Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слобода́н Міло́шевич (серб. Слободан Милошевић, сербохорв. Slobodan Milošević, 20 серпня 1941, Пожареваць, Німецька військова адміністрація в Сербії — 11 березня 2006, Гаага, Нідерланди) — югославський та сербський політик і державний діяч, президент Союзної Республіки Югославія (1997—2000), Сербії (1986—1997). Колишній високопосадовець Комуністичної партії Сербії під час 1980-х та Соціалістичной партії Сербії з початку її заснування в 1990 році по 2003 рік.
| Слободан Мілошевич | |
|---|---|
| серб. Слободан Милошевић | |
 | |
| 3-й | |
| 23 липня 1997 — 5 жовтня 2000 | |
| Попередник | Зоран Ліліч |
| Наступник | Воїслав Коштуниця |
| 1-й Президент Сербії | |
| 11 січня 1991 — 23 липня 1997 | |
| Попередник | посада запроваджена |
| Наступник | Драган Томич |
| 7-й Голова Президії Соціалістичної Республіки Сербії | |
| 8 травня 1989 — 11 січня 1991 | |
| Попередник | Любиша Ігич |
| | |
| Народився | 20 серпня 1941 Пожареваць, Сербія |
| Помер | 11 березня 2006 (64 роки) Схевенінген, Гаага, Нідерланди |
| Похований | Пожареваць |
| Відомий як | політик |
| Громадянство |  Югославія |
| Національність | серб |
| Alma mater | d (1964) і d |
| Політична партія | Соціалістична партія Сербії |
| Батько | Светозар Мілошевич |
| Мати | Станіслава Мілошевич |
| У шлюбі з | Міряна Маркович |
| Діти | Марко Мілошевич Марія Мілошевич |
| Брати | Боріслав Мілошевич |
| Релігія | православ'я |
| Нагороди |   |
 | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Слободан Мілошевич — ключова фігура конфліктів, що виникли після розпаду Югославії на початку 1990-х років; багато хто вважає Мілошевича одним із головних винуватців цих подій, а дехто — жертвою свавілля США і НАТО; ставлення до нього і в Югославії, і у світі вкрай неоднозначне.
Біографія
Народився в місті Пожаревац у бідній сім'ї. На час його народження Югославія четвертий місяць була під окупацією німецьких військ у ході Другої світової війни. Ріс разом зі старшим братом Бориславом, який пізніше стане дипломатом. Батько покинув сім'ю одразу після війни, Слободана виховувала мати, затята комуністка. 1962 року батько покінчив життя самогубством. Мати Станіслава Мілошевич (до шлюбу Колдженшик) працювала шкільною вчителькою та була активною членкинею Комуністичною партії Югославії. Вона так само покінчила життя самогубством. Дядько Слободана (брат Станіслави) Мілсав Колдженшик був майором-генералом в Югославській Народній Армії, так само, як і його сестра, закінчив життя самогубством.
Освіта
Вищу освіту Мілошевич здобув у юридичному інституті Белградського університету, де став головою ідеологічного комітету Союзу комуністів Югославії та Союзу соціаліcтичної молоді Югославії. Бувши в університеті, він подружився з Іваном Стамболічем. Його дядько Петар Стамболіч був головою Сербського Виконавчого Комітету
Після закінчення університету, Мілошевич став економічним радником мера Белграда Пешича Бранко. Через п'ять років він одружився з Міряною Маркович, разом з якою ростив двох дітей: Марка та Марію.
Прихід у політику
Член Комуністичної партії Югославії з 1959 року. 1984 року він очолив партійну організацію столиці, а через два роки став лідером сербських комуністів. У 1986—1989 роках був головою Союзу комуністів Югославії. 1989 року Мілошевича обрано на президента Республіки Сербія. Він одразу почав урізати автономію Косова, що спричинило хвилю протесту. Тоді в Косово були введені війська. 1991 року після оголошення незалежності Словенією та Хорватією спрямував туди частини федеральної югославської (але вже по суті — сербської армії). Словенський конфлікт був майже безкровний, на відміну від хорватського, де при обстрілі одного міста Дубровник загинуло 114 осіб і зруйновано багато історичних пам'яток. У 1997 році Слободан Мілошевич став президентом Югославії, яка вже складалася тільки із Сербії та Чорногорії.
У 1999 році ООН і НАТО звинуватило його у воєнних злочинах, порушенні Женевської конвенції та геноциді.
На президентських виборах 2000 року переміг його суперник Воїслав Коштуниця, проте він не набрав абсолютної більшості голосів. Мілошевич зажадав проведення відповідно до закону другого туру голосування. У результаті вуличних демонстрацій за підтримки західних країн і США 5 жовтня 2000 року режим Мілошевича повалено (6 жовтня він подав у відставку). Через кілька місяців його заарештовано, а в червні 2001 року за ініціативою прем'єр-міністра Зорана Джинджича таємно передано Міжнародному трибуналу щодо воєнних злочинів у колишній Югославії, що викликало обурення президента Коштуниці.
Суд над Мілошевичем
У травні 1999 року Гаазький трибунал для колишньої Югославії висунув звинувачення проти колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича в скоєнні військових злочинів у Косово в 1999 році. Мілошевича та чотирьох вищих югославських керівників обвинувачено за п'ятьма пунктами, кваліфікованими як злочини проти людства — убивства, переслідування з політичних, расових і релігійних мотивів, депортації — і по одному пункту, кваліфікованому як порушення законів і звичаїв війни. В обвинувальному висновку мовилося, що, зважаючи на їхнє високе командне становище, вищеназвані особи особисто відповідальні за порушення міжнародного гуманітарного права. В обвинувальному висновку стверджувано, що з 1 січня до кінця травня 1999 року збройні сили та поліцейські підрозділи СРЮ, поліція Сербії та сербські напіввійськові формування, які перебували під контролем обвинувачених, спільно проводили в Косово серію широкомасштабних систематичних нападів на населені переважно албанцями міста й села. У зв'язку з цим, згідно з обвинувальним висновком, обвинувачені несуть відповідальність за вигнання з Косово близько 750 тис. етнічних албанців, що становить майже одну третину всього албанського населення краю. Крім того, тисячі албанців інтерновано в самому Косові, невідоме число вбитих. Мілошевича та інших керівників країни звинувачували у вбивстві конкретних 340 осіб, імена яких названо в додатку до звинувачення.
1 квітня 2001 року Мілошевича заарештовано відповідно до югославського законодавства за звинуваченням у скоєнні кримінальних злочинів (зловживання службовим становищем й об'єднання в групи для скоєння кримінальних злочинів).
28 червня 2001 року колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича передано Гаазькому Міжнародному трибуналові щодо колишньої Югославії (МТКЮ) та переведено у в'язницю ООН у Гаазі. 3-го липня 2001 року відбулася його перша зустріч із суддями МТКЮ. Від послуг адвокатів екс-президент відмовився, заявивши, що Гаазький суд незаконний і він його не визнає.
Судовий процес почався 12 лютого 2002 року.
Злочини, у яких обвинувачено Слободана Мілошевича на основі його особистої відповідальності:
- Боснія і Герцеговина, 29 злочинів із 1 серпня 1991 року до 31 грудня 1995 року. Геноцид: масові вбивства боснійських мусульман і хорватів (страта декількох тисяч мусульман у Сребрениці в липні 1995 року), створення концтаборів (близько 50 на території Боснії), насильницьке переселення більш як 250 тис. осіб;
- 10 злочинів проти людства: переслідування на політичному, національному й релігійному ґрунті, вбивства, тортури, антигуманні дії, незаконне ув'язнення;
- 8 порушень Женевських конвенцій 1949 року: убивства, спричинення страждань, невиправдані руйнування, псування майна;
- 9 порушень законів і звичаїв ведення війни: варварське руйнування населених пунктів (обстріл Сараєва), руйнування й завдання збитку історичним пам'яткам, привласнення майна, напад на мирних жителів.
У зв'язку з погіршенням стану здоров'я процес над Слободаном Мілошевичем переривали 22 рази. Він клопотав про лікування в Росії, заявивши, що лікарські заходи, зроблені в місці утримання, результату не дали й носили суто поверхневий характер. Трибунал відмовив йому, мотивуючи відмову тим, що посилання на хворобу є лише приводом для того, щоб сховатися від суду.
11 березня 2006 року Слободана Мілошевича знайдено мертвим у його камері в'язниці Гаазького трибуналу. Він помер від серцевого нападу.
14 березня 2006 року Міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії закрив справу Слободана Мілошевича.
Див. також
Примітки
- Books, The National Book Review Journal of; Ideas (16 лютого 2016). REVIEW: Making the Butchers of the Balkan Wars Pay for their Crimes | Huffington Post. The Huffington Post. Процитовано 29 вересня 2016.
- Slobodan Milosevic - The Dictator :: Balkan Insight. www.balkaninsight.com. Процитовано 29 вересня 2016.
- Butcher, Tim (17 березня 2016). The Butcher’s Trail by Julian Borger review - the hunt for the Balkan War criminals. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 29 вересня 2016.
- . transcripts.cnn.com. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
Література
- М. С. Каменецький. Милошевич Слободан // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
| Попередник: | 1991—1997 | Наступник: |
| посада запроваджена |
| Попередник: | 1997—2000 | Наступник: |
| Зоран Ліліч | Воїслав Коштуниця |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Miloshevich Sloboda n Milo shevich serb Slobodan Milosheviћ serbohorv Slobodan Milosevic 20 serpnya 1941 Pozharevac Nimecka vijskova administraciya v Serbiyi 11 bereznya 2006 Gaaga Niderlandi yugoslavskij ta serbskij politik i derzhavnij diyach prezident Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya 1997 2000 Serbiyi 1986 1997 Kolishnij visokoposadovec Komunistichnoyi partiyi Serbiyi pid chas 1980 h ta Socialistichnoj partiyi Serbiyi z pochatku yiyi zasnuvannya v 1990 roci po 2003 rik Slobodan Miloshevichserb Slobodan MilosheviћSlobodan Miloshevich3 j23 lipnya 1997 5 zhovtnya 2000Poperednik Zoran LilichNastupnik Voyislav Koshtunicya1 j Prezident Serbiyi11 sichnya 1991 23 lipnya 1997Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik Dragan Tomich7 j Golova Prezidiyi Socialistichnoyi Respubliki Serbiyi8 travnya 1989 11 sichnya 1991Poperednik Lyubisha IgichNarodivsya 20 serpnya 1941 1941 08 20 Pozharevac SerbiyaPomer 11 bereznya 2006 2006 03 11 64 roki Sheveningen Gaaga NiderlandiPohovanij PozharevacVidomij yak politikGromadyanstvo YugoslaviyaNacionalnist serbAlma mater d 1964 i dPolitichna partiya Socialistichna partiya SerbiyiBatko Svetozar MiloshevichMati Stanislava MiloshevichU shlyubi z Miryana MarkovichDiti Marko Miloshevich Mariya MiloshevichBrati Borislav MiloshevichReligiya pravoslav yaNagorodi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Slobodan Miloshevich klyuchova figura konfliktiv sho vinikli pislya rozpadu Yugoslaviyi na pochatku 1990 h rokiv bagato hto vvazhaye Miloshevicha odnim iz golovnih vinuvatciv cih podij a dehto zhertvoyu svavillya SShA i NATO stavlennya do nogo i v Yugoslaviyi i u sviti vkraj neodnoznachne BiografiyaNarodivsya v misti Pozharevac u bidnij sim yi Na chas jogo narodzhennya Yugoslaviya chetvertij misyac bula pid okupaciyeyu nimeckih vijsk u hodi Drugoyi svitovoyi vijni Ris razom zi starshim bratom Borislavom yakij piznishe stane diplomatom Batko pokinuv sim yu odrazu pislya vijni Slobodana vihovuvala mati zatyata komunistka 1962 roku batko pokinchiv zhittya samogubstvom Mati Stanislava Miloshevich do shlyubu Koldzhenshik pracyuvala shkilnoyu vchitelkoyu ta bula aktivnoyu chlenkineyu Komunistichnoyu partiyi Yugoslaviyi Vona tak samo pokinchila zhittya samogubstvom Dyadko Slobodana brat Stanislavi Milsav Koldzhenshik buv majorom generalom v Yugoslavskij Narodnij Armiyi tak samo yak i jogo sestra zakinchiv zhittya samogubstvom Osvita Vishu osvitu Miloshevich zdobuv u yuridichnomu instituti Belgradskogo universitetu de stav golovoyu ideologichnogo komitetu Soyuzu komunistiv Yugoslaviyi ta Soyuzu socialictichnoyi molodi Yugoslaviyi Buvshi v universiteti vin podruzhivsya z Ivanom Stambolichem Jogo dyadko Petar Stambolich buv golovoyu Serbskogo Vikonavchogo Komitetu Pislya zakinchennya universitetu Miloshevich stav ekonomichnim radnikom mera Belgrada Peshicha Branko Cherez p yat rokiv vin odruzhivsya z Miryanoyu Markovich razom z yakoyu rostiv dvoh ditej Marka ta Mariyu Prihid u politiku Chlen Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi z 1959 roku 1984 roku vin ocholiv partijnu organizaciyu stolici a cherez dva roki stav liderom serbskih komunistiv U 1986 1989 rokah buv golovoyu Soyuzu komunistiv Yugoslaviyi 1989 roku Miloshevicha obrano na prezidenta Respubliki Serbiya Vin odrazu pochav urizati avtonomiyu Kosova sho sprichinilo hvilyu protestu Todi v Kosovo buli vvedeni vijska 1991 roku pislya ogoloshennya nezalezhnosti Sloveniyeyu ta Horvatiyeyu spryamuvav tudi chastini federalnoyi yugoslavskoyi ale vzhe po suti serbskoyi armiyi Slovenskij konflikt buv majzhe bezkrovnij na vidminu vid horvatskogo de pri obstrili odnogo mista Dubrovnik zaginulo 114 osib i zrujnovano bagato istorichnih pam yatok U 1997 roci Slobodan Miloshevich stav prezidentom Yugoslaviyi yaka vzhe skladalasya tilki iz Serbiyi ta Chornogoriyi U 1999 roci OON i NATO zvinuvatilo jogo u voyennih zlochinah porushenni Zhenevskoyi konvenciyi ta genocidi Na prezidentskih viborah 2000 roku peremig jogo supernik Voyislav Koshtunicya prote vin ne nabrav absolyutnoyi bilshosti golosiv Miloshevich zazhadav provedennya vidpovidno do zakonu drugogo turu golosuvannya U rezultati vulichnih demonstracij za pidtrimki zahidnih krayin i SShA 5 zhovtnya 2000 roku rezhim Miloshevicha povaleno 6 zhovtnya vin podav u vidstavku Cherez kilka misyaciv jogo zaareshtovano a v chervni 2001 roku za iniciativoyu prem yer ministra Zorana Dzhindzhicha tayemno peredano Mizhnarodnomu tribunalu shodo voyennih zlochiniv u kolishnij Yugoslaviyi sho viklikalo oburennya prezidenta Koshtunici Sud nad MiloshevichemU travni 1999 roku Gaazkij tribunal dlya kolishnoyi Yugoslaviyi visunuv zvinuvachennya proti kolishnogo prezidenta Yugoslaviyi Slobodana Miloshevicha v skoyenni vijskovih zlochiniv u Kosovo v 1999 roci Miloshevicha ta chotiroh vishih yugoslavskih kerivnikiv obvinuvacheno za p yatma punktami kvalifikovanimi yak zlochini proti lyudstva ubivstva peresliduvannya z politichnih rasovih i religijnih motiviv deportaciyi i po odnomu punktu kvalifikovanomu yak porushennya zakoniv i zvichayiv vijni V obvinuvalnomu visnovku movilosya sho zvazhayuchi na yihnye visoke komandne stanovishe vishenazvani osobi osobisto vidpovidalni za porushennya mizhnarodnogo gumanitarnogo prava V obvinuvalnomu visnovku stverdzhuvano sho z 1 sichnya do kincya travnya 1999 roku zbrojni sili ta policejski pidrozdili SRYu policiya Serbiyi ta serbski napivvijskovi formuvannya yaki perebuvali pid kontrolem obvinuvachenih spilno provodili v Kosovo seriyu shirokomasshtabnih sistematichnih napadiv na naseleni perevazhno albancyami mista j sela U zv yazku z cim zgidno z obvinuvalnim visnovkom obvinuvacheni nesut vidpovidalnist za vignannya z Kosovo blizko 750 tis etnichnih albanciv sho stanovit majzhe odnu tretinu vsogo albanskogo naselennya krayu Krim togo tisyachi albanciv internovano v samomu Kosovi nevidome chislo vbitih Miloshevicha ta inshih kerivnikiv krayini zvinuvachuvali u vbivstvi konkretnih 340 osib imena yakih nazvano v dodatku do zvinuvachennya 1 kvitnya 2001 roku Miloshevicha zaareshtovano vidpovidno do yugoslavskogo zakonodavstva za zvinuvachennyam u skoyenni kriminalnih zlochiniv zlovzhivannya sluzhbovim stanovishem j ob yednannya v grupi dlya skoyennya kriminalnih zlochiniv 28 chervnya 2001 roku kolishnogo prezidenta Yugoslaviyi Slobodana Miloshevicha peredano Gaazkomu Mizhnarodnomu tribunalovi shodo kolishnoyi Yugoslaviyi MTKYu ta perevedeno u v yaznicyu OON u Gaazi 3 go lipnya 2001 roku vidbulasya jogo persha zustrich iz suddyami MTKYu Vid poslug advokativ eks prezident vidmovivsya zayavivshi sho Gaazkij sud nezakonnij i vin jogo ne viznaye Sudovij proces pochavsya 12 lyutogo 2002 roku Zlochini u yakih obvinuvacheno Slobodana Miloshevicha na osnovi jogo osobistoyi vidpovidalnosti Bosniya i Gercegovina 29 zlochiniv iz 1 serpnya 1991 roku do 31 grudnya 1995 roku Genocid masovi vbivstva bosnijskih musulman i horvativ strata dekilkoh tisyach musulman u Srebrenici v lipni 1995 roku stvorennya konctaboriv blizko 50 na teritoriyi Bosniyi nasilnicke pereselennya bilsh yak 250 tis osib 10 zlochiniv proti lyudstva peresliduvannya na politichnomu nacionalnomu j religijnomu grunti vbivstva torturi antigumanni diyi nezakonne uv yaznennya 8 porushen Zhenevskih konvencij 1949 roku ubivstva sprichinennya strazhdan nevipravdani rujnuvannya psuvannya majna 9 porushen zakoniv i zvichayiv vedennya vijni varvarske rujnuvannya naselenih punktiv obstril Sarayeva rujnuvannya j zavdannya zbitku istorichnim pam yatkam privlasnennya majna napad na mirnih zhiteliv U zv yazku z pogirshennyam stanu zdorov ya proces nad Slobodanom Miloshevichem pererivali 22 razi Vin klopotav pro likuvannya v Rosiyi zayavivshi sho likarski zahodi zrobleni v misci utrimannya rezultatu ne dali j nosili suto poverhnevij harakter Tribunal vidmoviv jomu motivuyuchi vidmovu tim sho posilannya na hvorobu ye lishe privodom dlya togo shob shovatisya vid sudu 11 bereznya 2006 roku Slobodana Miloshevicha znajdeno mertvim u jogo kameri v yaznici Gaazkogo tribunalu Vin pomer vid sercevogo napadu 14 bereznya 2006 roku Mizhnarodnij kriminalnij tribunal dlya kolishnoyi Yugoslaviyi zakriv spravu Slobodana Miloshevicha Div takozhBuldozerna revolyuciyaPrimitkiBooks The National Book Review Journal of Ideas 16 lyutogo 2016 REVIEW Making the Butchers of the Balkan Wars Pay for their Crimes Huffington Post The Huffington Post Procitovano 29 veresnya 2016 Slobodan Milosevic The Dictator Balkan Insight www balkaninsight com Procitovano 29 veresnya 2016 Butcher Tim 17 bereznya 2016 The Butcher s Trail by Julian Borger review the hunt for the Balkan War criminals The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 29 veresnya 2016 transcripts cnn com Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2016 Procitovano 29 veresnya 2016 LiteraturaM S Kameneckij Miloshevich Slobodan Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Poperednik 1991 1997 Nastupnik posada zaprovadzhena Poperednik 1997 2000 Nastupnik Zoran Lilich Voyislav Koshtunicya