Сер Ві́нстон Леонард Спенсер-Че́рчилль (англ. Winston Leonard Spencer-Churchill; 30 листопада 1874, Бленгеймський палац, Вудсток — 24 січня 1965, Лондон, Велика Британія) — британський журналіст, політик та державний діяч XX століття. У 1940—1945 і 1951—1955 роках — прем'єр-міністр Великої Британії. Від 1900 до 1964 року (за винятком 1922—1924 років) — депутат парламенту (англ. Member of Parliament, MP) від п'ятьох різних виборчих округів. Більшу частину політичної кар'єри перебував у лавах Консервативної партії (в 1940—1955 роках — її очільник). Дотримувався ідеології економічного лібералізму та імперіалізму. У 1904—1924 роках належав до Ліберальної партії. Також прославився як військовик, історик, маляр і письменник. Серед його численних нагород — Нобелівська премія з літератури.
Народився в Оксфордширі в [en] змішаного англо-американського походження. 1895 року пішов служити до британської армії та став учасником військових дій у Британській Індії, англо-суданській війні та Другій бурській війні. Прославився як військовий кореспондент, а також завдяки книгам про ці кампанії. 1900 року обраний депутатом від Консервативної партії. 1904 року перейшов до табору лібералів. В [en]Герберта Асквіта Черчилль працював [en] та міністром внутрішніх справ, впроваджуючи [en]. Станом на початок Першої світової війни Черчилль обіймав посаду Першого лорда Адміралтейства. Після того, як кампанія в Галліполі зазнала фіаско, його понизили до посади канцлера герцогства Ланкастерського. У листопаді 1915 року подав у відставку і впродовж півроку служив на Західному фронті, зокрема, командиром 6-го [en]. 1917 року повернувся до уряду, очільником якого тоді був Девід Ллойд Джордж, та обіймав послідовно посади [en], військового міністра та [en], [en]. На останній із цих посад керував укладенням англо-ірландського договору та . На два роки опинився поза парламентом, а потім повернувся канцлером скарбниці в [en] консерваторів Стенлі Болдвіна. 1925 року повернув фунт стерлінгів до золотого стандарту за довоєнним паритетом. Загалом вважають, що це спричинило дефляційний тиск і пригнічення британської економіки.
У 1930-х роках, не маючи державної посади, став рупором тих, хто закликав до переозброєння Великої Британії, аби протистояти дедалі відчутнішій загрозі з боку нацистської Німеччини. На початку Другої світової війни його знову призначено Першим лордом Адміралтейства. У травні 1940 року став прем'єр-міністром, змінивши Невілла Чемберлена. Черчилль курував участь Великої Британії у боротьбі союзників проти держав Осі, що завершилась перемогою 1945 року. Після поразки консерваторів на загальних виборах 1945 року став [en]. На тлі розгортання холодної війни з Радянським Союзом він публічно попереджав про утворення «залізної завіси» проти радянського впливу в Європі та пропагував європейську єдність. 1951 року вдруге став прем'єр-міністром. Опікувався в той час закордонними справами, особливо англо-американськими відносинами і, попри тодішній процес деколонізації, намагався зберегти Британську імперію. Серед досягнень його уряду на внутрішній арені — житлове будівництво і розроблення ядерної зброї. З огляду на погіршення стану здоров'я, 1955 року Черчилль склав із себе повноваження прем'єр-міністра, хоча й залишався депутатом парламенту до виборів 1964 року. Помер 1965 року. На честь нього влаштовано [en].
Черчилля вважають однією з найвизначніших постатей XX століття. Досі популярний у Великій Британії та Західному світі, де його розглядають як лідера часів війни, що відіграв важливу роль у захисті європейської демократії проти поширення .
Початок життєвого шляху
Дитинство та школа: 1874—1895
Вінстон Черчилль народився 30 листопада 1874 року в Бленемському палаці в Оксфордширі, — основній резиденції його родини. Батько, лорд Рендольф Черчилль, — член Консервативної партії, обраний 1873 року депутатом парламенту (MP) від Вудстока. Мати, Дженні, — дочка заможного американського бізнесмена [en]. По батьковій лінії Вінстон був нащадком Джона Черчилля, 1-го герцога Мальборо.
1876 року дідуся Черчилля по батькові, [en], призначено [en], яка тоді входила до складу Сполученого Королівства. Рендольф став його особистим секретарем, і сім'я переїхала до Дубліна. 1880 року там народився брат Вінстона, [en]. Більшу частину 1880-х років Рендольф та Дженні рідко бачилися з синами, тож за ними доглядала няня [en]. Пізніше Черчилль писав, що «вона була моєю повірницею усі двадцять років мого життя».
Семирічного Вінстона віддали вчитися до пансіону [en] у містечку [en] (графство Беркшир). Там він погано вчився і мав найгірші оцінки за поведінку. 1884 року перейшов до [en] у [en], де став вчитися набагато краще. У квітні 1888 року, у віці 13 років, він насилу склав вступний іспит до школи Герроу. Батько хотів, щоб Вінстон підготувався до кар'єри військовика, і тому останні три роки в Герроу він навчався у військовому класі. З третьої спроби йому вдалося вступити до Королівської військової академії в Сандгерсті. Його прийняли кадетом у кінноту. Заняття розпочались у вересні 1893 року. Невдовзі після того, як Черчилль здобув освіту у Сандгерсті, помер його батько.
Куба, Індія та Судан: 1895—1899
У лютому 1895 року Черчилль здобув звання другого лейтенанта [en], що був розквартирований в Олдершоті. Прагнучи стати свідком бойових дій, він використовував зв'язки матері, щоб його посилали в гарячі точки. Восени 1895 року він разом із другом [en], який тоді був субалтерном, вирушив на Кубу, щоб стати свідком війни за незалежність. На шляху туди Черчилль вперше побував у Нью-Йорку. Це місто йому дуже сподобалося. Він захоплено писав матері про Сполучені Штати: «який надзвичайний народ американці!». На Кубі він приєднався до іспанських військ, що намагалися придушити повстання, і потрапив у декілька сутичок зі стріляниною. У жовтні 1896 року у складі 4-го гусарського полку прибув до Бомбея. В Індії загалом пробув 19 місяців. Жив у Бангалорі. Тричі відвідував Калькутту, а також брав участь в експедиціях до Гайдарабада та [en].
В Індії Черчилль цілеспрямовано взявся за самоосвіту. Серед іншого, познайомився з працями Платона, Гіббона, Дарвіна та Маколея. Книги йому надсилала мати, з якою він часто листувався, коли перебував за кордоном. В одному з листів до неї 1898 року він так описав свої релігійні погляди: «я не визнаю християнських чи будь-яких інших релігійних вірувань». Черчилль був хрещений в Англійській церкві. Утім, пізніше зізнавався, що замолоду пережив період шаленого антихристиянства, а в зрілому віці був агностиком. В іншому листі, до свого двоюрідного брата, він назвав релігію «солодким наркотиком» і сказав, що віддає перевагу протестантизму перед католицизмом, оскільки вважає, що той «на один крок ближче до Розуму».
Цікавлячись справами у британському парламенті, він називав себе «лібералом в усьому, крім імені», але додавав, що ніколи не зможе підтримати Ліберальну партію в питанні Гомрулу. Натомість приєднався до того крила Консервативної партії, що виступало під гаслами [en]. Під час короткого візиту додому виголосив свою першу публічну промову на партійних зборах [en] в Баті. У той час він дотримувався суміші реформаторських та консервативних поглядів, наприклад, підтримував поширення [en], але водночас виступав проти [en].
Черчилль попросився вступити добровольцем до [en] під командуванням [en], що вирушала в [en] на північному заході Індії для придушення [en]. Блад погодився прийняти його за умови, що той поїде туди як акредитований журналіст. Це був початок письменницької кар'єри Черчилля. У жовтні 1897 року він повернувся до Бангалора й там написав свою першу книгу [en]», що одержала схвальні відгуки. Тоді ж він написав свій єдиний художній твір, руританський роман [en]». Щоб тримати себе постійно зайнятим, Черчилль взявся за письменництво. Рой Дженкінс називає це заняття його «цілою звичкою», особливо коли під час політичної кар'єри він опинявся без посади. Письменництво було головним способом Вінстона відволіктись від періодичної депресії, яку він сам називав «чорним собакою».
Завдяки своїм зв'язкам у Лондоні Черчилль долучився до кампанії генерала Кітченера в Судані в ранзі субалтерна 21-го уланського полку, водночас пишучи репортажі для . Після битви під Омдурманом, що відбулась 2 вересня 1898 року, 21-й уланський полк розформовано. У жовтні Черчилль повернувся до Англії й почав писати книгу «Річкова війна», де йшлося про цю кампанію. Вона вийшла друком у листопаді 1899 року; саме тоді він вирішив залишити армію. Він критикував воєнні дії Кітченера, особливо його немилосердне поводження з пораненими ворогами та осквернення могили Мухаммада Ахмада в Омдурмані.
2 грудня 1898 року Черчилль вирушив до Індії, щоб упорядкувати свої військові справи й оформити відставку зі складу 4-го гусарського полку. Там він проводив багато часу за грою в поло, єдиним видом спорту з м'ячем, яким коли-небудь цікавився. Залишивши гусарський полк, 20 березня 1899 року він відплив із Бомбея, сповнений рішучості розпочати політичну кар'єру.
Політика та Південна Африка: 1899—1901
Прагнучи потрапити до парламенту, Черчилль виступав на зборах консерваторів. Він став одним із двох кандидатів від партії на [en] у двомандатному [en] (Ланкашир). На зустрічах із виборцями Черчилль називав себе «консерватором і консервативним демократом». Хоч місця від Олдема раніше діставались консерваторам, але цього разу з невеликою перевагою перемогли ліберали.
Передчуваючи початок Другої бурської війни між Британією та бурськими республіками, Черчилль відплив до Південної Африки як журналіст Морнінг Пост під редакцією [en]. У жовтні він прибув до зони конфлікту поблизу Ледісміта, який тоді був в облозі бурських військ, і вирушив до [en]. Поїзд потрапив під обстріл бурських військ і зійшов з рейок. Черчилля взяли в полон і запроторили до табору військовополонених у Преторії. У грудні він втік із в'язниці та ухилився від переслідувачів, сховавшись у шахті. Зрештою, ховаючись у вагоні вантажного потяга, він дістався безпечного місця в португальській Східній Африці. Його втеча привернула велику увагу.
У січні 1900 року він ненадовго вступив лейтенантом до полку [en], взявши участь у бойових діях [en] за зняття [en] і взяття Преторії. В обох місцях був у перших рядах британських військ. Разом зі своїм двоюрідним братом 9-им герцогом Мальборо він прийняв капітуляцію 52 охоронців бурського табору військовополонених. Протягом усієї війни публічно засуджував упередження проти бурів, закликаючи ставитись до них «з великодушністю і терпимістю», а після війни закликав британців бути великодушними переможцями. У липні пішов у відставку і повернувся до Британії. Його репортажі для «Морнінг Пост» вийшли окремою книгою [en], що розійшлась великим накладом.
У серпні Черчилль винайняв квартиру у лондонському районі Мейфер, на [en], 105, де жив і працював наступні шість років. На [en] він знову став одним із кандидатів від консерваторів у двомандатному окрузі Олдем. Цього разу 25-річний Черчилль із невеликою перевагою посів друге місце і вперше став депутатом парламенту. Того ж місяця він опублікував книгу [en] про свої пригоди в Південній Африці. Ця книга лягла в основу низки лекцій, які він прочитав у листопаді в Британії, США та Канаді. Так він хотів заробити на прожиття, адже депутати парламенту тоді ще не отримували зарплатні. У США Черчилль зустрівся з Марком Твеном, президентом Вільямом Мак-Кінлі та віцепрезидентом Теодором Рузвельтом; з останнім він не ладнав. Пізніше, навесні 1901 року, також читав лекції в Парижі, Мадриді та Гібралтарі.
Депутат-консерватор: 1901—1904
У лютому 1901 року Черчилль обійняв посаду у Палаті громад, де його [en] набула широкого розголосу в ЗМІ. Він був пов'язаний із групою консерваторів, відомою як [en]», але критикував консервативний уряд з різних питань, особливо щодо збільшення фінансування армії. Він вважав, що додаткові військові витрати повинні йти на флот. Це збентежило лідерів фракції консерваторів, але його підтримали ліберали, з якими він дедалі більше спілкувався, особливо [en], як-от Герберт Асквіт. У цьому контексті Черчилль пізніше писав, що «мої погляди повільно, але неухильно дрейфували вліво». На рівні особистого спілкування він розглядав «поступове створення в Консервативній партії демократичної, прогресивної платформи» або ж «Центристської партії», де об'єднаються консерватори і ліберали.
До 1903 року між Черчиллем і консерваторами відбувся справжній розкол, великою мірою тому, що він виступав проти кампанії економічного протекціонізму, а ще відчував, що вороже ставлення багатьох членів партії завадить йому обійняти посаду в уряді консерваторів. То був час, коли Ліберальна партія набувала щоразу більшої підтримки, тож його перехід 1904 року, можливо, також був зумовлений особистими амбіціями. Він дедалі частіше голосував разом із лібералами проти уряду. Наприклад, він виступав проти підвищення військових витрат; підтримав законопроєкт лібералів про повернення законних прав профспілкам і виступив проти введення митних тарифів на товари, що ввозяться до Британської імперії, назвавши себе «поміркованим прихильником» принципів вільної торгівлі. У жовтні 1903 року уряд Балфура проголосив створення законодавчої бази протекціонізму. Через два місяці, роздратована критикою Черчилля на адресу уряду, Консервативна асоціація Олдема повідомила йому, що не підтримає його кандидатуру на наступних загальних виборах.
У травні 1904 року Черчилль виступив проти запропонованого урядом [en], покликаного стримати міграцію євреїв до Великої Британії. Він заявив, що цей законопроєкт «потуратиме примітивній упередженості проти чужинців, расовим забобонам проти євреїв та упередженому ставленню до трудової конкуренції» і висловився за «традиційно толерантне і великодушне ставлення до вільного в'їзду та надання притулку, якого наша країна дотримується довгий час і від якого отримала стільки користі». 31 травня 1904 року він полишив консерваторів і [en]» ліберальної опозиції у Палаті громад.
Депутат-ліберал: 1904—1908
У грудні 1905 року Балфур подав у відставку з посади прем'єр-міністра, а король Едуард VII запросив на його місце лідера лібералів Генрі Кемпбелла-Баннермана. Сподіваючись забезпечити собі робочу більшість у Палаті громад, Кемпбелл-Баннерман призначив на січень 1906 року [en]. Перемогу здобули ліберали. Черчилль виграв у [en]. Того ж місяця вийшов друком [en]. Відгуки були загалом схвальні. Тоді ж ліберал [en] опублікував перший життєпис самого Черчилля.
У новому уряді Черчилль обійняв молодшу міністерську посаду [en][en], про яку сам просив. Він працював під керівництвом Віктора Брюса, 9-го графа Елгіна, а секретарем собі взяв Едварда Марша. Марш залишався особистим секретарем Черчилля упродовж наступних 25 років. Першим завданням Черчилля була участь у розробці конституції Трансваалю; а ще він допомагав контролювати формування уряду Оранжевої Республіки. Щоб розв'язати проблему Південної Африки, він намагався забезпечити рівні права для британців та бурів. Крім того, Черчилль оголосив про поступову відмову від використання китайських робітників, що працювали за контрактами в Південній Африці; він погодився з урядом, що негайне скасування контрактної системи спричинить безлад в економіці колонії. Також висловлював занепокоєння стосунками між європейськими поселенцями та темношкірими африканцями. Після придушення [en] у Наталі Черчилль висловив протест проти «жахливої різанини аборигенів», яку вчинили європейці.
Уряд Асквіта: 1908—1915
Президент Торгової ради: 1908—1910
8 квітня 1908 року Асквіт змінив на посаді прем'єр-міністра Кемпбелл-Баннермана, а через чотири дні Черчилля призначено [en]. У свої 33 роки він був наймолодшим членом кабінету з 1866 року. Новопризначені міністри були юридично зобов'язані брати участь і перемагати в додаткових виборах. 24 квітня Черчилль програв у [en] кандидатові від консерваторів із різницею 429 голосів. 9 травня ліберали виставили його кандидатуру в [en][en], де він [en].
Важлива подія відбулась у приватному житті Черчилля — він зробив пропозицію Клементайн Гозьєр. Вони одружились у вересні в Церкві святої Маргарити у Вестмінстері, а медовий місяць провели в Бавено (Венеція) та [en] (Моравія). Молодята оселились на [en], 33, в Лондоні, а в липні 1909 року народилася перша дочка [en].
Першою справою Черчилля на посаді міністра стало арбітражне примирення у виробничій суперечці між суднобудівниками та їхніми роботодавцями на корабельнях річки Тайн. Потім він створив постійний арбітражний суд для розгляду майбутніх виробничих суперечок. За ним закріпилась репутація хорошого посередника. У Кабінеті міністрів спільно з Девідом Ллойдом Джорджем він запроваджував [en]. Пропагував, як він її називав, «систему державного втручання і регулювання соціальної сфери на кшталт тієї, що існує в Німеччині».
Черчилль подав на розгляд [en], який законодавчо забороняв шахтарям працювати понад . Крім того, подав до парламенту [en]. Ці Ради мали право притягати до відповідальності роботодавців, якщо ті надмірно експлуатували робітників. Ухвалений більшістю голосів, закон встановив принцип мінімальної заробітної плати та право робітників на обідні перерви. У травні 1909 року Черчилль подав на розгляд [en], що передбачав створення понад 200 бірж праці, де безробітним допомагатимуть знайти роботу. А ще пропонував запровадити систему страхування на випадок безробіття, витрати якої частково покриватиме держава.
Щоб забезпечити фінансування своїх реформ, Ллойд Джордж і Черчилль перешкодили наміру [en] спрямувати більше коштів на розбудову ВМС. Вони відкидали думку про неминучість війни з Німеччиною. 29 квітня 1909 року Ллойд Джордж, як канцлер скарбниці, подав на розгляд свій [en]», назвавши його воєнним бюджетом для ліквідації бідності. Він запропонував накласти небачені податки на заможні верстви, щоб фінансувати програми ліберальної партії з підвищення добробуту. Консервативні пери, що мали переважну більшість у Палаті лордів, відхилили бюджет. Побачивши, що плани соціальних реформ опинились під загрозою, Черчилль попередив, що перешкоджання з боку вищої верстви може розлютити британських робітників і спричинити класову війну. Уряд призначив [en]. На них із невеликою перевагою перемогли ліберали. Черчилль зберіг своє місце від Данді. Після виборів, у меморандумі кабінету міністрів він запропонував скасувати палату лордів, замінивши її однопалатною системою або новою, меншою другою палатою, яка б не мала заздалегідь гарантованої переваги консерваторів. Палата лордів мусила змиритись, і у квітні проголосувала за Народний бюджет.
Міністр внутрішніх справ: 1910—1911
У лютому 1910 року Черчилля підвищено до посади міністра внутрішніх справ. Тепер він керував поліцією та пенітенціарною службою. Запровадив програму реформи системи в'язниць. Зокрема, чітко розмежовано кримінальних та політичних в'язнів, причому правила в'язниць для останніх послаблено. Серед освітніх нововведень — створення бібліотек для в'язнів. Тепер кожна в'язниця мусила чотири рази на рік влаштовувати певні розважальні заходи, як-от лекції чи концерти. Дещо пом'якшено правила [en]. Крім того, Черчилль хотів скасувати автоматичне ув'язнення для тих, хто не здатен сплатити штраф. Скасовано ув'язнення для осіб віком від 16 до 21 року, що не скоїли значного злочину. Черчилль замінив на тюремні строки 21 із 43 смертних вироків, винесених під час його перебування на посаді міністра внутрішніх справ.
Однією з головних внутрішніх проблем Британії було виборче право жінок. Черчилль підтримував надання права голосу жінкам, але готовий був проголосувати за відповідний законопроєкт лише в тому разі, якщо його спочатку підтримає більшість виборців-чоловіків. Він запропонував винести це питання на референдум, але з цим не погодився Асквіт, тому жінки здобули право голосу лише 1918 року. Багато суфражисток вважали, що Черчилль є затятим противником надання права голосу жінкам, і влаштовували акції протесту під час його виступів. У листопаді 1910 року суфражист [en] напав на Черчилля з батогом. Франкліна заарештували й ув'язнили на шість тижнів.
Восени 1910 року Черчиллю довелось мати справу з [en], під час яких шахтарі в [en] несамовито протестували проти тяжких умов праці. Головний констебль Ґлеморгана попросив війська, аби ті допомогли поліції приборкати заворушення. Дізнавшись, що війська вже вирушили, Черчилль, дозволив їм дістатися Свіндона та Кардіффа, але заборонив розгортатись. Він боявся, що внаслідок застосування військ може пролитися кров. Натомість на допомогу валлійським правоохоронцям він направив 270 лондонських поліціянтів без вогнепальної зброї. Бачачи, що заворушення тривають, він запропонував протестувальникам зустрітися з головним третейським суддею уряду з питань промисловості. Вони пристали на цю пропозицію. В особистому спілкуванні Черчилль вважав і власників шахт, і охоплених страйком шахтарів «нерозсудливими». «Таймс» та інші ЗМІ звинуватили його у надто м'якому ставленні до бунту. Натомість багато членів Лейбористської партії, яка була пов'язана з профспілками, вважали, що він надто суворий.
Асквіт призначив на грудень 1910 року [en]. Ліберали залишились при владі, а Черчилля переобрано від надійного округу Данді. У січні 1911 року Черчилль взяв участь в [en]. Троє латиських грабіжників вбили кількох поліціянтів та сховались у будинку в лондонському Іст-Енді. Поліція оточила будівлю. Черчилль був разом із поліцією, але не командував їхньою операцією. Коли будинок загорівся, він наказав пожежникам не заходити всередину через загрозу, яку становлять озброєні люди. Згодом двох грабіжників знайшли мертвими. Відповідаючи на критику за таке рішення, Черчилль пояснив: «Я подумав, що нехай краще будинок згорить, ніж, рятуючи цих лютих головорізів, загинуть чесні британці».
У березні 1911 року Черчилль подав на розгляд до парламенту для другого слухання [en]. Його впровадження встановило суворіші норми безпеки на вугільних шахтах. А ще Черчилль запропонував [en], покликаний поліпшити умови праці працівників крамниць. Власники крамниць були проти закону, тому його вдалося ухвалити лише в дуже вихолощеній формі. У квітні Ллойд Джордж запровадив перший законодавчий акт про страхування здоров'я та страхування від безробіття — [en]. Черчилль взяв діяльну участь у його розробленні. У травні Клементина народила другу дитину. Це був хлопчик, якого на честь діда назвали Рендольфом. У відповідь на загострення громадянського конфлікту 1911 року Черчилль скерував війська до Ліверпуля, щоб , а також проти [en].
Під час Агадирської кризи у квітні 1911 року, яка загрожувала війною між Францією та Німеччиною, Черчилль висунув ідею створення союзу з Францією та Росією для захисту незалежності Бельгії, Данії та Нідерландів, щоб спільно протидіяти в разі нападу Німеччини. Агадирська криза дуже вплинула на Черчилля, і він усвідомив потребу в розбудові флоту.
Перший лорд Адміралтейства
У жовтні 1911 року Асквіт призначив Черчилля Першим лордом Адміралтейства, і його офіційною резиденцією став [en]. Наступні два з половиною роки він із головою поринув у приготування флоту, відвідував військово-морські склади та корабельні, прагнув підвищити бойовий дух моряків, і уважно вивчав розвиток німецьких військово-морських сил. Коли німецький уряд ухвалив закон про флот, що передбачав нарощування будівництва військових кораблів, то Черчилль пообіцяв, що на кожен побудований німцями лінкор Велика Британія будуватиме два. Він запропонував Німеччині зробити обопільну перерву в будівництві нових кораблів, але одержав відмову.
Черчилль наполягав на підвищенні зарплатні та облаштуванні місць для відпочинку особового складу військово-морських сил, нарощуванні будівництва підводних човнів, а також наголошував на важливості розвитку нової галузі — [en], зокрема, закликав експериментувати з різними способами використання літаків для військових цілей. Він винайшов термін «гідроплан» і запланував будівництво сотень таких машин. Деякі ліберали заперечували проти запропонованого ним рівня витрат на розбудову флоту. У грудні 1913 року він погрожував подати у відставку, якщо буде відхилено його пропозицію щодо будівництва в 1914—1915 роках чотирьох нових лінкорів. У червні 1914 року він переконав Палату громад дозволити уряду придбати 51-відсоткову частку в прибутках від продажу нафти, видобутої [en], щоб надійно забезпечити Королівський флот паливом.
Наріжною проблемою Великої Британії на той час був ірландський Гомрул. 1912 року Уряд Асквіта подав на розгляд законопроєкт про Гомрул. Черчилль був проти поділу Ірландії, тому закликав [en] погодитись з ухваленням цього документу. Пізніше, одержавши дозвіл кабінету міністрів, він вислав до Ірландії додаткові кораблі на випадок можливого повстання юніоністів. Прагнучи компромісу, Черчилль запропонував Ірландії залишатися частиною федерального Об'єднаного Королівства, але це розлютило лібералів та ірландських націоналістів.
На посаді Першого лорда Черчилль опікувався зміцненням боєздатності британського флоту, коли в серпні 1914 року розпочалася Перша світова війна. Того ж місяця флот переправив до Франції 120 000 британських солдатів і розпочав блокаду німецьких портів у Північному морі. Черчилль відрядив підводні човни в Балтійське море для допомоги російському флоту, а також бригаду морського десанту в Остенде, що змусило німецькі війська змінити напрямок удару. У вересні Черчилль взяв на себе повну відповідальність за протиповітряну оборону Великої Британії. 7 жовтня Клементайн народила третю дитину, [en]. У жовтні Черчилль відвідав Антверпен, де спостерігав, як бельгійці обороняються проти німецької облоги, і пообіцяв надіслати місту британське підкріплення. Однак незабаром німці захопили Антверпен, а ЗМІ розкритикували Черчилля. Він запевняв, що його дії затягнули опір і дозволили союзникам втримати Кале і Дюнкерк. У листопаді Асквіт створив Воєнну раду, до якої увійшли він сам, Ллойд Джордж, Едвард Ґрей і Кітченер. Черчилль висунув кілька пропозицій, зокрема розробку танка, і виділив на його створення кошти Адміралтейства.
Черчилль цікавився близькосхідним театром воєнних дій. Він пропонував атакувати Туреччину в Дарданеллах з метою послабити тиск з боку Туреччини на росіян на Кавказі. Він сподівався, що в разі успіху англійці можуть навіть захопити Константинополь. Цей план було схвалено, і в березні 1915 року Англо-французька оперативна група зробила спробу бомбардування турецької оборони з моря в Дарданеллах. У квітні [en], в складі яких був Австралійський і новозеландський армійський корпус (ANZAC), розпочали штурм Галліполі. Обидві ці кампанії зазнали фіаско, і багато депутатів, зокрема консерватори, покладали особисту відповідальність на Черчилля.
У травні Асквіт під тиском парламенту погодився сформувати всепартійний [en], але консерватори погоджувались увійти до нього тільки в тому разі, якщо Черчилль піде з Адміралтейства. Черчилль благав і Асквіта, і лідера консерваторів Бонара Лоу, щоб йому дозволили залишитися в Адміралтействі, але зрештою мусив змиритися з пониженням на посаді й став канцлером герцогства Ланкастерського.
Військова служба, 1915—1916
11 листопада 1915 року Черчилль подав у відставку з уряду, хоча й залишався депутатом парламенту. Асквіт відхилив його прохання про призначення [en]Британської Східної Африки.
Черчилль пішов служити в армію й приєднався до 2-го батальйону [en], що воював на Західному фронті. У січні 1916 року його підвищено до звання підполковника і призначено командиром 6-го [en]. Після періоду інтенсивної підготовки та бойового злагодження батальйон перевели на ділянку «Іпрського виступу» поблизу [en]. Понад три місяці бійці зазнавали постійних обстрілів, але жодних наступальних дій Німеччина не вела. Черчилль ледве уникнув смерті, коли під час візиту двоюрідного брата, 9-го герцога Мальборо, який був офіцером його штабу, між ними впав великий осколок шрапнелі. У травні 6-й королівський батальйон шотландських фузилерів приєднано до 15-ї дивізії. Черчилль більше не вимагав нової командної посади, натомість попросив дозволу полишити бойову службу, і це прохання задовольнили.
Після повернення Черчилль виступав перед Палатою громад із промовами на тему війни. Він закликав поширити військову повинність на ірландців, більше нагороджувати солдат за хоробрість, а також забезпечити їх сталевими шоломами. Його гнітило те, що він не працює в уряді як представник парламенту, і що водночас консервативні ЗМІ звинувачують його у поразці в Галліполі. Черчилль виступав на свій захист перед [en]. Опублікований згодом звіт комісії не покладав на нього провину за провал кампанії.
Уряд Ллойда Джорджа: 1916—1922
Міністр у справах озброєнь: 1917—1919
У грудні 1916 року Асквіт подав у відставку з посади прем'єр-міністра, а його наступником став Ллойд Джордж, який у травні 1917 року відрядив Черчилля інспектувати французьку передову. У липні Черчилля призначено [en]. Він швидко домовився про припинення страйку на воєнних заводах на річці Клайд і збільшив виробництво боєприпасів. Щоб припинити другий страйк, у червні 1918 року, йому довелось пригрозити страйкарям призовом до армії. У Палаті громад Черчилль проголосував за [en], згідно з яким деякі британки одержали право голосу. У листопаді 1918 року, через чотири дні після досягнення Комп'єнського перемир'я, народилася четверта дитина Черчилля, Меріґолд.
Військовий міністр та міністр у справах ВПС: 1919—1921
По закінченні війни Ллойд Джордж призначив [en] на 14 грудня 1918 року. Під час виборчої кампанії Черчилль закликав до націоналізації залізниць, контролю над монополіями, податкової реформи та створення Ліги Націй, яка б відвернула майбутні війни. Хоча більшість здобули консерватори, Ллойд Джордж залишився прем'єр-міністром, а Черчилля переобрали депутатом від Данді. У січні 1919 року Ллойд Джордж перевів Черчилля до Воєнного міністерства. Він обійняв одночасно дві посади: військового міністра і [en].
Черчилль відповідав за демобілізацію британської армії. Однак, він переконав Ллойда Джорджа зберегти військову повинність для одного мільйона осіб, призваних до Британської армії на Рейні. Черчилль був одним із небагатьох урядовців, які не підтримували суворих заходів проти переможеної Німеччини. А ще застерігав від демобілізації німецької армії, попереджаючи, що вона може знадобитися як захист проти загроз з боку щойно створеної Радянської Росії. Він був відвертим противником більшовицького уряду на чолі з Володимиром Леніном. Спочатку він підтримував застосування британських військ для допомоги антикомуністичним білим силам під час громадянської війни в Росії, але незабаром визнав бажання британців повернутись додому. Після перемоги совітів у громадянській війні Черчилль запропонував створити навколо Росії [en].
Що стосується війни за незалежність Ірландії, він підтримав застосування воєнізованих відділів «чорно-брунатних» для боротьби з ірландськими революціонерами. Коли британські війська в Іраку зіткнулися з курдськими повстанцями, Черчилль відрядив до цього району дві ескадрильї, запропонувавши оснастити їх гірчичним газом. [en], мало, на його думку, «покарати норовливих місцевих мешканців і водночас не завдати їм великої шкоди». Розглядаючи питання окупації Іраку в ширшій площині, він бачив, що це може виснажити британську економіку й тому запропонував уряду передати контроль над центральним та північним Іраком назад Туреччині, але його пропозицію відхилили.
Міністр у справах колоній: 1921—1922
У лютому 1921 року Черчилль став [en]. Наступного місяця в Парижі відбулася перша виставка його картин, під псевдонімом «Чарльз Морін». У травні померла його мати, а в серпні — дочка Меріґолд.
Черчилль взяв участь у перемовинах із лідерами Шинн Фейн і допомагав складати Англо-ірландський договір. Крім того, відповідав за скорочення витрат на окупацію Близького Сходу, а також брав участь у приведенні до влади Фейсала 1-го в Іраку та його брата Абдулли 1-го в Йорданії. Черчилль вирушив до Підмандатної Палестини, де, як прихильник сіонізму, відмовився задовольняти прохання арабів про заборону міграції євреїв до Палестини. Після [en] підтримав деякі тимчасові обмеження на цю міграцію.
У вересні 1922 року народилася п'ята й остання дитина Черчилля, [en], і того ж дня він придбав заміський будинок [en] у графстві Кент, що став його домівкою на все життя. У жовтні 1922 року йому зробили апендектомію. Поки він лежав у лікарні, консерватори вийшли з коаліційного уряду Ллойда Джорджа, а це запустило механізм [en], на яких Черчилль втратив місце від Данді. Згодом Черчилль писав, що опинився «без посади, без місця в парламенті, без партії та без апендикса».
Поза парламентом: 1922—1924
Більшу частину наступного пів року Черчилль провів на віллі Рев д'Ор поблизу Канн, де віддався малюванню та написанню мемуарів. Він писав автобіографічну історію війни [en]». Перший том вийшов друком у квітні 1923 року, а решта — впродовж наступних десятьох років.
Коли було оголошено [en], принаймні сім осередків Ліберальної партії попросили Черчилля виступити їхнім кандидатом. Він обрав округ [en], але не зміг потрапити до парламенту. До влади прийшов лейбористський уряд на чолі з Ремзі Макдональдом. Черчилль дарма сподівався на утворення коаліції консерваторів та лібералів, яка могла б переважити лейбористів. Він засудив постанову уряду Макдональда про надання позики Радянській Росії та побоювався, що буде підписано англо-радянський договір.
19 березня 1924 року, не погодившись із тим, що ліберали підтримали лейбористів, Черчилль виступив незалежним кандидатом-антисоціалістом на [en], але знов зазнав поразки. У травні він виступив на засіданні консерваторів у Ліверпулі й заявив, що в британській політиці більше немає місця для Ліберальної партії. Він сказав, що ліберали мусять підтримати консерваторів, щоб зупинити лейбористів і забезпечити «успішну перемогу над соціалізмом». У липні домовився з лідером консерваторів Стенлі Болдвіном про те, що його виставлять кандидатом від консерваторів на [en] 29 жовтня. Черчилль був кандидатом від цієї партії в [en], хоч і називав себе [en]». Консерватори перемогли, і Болдвін сформував новий уряд. Хоча Черчилль не мав досвіду в галузі фінансів чи економіки, Болдвін призначив його канцлером скарбниці.
Канцлер скарбниці: 1924—1929
6 листопада 1924 року Черчилль обійняв посаду канцлера скарбниці й оголосив про своє повернення до лав консервативної партії. На посаді канцлера він мав намір втілювати ті самі принципи вільної торгівлі у формі економіки державного невтручання, яких дотримувався ще за часів соціальних реформ лібералів. У квітні 1925 року у своєму першому бюджеті він неохоче, і всупереч порадам деяких провідних економістів, зокрема Джона Мейнарда Кейнса, погодився відновити золотий стандарт за паритетом 1914 року. Вважають, що повернення до золотого стандарту спричинило дефляцію і, як наслідок, безробіття з руйнівним впливом на вугільну промисловість. Загалом до квітня 1929 року Черчилль подав на розгляд п'ять бюджетів. Серед запропонованих ним заходів було зменшення державного пенсійного віку з 70 до 65 років, запровадження [en], скорочення військових витрат, зменшення податку на доходи та обкладання податками предметів розкоші.
Під час [en] Черчилль був редактором урядової пропагандистської газети [en]». По закінченні страйку він виступив посередником між шахтарями та роботодавцями. Пізніше закликав запровадити законодавчо обов'язкову мінімальну заробітну плату. На початку 1927 року Черчилль побував у Римі, де зустрівся з Муссоліні, якого похвалив за боротьбу проти ленінізму.
«Роки пустелі»: 1929—1939
Мальборо та індійське питання: 1929—1932
На [en] Черчилль зберіг місце від Еппінга, але консерватори зазнали поразки, і Макдональд сформував свій другий лейбористський уряд. Не маючи посади, Черчилль був схильний до депресії (свого «чорного пса»), бо відчував, як із плином часу марнуються його політичні таланти. Розрадою від таких настроїв було письменництво. Він почав працювати над книгою [en]», — чотиритомним життєписом свого пращура Джона Черчилля, 1-го герцога Мальборо. До того часу він вже зажив слави ненапитенного п'яниці, хоча, на думку Дженкінса, цю схильність часто перебільшували.
Сподіваючись, що це допоможе усунути лейбористський уряд від влади, Черчилль переконав Болдвіна, що потрібно прагнути створення консервативно-ліберальної коаліції, хоча багато лібералів не хотіли цього. У жовтні 1930 року, після повернення з Північної Америки, Черчилль опублікував саможиттєпис [en]». Книга розійшлась великим накладом. Її було перекладено багатьма мовами.
У січні 1931 року Черчилль подав у відставку з тіньового кабінету консерваторів, затим як Болдвін підтримав рішення лейбористського уряду про надання Індії статусу домініону. Черчилль вважав, що розширений статус самоврядування тільки сприятиме закликам до повної незалежності. Особливо запекло він виступав проти Магатми Ґанді, називаючи того «напівоголеним правником-бунтарем з [en]“, який тепер позиціюється як факір». Такі погляди викликали гнів лейбористів та лібералів, натомість їх переважно поділяли консерватори-«задньолавники».
На [en] переконливу перемогу здобули консерватори. На окрузі в Еппінгу Черчилль майже вдвічі збільшив свою перевагу, але йому не дали посади в уряді. 3 грудня в Палаті громад обговорювали надання Індії статусу домініону. Черчилль наполягав на поіменному голосуванні, але це дало протилежний результат, — лише 43 депутати підтримали його. Він вирушив до Північної Америки, аби виступати там із лекціями. Цим він хотів компенсувати збитки від краху Волл-стріт. Коли 13 грудня Черчилль перетинав П'яту авеню в Нью-йорку, його збила автівка. Внаслідок травми голови в нього згодом розвинувся неврит. Щоб відновитись повніше, він разом із Клементиною відплив на кораблі до Нассау, де пробув три тижні. Там Черчилль занепав духом через фінансові та політичні втрати. Наприкінці січня 1932 року він повернувся до Америки і прочитав більшість із запланованих раніше лекцій, а 18 березня повернувся додому.
Більшу частину 1932 року Черчилль працював над Мальборо, а наприкінці серпня відвідав поля битв свого пращура. У Мюнхені він познайомився з [en], товаришем Гітлера, популярність якого стрімко зростала. Розмовляючи з Ганфштенґлем, Черчилль висловив стурбованість щодо антисемітизму Гітлера і, мабуть через це, проминув нагоду познайомитись із майбутнім ворогом. Невдовзі після відвідин Бліндгайма він захворів на паратиф і провів два тижні в санаторії в Зальцбургу. 25 вересня він повернувся до Чартвелла, де продовжив працювати над Мальборо. Через два дні внаслідок рецидиву тифу Черчилль впав під час прогулянки. Тифозна виразка спричинила кровотечу. Його відвезли до приватної лікарні в Лондоні, де протримали до кінця жовтня.
Попередження про Німеччину та криза зречення: 1933—1936
30 січня 1933 року до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер. Черчилль швидко зрозумів, яку загрозу для людства становить цей режим. Він висловив занепокоєння тим, що британський уряд скоротив витрати на повітряні сили, і попередив, що Німеччина незабаром випередить Велику Британію за могутністю ВПС. Маючи на руках дані з урядових джерел, що їх конфіденційно надали двоє високопоставлених службовців [en] та [en], Черчилль міг авторитетно говорити про те, що відбувається в Німеччині, особливо про розбудову Люфтваффе. У листопаді 1934 року в ефірі радіо він висловив стурбованість розвитком подій. Хоча Черчилль і розглядав режим Муссоліні як захист проти реальної загрози комуністичної революції, він засудив напад Італії на Ефіопію. Пишучи про громадянську війну в Іспанії, він називав армію Франко «античервоним рухом», але згодом став його критиком.
З жовтня 1933 року по вересень 1938 року чотири томи [en]» вийшли друком і розійшлись великим тиражем. У грудні 1934 року Законопроєкт про Індію внесено до парламенту і в лютому 1935-го ухвалено. Черчилль і ще 83 депутати-консерватори проголосували проти нього. У червні 1935 року Макдональд подав у відставку, а посаду прем'єр-міністра обійняв Болдвін. На [en] консерватори на чолі з Болдвіном перемогли з величезною перевагою. Черчилль зберіг своє місце, збільшивши відрив у своєму окрузі, але знову залишився поза урядом.
У січні 1936 року Едуард VIII змінив на британському троні свого батька Георга V. Його намір одружитися з розлученою американкою Волліс Сімпсон спричинив [en]. Черчилль підтримав Едварда і розійшовся в цьому питанні з Болдвіном. Хоча згодом Черчилль одразу присягнув на вірність Георгу VI, він написав, що зречення було «передчасним, а можливо, і зовсім недоречним».
Проти політики вмиротворення: 1937—1939
У травні 1937 року Болдвін подав у відставку, а на посаді прем'єр-міністра його змінив Невілл Чемберлен. Спочатку Черчилль вітав призначення Чемберлена, але в лютому 1938 року різко змінив своє ставлення до нього, коли міністр закордонних справ Ентоні Іден подав у відставку через те, що Чемберлен провадив політику вмиротворення Муссоліні, яку поширював і на Гітлера.
1938 року Черчилль застерігав уряд від політики вмиротворення і закликав до колективних дій, щоб стримати німецьку агресію. У березні [en]» припинив публікацію його щодвотижневих статей, натомість їх почав публікувати Дейлі телеграф. Коли Німеччина анексувала Австрію, Черчилль виступив у Палаті громад, заявивши, що «серйозність подій[…] важко переоцінити». Він почав закликати до укладення пакту про взаємну оборону між європейськими державами, яким загрожує німецький експансіонізм, наполягаючи на тому, що це єдиний спосіб зупинити Гітлера. Але все намарно, і у вересні Німеччина мобілізувалась для нападу на чехословацькі Судети. Черчилль відвідав Чемберлена на Даунінг-стріт і спробував переконати його оголосити Німеччині, що Велика Британія почне з нею війну, якщо німці вдеруться на територію Чехословаччини. Чемберлен не пристав на це. 30 вересня Чемберлен підписав Мюнхенську угоду, погодившись із тим, що Німеччина анексуватиме Судетську область. Виступаючи 5 жовтня в Палаті громад, Черчилль назвав цю домовленість [en]».
Перший лорд Адміралтейства: вересень 1939 — травень 1940
Дивна війна та норвезька кампанія
3 вересня 1939 року Британія оголосила війну Німеччині. Цього дня Чемберлен знову призначив Черчилля першим лордом Адміралтейства, і він увійшов до [en]. Згодом Черчилль тверд́ив, що Правління Адміралтейства дало флотові сигнал: «Вінстон повернувся». На посаді Першого лорда був одним із найважливіших міністрів під час, так званої, «дивної війни», коли британські війська воювали тільки на морі. Черчилль був сповнений ентузіазму після битви на річці Плейт 13 грудня 1939 року, а згодом вітав екіпажі кораблів, що повернулися додому. «Це були блискучі морські бої», заявив він, «темної, холодної зими вони зігріли серця британців». 16 лютого 1940 року Черчилль особисто наказав капітану есмінця «Козак» Філіпу Віану взяти на абордаж німецький танкер «Альтмарк» у норвезьких водах і визволити близько 300 британців, узятих перед тим у полон «Адміралом графом Шпее». Ці дії, а також промови Черчилля, неабияк піднесли його авторитет.
Черчилль був стурбований діяльністю ВМС Німеччини в Балтійському морі і спочатку хотів направити туди ВМС Британії. Але невдовзі було ухвалено план під кодовою назвою Операція «Вілфред», який полягав у мінуванні норвезьких вод і зупинці постачань залізної руди з Нарвіка до Німеччини. Через розбіжності щодо мінувань як у самому кабінеті війни, так і з урядом Франції, операція Вілфред затрималась до 8 квітня 1940 року, тобто — за день перед нападом Німеччини на Норвегію.
Дебати щодо Норвегії та відставка Чемберлена
Після того, як союзники не змогли запобігти німецькій окупації Норвегії, з 7 до 9 травня в Палаті громад відбулись відкриті дебати щодо ведення урядом війни. Вони стали знані як [en]. Їх вважають однією з найважливіших подій в історії парламенту. Наступного дня (у середу 8 травня) лейбористська опозиція закликала до [en], яке фактично стало вотумом недовіри уряду Чемберлена. Черчилля підтримували обидві сторони Палати але, як член уряду, він мусив виступати від його імені. Його покликали завершити дебати. Йому довелося захищати дії уряду, ризикуючи нашкодити власному престижу. Уряд виграв голосування, але його більшість різко зменшилась. Лунали заклики до формування національного уряду.
У перші години 10 травня німецькі війська вдерлися до Бельгії, Люксембургу та Нідерландів, що стало прелюдією до нападу на Францію. Від часу поіменного голосування Чемберлен намагався створити коаліційний уряд. У п'ятницю вдень лейбористи заявили, що готові увійти до нього, але тільки якщо його очолить якийсь інший консерватор. Єдиними кандидатами були Черчилль та міністр закордонних справ [en]. Це питання вже обговорювали на 9-й зустрічі Чемберлена, Галіфакса, Черчилля та [en], який обіймав посаду [en] в уряді. Галіфакс визнав, що його членство в Палаті лордів завадить йому ефективно керувати урядом, тому Чемберлен порадив королю призначити на цю посаду Черчилля. Пізніше Черчилль писав про відчуття глибокого полегшення, бо тепер тримав у руках усе, що відбувалося. Він вважав, що «йде по-під руку з долею», а все попереднє життя було «підготовкою до цієї години та до цих випробувань».
Прем'єр-міністр: 1940—1945
Від Дюнкерка до Перл-Гарбора: з травня 1940 до грудня 1941 року
Створення Кабінету воєнного часу
У травні Черчилль все ще був непопулярний серед багатьох консерваторів і, мабуть, більшої частини лейбористської партії. Чемберлен залишався лідером Консервативної партії до жовтня, коли через погане самопочуття мусив подати у відставку. На той час Черчилль вже переконав тих, хто сумнівався, і його наступництво на посаді лідера партії було формальністю.
Першим його кроком на посаді прем'єр-міністра стало формування внутрішнього [en], до якого увійшло п'ятеро осіб: Чемберлен як [en], лідер лейбористів Клемент Еттлі як лорд-хранитель Малої печатки (пізніше — [en]), Галіфакс як міністр закордонних справ і лейборист [en] як [en]. Роботу внутрішнього Кабінету доповнювали начальники служб та міністри зовнішнього кабінету, які брали участь у більшості засідань. Під час війни кабінет міністрів варіювався за розмірами та складом. Одним із основних було призначення провідного [en] діяча Ернеста Бевіна на посаду [en]. У відповідь на попередню критику того, що не було чітко визначеного єдиного міністра, відповідального за ведення війни, Черчилль створив і сам обійняв додаткову посаду міністра оборони, ставши наймогутнішим прем'єр-міністром воєнного часу в історії Великої Британії. Він залучив до уряду зовнішніх експертів для виконання життєво важливих завдань, особливо на внутрішній арені. Серед них були особисті друзі, як-от лорд Бівербрук та [en], що став науковим радником уряду.
Рішення боротися далі
Наприкінці травня, коли Британський експедиційний корпус відступав до Дюнкерка, а поразка Франції здавалася неминучою, Галіфакс запропонував уряду розглянути можливість мирного врегулювання шляхом переговорів, за посередництва все ще нейтрального Муссоліні. З 26 до 28 травня відбулось [en], зокрема дві — з прем'єр-міністром Франції Полем Рейно. Рішення Черчилля полягало в тому, щоб боротися далі, навіть якщо Франція капітулює, але без підтримки Чемберлена його становище залишалось хитким. Черчилль мав повну підтримку обох членів лейбористів, але знав, що не збереже посаду прем'єр-міністра, якщо проти нього будуть і Чемберлен, і Галіфакс. Кінець-кінцем, заручившись підтримкою зовнішнього кабінету, Черчилль обійшов Галіфакса і переконав Чемберлена. Черчилль вважав, що єдиний варіант — боротися далі. Своєю ораторською майстерністю він зміцнив громадську думку проти мирного врегулювання й підготував британський народ до тривалої війни. За словами Дженкінса, виступи Черчилля були «натхненням для нації та катарсисом для самого Черчилля».
Черчилль досяг успіху як оратор, попри те, що з дитинства трохи шепелявив коли вимовляв s. Він наполегливо працював над своєю вимовою, повторюючи фрази, покликані усунути цю ваду. Зрештою, він досяг успіху і зміг сказати: «Моя вада не є перешкодою». З часом він обернув цей ґандж на перевагу і міг його дієво застосовувати, наприклад, називаючи Гітлера «Нар-зі» (римується з «khazi»; наголос на «z»), а не наці («ts»).
Його перша промова на посаді прем'єр-міністра, виголошена 13 травня в Палаті громад, називалась «Кров, праця, сльози та піт». Це була лише коротенька заява, але, за словами Дженкінса, «вона містила фрази, що відлунювали десятиліттями». Черчилль доступно пояснив людям, що попереду довгий, тернистий шлях і що кінцевою метою є перемога:
Я хочу сказати Палаті... що я не можу запропонувати вам нічого, крім крові, важкої праці, сліз і поту. На нас очікують найтяжчі випробування. Яка наша політика, питаєте ви? Я вам скажу: вести війну на морі, на землі, в повітрі, з усією своєю міццю й усією силою, яку Господь може нам дарувати; вести війну проти звироднілої тиранії, ніким не перевершеної у списку чорних і жахливих лиходійств, на які лиш здатна людина. Ось яка наша політика. Яка наша мета, питаєте ви? Можу відповісти одним словом: перемога; перемога за всяку ціну; перемога всупереч усім жахіттям; перемога, хоч би яким довгим і тернистим був наш шлях, адже без перемоги нам нема життя. Оригінальний текст (англ.) I would say to the House... that I have nothing to offer but blood, toil, tears and sweat. We have before us an ordeal of the most grievous kind. You ask, what is our policy? I will say: it is to wage war, by sea, land and air, with all our might and with all the strength that God can give us; to wage war against a monstrous tyranny, never surpassed in the dark, lamentable catalogue of human crime. That is our policy. You ask, what is our aim? I can answer in one word: it is victory, victory at all costs, victory in spite of all terror, victory, however long and hard the road may be; for without victory, there is no survival. |
Операція «Динамо» та битва за Францію
Операція «Динамо», евакуація 338 226 англійських та французьких солдатів із Дюнкерка, завершилася у вівторок, 4 червня, того самого дня, коли капітулював французький ар'єргард. Кількість врятованих набагато перевищила очікування, і це породило загальну думку, що Дюнкерк був дивом і навіть перемогою. Черчилль і сам того дня у своїй промові «Ми будемо битися на пляжах» перед Палатою громад казав про «чудо визволення», хоч і водночас застеріг: «Ми повинні бути дуже обережні й не приписувати цьому визволенню ознаки перемоги. Евакуаціями війни не виграють». Виступ завершився нотою непокори в поєднанні з чітким закликом до Сполучених Штатів:
Ми будемо йти до кінця. Ми будемо битись у Франції, ми будемо битись на морях і в океанах, ми будемо битись зі все більшою впевненістю, нарощуючи сили в повітрі, ми будемо боронити наш острів за всяку ціну. Ми будемо битись на узбережжях, ми будемо битись на аеродромах, ми будемо битись у полях і на вулицях, ми будемо битися в горах. Ми не здамося ніколи, і навіть якщо — а я в це ні на мить не вірю — цей Острів або більша його частина буде підкорена і помиратиме з голоду, тоді наша Імперія, озброєна й захищена британським флотом, продовжить боротьбу з-за морів, аж поки у благословенний Господом час Новий Світ з усією своєю силою й могутністю не виступить на порятунок і визволення Старого. Оригінальний текст (англ.) We shall go on to the end. We shall fight in France, we shall fight on the seas and oceans, we shall fight with growing confidence and growing strength in the air. We shall defend our Island, whatever the cost may be. We shall fight on the beaches, we shall fight on the landing grounds, we shall fight in the fields and in the streets, we shall fight in the hills. We shall never surrender, and even if, which I do not for a moment believe, this Island or a large part of it were subjugated and starving, then our Empire beyond the seas, armed and guarded by the British Fleet, would carry on the struggle, until, in God's good time, the New World, with all its power and might, steps forth to the rescue and the liberation of the old. |
Наступного дня Німеччина розпочала втілювати план «Рот», а 10 червня у війну вступила Італія. 14 червня Вермахт окупував Париж, а 25-го — завершив завоювання Франції. Напад Гітлера на Велику Британію й можлива спроба вдертися здавалися неминучими. Опинившись віч-на-віч із цією загрозою, 18 червня Черчилль звернувся до Палати громад і виголосив одну зі своїх найвідоміших промов, що закінчується такими словами:
Те, що генерал Вейган називав «битвою за Францію», завершилося. Я очікую, що тепер почнеться битва за Британію. Гітлер знає, що він повинен або розгромити нас на цьому острові, або програти війну. Тож тримаймося свого обов'язку і зробімо все, щоб навіть якщо Британська імперія та її співдружність триватимуть іще тисячу років, люди все ще казали: "То була їхня найславніша година". Оригінальний текст (англ.) What General Weygand called the "Battle of France" is over. I expect that the Battle of Britain is about to begin. Hitler knows that he will have to break us in this island or lose the war. Let us therefore brace ourselves to our duty and so bear ourselves that if the British Commonwealth and Empire lasts for a thousand years, men will still say: "This was their finest hour". |
Черчилль був сповнений рішучості чинити опір і наказав 11 червня розпочати кампанію в Лівійській пустелі. Це була відповідь на оголошення війни Італією. Спочатку все йшло добре — єдиним супротивником були італійці й операція «Компас» мала помітний успіх. Однак, на початку 1941 року, Муссоліні попросив німецької підтримки і Гітлер відправив до Триполі корпус «Африка» під командуванням генерал-лейтенанта Ервіна Роммеля, який прибув невдовзі після того, як Черчилль призупинив наступ на півночі Африки, щоб перенаправити сили до Греції, де в самому розпалі була Балканська кампанія.
Серед ініціатив Черчилля в червні та липні 1940 року — накази про утворення Управління спеціальних операцій (УСО) та британських командос. УСО одержало наказ вести диверсійну діяльність в окупованій нацистами Європі, тоді як завданням командос було атакувати там точкові військові об'єкти. Очільником УСО став [en][en], який записав у своєму щоденнику слова Черчилля: «А от тепер треба підпалити всю Європу».
Битва за Британію та бліц
20 серпня 1940 року, в розпал битви за Британію, Черчилль виступив із промовою в Палаті громад, де окреслив перебіг війни. У середині цієї промови він зробив заяву, яка дала відоме прізвисько [en]» пілотам винищувачів, що брали участь у цій битві.
Починаючи з 7 вересня 1940 року Люфтваффе змінили стратегію і розпочали Бліц, особливо інтенсивний у жовтні та листопаді. Під час Бліцу Черчилль загалом зберігав високий бойовий дух, а в листопаді сказав своєму особистому секретареві [en], що, на його думку, загроза навали вже позаду. Він був певен, що, враховуючи збільшення обсягів виробництва, Велика Британія зможе вистояти, але не плекав особливих надій на перемогу у війні без втручання Америки.
Ленд-ліз
У вересні 1940 року британський та американський уряди уклали договір «есмінці в обмін на бази», згідно з яким Королівський флот одержав півсотні американських есмінців в обмін на право США розміщувати свої бази на Бермудах, Карибах та Ньюфаундленді. Додатковою перевагою Великої Британії було те, що вона мала право передислокувати військове майно на цих базах в інше місце.
Добрі стосунки Черчилля з президентом США Франкліном Делано Рузвельтом допомогли забезпечити постачання життєво важливих харчів, нафти та боєприпасів через північноатлантичні судноплавні шляхи. Саме з цієї причини Черчилль зітхнув полегшено, коли Рузвельта переобрали на виборах 1940 року. Після переобрання Рузвельт взявся впроваджувати новий метод забезпечення потреб Великої Британії, що не вимагав грошової оплати. Він переконав Конгрес, що відшкодуванням за цю вкрай вартісну послугу стане опосередкований захист США. Це була так звана політика Ленд-лізу, що набрала чинності 11 березня 1941 року.
Операція «Барбаросса»
22 червня 1941 року Гітлер напав на Радянський Союз. Завдяки розшифруванням Енігми, здійсненим у Блетчлі, Черчилль ще у квітні знав, що напад неминучий. Через посла Великої Британії в Москві Стаффорда Кріппса він намагався попередити Йосипа Сталіна, але марно, бо Сталін не довіряв Черчиллю. У ніч перед нападом, вже маючи намір звернутися до народу, Черчилль натякнув на свої досі антикомуністичні погляди, сказавши Колвіллу: «якби Гітлер вдерся в пекло, я би принаймні побажав удачі Дияволові».
Атлантична хартія
У серпні 1941 року Черчилль, уперше за час війни, перетнув Атлантику на борту Принца Уельського і зустрівся з Рузвельтом у [en]. 14 серпня вони уклали угоду, згодом відому як Атлантична хартія. У ній окреслено погляд обох країн на майбутнє світу. Вважають, що вона спонукала до підписання Декларації Об'єднаних Націй 1942 року, яка, зі свого боку, стала основою для створеної 1945 року Організації Об'єднаних Націй.
Від нападу на Перл-Гарбор до дня D: грудень 1941 року — червень 1944-го
Перл-Гарбор і вступ у війну США
7–8 грудня 1941 року Японія напала на Перл-Гарбор і Малаю, а 8-го — Черчилль оголосив війну Японії. Через три дні Німеччина та Італія спільно оголосили війну США. Пізніше того місяця Черчилль поїхав до Вашингтона, щоб зустрітися з Рузвельтом на першій Вашингтонській конференції (кодова назва Аркадія). Ще коли Черчилль був на півшляху через Атлантику, Рузвельт ухвалив рішення [en]», що передусім потрібно перемогти в Європі, а вже потім — у Тихому океані. Американці погодилися з Черчиллем, що головним ворогом є Гітлер, і що поразка Німеччини є запорукою успіху союзників. Було також вирішено, що першим військовим ударом, якого англійці та американці завдадуть спільно, буде Операція «Смолоскип» — напад на французьку Північну Африку (тобто, Алжир та Марокко). Спочатку її планували провести навесні 1942 року, але зрештою розпочали в листопаді 1942 року, коли вже йшла вирішальна Друга битва за Ель-Аламейн.
26 грудня Черчилль виступив перед обома Палатами Конгресу США. Тієї ночі він переніс мікроінфаркт. Його особистий лікар, [en], порадив не перенапружуватись упродовж певного часу. Попри погане самопочуття, через два дні Черчилль поїздом поїхав до Оттави, де виступив у канадському парламенті. Пам'ятаючи, як 1940 року французи передбачали, що «Британії скоро скрутять в'язи, як курчаті», тепер він вигукнув: «Оце так курча! Оце так в'язи!». У середині січня він повернувся додому, діставшись з Бермудських островів до Плімута на американському гідроплані. Він запропонував винести на порядок денний Палати громад питання про вотум довіри до уряду. Палата майже одноголосно проголосувала за уряд.
Поки він був у від'їзді, Восьма армія, знявши перед тим облогу Тобрука, провела операцію «Крусейдер» проти сил Роммеля в Лівії, успішно відкинувши їх назад до оборонної позиції в Ель-Агейлі в Киренаїці. Однак 21 січня 1942 року Роммель здійснив несподівану контратаку, яка відкинула союзників назад до Газали.
Окрім успіхів, зокрема у битві за Атлантику, були й неприємні новини — Крігсмаріне ввів у дію 4-роторний «Енігма» М4, сигнали якого в Блетчлі не могли розшифрувати майже рік. На Далекому Сході новини були набагато гірші — японці просувались у всіх напрямках, особливо на морі та в Малаї. На пресконференції у Вашингтоні Черчиллю довелося применшувати дедалі більші сумніви щодо безпеки Сінгапуру.
Падіння Сінгапуру та втрата Бірми
Після поразок у Норвегії, Франції, Греції та на Криті, Черчилль сильно сумнівався в бойовій стійкості британських солдатів. Коли 15 лютого японці захопили Сінгапур, він відчув, що його сумніви підтвердилися, і сказав: «(це) найстрашніша катастрофа та найбільша капітуляція у британській військовій історії». 11 лютого «Крігсмаріне» здійснила зухвалий «ривок через Ла-Манш», що неабияк похитнув престиж британських ВМС. Через усі ці події бойовий дух Черчилля впав до найнижчої точки за всю війну.
Тим часом на кінець квітня 1942 року японці окупували більшу частину Бірми. На заваді контрудару стали: [en], безлад у Бенгалії та Біхарі, а також [en], який спустошив регіон у жовтні 1942 року. Поєднання факторів, зокрема, обмеження життєво важливого імпорту рису з Бірми японцями, британська політика воєнного часу — зокрема, обмеження імпорту продовольства кабінетом Черчилля — та низка масштабних природних катастроф, як-от повені та хвороби врожаю, спричинили голод у Бенгалії 1943 року , в якому загинуло приблизно 3 мільйони осіб. Британська політика посилила голод, хоча її відносний вплив на кількість загиблих залишається предметом суперечок.
Міжнародні конференції 1942 року
20 травня міністр закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов прибув до Лондона і пробув там до 28-го, перш ніж поїхати до Вашингтона. Метою цього візиту було підписання договору про дружбу, але Молотов хотів, щоб це було зроблено на основі певних територіальних поступок у Польщі та Прибалтиці. Черчилль та Іден працювали над компромісом, і врешті-решт договір на 20 років оформили офіційно, але питання про кордони відклали на потім. Молотов також прагнув відкриття Другого фронту в Європі, але все, що Черчилль міг зробити, — це підтвердити, що приготування тривають і не давати жодних обіцянок щодо строків.
Черчилль був дуже задоволений цими переговорами, про що розповів Рузвельту в телефонній розмові 27 травня. Однак, напередодні Роммель розпочав контратаку, операцію «Венеція», яка була початком битви біля Газали. Зрештою союзників витіснено з Лівії. Значною поразкою для них стала [en] 21 червня. Звістка про захоплення Тобрука силами Осі дійшла до Черчилля під час його зустрічі з Рузвельтом. Його приголомшило взяття в полон 35 000 солдатів. За винятком Сінгапуру, це був для нього «найтяжчий удар» за війну. Просування сил Осі вдалося зупинити під час Першої битви за Ель-Аламейн у липні та битви при Алам-ель-Халфі на початку вересня. Обидва противники були виснажені й потребували термінового підкріплення та поповнення запасів.
17 червня Черчилль прибув на [en]. Вони з Рузвельтом домовились про здійснення операції «Смолоскип», яка мала передувати вторгненню в Європу. Рузвельт призначив генерала Дуайта Ейзенхауера командувачем [en] (ETOUSA). У відповідь на новини з Північної Африки американці пообіцяли передати Восьмій армії 300 танків «Шерман» і 100 самохідних гаубиць. До Британії Черчилль повернувся 25 червня і постав перед черговою спробою вотуму недовіри, цього разу з питання загального керівництва військовими діями. І знову з великим запасом виграв голосування.
Попри проблеми зі здоров'ям, у серпні Черчилль відвідав британські війська в Північній Африці, щоб підняти бойовий дух солдатів. Звідти вирушив до Москви на свою першу зустріч зі Сталіним. Його супроводжував спеціальний посланник Рузвельта Аверелл Гарріман. У Москві він був з 12 до 16 серпня і мав чотири тривалі зустрічі зі Сталіним. Попри порозуміння двох лідерів на особистому рівні, про якісь суттєві домовленості не йшлося, зважаючи на перебіг війни, адже німці все ще наступали на всіх фронтах. Сталін відчайдушно просив про відкриття Другого фронту в Європі, який Молотов уже обговорював із Черчиллем у травні, але одержав ту саму відповідь.
Злам у перебігу війни: Ель-Аламейн і Сталінград
Перебуваючи на початку серпня в Каїрі, Черчилль вирішив замінити на посаді головнокомандувача Середньосхідного командування фельдмаршала Очінлека на фельдмаршала Александера. Командування ж Восьмою армією він передав генералові Вільяму Готту. Утім через три дні Готт загинув, тож командувачем 8-ї армії став генерал Монтгомері. 17 серпня Черчилль повернувся з Москви до Каїра і на власні очі переконався, що поєднання Александер/Монтгомері вже дало плоди. До Англії він повернувся 21-го, за дев'ять днів до того, як Роммель розпочав свій останній наступ.
Наприкінці 1942 року відбувся докорінний злам у перебігу війни — союзники перемогли в ключових битвах: за Ель-Аламейн та Сталінград. До листопада завжди оборонялись союзники, від листопада — німці. Черчилль наказав дзвонити в церковні дзвони по всій Великій Британії уперше від початку 1940 року. 10 листопада на обіді від імені Лорд-мера в [en] в Лондоні, святкуючи перемогу союзників під Ель-Аламейном, він виголосив одну зі своїх найнезабутніших військових промов: «Це ще не кінець. Це навіть не початок кінця. Але, можливо, це кінець початку».
Міжнародні конференції 1943 року
У січні 1943 року Черчилль зустрівся з Рузвельтом на Касабланкській конференції (кодова назва Символ), яка тривала десять днів. У ній також взяв участь генерал Шарль де Голль від імені Вільної Франції. Сталін не зміг прибути через становище в Сталінграді. Попри деякі сумніви Черчилля, підписавши так звану Декларацію Касабланки, союзники зобов'язалися воювати до «безумовної капітуляції» держав Осі. Після Марокко Черчилль із різними метами відвідав Каїр, Адану, Кіпр, знову Каїр та Алжир. Додому він повернувся 7 лютого, пробувши за кордоном майже місяць. 11 лютого він звернувся до Палати громад, а наступного дня тяжко захворів на пневмонію. Одужання і подальше відновлення тривали понад місяць. Другу половину цього часу він провів у [en]. 15 березня він повернувся до роботи в Лондоні.
За той рік Черчилль двічі перетинав Атлантику, зустрівшись із Рузвельтом і на Третій Вашингтонській конференції (кодове ім'я Тризуб) у травні, і на першій Квебекській конференції (кодова назва Квадрант) у серпні. У листопаді Черчилль і Рузвельт зустрілися з китайським генералісимусом Чан Кайші на Каїрській конференції (кодова назва Секстант).
Найважливіша конференція року пройшла з 28 листопада до 1 грудня в Тегерані (кодове ім'я Еврика). Це була перша зустріч «Великої трійки». Рузвельт і Сталін спільно переконували Черчилля відкрити другий фронт у Західній Європі. А ще було домовлено, що після війни Німеччина буде розділена, але без жодних чітких рішень, як саме. Повертаючись із Тегерану, Черчилль і Рузвельт провели другу Каїрську конференцію за участю президента Туреччини Ісмета Іноню, але не змогли переконати Туреччину приєднатись до Союзників.
З Каїру Черчилль вирушив до Туніса, прибувши туди 10 грудня, спочатку як гість Ейзенхауера (невдовзі Ейзенхауер обійме посаду очільника Верховного командування Союзних експедиційних сил (SHAEF), щойно створеного в Лондоні). Перебуваючи в Тунісі, Черчилль тяжко захворів на миготіння передсердь і мусив залишатися там до Різдва, поки його відвідувала низка спеціалістів, щоб прослідкувати за видужанням. Потім до нього прибули Клементайн і Колвілл, який саме повернувся до приватної канцелярії Черчилля після двох років служби у ВПС. 27 грудня компанія вирушила до Марракеша на відновлення. Почуваючись набагато краще, 14 січня 1944 року Черчилль відлетів до Гібралтару й звідти відплив додому на лінкорі Король Георг V. Вранці 18 січня він повернувся до Лондона і, несподівано для депутатів парламенту, того ж дня взяв участь у сесії [en]. Від 12 січня 1943 року, коли Черчилль вирушив на Касабланкську конференцію, він перебував за кордоном та/або тяжко хворий 203 з 371 дня.
Вторгнення на Сицилію та в Італію
Восени 1942 року, після зустрічі Черчилля зі Сталіним у Москві, до нього звернувся Ейзенхауер, який тоді командував [en] (HATOUSA), зі своїми помічниками, щоб обговорити місце, де західні союзники завдадуть першого удару в Європі. За словами генерала Марка Кларка, який потім командував П'ятою армією США під час італійської кампанії, американці відверто визнали, що операцію з форсування Ла-Маншу найближчим часом провести «абсолютно неможливо». Як альтернативу, Черчилль рекомендував «розрізати підчерев'я Середземномор'я» і переконав їх, після розгрому Корпусу «Африка» в Північній Африці вдертися спочатку на Сицилію, а потім в Італію. По війні Кларк все ще погоджувався, що аналіз Черчилля був правильним, але додавав, що коли союзники висадилися в Салерно, виявилось, що Італія — «тверда стара кишка».
Вторгнення на Сицилію розпочато 9 липня й успішно завершено 17 серпня. Черчилль тоді наполягав на тому, що потрібно тягнутись на північ материковою частиною Італії, аби захопити Рим, але американці хотіли відвести кілька дивізій в Англію для нарощування сил перед операцією «Оверлорд», яка наразі була запланована на весну 1944 року. Черчилль був усе ще не в захваті від Оверлорда, бо побоювався, що англо-американська армія у Франції може не відповідати боєздатності Вермахту. Вище він ставив периферійні операції, зокрема план під назвою [en], що передбачав вторгнення на північ Норвегії. Події на Сицилії несподівано відгукнулись в Італії. 25 липня король Віктор Емануїл відправив у відставку Муссоліні і призначив прем'єр-міністром маршала Бадольйо. Бадольо розпочав переговори з союзниками, які завершились 3 вересня Перемир'ям у Кассіблі. У відповідь німці застосували операцію «Аксе» і заволоділи більшою частиною Італії. Хоча Черчилль все ще бачив Італію, а не Нормандію, як головний шлях союзників до Третього рейху, його дуже турбував сильний опір Німеччини в Салерно. Пізніше, коли союзники успішно здобули свій плацдарм в Анціо, але не змогли просунутись далі, він їдко зазначив, що замість того, щоб «висадити дикого тигра», сили союзників перетворилися на «величезного кита, який застряг». Головною перешкодою був Монте-Кассіно, і лише в середині травня 1944 року опір остаточно зламано, що дозволило союзникам нарешті просунутися до Риму, який узято 4 червня.
Приготування до Дня D
Труднощі в Італії змусили Черчилля кардинально змінити погляди на стратегію союзників. Повернувшись із Північної Африки до Англії, він поринув у планування Оверлорда і влаштував щотижневі засідання за участю SHAEF та британських начальників штабів, на яких головував. Їх завжди відвідував або Ейзенхауер, або начальник його штабу генерал Вальтер Беделл Сміт. Черчилль був у неабиякому захваті від проєкту штучних гаваней «Малберрі», а ще прагнув максимально використати повітряну силу союзників, яка на початку 1944 року стала незборимою. Однак Черчилль так до кінця й не зміг позбутись побоювань щодо вторгнення і зазнав великих коливань настрою, коли наближався День D. Дженкінс каже, що він дививсь у вічі вірогідній перемозі з набагато меншою витримкою, ніж у вічі цілком реальної поразки чотирма роками раніше.
Потреба в повоєнній реформі
Черчилль не міг не зважати на потребу в повоєнній реформі цілої низки галузей: сільського господарства, освіти, працевлаштування, охорони здоров'я, житлового будівництва та соціального забезпечення. У листопаді 1942 року опубліковано [en] з його п'ятьма «гігантськими лихами». Цей документ набув великої суспільної ваги. Однак Черчилля не цікавила ця тема. Він був зосереджений на перемозі у війні, а реформи бачив як наведення ладу після неї. Це відчувалось під час недільного радіозвернення увечері 26 березня 1944 року. Він був зобов'язаний присвятити більшу його частину темі реформ, але проігнорував її. У своєму щоденнику Колвілл зазначив, що промова Черчилля була просякнута «байдужістю», а на думку [en], багато хто сприйняв прем'єр-міністра як «виснаженого і дратівливого літнього чоловіка».
Зрештою, саме запит населення на реформи вирішив загальні вибори 1945 року. Лейбористів сприймали як партію, що здійснить реформи Бевериджа. Ще в червні 1941 року Артур Грінвуд розпочав попередню розвідку з питань соціального страхування та суміжних служб. Еттлі, Бевін та інші міністри коаліційного уряду під час війни показали, що працюють над реформами, і завоювали довіру електорату.
Перемога над Німеччиною: червень 1944 року — травень 1945-го
День D: Вторгнення союзників у Нормандію
Черчилль був сповнений рішучості взяти діяльну участь у вторгненні в Нормандію і сподівався перетнути Ла-Манш у день D (6 червня 1944 року) або принаймні в день D + 1. Це викликало непотрібне замішання в лавах SHAEF, поки король не заборонив йому, сказавши Черчиллю, що, як керівник усіх трьох служб, він (король) також мав би йти. Черчилль очікував, що кількість загиблих союзників у День D сягне 20 000, але його прогноз виявився надто песимістичним, адже за весь червень полягло менш як 8 000 вояків. 12 червня він уперше прибув до Нормандії й відвідав Монтгомері, штаб якого тоді був приблизно за вісім кілометрів від берега. Того вечора, коли він повертався до Лондона, німці запустили перші літаки-снаряди Фау-1. Під час тривалішої поїздки до Нормандії, 22–23 липня, Черчилль відвідав Шербур та Арроманш, де побачив штучну гавань Малберрі.
Квебекська конференція, вересень 1944 року
Черчилль зустрівся з Рузвельтом на [en] (кодова назва «Восьмикутник»), що тривала від 12 до 16 вересня 1944 року. Між собою вони домовились, що післявоєнна окупація Німеччини проходитиме за планом Моргентау. Цей документ передбачав не лише роззброєння Німеччини, а й перетворення її на аграрну країну. Іден рішуче виступив проти цього, й згодом зміг переконати Черчилля зняти підпис. Державний секретар США Корделл Голл також виступив проти плану і переконав Рузвельта, що він нездійсненний.
Московська конференція, жовтень 1944 року
Від 9 до 19 жовтня 1944 року пройшла четверта московська конференція (кодова назва Толстой). На ній Черчилль та Іден зустрілися зі С
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Cherchill Ser Vi nston Leonard Spenser Che rchill angl Winston Leonard Spencer Churchill 30 listopada 1874 Blengejmskij palac Vudstok 24 sichnya 1965 London Velika Britaniya britanskij zhurnalist politik ta derzhavnij diyach XX stolittya U 1940 1945 i 1951 1955 rokah prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Vid 1900 do 1964 roku za vinyatkom 1922 1924 rokiv deputat parlamentu angl Member of Parliament MP vid p yatoh riznih viborchih okrugiv Bilshu chastinu politichnoyi kar yeri perebuvav u lavah Konservativnoyi partiyi v 1940 1955 rokah yiyi ochilnik Dotrimuvavsya ideologiyi ekonomichnogo liberalizmu ta imperializmu U 1904 1924 rokah nalezhav do Liberalnoyi partiyi Takozh proslavivsya yak vijskovik istorik malyar i pismennik Sered jogo chislennih nagorod Nobelivska premiya z literaturi Vinston Cherchill Winston ChurchillVinston CherchillPrapor 61 j Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi10 travnya 1940 26 lipnya 1945Monarh Georg VIPoperednik Nevill ChemberlenNastupnik Klement EttliPrapor 63 j Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi26 zhovtnya 1951 7 kvitnya 1955Monarh Georg VI Yelizaveta IIPoperednik Klement EttliNastupnik Entoni IdenPrapor Ministr oboroni Velikoyi Britaniyi23 travnya 1940 26 lipnya 1945Monarh Georg VIPoperednik Posadu zapochatkovanoNastupnik Klement Ettli Im ya pri narodzhenni Winston Leonard Spencer ChurchillNarodzhennya 30 listopada 1874 1874 11 30 1 2 Blengejmskij palac VudstokSmert 24 sichnya 1965 1965 01 24 1 2 90 rokiv d Kensington i Chelsi Velikij London London d Angliya Velika Britaniya 4 5 Prichina smerti insultPohovannya dKrayina Velika Britaniya 6 Religiya AnglikanstvoOsvita Shkola Gerrou Korolivskij vijskovij koledzh u Sandgersti d i dPartiya Konservativna partiyaBatko Rendolf Genri CherchillMati Dzhenni Rendolf CherchillShlyub Klementina Cherchill 7 Diti sin Rendolf donki Diana Sara Marigold i Meri Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1895 1900 1900 1924Prinalezhnist Britanska armiyaRid vijsk kinnotaZvannya pidpolkovnikBitvi Bitva pid Omdurmanom Druga anglo burska vijna Persha svitova vijna Druga svitova vijna Holodna vijnaNagorodi orden Vijskovih zaslug chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 1963 d 1958 Zolota medal Kongresu medal Alberta 1945 d 1946 d 16 zhovtnya 1945 d 26 lyutogo 1946 d d 1943 Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u Vikicitatah Narodivsya v Oksfordshiri v en zmishanogo anglo amerikanskogo pohodzhennya 1895 roku pishov sluzhiti do britanskoyi armiyi ta stav uchasnikom vijskovih dij u Britanskij Indiyi anglo sudanskij vijni ta Drugij burskij vijni Proslavivsya yak vijskovij korespondent a takozh zavdyaki knigam pro ci kampaniyi 1900 roku obranij deputatom vid Konservativnoyi partiyi 1904 roku perejshov do taboru liberaliv V en Gerberta Askvita Cherchill pracyuvav en ta ministrom vnutrishnih sprav vprovadzhuyuchi en Stanom na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Cherchill obijmav posadu Pershogo lorda Admiraltejstva Pislya togo yak kampaniya v Gallipoli zaznala fiasko jogo ponizili do posadi kanclera gercogstva Lankasterskogo U listopadi 1915 roku podav u vidstavku i vprodovzh pivroku sluzhiv na Zahidnomu fronti zokrema komandirom 6 go en 1917 roku povernuvsya do uryadu ochilnikom yakogo todi buv Devid Llojd Dzhordzh ta obijmav poslidovno posadi en vijskovogo ministra ta en en Na ostannij iz cih posad keruvav ukladennyam anglo irlandskogo dogovoru ta Na dva roki opinivsya poza parlamentom a potim povernuvsya kanclerom skarbnici v en konservatoriv Stenli Boldvina 1925 roku povernuv funt sterlingiv do zolotogo standartu za dovoyennim paritetom Zagalom vvazhayut sho ce sprichinilo deflyacijnij tisk i prignichennya britanskoyi ekonomiki U 1930 h rokah ne mayuchi derzhavnoyi posadi stav ruporom tih hto zaklikav do pereozbroyennya Velikoyi Britaniyi abi protistoyati dedali vidchutnishij zagrozi z boku nacistskoyi Nimechchini Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni jogo znovu priznacheno Pershim lordom Admiraltejstva U travni 1940 roku stav prem yer ministrom zminivshi Nevilla Chemberlena Cherchill kuruvav uchast Velikoyi Britaniyi u borotbi soyuznikiv proti derzhav Osi sho zavershilas peremogoyu 1945 roku Pislya porazki konservatoriv na zagalnih viborah 1945 roku stav en Na tli rozgortannya holodnoyi vijni z Radyanskim Soyuzom vin publichno poperedzhav pro utvorennya zaliznoyi zavisi proti radyanskogo vplivu v Yevropi ta propaguvav yevropejsku yednist 1951 roku vdruge stav prem yer ministrom Opikuvavsya v toj chas zakordonnimi spravami osoblivo anglo amerikanskimi vidnosinami i popri todishnij proces dekolonizaciyi namagavsya zberegti Britansku imperiyu Sered dosyagnen jogo uryadu na vnutrishnij areni zhitlove budivnictvo i rozroblennya yadernoyi zbroyi Z oglyadu na pogirshennya stanu zdorov ya 1955 roku Cherchill sklav iz sebe povnovazhennya prem yer ministra hocha j zalishavsya deputatom parlamentu do viboriv 1964 roku Pomer 1965 roku Na chest nogo vlashtovano en Cherchillya vvazhayut odniyeyu z najviznachnishih postatej XX stolittya Dosi populyarnij u Velikij Britaniyi ta Zahidnomu sviti de jogo rozglyadayut yak lidera chasiv vijni sho vidigrav vazhlivu rol u zahisti yevropejskoyi demokratiyi proti poshirennya Pochatok zhittyevogo shlyahuDitinstvo ta shkola 1874 1895 Dzhenni Spenser Cherchill z dvoma sinami en livoruch ta Vinstonom pravoruch 1889 rik Vinston Cherchill narodivsya 30 listopada 1874 roku v Blenemskomu palaci v Oksfordshiri osnovnij rezidenciyi jogo rodini Batko lord Rendolf Cherchill chlen Konservativnoyi partiyi obranij 1873 roku deputatom parlamentu MP vid Vudstoka Mati Dzhenni dochka zamozhnogo amerikanskogo biznesmena en Po batkovij liniyi Vinston buv nashadkom Dzhona Cherchillya 1 go gercoga Malboro 1876 roku didusya Cherchillya po batkovi en priznacheno en yaka todi vhodila do skladu Spoluchenogo Korolivstva Rendolf stav jogo osobistim sekretarem i sim ya pereyihala do Dublina 1880 roku tam narodivsya brat Vinstona en Bilshu chastinu 1880 h rokiv Rendolf ta Dzhenni ridko bachilisya z sinami tozh za nimi doglyadala nyanya en Piznishe Cherchill pisav sho vona bula moyeyu povirniceyu usi dvadcyat rokiv mogo zhittya Semirichnogo Vinstona viddali vchitisya do pansionu en u mistechku en grafstvo Berkshir Tam vin pogano vchivsya i mav najgirshi ocinki za povedinku 1884 roku perejshov do en u en de stav vchitisya nabagato krashe U kvitni 1888 roku u vici 13 rokiv vin nasilu sklav vstupnij ispit do shkoli Gerrou Batko hotiv shob Vinston pidgotuvavsya do kar yeri vijskovika i tomu ostanni tri roki v Gerrou vin navchavsya u vijskovomu klasi Z tretoyi sprobi jomu vdalosya vstupiti do Korolivskoyi vijskovoyi akademiyi v Sandgersti Jogo prijnyali kadetom u kinnotu Zanyattya rozpochalis u veresni 1893 roku Nevdovzi pislya togo yak Cherchill zdobuv osvitu u Sandgersti pomer jogo batko Kuba Indiya ta Sudan 1895 1899 Cherchill u paradnij formi en v Oldershoti 1895 rik U lyutomu 1895 roku Cherchill zdobuv zvannya drugogo lejtenanta en sho buv rozkvartirovanij v Oldershoti Pragnuchi stati svidkom bojovih dij vin vikoristovuvav zv yazki materi shob jogo posilali v garyachi tochki Voseni 1895 roku vin razom iz drugom en yakij todi buv subalternom virushiv na Kubu shob stati svidkom vijni za nezalezhnist Na shlyahu tudi Cherchill vpershe pobuvav u Nyu Jorku Ce misto jomu duzhe spodobalosya Vin zahopleno pisav materi pro Spolucheni Shtati yakij nadzvichajnij narod amerikanci Na Kubi vin priyednavsya do ispanskih vijsk sho namagalisya pridushiti povstannya i potrapiv u dekilka sutichok zi strilyaninoyu U zhovtni 1896 roku u skladi 4 go gusarskogo polku pribuv do Bombeya V Indiyi zagalom probuv 19 misyaciv Zhiv u Bangalori Trichi vidviduvav Kalkuttu a takozh brav uchast v ekspediciyah do Gajdarabada ta en V Indiyi Cherchill cilespryamovano vzyavsya za samoosvitu Sered inshogo poznajomivsya z pracyami Platona Gibbona Darvina ta Makoleya Knigi jomu nadsilala mati z yakoyu vin chasto listuvavsya koli perebuvav za kordonom V odnomu z listiv do neyi 1898 roku vin tak opisav svoyi religijni poglyadi ya ne viznayu hristiyanskih chi bud yakih inshih religijnih viruvan Cherchill buv hreshenij v Anglijskij cerkvi Utim piznishe ziznavavsya sho zamolodu perezhiv period shalenogo antihristiyanstva a v zrilomu vici buv agnostikom V inshomu listi do svogo dvoyuridnogo brata vin nazvav religiyu solodkim narkotikom i skazav sho viddaye perevagu protestantizmu pered katolicizmom oskilki vvazhaye sho toj na odin krok blizhche do Rozumu Cikavlyachis spravami u britanskomu parlamenti vin nazivav sebe liberalom v usomu krim imeni ale dodavav sho nikoli ne zmozhe pidtrimati Liberalnu partiyu v pitanni Gomrulu Natomist priyednavsya do togo krila Konservativnoyi partiyi sho vistupalo pid gaslami en Pid chas korotkogo vizitu dodomu vigolosiv svoyu pershu publichnu promovu na partijnih zborah en v Bati U toj chas vin dotrimuvavsya sumishi reformatorskih ta konservativnih poglyadiv napriklad pidtrimuvav poshirennya en ale vodnochas vistupav proti en Cherchill poprosivsya vstupiti dobrovolcem do en pid komanduvannyam en sho virushala v en na pivnichnomu zahodi Indiyi dlya pridushennya en Blad pogodivsya prijnyati jogo za umovi sho toj poyide tudi yak akreditovanij zhurnalist Ce buv pochatok pismennickoyi kar yeri Cherchillya U zhovtni 1897 roku vin povernuvsya do Bangalora j tam napisav svoyu pershu knigu en sho oderzhala shvalni vidguki Todi zh vin napisav svij yedinij hudozhnij tvir ruritanskij roman en Shob trimati sebe postijno zajnyatim Cherchill vzyavsya za pismennictvo Roj Dzhenkins nazivaye ce zanyattya jogo ciloyu zvichkoyu osoblivo koli pid chas politichnoyi kar yeri vin opinyavsya bez posadi Pismennictvo bulo golovnim sposobom Vinstona vidvoliktis vid periodichnoyi depresiyi yaku vin sam nazivav chornim sobakoyu Zavdyaki svoyim zv yazkam u Londoni Cherchill doluchivsya do kampaniyi generala Kitchenera v Sudani v ranzi subalterna 21 go ulanskogo polku vodnochas pishuchi reportazhi dlya Pislya bitvi pid Omdurmanom sho vidbulas 2 veresnya 1898 roku 21 j ulanskij polk rozformovano U zhovtni Cherchill povernuvsya do Angliyi j pochav pisati knigu Richkova vijna de jshlosya pro cyu kampaniyu Vona vijshla drukom u listopadi 1899 roku same todi vin virishiv zalishiti armiyu Vin kritikuvav voyenni diyi Kitchenera osoblivo jogo nemiloserdne povodzhennya z poranenimi vorogami ta oskvernennya mogili Muhammada Ahmada v Omdurmani 2 grudnya 1898 roku Cherchill virushiv do Indiyi shob uporyadkuvati svoyi vijskovi spravi j oformiti vidstavku zi skladu 4 go gusarskogo polku Tam vin provodiv bagato chasu za groyu v polo yedinim vidom sportu z m yachem yakim koli nebud cikavivsya Zalishivshi gusarskij polk 20 bereznya 1899 roku vin vidpliv iz Bombeya spovnenij rishuchosti rozpochati politichnu kar yeru Politika ta Pivdenna Afrika 1899 1901 Cherchill na chas svoyih pershih viboriv do parlamentu 1900 rik Pragnuchi potrapiti do parlamentu Cherchill vistupav na zborah konservatoriv Vin stav odnim iz dvoh kandidativ vid partiyi na en u dvomandatnomu en Lankashir Na zustrichah iz viborcyami Cherchill nazivav sebe konservatorom i konservativnim demokratom Hoch miscya vid Oldema ranishe distavalis konservatoram ale cogo razu z nevelikoyu perevagoyu peremogli liberali Peredchuvayuchi pochatok Drugoyi burskoyi vijni mizh Britaniyeyu ta burskimi respublikami Cherchill vidpliv do Pivdennoyi Afriki yak zhurnalist Morning Post pid redakciyeyu en U zhovtni vin pribuv do zoni konfliktu poblizu Ledismita yakij todi buv v oblozi burskih vijsk i virushiv do en Poyizd potrapiv pid obstril burskih vijsk i zijshov z rejok Cherchillya vzyali v polon i zaprotorili do taboru vijskovopolonenih u Pretoriyi U grudni vin vtik iz v yaznici ta uhilivsya vid peresliduvachiv shovavshis u shahti Zreshtoyu hovayuchis u vagoni vantazhnogo potyaga vin distavsya bezpechnogo miscya v portugalskij Shidnij Africi Jogo vtecha privernula veliku uvagu U sichni 1900 roku vin nenadovgo vstupiv lejtenantom do polku en vzyavshi uchast u bojovih diyah en za znyattya en i vzyattya Pretoriyi V oboh miscyah buv u pershih ryadah britanskih vijsk Razom zi svoyim dvoyuridnim bratom 9 im gercogom Malboro vin prijnyav kapitulyaciyu 52 ohoronciv burskogo taboru vijskovopolonenih Protyagom usiyeyi vijni publichno zasudzhuvav uperedzhennya proti buriv zaklikayuchi stavitis do nih z velikodushnistyu i terpimistyu a pislya vijni zaklikav britanciv buti velikodushnimi peremozhcyami U lipni pishov u vidstavku i povernuvsya do Britaniyi Jogo reportazhi dlya Morning Post vijshli okremoyu knigoyu en sho rozijshlas velikim nakladom U serpni Cherchill vinajnyav kvartiru u londonskomu rajoni Mejfer na en 105 de zhiv i pracyuvav nastupni shist rokiv Na en vin znovu stav odnim iz kandidativ vid konservatoriv u dvomandatnomu okruzi Oldem Cogo razu 25 richnij Cherchill iz nevelikoyu perevagoyu posiv druge misce i vpershe stav deputatom parlamentu Togo zh misyacya vin opublikuvav knigu en pro svoyi prigodi v Pivdennij Africi Cya kniga lyagla v osnovu nizki lekcij yaki vin prochitav u listopadi v Britaniyi SShA ta Kanadi Tak vin hotiv zarobiti na prozhittya adzhe deputati parlamentu todi she ne otrimuvali zarplatni U SShA Cherchill zustrivsya z Markom Tvenom prezidentom Vilyamom Mak Kinli ta viceprezidentom Teodorom Ruzveltom z ostannim vin ne ladnav Piznishe navesni 1901 roku takozh chitav lekciyi v Parizhi Madridi ta Gibraltari Deputat konservator 1901 1904 Cherchill u 1904 roci koli vin en U lyutomu 1901 roku Cherchill obijnyav posadu u Palati gromad de jogo en nabula shirokogo rozgolosu v ZMI Vin buv pov yazanij iz grupoyu konservatoriv vidomoyu yak en ale kritikuvav konservativnij uryad z riznih pitan osoblivo shodo zbilshennya finansuvannya armiyi Vin vvazhav sho dodatkovi vijskovi vitrati povinni jti na flot Ce zbentezhilo lideriv frakciyi konservatoriv ale jogo pidtrimali liberali z yakimi vin dedali bilshe spilkuvavsya osoblivo en yak ot Gerbert Askvit U comu konteksti Cherchill piznishe pisav sho moyi poglyadi povilno ale neuhilno drejfuvali vlivo Na rivni osobistogo spilkuvannya vin rozglyadav postupove stvorennya v Konservativnij partiyi demokratichnoyi progresivnoyi platformi abo zh Centristskoyi partiyi de ob yednayutsya konservatori i liberali Do 1903 roku mizh Cherchillem i konservatorami vidbuvsya spravzhnij rozkol velikoyu miroyu tomu sho vin vistupav proti kampaniyi ekonomichnogo protekcionizmu a she vidchuvav sho vorozhe stavlennya bagatoh chleniv partiyi zavadit jomu obijnyati posadu v uryadi konservatoriv To buv chas koli Liberalna partiya nabuvala shorazu bilshoyi pidtrimki tozh jogo perehid 1904 roku mozhlivo takozh buv zumovlenij osobistimi ambiciyami Vin dedali chastishe golosuvav razom iz liberalami proti uryadu Napriklad vin vistupav proti pidvishennya vijskovih vitrat pidtrimav zakonoproyekt liberaliv pro povernennya zakonnih prav profspilkam i vistupiv proti vvedennya mitnih tarifiv na tovari sho vvozyatsya do Britanskoyi imperiyi nazvavshi sebe pomirkovanim prihilnikom principiv vilnoyi torgivli U zhovtni 1903 roku uryad Balfura progolosiv stvorennya zakonodavchoyi bazi protekcionizmu Cherez dva misyaci rozdratovana kritikoyu Cherchillya na adresu uryadu Konservativna asociaciya Oldema povidomila jomu sho ne pidtrimaye jogo kandidaturu na nastupnih zagalnih viborah U travni 1904 roku Cherchill vistupiv proti zaproponovanogo uryadom en poklikanogo strimati migraciyu yevreyiv do Velikoyi Britaniyi Vin zayaviv sho cej zakonoproyekt poturatime primitivnij uperedzhenosti proti chuzhinciv rasovim zabobonam proti yevreyiv ta uperedzhenomu stavlennyu do trudovoyi konkurenciyi i vislovivsya za tradicijno tolerantne i velikodushne stavlennya do vilnogo v yizdu ta nadannya pritulku yakogo nasha krayina dotrimuyetsya dovgij chas i vid yakogo otrimala stilki koristi 31 travnya 1904 roku vin polishiv konservatoriv i en liberalnoyi opoziciyi u Palati gromad Deputat liberal 1904 1908Cherchill i nimeckij kajzer Vilgelm II pid chas vijskovih manevriv poblizu Breslau Sileziya 1906 rik U grudni 1905 roku Balfur podav u vidstavku z posadi prem yer ministra a korol Eduard VII zaprosiv na jogo misce lidera liberaliv Genri Kempbella Bannermana Spodivayuchis zabezpechiti sobi robochu bilshist u Palati gromad Kempbell Bannerman priznachiv na sichen 1906 roku en Peremogu zdobuli liberali Cherchill vigrav u en Togo zh misyacya vijshov drukom en Vidguki buli zagalom shvalni Todi zh liberal en opublikuvav pershij zhittyepis samogo Cherchillya U novomu uryadi Cherchill obijnyav molodshu ministersku posadu en en pro yaku sam prosiv Vin pracyuvav pid kerivnictvom Viktora Bryusa 9 go grafa Elgina a sekretarem sobi vzyav Edvarda Marsha Marsh zalishavsya osobistim sekretarem Cherchillya uprodovzh nastupnih 25 rokiv Pershim zavdannyam Cherchillya bula uchast u rozrobci konstituciyi Transvaalyu a she vin dopomagav kontrolyuvati formuvannya uryadu Oranzhevoyi Respubliki Shob rozv yazati problemu Pivdennoyi Afriki vin namagavsya zabezpechiti rivni prava dlya britanciv ta buriv Krim togo Cherchill ogolosiv pro postupovu vidmovu vid vikoristannya kitajskih robitnikiv sho pracyuvali za kontraktami v Pivdennij Africi vin pogodivsya z uryadom sho negajne skasuvannya kontraktnoyi sistemi sprichinit bezlad v ekonomici koloniyi Takozh vislovlyuvav zanepokoyennya stosunkami mizh yevropejskimi poselencyami ta temnoshkirimi afrikancyami Pislya pridushennya en u Natali Cherchill visloviv protest proti zhahlivoyi rizanini aborigeniv yaku vchinili yevropejci Uryad Askvita 1908 1915Prezident Torgovoyi radi 1908 1910 Cherchill ta jogo narechena Klementajn Gozyer nezadovgo do odruzhennya 1908 rik 8 kvitnya 1908 roku Askvit zminiv na posadi prem yer ministra Kempbell Bannermana a cherez chotiri dni Cherchillya priznacheno en U svoyi 33 roki vin buv najmolodshim chlenom kabinetu z 1866 roku Novopriznacheni ministri buli yuridichno zobov yazani brati uchast i peremagati v dodatkovih viborah 24 kvitnya Cherchill prograv u en kandidatovi vid konservatoriv iz rizniceyu 429 golosiv 9 travnya liberali vistavili jogo kandidaturu v en en de vin en Vazhliva podiya vidbulas u privatnomu zhitti Cherchillya vin zrobiv propoziciyu Klementajn Gozyer Voni odruzhilis u veresni v Cerkvi svyatoyi Margariti u Vestminsteri a medovij misyac proveli v Baveno Veneciya ta en Moraviya Molodyata oselilis na en 33 v Londoni a v lipni 1909 roku narodilasya persha dochka en Pershoyu spravoyu Cherchillya na posadi ministra stalo arbitrazhne primirennya u virobnichij superechci mizh sudnobudivnikami ta yihnimi robotodavcyami na korabelnyah richki Tajn Potim vin stvoriv postijnij arbitrazhnij sud dlya rozglyadu majbutnih virobnichih superechok Za nim zakripilas reputaciya horoshogo poserednika U Kabineti ministriv spilno z Devidom Llojdom Dzhordzhem vin zaprovadzhuvav en Propaguvav yak vin yiyi nazivav sistemu derzhavnogo vtruchannya i regulyuvannya socialnoyi sferi na kshtalt tiyeyi sho isnuye v Nimechchini Cherchill podav na rozglyad en yakij zakonodavcho zaboronyav shahtaryam pracyuvati ponad Krim togo podav do parlamentu en Ci Radi mali pravo prityagati do vidpovidalnosti robotodavciv yaksho ti nadmirno ekspluatuvali robitnikiv Uhvalenij bilshistyu golosiv zakon vstanoviv princip minimalnoyi zarobitnoyi plati ta pravo robitnikiv na obidni perervi U travni 1909 roku Cherchill podav na rozglyad en sho peredbachav stvorennya ponad 200 birzh praci de bezrobitnim dopomagatimut znajti robotu A she proponuvav zaprovaditi sistemu strahuvannya na vipadok bezrobittya vitrati yakoyi chastkovo pokrivatime derzhava Shob zabezpechiti finansuvannya svoyih reform Llojd Dzhordzh i Cherchill pereshkodili namiru en spryamuvati bilshe koshtiv na rozbudovu VMS Voni vidkidali dumku pro neminuchist vijni z Nimechchinoyu 29 kvitnya 1909 roku Llojd Dzhordzh yak kancler skarbnici podav na rozglyad svij en nazvavshi jogo voyennim byudzhetom dlya likvidaciyi bidnosti Vin zaproponuvav naklasti nebacheni podatki na zamozhni verstvi shob finansuvati programi liberalnoyi partiyi z pidvishennya dobrobutu Konservativni peri sho mali perevazhnu bilshist u Palati lordiv vidhilili byudzhet Pobachivshi sho plani socialnih reform opinilis pid zagrozoyu Cherchill poperediv sho pereshkodzhannya z boku vishoyi verstvi mozhe rozlyutiti britanskih robitnikiv i sprichiniti klasovu vijnu Uryad priznachiv en Na nih iz nevelikoyu perevagoyu peremogli liberali Cherchill zberig svoye misce vid Dandi Pislya viboriv u memorandumi kabinetu ministriv vin zaproponuvav skasuvati palatu lordiv zaminivshi yiyi odnopalatnoyu sistemoyu abo novoyu menshoyu drugoyu palatoyu yaka b ne mala zazdalegid garantovanoyi perevagi konservatoriv Palata lordiv musila zmiritis i u kvitni progolosuvala za Narodnij byudzhet Ministr vnutrishnih sprav 1910 1911 U lyutomu 1910 roku Cherchillya pidvisheno do posadi ministra vnutrishnih sprav Teper vin keruvav policiyeyu ta penitenciarnoyu sluzhboyu Zaprovadiv programu reformi sistemi v yaznic Zokrema chitko rozmezhovano kriminalnih ta politichnih v yazniv prichomu pravila v yaznic dlya ostannih poslableno Sered osvitnih novovveden stvorennya bibliotek dlya v yazniv Teper kozhna v yaznicya musila chotiri razi na rik vlashtovuvati pevni rozvazhalni zahodi yak ot lekciyi chi koncerti Desho pom yaksheno pravila en Krim togo Cherchill hotiv skasuvati avtomatichne uv yaznennya dlya tih hto ne zdaten splatiti shtraf Skasovano uv yaznennya dlya osib vikom vid 16 do 21 roku sho ne skoyili znachnogo zlochinu Cherchill zaminiv na tyuremni stroki 21 iz 43 smertnih virokiv vinesenih pid chas jogo perebuvannya na posadi ministra vnutrishnih sprav Odniyeyu z golovnih vnutrishnih problem Britaniyi bulo viborche pravo zhinok Cherchill pidtrimuvav nadannya prava golosu zhinkam ale gotovij buv progolosuvati za vidpovidnij zakonoproyekt lishe v tomu razi yaksho jogo spochatku pidtrimaye bilshist viborciv cholovikiv Vin zaproponuvav vinesti ce pitannya na referendum ale z cim ne pogodivsya Askvit tomu zhinki zdobuli pravo golosu lishe 1918 roku Bagato sufrazhistok vvazhali sho Cherchill ye zatyatim protivnikom nadannya prava golosu zhinkam i vlashtovuvali akciyi protestu pid chas jogo vistupiv U listopadi 1910 roku sufrazhist en napav na Cherchillya z batogom Franklina zaareshtuvali j uv yaznili na shist tizhniv Cherchill drugij livoruch pid chas en Voseni 1910 roku Cherchillyu dovelos mati spravu z en pid chas yakih shahtari v en nesamovito protestuvali proti tyazhkih umov praci Golovnij konstebl Glemorgana poprosiv vijska abi ti dopomogli policiyi priborkati zavorushennya Diznavshis sho vijska vzhe virushili Cherchill dozvoliv yim distatisya Svindona ta Kardiffa ale zaboroniv rozgortatis Vin boyavsya sho vnaslidok zastosuvannya vijsk mozhe prolitisya krov Natomist na dopomogu vallijskim pravoohoroncyam vin napraviv 270 londonskih policiyantiv bez vognepalnoyi zbroyi Bachachi sho zavorushennya trivayut vin zaproponuvav protestuvalnikam zustritisya z golovnim tretejskim suddeyu uryadu z pitan promislovosti Voni pristali na cyu propoziciyu V osobistomu spilkuvanni Cherchill vvazhav i vlasnikiv shaht i ohoplenih strajkom shahtariv nerozsudlivimi Tajms ta inshi ZMI zvinuvatili jogo u nadto m yakomu stavlenni do buntu Natomist bagato chleniv Lejboristskoyi partiyi yaka bula pov yazana z profspilkami vvazhali sho vin nadto suvorij Askvit priznachiv na gruden 1910 roku en Liberali zalishilis pri vladi a Cherchillya pereobrano vid nadijnogo okrugu Dandi U sichni 1911 roku Cherchill vzyav uchast v en Troye latiskih grabizhnikiv vbili kilkoh policiyantiv ta shovalis u budinku v londonskomu Ist Endi Policiya otochila budivlyu Cherchill buv razom iz policiyeyu ale ne komanduvav yihnoyu operaciyeyu Koli budinok zagorivsya vin nakazav pozhezhnikam ne zahoditi vseredinu cherez zagrozu yaku stanovlyat ozbroyeni lyudi Zgodom dvoh grabizhnikiv znajshli mertvimi Vidpovidayuchi na kritiku za take rishennya Cherchill poyasniv Ya podumav sho nehaj krashe budinok zgorit nizh ryatuyuchi cih lyutih golovoriziv zaginut chesni britanci U berezni 1911 roku Cherchill podav na rozglyad do parlamentu dlya drugogo sluhannya en Jogo vprovadzhennya vstanovilo suvorishi normi bezpeki na vugilnih shahtah A she Cherchill zaproponuvav en poklikanij polipshiti umovi praci pracivnikiv kramnic Vlasniki kramnic buli proti zakonu tomu jogo vdalosya uhvaliti lishe v duzhe viholoshenij formi U kvitni Llojd Dzhordzh zaprovadiv pershij zakonodavchij akt pro strahuvannya zdorov ya ta strahuvannya vid bezrobittya en Cherchill vzyav diyalnu uchast u jogo rozroblenni U travni Klementina narodila drugu ditinu Ce buv hlopchik yakogo na chest dida nazvali Rendolfom U vidpovid na zagostrennya gromadyanskogo konfliktu 1911 roku Cherchill skeruvav vijska do Liverpulya shob a takozh proti en Pid chas Agadirskoyi krizi u kvitni 1911 roku yaka zagrozhuvala vijnoyu mizh Franciyeyu ta Nimechchinoyu Cherchill visunuv ideyu stvorennya soyuzu z Franciyeyu ta Rosiyeyu dlya zahistu nezalezhnosti Belgiyi Daniyi ta Niderlandiv shob spilno protidiyati v razi napadu Nimechchini Agadirska kriza duzhe vplinula na Cherchillya i vin usvidomiv potrebu v rozbudovi flotu Pershij lord Admiraltejstva Na chas perebuvannya Cherchillya na posadi Pershogo lorda Admiraltejstva jogo londonskoyu rezidenciyeyu stav Admiraltejskij dim na svitlini muzichna kimnata U zhovtni 1911 roku Askvit priznachiv Cherchillya Pershim lordom Admiraltejstva i jogo oficijnoyu rezidenciyeyu stav en Nastupni dva z polovinoyu roki vin iz golovoyu porinuv u prigotuvannya flotu vidviduvav vijskovo morski skladi ta korabelni pragnuv pidvishiti bojovij duh moryakiv i uvazhno vivchav rozvitok nimeckih vijskovo morskih sil Koli nimeckij uryad uhvaliv zakon pro flot sho peredbachav naroshuvannya budivnictva vijskovih korabliv to Cherchill poobicyav sho na kozhen pobudovanij nimcyami linkor Velika Britaniya buduvatime dva Vin zaproponuvav Nimechchini zrobiti obopilnu perervu v budivnictvi novih korabliv ale oderzhav vidmovu Cherchill napolyagav na pidvishenni zarplatni ta oblashtuvanni misc dlya vidpochinku osobovogo skladu vijskovo morskih sil naroshuvanni budivnictva pidvodnih chovniv a takozh nagoloshuvav na vazhlivosti rozvitku novoyi galuzi en zokrema zaklikav eksperimentuvati z riznimi sposobami vikoristannya litakiv dlya vijskovih cilej Vin vinajshov termin gidroplan i zaplanuvav budivnictvo soten takih mashin Deyaki liberali zaperechuvali proti zaproponovanogo nim rivnya vitrat na rozbudovu flotu U grudni 1913 roku vin pogrozhuvav podati u vidstavku yaksho bude vidhileno jogo propoziciyu shodo budivnictva v 1914 1915 rokah chotiroh novih linkoriv U chervni 1914 roku vin perekonav Palatu gromad dozvoliti uryadu pridbati 51 vidsotkovu chastku v pributkah vid prodazhu nafti vidobutoyi en shob nadijno zabezpechiti Korolivskij flot palivom Narizhnoyu problemoyu Velikoyi Britaniyi na toj chas buv irlandskij Gomrul 1912 roku Uryad Askvita podav na rozglyad zakonoproyekt pro Gomrul Cherchill buv proti podilu Irlandiyi tomu zaklikav en pogoditis z uhvalennyam cogo dokumentu Piznishe oderzhavshi dozvil kabinetu ministriv vin vislav do Irlandiyi dodatkovi korabli na vipadok mozhlivogo povstannya yunionistiv Pragnuchi kompromisu Cherchill zaproponuvav Irlandiyi zalishatisya chastinoyu federalnogo Ob yednanogo Korolivstva ale ce rozlyutilo liberaliv ta irlandskih nacionalistiv Na posadi Pershogo lorda Cherchill opikuvavsya zmicnennyam boyezdatnosti britanskogo flotu koli v serpni 1914 roku rozpochalasya Persha svitova vijna Togo zh misyacya flot perepraviv do Franciyi 120 000 britanskih soldativ i rozpochav blokadu nimeckih portiv u Pivnichnomu mori Cherchill vidryadiv pidvodni chovni v Baltijske more dlya dopomogi rosijskomu flotu a takozh brigadu morskogo desantu v Ostende sho zmusilo nimecki vijska zminiti napryamok udaru U veresni Cherchill vzyav na sebe povnu vidpovidalnist za protipovitryanu oboronu Velikoyi Britaniyi 7 zhovtnya Klementajn narodila tretyu ditinu en U zhovtni Cherchill vidvidav Antverpen de sposterigav yak belgijci oboronyayutsya proti nimeckoyi oblogi i poobicyav nadislati mistu britanske pidkriplennya Odnak nezabarom nimci zahopili Antverpen a ZMI rozkritikuvali Cherchillya Vin zapevnyav sho jogo diyi zatyagnuli opir i dozvolili soyuznikam vtrimati Kale i Dyunkerk U listopadi Askvit stvoriv Voyennu radu do yakoyi uvijshli vin sam Llojd Dzhordzh Edvard Grej i Kitchener Cherchill visunuv kilka propozicij zokrema rozrobku tanka i vidiliv na jogo stvorennya koshti Admiraltejstva Cherchill cikavivsya blizkoshidnim teatrom voyennih dij Vin proponuvav atakuvati Turechchinu v Dardanellah z metoyu poslabiti tisk z boku Turechchini na rosiyan na Kavkazi Vin spodivavsya sho v razi uspihu anglijci mozhut navit zahopiti Konstantinopol Cej plan bulo shvaleno i v berezni 1915 roku Anglo francuzka operativna grupa zrobila sprobu bombarduvannya tureckoyi oboroni z morya v Dardanellah U kvitni en v skladi yakih buv Avstralijskij i novozelandskij armijskij korpus ANZAC rozpochali shturm Gallipoli Obidvi ci kampaniyi zaznali fiasko i bagato deputativ zokrema konservatori pokladali osobistu vidpovidalnist na Cherchillya U travni Askvit pid tiskom parlamentu pogodivsya sformuvati vsepartijnij en ale konservatori pogodzhuvalis uvijti do nogo tilki v tomu razi yaksho Cherchill pide z Admiraltejstva Cherchill blagav i Askvita i lidera konservatoriv Bonara Lou shob jomu dozvolili zalishitisya v Admiraltejstvi ale zreshtoyu musiv zmiritisya z ponizhennyam na posadi j stav kanclerom gercogstva Lankasterskogo Vijskova sluzhba 1915 1916Cherchill na posadi komandira 6 go Korolivskogo shotlandskogo bataljonu fuzileriv 1916 rik Pravoruch vid nogo jogo zastupnik en 11 listopada 1915 roku Cherchill podav u vidstavku z uryadu hocha j zalishavsya deputatom parlamentu Askvit vidhiliv jogo prohannya pro priznachennya en Britanskoyi Shidnoyi Afriki Cherchill pishov sluzhiti v armiyu j priyednavsya do 2 go bataljonu en sho voyuvav na Zahidnomu fronti U sichni 1916 roku jogo pidvisheno do zvannya pidpolkovnika i priznacheno komandirom 6 go en Pislya periodu intensivnoyi pidgotovki ta bojovogo zlagodzhennya bataljon pereveli na dilyanku Iprskogo vistupu poblizu en Ponad tri misyaci bijci zaznavali postijnih obstriliv ale zhodnih nastupalnih dij Nimechchina ne vela Cherchill ledve uniknuv smerti koli pid chas vizitu dvoyuridnogo brata 9 go gercoga Malboro yakij buv oficerom jogo shtabu mizh nimi vpav velikij oskolok shrapneli U travni 6 j korolivskij bataljon shotlandskih fuzileriv priyednano do 15 yi diviziyi Cherchill bilshe ne vimagav novoyi komandnoyi posadi natomist poprosiv dozvolu polishiti bojovu sluzhbu i ce prohannya zadovolnili Pislya povernennya Cherchill vistupav pered Palatoyu gromad iz promovami na temu vijni Vin zaklikav poshiriti vijskovu povinnist na irlandciv bilshe nagorodzhuvati soldat za horobrist a takozh zabezpechiti yih stalevimi sholomami Jogo gnitilo te sho vin ne pracyuye v uryadi yak predstavnik parlamentu i sho vodnochas konservativni ZMI zvinuvachuyut jogo u porazci v Gallipoli Cherchill vistupav na svij zahist pered en Opublikovanij zgodom zvit komisiyi ne pokladav na nogo provinu za proval kampaniyi Uryad Llojda Dzhordzha 1916 1922Ministr u spravah ozbroyen 1917 1919 U grudni 1916 roku Askvit podav u vidstavku z posadi prem yer ministra a jogo nastupnikom stav Llojd Dzhordzh yakij u travni 1917 roku vidryadiv Cherchillya inspektuvati francuzku peredovu U lipni Cherchillya priznacheno en Vin shvidko domovivsya pro pripinennya strajku na voyennih zavodah na richci Klajd i zbilshiv virobnictvo boyepripasiv Shob pripiniti drugij strajk u chervni 1918 roku jomu dovelos prigroziti strajkaryam prizovom do armiyi U Palati gromad Cherchill progolosuvav za en zgidno z yakim deyaki britanki oderzhali pravo golosu U listopadi 1918 roku cherez chotiri dni pislya dosyagnennya Komp yenskogo peremir ya narodilasya chetverta ditina Cherchillya Merigold Vijskovij ministr ta ministr u spravah VPS 1919 1921 Zustrich Cherchillya z pracivnicyami en poblizu Glazgo zhovten 1918 roku Po zakinchenni vijni Llojd Dzhordzh priznachiv en na 14 grudnya 1918 roku Pid chas viborchoyi kampaniyi Cherchill zaklikav do nacionalizaciyi zaliznic kontrolyu nad monopoliyami podatkovoyi reformi ta stvorennya Ligi Nacij yaka b vidvernula majbutni vijni Hocha bilshist zdobuli konservatori Llojd Dzhordzh zalishivsya prem yer ministrom a Cherchillya pereobrali deputatom vid Dandi U sichni 1919 roku Llojd Dzhordzh pereviv Cherchillya do Voyennogo ministerstva Vin obijnyav odnochasno dvi posadi vijskovogo ministra i en Cherchill vidpovidav za demobilizaciyu britanskoyi armiyi Odnak vin perekonav Llojda Dzhordzha zberegti vijskovu povinnist dlya odnogo miljona osib prizvanih do Britanskoyi armiyi na Rejni Cherchill buv odnim iz nebagatoh uryadovciv yaki ne pidtrimuvali suvorih zahodiv proti peremozhenoyi Nimechchini A she zasterigav vid demobilizaciyi nimeckoyi armiyi poperedzhayuchi sho vona mozhe znadobitisya yak zahist proti zagroz z boku shojno stvorenoyi Radyanskoyi Rosiyi Vin buv vidvertim protivnikom bilshovickogo uryadu na choli z Volodimirom Leninom Spochatku vin pidtrimuvav zastosuvannya britanskih vijsk dlya dopomogi antikomunistichnim bilim silam pid chas gromadyanskoyi vijni v Rosiyi ale nezabarom viznav bazhannya britanciv povernutis dodomu Pislya peremogi sovitiv u gromadyanskij vijni Cherchill zaproponuvav stvoriti navkolo Rosiyi en Sho stosuyetsya vijni za nezalezhnist Irlandiyi vin pidtrimav zastosuvannya voyenizovanih viddiliv chorno brunatnih dlya borotbi z irlandskimi revolyucionerami Koli britanski vijska v Iraku zitknulisya z kurdskimi povstancyami Cherchill vidryadiv do cogo rajonu dvi eskadrilyi zaproponuvavshi osnastiti yih girchichnim gazom en malo na jogo dumku pokarati norovlivih miscevih meshkanciv i vodnochas ne zavdati yim velikoyi shkodi Rozglyadayuchi pitannya okupaciyi Iraku v shirshij ploshini vin bachiv sho ce mozhe visnazhiti britansku ekonomiku j tomu zaproponuvav uryadu peredati kontrol nad centralnim ta pivnichnim Irakom nazad Turechchini ale jogo propoziciyu vidhilili Ministr u spravah kolonij 1921 1922 Cherchill na posadi ministra u spravah kolonij vidviduye Pidmandatnu Palestinu Tel Aviv 1921 rikDomivka Cherchillya zamiskij budinok en u Kenti Vin pridbav jogo v 1922 roci koli narodilas dochka en U lyutomu 1921 roku Cherchill stav en Nastupnogo misyacya v Parizhi vidbulasya persha vistavka jogo kartin pid psevdonimom Charlz Morin U travni pomerla jogo mati a v serpni dochka Merigold Cherchill vzyav uchast u peremovinah iz liderami Shinn Fejn i dopomagav skladati Anglo irlandskij dogovir Krim togo vidpovidav za skorochennya vitrat na okupaciyu Blizkogo Shodu a takozh brav uchast u privedenni do vladi Fejsala 1 go v Iraku ta jogo brata Abdulli 1 go v Jordaniyi Cherchill virushiv do Pidmandatnoyi Palestini de yak prihilnik sionizmu vidmovivsya zadovolnyati prohannya arabiv pro zaboronu migraciyi yevreyiv do Palestini Pislya en pidtrimav deyaki timchasovi obmezhennya na cyu migraciyu U veresni 1922 roku narodilasya p yata j ostannya ditina Cherchillya en i togo zh dnya vin pridbav zamiskij budinok en u grafstvi Kent sho stav jogo domivkoyu na vse zhittya U zhovtni 1922 roku jomu zrobili apendektomiyu Poki vin lezhav u likarni konservatori vijshli z koalicijnogo uryadu Llojda Dzhordzha a ce zapustilo mehanizm en na yakih Cherchill vtrativ misce vid Dandi Zgodom Cherchill pisav sho opinivsya bez posadi bez miscya v parlamenti bez partiyi ta bez apendiksa Poza parlamentom 1922 1924Cherchill iz ditmi Rendolfom i en 1923 rik Bilshu chastinu nastupnogo piv roku Cherchill proviv na villi Rev d Or poblizu Kann de viddavsya malyuvannyu ta napisannyu memuariv Vin pisav avtobiografichnu istoriyu vijni en Pershij tom vijshov drukom u kvitni 1923 roku a reshta vprodovzh nastupnih desyatoh rokiv Koli bulo ogolosheno en prinajmni sim oseredkiv Liberalnoyi partiyi poprosili Cherchillya vistupiti yihnim kandidatom Vin obrav okrug en ale ne zmig potrapiti do parlamentu Do vladi prijshov lejboristskij uryad na choli z Remzi Makdonaldom Cherchill darma spodivavsya na utvorennya koaliciyi konservatoriv ta liberaliv yaka mogla b perevazhiti lejboristiv Vin zasudiv postanovu uryadu Makdonalda pro nadannya poziki Radyanskij Rosiyi ta poboyuvavsya sho bude pidpisano anglo radyanskij dogovir 19 bereznya 1924 roku ne pogodivshis iz tim sho liberali pidtrimali lejboristiv Cherchill vistupiv nezalezhnim kandidatom antisocialistom na en ale znov zaznav porazki U travni vin vistupiv na zasidanni konservatoriv u Liverpuli j zayaviv sho v britanskij politici bilshe nemaye miscya dlya Liberalnoyi partiyi Vin skazav sho liberali musyat pidtrimati konservatoriv shob zupiniti lejboristiv i zabezpechiti uspishnu peremogu nad socializmom U lipni domovivsya z liderom konservatoriv Stenli Boldvinom pro te sho jogo vistavlyat kandidatom vid konservatoriv na en 29 zhovtnya Cherchill buv kandidatom vid ciyeyi partiyi v en hoch i nazivav sebe en Konservatori peremogli i Boldvin sformuvav novij uryad Hocha Cherchill ne mav dosvidu v galuzi finansiv chi ekonomiki Boldvin priznachiv jogo kanclerom skarbnici Kancler skarbnici 1924 19296 listopada 1924 roku Cherchill obijnyav posadu kanclera skarbnici j ogolosiv pro svoye povernennya do lav konservativnoyi partiyi Na posadi kanclera vin mav namir vtilyuvati ti sami principi vilnoyi torgivli u formi ekonomiki derzhavnogo nevtruchannya yakih dotrimuvavsya she za chasiv socialnih reform liberaliv U kvitni 1925 roku u svoyemu pershomu byudzheti vin neohoche i vsuperech poradam deyakih providnih ekonomistiv zokrema Dzhona Mejnarda Kejnsa pogodivsya vidnoviti zolotij standart za paritetom 1914 roku Vvazhayut sho povernennya do zolotogo standartu sprichinilo deflyaciyu i yak naslidok bezrobittya z rujnivnim vplivom na vugilnu promislovist Zagalom do kvitnya 1929 roku Cherchill podav na rozglyad p yat byudzhetiv Sered zaproponovanih nim zahodiv bulo zmenshennya derzhavnogo pensijnogo viku z 70 do 65 rokiv zaprovadzhennya en skorochennya vijskovih vitrat zmenshennya podatku na dohodi ta obkladannya podatkami predmetiv rozkoshi Pid chas en Cherchill buv redaktorom uryadovoyi propagandistskoyi gazeti en Po zakinchenni strajku vin vistupiv poserednikom mizh shahtaryami ta robotodavcyami Piznishe zaklikav zaprovaditi zakonodavcho obov yazkovu minimalnu zarobitnu platu Na pochatku 1927 roku Cherchill pobuvav u Rimi de zustrivsya z Mussolini yakogo pohvaliv za borotbu proti leninizmu Roki pusteli 1929 1939Malboro ta indijske pitannya 1929 1932 U 1932 roci Vinston Cherchill otrimav dozvil likarya na vzhivannya alkogolyu v neobmezhenij kilkosti shonajmenshe 250 kub sm u Spoluchenih Shtatah v epohu zaboroni spirtnih napoyiv tamZustrich Cherchillya z kinozirkoyu Charli Chaplinom u Los Andzhelesi 1929 rik Na en Cherchill zberig misce vid Eppinga ale konservatori zaznali porazki i Makdonald sformuvav svij drugij lejboristskij uryad Ne mayuchi posadi Cherchill buv shilnij do depresiyi svogo chornogo psa bo vidchuvav yak iz plinom chasu marnuyutsya jogo politichni talanti Rozradoyu vid takih nastroyiv bulo pismennictvo Vin pochav pracyuvati nad knigoyu en chotiritomnim zhittyepisom svogo prashura Dzhona Cherchillya 1 go gercoga Malboro Do togo chasu vin vzhe zazhiv slavi nenapitennogo p yanici hocha na dumku Dzhenkinsa cyu shilnist chasto perebilshuvali Spodivayuchis sho ce dopomozhe usunuti lejboristskij uryad vid vladi Cherchill perekonav Boldvina sho potribno pragnuti stvorennya konservativno liberalnoyi koaliciyi hocha bagato liberaliv ne hotili cogo U zhovtni 1930 roku pislya povernennya z Pivnichnoyi Ameriki Cherchill opublikuvav samozhittyepis en Kniga rozijshlas velikim nakladom Yiyi bulo perekladeno bagatma movami U sichni 1931 roku Cherchill podav u vidstavku z tinovogo kabinetu konservatoriv zatim yak Boldvin pidtrimav rishennya lejboristskogo uryadu pro nadannya Indiyi statusu dominionu Cherchill vvazhav sho rozshirenij status samovryaduvannya tilki spriyatime zaklikam do povnoyi nezalezhnosti Osoblivo zapeklo vin vistupav proti Magatmi Gandi nazivayuchi togo napivogolenim pravnikom buntarem z en yakij teper poziciyuyetsya yak fakir Taki poglyadi viklikali gniv lejboristiv ta liberaliv natomist yih perevazhno podilyali konservatori zadnolavniki Na en perekonlivu peremogu zdobuli konservatori Na okruzi v Eppingu Cherchill majzhe vdvichi zbilshiv svoyu perevagu ale jomu ne dali posadi v uryadi 3 grudnya v Palati gromad obgovoryuvali nadannya Indiyi statusu dominionu Cherchill napolyagav na poimennomu golosuvanni ale ce dalo protilezhnij rezultat lishe 43 deputati pidtrimali jogo Vin virushiv do Pivnichnoyi Ameriki abi vistupati tam iz lekciyami Cim vin hotiv kompensuvati zbitki vid krahu Voll strit Koli 13 grudnya Cherchill peretinav P yatu avenyu v Nyu jorku jogo zbila avtivka Vnaslidok travmi golovi v nogo zgodom rozvinuvsya nevrit Shob vidnovitis povnishe vin razom iz Klementinoyu vidpliv na korabli do Nassau de probuv tri tizhni Tam Cherchill zanepav duhom cherez finansovi ta politichni vtrati Naprikinci sichnya 1932 roku vin povernuvsya do Ameriki i prochitav bilshist iz zaplanovanih ranishe lekcij a 18 bereznya povernuvsya dodomu Bilshu chastinu 1932 roku Cherchill pracyuvav nad Malboro a naprikinci serpnya vidvidav polya bitv svogo prashura U Myunheni vin poznajomivsya z en tovarishem Gitlera populyarnist yakogo strimko zrostala Rozmovlyayuchi z Ganfshtenglem Cherchill visloviv sturbovanist shodo antisemitizmu Gitlera i mabut cherez ce prominuv nagodu poznajomitis iz majbutnim vorogom Nevdovzi pislya vidvidin Blindgajma vin zahvoriv na paratif i proviv dva tizhni v sanatoriyi v Zalcburgu 25 veresnya vin povernuvsya do Chartvella de prodovzhiv pracyuvati nad Malboro Cherez dva dni vnaslidok recidivu tifu Cherchill vpav pid chas progulyanki Tifozna virazka sprichinila krovotechu Jogo vidvezli do privatnoyi likarni v Londoni de protrimali do kincya zhovtnya Poperedzhennya pro Nimechchinu ta kriza zrechennya 1933 1936 30 sichnya 1933 roku do vladi v Nimechchini prijshov Adolf Gitler Cherchill shvidko zrozumiv yaku zagrozu dlya lyudstva stanovit cej rezhim Vin visloviv zanepokoyennya tim sho britanskij uryad skorotiv vitrati na povitryani sili i poperediv sho Nimechchina nezabarom viperedit Veliku Britaniyu za mogutnistyu VPS Mayuchi na rukah dani z uryadovih dzherel sho yih konfidencijno nadali dvoye visokopostavlenih sluzhbovciv en ta en Cherchill mig avtoritetno govoriti pro te sho vidbuvayetsya v Nimechchini osoblivo pro rozbudovu Lyuftvaffe U listopadi 1934 roku v efiri radio vin visloviv sturbovanist rozvitkom podij Hocha Cherchill i rozglyadav rezhim Mussolini yak zahist proti realnoyi zagrozi komunistichnoyi revolyuciyi vin zasudiv napad Italiyi na Efiopiyu Pishuchi pro gromadyansku vijnu v Ispaniyi vin nazivav armiyu Franko antichervonim ruhom ale zgodom stav jogo kritikom Z zhovtnya 1933 roku po veresen 1938 roku chotiri tomi en vijshli drukom i rozijshlis velikim tirazhem U grudni 1934 roku Zakonoproyekt pro Indiyu vneseno do parlamentu i v lyutomu 1935 go uhvaleno Cherchill i she 83 deputati konservatori progolosuvali proti nogo U chervni 1935 roku Makdonald podav u vidstavku a posadu prem yer ministra obijnyav Boldvin Na en konservatori na choli z Boldvinom peremogli z velicheznoyu perevagoyu Cherchill zberig svoye misce zbilshivshi vidriv u svoyemu okruzi ale znovu zalishivsya poza uryadom U sichni 1936 roku Eduard VIII zminiv na britanskomu troni svogo batka Georga V Jogo namir odruzhitisya z rozluchenoyu amerikankoyu Vollis Simpson sprichiniv en Cherchill pidtrimav Edvarda i rozijshovsya v comu pitanni z Boldvinom Hocha zgodom Cherchill odrazu prisyagnuv na virnist Georgu VI vin napisav sho zrechennya bulo peredchasnim a mozhlivo i zovsim nedorechnim Proti politiki vmirotvorennya 1937 1939 Cherchill iz Nevillom Chemberlenom golovnim prihilnikom politiki vmirotvorennya U travni 1937 roku Boldvin podav u vidstavku a na posadi prem yer ministra jogo zminiv Nevill Chemberlen Spochatku Cherchill vitav priznachennya Chemberlena ale v lyutomu 1938 roku rizko zminiv svoye stavlennya do nogo koli ministr zakordonnih sprav Entoni Iden podav u vidstavku cherez te sho Chemberlen provadiv politiku vmirotvorennya Mussolini yaku poshiryuvav i na Gitlera 1938 roku Cherchill zasterigav uryad vid politiki vmirotvorennya i zaklikav do kolektivnih dij shob strimati nimecku agresiyu U berezni en pripiniv publikaciyu jogo shodvotizhnevih statej natomist yih pochav publikuvati Dejli telegraf Koli Nimechchina aneksuvala Avstriyu Cherchill vistupiv u Palati gromad zayavivshi sho serjoznist podij vazhko pereociniti Vin pochav zaklikati do ukladennya paktu pro vzayemnu oboronu mizh yevropejskimi derzhavami yakim zagrozhuye nimeckij ekspansionizm napolyagayuchi na tomu sho ce yedinij sposib zupiniti Gitlera Ale vse namarno i u veresni Nimechchina mobilizuvalas dlya napadu na chehoslovacki Sudeti Cherchill vidvidav Chemberlena na Dauning strit i sprobuvav perekonati jogo ogolositi Nimechchini sho Velika Britaniya pochne z neyu vijnu yaksho nimci vderutsya na teritoriyu Chehoslovachchini Chemberlen ne pristav na ce 30 veresnya Chemberlen pidpisav Myunhensku ugodu pogodivshis iz tim sho Nimechchina aneksuvatime Sudetsku oblast Vistupayuchi 5 zhovtnya v Palati gromad Cherchill nazvav cyu domovlenist en Pershij lord Admiraltejstva veresen 1939 traven 1940Divna vijna ta norvezka kampaniya 3 veresnya 1939 roku Britaniya ogolosila vijnu Nimechchini Cogo dnya Chemberlen znovu priznachiv Cherchillya pershim lordom Admiraltejstva i vin uvijshov do en Zgodom Cherchill tverd iv sho Pravlinnya Admiraltejstva dalo flotovi signal Vinston povernuvsya Na posadi Pershogo lorda buv odnim iz najvazhlivishih ministriv pid chas tak zvanoyi divnoyi vijni koli britanski vijska voyuvali tilki na mori Cherchill buv spovnenij entuziazmu pislya bitvi na richci Plejt 13 grudnya 1939 roku a zgodom vitav ekipazhi korabliv sho povernulisya dodomu Ce buli bliskuchi morski boyi zayaviv vin temnoyi holodnoyi zimi voni zigrili sercya britanciv 16 lyutogo 1940 roku Cherchill osobisto nakazav kapitanu esmincya Kozak Filipu Vianu vzyati na abordazh nimeckij tanker Altmark u norvezkih vodah i vizvoliti blizko 300 britanciv uzyatih pered tim u polon Admiralom grafom Shpee Ci diyi a takozh promovi Cherchillya neabiyak pidnesli jogo avtoritet Cherchill buv sturbovanij diyalnistyu VMS Nimechchini v Baltijskomu mori i spochatku hotiv napraviti tudi VMS Britaniyi Ale nevdovzi bulo uhvaleno plan pid kodovoyu nazvoyu Operaciya Vilfred yakij polyagav u minuvanni norvezkih vod i zupinci postachan zaliznoyi rudi z Narvika do Nimechchini Cherez rozbizhnosti shodo minuvan yak u samomu kabineti vijni tak i z uryadom Franciyi operaciya Vilfred zatrimalas do 8 kvitnya 1940 roku tobto za den pered napadom Nimechchini na Norvegiyu Debati shodo Norvegiyi ta vidstavka Chemberlena Cherchill ta en 1938 rik Pislya togo yak soyuzniki ne zmogli zapobigti nimeckij okupaciyi Norvegiyi z 7 do 9 travnya v Palati gromad vidbulis vidkriti debati shodo vedennya uryadom vijni Voni stali znani yak en Yih vvazhayut odniyeyu z najvazhlivishih podij v istoriyi parlamentu Nastupnogo dnya u seredu 8 travnya lejboristska opoziciya zaklikala do en yake faktichno stalo votumom nedoviri uryadu Chemberlena Cherchillya pidtrimuvali obidvi storoni Palati ale yak chlen uryadu vin musiv vistupati vid jogo imeni Jogo poklikali zavershiti debati Jomu dovelosya zahishati diyi uryadu rizikuyuchi nashkoditi vlasnomu prestizhu Uryad vigrav golosuvannya ale jogo bilshist rizko zmenshilas Lunali zakliki do formuvannya nacionalnogo uryadu U pershi godini 10 travnya nimecki vijska vderlisya do Belgiyi Lyuksemburgu ta Niderlandiv sho stalo prelyudiyeyu do napadu na Franciyu Vid chasu poimennogo golosuvannya Chemberlen namagavsya stvoriti koalicijnij uryad U p yatnicyu vden lejboristi zayavili sho gotovi uvijti do nogo ale tilki yaksho jogo ocholit yakijs inshij konservator Yedinimi kandidatami buli Cherchill ta ministr zakordonnih sprav en Ce pitannya vzhe obgovoryuvali na 9 j zustrichi Chemberlena Galifaksa Cherchillya ta en yakij obijmav posadu en v uryadi Galifaks viznav sho jogo chlenstvo v Palati lordiv zavadit jomu efektivno keruvati uryadom tomu Chemberlen poradiv korolyu priznachiti na cyu posadu Cherchillya Piznishe Cherchill pisav pro vidchuttya glibokogo polegshennya bo teper trimav u rukah use sho vidbuvalosya Vin vvazhav sho jde po pid ruku z doleyu a vse poperednye zhittya bulo pidgotovkoyu do ciyeyi godini ta do cih viprobuvan Prem yer ministr 1940 1945Vid Dyunkerka do Perl Garbora z travnya 1940 do grudnya 1941 roku Cherchill pricilyuyetsya z pistoleta kulemeta STEN u chervni 1941 roku Cholovik pravoruch u kostyumi v smuzhku ta fedori jogo ohoronec en Stvorennya Kabinetu voyennogo chasu U travni Cherchill vse she buv nepopulyarnij sered bagatoh konservatoriv i mabut bilshoyi chastini lejboristskoyi partiyi Chemberlen zalishavsya liderom Konservativnoyi partiyi do zhovtnya koli cherez pogane samopochuttya musiv podati u vidstavku Na toj chas Cherchill vzhe perekonav tih hto sumnivavsya i jogo nastupnictvo na posadi lidera partiyi bulo formalnistyu Pershim jogo krokom na posadi prem yer ministra stalo formuvannya vnutrishnogo en do yakogo uvijshlo p yatero osib Chemberlen yak en lider lejboristiv Klement Ettli yak lord hranitel Maloyi pechatki piznishe en Galifaks yak ministr zakordonnih sprav i lejborist en yak en Robotu vnutrishnogo Kabinetu dopovnyuvali nachalniki sluzhb ta ministri zovnishnogo kabinetu yaki brali uchast u bilshosti zasidan Pid chas vijni kabinet ministriv variyuvavsya za rozmirami ta skladom Odnim iz osnovnih bulo priznachennya providnogo en diyacha Ernesta Bevina na posadu en U vidpovid na poperednyu kritiku togo sho ne bulo chitko viznachenogo yedinogo ministra vidpovidalnogo za vedennya vijni Cherchill stvoriv i sam obijnyav dodatkovu posadu ministra oboroni stavshi najmogutnishim prem yer ministrom voyennogo chasu v istoriyi Velikoyi Britaniyi Vin zaluchiv do uryadu zovnishnih ekspertiv dlya vikonannya zhittyevo vazhlivih zavdan osoblivo na vnutrishnij areni Sered nih buli osobisti druzi yak ot lord Biverbruk ta en sho stav naukovim radnikom uryadu Rishennya borotisya dali Naprikinci travnya koli Britanskij ekspedicijnij korpus vidstupav do Dyunkerka a porazka Franciyi zdavalasya neminuchoyu Galifaks zaproponuvav uryadu rozglyanuti mozhlivist mirnogo vregulyuvannya shlyahom peregovoriv za poserednictva vse she nejtralnogo Mussolini Z 26 do 28 travnya vidbulos en zokrema dvi z prem yer ministrom Franciyi Polem Rejno Rishennya Cherchillya polyagalo v tomu shob borotisya dali navit yaksho Franciya kapitulyuye ale bez pidtrimki Chemberlena jogo stanovishe zalishalos hitkim Cherchill mav povnu pidtrimku oboh chleniv lejboristiv ale znav sho ne zberezhe posadu prem yer ministra yaksho proti nogo budut i Chemberlen i Galifaks Kinec kincem zaruchivshis pidtrimkoyu zovnishnogo kabinetu Cherchill obijshov Galifaksa i perekonav Chemberlena Cherchill vvazhav sho yedinij variant borotisya dali Svoyeyu oratorskoyu majsternistyu vin zmicniv gromadsku dumku proti mirnogo vregulyuvannya j pidgotuvav britanskij narod do trivaloyi vijni Za slovami Dzhenkinsa vistupi Cherchillya buli nathnennyam dlya naciyi ta katarsisom dlya samogo Cherchillya Cherchill dosyag uspihu yak orator popri te sho z ditinstva trohi shepelyaviv koli vimovlyav s Vin napoleglivo pracyuvav nad svoyeyu vimovoyu povtoryuyuchi frazi poklikani usunuti cyu vadu Zreshtoyu vin dosyag uspihu i zmig skazati Moya vada ne ye pereshkodoyu Z chasom vin obernuv cej gandzh na perevagu i mig jogo diyevo zastosovuvati napriklad nazivayuchi Gitlera Nar zi rimuyetsya z khazi nagolos na z a ne naci ts Jogo persha promova na posadi prem yer ministra vigoloshena 13 travnya v Palati gromad nazivalas Krov pracya slozi ta pit Ce bula lishe korotenka zayava ale za slovami Dzhenkinsa vona mistila frazi sho vidlunyuvali desyatilittyami Cherchill dostupno poyasniv lyudyam sho poperedu dovgij ternistij shlyah i sho kincevoyu metoyu ye peremoga Ya hochu skazati Palati sho ya ne mozhu zaproponuvati vam nichogo krim krovi vazhkoyi praci sliz i potu Na nas ochikuyut najtyazhchi viprobuvannya Yaka nasha politika pitayete vi Ya vam skazhu vesti vijnu na mori na zemli v povitri z usiyeyu svoyeyu miccyu j usiyeyu siloyu yaku Gospod mozhe nam daruvati vesti vijnu proti zvirodniloyi tiraniyi nikim ne perevershenoyi u spisku chornih i zhahlivih lihodijstv na yaki lish zdatna lyudina Os yaka nasha politika Yaka nasha meta pitayete vi Mozhu vidpovisti odnim slovom peremoga peremoga za vsyaku cinu peremoga vsuperech usim zhahittyam peremoga hoch bi yakim dovgim i ternistim buv nash shlyah adzhe bez peremogi nam nema zhittya Originalnij tekst angl I would say to the House that I have nothing to offer but blood toil tears and sweat We have before us an ordeal of the most grievous kind You ask what is our policy I will say it is to wage war by sea land and air with all our might and with all the strength that God can give us to wage war against a monstrous tyranny never surpassed in the dark lamentable catalogue of human crime That is our policy You ask what is our aim I can answer in one word it is victory victory at all costs victory in spite of all terror victory however long and hard the road may be for without victory there is no survival Operaciya Dinamo ta bitva za Franciyu Operaciya Dinamo evakuaciya 338 226 anglijskih ta francuzkih soldativ iz Dyunkerka zavershilasya u vivtorok 4 chervnya togo samogo dnya koli kapitulyuvav francuzkij ar yergard Kilkist vryatovanih nabagato perevishila ochikuvannya i ce porodilo zagalnu dumku sho Dyunkerk buv divom i navit peremogoyu Cherchill i sam togo dnya u svoyij promovi Mi budemo bitisya na plyazhah pered Palatoyu gromad kazav pro chudo vizvolennya hoch i vodnochas zasterig Mi povinni buti duzhe oberezhni j ne pripisuvati comu vizvolennyu oznaki peremogi Evakuaciyami vijni ne vigrayut Vistup zavershivsya notoyu nepokori v poyednanni z chitkim zaklikom do Spoluchenih Shtativ Mi budemo jti do kincya Mi budemo bitis u Franciyi mi budemo bitis na moryah i v okeanah mi budemo bitis zi vse bilshoyu vpevnenistyu naroshuyuchi sili v povitri mi budemo boroniti nash ostriv za vsyaku cinu Mi budemo bitis na uzberezhzhyah mi budemo bitis na aerodromah mi budemo bitis u polyah i na vulicyah mi budemo bitisya v gorah Mi ne zdamosya nikoli i navit yaksho a ya v ce ni na mit ne viryu cej Ostriv abo bilsha jogo chastina bude pidkorena i pomiratime z golodu todi nasha Imperiya ozbroyena j zahishena britanskim flotom prodovzhit borotbu z za moriv azh poki u blagoslovennij Gospodom chas Novij Svit z usiyeyu svoyeyu siloyu j mogutnistyu ne vistupit na poryatunok i vizvolennya Starogo Originalnij tekst angl We shall go on to the end We shall fight in France we shall fight on the seas and oceans we shall fight with growing confidence and growing strength in the air We shall defend our Island whatever the cost may be We shall fight on the beaches we shall fight on the landing grounds we shall fight in the fields and in the streets we shall fight in the hills We shall never surrender and even if which I do not for a moment believe this Island or a large part of it were subjugated and starving then our Empire beyond the seas armed and guarded by the British Fleet would carry on the struggle until in God s good time the New World with all its power and might steps forth to the rescue and the liberation of the old Nastupnogo dnya Nimechchina rozpochala vtilyuvati plan Rot a 10 chervnya u vijnu vstupila Italiya 14 chervnya Vermaht okupuvav Parizh a 25 go zavershiv zavoyuvannya Franciyi Napad Gitlera na Veliku Britaniyu j mozhliva sproba vdertisya zdavalisya neminuchimi Opinivshis vich na vich iz ciyeyu zagrozoyu 18 chervnya Cherchill zvernuvsya do Palati gromad i vigolosiv odnu zi svoyih najvidomishih promov sho zakinchuyetsya takimi slovami Te sho general Vejgan nazivav bitvoyu za Franciyu zavershilosya Ya ochikuyu sho teper pochnetsya bitva za Britaniyu Gitler znaye sho vin povinen abo rozgromiti nas na comu ostrovi abo prograti vijnu Tozh trimajmosya svogo obov yazku i zrobimo vse shob navit yaksho Britanska imperiya ta yiyi spivdruzhnist trivatimut ishe tisyachu rokiv lyudi vse she kazali To bula yihnya najslavnisha godina Originalnij tekst angl What General Weygand called the Battle of France is over I expect that the Battle of Britain is about to begin Hitler knows that he will have to break us in this island or lose the war Let us therefore brace ourselves to our duty and so bear ourselves that if the British Commonwealth and Empire lasts for a thousand years men will still say This was their finest hour Cherchill buv spovnenij rishuchosti chiniti opir i nakazav 11 chervnya rozpochati kampaniyu v Livijskij pusteli Ce bula vidpovid na ogoloshennya vijni Italiyeyu Spochatku vse jshlo dobre yedinim suprotivnikom buli italijci j operaciya Kompas mala pomitnij uspih Odnak na pochatku 1941 roku Mussolini poprosiv nimeckoyi pidtrimki i Gitler vidpraviv do Tripoli korpus Afrika pid komanduvannyam general lejtenanta Ervina Rommelya yakij pribuv nevdovzi pislya togo yak Cherchill prizupiniv nastup na pivnochi Afriki shob perenapraviti sili do Greciyi de v samomu rozpali bula Balkanska kampaniya Sered iniciativ Cherchillya v chervni ta lipni 1940 roku nakazi pro utvorennya Upravlinnya specialnih operacij USO ta britanskih komandos USO oderzhalo nakaz vesti diversijnu diyalnist v okupovanij nacistami Yevropi todi yak zavdannyam komandos bulo atakuvati tam tochkovi vijskovi ob yekti Ochilnikom USO stav en en yakij zapisav u svoyemu shodenniku slova Cherchillya A ot teper treba pidpaliti vsyu Yevropu Bitva za Britaniyu ta blic Cherchill progulyuyetsya ruyinami soboru Koventri razom z en 1941 rik 20 serpnya 1940 roku v rozpal bitvi za Britaniyu Cherchill vistupiv iz promovoyu v Palati gromad de okresliv perebig vijni U seredini ciyeyi promovi vin zrobiv zayavu yaka dala vidome prizvisko en pilotam vinishuvachiv sho brali uchast u cij bitvi Pochinayuchi z 7 veresnya 1940 roku Lyuftvaffe zminili strategiyu i rozpochali Blic osoblivo intensivnij u zhovtni ta listopadi Pid chas Blicu Cherchill zagalom zberigav visokij bojovij duh a v listopadi skazav svoyemu osobistomu sekretarevi en sho na jogo dumku zagroza navali vzhe pozadu Vin buv peven sho vrahovuyuchi zbilshennya obsyagiv virobnictva Velika Britaniya zmozhe vistoyati ale ne plekav osoblivih nadij na peremogu u vijni bez vtruchannya Ameriki Lend liz U veresni 1940 roku britanskij ta amerikanskij uryadi uklali dogovir esminci v obmin na bazi zgidno z yakim Korolivskij flot oderzhav pivsotni amerikanskih esminciv v obmin na pravo SShA rozmishuvati svoyi bazi na Bermudah Karibah ta Nyufaundlendi Dodatkovoyu perevagoyu Velikoyi Britaniyi bulo te sho vona mala pravo peredislokuvati vijskove majno na cih bazah v inshe misce Dobri stosunki Cherchillya z prezidentom SShA Franklinom Delano Ruzveltom dopomogli zabezpechiti postachannya zhittyevo vazhlivih harchiv nafti ta boyepripasiv cherez pivnichnoatlantichni sudnoplavni shlyahi Same z ciyeyi prichini Cherchill zithnuv polegsheno koli Ruzvelta pereobrali na viborah 1940 roku Pislya pereobrannya Ruzvelt vzyavsya vprovadzhuvati novij metod zabezpechennya potreb Velikoyi Britaniyi sho ne vimagav groshovoyi oplati Vin perekonav Kongres sho vidshkoduvannyam za cyu vkraj vartisnu poslugu stane oposeredkovanij zahist SShA Ce bula tak zvana politika Lend lizu sho nabrala chinnosti 11 bereznya 1941 roku Operaciya Barbarossa Cherchill i Ruzvelt sidyat poruch na mistku Princa Uelskogo pid chas Atlantichnoyi konferenciyi 10 serpnya 1941 roku 22 chervnya 1941 roku Gitler napav na Radyanskij Soyuz Zavdyaki rozshifruvannyam Enigmi zdijsnenim u Bletchli Cherchill she u kvitni znav sho napad neminuchij Cherez posla Velikoyi Britaniyi v Moskvi Stafforda Krippsa vin namagavsya poperediti Josipa Stalina ale marno bo Stalin ne doviryav Cherchillyu U nich pered napadom vzhe mayuchi namir zvernutisya do narodu Cherchill natyaknuv na svoyi dosi antikomunistichni poglyadi skazavshi Kolvillu yakbi Gitler vdersya v peklo ya bi prinajmni pobazhav udachi Diyavolovi Atlantichna hartiya U serpni 1941 roku Cherchill upershe za chas vijni peretnuv Atlantiku na bortu Princa Uelskogo i zustrivsya z Ruzveltom u en 14 serpnya voni uklali ugodu zgodom vidomu yak Atlantichna hartiya U nij okresleno poglyad oboh krayin na majbutnye svitu Vvazhayut sho vona sponukala do pidpisannya Deklaraciyi Ob yednanih Nacij 1942 roku yaka zi svogo boku stala osnovoyu dlya stvorenoyi 1945 roku Organizaciyi Ob yednanih Nacij Vid napadu na Perl Garbor do dnya D gruden 1941 roku cherven 1944 go Perl Garbor i vstup u vijnu SShA 7 8 grudnya 1941 roku Yaponiya napala na Perl Garbor i Malayu a 8 go Cherchill ogolosiv vijnu Yaponiyi Cherez tri dni Nimechchina ta Italiya spilno ogolosili vijnu SShA Piznishe togo misyacya Cherchill poyihav do Vashingtona shob zustritisya z Ruzveltom na pershij Vashingtonskij konferenciyi kodova nazva Arkadiya She koli Cherchill buv na pivshlyahu cherez Atlantiku Ruzvelt uhvaliv rishennya en sho peredusim potribno peremogti v Yevropi a vzhe potim u Tihomu okeani Amerikanci pogodilisya z Cherchillem sho golovnim vorogom ye Gitler i sho porazka Nimechchini ye zaporukoyu uspihu soyuznikiv Bulo takozh virisheno sho pershim vijskovim udarom yakogo anglijci ta amerikanci zavdadut spilno bude Operaciya Smoloskip napad na francuzku Pivnichnu Afriku tobto Alzhir ta Marokko Spochatku yiyi planuvali provesti navesni 1942 roku ale zreshtoyu rozpochali v listopadi 1942 roku koli vzhe jshla virishalna Druga bitva za El Alamejn 26 grudnya Cherchill vistupiv pered oboma Palatami Kongresu SShA Tiyeyi nochi vin perenis mikroinfarkt Jogo osobistij likar en poradiv ne perenapruzhuvatis uprodovzh pevnogo chasu Popri pogane samopochuttya cherez dva dni Cherchill poyizdom poyihav do Ottavi de vistupiv u kanadskomu parlamenti Pam yatayuchi yak 1940 roku francuzi peredbachali sho Britaniyi skoro skrutyat v yazi yak kurchati teper vin viguknuv Oce tak kurcha Oce tak v yazi U seredini sichnya vin povernuvsya dodomu distavshis z Bermudskih ostroviv do Plimuta na amerikanskomu gidroplani Vin zaproponuvav vinesti na poryadok dennij Palati gromad pitannya pro votum doviri do uryadu Palata majzhe odnogolosno progolosuvala za uryad Poki vin buv u vid yizdi Vosma armiya znyavshi pered tim oblogu Tobruka provela operaciyu Krusejder proti sil Rommelya v Liviyi uspishno vidkinuvshi yih nazad do oboronnoyi poziciyi v El Agejli v Kirenayici Odnak 21 sichnya 1942 roku Rommel zdijsniv nespodivanu kontrataku yaka vidkinula soyuznikiv nazad do Gazali Okrim uspihiv zokrema u bitvi za Atlantiku buli j nepriyemni novini Krigsmarine vviv u diyu 4 rotornij Enigma M4 signali yakogo v Bletchli ne mogli rozshifruvati majzhe rik Na Dalekomu Shodi novini buli nabagato girshi yaponci prosuvalis u vsih napryamkah osoblivo na mori ta v Malayi Na preskonferenciyi u Vashingtoni Cherchillyu dovelosya primenshuvati dedali bilshi sumnivi shodo bezpeki Singapuru Padinnya Singapuru ta vtrata Birmi Pislya porazok u Norvegiyi Franciyi Greciyi ta na Kriti Cherchill silno sumnivavsya v bojovij stijkosti britanskih soldativ Koli 15 lyutogo yaponci zahopili Singapur vin vidchuv sho jogo sumnivi pidtverdilisya i skazav ce najstrashnisha katastrofa ta najbilsha kapitulyaciya u britanskij vijskovij istoriyi 11 lyutogo Krigsmarine zdijsnila zuhvalij rivok cherez La Mansh sho neabiyak pohitnuv prestizh britanskih VMS Cherez usi ci podiyi bojovij duh Cherchillya vpav do najnizhchoyi tochki za vsyu vijnu Tim chasom na kinec kvitnya 1942 roku yaponci okupuvali bilshu chastinu Birmi Na zavadi kontrudaru stali en bezlad u Bengaliyi ta Bihari a takozh en yakij spustoshiv region u zhovtni 1942 roku Poyednannya faktoriv zokrema obmezhennya zhittyevo vazhlivogo importu risu z Birmi yaponcyami britanska politika voyennogo chasu zokrema obmezhennya importu prodovolstva kabinetom Cherchillya ta nizka masshtabnih prirodnih katastrof yak ot poveni ta hvorobi vrozhayu sprichinili golod u Bengaliyi 1943 roku v yakomu zaginulo priblizno 3 miljoni osib Britanska politika posilila golod hocha yiyi vidnosnij vpliv na kilkist zagiblih zalishayetsya predmetom superechok Mizhnarodni konferenciyi 1942 roku 20 travnya ministr zakordonnih sprav SRSR V yacheslav Molotov pribuv do Londona i probuv tam do 28 go persh nizh poyihati do Vashingtona Metoyu cogo vizitu bulo pidpisannya dogovoru pro druzhbu ale Molotov hotiv shob ce bulo zrobleno na osnovi pevnih teritorialnih postupok u Polshi ta Pribaltici Cherchill ta Iden pracyuvali nad kompromisom i vreshti resht dogovir na 20 rokiv oformili oficijno ale pitannya pro kordoni vidklali na potim Molotov takozh pragnuv vidkrittya Drugogo frontu v Yevropi ale vse sho Cherchill mig zrobiti ce pidtverditi sho prigotuvannya trivayut i ne davati zhodnih obicyanok shodo strokiv Cherchill buv duzhe zadovolenij cimi peregovorami pro sho rozpoviv Ruzveltu v telefonnij rozmovi 27 travnya Odnak naperedodni Rommel rozpochav kontrataku operaciyu Veneciya yaka bula pochatkom bitvi bilya Gazali Zreshtoyu soyuznikiv vitisneno z Liviyi Znachnoyu porazkoyu dlya nih stala en 21 chervnya Zvistka pro zahoplennya Tobruka silami Osi dijshla do Cherchillya pid chas jogo zustrichi z Ruzveltom Jogo prigolomshilo vzyattya v polon 35 000 soldativ Za vinyatkom Singapuru ce buv dlya nogo najtyazhchij udar za vijnu Prosuvannya sil Osi vdalosya zupiniti pid chas Pershoyi bitvi za El Alamejn u lipni ta bitvi pri Alam el Halfi na pochatku veresnya Obidva protivniki buli visnazheni j potrebuvali terminovogo pidkriplennya ta popovnennya zapasiv 17 chervnya Cherchill pribuv na en Voni z Ruzveltom domovilis pro zdijsnennya operaciyi Smoloskip yaka mala pereduvati vtorgnennyu v Yevropu Ruzvelt priznachiv generala Duajta Ejzenhauera komanduvachem en ETOUSA U vidpovid na novini z Pivnichnoyi Afriki amerikanci poobicyali peredati Vosmij armiyi 300 tankiv Sherman i 100 samohidnih gaubic Do Britaniyi Cherchill povernuvsya 25 chervnya i postav pered chergovoyu sproboyu votumu nedoviri cogo razu z pitannya zagalnogo kerivnictva vijskovimi diyami I znovu z velikim zapasom vigrav golosuvannya Popri problemi zi zdorov yam u serpni Cherchill vidvidav britanski vijska v Pivnichnij Africi shob pidnyati bojovij duh soldativ Zvidti virushiv do Moskvi na svoyu pershu zustrich zi Stalinim Jogo suprovodzhuvav specialnij poslannik Ruzvelta Averell Garriman U Moskvi vin buv z 12 do 16 serpnya i mav chotiri trivali zustrichi zi Stalinim Popri porozuminnya dvoh lideriv na osobistomu rivni pro yakis suttyevi domovlenosti ne jshlosya zvazhayuchi na perebig vijni adzhe nimci vse she nastupali na vsih frontah Stalin vidchajdushno prosiv pro vidkrittya Drugogo frontu v Yevropi yakij Molotov uzhe obgovoryuvav iz Cherchillem u travni ale oderzhav tu samu vidpovid Zlam u perebigu vijni El Alamejn i Stalingrad Perebuvayuchi na pochatku serpnya v Kayiri Cherchill virishiv zaminiti na posadi golovnokomanduvacha Serednoshidnogo komanduvannya feldmarshala Ochinleka na feldmarshala Aleksandera Komanduvannya zh Vosmoyu armiyeyu vin peredav generalovi Vilyamu Gottu Utim cherez tri dni Gott zaginuv tozh komanduvachem 8 yi armiyi stav general Montgomeri 17 serpnya Cherchill povernuvsya z Moskvi do Kayira i na vlasni ochi perekonavsya sho poyednannya Aleksander Montgomeri vzhe dalo plodi Do Angliyi vin povernuvsya 21 go za dev yat dniv do togo yak Rommel rozpochav svij ostannij nastup Naprikinci 1942 roku vidbuvsya dokorinnij zlam u perebigu vijni soyuzniki peremogli v klyuchovih bitvah za El Alamejn ta Stalingrad Do listopada zavzhdi oboronyalis soyuzniki vid listopada nimci Cherchill nakazav dzvoniti v cerkovni dzvoni po vsij Velikij Britaniyi upershe vid pochatku 1940 roku 10 listopada na obidi vid imeni Lord mera v en v Londoni svyatkuyuchi peremogu soyuznikiv pid El Alamejnom vin vigolosiv odnu zi svoyih najnezabutnishih vijskovih promov Ce she ne kinec Ce navit ne pochatok kincya Ale mozhlivo ce kinec pochatku Mizhnarodni konferenciyi 1943 roku Stalin Ruzvelt i Cherchill u Tegerani U sichni 1943 roku Cherchill zustrivsya z Ruzveltom na Kasablankskij konferenciyi kodova nazva Simvol yaka trivala desyat dniv U nij takozh vzyav uchast general Sharl de Goll vid imeni Vilnoyi Franciyi Stalin ne zmig pributi cherez stanovishe v Stalingradi Popri deyaki sumnivi Cherchillya pidpisavshi tak zvanu Deklaraciyu Kasablanki soyuzniki zobov yazalisya voyuvati do bezumovnoyi kapitulyaciyi derzhav Osi Pislya Marokko Cherchill iz riznimi metami vidvidav Kayir Adanu Kipr znovu Kayir ta Alzhir Dodomu vin povernuvsya 7 lyutogo probuvshi za kordonom majzhe misyac 11 lyutogo vin zvernuvsya do Palati gromad a nastupnogo dnya tyazhko zahvoriv na pnevmoniyu Oduzhannya i podalshe vidnovlennya trivali ponad misyac Drugu polovinu cogo chasu vin proviv u en 15 bereznya vin povernuvsya do roboti v Londoni Za toj rik Cherchill dvichi peretinav Atlantiku zustrivshis iz Ruzveltom i na Tretij Vashingtonskij konferenciyi kodove im ya Trizub u travni i na pershij Kvebekskij konferenciyi kodova nazva Kvadrant u serpni U listopadi Cherchill i Ruzvelt zustrilisya z kitajskim generalisimusom Chan Kajshi na Kayirskij konferenciyi kodova nazva Sekstant Najvazhlivisha konferenciya roku projshla z 28 listopada do 1 grudnya v Tegerani kodove im ya Evrika Ce bula persha zustrich Velikoyi trijki Ruzvelt i Stalin spilno perekonuvali Cherchillya vidkriti drugij front u Zahidnij Yevropi A she bulo domovleno sho pislya vijni Nimechchina bude rozdilena ale bez zhodnih chitkih rishen yak same Povertayuchis iz Tegeranu Cherchill i Ruzvelt proveli drugu Kayirsku konferenciyu za uchastyu prezidenta Turechchini Ismeta Inonyu ale ne zmogli perekonati Turechchinu priyednatis do Soyuznikiv Z Kayiru Cherchill virushiv do Tunisa pribuvshi tudi 10 grudnya spochatku yak gist Ejzenhauera nevdovzi Ejzenhauer obijme posadu ochilnika Verhovnogo komanduvannya Soyuznih ekspedicijnih sil SHAEF shojno stvorenogo v Londoni Perebuvayuchi v Tunisi Cherchill tyazhko zahvoriv na migotinnya peredserd i musiv zalishatisya tam do Rizdva poki jogo vidviduvala nizka specialistiv shob proslidkuvati za viduzhannyam Potim do nogo pribuli Klementajn i Kolvill yakij same povernuvsya do privatnoyi kancelyariyi Cherchillya pislya dvoh rokiv sluzhbi u VPS 27 grudnya kompaniya virushila do Marrakesha na vidnovlennya Pochuvayuchis nabagato krashe 14 sichnya 1944 roku Cherchill vidletiv do Gibraltaru j zvidti vidpliv dodomu na linkori Korol Georg V Vranci 18 sichnya vin povernuvsya do Londona i nespodivano dlya deputativ parlamentu togo zh dnya vzyav uchast u sesiyi en Vid 12 sichnya 1943 roku koli Cherchill virushiv na Kasablanksku konferenciyu vin perebuvav za kordonom ta abo tyazhko hvorij 203 z 371 dnya Vtorgnennya na Siciliyu ta v Italiyu Voseni 1942 roku pislya zustrichi Cherchillya zi Stalinim u Moskvi do nogo zvernuvsya Ejzenhauer yakij todi komanduvav en HATOUSA zi svoyimi pomichnikami shob obgovoriti misce de zahidni soyuzniki zavdadut pershogo udaru v Yevropi Za slovami generala Marka Klarka yakij potim komanduvav P yatoyu armiyeyu SShA pid chas italijskoyi kampaniyi amerikanci vidverto viznali sho operaciyu z forsuvannya La Manshu najblizhchim chasom provesti absolyutno nemozhlivo Yak alternativu Cherchill rekomenduvav rozrizati pidcherev ya Seredzemnomor ya i perekonav yih pislya rozgromu Korpusu Afrika v Pivnichnij Africi vdertisya spochatku na Siciliyu a potim v Italiyu Po vijni Klark vse she pogodzhuvavsya sho analiz Cherchillya buv pravilnim ale dodavav sho koli soyuzniki visadilisya v Salerno viyavilos sho Italiya tverda stara kishka Vtorgnennya na Siciliyu rozpochato 9 lipnya j uspishno zaversheno 17 serpnya Cherchill todi napolyagav na tomu sho potribno tyagnutis na pivnich materikovoyu chastinoyu Italiyi abi zahopiti Rim ale amerikanci hotili vidvesti kilka divizij v Angliyu dlya naroshuvannya sil pered operaciyeyu Overlord yaka narazi bula zaplanovana na vesnu 1944 roku Cherchill buv use she ne v zahvati vid Overlorda bo poboyuvavsya sho anglo amerikanska armiya u Franciyi mozhe ne vidpovidati boyezdatnosti Vermahtu Vishe vin staviv periferijni operaciyi zokrema plan pid nazvoyu en sho peredbachav vtorgnennya na pivnich Norvegiyi Podiyi na Siciliyi nespodivano vidguknulis v Italiyi 25 lipnya korol Viktor Emanuyil vidpraviv u vidstavku Mussolini i priznachiv prem yer ministrom marshala Badoljo Badolo rozpochav peregovori z soyuznikami yaki zavershilis 3 veresnya Peremir yam u Kassibli U vidpovid nimci zastosuvali operaciyu Akse i zavolodili bilshoyu chastinoyu Italiyi Hocha Cherchill vse she bachiv Italiyu a ne Normandiyu yak golovnij shlyah soyuznikiv do Tretogo rejhu jogo duzhe turbuvav silnij opir Nimechchini v Salerno Piznishe koli soyuzniki uspishno zdobuli svij placdarm v Ancio ale ne zmogli prosunutis dali vin yidko zaznachiv sho zamist togo shob visaditi dikogo tigra sili soyuznikiv peretvorilisya na velicheznogo kita yakij zastryag Golovnoyu pereshkodoyu buv Monte Kassino i lishe v seredini travnya 1944 roku opir ostatochno zlamano sho dozvolilo soyuznikam nareshti prosunutisya do Rimu yakij uzyato 4 chervnya Prigotuvannya do Dnya D Trudnoshi v Italiyi zmusili Cherchillya kardinalno zminiti poglyadi na strategiyu soyuznikiv Povernuvshis iz Pivnichnoyi Afriki do Angliyi vin porinuv u planuvannya Overlorda i vlashtuvav shotizhnevi zasidannya za uchastyu SHAEF ta britanskih nachalnikiv shtabiv na yakih golovuvav Yih zavzhdi vidviduvav abo Ejzenhauer abo nachalnik jogo shtabu general Valter Bedell Smit Cherchill buv u neabiyakomu zahvati vid proyektu shtuchnih gavanej Malberri a she pragnuv maksimalno vikoristati povitryanu silu soyuznikiv yaka na pochatku 1944 roku stala nezborimoyu Odnak Cherchill tak do kincya j ne zmig pozbutis poboyuvan shodo vtorgnennya i zaznav velikih kolivan nastroyu koli nablizhavsya Den D Dzhenkins kazhe sho vin divivs u vichi virogidnij peremozi z nabagato menshoyu vitrimkoyu nizh u vichi cilkom realnoyi porazki chotirma rokami ranishe Potreba v povoyennij reformi Cherchill ne mig ne zvazhati na potrebu v povoyennij reformi ciloyi nizki galuzej silskogo gospodarstva osviti pracevlashtuvannya ohoroni zdorov ya zhitlovogo budivnictva ta socialnogo zabezpechennya U listopadi 1942 roku opublikovano en z jogo p yatma gigantskimi lihami Cej dokument nabuv velikoyi suspilnoyi vagi Odnak Cherchillya ne cikavila cya tema Vin buv zoseredzhenij na peremozi u vijni a reformi bachiv yak navedennya ladu pislya neyi Ce vidchuvalos pid chas nedilnogo radiozvernennya uvecheri 26 bereznya 1944 roku Vin buv zobov yazanij prisvyatiti bilshu jogo chastinu temi reform ale proignoruvav yiyi U svoyemu shodenniku Kolvill zaznachiv sho promova Cherchillya bula prosyaknuta bajduzhistyu a na dumku en bagato hto sprijnyav prem yer ministra yak visnazhenogo i drativlivogo litnogo cholovika Zreshtoyu same zapit naselennya na reformi virishiv zagalni vibori 1945 roku Lejboristiv sprijmali yak partiyu sho zdijsnit reformi Beveridzha She v chervni 1941 roku Artur Grinvud rozpochav poperednyu rozvidku z pitan socialnogo strahuvannya ta sumizhnih sluzhb Ettli Bevin ta inshi ministri koalicijnogo uryadu pid chas vijni pokazali sho pracyuyut nad reformami i zavoyuvali doviru elektoratu Peremoga nad Nimechchinoyu cherven 1944 roku traven 1945 go Cherchill perepravlyayetsya cherez Rejn u Nimechchini pid chas operaciyi Plander 25 bereznya 1945 rokuDen D Vtorgnennya soyuznikiv u Normandiyu Cherchill buv spovnenij rishuchosti vzyati diyalnu uchast u vtorgnenni v Normandiyu i spodivavsya peretnuti La Mansh u den D 6 chervnya 1944 roku abo prinajmni v den D 1 Ce viklikalo nepotribne zamishannya v lavah SHAEF poki korol ne zaboroniv jomu skazavshi Cherchillyu sho yak kerivnik usih troh sluzhb vin korol takozh mav bi jti Cherchill ochikuvav sho kilkist zagiblih soyuznikiv u Den D syagne 20 000 ale jogo prognoz viyavivsya nadto pesimistichnim adzhe za ves cherven polyaglo mensh yak 8 000 voyakiv 12 chervnya vin upershe pribuv do Normandiyi j vidvidav Montgomeri shtab yakogo todi buv priblizno za visim kilometriv vid berega Togo vechora koli vin povertavsya do Londona nimci zapustili pershi litaki snaryadi Fau 1 Pid chas trivalishoyi poyizdki do Normandiyi 22 23 lipnya Cherchill vidvidav Sherbur ta Arromansh de pobachiv shtuchnu gavan Malberri Kvebekska konferenciya veresen 1944 roku Cherchill zustrivsya z Ruzveltom na en kodova nazva Vosmikutnik sho trivala vid 12 do 16 veresnya 1944 roku Mizh soboyu voni domovilis sho pislyavoyenna okupaciya Nimechchini prohoditime za planom Morgentau Cej dokument peredbachav ne lishe rozzbroyennya Nimechchini a j peretvorennya yiyi na agrarnu krayinu Iden rishuche vistupiv proti cogo j zgodom zmig perekonati Cherchillya znyati pidpis Derzhavnij sekretar SShA Kordell Goll takozh vistupiv proti planu i perekonav Ruzvelta sho vin nezdijsnennij Moskovska konferenciya zhovten 1944 roku Vid 9 do 19 zhovtnya 1944 roku projshla chetverta moskovska konferenciya kodova nazva Tolstoj Na nij Cherchill ta Iden zustrilisya zi S