Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Португальський Мозамбік (порт. Moçambique) або Португальська Східна Африка (порт. África Oriental Portuguesa) — були загальними термінами, якими Мозамбік позначався в історичний період, коли був португальською колонією.
| Мозамбік Moçambique див. список назв | |||||
| колонія та заморська територія, держава Португальської імперії | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн (1808–26) Патріотичний гімн (1826—1911) Гімн статуту «A Portuguesa» (1911–75) Португальська | |||||
 | |||||
| Столиця | [en] (1507—1898), Лоуренсу Маркеш (1898—1975) | ||||
| Мови | португальська | ||||
| Державний устрій | колонія та заморська територія, держава Португальської імперії | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1498 | ||||
| - Ліквідовано | 1975 | ||||
| Площа | |||||
| - 1967 | 784 955 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1967 | 7 300 000 осіб | ||||
| Густота | 9,3 осіб/км² | ||||
| Валюта | мозамбіцький реал (до 1914 року) мозамбіцький ескудо (1914–75) | ||||
Назва
Протягом своєї історії колонія носила такі офіційні найменування:
- 1501—1569: Капітанство Софала (порт. Capitania de Sofala)
- 1570—1676: Капітанство Мозамбік і Софала (порт. Capitania de Moçambique e Sofala)
- 1676—1836: Генерал-капітанство Мозамбік і річок Софали (порт. Capitania-Geral de Moçambique e Rios de Sofala)
- 1836—1891: Провінція Мозамбік (порт. Província de Moçambique)
- 1891—1893: Держава Східна Африка (порт. Estado da África Oriental)
- 1893—1926: Провінція Мозамбік (порт. Província de Moçambique)
- 1926—1951: Колонія Мозамбік (порт. Colónia de Moçambique)
- 1951—1972: Провінція Мозамбік (порт. Província de Moçambique)
- 1972—1975: Держава Мозамбік (порт. Estado de Moçambique)
Історія
Коли португальські моряки експедиції Васко да Гами досягли Мозамбіку 1498 року, на узбережжі вже існували арабські торгові поселення. У 1505 році португальці захопили місто Софала і розпочали колонізацію Мозамбіку, .
Господарське освоєння Мозамбіку португальцями почалося наприкінці XVI ст. Вони побудували форти Сена, Тете, Софала та фортецю Ілля-де-Мозамбік на острові Мозамбік. У 1558 році засновано перший форт Сан-Себастьян, де зупинялися судна, що йдуть в Індію або з Індії, і відправлялися експедиції в середину материка в пошуках золота. До 1572 року територією Португальської Східної Африки управляв віцекороль або губернатор Португальської Індії зі своєї резіденції в Гоа.
У пошуках золота конкістадори освоювали землі вздовж річки Замбезі та поселялися у внутрішніх районах Мономотапи де створювали феодальні володіння — «прази» своєрідні земельні концесії, які надавалися їм у володіння на правах вічного користування королем Португалії. Розміри цих празів досягали 50 тис. км², на яких використовувалася праця рабів. Почала вирощуватися кукурудза і маніока, а також розводитися велика рогата худоба. Тропічні хвороби і непокірність місцевого населення ускладнювали ведення господарства.
Розграбування країни колонізаторами і їх жорстоке поводження з місцевими жителями в 1627—1632 роках призвело до загального повстання, а наприкінці XVII ст. антипортугальський рух очолив вождь племені розві Чангаміре Домбі. Новий верховний правитель Ньякамбіро уклав союз із повстанцями, і їх об'єднані війська вигнали португальців за межі Мономотапи.
Імперія Розві певний період контролювала видобуток золота на копальнях території і успішно відбивала спроби португальців захопити їх, але в 1629 році вождь Мвене Мутапа визнав сюзеренітет Португалії. У результаті численних воєн африканська держава поступово розпалася, а влада вождів Мономотапи утрималася лише у невеликому районі на заході від поселення Тете.
У 1781 році португальці заклали поселення — фортецю Лоренсу-Маркіш (нинішнє м. Мапуту), назване на честь португальського торговця, який ще із середини 1540-х років вів активну торгівлю із вождями місцевих африканських племен. Починаючи з 1810-х років торгівля рабами стала прибутковішою, ніж торгівля слоновою кісткою. У 1850 році работоргівля офіційно була заборонена, але, незважаючи на це, до 1880-х років продовжувалося незаконне вивезення невільників з інших колоній та держав.
У 1852 році португальські володіння були оголошені окремою колонією Мозамбік. До середини XIX ст. система «праз» стала малоприбутковою і не приносила значних прибутків до королівської скарбниці, і хоча ця система з набуттям території статусу окремої колонії була ліквідована, господарства празейруш продовжували існувати до 1890-х років.
Підкорення внутрішніх районів Мозамбіку продовжувалося до початку XX ст., що викликало у племен обурення і супроводжувалося частими антипортугальськими повстаннями. У 1910 році була підкорена остання незалежна держава на узбережжі — султанат Анґоче. Повний контроль над внутрішніми територіями був встановлений лише на початку 1920-х років. Колонією керував генерал-губернатор, якому підпорядковувалися території всіх провінцій. На місцях колоніальна влада опиралася на місцевих вождів, які збирали податки і вербували робочу силу для праці на плантаціях та копальнях.
У 1895—1897 роках була проведена адміністративна реформа: колонію поділили на дистрикти, округи й пости. Також визначалися роздільні зони проживання європейського і неєвропейського населення. У 1895 році в поселенні Лоренсу-Маркіш була побудована залізниця, що з'єднала місто з Преторією. Це спричинило швидке зростання населення. У 1897 олці адміністративним центром колонії стало місто Лоренсу-Маркиш.
11 лютого 1891 року в центральних містах Мозамбіку Маніка та Софала була створена королівська торгова компанія зі стартовим капіталом 40 тис. фунтів стрелінгів, отриманих від фінансистів із Німеччини, Великої Британії та Південної Африки. Концесія була надана на термін у 50 років, протягом яких компанія могла не тільки використовувати природні ресурси і місцеву робочу силу (у тому числі й примусову працю), а й надавати субконцесії. Компанія мала штаб-квартиру в Бейрі, де здійснювала державне управління, а також управляла поштовими відділеннями. Вона також заснувала приватний банк Banco-da-Beira.
Але посягання португальців на території між Мозамбіком і Анголою суперечили інтересам Великої Британії. Після тривалих дискусій між сторонами 11 червня 1891 року було укладено договір, який визначив межі сучасного Мозамбіку. Згідно з договором, уряд Португалії віддав більше половини їхніх територій в оренду англійським і бельгійським компаніям, діяльність яких була зосереджена переважно на будівництві морських портів і залізниць, необхідних для транспортування сільськогосподарської продукції та корисних копалин.
Компанії Мозамбіку, Замбезі та Ньяса побудували залізниці, які зв'язали Мозамбік із сусідніми колоніями Великої Британії. За домовленістю з британським урядом Південної Африки в 1860—1880-х роках чоловіче населення південних районів стали вербувати для роботи на плантаціях цукрової тростини у провінції Наталь та на шахти Трансваалю. Активне використання примусової праці призвело до повстань проти компанії в 1902 і 1917 роках.
Після Першої світової війни, у результаті розподілу німецьких колоній та згідно Версальського договору, у 1919 році до Мозамбіку було приєднано район Кіонгського трикутника. У 1920—1930-х роках у колоніях почався національно-визвольний рух проти колонізаторів. Були створені антипортугальські організації «Африканська ліга» та «Асоціація племен Мозамбіку». У 1926 році, після встановлення в Португалії військової диктатури Антоніу Салазара та в період світової економічної кризи (1929—1933), посилилася експлуатація робітників на плантаціях, будівництві залізничних та шосейних доріг, а також була впроваджена нова система оподаткування. Відмова корінного населення каралася каторжними роботами. Примусові роботи були пов'язані з культивуванням бавовни, і покарання «поїздкою на північ» здійснювалося в разі допущеного робітником браку на виробництві або за запізнення на роботу. Через розширення бавовняних плантацій посівні площі скорочувалися. що викликало в колонії часті спалахи голоду.
На початку 1940-х років порушення обіцяного забезпечення законності і порядку в торгових компаніях для португальського уряду стали збитковими. Через неефективність компаній у 1942 році договір не було продовжено, і 18 липня 1942 року територія Маніки та Софали була передана португальській колоніальній владі, а Мозамбіцька компанія продовжила працювати в сільському та комерційному секторах.
Під час Другої світової війни переважно велася активна торгівля колоніальними товарами з країнами антигітлерівської коаліції, але водночас підтримувалися торговельні зв'язки з Німеччиною. У 1949 та в 1951 роках вибухнули страйки столичних докерів та повстання залізничників у Тете. У 1951 році Португалія оголосила Мозамбік своєю «заморською провінцією».
20 жовтня 1961 року Мозамбіцька торгова компанія стала приватним підприємством, яке пізніше перетворилося в холдинг. 6 вересня 1972 року компанія повністю припинила свою діяльність.
На початку 1960-х років за межами країни були створені антиколоніальні політичні групи «Африканський національний союз Мозамбіку» та «Національно-демократичний союз», які в 1962 році об'єдналися у Фронт визволення Мозамбіку (ФРЕЛІМО) на чолі з Едуардо Мондлане. У 1963 році внутрішні конфлікти серед різних етнічних груп населення ледь не привели до розколу об'єднання. В організації залишилися прибічники Мондлане, які були підтримані «Організацією африканської єдності», визнаною як основна партія Мозамбіку. 25 вересня 1964 року партія ініціювала загальну збройну боротьбу проти португальської колоніальної влади. Підтримуючи тісний зв'язок із повстанськими групами Анголи (МПЛА) та Гвінеї-Бісау (ПАІГК) та спираючись на бази в Танзанії та на підтримку СРСР і Китаю, ФРЕЛІМО вів активні бойові дії в північних регіонах країни та проводив на підконтрольній території партійні з'їзди.
На кінець 1967 року визвольна армія, яка налічувала на той час понад 8 тис. чол., перейшла від диверсій до захоплення адміністративних центрів та звільнення цілих районів. Незважаючи на те, що португальська армія налічувала 30 тис. чол. та користувалася економічною та військовою підтримкою британських колонізаторів Південної Родезії, визвольній армії вдалося звільнити бл. 200 тис. км². 3 лютого 1969 року в результаті терористичного акту Едуардо Мондлане було вбито. У 1970 році новим лідером ФРЕЛІМО було обрано Самору Машела.
У липні 1972 року держава отримала статус «штату», залишаючись при цьому в повній економічній залежності від Португалії. У квітні 1974 року група армійських офіцерів, які втратили віру в перемогу в колоніях, здійснила в Португалії військовий переворот, відомий як Революція гвоздик, після чого почався діалог з африканськими повстанцями. Новий португальський уряд узяв курс на відмову від політики колоніалізму, і після переговорів 7 вересня 1974 року у Лусаці (Замбія) між керівництвом ФРЕЛІМО та Португалією досягнуто домовленість про надання Мозамбіку незалежності. Було створено перехідний уряд, до якого увійшли представники ФРЕЛІМО та португальського уряду на чолі з Ж. Чіссано. 25 червня 1975 року проголошено Народну Республіку Мозамбік.
Географія
Велика частина прибережної зони колонії була розташована в низовині. Малися піщані дюни і болота. У прибережних водах росли коралові рифи. У внутрішніх районах були розташовані гірські масиви та плоскогір'я. Цілий рік спекотно. Сезон дощів тривав з листопада по березень, у квітні-серпні сухо.
Економіка
У колонії було розташовано кілька дрібних портів, а головний порт колонії, столиця — Лоуренсу Маркіш — була пов'язана залізницею з Трансваалем. Головним постачальником золота було місто Бейра. Воно пов'язане залізницею з Інямбане, Шинде, Келімане, Бо та провінцією Мозамбік. Крім того, багато великих річок і озеро Ньяса були шляхами сполучення. З Європи (Португальська колоніальна імперія, Німецька імперія та Британська імперія) в Португальський Мозамбік ходили пароплави.
За сприяння майора Фрейре де Андраде колонія добилася великих успіхів у розвитку. У 1892 році його статок оцінювався в 4951 реал, у 1901-му — 21 542. Завдяки йому в 1892—1899 роках столиця колонії була розширена в 10 разів.
Внутрішня торгівля здійснювалася тубільцями. На узбережжях колонізатори будували англійські будинки. У Португальському Мозамбіку використовувався державний лад Британської Східної Африки, який був створений на основі королівського указу. Все ж колонія залишалася нерозвиненою через брак коштів.
Територія Португальської Східної Африки була багата корисними копалинами. У великих кількостях вироблявся цукор. У безмежних лісах росли дерева цінних порід.
Адміністративний поділ
Територія Португальської Східної Африки ділилася на такі провінції: Мозамбік, Замбезі, Тете, Іньямбане, Лоуренсу-Маркіш та військовий округ Газа. Кожною провінцією керував губернатор, резиденція генерал-губернатора була в Лоуренсу Маркіш.
Суспільство
Корінним населенням колонії була група народів банту, чисельністю 3 000 000 осіб. Число білих жителів у колонії становило всього кілька тисяч.
Територія колонія була поділена на 7 судових округів, на чолі яких стояли 3 судді. Кожне місто мало свою єпархію, які, в свою чергу, підпорядковувалися [pt], розташованому в Гоа.
Судовий контроль здійснювався колоніальними військами та річковою поліцією. Митниці підпорядковувалися уряду. Лише у великих містах були початкові школи.
Примітки
- Cruz, João José de Sousa O Enigma de uma colónia virtual — África Oriental Portuguesa (vulgo Moçambique). Revista Militar (порт.). Revistamilitar.pt. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 23 червня 2013.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=() - «Provinces of Mozambique»(англ.)
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 22 серпня 2014.
- John Donnelly Fage, A. D. Roberts, Roland Anthony Oliver. The Cambridge history of Africa. Edition: Cambridge University Press, 1986, ISBN 0-521-22505-1, ISBN 978-0-521-22505-2(англ.)
- Allen Isaacman and Barbara Isaacman, Mozambique: From Colonialism to Revolution, 1900—1982. 1983, Boulder, Colorado, USA., Westview. p.36.(англ.)
- Decreto reorganisando a administração da provincia de Moçambique, que passa a denominar-se Estado da Africa Oriental, dividido em duas provincias, uma de Moçambique e outra de Lourenço Marques(порт.)
- Arming Slaves: From classical times to the modern age. Yale University Press, 2006 (англ.)
- Christopher Leslie Brown, Philip D. Morgan, Gilder Lehrman: Center for the Study of Slavery, Resistance, and Abolition. Yale University Press, 2006, .(англ.)
- Allen Isaacman and Barbara Isaacman, Mozambique: From Colonialism to Revolution, 1900—1982. 1983, Boulder, Colorado, USA., Westview(англ.)
- «Portuguese East Africa» in the Catholic Encyclopedia (1913) (англ.)
Література
- Alden C. Mozambique and Construction of the New African State: From Negotiations to Nation Building. Hampshire, 2001(англ.)
- Cabrita J. Mozambique The Tortuous Road to Democracy. Basingstoke, Palgrave, 2001(англ.)
- The World of Learning 2003, 53 Edition. L.-N.Y.: Europa Publications, 2002(англ.)
- Africa South of the Sahara. 2004. L.-N.Y.: Europa Publications, 2003(англ.)
- African Development Indicators 2003. The World Bank. Washington, 2003(англ.)
Посилання
- «Portuguese East Africa» in the Catholic Encyclopedia (1913) (англ.)
 | Це незавершена стаття про Португалію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Мозамбік. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Portugalskij Mozambik port Mocambique abo Portugalska Shidna Afrika port Africa Oriental Portuguesa buli zagalnimi terminami yakimi Mozambik poznachavsya v istorichnij period koli buv portugalskoyu koloniyeyu Mozambik Mocambique div spisok nazv koloniya ta zamorska teritoriya derzhava Portugalskoyi imperiyi 1498 1975 Prapor Gerbi portugalskih kolonij Gimn 1808 26 Patriotichnij gimn source source track track track 1826 1911 Gimn statutu source source track track track track track A Portuguesa 1911 75 Portugalska source source track track track track track track track track track track track track track track track track track Portugalskoyi Shidnoyi Afrika istorichni kordoni na karti Stolicya en 1507 1898 Lourensu Markesh 1898 1975 Movi portugalska Derzhavnij ustrij koloniya ta zamorska teritoriya derzhava Portugalskoyi imperiyi Istoriya Zasnovano 1498 Likvidovano 1975 Plosha 1967 784 955 km2 Naselennya 1967 7 300 000 osib Gustota 9 3 osib km Valyuta mozambickij real do 1914 roku mozambickij eskudo 1914 75 NazvaProtyagom svoyeyi istoriyi koloniya nosila taki oficijni najmenuvannya 1501 1569 Kapitanstvo Sofala port Capitania de Sofala 1570 1676 Kapitanstvo Mozambik i Sofala port Capitania de Mocambique e Sofala 1676 1836 General kapitanstvo Mozambik i richok Sofali port Capitania Geral de Mocambique e Rios de Sofala 1836 1891 Provinciya Mozambik port Provincia de Mocambique 1891 1893 Derzhava Shidna Afrika port Estado da Africa Oriental 1893 1926 Provinciya Mozambik port Provincia de Mocambique 1926 1951 Koloniya Mozambik port Colonia de Mocambique 1951 1972 Provinciya Mozambik port Provincia de Mocambique 1972 1975 Derzhava Mozambik port Estado de Mocambique IstoriyaSofala v 1683 roci Ostriv Mozambik nevelikij koralovij ostriv u girli zatoki Mossuril na uzberezhzhi Nakala na pivnochi krayini yakij vpershe doslidzhuvavsya yevropejcyami naprikinci XV stolittya Lourensu Markish v 1905 roci Koli portugalski moryaki ekspediciyi Vasko da Gami dosyagli Mozambiku 1498 roku na uzberezhzhi vzhe isnuvali arabski torgovi poselennya U 1505 roci portugalci zahopili misto Sofala i rozpochali kolonizaciyu Mozambiku Gospodarske osvoyennya Mozambiku portugalcyami pochalosya naprikinci XVI st Voni pobuduvali forti Sena Tete Sofala ta fortecyu Illya de Mozambik na ostrovi Mozambik U 1558 roci zasnovano pershij fort San Sebastyan de zupinyalisya sudna sho jdut v Indiyu abo z Indiyi i vidpravlyalisya ekspediciyi v seredinu materika v poshukah zolota Do 1572 roku teritoriyeyu Portugalskoyi Shidnoyi Afriki upravlyav vicekorol abo gubernator Portugalskoyi Indiyi zi svoyeyi rezidenciyi v Goa U poshukah zolota konkistadori osvoyuvali zemli vzdovzh richki Zambezi ta poselyalisya u vnutrishnih rajonah Monomotapi de stvoryuvali feodalni volodinnya prazi svoyeridni zemelni koncesiyi yaki nadavalisya yim u volodinnya na pravah vichnogo koristuvannya korolem Portugaliyi Rozmiri cih praziv dosyagali 50 tis km na yakih vikoristovuvalasya pracya rabiv Pochala viroshuvatisya kukurudza i manioka a takozh rozvoditisya velika rogata hudoba Tropichni hvorobi i nepokirnist miscevogo naselennya uskladnyuvali vedennya gospodarstva Rozgrabuvannya krayini kolonizatorami i yih zhorstoke povodzhennya z miscevimi zhitelyami v 1627 1632 rokah prizvelo do zagalnogo povstannya a naprikinci XVII st antiportugalskij ruh ocholiv vozhd plemeni rozvi Changamire Dombi Novij verhovnij pravitel Nyakambiro uklav soyuz iz povstancyami i yih ob yednani vijska vignali portugalciv za mezhi Monomotapi Imperiya Rozvi pevnij period kontrolyuvala vidobutok zolota na kopalnyah teritoriyi i uspishno vidbivala sprobi portugalciv zahopiti yih ale v 1629 roci vozhd Mvene Mutapa viznav syuzerenitet Portugaliyi U rezultati chislennih voyen afrikanska derzhava postupovo rozpalasya a vlada vozhdiv Monomotapi utrimalasya lishe u nevelikomu rajoni na zahodi vid poselennya Tete U 1781 roci portugalci zaklali poselennya fortecyu Lorensu Markish ninishnye m Maputu nazvane na chest portugalskogo torgovcya yakij she iz seredini 1540 h rokiv viv aktivnu torgivlyu iz vozhdyami miscevih afrikanskih plemen Pochinayuchi z 1810 h rokiv torgivlya rabami stala pributkovishoyu nizh torgivlya slonovoyu kistkoyu U 1850 roci rabotorgivlya oficijno bula zaboronena ale nezvazhayuchi na ce do 1880 h rokiv prodovzhuvalosya nezakonne vivezennya nevilnikiv z inshih kolonij ta derzhav U 1852 roci portugalski volodinnya buli ogolosheni okremoyu koloniyeyu Mozambik Do seredini XIX st sistema praz stala malopributkovoyu i ne prinosila znachnih pributkiv do korolivskoyi skarbnici i hocha cya sistema z nabuttyam teritoriyi statusu okremoyi koloniyi bula likvidovana gospodarstva prazejrush prodovzhuvali isnuvati do 1890 h rokiv Pidkorennya vnutrishnih rajoniv Mozambiku prodovzhuvalosya do pochatku XX st sho viklikalo u plemen oburennya i suprovodzhuvalosya chastimi antiportugalskimi povstannyami U 1910 roci bula pidkorena ostannya nezalezhna derzhava na uzberezhzhi sultanat Angoche Povnij kontrol nad vnutrishnimi teritoriyami buv vstanovlenij lishe na pochatku 1920 h rokiv Koloniyeyu keruvav general gubernator yakomu pidporyadkovuvalisya teritoriyi vsih provincij Na miscyah kolonialna vlada opiralasya na miscevih vozhdiv yaki zbirali podatki i verbuvali robochu silu dlya praci na plantaciyah ta kopalnyah U 1895 1897 rokah bula provedena administrativna reforma koloniyu podilili na distrikti okrugi j posti Takozh viznachalisya rozdilni zoni prozhivannya yevropejskogo i neyevropejskogo naselennya U 1895 roci v poselenni Lorensu Markish bula pobudovana zaliznicya sho z yednala misto z Pretoriyeyu Ce sprichinilo shvidke zrostannya naselennya U 1897 olci administrativnim centrom koloniyi stalo misto Lorensu Markish 11 lyutogo 1891 roku v centralnih mistah Mozambiku Manika ta Sofala bula stvorena korolivska torgova kompaniya zi startovim kapitalom 40 tis funtiv strelingiv otrimanih vid finansistiv iz Nimechchini Velikoyi Britaniyi ta Pivdennoyi Afriki Koncesiya bula nadana na termin u 50 rokiv protyagom yakih kompaniya mogla ne tilki vikoristovuvati prirodni resursi i miscevu robochu silu u tomu chisli j primusovu pracyu a j nadavati subkoncesiyi Kompaniya mala shtab kvartiru v Bejri de zdijsnyuvala derzhavne upravlinnya a takozh upravlyala poshtovimi viddilennyami Vona takozh zasnuvala privatnij bank Banco da Beira Ale posyagannya portugalciv na teritoriyi mizh Mozambikom i Angoloyu superechili interesam Velikoyi Britaniyi Pislya trivalih diskusij mizh storonami 11 chervnya 1891 roku bulo ukladeno dogovir yakij viznachiv mezhi suchasnogo Mozambiku Zgidno z dogovorom uryad Portugaliyi viddav bilshe polovini yihnih teritorij v orendu anglijskim i belgijskim kompaniyam diyalnist yakih bula zoseredzhena perevazhno na budivnictvi morskih portiv i zaliznic neobhidnih dlya transportuvannya silskogospodarskoyi produkciyi ta korisnih kopalin Kompaniyi Mozambiku Zambezi ta Nyasa pobuduvali zaliznici yaki zv yazali Mozambik iz susidnimi koloniyami Velikoyi Britaniyi Za domovlenistyu z britanskim uryadom Pivdennoyi Afriki v 1860 1880 h rokah choloviche naselennya pivdennih rajoniv stali verbuvati dlya roboti na plantaciyah cukrovoyi trostini u provinciyi Natal ta na shahti Transvaalyu Aktivne vikoristannya primusovoyi praci prizvelo do povstan proti kompaniyi v 1902 i 1917 rokah Pislya Pershoyi svitovoyi vijni u rezultati rozpodilu nimeckih kolonij ta zgidno Versalskogo dogovoru u 1919 roci do Mozambiku bulo priyednano rajon Kiongskogo trikutnika U 1920 1930 h rokah u koloniyah pochavsya nacionalno vizvolnij ruh proti kolonizatoriv Buli stvoreni antiportugalski organizaciyi Afrikanska liga ta Asociaciya plemen Mozambiku U 1926 roci pislya vstanovlennya v Portugaliyi vijskovoyi diktaturi Antoniu Salazara ta v period svitovoyi ekonomichnoyi krizi 1929 1933 posililasya ekspluataciya robitnikiv na plantaciyah budivnictvi zaliznichnih ta shosejnih dorig a takozh bula vprovadzhena nova sistema opodatkuvannya Vidmova korinnogo naselennya karalasya katorzhnimi robotami Primusovi roboti buli pov yazani z kultivuvannyam bavovni i pokarannya poyizdkoyu na pivnich zdijsnyuvalosya v razi dopushenogo robitnikom braku na virobnictvi abo za zapiznennya na robotu Cherez rozshirennya bavovnyanih plantacij posivni ploshi skorochuvalisya sho viklikalo v koloniyi chasti spalahi golodu Na pochatku 1940 h rokiv porushennya obicyanogo zabezpechennya zakonnosti i poryadku v torgovih kompaniyah dlya portugalskogo uryadu stali zbitkovimi Cherez neefektivnist kompanij u 1942 roci dogovir ne bulo prodovzheno i 18 lipnya 1942 roku teritoriya Maniki ta Sofali bula peredana portugalskij kolonialnij vladi a Mozambicka kompaniya prodovzhila pracyuvati v silskomu ta komercijnomu sektorah Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni perevazhno velasya aktivna torgivlya kolonialnimi tovarami z krayinami antigitlerivskoyi koaliciyi ale vodnochas pidtrimuvalisya torgovelni zv yazki z Nimechchinoyu U 1949 ta v 1951 rokah vibuhnuli strajki stolichnih dokeriv ta povstannya zaliznichnikiv u Tete U 1951 roci Portugaliya ogolosila Mozambik svoyeyu zamorskoyu provinciyeyu 20 zhovtnya 1961 roku Mozambicka torgova kompaniya stala privatnim pidpriyemstvom yake piznishe peretvorilosya v holding 6 veresnya 1972 roku kompaniya povnistyu pripinila svoyu diyalnist Na pochatku 1960 h rokiv za mezhami krayini buli stvoreni antikolonialni politichni grupi Afrikanskij nacionalnij soyuz Mozambiku ta Nacionalno demokratichnij soyuz yaki v 1962 roci ob yednalisya u Front vizvolennya Mozambiku FRELIMO na choli z Eduardo Mondlane U 1963 roci vnutrishni konflikti sered riznih etnichnih grup naselennya led ne priveli do rozkolu ob yednannya V organizaciyi zalishilisya pribichniki Mondlane yaki buli pidtrimani Organizaciyeyu afrikanskoyi yednosti viznanoyu yak osnovna partiya Mozambiku 25 veresnya 1964 roku partiya iniciyuvala zagalnu zbrojnu borotbu proti portugalskoyi kolonialnoyi vladi Pidtrimuyuchi tisnij zv yazok iz povstanskimi grupami Angoli MPLA ta Gvineyi Bisau PAIGK ta spirayuchis na bazi v Tanzaniyi ta na pidtrimku SRSR i Kitayu FRELIMO viv aktivni bojovi diyi v pivnichnih regionah krayini ta provodiv na pidkontrolnij teritoriyi partijni z yizdi Na kinec 1967 roku vizvolna armiya yaka nalichuvala na toj chas ponad 8 tis chol perejshla vid diversij do zahoplennya administrativnih centriv ta zvilnennya cilih rajoniv Nezvazhayuchi na te sho portugalska armiya nalichuvala 30 tis chol ta koristuvalasya ekonomichnoyu ta vijskovoyu pidtrimkoyu britanskih kolonizatoriv Pivdennoyi Rodeziyi vizvolnij armiyi vdalosya zvilniti bl 200 tis km 3 lyutogo 1969 roku v rezultati teroristichnogo aktu Eduardo Mondlane bulo vbito U 1970 roci novim liderom FRELIMO bulo obrano Samoru Mashela U lipni 1972 roku derzhava otrimala status shtatu zalishayuchis pri comu v povnij ekonomichnij zalezhnosti vid Portugaliyi U kvitni 1974 roku grupa armijskih oficeriv yaki vtratili viru v peremogu v koloniyah zdijsnila v Portugaliyi vijskovij perevorot vidomij yak Revolyuciya gvozdik pislya chogo pochavsya dialog z afrikanskimi povstancyami Novij portugalskij uryad uzyav kurs na vidmovu vid politiki kolonializmu i pislya peregovoriv 7 veresnya 1974 roku u Lusaci Zambiya mizh kerivnictvom FRELIMO ta Portugaliyeyu dosyagnuto domovlenist pro nadannya Mozambiku nezalezhnosti Bulo stvoreno perehidnij uryad do yakogo uvijshli predstavniki FRELIMO ta portugalskogo uryadu na choli z Zh Chissano 25 chervnya 1975 roku progolosheno Narodnu Respubliku Mozambik GeografiyaVelika chastina priberezhnoyi zoni koloniyi bula roztashovana v nizovini Malisya pishani dyuni i bolota U priberezhnih vodah rosli koralovi rifi U vnutrishnih rajonah buli roztashovani girski masivi ta ploskogir ya Cilij rik spekotno Sezon doshiv trivav z listopada po berezen u kvitni serpni suho EkonomikaU koloniyi bulo roztashovano kilka dribnih portiv a golovnij port koloniyi stolicya Lourensu Markish bula pov yazana zalizniceyu z Transvaalem Golovnim postachalnikom zolota bulo misto Bejra Vono pov yazane zalizniceyu z Inyambane Shinde Kelimane Bo ta provinciyeyu Mozambik Krim togo bagato velikih richok i ozero Nyasa buli shlyahami spoluchennya Z Yevropi Portugalska kolonialna imperiya Nimecka imperiya ta Britanska imperiya v Portugalskij Mozambik hodili paroplavi Za spriyannya majora Frejre de Andrade koloniya dobilasya velikih uspihiv u rozvitku U 1892 roci jogo statok ocinyuvavsya v 4951 real u 1901 mu 21 542 Zavdyaki jomu v 1892 1899 rokah stolicya koloniyi bula rozshirena v 10 raziv Vnutrishnya torgivlya zdijsnyuvalasya tubilcyami Na uzberezhzhyah kolonizatori buduvali anglijski budinki U Portugalskomu Mozambiku vikoristovuvavsya derzhavnij lad Britanskoyi Shidnoyi Afriki yakij buv stvorenij na osnovi korolivskogo ukazu Vse zh koloniya zalishalasya nerozvinenoyu cherez brak koshtiv Teritoriya Portugalskoyi Shidnoyi Afriki bula bagata korisnimi kopalinami U velikih kilkostyah viroblyavsya cukor U bezmezhnih lisah rosli dereva cinnih porid Administrativnij podilTeritoriya Portugalskoyi Shidnoyi Afriki dililasya na taki provinciyi Mozambik Zambezi Tete Inyambane Lourensu Markish ta vijskovij okrug Gaza Kozhnoyu provinciyeyu keruvav gubernator rezidenciya general gubernatora bula v Lourensu Markish SuspilstvoKorinnim naselennyam koloniyi bula grupa narodiv bantu chiselnistyu 3 000 000 osib Chislo bilih zhiteliv u koloniyi stanovilo vsogo kilka tisyach Teritoriya koloniya bula podilena na 7 sudovih okrugiv na choli yakih stoyali 3 suddi Kozhne misto malo svoyu yeparhiyu yaki v svoyu chergu pidporyadkovuvalisya pt roztashovanomu v Goa Sudovij kontrol zdijsnyuvavsya kolonialnimi vijskami ta richkovoyu policiyeyu Mitnici pidporyadkovuvalisya uryadu Lishe u velikih mistah buli pochatkovi shkoli PrimitkiCruz Joao Jose de Sousa O Enigma de uma colonia virtual Africa Oriental Portuguesa vulgo Mocambique Revista Militar port Revistamilitar pt Arhiv originalu za 5 lyutogo 2013 Procitovano 23 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Provinces of Mozambique angl Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2011 Procitovano 22 serpnya 2014 John Donnelly Fage A D Roberts Roland Anthony Oliver The Cambridge history of Africa Edition Cambridge University Press 1986 ISBN 0 521 22505 1 ISBN 978 0 521 22505 2 angl Allen Isaacman and Barbara Isaacman Mozambique From Colonialism to Revolution 1900 1982 1983 Boulder Colorado USA Westview p 36 angl Decreto reorganisando a administracao da provincia de Mocambique que passa a denominar se Estado da Africa Oriental dividido em duas provincias uma de Mocambique e outra de Lourenco Marques port Arming Slaves From classical times to the modern age Yale University Press 2006 ISBN 0 300 10900 8 angl Christopher Leslie Brown Philip D Morgan Gilder Lehrman Center for the Study of Slavery Resistance and Abolition Yale University Press 2006 ISBN 978 0 300 10900 9 angl Allen Isaacman and Barbara Isaacman Mozambique From Colonialism to Revolution 1900 1982 1983 Boulder Colorado USA Westview angl Portuguese East Africa in the Catholic Encyclopedia 1913 angl LiteraturaAlden C Mozambique and Construction of the New African State From Negotiations to Nation Building Hampshire 2001 angl Cabrita J Mozambique The Tortuous Road to Democracy Basingstoke Palgrave 2001 angl The World of Learning 2003 53 Edition L N Y Europa Publications 2002 angl Africa South of the Sahara 2004 L N Y Europa Publications 2003 angl African Development Indicators 2003 The World Bank Washington 2003 angl Posilannya Portuguese East Africa in the Catholic Encyclopedia 1913 angl Ce nezavershena stattya pro Portugaliyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Mozambik Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi