Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Геноцид племен гереро і нама знищення в 1904 1907 роках колоніальними військами кайзерівської Німеччини близько 65 тис д

Геноцид гереро і нама

Геноцид гереро і нама

Геноцид племен гереро і нама — знищення в 1904–1907 роках колоніальними військами кайзерівської Німеччини близько 65 тис. (до 80 %) людей з племені гереро (банту) і 10 тис. (50 %) осіб племені нама (готтентоти) в тодішній Німецькій Південно-Західній Африці на території сучасної Намібії в ході жорстокого придушення народного повстання. 1985 року доповідь ООН віднесла знищення племен до актів геноциду, порівнюючи його з нацистським геноцидом євреїв. 2004 року Німеччина визнала вчинення геноциду в Намібії.

Статті на
Колоніалізм


Повстання махдістів
Англо-єгипетська війна


Перша франко-дагомейська війна

Друга франко-дагомейська війна

Перша італо-ефіопська війна
Друга італо-ефіопська війна


Англо-занзібарська війна


Фашодський інцидент
Перша англо-бурська війна
Друга англо-бурська війна
Геноцид племен гереро і нама
Повстання Маджі-Маджі
Перша Марокканська криза

Франко-вадайська війна
Агадірська криза
Захоплення Марокко Францією
Італійсько-турецька війна
Повстання Марітца
Дарфур

image
Гереро, закуті німецькими військами в ланцюги, 1904

1884 року, після того, як Британія дала зрозуміти, що не має зацікавленості в територіях Намібії, Німеччина оголосила їх власним протекторатом. Колонізатори використовували рабську працю місцевих племен, захопивши землі і ресурси країни (алмази).

Початок повстання

В 1903 році гереро і нама під проводом Самуеля Магареро і Хендріка Віттбоя почали повстання, убивши близько 120 німців, включаючи жінок і дітей. Німецькі війська чисельністю 14 000 солдатів під командуванням генерала Лотара фон Трота почали придушення повстання. Експедицію профінансував Deutsche Bank і спорядила фірма «Вурманн».

У жовтні 1903 році фон Трота пред'явив ультиматум: «Всі гереро повинні покинути цю землю … Будь гереро, виявлений в межах німецьких володінь, будь він озброєний або беззбройний, з домашніми тваринами або без, буде застрелений. Я не буду приймати більше ні дітей, ні жінок. Я буду відправляти їх назад до своїх одноплемінників. Я буду стріляти в них».

В битві при Ватерберзі німецькі війська розбили основні сили повстанців, втрати яких склали 3-5 тисяч. Британія запропонувала повсталим притулок у Бечуаналенді на території сучасної Ботсвани, і кілька тисяч людей почали перехід через пустелю Калахарі. Ті, хто залишився, потрапили до концтаборів, змушені були працювати на німецьких підприємців. Багато хто загинув від непосильної праці та виснаження. Як зазначало в 2004 році німецьке радіо Deutsche Welle, «саме в Намібії німці вперше в історії застосували метод утримання ув'язнених чоловіків, жінок і дітей в концтаборах. У ході колоніальної війни плем'я гереро було майже повністю винищено і становить сьогодні в Намібії лише невелику частку населення». Є також відомості, що жінки племен були зґвалтовані і примушені до заняття проституцією. Згідно з доповіддю ООН від 1985 року, німецькі війська знищили три чверті племені гереро, в результаті чого його чисельність скоротилася з 80 тисяч до 15 тисяч виснажених біженців.

Російський історик-африканіст порівнював знищення африканських племен з іншими діями німецьких військ, коли кайзер Вільгельм II давав поради німецькому експедиційного корпусу в Китаї: «Пощади не давати! Полонених не брати. Вбивайте, скільки зможете! <…> Ви повинні діяти так, щоб китаєць вже ніколи не посмів косо подивитися на німця». Як писав Давідсон, "за наказом того ж імператора Вільгельма, повсталий проти німецького панування народ гереро вогнем кулеметів загнали в пустелю Калахарі і прирекли десятки тисяч людей на загибель від голоду і спраги. Навіть німецький канцлер фон Бюлов обурився і сказав імператору, що це не відповідає законам ведення війни. Вільгельм незворушно відповів: «Законам війни в Африці це відповідає».

28 травня 2021 року Німеччина принесла вибачення за геноцид, пообіцявши виплатити 1,1 млрд як фінансову підтримку Намібії. Гроші було заплановано виплачувати протягом 30 років, їх мають використати на інфраструктурні проєкти, охорону здоров'я і навчання. Рішення було прийнято після п'ятирічних переговорів з владою Намібії..

Див. також

Примітки

  1. "The Nazi aberration has unfortunately not been the only case of genocide in the twentieth century. Among other examples which can be cited as qualifying are the German massacre of Hereros in 1904 … General von Trotha issued an extermination order; water-holes were poisoned and the African peace emissaries were shot. In all, three quarters of the Herero Africans were killed by the Germans then colonizing present-day Namibia, and the Hereros were reduced from 80,000 to some 15,000 starving refugees ". См. Текст доповіді. Whitaker Report [ 13 червня 2019 у Wayback Machine.]. United Nations Economic and Social Council Commission on Human Rights. Sub-Commission on Prevention of Discrimination and Protection of Minorities. Thirty-eighth session, Item 4 of the provisional agenda, E / CN.4 / Sub.2 / 1985/6. 2 July 1985
  2. Germany admits Namibia genocide [ 11 грудня 2008 у Wayback Machine.] // BBC, 14 August, 2004
  3. Нікітін В. Піти, щоб повернутися … [ 22 червня 2015 у Wayback Machine.] // Навколо світу, № 8 (2599), серпень 1975
  4. Народ гереро вимагає від Німеччини 4 млрд доларів як компенсацію за геноцид [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] // NEWSru, 12 січня 2004
  5. Claus Kristen. Waterberg 1904 [ 21 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Uni Kassel, 2004
  6. Germany regrets Namibia" genocide " [ 19 грудня 2006 у Wayback Machine.] // BBC News, January 12, 2004
  7. Перші концтабори побудували сто років тому в Африці // Deutsche Welle, 11 серпня 2008
  8. The tribe Germany wants to forget [ 6 вересня 2007 у Wayback Machine.] // Mail & Guardian, March 13, 1998
  9. Давидсон А. Що це? Застереження світу? [ 22 червня 2015 у Wayback Machine.] // , 2001, № 12
  10. . Reuters. 28 травня 2021. Архів оригіналу за 28 травня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
  11. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 травня 2021.

Посилання

  • Катін В. Намібія звинувачує Німеччину в геноциді [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.] // , 19 січня 2001
  • Втрати шутцтруппе у війні проти гереро. [ 28 вересня 2021 у Wayback Machine.]
  • Фотографії та розгляд погляду 21 століття [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Genocid plemen gerero i nama znishennya v 1904 1907 rokah kolonialnimi vijskami kajzerivskoyi Nimechchini blizko 65 tis do 80 lyudej z plemeni gerero bantu i 10 tis 50 osib plemeni nama gottentoti v todishnij Nimeckij Pivdenno Zahidnij Africi na teritoriyi suchasnoyi Namibiyi v hodi zhorstokogo pridushennya narodnogo povstannya 1985 roku dopovid OON vidnesla znishennya plemen do aktiv genocidu porivnyuyuchi jogo z nacistskim genocidom yevreyiv 2004 roku Nimechchina viznala vchinennya genocidu v Namibiyi Statti na temu Kolonializm Kolonialnij rozpodil Afriki Povstannya mahdistiv Anglo yegipetska vijna Persha franko dagomejska vijna Druga franko dagomejska vijna Persha italo efiopska vijna Druga italo efiopska vijna Anglo zanzibarska vijna Fashodskij incident Persha anglo burska vijna Druga anglo burska vijna Genocid plemen gerero i nama Povstannya Madzhi Madzhi Persha Marokkanska kriza Franko vadajska vijna Agadirska kriza Zahoplennya Marokko Franciyeyu Italijsko turecka vijna Povstannya Maritca Darfur Gerero zakuti nimeckimi vijskami v lancyugi 1904 1884 roku pislya togo yak Britaniya dala zrozumiti sho ne maye zacikavlenosti v teritoriyah Namibiyi Nimechchina ogolosila yih vlasnim protektoratom Kolonizatori vikoristovuvali rabsku pracyu miscevih plemen zahopivshi zemli i resursi krayini almazi Pochatok povstannyaV 1903 roci gerero i nama pid provodom Samuelya Magarero i Hendrika Vittboya pochali povstannya ubivshi blizko 120 nimciv vklyuchayuchi zhinok i ditej Nimecki vijska chiselnistyu 14 000 soldativ pid komanduvannyam generala Lotara fon Trota pochali pridushennya povstannya Ekspediciyu profinansuvav Deutsche Bank i sporyadila firma Vurmann U zhovtni 1903 roci fon Trota pred yaviv ultimatum Vsi gerero povinni pokinuti cyu zemlyu Bud gerero viyavlenij v mezhah nimeckih volodin bud vin ozbroyenij abo bezzbrojnij z domashnimi tvarinami abo bez bude zastrelenij Ya ne budu prijmati bilshe ni ditej ni zhinok Ya budu vidpravlyati yih nazad do svoyih odnopleminnikiv Ya budu strilyati v nih V bitvi pri Vaterberzi nimecki vijska rozbili osnovni sili povstanciv vtrati yakih sklali 3 5 tisyach Britaniya zaproponuvala povstalim pritulok u Bechuanalendi na teritoriyi suchasnoyi Botsvani i kilka tisyach lyudej pochali perehid cherez pustelyu Kalahari Ti hto zalishivsya potrapili do konctaboriv zmusheni buli pracyuvati na nimeckih pidpriyemciv Bagato hto zaginuv vid neposilnoyi praci ta visnazhennya Yak zaznachalo v 2004 roci nimecke radio Deutsche Welle same v Namibiyi nimci vpershe v istoriyi zastosuvali metod utrimannya uv yaznenih cholovikiv zhinok i ditej v konctaborah U hodi kolonialnoyi vijni plem ya gerero bulo majzhe povnistyu vinisheno i stanovit sogodni v Namibiyi lishe neveliku chastku naselennya Ye takozh vidomosti sho zhinki plemen buli zgvaltovani i primusheni do zanyattya prostituciyeyu Zgidno z dopoviddyu OON vid 1985 roku nimecki vijska znishili tri chverti plemeni gerero v rezultati chogo jogo chiselnist skorotilasya z 80 tisyach do 15 tisyach visnazhenih bizhenciv Rosijskij istorik afrikanist porivnyuvav znishennya afrikanskih plemen z inshimi diyami nimeckih vijsk koli kajzer Vilgelm II davav poradi nimeckomu ekspedicijnogo korpusu v Kitayi Poshadi ne davati Polonenih ne brati Vbivajte skilki zmozhete lt gt Vi povinni diyati tak shob kitayec vzhe nikoli ne posmiv koso podivitisya na nimcya Yak pisav Davidson za nakazom togo zh imperatora Vilgelma povstalij proti nimeckogo panuvannya narod gerero vognem kulemetiv zagnali v pustelyu Kalahari i prirekli desyatki tisyach lyudej na zagibel vid golodu i spragi Navit nimeckij kancler fon Byulov oburivsya i skazav imperatoru sho ce ne vidpovidaye zakonam vedennya vijni Vilgelm nezvorushno vidpoviv Zakonam vijni v Africi ce vidpovidaye 28 travnya 2021 roku Nimechchina prinesla vibachennya za genocid poobicyavshi viplatiti 1 1 mlrd yak finansovu pidtrimku Namibiyi Groshi bulo zaplanovano viplachuvati protyagom 30 rokiv yih mayut vikoristati na infrastrukturni proyekti ohoronu zdorov ya i navchannya Rishennya bulo prijnyato pislya p yatirichnih peregovoriv z vladoyu Namibiyi Div takozhPovstannya plemen gerero i nama 1904 1907 Primitki The Nazi aberration has unfortunately not been the only case of genocide in the twentieth century Among other examples which can be cited as qualifying are the German massacre of Hereros in 1904 General von Trotha issued an extermination order water holes were poisoned and the African peace emissaries were shot In all three quarters of the Herero Africans were killed by the Germans then colonizing present day Namibia and the Hereros were reduced from 80 000 to some 15 000 starving refugees Sm Tekst dopovidi Whitaker Report 13 chervnya 2019 u Wayback Machine United Nations Economic and Social Council Commission on Human Rights Sub Commission on Prevention of Discrimination and Protection of Minorities Thirty eighth session Item 4 of the provisional agenda E CN 4 Sub 2 1985 6 2 July 1985 Germany admits Namibia genocide 11 grudnya 2008 u Wayback Machine BBC 14 August 2004 Nikitin V Piti shob povernutisya 22 chervnya 2015 u Wayback Machine Navkolo svitu 8 2599 serpen 1975 Narod gerero vimagaye vid Nimechchini 4 mlrd dolariv yak kompensaciyu za genocid 6 veresnya 2017 u Wayback Machine NEWSru 12 sichnya 2004 Claus Kristen Waterberg 1904 21 veresnya 2009 u Wayback Machine Uni Kassel 2004 Germany regrets Namibia genocide 19 grudnya 2006 u Wayback Machine BBC News January 12 2004 Pershi konctabori pobuduvali sto rokiv tomu v Africi Deutsche Welle 11 serpnya 2008 The tribe Germany wants to forget 6 veresnya 2007 u Wayback Machine Mail amp Guardian March 13 1998 Davidson A Sho ce Zasterezhennya svitu 22 chervnya 2015 u Wayback Machine 2001 12 Reuters 28 travnya 2021 Arhiv originalu za 28 travnya 2021 Procitovano 28 travnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 28 travnya 2021 PosilannyaKatin V Namibiya zvinuvachuye Nimechchinu v genocidi 10 chervnya 2016 u Wayback Machine 19 sichnya 2001 Vtrati shutctruppe u vijni proti gerero 28 veresnya 2021 u Wayback Machine Fotografiyi ta rozglyad poglyadu 21 stolittya 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ