Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сме́ртна ка́ра у Вели́кій Брита́нії застосовувалася з часу створення держави і до середини XX століття. Остання страта відбулася у Сполученому Королівстві в 1964 році. У 2003 році Велика Британія ратифікувала 13-й протокол Європейської конвенції з прав людини, який повністю забороняє смертну кару.
Історія
В 1688 році у Великій Британії налічувалося менше 50 злочинів, за скоєння яких карали смертною карою, а до 1776 року їх кількість зросла вже майже до 200. «Кривавий кодекс», який виконував роль кримінального законодавства Великої Британії на початку XIX століття, був надзвичайно жорстоким і передбачав смертну кару за приблизно 220—230 різних злочинів, серед таких, наприклад, були крадіжка ріпи, завдавання шкоди рибі у ставках, перебування у лісі перевдягненим або зі зброєю. Відомі випадки, коли до страти за крадіжку засуджували семирічних дітей. Дослідники вважають, що така неймовірна жорстокість британських законів того часу була обумовлена промисловою революцією та урбанізацією, які призвели до збагачення однієї частини населення і одночасного зубожіння іншої. З бурхливим розвитком міст поширювалися злидні та злочинність, єдиним дієвим засобом боротьби з якою, до створення у 1829 році перших підрозділів поліції, вважалася смертна кара. Публічні страти вважалися цікавим видовищем і приваблювали численну кількість глядачів.
З 1808 року розпочався тривалий процес реформування «Кривавого кодексу», ініціатором якого виступив Генеральний стряпчий Уряду усіх талантів . Поступово кількість злочинів, за які карали на смерть, зменшувалася, і в 1861 році це вже були лише вбивство, зрада, навмисний підпал доків і піратство. У 1868 році було відмінено публічні страти, а в 1908-му встановлено мінімальний вік, у якому могли засудити на смерть — 16 років.
Скасування
Іншим стало ставлення до страти у Великій Британії після трагічних подій Другої світової війни. У 1948 році було створено спеціальну Королівську комісію з вивчення питання смертної кари, і поступово система кримінального законодавства держави почала зазнавати змін.
В 1965 році було прийнято закон, за яким на всій території Сполученого Королівства, окрім Північної Ірландії, тимчасово, на п'ять років, призупинялося застосування смертної кари, щоправда лише за вбивство. В 1969-му цю норму було затверджено, як постійну. У Північній Ірландії смертну кару за вбивство скасували лише у 1973 році, але фактично з 1961-го тут не було страчено жодної людини. Поступово і за скоєння інших злочинів вищу міру покарання було скасовано: за підпал у Королівській верфі у 1971 р., за шпигунство у 1981 р., за піратство, зраду та заколот у 1998 р. За підрахунками, загалом за період з 1735 по 1964 роки у Великій Британії було страчено близько 12 тисяч цивільних осіб.
Останні страти:
- Англія — 13 серпня 1964
- Шотландія — 15 серпня 1963
- Північна Ірландія — 20 грудня 1961
- Уельс — 6 травня 1958
27 січня 1999 року Великою Британією було підписано 6-й протокол Європейської конвенції з прав людини, який вимагає скасування смертної кари, за винятком наявності можливості державі передбачити у своєму законодавстві вищу міру покарання «за діяння, вчинені під час війни або невідворотної загрози війни». А з 1 лютого 2004 року, згідно ратифікованого 10 жовтня 2003 року 13-го протоколу Європейської конвенції з прав людини, у Сполученому Королівстві було скасовано «смертну кару за всіх обставин».
Дискусії про відновлення
«Якщо сам факт позбавлення життя однієї людини іншою вважати серйозним злочином, то ідея того, щоб страчувати когось – просто несумісна з першим. Але, крім того, хоча ми усі хочемо, щоб система судочинства ніколи не помилялася, щоб людина, яку засудили, справді була тієї винною особою, деколи система судочинства все ж помиляється, а коли людині присуджують смертну кару, то виправити покарання неможливо»
«Якщо ми хочемо досягти хоч якогось поступу в цивілізуванні нашого світу, нам треба схвалювати рішення не на підставі опитувань громадської думки, а на підставі того, що спрацьовує. А смертна кара не спрацьовує»
Зумовлені гучними вбивствами та судовими помилками, дискусії щодо відновлення смертної кари у британському суспільстві не припиняються від часу її скасування. За даними опитування, проведеного у 2011 році, 65 % британців підтримують відновлення смертної кари за вбивство. Разом з цим усі провідні політичні сили держави виступають проти страт, аргументуючи свою позицію зокрема тим, що це далеко не найдієвіший спосіб боротьби з тяжкою злочинністю.
Так, за статистикою ООН, у Європі, більшість країн якої скасували смертну кару, кількість вбивств значно менша, ніж в Африці та Америці, де страти здійснюються. В свою чергу, Велика Британія має один із найнижчих показників рівня навмисних убивств у Європі — 1.2 на 100 тис. населення у 2011 році.
| Частина світу | % від загальної кількості вбивств у світі (2010) | кількість вбивств на 100 тис. населення (2010) |
|---|---|---|
| Африка | 36 % | 17.4 |
| Америка | 31 % | 15.5 |
| Азія | 27 % | 3.1 |
| Європа | 5 % | 3.5 |
| Океанія | 0.3 % | 3.5 |
Методи страт
Традиційною формою виконання смертного вироку у Великій Британії було повішення. У 16-18 століттях для знаті застосовувалося обезголовлювання. Єретиків і жінок, винних у вбивстві своїх чоловіків, спалювали, за зраду четвертували.
Відомі страти
- 23 серпня 1305 — Вільяма Воллеса, провідника і організатора збройної боротьби за незалежність шотландців від Англії, страчено у Лондоні через повішення, випотрошення і четвертування
- 22 червня 1535 — у Тауері обезголовлено єпископа Рочестерського Джона Фішера, який не погодився визнати Акт про супрематію (у 1935 році був канонізований Римо-католицькою церквою)
- 6 липня 1535 — обезголовлено лорд-канцлера і письменника-гуманіста Томаса Мора, який також не погодився визнати Акт про супрематію (у 1935 році був канонізований Римо-католицькою церквою і зарахований до лику святих)
- 19 травня 1536 — за звинуваченням у зраді обезголовлена мечем королева Англії Анна Болейн
- 28 липня 1540 — Томаса Кромвеля, звинуваченого у зраді та єресі, обезголовлено у Тауері
- 13 лютого 1542 — за звинуваченням у подружній зраді обезголовлено Катерину Говард, п'яту дружину короля Генріха VIII
- 12 лютого 1554 — Леді Джейн Грей, «дев'ятиденну королеву», разом з чоловіком обезголовлено у Тауері
- 14 лютого 1554 — у Лондоні здійснено масову страту 45 заколотників — учасників повстання Томаса Ваєтта проти королеви Англії Марії Тюдор
- 21 березня 1556 — Томас Кранмер, перший протестантський архієпископ Кентерберійський, радник англійського короля Генріха VIII, як єретик, спалений на вогнищі
- 8 лютого 1587 — шотландська королева Марія I Стюарт, звинувачена у змові з метою вбивства королеви Єлизавети І, обезголовлена у Великій залі замку Фотерінгей
- 31 січня 1606 — четвертовано Гая Фокса, англійського дворянина-католика, найвідомішого учасника Порохової змови проти англійського та шотландського короля Якова I
- 29 жовтня 1618 — обезголовлено Волтера Релі, англійського державного діяча, авантюриста і поета
- 30 січня 1649 — король Англії Карл І, визнаний зрадником і ворогом вітчизни, обезголовлений в Уайтхолі на ешафоті перед Бенкетинг-гаусом
- 23 травня 1701 — у Лондоні повішено пірата Вільяма Кідда (потім його тіло протягом 23 років висіло у залізній клітці над Темзою як попередження іншим піратам)
- 13 грудня 1945 — у в'язниці міста Гамельн повішено Йозефа Крамера, коменданта концтабору Берґен-Бельзен, звинуваченого у воєнних злочинах Британським воєнним судом
Див. також
Примітки
- Steven Wilf. Law's Imagined Republic: Popular Politics and Criminal Justice in Revolutionary America. — Cambridge University Press, 2010. — С. 139. — .(англ.)
- А. Камю, А. Кестлер. Размышления о смертной казни. — Москва : DirectMEDIA, 2003. — 369 с. — .(рос.)
- The history of judicial hanging in Britain. capitalpunishmentuk.org (англ.) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.(англ.)
- Executions of children, juveniles & teenage girls. capitalpunishmentuk.org (англ.) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.(англ.)
- The abolition of hanging in Britain. capitalpunishmentuk.org (англ.) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.(англ.)
- И.Д. Козочкин. Уголовное право зарубежных стран. Общая и Особенная части: учебник. — Москва : Wolters Kluwer Russia, 2010. — С. 86. — .(рос.)
- United Kingdom. Human Rights. Treaties signed and ratified or having been the subject. conventions.coe.int (англ.) . Council of Europe. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 21 квітня 2013.(англ.)
- Протокол N6 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який стосується скасування смертної кари. zakon1.rada.gov.ua (укр) . Процитовано 21 квітня 2013.
- Протокол N13 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який стосується скасування смертної кари за всіх обставин. zakon1.rada.gov.ua (укр) . Процитовано 21 квітня 2013.
- Богдан Цюпин (18 жовтня 2012). У Великій Британії чимало тих, хто пропонує відновити смертну кару (укр) . Радіо «Свобода». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 21 квітня 2013.
- Mario Canseco (23 серпня 2011). Death Penalty. Most Britons Support Reinstating the Death Penalty for Murder (англ.) . Angus Reid Public Opinion. Архів оригіналу (PDF) за 27 серпня 2013. Процитовано 21 квітня 2013.(англ.)
- Homicide Statistics 2012 (англ) . United Nations Office on Drugs and Crime. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 21 квітня 2013.
- Global Study on Homicide. 2011 (PDF) (англ) . UNODC. Архів (PDF) оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 21 квітня 2013.
- Tim Lambert. A Brief history of the Death Penalty in England. localhistories.org (англ) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 21 квітня 2013.
Джерела та література
- А. Камю, А. Кестлер. Размышления о смертной казни. — Москва : DirectMEDIA, 2003. — 369 с. — .
- Brian P. Block, John Hostettler. Hanging in the Balance: A History of the Abolition of Capital Punishment in Britain. — Waterside Press, 1997. — 288 с. — .
Посилання
- Інтернет-сторінка, присвячена смертній карі у Великій Британії (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sme rtna ka ra u Veli kij Brita niyi zastosovuvalasya z chasu stvorennya derzhavi i do seredini XX stolittya Ostannya strata vidbulasya u Spoluchenomu Korolivstvi v 1964 roci U 2003 roci Velika Britaniya ratifikuvala 13 j protokol Yevropejskoyi konvenciyi z prav lyudini yakij povnistyu zaboronyaye smertnu karu Memorial Postril na svitanku na zgadku pro britanskih soldativ strachenih za rishennyami vijskovo polovih sudiv pid chas Pershoyi svitovoyi vijniIstoriyaV 1688 roci u Velikij Britaniyi nalichuvalosya menshe 50 zlochiniv za skoyennya yakih karali smertnoyu karoyu a do 1776 roku yih kilkist zrosla vzhe majzhe do 200 Krivavij kodeks yakij vikonuvav rol kriminalnogo zakonodavstva Velikoyi Britaniyi na pochatku XIX stolittya buv nadzvichajno zhorstokim i peredbachav smertnu karu za priblizno 220 230 riznih zlochiniv sered takih napriklad buli kradizhka ripi zavdavannya shkodi ribi u stavkah perebuvannya u lisi perevdyagnenim abo zi zbroyeyu Vidomi vipadki koli do strati za kradizhku zasudzhuvali semirichnih ditej Doslidniki vvazhayut sho taka nejmovirna zhorstokist britanskih zakoniv togo chasu bula obumovlena promislovoyu revolyuciyeyu ta urbanizaciyeyu yaki prizveli do zbagachennya odniyeyi chastini naselennya i odnochasnogo zubozhinnya inshoyi Z burhlivim rozvitkom mist poshiryuvalisya zlidni ta zlochinnist yedinim diyevim zasobom borotbi z yakoyu do stvorennya u 1829 roci pershih pidrozdiliv policiyi vvazhalasya smertna kara Publichni strati vvazhalisya cikavim vidovishem i privablyuvali chislennu kilkist glyadachiv Z 1808 roku rozpochavsya trivalij proces reformuvannya Krivavogo kodeksu iniciatorom yakogo vistupiv Generalnij stryapchij Uryadu usih talantiv Postupovo kilkist zlochiniv za yaki karali na smert zmenshuvalasya i v 1861 roci ce vzhe buli lishe vbivstvo zrada navmisnij pidpal dokiv i piratstvo U 1868 roci bulo vidmineno publichni strati a v 1908 mu vstanovleno minimalnij vik u yakomu mogli zasuditi na smert 16 rokiv SkasuvannyaInshim stalo stavlennya do strati u Velikij Britaniyi pislya tragichnih podij Drugoyi svitovoyi vijni U 1948 roci bulo stvoreno specialnu Korolivsku komisiyu z vivchennya pitannya smertnoyi kari i postupovo sistema kriminalnogo zakonodavstva derzhavi pochala zaznavati zmin V 1965 roci bulo prijnyato zakon za yakim na vsij teritoriyi Spoluchenogo Korolivstva okrim Pivnichnoyi Irlandiyi timchasovo na p yat rokiv prizupinyalosya zastosuvannya smertnoyi kari shopravda lishe za vbivstvo V 1969 mu cyu normu bulo zatverdzheno yak postijnu U Pivnichnij Irlandiyi smertnu karu za vbivstvo skasuvali lishe u 1973 roci ale faktichno z 1961 go tut ne bulo stracheno zhodnoyi lyudini Postupovo i za skoyennya inshih zlochiniv vishu miru pokarannya bulo skasovano za pidpal u Korolivskij verfi u 1971 r za shpigunstvo u 1981 r za piratstvo zradu ta zakolot u 1998 r Za pidrahunkami zagalom za period z 1735 po 1964 roki u Velikij Britaniyi bulo stracheno blizko 12 tisyach civilnih osib Ostanni strati Angliya 13 serpnya 1964 Shotlandiya 15 serpnya 1963 Pivnichna Irlandiya 20 grudnya 1961 Uels 6 travnya 1958 27 sichnya 1999 roku Velikoyu Britaniyeyu bulo pidpisano 6 j protokol Yevropejskoyi konvenciyi z prav lyudini yakij vimagaye skasuvannya smertnoyi kari za vinyatkom nayavnosti mozhlivosti derzhavi peredbachiti u svoyemu zakonodavstvi vishu miru pokarannya za diyannya vchineni pid chas vijni abo nevidvorotnoyi zagrozi vijni A z 1 lyutogo 2004 roku zgidno ratifikovanogo 10 zhovtnya 2003 roku 13 go protokolu Yevropejskoyi konvenciyi z prav lyudini u Spoluchenomu Korolivstvi bulo skasovano smertnu karu za vsih obstavin Diskusiyi pro vidnovlennya Yaksho sam fakt pozbavlennya zhittya odniyeyi lyudini inshoyu vvazhati serjoznim zlochinom to ideya togo shob strachuvati kogos prosto nesumisna z pershim Ale krim togo hocha mi usi hochemo shob sistema sudochinstva nikoli ne pomilyalasya shob lyudina yaku zasudili spravdi bula tiyeyi vinnoyu osoboyu dekoli sistema sudochinstva vse zh pomilyayetsya a koli lyudini prisudzhuyut smertnu karu to vipraviti pokarannya nemozhlivo Garriyet Garman lider Lejboristskoyi partiyi Yaksho mi hochemo dosyagti hoch yakogos postupu v civilizuvanni nashogo svitu nam treba shvalyuvati rishennya ne na pidstavi opituvan gromadskoyi dumki a na pidstavi togo sho spracovuye A smertna kara ne spracovuye Pol Flinn deputat Britanskogo parlamentu Zumovleni guchnimi vbivstvami ta sudovimi pomilkami diskusiyi shodo vidnovlennya smertnoyi kari u britanskomu suspilstvi ne pripinyayutsya vid chasu yiyi skasuvannya Za danimi opituvannya provedenogo u 2011 roci 65 britanciv pidtrimuyut vidnovlennya smertnoyi kari za vbivstvo Razom z cim usi providni politichni sili derzhavi vistupayut proti strat argumentuyuchi svoyu poziciyu zokrema tim sho ce daleko ne najdiyevishij sposib borotbi z tyazhkoyu zlochinnistyu Tak za statistikoyu OON u Yevropi bilshist krayin yakoyi skasuvali smertnu karu kilkist vbivstv znachno mensha nizh v Africi ta Americi de strati zdijsnyuyutsya V svoyu chergu Velika Britaniya maye odin iz najnizhchih pokaznikiv rivnya navmisnih ubivstv u Yevropi 1 2 na 100 tis naselennya u 2011 roci Chastina svitu vid zagalnoyi kilkosti vbivstv u sviti 2010 kilkist vbivstv na 100 tis naselennya 2010 Afrika 36 17 4 Amerika 31 15 5 Aziya 27 3 1 Yevropa 5 3 5 Okeaniya 0 3 3 5Metodi stratTradicijnoyu formoyu vikonannya smertnogo viroku u Velikij Britaniyi bulo povishennya U 16 18 stolittyah dlya znati zastosovuvalosya obezgolovlyuvannya Yeretikiv i zhinok vinnih u vbivstvi svoyih cholovikiv spalyuvali za zradu chetvertuvali Vidomi stratiStrata Ledi Dzhejn Grej Strata Mariyi Styuart 23 serpnya 1305 Vilyama Vollesa providnika i organizatora zbrojnoyi borotbi za nezalezhnist shotlandciv vid Angliyi stracheno u Londoni cherez povishennya vipotroshennya i chetvertuvannya 22 chervnya 1535 u Taueri obezgolovleno yepiskopa Rochesterskogo Dzhona Fishera yakij ne pogodivsya viznati Akt pro suprematiyu u 1935 roci buv kanonizovanij Rimo katolickoyu cerkvoyu 6 lipnya 1535 obezgolovleno lord kanclera i pismennika gumanista Tomasa Mora yakij takozh ne pogodivsya viznati Akt pro suprematiyu u 1935 roci buv kanonizovanij Rimo katolickoyu cerkvoyu i zarahovanij do liku svyatih 19 travnya 1536 za zvinuvachennyam u zradi obezgolovlena mechem koroleva Angliyi Anna Bolejn 28 lipnya 1540 Tomasa Kromvelya zvinuvachenogo u zradi ta yeresi obezgolovleno u Taueri 13 lyutogo 1542 za zvinuvachennyam u podruzhnij zradi obezgolovleno Katerinu Govard p yatu druzhinu korolya Genriha VIII 12 lyutogo 1554 Ledi Dzhejn Grej dev yatidennu korolevu razom z cholovikom obezgolovleno u Taueri 14 lyutogo 1554 u Londoni zdijsneno masovu stratu 45 zakolotnikiv uchasnikiv povstannya Tomasa Vayetta proti korolevi Angliyi Mariyi Tyudor 21 bereznya 1556 Tomas Kranmer pershij protestantskij arhiyepiskop Kenterberijskij radnik anglijskogo korolya Genriha VIII yak yeretik spalenij na vognishi 8 lyutogo 1587 shotlandska koroleva Mariya I Styuart zvinuvachena u zmovi z metoyu vbivstva korolevi Yelizaveti I obezgolovlena u Velikij zali zamku Foteringej 31 sichnya 1606 chetvertovano Gaya Foksa anglijskogo dvoryanina katolika najvidomishogo uchasnika Porohovoyi zmovi proti anglijskogo ta shotlandskogo korolya Yakova I 29 zhovtnya 1618 obezgolovleno Voltera Reli anglijskogo derzhavnogo diyacha avantyurista i poeta 30 sichnya 1649 korol Angliyi Karl I viznanij zradnikom i vorogom vitchizni obezgolovlenij v Uajtholi na eshafoti pered Benketing gausom 23 travnya 1701 u Londoni povisheno pirata Vilyama Kidda potim jogo tilo protyagom 23 rokiv visilo u zaliznij klitci nad Temzoyu yak poperedzhennya inshim piratam 13 grudnya 1945 u v yaznici mista Gameln povisheno Jozefa Kramera komendanta konctaboru Bergen Belzen zvinuvachenogo u voyennih zlochinah Britanskim voyennim sudomDiv takozhSmertna karaPrimitkiSteven Wilf Law s Imagined Republic Popular Politics and Criminal Justice in Revolutionary America Cambridge University Press 2010 S 139 ISBN 0521196906 angl A Kamyu A Kestler Razmyshleniya o smertnoj kazni Moskva DirectMEDIA 2003 369 s ISBN 5948654192 ros The history of judicial hanging in Britain capitalpunishmentuk org angl Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2013 angl Executions of children juveniles amp teenage girls capitalpunishmentuk org angl Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2013 angl The abolition of hanging in Britain capitalpunishmentuk org angl Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2013 angl I D Kozochkin Ugolovnoe pravo zarubezhnyh stran Obshaya i Osobennaya chasti uchebnik Moskva Wolters Kluwer Russia 2010 S 86 ISBN 978 5 466 00507 3 ros United Kingdom Human Rights Treaties signed and ratified or having been the subject conventions coe int angl Council of Europe Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 21 kvitnya 2013 angl Protokol N6 do Konvenciyi pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod yakij stosuyetsya skasuvannya smertnoyi kari zakon1 rada gov ua ukr Procitovano 21 kvitnya 2013 Protokol N13 do Konvenciyi pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod yakij stosuyetsya skasuvannya smertnoyi kari za vsih obstavin zakon1 rada gov ua ukr Procitovano 21 kvitnya 2013 Bogdan Cyupin 18 zhovtnya 2012 U Velikij Britaniyi chimalo tih hto proponuye vidnoviti smertnu karu ukr Radio Svoboda Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 21 kvitnya 2013 Mario Canseco 23 serpnya 2011 Death Penalty Most Britons Support Reinstating the Death Penalty for Murder angl Angus Reid Public Opinion Arhiv originalu PDF za 27 serpnya 2013 Procitovano 21 kvitnya 2013 angl Homicide Statistics 2012 angl United Nations Office on Drugs and Crime Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 21 kvitnya 2013 Global Study on Homicide 2011 PDF angl UNODC Arhiv PDF originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 21 kvitnya 2013 Tim Lambert A Brief history of the Death Penalty in England localhistories org angl Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 21 kvitnya 2013 Dzherela ta literaturaA Kamyu A Kestler Razmyshleniya o smertnoj kazni Moskva DirectMEDIA 2003 369 s ISBN 5948654192 Brian P Block John Hostettler Hanging in the Balance A History of the Abolition of Capital Punishment in Britain Waterside Press 1997 288 s ISBN 1872870473 PosilannyaInternet storinka prisvyachena smertnij kari u Velikij Britaniyi angl angl