Міжнародно-правовий звичай є первісною формою міжнародного права й протягом тривалого часу лишався фактично основним джерелом міжнародного права. Разом із тим тривалий час міжнародний звичай не визнавався самостійним джерелом міжнародного права. Лише теоретики так званої «історичної школи права», яка існувала в XIX ст., переконливо довели важливість і значення правового звичаю як джерела міжнародного права.
У цій же школі були виділені характерні ознаки міжнародного звичаєвого права:
- правові норми міжнародного звичаєвого права, або міжнародні правові звичаї, творяться без прямого наказу з боку держав чи їх органів;
- міжнародне звичаєве право є правом неписаним. Зрозуміло, що норми міжнародного звичаєвого права можна записати, але факт запису, тобто матеріально ї фіксації, не є для цього права істотним, бо воно діє не тому, що записане, а тому, що воно визнається правом у масовій свідомості й масово використовується.
Міжнародне звичаєве право становить неписаний звід правил поведінки, які сформувалися в історії та яких дотримуються з а неформальною згодою.
Як заявляє Г. Д. Шермерс, «міжнародне звичаєве право застосовне „mutatis mutandis“ не лише до держав, але і до міжурядових організацій». З ХХ ст. більшу роль почали відігравати міжнародні договори, проте зараз міжнародно-правовий звичай все одно зберігає доволі велике значення. У разі укладання правового договору міжнародно-правовий звичай, який регулює ті самі відносини, нерідко не втрачає свого значення: він може залишитися чинним для тих суб'єктів, що визнають правовий звичай, але не приєдналися до угоди з якихось причин. Міжнародно-правовий звичай може бути за своїм обсягом ширшим, ніж договірна норма, тому він може діяти поряд з міжнародною угодою.
Виникнення та підтвердження
Міжнародно-правові звичаї не мають писаної форми, вони створюються внаслідок тривалої практики держав, які за час тривалого повторення набувають загальнообов'язкового характеру. Для того, щоб сформувався міжнародно-правовий звичай, потрібно:
- щоб мав місце певний акт поведінки держав; цей акт повторювався протягом більш чи менш тривалого часу.
- щоб такі акти поведінки держав мали суттєве значення і були визнані правомірними в практиці міжнародних відносин.
Таким чином для створення міжнародно-правового звичаю важливою є практика суб'єктів міжнародного права. Акти та дії суб'єктів міжнародного права мають виражати свою думку (Opinio juris sive necessitatis) щодо: а) правил поведінки, які виникають;
б) визнання цих правил поведінки юридично обов'язковими.
Для створення міжнародно-правового звичаю міжнародними організаціями береться до уваги їх практика лише в тій сфері, на яку поширюються саме норми статусу. Підставою стосовно держав береться до уваги практика діяльності уповноважених органів, у сфері зовнішніх відносин.
Формами прояву практики міжнародних організацій є : декларації, рекомендації, спільні заяви держав - членів міжнародної організації, тощо.
Формами прояву практики держав є : офіційні заяви, щодо позиції держави; заяви у міжнародних конгресах і конференціях, у міжнародних організаціях; протести; дотримання або ігнорування відповідних правил; прийняття відповідного законодавчого акта; рішення виконавчих, адміністративних органів; рішення суду тощо.
Міжнародна практика повинна бути постійною, одноманітною і тривалою. Практика має здійснюватися протягом певного часу, але для різних звичаїв існує різний час. Наприклад, для створення міжнародно-правового звичаю потрібно стільки часу, скільки вимагає ситуація визнання. Підставою для юридичної обов'язковості міжнародного звичаю є згода держав. Міжнародно-правовий звичай не має офіційного письмового формулювання. Він може встановлюватися шляхом тлумачення, але за правилами і методами, визнаними при тлумаченні міжнародних договорів.
Кваліфікація правила поведінки як міжнародно-правового звичаю є складним питанням, тому для встановлення існування звичаю використовують допоміжні засоби :
- рішення Міжнародного суду ООН.
- інших міжнародних судових та арбітражних органів .
- доктрини.
- рішення міжнародних організацій тощо.
Слід відзначити, що серед допоміжних засобів існують також загальні принципи права визнані цивілізованими націями, відомі ще з часів Давнього Риму — це правила, характерні для права взагалі (як міжнародного, так і внутрішнього). Ці принципи слід чітко відмежовувати від загальних принципів міжнародного права. На відміну від останніх, принципи права, визнані цивілізованими націями, не мають характеру норм jus cogens , тому сторони можуть уточняти їх зміст чи призупиняти їх дію (Зауважимо, що Суд Європейських співтовариств у рішенні від 12.12.1972 р. вказав, що загальні принципи права включають також і основні принципи міжнародного права. Однак в практиці діяльності Міжнародного Суду ООН загальні принципи, визнані цивілізованими націями, і принципи міжнародного права завжди чітко розмежовувалися).
До цих принципів, зокрема, відносять такі:
- " ніхто не може бути суддею у власній справі "
- " ніхто не може передати більше прав, ніж має сам "
- " наступний закон скасовує попередній "
- " спеціальна норма скасовує дію загальної " та інші.
Загальні принципи права застосовуються, як правило, при тлумаченні змісту міжнародно-правових норм, а також при вирішенні міжнародно-правових спорів.
Рішення міжнародних судових органів дають визначення звичаєвим нормам, вони також можуть започаткувати виникнення нового міжнародно-правового звичаю. Характеру прецеденту(рішення у справі, обов'язкового при вирішенні інших спорів з аналогічними фактичними обставинами) вони, як правило, не мають, хоча, звичайно, можуть бути враховані міжнародним судовим чи арбітражним органом.
Доктрини (праці видатних вчених у галузі міжнародного права) в минулому розглядалися як одне з найважливіших джерел міжнародного права. Нині доктрина міжнародного права допомагає тлумаченню змісту окремих міжнародно-правових звичаїв, узгодженню правових позицій держав. Так, сторони міжнародно-правового спору в документах, які вони подають до міжнародних судових органів, іноді посилаються на думку спеціалістів з різних питань міжнародно-правового звичаю.
Особливі звичаєві норми « jus cogens»
Однієї з характерних рис сучасного міжнародного права є наявність в ньому комплексу імперативних норм (jus cogens — імперативне право), що володіють особливою юридичною силою. Остання полягає в неприпустимість відхилення від норм у взаєминах окремих держав навіть шляхом їх угоди. Звичай або договір, що їм суперечать, є недійсними. Новопостала імперативна норма робить недійсними і вже існуючі норми, що їй суперечать.
Імперативні норми забезпечуються особливими засобами. Породжувані ними правовідносини є загальними, що діють між усіма (erga omnes). Відповідно, у разі порушення цих норм виникають і універсальні правовідносини відповідальності: не тільки безпосередньо постраждала, але і будь-яка інша держава має право поставити в юридичному плані питання про відповідальність правопорушника. Йдеться про щось, що нагадує римське actio popularis, яка давала право кожному члену суспільства вжити юридичні дії на захист суспільних інтересів.
Співвідношення міжнародних звичаїв з українським правом
У Конституції та внутрішніх законах України про співвідношення міжнародних звичаїв та правом питання не врегульоване. У нормах національних законів України, які містять відсилання до міжнародних звичаїв, відсутній диференційований підхід до їх застосування, застосований на місці та ролі кожного з різновидів звичаїв у регулюванні міжнародних відносин. Варто відзначити, що на думку вченого, українського правознавця, кандидата юридичних наук Мартиненко Петра Федоровича, чинна Конституція України закріпленням у ст. 8 верховенства права дає підставу для пріоритетного застосування у внутрішньому порядку України тих звичаїв загального, міжнародного права, які закріплюють загальні принципи права, причому й у тих випадках, коли такі звичаєві норми суперечать самій Конституції.
У чинному законодавстві міжнародно-правовий звичай згадується в тих нормативно-правових актах, що стосуються регулювання відносин, які вже традиційно відносяться українською наукою до приватноправових.
Положення «Міжнародні відносини» закріплене в розділі Х Декларації про державний суверенітет України, має більш загальний характер. Україна виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування визнає: пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права. Воно вже поширює дію звичаїв загального міжнародного права в тому числі й на правовідносини, що виникають усередині держави. Питання про місце звичаїв загального міжнародного права не врегульоване, що не знімає з України міжнародно-правових зобов'язань їх виконання.
Норми ч. 1 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і ч. 2 ст. 7 ЦК України в контексті за стосування звичаї в загального міжнародного права суперечить міжнародно-правовим зобов'язанням України, що випливають із цього ж загального міжнародного права.
Міжнародно-правовий звичай та міжнародно-правовий договір
Договір і звичай мають ряд спільних рис, що характеризують їх як джерела однієї правової системи:
- Договір і звичай створюються в результаті взаємних дій держав або інших суб'єктів міжнародного права і мають спільну юридичну основу — угода створюють їх суб'єктів.
- Договір і звичай містять правила поведінки, що носять обов'язковий характер, тобто пов'язують волі створили їх суб'єктів. Це означає, що жодна держава або інший суб'єкт міжнародних правовідносин не може довільно відмовитися від виконання узятих на себе зобов'язань.
- Недотримання або порушення як договору, так і звичаю веде за до однакових правових наслідків: до припинення їх дії, виникнення яких вимог про задоволення претензій, що випливають з невиконання договору або звичаю.
- Обидва джерела підпорядковані дії загальних принципів права, на базі яких вирішується питання про їх правомірність і, відповідно, право на існування.
- Спільність договору і звичаю виражається в наявності в міжнародному праві змішаних, звичаєво-договірних норм. Міжнародній практиці держав відомі численні випадки, коли одні й ті ж правила поведінки для одних держав існують у договірній формі, а для інших — у формі міжнародних звичаїв.
Разом з тим договір і звичай мають дуже суттєві відмінності:
- Договір завжди виникає з активних дій держав (або інших суб'єктів), спрямованих на досягнення саме такого результату, як писана норма. Звичай ж може виникнути не тільки з активних, але і з «мовчазних» акцій, за відсутності дій, наприклад відсутності заперечень проти практики держави або ряду держав.
- Договір має чітко вираженій у часу процес створення. Момент вступу договірної норми в силу також визначений у часі. У той же час, як правило, процес становлення звичаю простежується насилу, час його формування може бути зазначено лише приблизно. Ця обставина, у свою чергу, досить істотно ускладнює застосування звичаю при вирішенні спорів і розбіжностей, що виникають між суб'єктами міжнародного права.
- Факт існування конкретного договору, тобто писаної форми, може бути підтверджений посиланням на текст документа. Доказом ж існування звичайної норм служить виключно практика держав або, в крайньому випадку, наявність яких-небудь непрямих ознак, наприклад використання переваг, що випливають з існування звичаю включення звичаю у внутрішнє законодавство якоїсь держави або ряду держав; певні акції, що свідчать про тому, що держава вимагає від інших суб'єктів виконання і дотримання даного звичаю, а також така своєрідна форма доказу, як відсутність протесту проти певних дій держав, які застосовують звичай.
- Договір завжди носить письмовий характер, що обумовлює наявність узгодженого тексту, чітких логічних зв'язків, формулювань, певної компактності, що дає можливість його промульгації. Ці якості договорів забезпечують швидке їх відшукання і застосування, на відміну від звичаю, що не володіє даними перевагами.
- Писана норма підлягає тлумаченню у випадку виникнення неясності або ускладнень при її застосуванні; в разі незгоди з якимись окремими положеннями такої норми держава має можливість висловити свою особливу позицію шляхом заяви застереження з приводу змісту всієї норми або якоїсь її частини.
- Звичай завжди йде слідом за практикою, закріплюючи сформовані норми поведінки, а писана норма, навпаки, в ряду випадків сама створює практику, встановлюючи правила обов'язкової поведінки держави в нових галузях співробітництва або вносячи зміни в попередні норми.
- Тільки з писаною нормою пов'язаний розвиток міжнародного сучасного права як кодифікація. В даний час роботи з кодифікації охопили практично всі галуз й інститути міжнародного права.
Різновиди міжнародних правових звичаїв
Різновидом міжнародних правових звичаїв є :
- міжнародні (головним чином міжнародні торгові звичаї).
- внутрішньодержавні.
В Господарському процесуальному кодексі України (ст. 4, ч. 5) визначено, що у випадку відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї. В Законі Україні «Про міжнародний комерційний арбітраж» (ст. 28, ч. 4) йдеться про те, що «в усіх випадках третейський суд приймає рішення згідно з умовами угоди і з врахуванням торгових звичаїв, що стосуються даної угоди». В Кодексі торговельного мореплавства України (ст. 6) зазначено, що сторони при укладенні договору можуть використовувати звичаї торговельного мореплавства, якщо це не суперечить законодавству України.
Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (ст. 9) передбачає, що «сторони пов'язані будь-яким звичаєм, щодо якого вони домовилися, та практикою, яку вони встановили в своїх відносинах».
Міжнародні торгові звичаї — звичаї, що склалися в міжнародній торгівлі і торговельному мореплавстві. Вони є обов'язковими у випадках, коли:
- норми права безпосередньо відсилають до них.
- сторони при укладенні договору посилаються на певний звичай.
Міжнародний правовий звичай застосовується у практиці певної держави, якщо вона прямо визнала його в нормативному чи дипломатичному акті. Так, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) зазначає, що суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору вправі використовувати відомі міжнародні звичаї, якщо це не заборонено законодавством.
Торгові звичаї відіграють значну роль в регулюванні міжнародного комерційного обороту. Враховуючи труднощі, що виникають в учасників такого обороту при встановленні змісту даних звичаїв (викликані їх неписаним характером), багато міжнародних організацій вивчають, узагальнюють і публікують своєрідні зводи звичаїв за певними групами питань. Деякі з цих публікацій одержують загальне визнання. Окрему групу складають публікації, підготовлені Міжнародною торговою палатою (Париж), в тому числі: Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (редакція 2000 року) — ІНКОТЕРМС; Уніфіковані правила по інкасо (редакція 1995 року); Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів (редакція 1993 року).
Іншу природу мають рекомендаційні документи, такі як: загальні умови (поставок, виконання робіт, надання послуг) і типові контракти, які розробляються як самими учасниками господарського обороту, так і міжнародними організаціями, що ставлять своїм завданням сприяти міжнародній торгівлі. Зокрема, вони розробляються Європейською економічною комісією ООН, Міжнародною федерацією інженерів-консультантів, Асоціацією з торгівлі зерном і кормами та ін. Ці документи відбивають існування звичаїв, що склалися в тій чи іншій сфері комерційної діяльності (щодо умов, що включаються в контракти, чи виконання сторонами своїх зобов'язань).
З огляду на те, що в міжнародному приватному праві міститься чимало колізійних правил, які є визнаними всіма чи більшістю країн і тому мають кваліфікуватися як засновані на міжнародному звичаї (принципи, згідно з якими права на нерухоме майно визначаються за законом місця його знаходження; суб'єкти, які укладають угоду, можуть самі обрати право, що може бути застосовано до неї, та деякі ін.), дійсно мають звичаєве походження, вони можуть бути визнані його джерелом.
Примітки
- Фединяк Г. С. Міжнародне приватне право/Фединяк Г. С. /- Тернопіль: Літера, 2012. — 548 с
- Тимченко Л. Д. Міжнародне право/Тимченко Л. Д./- Київ: Знання, 2012.- 562 с.
- А. С. Довгерт Міжнародне приватне право. Особлива частина/за ред. професора А. С. Довгерта, професора В. І. Кисіля Підручник/.- Київ: Знання, 2013. — 640 с.
- Оуенз К. Право/Оуенз К. Посібник для студентів бізнес-спеціальностей /Пер. з анг.- Велика Британія: Серія «Європейське право», 2002. — 843 с.
- Мартиненко П. Ф Конституція України і міжнародне право: аспекти взаємодії // Вісник Конституційного Суду України. — 2000. — № 3. — С. 56-80.
- Закон України «Про міжнародне приватне право»
- Декларація про державний суверенітет України (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1990, № 31, ст. 429) [Електронний ресурс] // Законодавство України. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/55-12 [ 18 лютого 2014 у Wayback Machine.].
- Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 29, ст. 377){ Вводиться в дію Постановою ВР N 960-XII (960-12) від 16.04.91, ВВР, 1991, N 29, ст. 378 }{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2139-XII (2139-12) від 19.02.92, ВВР, 1992, N 20, ст.276
- Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 40-44. — Ст. 356.
- Господарський процесуальний кодекс України N 1798-XII, 06.11.1991, Кодекс України, Закон, Кодекс, Верховна Рада України
- Теорія держави та права (Бостан С. К. Навчальний посібник/.-Київ: Альма матер, 2013, 318 с.)
Література
- О. В. Буткевич. Доктрина міжнародного права // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- О. В. Задорожній. Звичай міжнародний // Українська дипломатична енциклопедія
- О. В. Задорожній. Імперативна норма загального міжнародного права // Українська дипломатична енциклопедія
Посилання
- Міжнародні звичаї // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 694. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodno pravovij zvichaj ye pervisnoyu formoyu mizhnarodnogo prava j protyagom trivalogo chasu lishavsya faktichno osnovnim dzherelom mizhnarodnogo prava Razom iz tim trivalij chas mizhnarodnij zvichaj ne viznavavsya samostijnim dzherelom mizhnarodnogo prava Lishe teoretiki tak zvanoyi istorichnoyi shkoli prava yaka isnuvala v XIX st perekonlivo doveli vazhlivist i znachennya pravovogo zvichayu yak dzherela mizhnarodnogo prava U cij zhe shkoli buli vidileni harakterni oznaki mizhnarodnogo zvichayevogo prava pravovi normi mizhnarodnogo zvichayevogo prava abo mizhnarodni pravovi zvichayi tvoryatsya bez pryamogo nakazu z boku derzhav chi yih organiv mizhnarodne zvichayeve pravo ye pravom nepisanim Zrozumilo sho normi mizhnarodnogo zvichayevogo prava mozhna zapisati ale fakt zapisu tobto materialno yi fiksaciyi ne ye dlya cogo prava istotnim bo vono diye ne tomu sho zapisane a tomu sho vono viznayetsya pravom u masovij svidomosti j masovo vikoristovuyetsya Mizhnarodne zvichayeve pravo stanovit nepisanij zvid pravil povedinki yaki sformuvalisya v istoriyi ta yakih dotrimuyutsya z a neformalnoyu zgodoyu Yak zayavlyaye G D Shermers mizhnarodne zvichayeve pravo zastosovne mutatis mutandis ne lishe do derzhav ale i do mizhuryadovih organizacij Z HH st bilshu rol pochali vidigravati mizhnarodni dogovori prote zaraz mizhnarodno pravovij zvichaj vse odno zberigaye dovoli velike znachennya U razi ukladannya pravovogo dogovoru mizhnarodno pravovij zvichaj yakij regulyuye ti sami vidnosini neridko ne vtrachaye svogo znachennya vin mozhe zalishitisya chinnim dlya tih sub yektiv sho viznayut pravovij zvichaj ale ne priyednalisya do ugodi z yakihos prichin Mizhnarodno pravovij zvichaj mozhe buti za svoyim obsyagom shirshim nizh dogovirna norma tomu vin mozhe diyati poryad z mizhnarodnoyu ugodoyu Viniknennya ta pidtverdzhennyaMizhnarodno pravovi zvichayi ne mayut pisanoyi formi voni stvoryuyutsya vnaslidok trivaloyi praktiki derzhav yaki za chas trivalogo povtorennya nabuvayut zagalnoobov yazkovogo harakteru Dlya togo shob sformuvavsya mizhnarodno pravovij zvichaj potribno shob mav misce pevnij akt povedinki derzhav cej akt povtoryuvavsya protyagom bilsh chi mensh trivalogo chasu shob taki akti povedinki derzhav mali suttyeve znachennya i buli viznani pravomirnimi v praktici mizhnarodnih vidnosin Takim chinom dlya stvorennya mizhnarodno pravovogo zvichayu vazhlivoyu ye praktika sub yektiv mizhnarodnogo prava Akti ta diyi sub yektiv mizhnarodnogo prava mayut virazhati svoyu dumku Opinio juris sive necessitatis shodo a pravil povedinki yaki vinikayut b viznannya cih pravil povedinki yuridichno obov yazkovimi Dlya stvorennya mizhnarodno pravovogo zvichayu mizhnarodnimi organizaciyami beretsya do uvagi yih praktika lishe v tij sferi na yaku poshiryuyutsya same normi statusu Pidstavoyu stosovno derzhav beretsya do uvagi praktika diyalnosti upovnovazhenih organiv u sferi zovnishnih vidnosin Formami proyavu praktiki mizhnarodnih organizacij ye deklaraciyi rekomendaciyi spilni zayavi derzhav chleniv mizhnarodnoyi organizaciyi tosho Formami proyavu praktiki derzhav ye oficijni zayavi shodo poziciyi derzhavi zayavi u mizhnarodnih kongresah i konferenciyah u mizhnarodnih organizaciyah protesti dotrimannya abo ignoruvannya vidpovidnih pravil prijnyattya vidpovidnogo zakonodavchogo akta rishennya vikonavchih administrativnih organiv rishennya sudu tosho Mizhnarodna praktika povinna buti postijnoyu odnomanitnoyu i trivaloyu Praktika maye zdijsnyuvatisya protyagom pevnogo chasu ale dlya riznih zvichayiv isnuye riznij chas Napriklad dlya stvorennya mizhnarodno pravovogo zvichayu potribno stilki chasu skilki vimagaye situaciya viznannya Pidstavoyu dlya yuridichnoyi obov yazkovosti mizhnarodnogo zvichayu ye zgoda derzhav Mizhnarodno pravovij zvichaj ne maye oficijnogo pismovogo formulyuvannya Vin mozhe vstanovlyuvatisya shlyahom tlumachennya ale za pravilami i metodami viznanimi pri tlumachenni mizhnarodnih dogovoriv Kvalifikaciya pravila povedinki yak mizhnarodno pravovogo zvichayu ye skladnim pitannyam tomu dlya vstanovlennya isnuvannya zvichayu vikoristovuyut dopomizhni zasobi rishennya Mizhnarodnogo sudu OON inshih mizhnarodnih sudovih ta arbitrazhnih organiv doktrini rishennya mizhnarodnih organizacij tosho Slid vidznachiti sho sered dopomizhnih zasobiv isnuyut takozh zagalni principi prava viznani civilizovanimi naciyami vidomi she z chasiv Davnogo Rimu ce pravila harakterni dlya prava vzagali yak mizhnarodnogo tak i vnutrishnogo Ci principi slid chitko vidmezhovuvati vid zagalnih principiv mizhnarodnogo prava Na vidminu vid ostannih principi prava viznani civilizovanimi naciyami ne mayut harakteru norm jus cogens tomu storoni mozhut utochnyati yih zmist chi prizupinyati yih diyu Zauvazhimo sho Sud Yevropejskih spivtovaristv u rishenni vid 12 12 1972 r vkazav sho zagalni principi prava vklyuchayut takozh i osnovni principi mizhnarodnogo prava Odnak v praktici diyalnosti Mizhnarodnogo Sudu OON zagalni principi viznani civilizovanimi naciyami i principi mizhnarodnogo prava zavzhdi chitko rozmezhovuvalisya Do cih principiv zokrema vidnosyat taki nihto ne mozhe buti suddeyu u vlasnij spravi nihto ne mozhe peredati bilshe prav nizh maye sam nastupnij zakon skasovuye poperednij specialna norma skasovuye diyu zagalnoyi ta inshi Zagalni principi prava zastosovuyutsya yak pravilo pri tlumachenni zmistu mizhnarodno pravovih norm a takozh pri virishenni mizhnarodno pravovih sporiv Rishennya mizhnarodnih sudovih organiv dayut viznachennya zvichayevim normam voni takozh mozhut zapochatkuvati viniknennya novogo mizhnarodno pravovogo zvichayu Harakteru precedentu rishennya u spravi obov yazkovogo pri virishenni inshih sporiv z analogichnimi faktichnimi obstavinami voni yak pravilo ne mayut hocha zvichajno mozhut buti vrahovani mizhnarodnim sudovim chi arbitrazhnim organom Doktrini praci vidatnih vchenih u galuzi mizhnarodnogo prava v minulomu rozglyadalisya yak odne z najvazhlivishih dzherel mizhnarodnogo prava Nini doktrina mizhnarodnogo prava dopomagaye tlumachennyu zmistu okremih mizhnarodno pravovih zvichayiv uzgodzhennyu pravovih pozicij derzhav Tak storoni mizhnarodno pravovogo sporu v dokumentah yaki voni podayut do mizhnarodnih sudovih organiv inodi posilayutsya na dumku specialistiv z riznih pitan mizhnarodno pravovogo zvichayu Osoblivi zvichayevi normi jus cogens Odniyeyi z harakternih ris suchasnogo mizhnarodnogo prava ye nayavnist v nomu kompleksu imperativnih norm jus cogens imperativne pravo sho volodiyut osoblivoyu yuridichnoyu siloyu Ostannya polyagaye v nepripustimist vidhilennya vid norm u vzayeminah okremih derzhav navit shlyahom yih ugodi Zvichaj abo dogovir sho yim superechat ye nedijsnimi Novopostala imperativna norma robit nedijsnimi i vzhe isnuyuchi normi sho yij superechat Imperativni normi zabezpechuyutsya osoblivimi zasobami Porodzhuvani nimi pravovidnosini ye zagalnimi sho diyut mizh usima erga omnes Vidpovidno u razi porushennya cih norm vinikayut i universalni pravovidnosini vidpovidalnosti ne tilki bezposeredno postrazhdala ale i bud yaka insha derzhava maye pravo postaviti v yuridichnomu plani pitannya pro vidpovidalnist pravoporushnika Jdetsya pro shos sho nagaduye rimske actio popularis yaka davala pravo kozhnomu chlenu suspilstva vzhiti yuridichni diyi na zahist suspilnih interesiv Spivvidnoshennya mizhnarodnih zvichayiv z ukrayinskim pravomU Konstituciyi ta vnutrishnih zakonah Ukrayini pro spivvidnoshennya mizhnarodnih zvichayiv ta pravom pitannya ne vregulovane U normah nacionalnih zakoniv Ukrayini yaki mistyat vidsilannya do mizhnarodnih zvichayiv vidsutnij diferencijovanij pidhid do yih zastosuvannya zastosovanij na misci ta roli kozhnogo z riznovidiv zvichayiv u regulyuvanni mizhnarodnih vidnosin Varto vidznachiti sho na dumku vchenogo ukrayinskogo pravoznavcya kandidata yuridichnih nauk Martinenko Petra Fedorovicha chinna Konstituciya Ukrayini zakriplennyam u st 8 verhovenstva prava daye pidstavu dlya prioritetnogo zastosuvannya u vnutrishnomu poryadku Ukrayini tih zvichayiv zagalnogo mizhnarodnogo prava yaki zakriplyuyut zagalni principi prava prichomu j u tih vipadkah koli taki zvichayevi normi superechat samij Konstituciyi U chinnomu zakonodavstvi mizhnarodno pravovij zvichaj zgaduyetsya v tih normativno pravovih aktah sho stosuyutsya regulyuvannya vidnosin yaki vzhe tradicijno vidnosyatsya ukrayinskoyu naukoyu do privatnopravovih Polozhennya Mizhnarodni vidnosini zakriplene v rozdili H Deklaraciyi pro derzhavnij suverenitet Ukrayini maye bilsh zagalnij harakter Ukrayina vistupaye rivnopravnim uchasnikom mizhnarodnogo spilkuvannya viznaye prioritet zagalnoviznanih norm mizhnarodnogo prava pered normami vnutrishnoderzhavnogo prava Vono vzhe poshiryuye diyu zvichayiv zagalnogo mizhnarodnogo prava v tomu chisli j na pravovidnosini sho vinikayut useredini derzhavi Pitannya pro misce zvichayiv zagalnogo mizhnarodnogo prava ne vregulovane sho ne znimaye z Ukrayini mizhnarodno pravovih zobov yazan yih vikonannya Normi ch 1 st 6 Zakonu Ukrayini Pro zovnishnoekonomichnu diyalnist i ch 2 st 7 CK Ukrayini v konteksti za stosuvannya zvichayi v zagalnogo mizhnarodnogo prava superechit mizhnarodno pravovim zobov yazannyam Ukrayini sho viplivayut iz cogo zh zagalnogo mizhnarodnogo prava Mizhnarodno pravovij zvichaj ta mizhnarodno pravovij dogovirDogovir i zvichaj mayut ryad spilnih ris sho harakterizuyut yih yak dzherela odniyeyi pravovoyi sistemi Dogovir i zvichaj stvoryuyutsya v rezultati vzayemnih dij derzhav abo inshih sub yektiv mizhnarodnogo prava i mayut spilnu yuridichnu osnovu ugoda stvoryuyut yih sub yektiv Dogovir i zvichaj mistyat pravila povedinki sho nosyat obov yazkovij harakter tobto pov yazuyut voli stvorili yih sub yektiv Ce oznachaye sho zhodna derzhava abo inshij sub yekt mizhnarodnih pravovidnosin ne mozhe dovilno vidmovitisya vid vikonannya uzyatih na sebe zobov yazan Nedotrimannya abo porushennya yak dogovoru tak i zvichayu vede za do odnakovih pravovih naslidkiv do pripinennya yih diyi viniknennya yakih vimog pro zadovolennya pretenzij sho viplivayut z nevikonannya dogovoru abo zvichayu Obidva dzherela pidporyadkovani diyi zagalnih principiv prava na bazi yakih virishuyetsya pitannya pro yih pravomirnist i vidpovidno pravo na isnuvannya Spilnist dogovoru i zvichayu virazhayetsya v nayavnosti v mizhnarodnomu pravi zmishanih zvichayevo dogovirnih norm Mizhnarodnij praktici derzhav vidomi chislenni vipadki koli odni j ti zh pravila povedinki dlya odnih derzhav isnuyut u dogovirnij formi a dlya inshih u formi mizhnarodnih zvichayiv Razom z tim dogovir i zvichaj mayut duzhe suttyevi vidminnosti Dogovir zavzhdi vinikaye z aktivnih dij derzhav abo inshih sub yektiv spryamovanih na dosyagnennya same takogo rezultatu yak pisana norma Zvichaj zh mozhe viniknuti ne tilki z aktivnih ale i z movchaznih akcij za vidsutnosti dij napriklad vidsutnosti zaperechen proti praktiki derzhavi abo ryadu derzhav Dogovir maye chitko virazhenij u chasu proces stvorennya Moment vstupu dogovirnoyi normi v silu takozh viznachenij u chasi U toj zhe chas yak pravilo proces stanovlennya zvichayu prostezhuyetsya nasilu chas jogo formuvannya mozhe buti zaznacheno lishe priblizno Cya obstavina u svoyu chergu dosit istotno uskladnyuye zastosuvannya zvichayu pri virishenni sporiv i rozbizhnostej sho vinikayut mizh sub yektami mizhnarodnogo prava Fakt isnuvannya konkretnogo dogovoru tobto pisanoyi formi mozhe buti pidtverdzhenij posilannyam na tekst dokumenta Dokazom zh isnuvannya zvichajnoyi norm sluzhit viklyuchno praktika derzhav abo v krajnomu vipadku nayavnist yakih nebud nepryamih oznak napriklad vikoristannya perevag sho viplivayut z isnuvannya zvichayu vklyuchennya zvichayu u vnutrishnye zakonodavstvo yakoyis derzhavi abo ryadu derzhav pevni akciyi sho svidchat pro tomu sho derzhava vimagaye vid inshih sub yektiv vikonannya i dotrimannya danogo zvichayu a takozh taka svoyeridna forma dokazu yak vidsutnist protestu proti pevnih dij derzhav yaki zastosovuyut zvichaj Dogovir zavzhdi nosit pismovij harakter sho obumovlyuye nayavnist uzgodzhenogo tekstu chitkih logichnih zv yazkiv formulyuvan pevnoyi kompaktnosti sho daye mozhlivist jogo promulgaciyi Ci yakosti dogovoriv zabezpechuyut shvidke yih vidshukannya i zastosuvannya na vidminu vid zvichayu sho ne volodiye danimi perevagami Pisana norma pidlyagaye tlumachennyu u vipadku viniknennya neyasnosti abo uskladnen pri yiyi zastosuvanni v razi nezgodi z yakimis okremimi polozhennyami takoyi normi derzhava maye mozhlivist visloviti svoyu osoblivu poziciyu shlyahom zayavi zasterezhennya z privodu zmistu vsiyeyi normi abo yakoyis yiyi chastini Zvichaj zavzhdi jde slidom za praktikoyu zakriplyuyuchi sformovani normi povedinki a pisana norma navpaki v ryadu vipadkiv sama stvoryuye praktiku vstanovlyuyuchi pravila obov yazkovoyi povedinki derzhavi v novih galuzyah spivrobitnictva abo vnosyachi zmini v poperedni normi Tilki z pisanoyu normoyu pov yazanij rozvitok mizhnarodnogo suchasnogo prava yak kodifikaciya V danij chas roboti z kodifikaciyi ohopili praktichno vsi galuz j instituti mizhnarodnogo prava Riznovidi mizhnarodnih pravovih zvichayivRiznovidom mizhnarodnih pravovih zvichayiv ye mizhnarodni golovnim chinom mizhnarodni torgovi zvichayi vnutrishnoderzhavni V Gospodarskomu procesualnomu kodeksi Ukrayini st 4 ch 5 viznacheno sho u vipadku vidsutnosti zakonodavstva sho regulyuye spirni vidnosini za uchastyu inozemnogo sub yekta pidpriyemnickoyi diyalnosti gospodarskij sud mozhe zastosovuvati mizhnarodni torgovi zvichayi V Zakoni Ukrayini Pro mizhnarodnij komercijnij arbitrazh st 28 ch 4 jdetsya pro te sho v usih vipadkah tretejskij sud prijmaye rishennya zgidno z umovami ugodi i z vrahuvannyam torgovih zvichayiv sho stosuyutsya danoyi ugodi V Kodeksi torgovelnogo moreplavstva Ukrayini st 6 zaznacheno sho storoni pri ukladenni dogovoru mozhut vikoristovuvati zvichayi torgovelnogo moreplavstva yaksho ce ne superechit zakonodavstvu Ukrayini Videnska konvenciya pro dogovori mizhnarodnoyi kupivli prodazhu tovariv st 9 peredbachaye sho storoni pov yazani bud yakim zvichayem shodo yakogo voni domovilisya ta praktikoyu yaku voni vstanovili v svoyih vidnosinah Mizhnarodni torgovi zvichayi zvichayi sho sklalisya v mizhnarodnij torgivli i torgovelnomu moreplavstvi Voni ye obov yazkovimi u vipadkah koli normi prava bezposeredno vidsilayut do nih storoni pri ukladenni dogovoru posilayutsya na pevnij zvichaj Mizhnarodnij pravovij zvichaj zastosovuyetsya u praktici pevnoyi derzhavi yaksho vona pryamo viznala jogo v normativnomu chi diplomatichnomu akti Tak Polozhennya pro formu zovnishnoekonomichnih dogovoriv kontraktiv zaznachaye sho sub yekti pidpriyemnickoyi diyalnosti pri skladanni tekstu dogovoru vpravi vikoristovuvati vidomi mizhnarodni zvichayi yaksho ce ne zaboroneno zakonodavstvom Torgovi zvichayi vidigrayut znachnu rol v regulyuvanni mizhnarodnogo komercijnogo oborotu Vrahovuyuchi trudnoshi sho vinikayut v uchasnikiv takogo oborotu pri vstanovlenni zmistu danih zvichayiv viklikani yih nepisanim harakterom bagato mizhnarodnih organizacij vivchayut uzagalnyuyut i publikuyut svoyeridni zvodi zvichayiv za pevnimi grupami pitan Deyaki z cih publikacij oderzhuyut zagalne viznannya Okremu grupu skladayut publikaciyi pidgotovleni Mizhnarodnoyu torgovoyu palatoyu Parizh v tomu chisli Mizhnarodni pravila interpretaciyi komercijnih terminiv redakciya 2000 roku INKOTERMS Unifikovani pravila po inkaso redakciya 1995 roku Unifikovani pravila i zvichayi dlya dokumentarnih akreditiviv redakciya 1993 roku Inshu prirodu mayut rekomendacijni dokumenti taki yak zagalni umovi postavok vikonannya robit nadannya poslug i tipovi kontrakti yaki rozroblyayutsya yak samimi uchasnikami gospodarskogo oborotu tak i mizhnarodnimi organizaciyami sho stavlyat svoyim zavdannyam spriyati mizhnarodnij torgivli Zokrema voni rozroblyayutsya Yevropejskoyu ekonomichnoyu komisiyeyu OON Mizhnarodnoyu federaciyeyu inzheneriv konsultantiv Asociaciyeyu z torgivli zernom i kormami ta in Ci dokumenti vidbivayut isnuvannya zvichayiv sho sklalisya v tij chi inshij sferi komercijnoyi diyalnosti shodo umov sho vklyuchayutsya v kontrakti chi vikonannya storonami svoyih zobov yazan Z oglyadu na te sho v mizhnarodnomu privatnomu pravi mistitsya chimalo kolizijnih pravil yaki ye viznanimi vsima chi bilshistyu krayin i tomu mayut kvalifikuvatisya yak zasnovani na mizhnarodnomu zvichayi principi zgidno z yakimi prava na neruhome majno viznachayutsya za zakonom miscya jogo znahodzhennya sub yekti yaki ukladayut ugodu mozhut sami obrati pravo sho mozhe buti zastosovano do neyi ta deyaki in dijsno mayut zvichayeve pohodzhennya voni mozhut buti viznani jogo dzherelom PrimitkiFedinyak G S Mizhnarodne privatne pravo Fedinyak G S Ternopil Litera 2012 548 s Timchenko L D Mizhnarodne pravo Timchenko L D Kiyiv Znannya 2012 562 s A S Dovgert Mizhnarodne privatne pravo Osobliva chastina za red profesora A S Dovgerta profesora V I Kisilya Pidruchnik Kiyiv Znannya 2013 640 s Ouenz K Pravo Ouenz K Posibnik dlya studentiv biznes specialnostej Per z ang Velika Britaniya Seriya Yevropejske pravo 2002 843 s Martinenko P F Konstituciya Ukrayini i mizhnarodne pravo aspekti vzayemodiyi Visnik Konstitucijnogo Sudu Ukrayini 2000 3 S 56 80 Zakon Ukrayini Pro mizhnarodne privatne pravo Deklaraciya pro derzhavnij suverenitet Ukrayini Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR VVR 1990 31 st 429 Elektronnij resurs Zakonodavstvo Ukrayini Rezhim dostupu http zakon1 rada gov ua laws show 55 12 18 lyutogo 2014 u Wayback Machine Zakon Ukrayini Pro zovnishnoekonomichnu diyalnist Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR VVR 1991 N 29 st 377 Vvoditsya v diyu Postanovoyu VR N 960 XII 960 12 vid 16 04 91 VVR 1991 N 29 st 378 Iz zminami vnesenimi zgidno iz Zakonom N 2139 XII 2139 12 vid 19 02 92 VVR 1992 N 20 st 276 Civilnij kodeks Ukrayini vid 16 sichnya 2003 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini 2003 40 44 St 356 Gospodarskij procesualnij kodeks Ukrayini N 1798 XII 06 11 1991 Kodeks Ukrayini Zakon Kodeks Verhovna Rada Ukrayini Teoriya derzhavi ta prava Bostan S K Navchalnij posibnik Kiyiv Alma mater 2013 318 s LiteraturaO V Butkevich Doktrina mizhnarodnogo prava Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X O V Zadorozhnij Zvichaj mizhnarodnij Ukrayinska diplomatichna enciklopediya O V Zadorozhnij Imperativna norma zagalnogo mizhnarodnogo prava Ukrayinska diplomatichna enciklopediyaPosilannyaMizhnarodni zvichayi Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 694 ISBN 966 7492 03 6