Анґоче — султанат в Східній Африці, що утворився після занепаду Кілви. Тривалий час боровся проти португальців. У XIX ст. досяг найбільшого піднесення. З 1860-х років успішно воював проти Португалії, але був підкорений 1910 року.
Анґоче | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Мови | арабська суахілі | |||
Релігії | іслам | |||
Форма правління | монархія | |||
султан | Шоса | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1485 | |||
- Ліквідовано | 1910 | |||
Історія
Поселення Анґоче було засновано наприкінці XV ст. за часів султанату Кілва, яке доволі швидко стало одним з важливих центрів торгівлі золотом й слоновою кісткою. До середини XVI ст. перетворилося на жваве місто. З послабленням у 1470-х років Кілви здобуває незалежність. Тут шейх або вождь Шоса утворює власну державу, приймає титул султана та підкорює навколишні острови. За іншою версією засновником став нащадок аль-Гасана ібн Сулейман, узурпатора в Кілві.
Невеличка територія зберігається з огляду на панування Португалії в Східній Африці. У 1511 році вдалося відбити спробу португальців захопити Анґоче. Втім внутрішня боротьба за владу у 1580-х роках призвело до того, що Португалія встановила зверхність над султанатом. У XVII ст. починається занепад викликаний переміщенням торгівельних шляхів до Келімане, чому сприяли португальці. В результаті послаблюється влада самих султанів. Населення міст скорочується до 1500 осіб.
З 1720-х років веде запеклі війни з племенами макуа, номінально васальними від держави Мараві. В результаті столиця зазнає руйнувань. До 1752 року її переносять з острова на узбережжя.
Зростаючий попит на рабів з початку XIX ст. став причиною відродження держави та подальшого наступу султанату вглиб материка, де вони султани намагалися встановити контроль над караванними шляхами та створювати власні факторії з работоргівлі. У 1847 році португальці змусили султана Гасані Усуфу заборонити работоргівлю, але це рішення не виконувалося. У відповідь англо-португальський флот спробував захопити Анґоче, проте марно. Протягом 1840—1850-х років вдалося підкорити племена марревоні (група народу ломве).
1860 року почалася війна з родом да Сілва, що контролював празоси (маєтності) Маґанья де Коста й Кізунго, що були головними торгівельними суперниками. Після початкових успіхів, султанське військо зазнало поразки. У 1861 році султанат втратив острів Катамойо. У 1865 році новий султан Муса Мухаммад Сагіб Кванто відвоював острів.
У 1870—1876 роках велася війна проти клану імпамела, де зрештою було посаджено васального мвену (вождя), але це створило нове місце напруження з португальцями. Разом з тим султанату вдалося встановити владу над караванним шляхом у верхній течії річки Шире, забезпечивши пряму торгівлю з Мараві та Яо. Султан муса активно сприяв поширенню ісламу серед підвладних та сусідніх племен, що здійснювали його мваліми. Для цього також було підтримало суфійський орден Ріфайя.
Після смерті султана Муси 1877 році почалася боротьба за владу між 7 його родичами, в якій перемогу 1890 року здобув небіж Муси — Умар ібн Накого Фаралахі (відомий як Магамуева і Фарелей). Ця боротьба послабила державу. З 1891 року деякі шейхи і мвени визнали владу португальців. У відповідь у 1895—1897 роках допомагав мвенам макуа біля о. Мозамбік протистояти португальським загонам.
Протягом 1902—1903 років вдалося відновити владу над колишніми васальними вождіствами. Але невдовзі втратив Катамойо і Бойлу, після чого зберігав мир до 1906 року. У 1910 році внаслідок потужної військової кампанії Португалії султан Умар зазнав поразки (його вислали до Португальської Гвінеї), а султанат було приєднано до Португальської Східної Африки.
Територія
Охоплювала значну територію сучасної провінції Нампула Мозамбіку.
Устрій
На чолі стояв султан, який часто також мав титул інгапахо, що був традиційний для кланів Намулі. Йому належала вища політична, військова й судова влада. Спирався на раду шейхів та старійшин. Спадкоємство здійснювалося по материнській лінії. В подальшому султани також стали носити титул верховного мвени, контролюючи васальні вождівства в середині континенту.
Військо
Основу становили залоги, що обороняли ключові міста на узбережжі. Згодом сформано найманців, який у середині XIX ст. озброїв вояків рушницями та гарматами.
Економіка
З огляду на розташування головним джерелом прибутків була торгівля та риболовля. В перший період існування султанату торгували золотом, слоновою кісткою, рибою та харчами, які купували у внутрішніх районах. У XVII ст. починається занепад, але торгівля слоновою кісткою зберігається.
З 1820-х років основу становила торгівля рабами, слоновою кісткою та каучуком. Торгівельні шляхи спрямовували до держав Мараві, Бемба, Казембе і Луба. Важливими торгівельними центрами були порти Анґоче, Сангедж і Мома, значення яких ще більше зросло після початку встановлення заборон на работоргівлю з 1810-х років. Після заборони Португалією торгівлі рабами у 1836 і 1842 роках багато работоргівців з о. Мозамбік і Келімане перебралися сюди. Рабів вивозили до Бразилії, Куби та на острів Маврикій, а згодом також на Коморські острови, Мадагаскар і Реюньйон.
Джерела
- A.J. de Mello , Entre os macuas de Angoche: Historiando Moçambique, Lisbon, Prelo, 1970: 181, 191-192
- Henriksen, Thomas H. (1978). Mozambique: a history. Collings. p. 86. .
- Syed, Muzaffar Husain; Akhtar, Syed Saud; Usmani, B. D. (2011-09-14). Concise History of Islam. Vij Books India Pvt Ltd. p. 162. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Angoche sultanat v Shidnij Africi sho utvorivsya pislya zanepadu Kilvi Trivalij chas borovsya proti portugalciv U XIX st dosyag najbilshogo pidnesennya Z 1860 h rokiv uspishno voyuvav proti Portugaliyi ale buv pidkorenij 1910 roku Angoche 1485 1910 Stolicya Movi arabska suahili Religiyi islam Forma pravlinnya monarhiya sultan Shosa Istoriya Zasnovano 1485 Likvidovano 1910IstoriyaPoselennya Angoche bulo zasnovano naprikinci XV st za chasiv sultanatu Kilva yake dovoli shvidko stalo odnim z vazhlivih centriv torgivli zolotom j slonovoyu kistkoyu Do seredini XVI st peretvorilosya na zhvave misto Z poslablennyam u 1470 h rokiv Kilvi zdobuvaye nezalezhnist Tut shejh abo vozhd Shosa utvoryuye vlasnu derzhavu prijmaye titul sultana ta pidkoryuye navkolishni ostrovi Za inshoyu versiyeyu zasnovnikom stav nashadok al Gasana ibn Sulejman uzurpatora v Kilvi Nevelichka teritoriya zberigayetsya z oglyadu na panuvannya Portugaliyi v Shidnij Africi U 1511 roci vdalosya vidbiti sprobu portugalciv zahopiti Angoche Vtim vnutrishnya borotba za vladu u 1580 h rokah prizvelo do togo sho Portugaliya vstanovila zverhnist nad sultanatom U XVII st pochinayetsya zanepad viklikanij peremishennyam torgivelnih shlyahiv do Kelimane chomu spriyali portugalci V rezultati poslablyuyetsya vlada samih sultaniv Naselennya mist skorochuyetsya do 1500 osib Z 1720 h rokiv vede zapekli vijni z plemenami makua nominalno vasalnimi vid derzhavi Maravi V rezultati stolicya zaznaye rujnuvan Do 1752 roku yiyi perenosyat z ostrova na uzberezhzhya Zrostayuchij popit na rabiv z pochatku XIX st stav prichinoyu vidrodzhennya derzhavi ta podalshogo nastupu sultanatu vglib materika de voni sultani namagalisya vstanoviti kontrol nad karavannimi shlyahami ta stvoryuvati vlasni faktoriyi z rabotorgivli U 1847 roci portugalci zmusili sultana Gasani Usufu zaboroniti rabotorgivlyu ale ce rishennya ne vikonuvalosya U vidpovid anglo portugalskij flot sprobuvav zahopiti Angoche prote marno Protyagom 1840 1850 h rokiv vdalosya pidkoriti plemena marrevoni grupa narodu lomve 1860 roku pochalasya vijna z rodom da Silva sho kontrolyuvav prazosi mayetnosti Maganya de Kosta j Kizungo sho buli golovnimi torgivelnimi supernikami Pislya pochatkovih uspihiv sultanske vijsko zaznalo porazki U 1861 roci sultanat vtrativ ostriv Katamojo U 1865 roci novij sultan Musa Muhammad Sagib Kvanto vidvoyuvav ostriv U 1870 1876 rokah velasya vijna proti klanu impamela de zreshtoyu bulo posadzheno vasalnogo mvenu vozhdya ale ce stvorilo nove misce napruzhennya z portugalcyami Razom z tim sultanatu vdalosya vstanoviti vladu nad karavannim shlyahom u verhnij techiyi richki Shire zabezpechivshi pryamu torgivlyu z Maravi ta Yao Sultan musa aktivno spriyav poshirennyu islamu sered pidvladnih ta susidnih plemen sho zdijsnyuvali jogo mvalimi Dlya cogo takozh bulo pidtrimalo sufijskij orden Rifajya Pislya smerti sultana Musi 1877 roci pochalasya borotba za vladu mizh 7 jogo rodichami v yakij peremogu 1890 roku zdobuv nebizh Musi Umar ibn Nakogo Faralahi vidomij yak Magamueva i Farelej Cya borotba poslabila derzhavu Z 1891 roku deyaki shejhi i mveni viznali vladu portugalciv U vidpovid u 1895 1897 rokah dopomagav mvenam makua bilya o Mozambik protistoyati portugalskim zagonam Protyagom 1902 1903 rokiv vdalosya vidnoviti vladu nad kolishnimi vasalnimi vozhdistvami Ale nevdovzi vtrativ Katamojo i Bojlu pislya chogo zberigav mir do 1906 roku U 1910 roci vnaslidok potuzhnoyi vijskovoyi kampaniyi Portugaliyi sultan Umar zaznav porazki jogo vislali do Portugalskoyi Gvineyi a sultanat bulo priyednano do Portugalskoyi Shidnoyi Afriki TeritoriyaOhoplyuvala znachnu teritoriyu suchasnoyi provinciyi Nampula Mozambiku UstrijNa choli stoyav sultan yakij chasto takozh mav titul ingapaho sho buv tradicijnij dlya klaniv Namuli Jomu nalezhala visha politichna vijskova j sudova vlada Spiravsya na radu shejhiv ta starijshin Spadkoyemstvo zdijsnyuvalosya po materinskij liniyi V podalshomu sultani takozh stali nositi titul verhovnogo mveni kontrolyuyuchi vasalni vozhdivstva v seredini kontinentu VijskoOsnovu stanovili zalogi sho oboronyali klyuchovi mista na uzberezhzhi Zgodom sformano najmanciv yakij u seredini XIX st ozbroyiv voyakiv rushnicyami ta garmatami EkonomikaZ oglyadu na roztashuvannya golovnim dzherelom pributkiv bula torgivlya ta ribolovlya V pershij period isnuvannya sultanatu torguvali zolotom slonovoyu kistkoyu riboyu ta harchami yaki kupuvali u vnutrishnih rajonah U XVII st pochinayetsya zanepad ale torgivlya slonovoyu kistkoyu zberigayetsya Z 1820 h rokiv osnovu stanovila torgivlya rabami slonovoyu kistkoyu ta kauchukom Torgivelni shlyahi spryamovuvali do derzhav Maravi Bemba Kazembe i Luba Vazhlivimi torgivelnimi centrami buli porti Angoche Sangedzh i Moma znachennya yakih she bilshe zroslo pislya pochatku vstanovlennya zaboron na rabotorgivlyu z 1810 h rokiv Pislya zaboroni Portugaliyeyu torgivli rabami u 1836 i 1842 rokah bagato rabotorgivciv z o Mozambik i Kelimane perebralisya syudi Rabiv vivozili do Braziliyi Kubi ta na ostriv Mavrikij a zgodom takozh na Komorski ostrovi Madagaskar i Reyunjon DzherelaA J de Mello Entre os macuas de Angoche Historiando Mocambique Lisbon Prelo 1970 181 191 192 Henriksen Thomas H 1978 Mozambique a history Collings p 86 ISBN 978 0 86036 017 9 Syed Muzaffar Husain Akhtar Syed Saud Usmani B D 2011 09 14 Concise History of Islam Vij Books India Pvt Ltd p 162 ISBN 978 93 82573 47 0