehensive Introduction [ 23 червня 2017 у Wayback Machine.], Routledge/Taylor & Francis Publishers, 2006. . Chapter 1: The Origins of Genocide [ 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.] pp.20-21
- What is Genocide? [ 5 травня 2007 у Wayback Machine.] McGill Faculty of Law (McGill University) source cites Barbara Harff and Ted Gurr Toward empirical theory of genocides and politicides, International Studies Quarterly, 37:3, 1988
- Origins and Evolution of the Concept [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.] in the Science Encyclopedia by Net Industries. states «Politicide, as [Barbara] Harff and [Ted R.] Gurr define it, refers to the killing of groups of people who are targeted not because of shared ethnic or communal traits, but because of 'their hierarchical position or political opposition to the regime and dominant groups' (p. 360)». But does not give the book title to go with the page number.
- Staff. There are NO Statutes of Limitations on the Crimes of Genocide! [ 28 липня 2015 у Wayback Machine.] On the website of the American Patriot Friends Network. Cites Barbara Harff and Ted Gurr "Toward empirical theory of genocides and politicides, " International Studies Quarterly 37, 3 [1988].
- Polsby, Daniel D.; Kates, Don B., Jr. (3 листопада 1997). . Washington University Law Quarterly. 75 (Fall): 1237. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 8 липня 2015. (cites Harff 1992, see other note)
- Harff, Barbara (1992). Fein, Helen (ред.). Recognizing Genocides and Politicides. Genocide Watch. New Haven, CT: Yale University Press. 27: 37, 38.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 8 липня 2015.
- Adrian Gallagher, Genocide and Its Threat to Contemporary International Order (Palgrave Macmillan, 2013) p. 37.
- United Nations Treaty Collection (As of 9 October 2001): Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide [ 18 січня 2019 у Wayback Machine.] on the web site of the Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights [ 5 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- (See for example the submission by Agent of the United States, Mr. David Andrews to the ICJ Public Sitting, 11 May 1999 [ 17 серпня 2007 у Wayback Machine.])
- Oxford English Dictionary: 1944 R. Lemkin Axis Rule in Occupied Europe ix. 79 «By 'genocide' we mean the destruction of a nation or of an ethnic group.»
- Oxford English Dictionary «Genocide» citing Sunday Times 21 October 1945
- European Court of Human Rights [ 9 жовтня 2006 у Wayback Machine.]. Jorgic v. Germany Judgment [ 26 травня 2011 у Wayback Machine.], 12 July 2007. § 47
- Staff. Bosnian genocide suspect extradited [ 12 січня 2009 у Wayback Machine.], BBC, 2 April 2002
- The International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia found in Prosecutor v. Radislav Krstic — Trial Chamber I — Judgment — IT-98-33 (2001) ICTY8 (2 August 2001) [Архівовано 25 травня 2012 у Archive.is] that genocide had been committed. (see paragraph 560 for name of group in English on whom the genocide was committed[][]). It was upheld in Prosecutor v. Radislav Krstic — Appeals Chamber — Judgment — IT-98-33 (2004) ICTY 7 (19 April 2004) [ 23 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Max, Arthur (26 лютого 2007). Court: Serbia Failed to Prevent Genocide. [en]. Архів оригіналу за 10 серпня 2007. Процитовано 13 березня 2021.
- ECHR Jorgic v. Germany. § 42 citing Prosecutor v. Krstic, IT-98-33-T, judgment of 2 August 2001, §§ 580
- ECHR Jorgic v. Germany Judgment, 12 July 2007. § 44 citing Prosecutor v. Kupreskic and Others (IT-95-16-T, judgment of 14 January 2000), § 751. In 14 January 2000, the ICTY ruled in the case that the killing of 116 Muslims in order to expel the Muslim population from a village amounted to persecution, not genocide.
- ICJ press release 2007/8 [ 13 лютого 2010 у Wayback Machine.] 26 February 2007
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2021. Процитовано 8 липня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Staff (5 листопада 2009). . BBC News. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 28 січня 2010.
- Staff (26 травня 2011). . BBC News. Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 28 травня 2011.
- These figures need revising they are from the page which says see www.ictr.org [ 1 квітня 2005 у Wayback Machine.]
- Cambodian Genocide Program [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.], Yale University's MacMillan Center for International and Area Studies
- (PDF). 2003-05-022. Архів оригіналу (PDF) за 3 липня 2007. Процитовано 11 грудня 2010.
- Doyle, Kevin. «Putting the Khmer Rouge on Trial» [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.], Time, 26 July 2007
- MacKinnon, Ian «Crisis talks to save Khmer Rouge trial» [ 16 листопада 2007 у Wayback Machine.], The Guardian, 7 March 2007
- The Khmer Rouge Trial Task Force [ 3 квітня 2005 у Wayback Machine.], Royal Cambodian Government
- Case 002 [ 17 травня 2011 у Wayback Machine.] The Extraordinary Chambers in the Courts of Cambodia. Retrieved 14 August 2014
- Former Khmer Rouge leaders begin genocide trial [ 2 вересня 2015 у Wayback Machine.] BBC. 30 July 2014
- Buncombe, Andrew (11 жовтня 2011). . The Independent. London. Архів оригіналу за 15 липня 2016. Процитовано 8 липня 2015.
- Ker Munthit (12 серпня 2008). . USA Today. Associated Press. Архів оригіналу за 30 травня 2010. Процитовано April 2012.
- . Extraordinary Chambers in the Courts of Cambodia. 3 лютого 2012. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано April 2012.
- . Extraordinary Chambers in the Courts of Cambodia. Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано April 2012.
- (PDF). Extraordinary Chambers in the Courts of Cambodia. 15 вересня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2019. Процитовано April 2012.
- (PDF). Extraordinary Chambers in the Courts of Cambodia. 13 грудня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 15 березня 2022. Процитовано April 2012.
- Оригінальний текст від пункту "Етимологія до пукту «Міжнародний кримінальний суд» Genocide
- Statement by Carolyn Willson, Minister Counselor for International Legal Affairs, on the Report of the ICC, in the UN General AssemblyPDF (123 KB) 23 November 2005
- Чирков О. Геноцид стосовно українців // . — К.: «МП Леся», 2010. — 531 с.
- Чирков О. Геноцид // Україна-Етнос: Науковий понятійно-термінологічний словник-довідник з етнологічних та дотичних до них проблем українознавства / НДІУ. Фігурний Ю. С. та ін. — К., 2006. — С. 51.
- Чирков О. Корені геноциду // Український геополітичний словник. — К.: «МП Леся», 2010. — 531 с.
- Чирков О. Історія геноциду // Український геополітичний словник. — К.: «МП Леся», 2010. — 531 с.
- Кухарчук Х. І. Депортації як елемент політики геноциду — 16—20 с. — С. 19 / Рафаель Лемкін: радянський геноцид в Україні (стаття 28 мовами) / Редактор Роман Сербин, упорядник Олеся Стасюк. — К.: Майстерня книги, 2009. — 208 с. — С. 202—208 // Правове регулювання переміщень населення (міграції, депортації, трансфери, проблеми біженців): історія і сучасність: матеріали П'ятої Всеукраїнської науково-теоретичної Інтернет-конференції [ 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.] / ІНПП НУ «Львівська політехніка», 2016. — 172 с.
- У Криму відбувається гібридний геноцид — Муждабаєв [ 29 січня 2020 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода», 23.07.2015.
Джерела та література
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
- Дж. Мейс. Геноцид [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- ГЕНОЦИД [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- (рос.) Акти геноциду в історії людства [ 31 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Genocide.ru.
- Геноцид // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 118. — .
Посилання
- Квітковський-Квітка Д. Репресії в Україні в світлі міжнародної конвенції про злочин геноциду [ 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Торонто: Крайова Екзекутива УНО, 1968. 31 с.
- Ґеноцид, народовбивство [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 293. — 1000 екз.
- Народовбивство // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1086-1087. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Genocid 26 zhovtnya 2021 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den 26 zhovtnya 2021 Genoci d vid grec genos rid plem ya ta lat caedo vbivayu cilespryamovani diyi z metoyu povnogo abo chastkovogo znishennya nacionalnih etnichnih rasovih grup naselennya chi narodiv v pershopochatkovij versiyi Rafala Lemkina takozh politichnih ta kulturnih grup Aktom genocidu vvazhayetsya vbivstvo chleniv ciyeyi grupi nanesennya tyazhkih tilesnih abo takih sho prizvodyat do psihichnogo rozladu chlenam takoyi grupi stvorennya chlenam grupi umov yaki rozrahovani na povne chi chastkove yiyi znishennya diyi na unemozhlivlennya narodzhennya ditej v seredovishi grupi nasilnicka peredacha ditej vid ciyeyi grupi inshij grupi EtimologiyaRafal Lemkin u svoyij praci Axis Rule in Occupied Europe 1944 ukr Pravlinnya derzhav Visi v okupovanij Yevropi vviv termin genocid skombinuvavshi grecke Genos genos narod i latinske cidere vbivati Lemkin viznachaye genocid u takij sposib Vzagali kazhuchi genocid ne oznachaye negajne znishennya naciyi krim vipadkiv koli zdijsnyuyutsya masovi vbivstva vsih chleniv naciyi Termin skorishe oznachaye skoordinovanij plan dij spryamovanih na znishennya suttyevih osnov zhittya nacionalnih grup z metoyu yihnogo znishennya Metoyu genociyidalnogo planu ye rozpad politichnih i socialnih institutiv kulturi movi nacionalnih pochuttiv religiyi ta ekonomichnogo isnuvannya nacionalnih grup a takozh znishennya osobistoyi bezpeki svobodi zdorov ya gidnosti ta navit zhittya osib sho nalezhat do takih grup U preambuli do Konvenciyi pro genocid CPPCG zaznachayetsya sho vipadki genocidu mali misce protyagom vsiyeyi istoriyi ale termina genocid ne isnuvalo doki Lemkin ne vviv jogo i na Nyurnberzkomu sudovomu procesi ne pochalosya peresliduvannya osib vinnih u Golokosti yakij Organizaciya Ob yednanih Nacij viznachila yak zlochin genocidu v ramkah mizhnarodnogo prava v Konvenciyi pro genocid Lemkin buv blizkii rodichem zhertv genocidu vin vtrativ 49 rodichiv pid chas Golokostu Odnak jogo robota z viznachennya genocidu yak zlochinu nalezhit do 1933 roku i ce bulo sprichineno Pid chas interv yu z Lemkinim interv yuer zapitav jogo chomu vin zacikavivsya genocidom Lemkin vidpoviv Ya zacikavivsya temoyu genocidu tomu sho vin traplyavsya bagato raziv Ce stalosya z virmenami pislya cogo Gitler pochav diyati Viznachennya terminu v ukrayinskomu ta mizhnarodnomu praviPislya prijnyattya Rezolyuciyi OON kriminalne zakonodavstvo bagatoh derzhav mistit viznachennya ta zaboronu genocidu V Ukrayini zgidno z Kriminalnim kodeksom vid 2001 roku ye stattya 442 Genocid Genocid tobto diyannya umisno vchinene z metoyu povnogo abo chastkovogo znishennya bud yakoyi nacionalnoyi etnichnoyi rasovoyi chi religijnoyi grupi shlyahom pozbavlennya zhittya chleniv takoyi grupi chi zapodiyannya yim tyazhkih tilesnih ushkodzhen stvorennya dlya grupi zhittyevih umov rozrahovanih na povne chi chastkove yiyi fizichne znishennya skorochennya ditonarodzhennya chi zapobigannya jomu v takij grupi abo shlyahom nasilnickoyi peredachi ditej z odniyeyi grupi v inshu karayetsya pozbavlennyam voli na strok vid desyati do p yatnadcyati rokiv abo dovichnim pozbavlennyam voli Publichni zakliki do genocidu a takozh vigotovlennya materialiv iz zaklikami do genocidu z metoyu yih rozpovsyudzhennya abo rozpovsyudzhennya takih materialiv karayutsya areshtom na termin do shesti misyaciv abo pozbavlennyam voli na termin do p yati rokiv Takim chinom Umisne vbivstvo dvoh abo bilshe osib z metoyu povnogo abo chastkovogo znishennya bud yakoyi nacionalnoyi etnichnoyi rasovoyi chi religijnoyi grupi utvoryuye sklad genocidu i potrebuye kvalifikaciyi za ch 1 st 442 KK Genocid yak mizhnarodnij zlochin vpershe bulo viznacheno v Mizhnarodnij Rezolyuciyi OON 1946 roku U 1948 roci bulo uhvaleno Konvenciyu pro poperedzhennya i pokarannya zlochinu genocidu Takozh formulyuvannya genocidu zakriplene v st 6 Rimskogo Statutu MKS Mizhnarodnogo kriminalnogo Sudu Genocid krajnya forma diskriminaciyi Genocid mozhe vinikati yak pid chas zbrojnogo konfliktu tak i v mirnij chas Mizhnarodnij Sud OON nagoloshuye sho Konvenciya mistit principi mizhnarodnogo zvichayevogo prava tobto nezalezhno vid togo chi derzhava ratifikuvala konvenciyu pro genocid vidstup vid principiv Konvenciyi ne dozvolyayetsya Z 1948 genocid vvazhayetsya mizhnarodnim zlochinom ale v obmezhenomu rozuminni Konvenciya Stattya II 16 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Oficijna politika vinishennya u Radyanskomu Soyuzi za klasovim chi socialnim pohodzhennyam kurkuliv oficeriv tosho bula chastkovo vinesena za duzhki cogo oznachennya genocidu Prote v pochatkovij versiyi Konvenciyi 1946 r viznachennya genocidu vklyuchalo takozh zlochini zdijsneni z politichnih motiviv ale zgodom voni buli vilucheni pid tiskom Radyanskogo Soyuzu Vodnochas za chasiv Stalina shodo ukrayinciv provodilisya cilespryamovani diyi z metoyu yih povnogo abo chastkovogo znishennya abo zneshkodzhennya same za etnichnimi nacionalnimi motivami Problemi tlumachennya terminu genociduOdniyeyu z problem zastosuvannya terminu genocidu ye vuzkist ponyattya yake zakriplene yuridichno Takozh zastosuvannya terminu genocid maye buti obgruntovane z boku namirenosti vchiniti akt genocidu tak yak akt genocidu splanovana diya Krim togo ne isnuye pravovoyi iyerarhiyi sho vregulovuye misce zlochin genocidu v porivnyanni iz zlochinami proti lyudstva Britanskij profesor prava Filipp Sends zaznachaye Golovna riznicya mizh zlochinami proti lyudyanosti j genocidom taka zlochini proti lyudyanosti ce ubivstvo velikoyi kilkosti lyudej Sistematichne masove ubivstvo velikoyi kilkosti lyudej rozglyadatimetsya yak zlochin proti lyudyanosti A genocid zoseredzhuyetsya na inshomu Genocid ce ne vbivstvo okremih osib a vinishennya grup inshimi slovami velikoyi kilkosti lyudej yaki skladayut pevnu grupu Ci dva ponyattya mayut rizni priznachennya Odne maye na meti zahist osobistosti a inshe zahist grupi Riznobij u tlumachenni genocidu prizvodit do zastosuvannya dodatkovih terminiv na poznachennya aktiv genocidu lingvocid etnocid urbocid kulturnij genocid Isnuyut takozh vidminnosti tlumachennya genocidu mizh riznimi krayinami osoblivo mizh timi sho ye pravonastupnikami derzhav vlada yakih vchinyala genocid ta timi lyudnist yakih zaznala genocidu Div takozh LingvocidDiv takozh EtnocidDiv takozh Kulturnij genocidDiv takozh UrbocidFakti genocidu v istoriyiGenocid antiv skoyenij avarami v 602 roci Genocid indianciv vid kincya XV st chasu vidkrittya yevropejcyami Ameriki Genocid cherkeskogo narodu 1763 1864 v hodi Kavkazkih voyen Genocid gerero i nama 1904 1907 Genocid assirijciv u Turechchini 1914 1925 Genocid virmen v Turechchini 1915 1923 pid chas ta pislya Pershoyi svitovoyi vijni Genocid pontijskih grekiv u Turechchini 1914 1923 Genocid ukrayinciv 1932 1933 totalitarnim komunistichnim rezhimom v SRSR Golokost 1939 1945 genocid yevreyiv nacistami Nimechchini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Genocid romiv 1935 1945 pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Genocid serbiv 1941 1945 pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Masovi vbivstva mirnogo naselennya komunistichnim rezhimom chervonih khmeriv Kambodzhi 1975 1979 Radyansko afganska vijna 1979 1989 unaslidok vijni zaginulo 1 5 mln afganciv abo 10 z chisla todishnogo naselennya Afganistanu Genocid u Ruandi tutsi ta hutu 1994 najvazhchij pislya svitovih vijn Genocid u Srebrenici 1995 zlochin serbskih sil proti bosnijskogo mirnogo naselennya Darfurskij konflikt Sudan 2004 2007 mizhetnichnij konflikt v sudanskomu regioni Darfur z proyavami genocidu Genocid ujguriv Sinczyan KNR seriya porushen prav lyudini yaki uryad Kitayu vchinyaye proti ujguriv Genocid ukrayinciv u Buchi Kiyivska oblast Ukrayina 2022 naslidok vtorgnennya na teritoriyu rosijskogo vijska Genocid ukrayinciv u Mariupoli Donecka oblast 2022 naslidok otochennya ta blokuvannya MariupolyaGenocid yak zlochinMizhnarodne pravo Buhenvald ne buv taborom znishennya hocha jomu pripisuyut velichezne chislo smertej Aushvic Radyanski vijskovopoloneni u nimeckomu konctabori Buhenvald Pislya Golokostu yakij bulo skoyeno nacistskoyu Nimechchinoyu ta yiyi soyuznikami do i pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Lemkin uspishno agituvav za zagalne viznannya mizhnarodnih zakoniv sho viznachayut i zaboronyayut genocid U 1946 persha sesiya Generalnoyi Asambleyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij prijnyala rezolyuciyu yaka pidtverdila sho genocid ye zlochinom za mizhnarodnim pravom ale ne mistila yuridichnogo viznachennya cogo zlochinu U 1948 roci Generalna Asambleya OON prijnyala Konvenciyu pro zapobigannya i pokarannya za zlochini genocidu CPPCG yaka viznachila zlochin genocidu vpershe CPPC prijnyata Generalnoyu Asambleyeyu OON 9 grudnya 1948 i nabrala chinnosti 12 sichnya 1951 rezolyuciya 260 III Vona mistit mizhnarodno viznane viznachennya genocidu yake bulo vklyuchene do nacionalnogo kriminalnogo zakonodavstva bagatoh krayin i takozh znajshlo vidobrazhennya v Rimskomu statuti Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Stattya II Konvenciyi viznachaye genocid yak bud yaku z nastupnih dij skoyenih z namirom znishiti povnistyu abo chastkovo yaku nebud nacionalnu etnichnu rasovu chi religijnu grupu yak taku A vbivstvo chleniv takoyi grupi B zapodiyannya serjoznih tilesnih ushkodzhen chi rozumovogo rozladu chlenam takoyi grupi V navmisne stvorennya dlya grupi takih umov zhittya yaki rozrahovani na fizichne znishennya yiyi v cilomu abo v chastini G zahodi rozrahovani na zapobigannya ditorodinnya v seredovishi takoyi grupi D nasilnicka peredacha ditej z odniyeyi lyudskoyi grupi v inshu Pershij proyekt Konvenciyi vklyuchav politichni vbivstva ale ci polozhennya buli vilucheni cherez nastupni zaperechennya z boku deyakih krayin vklyuchayuchi SRSR postijnogo chlena Radi Bezpeki na znak politichnogo ta diplomatichnogo kompromisu SRSR stverdzhuvav sho viznachennya sho zaznacheni v Konvenciyi povinni sliduvati etimologiyi termina i mozhlivo boyavsya bilshoyi mizhnarodnoyi uvagi do vlasnoyi velikoyi chistki Inshi krayini poboyuvalisya sho zanesennya politichnih grup do definiciyi prizvede do mizhnarodnogo vtruchannya u vnutrishnyu politiku Odnak providnij uchenij z pitan genocidu en stverdzhuye Retelnij rozglyad ne pidtverdzhuye populyarne v literaturi tverdzhennya sho sprotiv vklyuchennyu politichnogo genocidu bula radyanskoyu mahinaciyeyu Radyanski poglyadi podilyala nizka inshih derzhav dlya yakih vazhko vstanoviti bud yakij geografichnij abo socialnij spilnij znamennik Livan Shveciya Braziliya Peru Venesuela Filippini Dominikanska Respublika Iran Yegipet Belgiya i Urugvaj Viklyuchennya politichnih grup obstoyuvalosya neuryadovimi organizaciyami Vsesvitnim yevrejskim kongresom sho vidpovidalo bachennyu prirodi zlochinu genocidu Rafaelem Lemkinim Meta ta sfera zastosuvannya Konvenciyi bula piznishe opisana Radoyu Bezpeki Organizaciyi Ob yednanih Nacij takim chinom Konvenciya bula prijnyata dlya gumanitarnih i civilizacijnih cilej Voni polyagayut u zabezpechenni isnuvannya pevnih lyudskih grup i pidtverdzhenni elementarnih principiv gumannosti ta morali Vidpovidno do neyi pravovi zobov yazannya utrimuvatisya vid genocidu viznani yak ergaomnes vidnosno usih Koli bula skladena Konvenciya peredbachalosya sho vona bude poshiryuvatisya ne tilki na isnuyuchi todi formi genocidu a j na bud yaki sposobi yaki mozhut buti rozvineni v majbutnomu z metoyu znishennya fizichnogo isnuvannya grupi lyudej Yak pidkreslyuyetsya v preambuli Konvenciyi genocid znajshov svoye misce u vsih periodah istoriyi i maye evolyucionuyuchij harakter Konvenciya povinna tlumachitis dobrosovisno vidpovidno do zagalnoprijnyatogo znachennya yiyi polozhen v neobhidnomu konteksti u svitli ob yekta i cilej Krim togo tekst Konvenciyi slid tlumachiti takim chinom shob malo sens i znachennya kozhne slovo Zhodne slovone mozhe buti znehtuvane abo rozglyanute yak zajve yaksho ce ne ye absolyutno neobhidnim dlya cilisnogo prochitannya vsih polozhen zagalom Genocid ye zlochinom vidpovidno do mizhnarodnogo prava nezalezhno vid chi vidbuvayetsya vin u mirnij abo u voyennij chas st I Takim chinom nezalezhno vid kontekstu v yakomu genocid vidbuvayetsya vin ye karanim mizhnarodnim zlochinom Komisiya ekspertiv OON yaka vivchala porushennya mizhnarodnogogumanitarnogo prava sho vchineni na teritoriyi kolishnoyi Yugoslaviyi Konkretni polozhennya Namir znishennya U 2007 Yevropejskij sud z prav lyudini YeSPL vistupiv u svoyemu rishenni proti Dzhorgicha Nimechchina Na chas koli zayavnik skoyiv diyannya u 1992 roci bilshist doslidnikiv dotrimuvalis dumki sho namir genocidu znishiti grupu vidpovidno do statti 220a Kriminalnogo kodeksu maye buti spryamovanij na biologichno fizichne znishennya zahishenoyi grupi Prote znachna kilkist doslidnikiv dotrimuvalas dumki sho ponyattya znishennya grupi u bukvalnomu znachenni ye shirshim nizh biologichno fizichne znishennya i vklyuchaye takozh znishennya grupi yak socialnoyi spilnoti U tij zhe postanovi YeSPL rozglyanuv nizku mizhnarodnih i vnutrishnoderzhavnih sudovih rishen Vin zaznachiv sho Mizhnarodnij kriminalnij tribunal sho diyav u Yugoslaviyi ta Mizhnarodnij Sud pogodivsya z vuzkoyu interpretaciyeyu sho biologo fizichne znishennya bulo neobhidne shob kvalifikuvati diyi yak genocid YeSPL takozh zaznachiv sho na moment vinesennya jogo rishennya okrim sudiv Nimechchini yaka sprijnyala shirokij pidhid do rozuminnya genocidu buli lishe poodinoki vipadki kriminalnogo peresliduvannya za genocid na nacionalnomu rivni u inshih Derzhavah uchasnicyah Konvenciyi a takozh sho Nemaye povidomlen pro spravi u yakih nacionalni sudi vstanovili b umisne znishennya grupi i vidpovidno vinu u genocidi tobto koli b namir znishiti stosuvavsya lishe fizichnogo abo biologichnogo znishennya abo koli b vin peredbachav takozh znishennya grupi yak socialnoyi spilnoti Chastkovo Zhertvi genocidu virmen Fraza v cilomu abo chastkovo stala predmetom chislennih diskusij mizh vchenimi mizhnarodnogo gumanitarnogo prava Mizhnarodnij kriminalnij tribunal Yugoslaviyi viyaviv u Prosecutor v RadislavKrstic TrialChamber I Judgment IT 98 33 2001 ICTY8 2 August 2001 sho genocid mav misce U Prosecutor v RadislavKrstic AppealsChamber Judgment IT 98 33 2004 ICTY 7 19 kvitnya 2004 v punktah 8 9 10 i 11 bulo rozglyanuto pitannya pro chastkovist i viyavleno sho chastina povinna buti suttyevoyu dosit suttyevoyu vid vsiyeyi grupi lyudej Meta Konvenciyi pro genocid zapobigannya navmisnogo znishennya cilih lyudskih grup i chastina sho ye ob yektom posyagannya povinna buti dosit znachna shob vplivati na grupu v cilomu Apelyacijna palata vnikaye v podrobici pro inshi vipadki i dumki povazhnih komentatoriv Konvenciyi shob poyasniti yak voni prijshli do cogo visnovku Suddi prodovzhuyut u punkti 12 Viznachennya togo chi ye cilova chastina grupi nastilki istotnoyu shob vidpovidati zaznachenim vimogam zalezhit vid kilkoh umov Chiselnist cilovoyi chastini grupi ye neobhidnoyu i vazhlivoyu vidpravnoyu hocha i ne v usih vipadkah kincevoyu tochkoyu rozsliduvannya Kilkist zhertv povinna buti ocinena ne tilki v absolyutnomu virazhenni ale j u vidnoshenni do zagalnogo rozmiru vsiyeyi grupi Na dodatok do chiselnosti postrazhdaloyi chastini slid zvernuti uvagu naznachushist predstavnikiv ciyeyi chastini Yaksho cya chastina grupi ye simvolichna dlya zagalnoyi grupi abo maye vazhlive znachennya dlya yiyi vizhivannya to cya chastina kvalifikuyetsya yak istotna u rozuminni statti 4 Statutu Tribunalu U punkti 13 suddi pidnyali pitannya pro dostup zlochinciv do zhertv Istorichni prikladi genocidu takozh peredbachayut sho slid vzyati do uvagi sferu diyalnosti ta mozhlivosti kontrolyu sho nalezhat zlochincyam Namir znishiti sho formuyetsya u nih zavzhdi bude obmezhenim nayavnoyu u nih mozhlivistyu Hocha sam po sobi cej faktor ne svidchit chi ye istotnoyu grupa zhertv u poyednanni z inshimi faktorami vin mozhe dopomogti analizu Nabuttya chinnosti Konvenciyi pro genocid Konvenciya nabula chinnosti na mizhnarodnomu rivni 12 sichnya 1951 pislya togo yak minimum 20 krayin stali yiyi uchasnicyami U toj chas odnak tilki dva z p yati postijnih chleniv Radi Bezpeki OON stali uchasnikami dogovoru Franciya i Kitajska Respublika Radyanskij Soyuz ratifikuvav u 1954 roci Velika Britaniya v 1970 roci i Spolucheni Shtati v 1988 roci Kitajska Narodna Respublika u 1983 r Cya trivala zatrimka u pidtrimci Konvenciyi z boku najbilsh mogutnih krayin svitu robila Konvenciyu slabkoyu protyagom bilshe chotiroh desyatilit Tilki v 1990 i roki mizhnarodne pravo pro zlochin genocidu nabulo povnocinnoyi sili Rada Bezpeki OON pro genocid Rezolyuciya 1674 prijnyata Radoyu Bezpeki Organizaciyi Ob yednanih Nacij vid 28 kvitnya 2006 roku pidtverdzhuye polozhennya punktiv 138 i 139 pidsumkovogo dokumenta Vsesvitnogo samitu 2005 roku sho stosuyutsya vidpovidalnosti shodo zahistu narodiv vid genocidu vijskovih zlochiniv etnichnih chistok i zlochiniv proti lyudyanosti Pislya rezolyuciyi Rada pochala diyati v napryamku zahistu civilnih osib pid chas zbrojnomu konflikti Nacionalne pravo Vidtodi yak Konvenciya nabula chinnosti v sichni 1951 r blizko 80 derzhav chleniv Organizaciyi Ob yednanih Nacij prijnyali zakonodavstvo sho inkorporuye polozhennya CPPCG v yih nacionalne pravo Kritika Konvenciyi j inshi protirichchya viznachennya genociduVilyam Shabas pripustiv sho postijnij organ yakij yak ce rekomendovano u zviti Uyitakera kontrolyuvav bi implementaciyu Konvenciyi pro genocid i vimagav vid derzhav nadavati zviti pro vprovadzhennya Konvenciyi napriklad yak ti sho buli vklyucheni v Fakultativnij protokol Organizaciyi Ob yednanih Nacij do Konvenciyi proti katuvannya zrobit Konvenciyu bilsh efektivnoyu V 1998 Kurt Dzhonasson i Karin Bjornson zayavili sho Konvenciya bula diplomatichnim kompromisom Takim chinom formulyuvannya dogovoru ne pidhodit yak doslidnickij instrument i hocha vono vikoristovuyetsya dlya ciyeyi meti z oglyadu na nayavnist u nogo mizhnarodno pravovoyi dostovirnosti yakoyi brakuye analogam prote isnuyut i inshi definiciyi Dzhonasson i Bjornson prodovzhuyut stverdzhuvati sho zhodne alternativne viznachennya ne otrimalo shirokoyi pidtrimki v silu riznih prichin Dzhonasson i Bjornson pripuskayut sho zhodne zagalnoprijnyate viznachennya genocidu ne z yavilosya tomu sho vcheni skoreguvali svoyu uvagu shob pidkresliti rizni periodi i znajshli docilnim vikoristovuvati kilka riznih viznachen shob dopomogti yim interpretuvati podiyi Napriklad Frank Cholk i Kurt Dzhonasson vivchali vsyu lyudsku istoriyu v toj chas yak Leo Kuper i RD Rummel u bilsh rannih robotah tilki 20 te stolittya i Helen Fejn Barbara Harff i Ted Gurr vivchali podiyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni Dzhonason i Bjornson kritikuyut deyaki z cih doslidzhen stverdzhuyuchi sho voni zanadto ekspansivni i roblyat visnovok sho akademichna disciplina sho doslidzhuye genocid zanadto moloda shob mati princip roboti na yakomu buduyetsya akademichna paradigma Viklyuchennya socialnih ta politichnih grup yak zhertv genocidu v definiciyi Konvenciyi kritikuyetsya deyakimi istorikami ta sociologami Zokrema M Hasan Kakar u svoyij knizi Radyanske vtorgnennya ta vidpovid Afganistanu 1979 1982 stverdzhuye sho mizhnarodne viznachennya genocidu zanadto obmezhene i te sho vono povinno vklyuchati politichni grupi chi inshi grupi yaki viznayutsya takimi napadnikami i cituye Chaka ta Dzhonason Genocid ce forma odnostoronnogo masovogo vbivstva v yakih derzhava abo insha vlada maye namir znishiti grupu de derzhava ta yiyi chleni viznachayutsya zlochincyami U toj chas yak isnuyut rizni viznachennya terminu Adam Dzhons stverdzhuye sho bilshist doslidnikiv genocidu vvazhayut sho namir znishiti ye obov yazkovoyu umovoyu kvalifikaciyi aktu genocidu i sho zrostaye viznannya shodo vklyuchennya kriteriyu fizichnogo znishennya Barbara Harff i Ted Gurr viznachayut genocid yak zaohochennya i zdijsnennya zahodiv z boku derzhavi abo yiyi agentiv sho prizvodyat do znishennya znachnoyi chastini grupi koli grupa zhertv viznachayetsya nasampered za dopomogoyu nacionalnih oznak tobto etnichnogo pohodzhennya religiyi chi nacionalnosti Harff i Gurr takozh rozriznyayut genocid i politicid za oznakami za yakimi chleniv grupi identifikuye derzhava U vipadku genocidu peresliduvani grupi viznachayutsya nasampered z tochki zoru yih nacionalnih oznak tobto etnichnogo pohodzhennya religiyi chi nacionalnosti U vipadku politicidu grupi poterpilih viznachayutsya v pershu chergu z tochki zoru yih iyerarhichnogo stanovisha chi politichnoyi opoziciyi shodo rezhimu chi dominuyuchoyi grupi Daniel D Polsbi i Don B Kejts molodshij stverdzhuyut sho mi pidtrimuyemo Harffove rozriznennya mizh genocidom i pogromom yaki vona opisuye yak korotkozhivuchi napadi natovpu yaki ne divlyachis na chaste poturannya z boku vladi ridko trivaye dovgo Yaksho nasilstvo trivaye protyagom dosit dovgogo periodu Harff stverdzhuye sho riznicya mizh poturannyam i spivuchastyu znikaye Za Rummelem genocid maye 3 riznih znachennya Zvichajnij sens vbivstvo lyudej uryadom cherez yih nacionalnu etnichnu rasovu chi religijnu prinalezhnist Pravovij zmist genocidu vstanovlyuyetsya mizhnarodnoyu ugodoyu Konvenciya pro zapobigannya ta pokarannya zlochinu genocidu Ce ponyattya ohoplyuye ne tilki vbivstva a j likvidaciyi grup shlyahom zapobigannya ditorodinnya abo nasilnu peredachu ditej z odniyeyi grupi v inshu Uzagalnenij zmist genocidu shozhij na zvichajne znachennya ale takozh ohoplyuye vbivstva uryadom politichnih oponentiv chi inakshi umisni vbivstva Shob uniknuti plutanini shodo znachennya termina Rummel dlya tretogo variantu rozuminnya stvoriv termin democid Pidkreslyuyuchi mozhlivosti derzhavnih i nederzhavnih sub yektiv vchinyati genocid v XXI stolitti napriklad u derzhavah sho rozpadayutsya abo pridbannya zbroyi masovogo znishennya nederzhavnimi sub yektami Adrian Gallaher viznachaye genocid yak Situaciyu koli nosij kolektivnoyi vladi zazvichaj derzhava cilespryamovano vikoristovuye oporu svoyeyi vladi shob realizuvati proces znishennya grupi yak vona viznachayetsya zlochincem v cilomu abo v znachnij chastini zalezhno vid vidnosnogo rozmiru grupi Viznachennya peredbachaye centralne misce namiru bagatovimirne rozuminnya znishennya rozshiryuye viznachennya grupovoyi identichnosti porivnyano z viznachennyam 1948 r a takozh stverdzhuye sho maye buti znishena istotna chastina grupi persh nizh ce mozhe buti klasifikovano yak genocid zalezhno vid vidnosnogo rozmiru grupi Osnovnoyu kritikoyu shodo reakciyi mizhnarodnoyi spilnoti na genocid v Ruandi bulo te sho vona reaguvala na naslidki podij zamist togo shob poperediti yih Mizhnarodne spivtovaristvo rozrobilo mehanizm dlya sudovogo peresliduvannya osib vinnih u genocidi ale ne proyavilo voli do vtruchannya u pripinennya genocidu Kritiki vkazuyut shodo yaksho i pripustiti sho htos bude viznanij vinnim u genocidi pislya cogo konfliktu shlyahom rozsliduvannya v Mizhnarodnomu kriminalnomu sudi abo v ad hoc Mizhnarodnomu kriminalnomu tribunali ce lishe pidtverdit zaznachene vrazhennya Avtorom bagatoh robit pro genocid ta zlochini proti lyudyanosti vklyuchayuchi Zlo genocidu narisi i rozdumi The Scourge of Genocide Essays and Reflections Rautledzh 2013 ye kanadskij vchenij Adam Dzhons Mizhnarodne rozsliduvannya genociduZa uchastyu specialnih tribunaliv Nuon Chea golovnij ideolog chervonih khmeriv do Kambodzhijskogo genocidnogo tribunalu 5 grudnya 2011 Vid usih pidpisantiv Konvenciyi vimagayetsya zapobigati i karati akti genocidu yak v mirnij tak i u voyennij chas hocha deyaki pereshkodi roblyat realizaciyu cih vimog skladnoyu Zokrema deyaki z pidpisantiv a same Bahrejn Bangladesh Malajziya Filippini Singapur SShA V yetnam Yemen i kolishnya Yugoslaviya pidpisali dogovir z umovoyu sho bez yih zgodi proti nih do Mizhnarodnogo Sudu ne mozhe buti podano niyakih pretenzij z privodu genocidu Nezvazhayuchi na oficijni protesti z boku inshih pidpisantiv zokrema Kipru ta Norvegiyi shodo etichnih ta pravovih pidstav cih zasterezhen imunitet vid sudovogo peresliduvannya sho voni nadayut zastosovuyetsya chas vid chasu yak u vipadku koli Spolucheni Shtati vidmovilisya viznavati mozhlivist visunennya zvinuvachen u genocidi proti nih kolishnoyu Yugoslaviyu pislya vijni v Kosovo 1999 r Prijnyato vvazhati sho prinajmni z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni genocid ye nezakonnim vidpovidno do zvichayevogo mizhnarodnogo prava yak imperativna norma tak samo yak i vidpovidno do mizhnarodnogo dogovirnogo prava Akti genocidu yak pravilo zagalom vazhko dovesti v hodi sudovogo peresliduvannya tomu sho potribno vstanoviti zv yazok vidpovidalnosti Mizhnarodni kriminalni sudi i tribunali pracyuyut v pershu chergu tomu sho vidpovidni derzhavi nezdatni abo ne bazhayut peresliduvati zlochini takoyi velichini sami Nyurnberzkij tribunal 1945 1946 Dokladnishe Nyurnberzkij proces Cherez zagalne viznannya u mizhnarodnomu pravi yake z pidpisannyam Konvenciyi pro zapobigannya ta pokarannya za zlochin genocidu v 1948 roci viznachilo ta zaboronilo genocid zlochinci yaki buli prityagnuti do vidpovidalnosti pislya vijni v mizhnarodnih sudah za uchast u Golokosti buli viznani vinnimi u skoyenni zlochiniv proti lyudyanosti ta inshih bilsh konkretnih zlochiniv takih yak vbivstva Tim ne menshe Golokost za zagalnim viznannyam buv genocidom i termin zaproponovanij za rik do togo R Lemkinim z yavivsya v obvinuvalnomu visnovku shodo 24 nacistskih lideriv u jogo grafi 3 de govoritsya sho vsi obvinuvacheni provodili umisnij i sistematichnij genocid a same znishennya rasovih i nacionalnih grup Mizhnarodnij kriminalnij tribunal shodo Yugoslaviyi z 1993 po teperishnij chas Termin Bosnijskij genocid vikoristovuyetsya shodo genocidu vchinenogo serbskimi silami u Srebrenici u 1995 abo shodo etnichnih chistok sho mali misce protyagom bosnijskoyi vijni 1992 1995 rr U 2001 Mizhnarodnij kriminalnij tribunal po kolishnij Yugoslaviyi MTKYu virishiv sho rizanina 1995 roku v Srebrenici bula aktom genocidu 26 lyutogo 2007 Mizhnarodnij Sud u spravi shodo bosnijskogo genocidu pidtrimav rishennya MKTYu sho rizanina v Srebrenici ta Zhepiye viznayetsya genocidom ale takozh viyaviv sho serbskij uryad ne brav uchasti v bilsh shirokomu genocidi na teritoriyi Bosniyi i Gercegovini pid chas vijni yak ce stverdzhuvav uryad Bosniyi 12 lipnya 2007 Yevropejskij sud z prav lyudini pri vidhilenni apelyaciyi Nikoli Dzhorgicha na jogo zasudzhennya za genocid nimeckim sudom Jorgic v Germany zaznachiv sho shiroke tlumachennya genocidu nimeckih sudiv z tih pir buli vidhileni mizhnarodnimi sudami yaki rozglyadali analogichni spravi YeSPL takozh zaznachiv sho v 21 mu stolitti bilshist uchenih dotrimuyetsya dumki sho etnichni chistki yak voni buli provedeni serbskimi silami v Bosniyi i Gercegovini shob vignati musulman i horvativ z yihnih budinkiv ne ye genocidom Tim ne mensh ye takozh znachne chislo vchenih yaki vvazhayut sho ci akti buli genocidom Blizko 30 osobam buli pred yavleni zvinuvachennya za uchast u genocidi abo spivuchasti v genocidi na pochatku 1990 h u Bosniyi Na sogodni pislya kilkoh ugod pro viznannya vini i kilkoh obvinuvalnih virokiv sho buli uspishno oskarzheni v apelyaciyi dvoye cholovikiv Vujadin Popovic ta Ljubisa Beara buli viznani vinnimi u vchinenni genocidu Zdravko Tolimir buv viznanij vinnim u skoyenni genocidu ta zmovi z metoyu zdijsnennya genocidu a dva inshih Radislav Krstich i Drago Nikolich buli viznani vinnimi v posobnictvi i pidburyuvanni do genocidu Troye inshih buli viznani vinnimi v uchasti v genocidah v Bosniyi nimeckimi sudami odin z yakih Nikola Dzhorgich prograv skargu na svij obvinuvalnij virok v Yevropejskomu sudi z prav lyudini She visim osib kolishnih chleniv bosnijsko serbskih sil bezpeki buli viznani vinnimi v genocidi v Derzhavnomu sudi Bosniyi i Gercegovini Slobodan Miloshevich yak kolishnij prezident Serbiyi i Yugoslaviyi buv najstarshim politichnim diyachem sho postav pered sudom v MTKYu Vin pomer 11 bereznya 2006 v hodi sudovogo rozglyadu de vin buv zvinuvachenij u genocidi abo spivuchasti v genocidi na teritoriyah v mezhah Bosniyi i Gercegovini tozh virok ne buv uhvalenij U 1995 roci MTKYu vidav order na aresht bosnijskih serbiv Radovana Karadzhicha i Ratko Mladicha na pidstavi kilkoh zvinuvachen vklyuchayuchi genocid 21 lipnya 2008 Karadzhich buv zaareshtovanij v Belgradi na danij chas vin v Gaazi de jogo sudyat i za inshi zlochini Ratko Mladich buv zaareshtovanij 26 travnya 2011 r serbskoyu specialnoyu policiyeyu v Lazarevo Serbiya Kladovishe v Srebrenici Potokar Memorial i cvintar zhertv Genocidu Hlopchik bilya mogili protyagom pohoroni zhertv genocidu 2006 Imena zhertv u memoriali v Potocharah Pohovannya 465 identifikovanih zhertv rizanini 2007 Mizhnarodnij kriminalnij tribunal u Ruandi z 1994 po teperishnij chas Div takozh Genocid u Ruandi Mizhnarodnij tribunal shodo Ruandi MKTR ce sud pid egidoyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij stvorenij dlya sudovogo peresliduvannya za zlochini genocidu vchineni v Ruandi u kvitni 1994 roku pochinayuchi z 6 kvitnya MKTR buv stvorenij 8 listopada 1994 Radoyu Bezpeki Organizaciyi Ob yednanih Nacij shob suditi lyudej vidpovidalnih za akti genocidu ta inshi serjozni porushennya mizhnarodnogo prava vikonani na teritoriyi Ruandi abo v susidnih derzhavah z 1 sichnya do 31 grudnya 1994 roku Do cogo chasu MKTR zakinchiv dev yatnadcyat rozsliduvan i viznav vinnimi dvadcyat sim obvinuvachenih Stanom na 14 grudnya 2009 roku she dvoye lyudej buli zvinuvacheni i zasudzheni za svoyi zlochini She dvadcyat p yat cholovik vse she perebuvayut pid sudovim slidstvom Dvadcyat odna lyudina ochikuye sud pid vartoyu she dvoye dodalisya 14 grudnya 2009 r Desyat lyudej dosi perebuvayut na voli Pershij sudovij proces nad Zhanom Polem Akajesu pochavsya v 1997 r a vzhe v zhovtni 1998 roku Akajesu buv zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya a Zhan Kambanda timchasovij prem yer ministr viznav sebe vinnim Zhertvi genocidu v Ruandi Zhertvi genocidu v Ruandi Zhertvi genocidu v Ruandi Kistki zagiblih u Murabi Tila zagiblih u muzeyi v Murandi Nadzvichajni palati v sudah Kambodzhi 2003 Chervoni khmeri na choli z Pol Potom Ta Mokom ta inshimi liderami organizuvali masove vbivstvo ideologichno peresliduvanih grup Zagalne chislo zhertv ocinyuyetsya priblizno v 1 7 mln kambodzhijciv mizh 1975 1979 u tomu chisli vid rabskoyi praci 6 chervnya 2003 mizh uryadom Kambodzhi j OON dosyagnuta domovlenist pro stvorennya nadzvichajnih palat v sudah Kambodzhi ChPSK yaki budut zoseredzhuvatisya viklyuchno na zlochinah vchinenih najvisokopostavlenishimi chinovnikami chervonih khmeriv Suddi dali prisyagu na pochatku lipnya 2006 roku Zvinuvachennya v genocidi pov yazani z vbivstvami v yetnamskih i tyamskih menshin Kambodzhi yaki za ocinkami skladayut desyatki tisyach ubivstv i bilshe Slidchim suddyam 18 lipnya 2007 r buli predstavleni imena p yati mozhlivih pidozryuvanih Kang Kek Iyeu buv oficijno zvinuvachenij u vijskovih zlochinah i zlochinah proti lyudyanosti Buv zatrimanij tribunalom 31 lipnya 2007 piznishe zasudzhenij za zvinuvachennyami u vijskovih zlochinah i zlochinah proti lyudyanosti 12 serpnya 2008 Jogo skargu na jogo zasudzhennya za vijskovi zlochini i zlochini proti lyudyanosti bulo vidhileno 3 lyutogo 2012 i vin vidbuvaye pokarannya u viglyadi dovichnogo pozbavlennya voli Nuon Chea kolishnij prem yer ministr buv zasudzhenij za zvinuvachennyam u genocidi vijskovih zlochinah zlochinah proti lyudyanosti i nizci inshih zlochiniv Zgidno z zakonodavstvom Kambodzhi 15 veresnya 2010 vin buv perevedenij v rozporyadzhennya ChPSK 19 veresnya 2007 Sud shodo nogo yakij she trivaye pochavsya 27 chervnya 2011 Hiu Samfan kolishnij glava derzhavi buv zasudzhenij za zvinuvachennyam u genocidi vijskovih zlochinah zlochinah proti lyudyanosti i nizci inshih zlochiniv peredbachenih kambodzhijskim pravom 15 veresnya 2010 Vin buv perevedenij v rozporyadzhennya ChPSK 19 veresnya 2007 Sud nad nim trivaye pochavshis 27 chervnya 2011 Iyeng Sari kolishnij ministr zakordonnih sprav buv zasudzhenij za zvinuvachennyam u genocidi vijskovih zlochinah zlochinah proti lyudyanosti i nizci inshih zlochiniv zgidno iz zakonodavstvom Kambodzhi 15 veresnya 2010 Vin buv perevedenij v rozporyadzhennya ChPSK 12 listopada 2007 Jogo sudovij proces rozpochavsya 27 chervnya 2011 roku i zakinchivsya smertyu 14 bereznya 2013 Vin ne buv zasudzhenij Ieng Tirit kolishnij ministr z socialnih pitan i druzhina Ienga Sari bula zasudzhena za zvinuvachennyam u genocidi vijskovih zlochinah zlochinah proti lyudyanosti i nizci inshih zlochiniv Zgidno iz zakonodavstvom Kambodzhi 15 veresnya 2010 vona bula perevedena v rozporyadzhennya ChPSK 12 listopada 2007 spravu proti neyi bulo pripineno v ochikuvanni ocinki stanu zdorov ya Mizh deyakimi yuristami mizhnarodnikami i kambodzhijskim uryadom vinikali rozbizhnosti z privodu togo chi mayut buti piddani Tribunalu yaki nebud inshi lyudi Kimnati muzeyu Tuol Sleng mistyat tisyachi fotografij zroblenih chervonimi khmerami yaki fotografuvali svoyih zhertv Cherepi v Chueng Ek Cherepi v Chueng Ek Mizhnarodnij kriminalnij sud Pochinayuchi z 2002 Mizhnarodnij kriminalnij sud mozhe zdijsnyuvati svoyu yurisdikciyu yaksho nacionalni sudi ne hochut abo ne v zmozi rozsliduvati genocid vistupayuchi takim chinom sudom ostannoyi instanciyi zalishayuchi osnovnu vidpovidalnist za zdijsnennya yurisdikciyi shodo jmovirnih zlochinciv okremim derzhavam Cherez problemi SShA z viznannyam yurisdikciyi MKS Spolucheni Shtati bazhayut prodovzhuvati vikoristannya specialno sklikanih mizhnarodnih tribunaliv dlya takih rozsliduvan i potencijnih peresliduvan Genocid ukrayincivDokladnishe Golodomor v Ukrayini 1932 1933 Stosovno ukrayinskoyi lyudnosti politika genocidu j etnocidu aktivno zdijsnyuvalasya u XX st Oznaki genocidu mayut diyi uryadiv riznih krayin stosovno krimskih tatar ukrayinskih nimciv ukrayinskih polyakiv ukrayinskih cigan ukrayinskih grekiv ukrayinskih bolgar ukrayinskih rosiyan Ale najmasovishim bulo vbivstvo golodom etnichnih ukrayinciv SRSR v URSR ta RRFSR u 1932 1933 rokah Ce trivalij chas zamovchuvalosya i ne viznavalosya Teper pro nogo bilshe diznalisya shiroki verstvi ukrayinskogo suspilstva Golodomor povoli viznayetsya inshimi naciyami same genocidom Inshij genocid na teritoriyi Yevropi sho prizviv do masovih zhertv vchineno stosovno yevreyiv zokrema ukrayinskih yevreyiv Vin vidbuvavsya v inshij sposib rozstril spalennya i vidomij yak golokost Otzhe obidva najmasovishi genocidi u Yevropi XX st vidbuvalisya na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini stosovno ukrayinskih gromadyan ukrayinskoyi naciyi Suchasna Rosijska Federaciya ne viznaye zlochinnih dij uryadu Radyanskogo Soyuzu stosovno ukrayinciv Antiukrayinska politika v riznih suspilno politichnih umovah za riznih mizhnarodno politichnih obstavin proyavlyayetsya po riznomu ranishe u cilespryamovanij organizaciyi golodomoru teper v jogo neviznanni Korinnya genociduKorenyami genocidu ye uyavlennya pro vid prirodi danu chi istorichno sformovanu suspilnu nerivnist etnichnih rasovih religijnih kulturnih movnih teritorialnih socialno klasovih ta inshih grup i spilnot a takozh bazhannya zbilshiti zhittyevo vazhlivij prirodnij chi suspilnij resurs odniyeyi spilnoti grupi za rahunok inshoyi Odni narodi vvazhayutsya bogoobranimi istorichnimi mesianskimi priznachenimi dlya panuvannya nad inshimi inshi nebogoobranimi neistorichnimi nemesianskimi priznachenimi dlya pidleglosti inshim Na osnovi takih uyavlen buduyutsya rizni ideyi gipotezi koncepciyi teoriyi vchennya sho obgruntovuyut pravomirnist docilnist chi neobhidnist znishennya v toj chi inshij sposib pevnoyi suspilnoyi grupi vipravdovuyut i shvalyuyut genocid Istoriya genociduIstoriya genocidu 1 napryamok istorichnih doslidzhen sho rozvivayetsya v Ukrayini i sviti 2 realni podiyi suspilnogo buttya sho klasifikuyutsya yak yavishe genocidu Genocid zdijsnyuvavsya v riznih chastinah svitu i v rizni chasi Uprodovzh ostannih 100 r do najchiselnishih zhertv genocid prizviv na teritoriyah totalitarnih politichnih rezhimiv zokrema v umovah nacistskoyi Nimechchini komunistichnih SRSR Kitayu Kampuchiyi pid chas pravlinnya Saddama Husejna v Iraku v Osmanskij imperiyi v chasi Pershoyi svitovoyi vijni Uprodovzh ostannih desyatilit u 1980 1990 rr genocid uchinyavsya pid chas t zv etnichnih voyen ta etnichnih chistok v Africi Aziyi ta Yevropi Najblizhchi do Ukrayini teritoriyi de neshodavno provadilasya politika genocidu bosnijsko gercegovinska chastina kolishnoyi SFRYu ta kavkazkij region kolishnogo SRSR Odnim iz napryamiv zovnishnoyi politiki Ukrayini ye zapobigannya genocidovi Gibridnij genocidTakij genocid ne zastosovuye masovih rozstriliv prote suprovodzhuyetsya primusom lyudej do deportaciyi porushennyam yih osnovnih prav ta bezprav yam u derzhavi Div takozhKulturnij genocid Etnocid Urbocid Lingvocid Lingvocid ukrayinskoyi movi Neokolonializm Rasizm EkocidLiteraturaB M Gonchar M M Gnatovskij Genocid Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X O Majboroda Genocid Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 136 ISBN 978 966 611 818 2 Russell Thornton American Indian Holocaust and Survival A Population History Since 1492 Civilization of the American Indian Vol 186 University of Oklahoma 1990 David Stannard American Holocaust The Conquest of the New World Oxford University Press 1993 Hans Koning The Conquest of America How The Indian Nations Lost Their Continent Monthly Review Press New York 1993 Jan R Carew Rape of Paradise Columbus and the Birth of Racism in the Americas Brooklyn N Y A amp B Books 1994 Ward Churchill A Little Matter of Genocide Holocaust and the Denial in the Americas 1492 to the Present San Francisco City Lights 1997 ISBN 0 87286 323 9 ISBN 978 0 87286 323 1 Ward Churchill Struggle for the Land Native North American Resistance to Genocide Ecocide and Colonization Publisher City Lights Books 2nd Revised edition 5 Nov 2002 ISBN 0 87286 414 6 ISBN 978 0 87286 414 6 Mike Davis Late Victorian Holocausts El Nino Famines and the Making of the Third World London Verso 2001 Heizer Robert F The Destruction of California Indians University of Nebraska Press Lincoln and London 1993 ISBN 0 8032 7262 6 Red Gold The Conquest of the Brazilian Indians 1978 Amazon Frontier John Hemming the director of the Royal Geographical Society in London Prijnyata ta zaproponovana do ratifikaciyi ta pidpisannya Generalnoyu Asambleyeyu OON rezolyuciya 260 A III vid 9 grudnya 1948 r nabrala chinnosti 12 sichnya 1951 Generalnij sekretar OON Kofi Annan Vimagayuchi spilnoyi silnoyi diyi vistup u Stokgolmi 26 sichnya 2004 Chirkov O Ukrayinoznavstvo 2011 1 38 S 202 208 Kozickij Andrij Genocid ta politika masovogo vinishennya civilnogo naselennya u XX stolitti prichini osoblivosti naslidki Posibnik dlya studentiv vishiv rekomendovanij MON molodi ta sportu Ukrayini Lviv Litopis 2012 Arhivni dokumenti pro chorni doshki yak znaryaddya radyanskogo genocidu v Ukrayini v 1932 1933 rokah Georgij Papakin Arhivi Ukrayini 2008 3 4 261 S 14 28 Protistoyannya osobistosti politici nacistskogo genocidu v Ukrayini dokumentalni svidchennya interpretaciyi rozdumi F A Vinokurova Arhivi Ukrayini 2001 4 5 247 S 118 131 Protistoyannya osobistosti politici nacistskogo genocidu v Ukrayini dokumentalni svidchennya interpretaciyi rozdumi Zakinchennya F A Vinokurova Arhivi Ukrayini 2001 6 248 S 54 65 Pam yat narodu genocid v Ukrayini golodom 1932 1933 rokiv Svidchennya U 2 kn M F Dmitriyenko Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2011 6 S 220 222 Do pitannya pro vitoki genocidu ukrayinstva v 1932 1933 rokah V Sergijchuk Narodna tvorchist ta etnologiya 2016 1 S 11 18 Organizatori genocidu ukrayinciv u 1918 1936 rr A M Kindratenko Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya Istoriya Ukrayini Ukrayinoznavstvo istorichni ta filosofski nauki 2008 822 vip 10 S 15 22 Pomilka vladi chi genocid viznachennya harakteru golodu 1932 1933 rr v URSR u suchasnij istoriografiyi V Gudz V Gudz Ukrayinoznavchij almanah 2010 Vip 2 S 301 303 Golod genocid 1932 1933 rokiv v Ukrayini yak chinnik transformaciyi kulturno istorichnogo fenomena ukrayinstva T Yevsyeyeva Ukrayinoznavchij almanah 2010 Vip 2 S 304 310 Dzhejms Mejs pro ukrayinskij genocid 1933 roku i jogo naslidki dlya suchasnogo suspilstva V Gudz Ukrayinoznavchij almanah 2013 Vip 11 S 24 27 Yuridichni doslidzhennya Problemi kvalifikaciyi genocidu vchinenogo u spivuchasti za Kriminalnim kodeksom Ukrayini I I Strokova Borotba z organizovanoyu zlochinnistyu i korupciyeyu teoriya i praktika 2009 Vip 20 S 337 345 Mizhnarodno pravovi poglyadi R Lemkina shodo kvalifikaciyi okremih prikladiv masovih porushen prav lyudini yak zlochinu genocidu M V Bem Naukovij visnik Mizhnarodnogo gumanitarnogo universitetu Yurisprudenciya 2013 Vip 6 1 2 S 208 211 Mizhnarodna kriminalna vidpovidalnist individiv za zlochini genocidu L A Filyanina Yu R Tarantyuk Naukovij visnik Dnipropetrovskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav 2012 1 S 11 20 Zlochin genocidu istorichne viznachennya ta konvencionalne zakriplennya u mizhnarodnomu kriminalnomu pravi S M Mohonchuk Universitetski naukovi zapiski 2011 3 S 356 361 Golokost ta golodomor u konteksti mizhnarodno pravovih poglyadiv R Lemkina shodo koncepciyi zlochinu genocidu M V Bem Yevropejski perspektivi 2013 4 S 175 180 Pitannya vidpovidalnosti derzhavi za zlochin genocidu u praktici Mizhnarodnogo sudu spravedlivosti A V Gorbatyuk Naukovi zapiski NaUKMA Yuridichni nauki 2012 T 129 S 137 141 Obov yazok pokarannya za zlochin genocidu sudova praktika derzhav M M Antonovich Naukovi zapiski NaUKMA Yuridichni nauki 2013 T 144 145 S 133 137 Kvalifikaciya Golodomoru 1932 1933 rr v Ukrayini yak zlochinu genocidu i postanova Apelyacijnogo sudu m Kiyiv vid 13 sichnya 2013 r V Vasilenko Mandrivec 2013 6 S 7 9 Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini yak genocid ukrayinskoyi naciyi sub yektivna storona zlochinu M Antonovich Mandrivec 2013 6 S 4 8 Chi mozhna kvalifikuvati Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini ta na Kubani yak genocid Ye Zaharov Vidannya druge vipravlene ta dopovnene GO Harkivska pravozahisna grupa Harkiv TOV Vidavnictvo rava lyudini 2015 52 s Ob yektivni oznaki genocidu v kriminalnomu zakonodavstvi Ukrayini ta inshih derzhav romano germanskoyi pravovoyi sim yi I Strokova Visnik Nacionalnoyi akademiyi prokuraturi Ukrayini 2015 3 S 69 75 Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Genocid Konvenciya pro zapobigannya zlochinu genocidu ta pokarannya za nogo Etnocid Lingvocid Cina pravdi film pro Golodomor genocid pid chas radyanskoyi okupaciyi Ukrayini Kupala film zaboronenij rezhimom Lukashenka u yakomu visvitlyuyetsya tema zaboron biloruskoyi movi uryadom Rosijskoyi imperiyi radyanskoyu vladoyu ta rusifikaciyi Bilorusi U filmi takozh zgaduyetsya Rozstrilyane vidrodzhennya Kulturnij genocidPrimitkihttps suspilne media author olesa kotubej 24 travna 2022 Sho take genocid i chi vchinyaye jogo Rosiya v suchasnij Ukrayini Govorimo z istorikom Yaroslavom Gricakom ukr Sho take genocid pravovij vimir Transparency International Ukraine ti ukraine org ukr 8 lipnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2024 UINP Yaki zlochini ye genocidom za mizhnarodnim pravom UINP ukr Procitovano 5 kvitnya 2024 William Korey Raphael Lemkin The Unofficial Man Midstream June July 1989 p 45 48 Video interview with Raphael Lemkin CBS News na YouTube 17 kvitnya 2006 New York Times Arhiv originalu za 1 bereznya 2013 Procitovano 7 serpnya 2012 Kriminalnij kodeks Ukrayini Golos Ukrayini vid 19 06 2001 107 KATERINChUK Katerina 2023 GENOCID YaK FORMA NASILSTVA PDF Naukovij visnik Dnipropetrovskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav 2023 1 ukr Robert Gellately Ben Kiernan The Specter of Genocide Mass Murder in Historical Perspective Cambridge University Press 2003 s 267 ISBN 0 521 52750 3 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2014 Procitovano 19 kvitnya 2009 ShTROS SKOT 13 travnya 2022 GENOCID V UKRAYiNI PRIChINI DISKUSIYi JusticeInfo net ukr Procitovano 5 kvitnya 2024 Sho take genocid zgidno z konvenciyeyu OON Voice of America ukr 13 kvitnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2024 Svoboda Radio 20 bereznya 2013 Termini genocid i zlochini proti lyudyanosti buli vinajdeni u Lvovi Radio Svoboda ukr Procitovano 5 kvitnya 2024 Rubinstein W D 2004 Pearson Education s 308 ISBN 0 582 50601 8 Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2015 Robert Gellately amp Ben Kiernan 2003 The Specter of Genocide Mass Murder in Historical Perspective Cambridge UK Cambridge University Press s 267 ISBN 0 521 52750 3 Staub Ervin 31 lipnya 1992 The Roots of Evil The Origins of Genocide and Other Group Violence Cambridge UK Cambridge University Press s 8 ISBN 0 521 42214 0 Genocide in International Law The Crime of Crimes Second Edition William A Schabas pg 160 From a statement made by Mr Morozov representative of the Union of Soviet Socialist Republics on 19 April 1948 during the debate in the Ad Hoc Committee on Genocide E AC 25 SR 12 See Vienna Convention on the Law of Treaties opened for signature on 23 May 1969 United Nations Treaty Series vol 1155 No I 18232 Mandate structure and methods of work Genocide I 21 chervnya 2007 u Wayback Machine of the UN Commission of Experts 13 listopada 2007 u Wayback Machine to examine violations of international humanitarian law committed in the territory of the former Yugoslavia created by 1992 of 6 October 1992 European Court of Human Rights Judgement in Jorgic v Germany Application no 74613 01 26 travnya 2011 u Wayback Machine paragraphs 18 36 74 European Court of Human Rights Judgement in Jorgic v Germany Application no 74613 01 26 travnya 2011 u Wayback Machine paragraphs 43 46 What is Genocide 5 travnya 2007 u Wayback Machine McGill Faculty of Law McGill University Prosecutor v Radislav Krstic Trial Chamber I Judgment IT 98 33 2001 ICTY8 2 August 2001 Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 8 lipnya 2015 Arhiv originalu za 23 serpnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2015 Prosecutor v Radislav Krstic Appeals Chamber Judgment IT 98 33 2004 ICTY 7 19 April 2004 23 serpnya 2014 u Wayback Machine See Paragraph 6 Article 4 of the Tribunal s Statute like the Genocide Convention covers certain acts done with intent to destroy in whole or in part a national ethnical racial or religious group as such Statute of the International Tribunal for the Prosecution of Persons Responsible for Serious Violations of International Humanitarian Law Committed in the Territory of the Former Yugoslavia since 1991 3 bereznya 2016 u Wayback Machine U N Doc S 25704 at 36 annex 1993 and S 25704 Add 1 1993 adopted by Security Council on 25 May 1993 1993 PDF Arhiv originalu PDF za 2 bereznya 2011 Procitovano 8 lipnya 2015 Security Council passes landmark resolution world has responsibility to protect people from genocide 12 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Oxfam Press Release 28 April 2006 Arhiv originalu za 23 serpnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya William Schabas War crimes and human rights essays on the death penalty justice and accountability Cameron May 2008 ISBN 1 905017 63 4 ISBN 978 1 905017 63 8 p 791 14 listopada 2014 u Wayback Machine Kurt Jonassohn amp Karin Solveig Bjornson Genocide and Gross Human Rights Violations in Comparative Perspective In Comparative Perspective Transaction Publishers 1998 ISBN 0 7658 0417 4 ISBN 978 0 7658 0417 4 pp 133 135 15 listopada 2014 u Wayback Machine M Hassan Kakar Afghanistan The Soviet Invasion and the Afghan Response 1979 1982 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine University of California press 1995 The Regents of the University of California M Hassan Kakar 4 The Story of Genocide in Afghanistan 13 Genocide Throughout the Country 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine Frank Chalk Kurt Jonassohn The History and Sociology of Genocide Analyses and Case Studies Yale University Press 1990 ISBN 0 300 04446 1 Jones Adam Genocide A Comprehensive Introduction 23 chervnya 2017 u Wayback Machine Routledge Taylor amp Francis Publishers 2006 ISBN 0 415 35385 8 Chapter 1 The Origins of Genocide 10 zhovtnya 2017 u Wayback Machine pp 20 21 What is Genocide 5 travnya 2007 u Wayback Machine McGill Faculty of Law McGill University source cites Barbara Harff and Ted Gurr Toward empirical theory of genocides and politicides International Studies Quarterly 37 3 1988 Origins and Evolution of the Concept 1 grudnya 2020 u Wayback Machine in the Science Encyclopedia by Net Industries states Politicide as Barbara Harff and Ted R Gurr define it refers to the killing of groups of people who are targeted not because of shared ethnic or communal traits but because of their hierarchical position or political opposition to the regime and dominant groups p 360 But does not give the book title to go with the page number Staff There are NO Statutes of Limitations on the Crimes of Genocide 28 lipnya 2015 u Wayback Machine On the website of the American Patriot Friends Network Cites Barbara Harff and Ted Gurr Toward empirical theory of genocides and politicides International Studies Quarterly 37 3 1988 Polsby Daniel D Kates Don B Jr 3 listopada 1997 Washington University Law Quarterly 75 Fall 1237 Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 8 lipnya 2015 cites Harff 1992 see other note Harff Barbara 1992 Fein Helen red Recognizing Genocides and Politicides Genocide Watch New Haven CT Yale University Press 27 37 38 Arhiv originalu za 18 sichnya 2019 Procitovano 8 lipnya 2015 Adrian Gallagher Genocide and Its Threat to Contemporary International Order Palgrave Macmillan 2013 p 37 United Nations Treaty Collection As of 9 October 2001 Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide 18 sichnya 2019 u Wayback Machine on the web site of the Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights 5 listopada 2005 u Wayback Machine See for example the submission by Agent of the United States Mr David Andrews to the ICJ Public Sitting 11 May 1999 17 serpnya 2007 u Wayback Machine Oxford English Dictionary 1944 R Lemkin Axis Rule in Occupied Europe ix 79 By genocide we mean the destruction of a nation or of an ethnic group Oxford English Dictionary Genocide citing Sunday Times 21 October 1945 European Court of Human Rights 9 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Jorgic v Germany Judgment 26 travnya 2011 u Wayback Machine 12 July 2007 47 Staff Bosnian genocide suspect extradited 12 sichnya 2009 u Wayback Machine BBC 2 April 2002 The International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia found in Prosecutor v Radislav Krstic Trial Chamber I Judgment IT 98 33 2001 ICTY8 2 August 2001 Arhivovano 25 travnya 2012 u Archive is that genocide had been committed see paragraph 560 for name of group in English on whom the genocide was committed hto proyasniti It was upheld in Prosecutor v Radislav Krstic Appeals Chamber Judgment IT 98 33 2004 ICTY 7 19 April 2004 23 serpnya 2014 u Wayback Machine Max Arthur 26 lyutogo 2007 Court Serbia Failed to Prevent Genocide en Arhiv originalu za 10 serpnya 2007 Procitovano 13 bereznya 2021 ECHR Jorgic v Germany 42 citing Prosecutor v Krstic IT 98 33 T judgment of 2 August 2001 580 ECHR Jorgic v Germany Judgment 12 July 2007 44 citing Prosecutor v Kupreskic and Others IT 95 16 T judgment of 14 January 2000 751 In 14 January 2000 the ICTY ruled in the case that the killing of 116 Muslims in order to expel the Muslim population from a village amounted to persecution not genocide ICJ press release 2007 8 13 lyutogo 2010 u Wayback Machine 26 February 2007 PDF Arhiv originalu PDF za 25 lipnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Staff 5 listopada 2009 BBC News Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 28 sichnya 2010 Staff 26 travnya 2011 BBC News Arhiv originalu za 27 travnya 2011 Procitovano 28 travnya 2011 These figures need revising they are from the page which says see www ictr org 1 kvitnya 2005 u Wayback Machine Cambodian Genocide Program 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine Yale University s MacMillan Center for International and Area Studies PDF 2003 05 022 Arhiv originalu PDF za 3 lipnya 2007 Procitovano 11 grudnya 2010 Doyle Kevin Putting the Khmer Rouge on Trial 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Time 26 July 2007 MacKinnon Ian Crisis talks to save Khmer Rouge trial 16 listopada 2007 u Wayback Machine The Guardian 7 March 2007 The Khmer Rouge Trial Task Force 3 kvitnya 2005 u Wayback Machine Royal Cambodian Government Case 002 17 travnya 2011 u Wayback Machine The Extraordinary Chambers in the Courts of Cambodia Retrieved 14 August 2014 Former Khmer Rouge leaders begin genocide trial 2 veresnya 2015 u Wayback Machine BBC 30 July 2014 Buncombe Andrew 11 zhovtnya 2011 The Independent London Arhiv originalu za 15 lipnya 2016 Procitovano 8 lipnya 2015 Ker Munthit 12 serpnya 2008 USA Today Associated Press Arhiv originalu za 30 travnya 2010 Procitovano April 2012 Extraordinary Chambers in the Courts of Cambodia 3 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 9 lipnya 2015 Procitovano April 2012 Extraordinary Chambers in the Courts of Cambodia Arhiv originalu za 17 travnya 2011 Procitovano April 2012 PDF Extraordinary Chambers in the Courts of Cambodia 15 veresnya 2010 Arhiv originalu PDF za 20 chervnya 2019 Procitovano April 2012 PDF Extraordinary Chambers in the Courts of Cambodia 13 grudnya 2011 Arhiv originalu PDF za 15 bereznya 2022 Procitovano April 2012 Originalnij tekst vid punktu Etimologiya do puktu Mizhnarodnij kriminalnij sud Genocide Statement by Carolyn Willson Minister Counselor for International Legal Affairs on the Report of the ICC in the UN General Assembly PDF 123 KB 23 November 2005 Chirkov O Genocid stosovno ukrayinciv K MP Lesya 2010 531 s Chirkov O Genocid Ukrayina Etnos Naukovij ponyatijno terminologichnij slovnik dovidnik z etnologichnih ta dotichnih do nih problem ukrayinoznavstva NDIU Figurnij Yu S ta in K 2006 S 51 Chirkov O Koreni genocidu Ukrayinskij geopolitichnij slovnik K MP Lesya 2010 531 s Chirkov O Istoriya genocidu Ukrayinskij geopolitichnij slovnik K MP Lesya 2010 531 s Kuharchuk H I Deportaciyi yak element politiki genocidu 16 20 s S 19 Rafael Lemkin radyanskij genocid v Ukrayini stattya 28 movami Redaktor Roman Serbin uporyadnik Olesya Stasyuk K Majsternya knigi 2009 208 s S 202 208 Pravove regulyuvannya peremishen naselennya migraciyi deportaciyi transferi problemi bizhenciv istoriya i suchasnist materiali P yatoyi Vseukrayinskoyi naukovo teoretichnoyi Internet konferenciyi 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine INPP NU Lvivska politehnika 2016 172 s U Krimu vidbuvayetsya gibridnij genocid Muzhdabayev 29 sichnya 2020 u Wayback Machine Radio Svoboda 23 07 2015 Dzherela ta literaturaPolitologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Dzh Mejs Genocid 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X GENOCID 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 ros Akti genocidu v istoriyi lyudstva 31 travnya 2015 u Wayback Machine na sajti Genocide ru Genocid Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya U 20 t T 17 Kriminalne pravo V Ya Tacij vidp red ta in 2017 S 118 ISBN 978 966 937 261 1 PosilannyaKvitkovskij Kvitka D Represiyi v Ukrayini v svitli mizhnarodnoyi konvenciyi pro zlochin genocidu 16 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Toronto Krajova Ekzekutiva UNO 1968 31 s Genocid narodovbivstvo 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 293 1000 ekz Narodovbivstvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1086 1087 1000 ekz