Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дардане́лльська опера́ція (англ. Gallipoli Campaign) — військова операція, яку почали 1915 року з метою захоплення країнами Антанти, головним чином Великою Британією, чорноморських проток Дарданелли та Босфор, а також Стамбула.
| Дарданелльська операція | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перша світова війна | |||||||
 Дарданелльська операція | |||||||
| Координати: 40°14′15″ пн. ш. 26°16′39″ сх. д. / 40.2375000000277723° пн. ш. 26.27750000002777853° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Османська імперіяСоюзники: |  Британська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Отто Ліман фон Сандерс Мустафа Кемаль Вехіп-паша | Герберт Кітченер Вінстон Черчилль | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 315 500 | Велика Британія: 345 000 Франція: 79 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 74 635 вбито, 174 634 поранено | Велика Британія 21 255 вбито, 52 230 поранено Французька республіка | ||||||
Передумови операції
Готуючись до кампанії 1915 року, британо-французьке командування звернулось до Російської імперії з проханням про посилення натиску російських військ та відтягнення німецьких дивізій з Західного фронту. Російське командування дало згоду за умови, що союзники проведуть операцію біля Дарданелл та відтягнуть на себе значні сили османів з Кавказького фронту.
Після цього союзне командування ухвалило рішення про проведення морської операції проти Дарданелл. Планувалось, що британо-французький флот форсує Дарданелли і здійснить прорив до Стамбула. Британо-французький флот під командуванням британського адмірала Кардена мав поступово зруйнувати османські берегові форти вогнем корабельної артилерії. Командування Антанти розраховувало, що берегові батареї османів будуть подавлені, а сухопутні війська відступлять до Стамбула, тому використання великих сухопутних сил британо-французи не планували. Головна атака на Дарданелли призначалась на 19 лютого.
Сили сторін
Для проведення операції у складі флоту Кардена було 11 лінійних кораблів, 1 лінійний крейсер, 4 легких крейсери, 16 ескадрених міноносців, 7 підводних човнів, 1 авіатранспорт з 6 гідролітаками, 21 , 1 канонерський човен і велика кількість допоміжних суден. Кораблі було розподілено на 3 загони: 2 британських і 1 французький.
Німецько-османське командування для оборони Дарданелл поспіхом перекинуло та (чисельністю близько 200 000 осіб). Крім того османи приводили у бойову готовність берегові укріплення.
Початок операції
Операція почалась 19 лютого 1915 року коли британо-французький флот (6 лінкорів, 1 лінійний крейсер) почали обстріл османських фортів. Однак, попри те, що обстріл тривав увесь день, ніяких істотних результатів союзникам він не приніс. Завдати якихось істотних втрат оборонним спорудам османів британо-французькі кораблі не змогли.
Операцію було відновлено 25 лютого, коли союзникам вдалось подавити велику кількість берегових батарей османських військ. Після цього союзні кораблі почали тралення мін у протоці. За тральщиками почали рух 3 лінійних крейсери з метою обстрілу проміжних фортів османських військ, але по них відкрили вогонь важкі гармати османських батарей, внаслідок чого британо-французьким військам довелось відійти.
Після цих подій союзне командування зрозуміло, що такими діями успіху не досягти. Тому 18 березня було призначено генеральну атаку на Дарданелли. змінив інший британський адмірал . Союзники отримали підкріплення і звели всі свої кораблі у 3 дивізії, але османське командування також укріпило форти й збільшило кількість мін у протоці.
 |
Генеральна атака
18 березня о 10:30 союзні кораблі увійшли до протоки. Хоча напередодні й було проведено тралення (тому союзники були впевнені у безпечному проході), сталося неочікуване — османи, які передбачали атаку, вночі відправили невеликий мінний загороджувач, який, із великим ризиком, буквально під носом у супротивника, поставив у протоці 26 мін, які й відіграли вирішальне значення у битві. Після входження до протоки, перший загін кораблів відкрив вогонь по береговим батареям, однак османи не відповідали на нього, очікуючи входження до протоки усієї ескадри. Коли це сталося, вона потрапила під шквальний вогонь проміжних батарей (набагато більшого калібру). О 14 годині кораблі 3-ї дивізії пройшли далі від кораблів 1-ї та відкрили вогонь. Однак їх вогонь по береговим укріпленням був малоефективним, а вогонь османів (із підвищених позицій, в основному по малозахищених палубах кораблів) — нищівним — три кораблі 3-ї дивізії були пошкоджені — лінкор «Сюффрен» отримав тяжкі пошкодження, кораблі «Голуа» і «Буве» підірвались на мінах (Буве незабаром потонув). У цей час кораблі 1-ї та 2-ї дивізій вели вогонь по фортам. Однак проміжні батареї та позиції польової артилерії османських військ виявились практично не ушкодженими вогнем союзної ескадри, а зазначені дивізії зазнали втрат. Сильно був ушкоджений «Agamemnon», а «Irresistible» та «Ocean», під час спроби розвернутись і вийти з бою, підірвались на мінах, потрапили під вогонь османської артилерії і потонули. О 18 годині Де Робек віддав наказ припинити операцію.
У ході генеральної атаки союзники не досягли поставлених задач і зазнали тяжких втрат: 3 кораблі було втрачено і 3 пошкоджено (фактично, третина флоту). Османи зазнали незначних втрат (було підбито лише 8 гармат на берегових батареях).
Продовження операції
Попри те, що операція з форсування Дарданелл провалилась, союзне командування не припинило бойові дії. За новим планом британсько-французького командування на півострів Галліполі необхідно було висадити десант, щоб піхотні підрозділи захопили берегові батареї і флот зміг здійснити прорив до Стамбула. Для висадки на Галліполі було вирішено залучити британські, австралійські, новозеландські, індійські та французькі війська. Загальна чисельність десанту становила близько 81 000 чоловік та 178 гармат.
Проте і німецько-османське командування розуміло, що союзники готують десант на Галліполі. Було сформовано нову для захисту Дарданелл. Всю систему османської оборони було посилено, чисельність османських військ у зоні проток було збільшено.
Висадка десантів
25 квітня 1915 року союзники почали висадку десанту на півострів Галліполі. Узбережжя півострова було розділено на декілька ділянок: Y, X, W, V, S. Здійснивши висадку на ділянці Y, британські війська почали рух до та до ділянки X, щоб з'єднатися з британськими військами, що висаджувались там. Однак до середини дня британські загони потрапили під атаку османських підрозділів 9-ї піхотної дивізії. 26 квітня, зазнавши великих втрат у боях з османами, британські війська відійшли до узбережжя, де повернулись на судна. Попри це своїми активними діями на ділянці Y, британці сприяли досягненню успіху на головних напрямках десантування.
На ділянці S британці мали також лише демонстраційні завдання, однак частини 29-ї піхотної дивізії швидко захопили позиції османів на ділянці. Зайнявши окопи, британці вистояли проти контратак османських військ. Головний десант мав здійснити висадку на ділянці V. Однак там османи мали добре укріплені позиції, і коли почалось десантування, британці потрапили під шквальний кулеметний вогонь. Проте частина сил все ж змогла висадитись і залягти на березі. Османські війська у свою чергу отримали підкріплення і положення британців стало критичним.
На ділянках W та X британці під час висадки також зазнали величезних втрат. Однак до 9 години ранку їм все ж вдалось висадити достатньо сил, щоб взяти передові османські позиції. Після цього британські війська пішли на з'єднання з частинами, що висадились на ділянці V, однак зазнали відчутних втрат, натрапивши на фугаси та дротові загородження. Потім, відбивши несамовиті контратаки османів, британці зуміли закріпитись на березі, однак далі просунутись не змогли.
Висадку біля здійснювали частини АНЗАКу. Здійснивши висадку, австралійці та новозеландці захопили передові османські позиції. Однак османські війська, що отримали підкріплення зі складу 19-ї дивізії чинили несамовитий спротив. Командувач Ессад-паша ухвалив рішення кинути всю 19-у дивізію проти британців, що висадились. 12 000 солдат і офіцерів АНЗАКу, здійснивши висадку, при цьому не маючи можливості просунутись вперед, знаходились на території площею 1500 X 500 м, зазнаючи тяжких втрат. Однак попри це висадка нових частин АНЗАКу продовжувалась. Вогонь османської артилерії знищив велику кількість шлюпок, а війська, що висадились протягом 25 квітня відбили 5 османських контратак.
На азійському березі висадились французькі війська. У перший день французам вдалось взяти 2 селища, однак частини 3-ї османської дивізії зупинили їх подальше просування. Однак незабаром було ухвалено рішення щодо залишення азійського берегу. Французькі війська були знову прийняті на кораблі та перевезені на європейський берег.
Після першого дня десантної операції втрати союзників були величезними: близько 18 000 чоловік. 5-а османська армія практично цілком виконала своє завдання. Для того, щоб остаточно скинути десанти супротивника у море, османському командуванню не вистачало засобів.
Подальші бойові дії
Після висадки десанту британо-французьке командування ухвалило рішення просуватись вглиб півострова. Головною задачею британо-французьких військ стало захоплення селища Критія до прибуття додаткових османських сил на Галліполі. 28 квітня британо-французькі війська почали наступ на Критію. Спочатку союзні підрозділи зайняли околиці Критії, проте османські підкріплення зупинили просування британо-французів. Шалені бої за Критію тривали весь день. Декілька разів османи переходили до контратаки, однак, за допомогою флоту і сенегальських частин французької армії, союзникам вдавалось вистояти. Після того, як стало ясно, що Критію захопити не вдасться, командувач операцією віддав наказ про припинення бою.
У травні британо-французи спробували розширити плацдарми, проте напружені бої, що тривали у травні, не дали бажаних результатів. 6 травня союзники знову здійснили спробу захопити Критію. Однак після тривалих і кровопролитних боїв Критія залишилась у руках османських військ. 4 червня британо-французькі війська знову почали наступ на Критію. Спочатку союзникам вдалось зайняти значну територію вглиб напрямку руху, але незабаром османи за допомогою польової артилерії зупинили їх подальше просування. 5 червня османи провели дві значні контратаки, які було відбито. Пізніше було ухвалене рішення не підтримувати операцію силами флоту, які було відправлено на бази.
Бої у серпні
Після цих невдач союзне командування вирішило збільшити чисельність військ. Для цього у Галліполі було перекинуто ще 5 дивізій. Підкріплення було вирішено висадити у бухті Сувла. Висадка почалась 6 серпня. Союзні війська біля Габа-Тепе з метою полегшення положення висаджених частин, перейшли у наступ. До 8 серпня було висаджено 10 000 чоловік. У серпні на всіх ділянках фронту зав'язались жорстокі бої. Але просунутись вперед британцям не вдалось. Зазнавши величезних втрат вони призупинили свій наступ. Наприкінці серпня стало зрозуміло, що Дарданелльська операція зазнає невдачі.
Підсумки
Незабаром було ухвалене рішення про евакуацію десантів з Галліполі. До грудня 1915 року ця робота була фактично завершена. На початку січня 1916 року було евакуйовано останні частини союзників. Дарданелльська операція завершилась. Перемога у цій битві принесла вигоди Османській і Німецькій імперіям. У Стамбулі та Берліні було влаштовано урочистості на честь перемоги. Значною мірою завдяки цьому успіхові, Болгарське царство вступило до війни на їхньому боці.
Для Антанти поразка у Дарданелльській операції обернулась значними проблемами.
Супротивники зазнали величезних втрат у ході Дарданелльської операції. Британська імперія втратила 113 000 чоловік вбитими, пораненими, зниклими безвісти та полоненими. Французька республіка ж втратила 27 000 чоловік. Османська імперія втратила 250 000 чоловік.
У культурі
- Пітер Джексон, режисер кінотрилогії «Володар перснів», збирався зняти продовження фільму «Галліполі». Джексон, чий дідусь брав участь у воєнних діях у Галліполі, мав намір закінчити роботу над фільмом у 2015 році, до 100-ліття Дарданелльської операції.
- Операції присвячено пісню групи «Sabaton» «Cliffs of Gallipoli»
Див. також
Примітки
- The Lord of Gelibolu [ 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.](тур.)
Посилання
- Дарданелльська операція на сайті Хронос [ 18 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Алан Мурхед. Борьба за Дарданеллы. Решающее сражение между Турцией и Антантой : ( )[рос.] = Gallipoli / Пер. с англ. А. С. Цыпленкова. — ЗАО Центрполиграф. — Москва, 2004. — 383 с. — 5000 екз. — ISBN 5–9524–0729–3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva pri Gallipoli Dardane llska opera ciya angl Gallipoli Campaign vijskova operaciya yaku pochali 1915 roku z metoyu zahoplennya krayinami Antanti golovnim chinom Velikoyu Britaniyeyu chornomorskih protok Dardanelli ta Bosfor a takozh Stambula Dardanellska operaciyaPersha svitova vijnaDardanellska operaciya Dardanellska operaciyaKoordinati 40 14 15 pn sh 26 16 39 sh d 40 2375000000277723 pn sh 26 27750000002777853 sh d 40 2375000000277723 26 27750000002777853Data 19 lyutogo 1915 roku 9 sichnya 1916 rokuMisce GallipoliRezultat Peremoga Osmanskoyi imperiyiStoroniOsmanska imperiya Soyuzniki Nimecka imperiya Avstro Ugorshina Britanska imperiya Avstraliya Britanska Indiya Nyufaundlend Nova Zelandiya Franciya Alzhir Zahidna Afrika TunisKomanduvachiOtto Liman fon Sanders Mustafa Kemal Vehip pasha Gerbert Kitchener Vinston CherchillVijskovi sili315 500 Velika Britaniya 345 000 Franciya 79 000 Avstraliya 50 000 Nova Zelandiya 15 000Vtrati74 635 vbito 174 634 poraneno Velika Britaniya 21 255 vbito 52 230 poraneno Francuzka respublika 10 000 vbito 17 000 poraneno Avstraliya 7594 vbito 20 000 poraneno Nova Zelandiya 2701 vbito 4546 poraneno Britanska Indiya 1358 vbito 3421 poraneno Nyufaundlend 49 vbito 93 poranenoPeredumovi operaciyiGotuyuchis do kampaniyi 1915 roku britano francuzke komanduvannya zvernulos do Rosijskoyi imperiyi z prohannyam pro posilennya natisku rosijskih vijsk ta vidtyagnennya nimeckih divizij z Zahidnogo frontu Rosijske komanduvannya dalo zgodu za umovi sho soyuzniki provedut operaciyu bilya Dardanell ta vidtyagnut na sebe znachni sili osmaniv z Kavkazkogo frontu Pislya cogo soyuzne komanduvannya uhvalilo rishennya pro provedennya morskoyi operaciyi proti Dardanell Planuvalos sho britano francuzkij flot forsuye Dardanelli i zdijsnit proriv do Stambula Britano francuzkij flot pid komanduvannyam britanskogo admirala Kardena mav postupovo zrujnuvati osmanski beregovi forti vognem korabelnoyi artileriyi Komanduvannya Antanti rozrahovuvalo sho beregovi batareyi osmaniv budut podavleni a suhoputni vijska vidstuplyat do Stambula tomu vikoristannya velikih suhoputnih sil britano francuzi ne planuvali Golovna ataka na Dardanelli priznachalas na 19 lyutogo Sili storinDlya provedennya operaciyi u skladi flotu Kardena bulo 11 linijnih korabliv 1 linijnij krejser 4 legkih krejseri 16 eskadrenih minonosciv 7 pidvodnih chovniv 1 aviatransport z 6 gidrolitakami 21 1 kanonerskij choven i velika kilkist dopomizhnih suden Korabli bulo rozpodileno na 3 zagoni 2 britanskih i 1 francuzkij Nimecko osmanske komanduvannya dlya oboroni Dardanell pospihom perekinulo ta chiselnistyu blizko 200 000 osib Krim togo osmani privodili u bojovu gotovnist beregovi ukriplennya Pochatok operaciyiOperaciya pochalas 19 lyutogo 1915 roku koli britano francuzkij flot 6 linkoriv 1 linijnij krejser pochali obstril osmanskih fortiv Odnak popri te sho obstril trivav uves den niyakih istotnih rezultativ soyuznikam vin ne prinis Zavdati yakihos istotnih vtrat oboronnim sporudam osmaniv britano francuzki korabli ne zmogli Operaciyu bulo vidnovleno 25 lyutogo koli soyuznikam vdalos podaviti veliku kilkist beregovih batarej osmanskih vijsk Pislya cogo soyuzni korabli pochali tralennya min u protoci Za tralshikami pochali ruh 3 linijnih krejseri z metoyu obstrilu promizhnih fortiv osmanskih vijsk ale po nih vidkrili vogon vazhki garmati osmanskih batarej vnaslidok chogo britano francuzkim vijskam dovelos vidijti Pislya cih podij soyuzne komanduvannya zrozumilo sho takimi diyami uspihu ne dosyagti Tomu 18 bereznya bulo priznacheno generalnu ataku na Dardanelli zminiv inshij britanskij admiral Soyuzniki otrimali pidkriplennya i zveli vsi svoyi korabli u 3 diviziyi ale osmanske komanduvannya takozh ukripilo forti j zbilshilo kilkist min u protoci Panorama soyuznih korabliv Dardanellska operaciya Generalna atakaBritanskij linkor sho tone pislya pidrivu na mini 18 bereznya 1915 r 18 bereznya o 10 30 soyuzni korabli uvijshli do protoki Hocha naperedodni j bulo provedeno tralennya tomu soyuzniki buli vpevneni u bezpechnomu prohodi stalosya neochikuvane osmani yaki peredbachali ataku vnochi vidpravili nevelikij minnij zagorodzhuvach yakij iz velikim rizikom bukvalno pid nosom u suprotivnika postaviv u protoci 26 min yaki j vidigrali virishalne znachennya u bitvi Pislya vhodzhennya do protoki pershij zagin korabliv vidkriv vogon po beregovim batareyam odnak osmani ne vidpovidali na nogo ochikuyuchi vhodzhennya do protoki usiyeyi eskadri Koli ce stalosya vona potrapila pid shkvalnij vogon promizhnih batarej nabagato bilshogo kalibru O 14 godini korabli 3 yi diviziyi projshli dali vid korabliv 1 yi ta vidkrili vogon Odnak yih vogon po beregovim ukriplennyam buv maloefektivnim a vogon osmaniv iz pidvishenih pozicij v osnovnomu po malozahishenih palubah korabliv nishivnim tri korabli 3 yi diviziyi buli poshkodzheni linkor Syuffren otrimav tyazhki poshkodzhennya korabli Golua i Buve pidirvalis na minah Buve nezabarom potonuv U cej chas korabli 1 yi ta 2 yi divizij veli vogon po fortam Odnak promizhni batareyi ta poziciyi polovoyi artileriyi osmanskih vijsk viyavilis praktichno ne ushkodzhenimi vognem soyuznoyi eskadri a zaznacheni diviziyi zaznali vtrat Silno buv ushkodzhenij Agamemnon a Irresistible ta Ocean pid chas sprobi rozvernutis i vijti z boyu pidirvalis na minah potrapili pid vogon osmanskoyi artileriyi i potonuli O 18 godini De Robek viddav nakaz pripiniti operaciyu U hodi generalnoyi ataki soyuzniki ne dosyagli postavlenih zadach i zaznali tyazhkih vtrat 3 korabli bulo vtracheno i 3 poshkodzheno faktichno tretina flotu Osmani zaznali neznachnih vtrat bulo pidbito lishe 8 garmat na beregovih batareyah Prodovzhennya operaciyiPopri te sho operaciya z forsuvannya Dardanell provalilas soyuzne komanduvannya ne pripinilo bojovi diyi Za novim planom britansko francuzkogo komanduvannya na pivostriv Gallipoli neobhidno bulo visaditi desant shob pihotni pidrozdili zahopili beregovi batareyi i flot zmig zdijsniti proriv do Stambula Dlya visadki na Gallipoli bulo virisheno zaluchiti britanski avstralijski novozelandski indijski ta francuzki vijska Zagalna chiselnist desantu stanovila blizko 81 000 cholovik ta 178 garmat Prote i nimecko osmanske komanduvannya rozumilo sho soyuzniki gotuyut desant na Gallipoli Bulo sformovano novu dlya zahistu Dardanell Vsyu sistemu osmanskoyi oboroni bulo posileno chiselnist osmanskih vijsk u zoni protok bulo zbilsheno Visadka desantivOsmanska pihota na rubezhi 25 kvitnya 1915 roku soyuzniki pochali visadku desantu na pivostriv Gallipoli Uzberezhzhya pivostrova bulo rozdileno na dekilka dilyanok Y X W V S Zdijsnivshi visadku na dilyanci Y britanski vijska pochali ruh do ta do dilyanki X shob z yednatisya z britanskimi vijskami sho visadzhuvalis tam Odnak do seredini dnya britanski zagoni potrapili pid ataku osmanskih pidrozdiliv 9 yi pihotnoyi diviziyi 26 kvitnya zaznavshi velikih vtrat u boyah z osmanami britanski vijska vidijshli do uzberezhzhya de povernulis na sudna Popri ce svoyimi aktivnimi diyami na dilyanci Y britanci spriyali dosyagnennyu uspihu na golovnih napryamkah desantuvannya Na dilyanci S britanci mali takozh lishe demonstracijni zavdannya odnak chastini 29 yi pihotnoyi diviziyi shvidko zahopili poziciyi osmaniv na dilyanci Zajnyavshi okopi britanci vistoyali proti kontratak osmanskih vijsk Golovnij desant mav zdijsniti visadku na dilyanci V Odnak tam osmani mali dobre ukripleni poziciyi i koli pochalos desantuvannya britanci potrapili pid shkvalnij kulemetnij vogon Prote chastina sil vse zh zmogla visaditis i zalyagti na berezi Osmanski vijska u svoyu chergu otrimali pidkriplennya i polozhennya britanciv stalo kritichnim Na dilyankah W ta X britanci pid chas visadki takozh zaznali velicheznih vtrat Odnak do 9 godini ranku yim vse zh vdalos visaditi dostatno sil shob vzyati peredovi osmanski poziciyi Pislya cogo britanski vijska pishli na z yednannya z chastinami sho visadilis na dilyanci V odnak zaznali vidchutnih vtrat natrapivshi na fugasi ta drotovi zagorodzhennya Potim vidbivshi nesamoviti kontrataki osmaniv britanci zumili zakripitis na berezi odnak dali prosunutis ne zmogli Visadku bilya zdijsnyuvali chastini ANZAKu Zdijsnivshi visadku avstralijci ta novozelandci zahopili peredovi osmanski poziciyi Odnak osmanski vijska sho otrimali pidkriplennya zi skladu 19 yi diviziyi chinili nesamovitij sprotiv Komanduvach Essad pasha uhvaliv rishennya kinuti vsyu 19 u diviziyu proti britanciv sho visadilis 12 000 soldat i oficeriv ANZAKu zdijsnivshi visadku pri comu ne mayuchi mozhlivosti prosunutis vpered znahodilis na teritoriyi plosheyu 1500 X 500 m zaznayuchi tyazhkih vtrat Odnak popri ce visadka novih chastin ANZAKu prodovzhuvalas Vogon osmanskoyi artileriyi znishiv veliku kilkist shlyupok a vijska sho visadilis protyagom 25 kvitnya vidbili 5 osmanskih kontratak Na azijskomu berezi visadilis francuzki vijska U pershij den francuzam vdalos vzyati 2 selisha odnak chastini 3 yi osmanskoyi diviziyi zupinili yih podalshe prosuvannya Odnak nezabarom bulo uhvaleno rishennya shodo zalishennya azijskogo beregu Francuzki vijska buli znovu prijnyati na korabli ta perevezeni na yevropejskij bereg Pislya pershogo dnya desantnoyi operaciyi vtrati soyuznikiv buli velicheznimi blizko 18 000 cholovik 5 a osmanska armiya praktichno cilkom vikonala svoye zavdannya Dlya togo shob ostatochno skinuti desanti suprotivnika u more osmanskomu komanduvannyu ne vistachalo zasobiv Podalshi bojovi diyiFeldmarshal Gerbert Kitchener i general Vilyam Birdvud na poziciyah pid chas bitvi pri Gallipoli 15 listopada 1915 roku Pislya visadki desantu britano francuzke komanduvannya uhvalilo rishennya prosuvatis vglib pivostrova Golovnoyu zadacheyu britano francuzkih vijsk stalo zahoplennya selisha Kritiya do pributtya dodatkovih osmanskih sil na Gallipoli 28 kvitnya britano francuzki vijska pochali nastup na Kritiyu Spochatku soyuzni pidrozdili zajnyali okolici Kritiyi prote osmanski pidkriplennya zupinili prosuvannya britano francuziv Shaleni boyi za Kritiyu trivali ves den Dekilka raziv osmani perehodili do kontrataki odnak za dopomogoyu flotu i senegalskih chastin francuzkoyi armiyi soyuznikam vdavalos vistoyati Pislya togo yak stalo yasno sho Kritiyu zahopiti ne vdastsya komanduvach operaciyeyu viddav nakaz pro pripinennya boyu U travni britano francuzi sprobuvali rozshiriti placdarmi prote napruzheni boyi sho trivali u travni ne dali bazhanih rezultativ 6 travnya soyuzniki znovu zdijsnili sprobu zahopiti Kritiyu Odnak pislya trivalih i krovoprolitnih boyiv Kritiya zalishilas u rukah osmanskih vijsk 4 chervnya britano francuzki vijska znovu pochali nastup na Kritiyu Spochatku soyuznikam vdalos zajnyati znachnu teritoriyu vglib napryamku ruhu ale nezabarom osmani za dopomogoyu polovoyi artileriyi zupinili yih podalshe prosuvannya 5 chervnya osmani proveli dvi znachni kontrataki yaki bulo vidbito Piznishe bulo uhvalene rishennya ne pidtrimuvati operaciyu silami flotu yaki bulo vidpravleno na bazi Boyi u serpniOsmanska batareya u Gallipoli Pislya cih nevdach soyuzne komanduvannya virishilo zbilshiti chiselnist vijsk Dlya cogo u Gallipoli bulo perekinuto she 5 divizij Pidkriplennya bulo virisheno visaditi u buhti Suvla Visadka pochalas 6 serpnya Soyuzni vijska bilya Gaba Tepe z metoyu polegshennya polozhennya visadzhenih chastin perejshli u nastup Do 8 serpnya bulo visadzheno 10 000 cholovik U serpni na vsih dilyankah frontu zav yazalis zhorstoki boyi Ale prosunutis vpered britancyam ne vdalos Zaznavshi velicheznih vtrat voni prizupinili svij nastup Naprikinci serpnya stalo zrozumilo sho Dardanellska operaciya zaznaye nevdachi PidsumkiNezabarom bulo uhvalene rishennya pro evakuaciyu desantiv z Gallipoli Do grudnya 1915 roku cya robota bula faktichno zavershena Na pochatku sichnya 1916 roku bulo evakujovano ostanni chastini soyuznikiv Dardanellska operaciya zavershilas Peremoga u cij bitvi prinesla vigodi Osmanskij i Nimeckij imperiyam U Stambuli ta Berlini bulo vlashtovano urochistosti na chest peremogi Znachnoyu miroyu zavdyaki comu uspihovi Bolgarske carstvo vstupilo do vijni na yihnomu boci Dlya Antanti porazka u Dardanellskij operaciyi obernulas znachnimi problemami Suprotivniki zaznali velicheznih vtrat u hodi Dardanellskoyi operaciyi Britanska imperiya vtratila 113 000 cholovik vbitimi poranenimi zniklimi bezvisti ta polonenimi Francuzka respublika zh vtratila 27 000 cholovik Osmanska imperiya vtratila 250 000 cholovik U kulturiPiter Dzhekson rezhiser kinotrilogiyi Volodar persniv zbiravsya znyati prodovzhennya filmu Gallipoli Dzhekson chij didus brav uchast u voyennih diyah u Gallipoli mav namir zakinchiti robotu nad filmom u 2015 roci do 100 littya Dardanellskoyi operaciyi Operaciyi prisvyacheno pisnyu grupi Sabaton Cliffs of Gallipoli Div takozhChornomorski protoki Bitva pri Imbrosi 1918 PrimitkiThe Lord of Gelibolu 14 zhovtnya 2012 u Wayback Machine tur PosilannyaDardanellska operaciya na sajti Hronos 18 serpnya 2011 u Wayback Machine Alan Murhed Borba za Dardanelly Reshayushee srazhenie mezhdu Turciej i Antantoj ros Gallipoli Per s angl A S Cyplenkova ZAO Centrpoligraf Moskva 2004 383 s 5000 ekz ISBN 5 9524 0729 3