Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Промислова революція в Англії — події, так чи інакше пов'язані з переходом экономики Англії від аграрно-феодальної до промислово - капіталістичної в період з 1780-х по 1830-40-ті роки.
Аграрний переворот XV—XVl століть (початок Британської аграрної революції) був найважливішою передумовою промислової революції. В результаті нього прискореними темпами розвивалося високотоварне, засноване на фермерстві сільське господарство. Англійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи агротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, . Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому.
Зовнішньо-економічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.
Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту було географічне розташування Великої Британії та природно-економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.
Зовнішньо-економічні умови
Постійний попит в Європі на англійські вироби, викликаний безперервними війнами, забезпечував їм ринок збуту і теж сприяв здійсненню промислового перевороту. Не останню роль в цьому відіграла і політика протекціонізму та меркантилізму, яку проводив англійський уряд.
Важливим фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної промисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів.
Механік Джон Кей у 1733 удосконалив ткацький верстат «летючим човником». Винахідником — ткачем Джеймсом Харгрівсом у 1764 була винайдена механічна прядка «Дженні», на якій можна було працювати з 16—18 веретенами. В останній третині XVIII ст. С. Кромптон створив «мюль-машину» яка базувалася на принципах роботи прядки «Дженні», але виготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона поширилася у виробництві і стала технічною основою механізованого прядіння.
Процеси ткацтва деякий час відставали від механізованого прядіння, але ця невідповідність була ліквідована винаходом механічного ткацького верстата Е. Картрайта у 1785 р. Він заміняв роботу 40 ткачів. Так в англійській промисловості з'явилися перші машини і фабрики. У 60—80-х роках XVIII ст. вони з'явилися в інших галузях промисловості.
Епохальне в історії промисловості значення мали винаходи шотландського механіка Джеймса Ватта, який у 1769 винайшов першу парову машину. У 1782 р. Дж. Ватт удосконалив її, і з цього часу парова машина стала основним джерелом енергії британської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати вугілля як основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для промисловості нові регіони країни. Невдовзі, після відкриття заводу парових машин (неподалік від Бірмінгема), парові машини почали застосовуватися у різних галузях промисловості. У 1820 у Великій Британії працювало 320 парових машин Дж. Ватта, їхня кількість та потужність постійно зростала.
Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості. Виникло машинобудування, основу якого становили винахід і широке застосування токарного верстата та . Зростання промислового виробництва зумовило появу нових досконаліших та швидкісніших транспортних засобів. Наявність парової машини зробила можливим її застосування на залізничному і морському транспорті. У 1812 в Англії пущено пароплав на р. Клайд. У той же час розпочалися експерименти на залізницях. Р. Тревітік збудував декілька моделей парових повозок. Продовжив його пошуки Дж. Стефенсон, який створив самохідну паросилову установку на основі стаціонарної парової машини. Локомотив Стефенсона у 1829 пройшов перші випробування і розвивав швидкість 22 км/год. Згодом цей показник був збільшений до 48 км/год. У 1831 році була збудована перша в Англії та світі залізниця, яка з'єднала Манчестер і Ліверпуль та мала велике господарське значення. Будівництво залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії, створивши стабільні комунікації між різними районами та галузями промисловості.
Промисловий переворот змінив економічну географію Англії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст. Англія перетворилася у «майстерню» світу, виробляючи близько половини світової промислової продукції, і зайняла виняткове становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.
Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна політика держави. До 1840-х років, коли індустріалізація ще не була завершена, в Англії панували високі митні збори на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскільки зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, буржуазія проголосила необмежену свободу торгівлі — так зване фрітрейдерство (від free trade — вільна торгівля). Його суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що завозилися в Англію, і була розрахована на взаємне сприяння, тобто зустрічну відміну чи значне скорочення мита на ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало Англії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву імпортну сировину та продовольство.
Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх до формування соціальної структури індустріального суспільства. становив 45,5 % зайнятого населення. Урбанізація перетворила Велику Британію на країну міст і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах проживало майже 75 % населення.
Сучасні дослідження
Впродовж 20 років дата-аналітики та інші спеціалісти в царині економічної історії з Кембриджського університету під керівництвом Leigh Shaw-Taylor, Amy Erickson та Tony Wrigley збирали, обробляли, систематизували та проаналізували колосальний обсяг економічних, соціальних, демографічних, торгових даних та документів за період 1379–1911 рр.
Великобританія почала індустріалізацію ще в XVII столітті — майже на 100 років раніше за загальноприйяте датування в історичних працях. Дані засвідчили різкий відтік значної кількості селян, зайнятих в агросекторі (з 64% до 42% від загальної кількості між 1600 та 1740 рр.) та збільшення працівників у сфері промисловості (на 50% до майже половини працюючих чоловіків (з 28% до 42% від загальної кількості), а також вибухоподібний ріст мереж великих виробництв (передусім, у транспорті, металообробці та ткацтві). Натомість, під час Промислової революції частка чоловічого населення, зайнятого у будівництві, промисловості та гірничій справі майже не росла.
Історики зазначають, що Великобританія стала на шлях стрімкої індустріалізації на декілька поколінь раніше епохи добре відомих образів парових двигунів XVIII століття. В той же час, середина XIX століття характеризувалась ростом сектору послуг (що схоже скоріше на 1950-ті роки та масштабом та логікою процесів), включно зі спеціалістами з продажів, юристами, вчителями, торговими агентами, а також транспортним персоналом на каналах та залізницях.
Картина розкривається ще детальніше на рівні графств. У Глостерширі, наприклад, ріст текстильної промисловості, виробництва взуття та металургія спричинили збільшення зайнятості з 33% до 48% працездатного чоловічого населення до кінця XVII століття. У Ланкаширі, частка чоловіків у промисловому виробництві зросла з 42% у 1660 році до 61% у 1750 році (при чому кількість зайнятих у текстильній галузі подвоїлась - з 15% до 30%).
Деякі графства швидко пройшли не тільки етап індустріалізації, а встигли відчути і деіндустріалізацію (і це до "Промислової революції" середини XVIII століття!). Наприклад, Норфолк XVII століття був одним з найбільш індустріалізованих місцевостей у всій Англії, з 63% чоловічого населення було задіяно в промисловості станом на 1700 рік. За наступні 50 років їх частка впала до 39%, і частка зайнятих в сільському господарства повернулась з 28% до 51%, що формує більш звичний образ Норфолка у нашому сприйнятті. Індустріалізація поступово продовжила концентруватись ближче до вугільних покладів Півночі.
Див. також
Джерела
- The Industrial Revolution: An Introduction.
- The Growth of Victorian Railways.
- The occupational structure of Britain 1379-1911
- Economies Past map
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Promislova revolyuciya v Angliyi podiyi tak chi inakshe pov yazani z perehodom ekonomiki Angliyi vid agrarno feodalnoyi do promislovo kapitalistichnoyi v period z 1780 h po 1830 40 ti roki Agrarnij perevorot XV XVl stolit pochatok Britanskoyi agrarnoyi revolyuciyi buv najvazhlivishoyu peredumovoyu promislovoyi revolyuciyi V rezultati nogo priskorenimi tempami rozvivalosya visokotovarne zasnovane na fermerstvi silske gospodarstvo Anglijski fermeri intensivno gospodaryuvali polipshuyuchi agrotehniku i agrokulturu Poshirilasya sivozminna sistema Shiroko zastosovuvali parovi plugi mashini drenazhni roboti vikoristovuvali mineralni dobriva Agrarni zrushennya spriyali vivilnennyu velikoyi kilkosti lyudej i stvorili rezerv yedinogo nacionalnogo rinku yakij stimulyuvav rozvitok gospodarstva v cilomu Zovnishno ekonomichni peredumovi promislovogo perevorotu v Angliyi polyagali u bezoglyadnomu pograbuvanni kolonij Na kinec XVIII st Angliya peretvorilasya u najbilshu morsku i kolonialnu derzhavu svitu Velichezni pributki yaki zabezpechuvalisya panuvannyam u svitovij torgivli vikoristannyam nezlichennih bagatstv Pivnichnoyi Ameriki Indiyi ta inshih kolonialnih volodin vkladalisya v anglijsku promislovist Nadzvichajno spriyatlivimi dlya promislovogo perevorotu bulo geografichne roztashuvannya Velikoyi Britaniyi ta prirodno ekonomichni umovi krayini vodni komunikaciyi zruchni gavani veliki pokladi zaliznoyi rudi ta vugillya nayavnist sirovini dlya tekstilnoyi promislovosti Zovnishno ekonomichni umoviPostijnij popit v Yevropi na anglijski virobi viklikanij bezperervnimi vijnami zabezpechuvav yim rinok zbutu i tezh spriyav zdijsnennyu promislovogo perevorotu Ne ostannyu rol v comu vidigrala i politika protekcionizmu ta merkantilizmu yaku provodiv anglijskij uryad Vazhlivim faktorom promislovogo perevorotu buv vihid na yakisno novij tehnichnij riven anglijskoyi bavovnyanoyi promislovosti sho zabezpechuvavsya postupovim vprovadzhennyam u tekstilne virobnictvo novih mashin i mehanizmiv Mehanik Dzhon Kej u 1733 udoskonaliv tkackij verstat letyuchim chovnikom Vinahidnikom tkachem Dzhejmsom Hargrivsom u 1764 bula vinajdena mehanichna pryadka Dzhenni na yakij mozhna bulo pracyuvati z 16 18 veretenami V ostannij tretini XVIII st S Krompton stvoriv myul mashinu yaka bazuvalasya na principah roboti pryadki Dzhenni ale vigotovlyala tonku i micnu bavovnyanu pryazhu Vona poshirilasya u virobnictvi i stala tehnichnoyu osnovoyu mehanizovanogo pryadinnya Procesi tkactva deyakij chas vidstavali vid mehanizovanogo pryadinnya ale cya nevidpovidnist bula likvidovana vinahodom mehanichnogo tkackogo verstata E Kartrajta u 1785 r Vin zaminyav robotu 40 tkachiv Tak v anglijskij promislovosti z yavilisya pershi mashini i fabriki U 60 80 h rokah XVIII st voni z yavilisya v inshih galuzyah promislovosti Epohalne v istoriyi promislovosti znachennya mali vinahodi shotlandskogo mehanika Dzhejmsa Vatta yakij u 1769 vinajshov pershu parovu mashinu U 1782 r Dzh Vatt udoskonaliv yiyi i z cogo chasu parova mashina stala osnovnim dzherelom energiyi britanskoyi tekstilnoyi promislovosti Ce dalo zmogu shiroko vikoristovuvati vugillya yak osnovne palivo likviduvalo zalezhnist vid vodyanogo dviguna vidkrilo dlya promislovosti novi regioni krayini Nevdovzi pislya vidkrittya zavodu parovih mashin nepodalik vid Birmingema parovi mashini pochali zastosovuvatisya u riznih galuzyah promislovosti U 1820 u Velikij Britaniyi pracyuvalo 320 parovih mashin Dzh Vatta yihnya kilkist ta potuzhnist postijno zrostala Zastosuvannya mashin priskorilo rozvitok metalurgiyi vugilnoyi promislovosti Viniklo mashinobuduvannya osnovu yakogo stanovili vinahid i shiroke zastosuvannya tokarnogo verstata ta Zrostannya promislovogo virobnictva zumovilo poyavu novih doskonalishih ta shvidkisnishih transportnih zasobiv Nayavnist parovoyi mashini zrobila mozhlivim yiyi zastosuvannya na zaliznichnomu i morskomu transporti U 1812 v Angliyi pusheno paroplav na r Klajd U toj zhe chas rozpochalisya eksperimenti na zaliznicyah R Trevitik zbuduvav dekilka modelej parovih povozok Prodovzhiv jogo poshuki Dzh Stefenson yakij stvoriv samohidnu parosilovu ustanovku na osnovi stacionarnoyi parovoyi mashini Lokomotiv Stefensona u 1829 projshov pershi viprobuvannya i rozvivav shvidkist 22 km god Zgodom cej pokaznik buv zbilshenij do 48 km god U 1831 roci bula zbudovana persha v Angliyi ta sviti zaliznicya yaka z yednala Manchester i Liverpul ta mala velike gospodarske znachennya Budivnictvo zaliznic viklikalo dokorinni zmini v ekonomici Angliyi stvorivshi stabilni komunikaciyi mizh riznimi rajonami ta galuzyami promislovosti Promislovij perevorot zminiv ekonomichnu geografiyu Angliyi Vinikli novi promislovi rajoni yaki specializuvalisya na virobnictvi okremih vidiv tovariv i produktiv Znachno zrosli obsyagi promislovogo virobnictva Na seredinu XIX st Angliya peretvorilasya u majsternyu svitu viroblyayuchi blizko polovini svitovoyi promislovoyi produkciyi i zajnyala vinyatkove stanovishe v svitovomu gospodarstvi j mizhnarodnij politici Promislovo torgovij gegemoniyi Angliyi spriyala ekonomichna politika derzhavi Do 1840 h rokiv koli industrializaciya she ne bula zavershena v Angliyi panuvali visoki mitni zbori na inozemni tovari Koli zh anglijska promislovist naskilki zmicnila sho perestala boyatisya inozemnoyi konkurenciyi burzhuaziya progolosila neobmezhenu svobodu torgivli tak zvane fritrejderstvo vid free trade vilna torgivlya Jogo sut polyagala v povnomu zvilnenni vid mita majzhe vsih tovariv sho zavozilisya v Angliyu i bula rozrahovana na vzayemne spriyannya tobto zustrichnu vidminu chi znachne skorochennya mita na vviz anglijskih tovariv v inshi krayini Ce zabezpechuvalo Angliyi yak vilnij zbut za kordonom svoyih tovariv tak i deshevu importnu sirovinu ta prodovolstvo Peremoga mashinnogo virobnictva v Angliyi dala poshtovh do formuvannya socialnoyi strukturi industrialnogo suspilstva stanoviv 45 5 zajnyatogo naselennya Urbanizaciya peretvorila Veliku Britaniyu na krayinu mist i fabrichnih poselen Na kinec XIX st u mistah prozhivalo majzhe 75 naselennya Suchasni doslidzhennyaVprodovzh 20 rokiv data analitiki ta inshi specialisti v carini ekonomichnoyi istoriyi z Kembridzhskogo universitetu pid kerivnictvom Leigh Shaw Taylor Amy Erickson ta Tony Wrigley zbirali obroblyali sistematizuvali ta proanalizuvali kolosalnij obsyag ekonomichnih socialnih demografichnih torgovih danih ta dokumentiv za period 1379 1911 rr Velikobritaniya pochala industrializaciyu she v XVII stolitti majzhe na 100 rokiv ranishe za zagalnoprijyate datuvannya v istorichnih pracyah Dani zasvidchili rizkij vidtik znachnoyi kilkosti selyan zajnyatih v agrosektori z 64 do 42 vid zagalnoyi kilkosti mizh 1600 ta 1740 rr ta zbilshennya pracivnikiv u sferi promislovosti na 50 do majzhe polovini pracyuyuchih cholovikiv z 28 do 42 vid zagalnoyi kilkosti a takozh vibuhopodibnij rist merezh velikih virobnictv peredusim u transporti metaloobrobci ta tkactvi Natomist pid chas Promislovoyi revolyuciyi chastka cholovichogo naselennya zajnyatogo u budivnictvi promislovosti ta girnichij spravi majzhe ne rosla Istoriki zaznachayut sho Velikobritaniya stala na shlyah strimkoyi industrializaciyi na dekilka pokolin ranishe epohi dobre vidomih obraziv parovih dviguniv XVIII stolittya V toj zhe chas seredina XIX stolittya harakterizuvalas rostom sektoru poslug sho shozhe skorishe na 1950 ti roki ta masshtabom ta logikoyu procesiv vklyuchno zi specialistami z prodazhiv yuristami vchitelyami torgovimi agentami a takozh transportnim personalom na kanalah ta zaliznicyah Kartina rozkrivayetsya she detalnishe na rivni grafstv U Glostershiri napriklad rist tekstilnoyi promislovosti virobnictva vzuttya ta metalurgiya sprichinili zbilshennya zajnyatosti z 33 do 48 pracezdatnogo cholovichogo naselennya do kincya XVII stolittya U Lankashiri chastka cholovikiv u promislovomu virobnictvi zrosla z 42 u 1660 roci do 61 u 1750 roci pri chomu kilkist zajnyatih u tekstilnij galuzi podvoyilas z 15 do 30 Deyaki grafstva shvidko projshli ne tilki etap industrializaciyi a vstigli vidchuti i deindustrializaciyu i ce do Promislovoyi revolyuciyi seredini XVIII stolittya Napriklad Norfolk XVII stolittya buv odnim z najbilsh industrializovanih miscevostej u vsij Angliyi z 63 cholovichogo naselennya bulo zadiyano v promislovosti stanom na 1700 rik Za nastupni 50 rokiv yih chastka vpala do 39 i chastka zajnyatih v silskomu gospodarstva povernulas z 28 do 51 sho formuye bilsh zvichnij obraz Norfolka u nashomu sprijnyatti Industrializaciya postupovo prodovzhila koncentruvatis blizhche do vugilnih pokladiv Pivnochi Div takozhDruga promislova revolyuciyaDzherelaThe Industrial Revolution An Introduction The Growth of Victorian Railways The occupational structure of Britain 1379 1911 Economies Past map