Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна — університет у місті Харків. З 2009 до 2014 року мав статус автономного дослідницького університету. Заснований 17 листопада 1804 року з ініціативи видатного просвітника Василя Каразіна за кошти місцевої громади, а урочисто відкритий 29 січня (17) 1805 року.
Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна | |
---|---|
ХНУ імені В. Н. Каразіна | |
50°00′16″ пн. ш. 36°13′42″ сх. д. / 50.00444444447177261° пн. ш. 36.22833333336077288° сх. д.Координати: 50°00′16″ пн. ш. 36°13′42″ сх. д. / 50.00444444447177261° пн. ш. 36.22833333336077288° сх. д. | |
Міжнародна назва | V. N. Karazin Kharkiv National University |
Тип | національний університет |
Країна | Україна[1] |
Розташування | майдан Свободи Харків |
Гасло | Cognoscere docere erudire Пізнавати, навчати, просвітляти |
Назва на честь | Максим Горький і Каразін Василь Назарович |
Засновано | 29 січня (17) 1805 |
Ректор | Тетяна Кагановська |
Студентів | понад 15000 |
Докторів | 381 |
Професорів | 381 |
Складається з | Державний музей природи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна |
Випускники | |
Штаб-квартира | майдан Свободи |
Адреса | майдан Свободи 4, Харків 61022 |
Сайт | karazin.ua |
Нагороди | |
Kharkiv University у Вікісховищі |
Після Львівського національного університету імені Івана Франка — другий за віком найстаріший університет України.
За час свого існування Харківський університет декілька разів змінював офіційну назву. Заклад було засновано під назвою Імператорського Харківського університету, яку він зберігав до 1917 року. За радянських часів університет носив назви: Вільна академія теоретичних знань (1920—1921), Харківський інститут народної освіти (1921—1932), Харківський державний університет імені О. М. Горького (1932—1990-ті). Від 1999 р. університет має сучасну назву — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.
Історія
17 січня (29 за новим стилем) 1805 року, з ініціативи Василя Каразіна, Олександр I підписав Указ про відкриття у Харкові Імператорського університету. Його було засновано з ініціативи та на кошти місцевої громади, серед яких відзначились брати Тихоцькі — секунд-майор Ізюмського гусарського полку Яків Андрійович Тихоцький (до 1736—1800), полковник 1-го гусарського полку Павло Андрійович Тихоцький (задовго до 1763 — після 1809). Їхню ідею підтримали й зібрали потрібні кошти дворянство та міська управа. Керував збором коштів син Якова Тихоцького — провідник дворянства Куп'янського повіту Іван Якович Тихоцький (1772 — після 1820). Багато дослідників (Данилевський Г. П., Єфремов С. О., Багалій Д. І.) вказують на те, що запит на просвіту і відповідна ініціативність у громаді Харкова утворилися завдячуючи Григорію Савичу Сковороді, який жив і викладав у Харкові та навколо міста якраз наприкінці XVIII століття. Останні дні Сковорода провів у маєтку Пан-Іванівка, який належав вітчиму і матері Василя Каразіна, де Василь Назарович зустрічався з філософом. А кошти на відкриття університету були зібрані за участі близьких друзів та учнів Сковороди.
Згаданими особами не обмежилося коло друзів Сковороди серед тодішнього дворянства — їх було дуже багато і на всіх їх мав свій гарний вплив старче Сковорода. Вже Данилевський зазначав силу громадського впливу Сковороди, сказавши, що він до певної міри підготував ґрунт для відкриття Харківського університету. Я надрукував реєстр ініціативної групи слобідсько-українського дворянства, що підписалося не на 400 тисяч, а на цілий мільйон для цієї мети. Серед цих десяти осіб ми знаходимо трьох Квіток — Георгія, Дмитра та Федора, Гр. Ром. Шидловського, … Г. Г. Урюпин заслуговував дружби Сковороди, під впливом якого з нього виробився чесний, видатний громадський діяч… Г. Г. Урюпину також належить також велика роль в справі відкриття Харківського університету. Урюпин агітував за відкриття університету у Харкові серед харківських громадян, які взяли на себе зробити доброхітний обов'язок внести 40—50 тисяч карбованців на цю справу… У першому листі до Урюпина Сковорода додав приписку для Піскуновського, який також вніс цінну жертву новому університетові… — це теж був один зі старих друзів та прихильників Сковороди.
Куратором університету було призначено графа Северина Потоцького, а першим ректором став філолог Іван Рижський. Серед професорів у перші десятиліття існування університету переважали іноземці, головним чином німці, найвизначніші з яких — філософ Йоганн Шад та історик Крістоф-Дітріх фон Роммель. Чисельність студентів у XIX ст. постійно зростала: у 1805 році — 57, у 1810-му — 118, у 1860-х роках — приблизно 425, у 1887-му — 1520.
Протягом певного часу Харківський університет користувався автономією з виборним ректором, але в 1820—1850-х роках його взято під суворий контроль (ректора призначав міністр освіти) з цензурою наукових видань і викладання. У 1863 р. університет відповідно до нового Статуту здобув часткову автономію.
У XIX — на початку XX ст. Харківський університет мав 4 факультети: фізико-математичний, історико-філологічний, медичний і юридичний. 1839 р. при ньому створено ветеринарну школу, яка згодом (1851) стала самостійним інститутом. Університет мав у своєму складі також лабораторії, клініки, астрономічну обсерваторію, ботанічний сад, бібліотеку. 1811 р. при ньому було засновано Філотехнічне товариство, а у другій половині XIX ст. — Харківське математичне товариство, Харківське історико-філологічне товариство, Харківське медичне товариство, товариства дослідників природи, фізичне, хімічне, юридичне та ін. З ініціативи діячів університету з'явилися перші періодичні видання на Слобожанщині: «Харьковскій Еженедельникъ» (1812), «Украинскій Вестникъ» (1816—1819), «Харьковскія Известія» (1817—1823), «Украинскій Журналъ» (1824—1825) та ін. У перший період свого існування (1805—1835) університет здійснював вплив на організацію шкільництва на Слобожанщині. З 1874 р. університет видає «Учені записки». У 1831 році при Харківському імператорському університеті була відкрита та освячена Свято-Антоніївська церква.
Харківський університет відіграв помітну роль в українському національному відродженні, головним чином на початку, а також наприкінці XIX — на початку XX ст. Ще до того як Київ став осередком українського національного життя в Наддніпрянщині, у середині XIX ст., тут велися дослідження народного побуту, історії та мови, розгорталася літературна діяльність, формувався україномовний театр. У другій половині XIX ст. Харківське історико-філологічне товариство розгорнуло широкі дослідження з історії та побуту Слобідської та Лівобережної України. Студенти об'єднувалися в українські громади (у яких брали участь, зокрема, Олександр Потебня, Василь Мова-Лиманський та ін.), висуваючи також політичні вимоги українського руху. За ініціативи професорів Миколи Сумцова, Дмитра Багалія, А. Зайкевича рада професорів університету висловилася проти цензури українських видань («Записка по вопросу о цензуре книг на малорусском языке»). 1906 р. університет присвоїв звання почесного доктора лідерам українського національного руху Михайлові Грушевському та Іванові Франку, а 1910 р. — авторці «Истории украинского народа» Олександрі Єфименко. E 1907 р. Микола Сумцов, Дмитро Багалій та Михайло Халанський почали читати в університеті лекції з народної словесності, історії України й мовознавства українською мовою.
У роки революції та громадянської війни 1917—1920 рр. в університеті велася боротьба між прихильниками української незалежності та проросійського курсу. Частина професорів, не згідних із новими політичними реаліями, покинула університет. Більшість українських професорів залишилася в Харкові, і вже в 1918 році університет було добровільно українізовано. Вони продовжували працювати в організованих радянською владою на базі університету установах: в Академії теоретичних знань (1920—1921), Харківському інституті народної освіти (ХІНО, 1921—1930), Харківському інституті народного господарства, фізико-хімічному та юридичному інститутах. У 1932—1933 рр. на їхній базі відновлено Харківський державний університет (ХДУ), який складався з 7 факультетів: фізико-математичного, хімічного, біологічного, геолого-географічного, літературно-лінгвістичного, історичного (з філософським відділом) та економічного (з відділом економічної географії). 1936 р. ХДУ було присвоєно ім'я щойно померлого російського письменника Максима Горького (Олексія Максимовича Пєшкова), хоча той за життя не мав ніякого відношення до університету. Під час німецько-радянської війни ХДУ було евакуйовано до міста Кизилорда в Казахстані, де він спільно з Київським університетом утворив Об'єднаний український державний університет. У 1943—1944 рр. ХДУ повернувся до Харкова (перший після звільнення міста навчальний рік розпочався 1 листопада 1943 року). У 1960 році до університету був приєднаний на правах факультету іноземних мов Харківській педагогічний інститут іноземних мов. На 1977 р. у складі університету діяли наступні факультети та відділи: механіко-математичний, фізичний, фізико-технічний, геолого-географічний, економічний, історичний, філологічний, іноземних мов, радіофізичний, заочний та вечірній.
11 жовтня 1999 р. Президент України Леонід Кучма своїм указом, «ураховуючи значний внесок Харківського державного університету у підготовку висококваліфікованих фахівців та розвиток науки», надав йому статус національного та надав ім'я його засновника — Василя Назаровича Каразіна.
Станом на грудень 2020 р. у ХНУ ім. В. Н. Каразіна працювало 1804 штатних науково-педагогічних працівників та 161 науковець. Серед працівників університету — два академіки НАН України, три члени-кореспонденти НАН України, 293 доктори наук та 1061 кандидатів наук. Крім того, за сумісництвом працювали 515 науковців і практичних працівників, серед яких 26 академіків і членів-кореспондентів НАН України, 146 докторів наук і 227 кандидатів наук. В університеті навчається 17 188 осіб.
2022 року університет значно постраждав при вторгненні Росії в Україну. Так, 2 березня російський обстріл вразив будівлю економічного факультету, 5 березня було частково зруйновано університетський спорткомплекс, 11 березня — корпус Фізико-технічного факультету, 18 березня — будівлю Інституту державного управління. На 22 березня, згідно з прес-службою університету, у нього не залишилося жодного непошкодженого корпусу.
Ректори
- Рижський Іван Степанович (1805—1806, 1808—1811)
- Стойкович Афанасій Іванович (1807—1808, 1811—1813)
- Осиповський Тимофій Федорович (1813—1820)
- Джунковський Василь Якович (1821—1826)
- Кроненберг Іван Якович (1826—1829, 1833—1836)
- Дудрович Андрій Іванович (1829—1830)
- Єллінський Микола Іванович (1830—1833)
- Комлишинський Василь Сергійович (1836—1837)
- Павловський Андрій Федорович (1837—1838)
- Куніцин Олексій Васильович (1839—1841, 1849—1850, 1852—1853)
- Гулак-Артемовський Петро Петрович (1841—1849)
- Палюмбецький Олександр Іванович (1850—1852, 1872—1873)
- Фойгт Карл Карлович (1853—1859)
- Рославський-Петровський Олександр Петрович (1859—1862)
- (1862—1872)
- Пітра Адольф Самойлович (1873—1881)
- Цехановецький Григорій Матвійович (1881—1884)
- Щелков Іван Петрович (1884—1890)
- Алексєєнко Михайло Мартинович (1890—1899)
- Лагермарк Герман Іванович (1899—1901)
- Куплеваський Микола Осипович (1901—1905)
- Рейнгард Людвиг Васильович (1905—1906)
- Багалій Дмитро Іванович (1906—1911)
- Нетушил Іван В'ячеславович (1912—1918)
- П'ятницький Порфирій Петрович (1918—1919)
- Левитський Володимир Фавстович (1919—1920)
- Пшеборський Антоній Павлович (1920—1922)
- Стрельбицький Семен Дементійович (1922—1924)
- Гаврилів Мирослав Степанович (1924—1930)
- Блудов Яків Семенович (1930—1934)
- Нехворостний (Нефоросний) Олексій Іванович (1934—1937)
- Гуревич Лазар Ізраїльович (1937—1938)
- (1938—1942)
- Желеховський Андрій Володимирович (1941—1942)
- Ветухів Михайло Олексійович (1942—1943)
- Русько Олексій Микитович (1942—1943)
- Барабашов Микола Павлович (1943—1945)
- Буланкін Іван Миколайович (1945—1960)
- Лаврушин Володимир Федорович (1960—1966)
- Хоткевич Володимир Гнатович (1966—1975)
- Тарапов Іван Євгенович (1975—1993)
- Свіч Василь Антонович (1993—1998)
- Бакіров Віль Савбанович (1998—2021)
- Кагановська Тетяна Євгеніївна (з 2021)
Кампуси та корпуси
Університетське містечко
Майже ціле століття заклад перебував у первісних старих приміщеннях; будинок медичного факультету і гуртожиток збудував на власні кошти цукрозаводчик Іван Харитоненко наприкінці XIX ст. Нові корпуси університету збудовано за ректорства Дмитра Багалія на початку XX ст. На 1932 рік побудови це був найвищий будинок не тільки Харкова, а й усієї України. З висотою 66 метрів будинок увійшов в історію як найвищий будинок свого часу.
Структура університету
Університет нараховує 23 факультети та інститути: біологічний; фізико-технічний; радіофізики, біомедичної електроніки та комп'ютерних систем; фізичний; комп'ютерних наук; філософський; математики й інформатики; географії, геології, рекреації та туризму; екологічний; економічний; іноземних мов; історичний; філологічний; медичний; хімічний; соціологічний; психології; юридичний; фізико-енергетичний; міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу.
Факультети
-
- Кафедра біохімії
- Кафедра ботаніки та екології рослин
- Кафедра генетики та цитології
- Кафедра зоології та екології тварин
- Кафедра мікології та фітоімунології
- Кафедра молекулярної біології та біотехнології
- Кафедра фізіології людини та тварин
- Кафедра фізіології та біохімії рослин
- Географії, геології, рекреації і туризму
- Кафедра фізичної географії та картографії
- Кафедра соціально-економічної географії та регіонознавства
- Кафедра географічного моніторингу та охорони природи
- Кафедра геології
- Кафедра гідрогеології
- Кафедра мінералогії та петрографії
-
- Кафедра екології та неоекології
- Кафедра екологічної безпеки та екологічної освіти
- Кафедра моніторингу, природокористування та попередження надзвичайних ситуацій
-
- Кафедра економіки та менеджменту
- Кафедра економічної кібернетики та прикладної економіки
- Кафедра економічної теорії та економічних методів управління
- Кафедра міжнародної економіки
- Кафедра маркетингу та менеджменту в зовнішньоекономічній діяльності
- Кафедра математичних методів в економіці
- Кафедра статистики, обліку та аудиту
- Кафедра фінансів та кредиту
-
- Кафедра англійської мови
- Кафедра англійської філології
- Кафедра методики та практики англійської мови
- Кафедра теорії та практики перекладу англійської мови
- Кафедра німецької та французької мов
- Кафедра німецької філології і перекладу
- Кафедра романської філології і перекладу
- Кафедра ділової іноземної мови та перекладу
- Лінгвістичний центр
- Історичний
- Кафедра історії Росії
- Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків
- Кафедра історії України
- Кафедра історіографії, джерелознавства та археології
- Кафедра нової та новітньої історії
-
- Кафедра електроніки і систем управління
- Кафедра моделювання систем і технологій
- Кафедра теоретичної і прикладної системотехніки
- Кафедра штучного інтелекту та програмного забезпечення
- Кафедра безпеки інформаційних систем і технологій
- Центр інформаційних технологій
-
- Кафедра акушерства та гінекології
- Кафедра внутрішньої медицини
- Кафедра гігієни та соціальної медицини
- Кафедра загальної і клінічної імунології та алергології
- Кафедра загальної і клінічної патології
- Кафедра загальної практики-сімейної медицини
- Кафедра педіатрії
- Кафедра хірургічних хвороб
-
- Кафедра вищої математики та інформатики
- Кафедра геометрії
- Кафедра диференціальних рівнянь та керування
- Кафедра математичної фізики й обчислювальної математики
- Кафедра математичного аналізу
- Кафедра математичного моделювання та програмного забезпечення
- Кафедра теорії функцій і функціонального аналізу
- Кафедра теоретичної механіки
- Кафедра теоретичної та прикладної інформатики
-
- Кафедра економічної теорії
- Кафедра міжнародних економічних відносин
- Кафедра туристичного бізнесу
-
- Кафедра загальної психології
- Кафедра педагогіки
- Кафедра прикладної психології
- Кафедра психологічного консультування і психотерапії
-
- Кафедра біологічної та медичної фізики
- Кафедра квантової радіофізики
- Кафедра космічної радіофізики
- Кафедра прикладної електродинаміки
- Кафедра теоретичної радіофізики
- Кафедра фізики надвисоких частот
- Кафедра фізичної і біомедичної електроніки та комплексних інформаційних технологій
- Соціологічний
- Кафедра медіа-комунікацій
- Кафедра методів соціологічних досліджень
- Кафедра політичної соціології
- Кафедра прикладної соціології та соціальних комунікацій
- Кафедра соціології
- Кафедра соціології управління та соціальної роботи
-
- Кафедра інформаційних технологій у фізико-енергетичних системах
- Кафедра теплофізики та молекулярної фізики
- Кафедра фізики нетрадиційних енерготехнологій та екології
- Фізико-технічний
- Кафедра експериментальної ядерної фізики
- Кафедра електрофізики і радіаційних технологій
- Кафедра загальної та прикладної фізики
- Кафедра матеріалів реакторобудування
- Кафедра теоретичної ядерної фізики
- Кафедра фізики плазми
- Кафедра фізичних технологій
- Фізичний
- Кафедра астрономії
- Кафедра вищої математики
- Кафедра експериментальної фізики
- Кафедра загальної фізики
- Кафедра теоретичної фізики імені академіка І. М. Ліфшиця
- Кафедра фізики кристалів
- Кафедра фізики низьких температур
- Кафедра фізики твердого тіла
- Кафедра фізичної оптики
-
- Кафедра історії зарубіжної літератури та класичної філології
- Кафедра історії російської літератури
- Кафедра історії української літератури
- Кафедра журналістики
- Кафедра загального та прикладного мовознавства
- Кафедра російської мови
- Кафедра української мови
-
- Кафедра валеології
- Кафедра політології
- Кафедра теорії культури і філософії науки
- Кафедра теоретичної і практичної філософії
- Кафедра українознавства
- Хімічний
- Кафедра неорганічної хімії
- Кафедра органічної хімії
- Кафедра прикладної хімії
- Кафедра фізичної хімії
- Кафедра хімічної метрології
- Кафедра хімічного матеріалознавства
-
- Кафедра державно-правових дисциплін
- Кафедра кримінально-правових дисциплін
- Кафедра правосуддя
- Кафедра цивільно-правових дисциплін
- Кафедра конституційного, муніципального і міжнародного права
- Юридична клініка
- Навчально-науковий інститут «Каразінський банківський інститут»
- Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління»
Наукові установи
- Музей природи
- Музей історії Харківського національного університету
- Музей археології та етнографії Слобідської України
- Біостанція Національного природного парку «Гомільшанські ліси»
- Ботанічний сад
- Гербарій Харківського національного університету CWU
- Радіофізична обсерваторія
- Науково-дослідний інститут біології
- Науково-дослідний інститут хімії
- Науково-дослідний інститут астрономії
- Науково-дослідний інститут соціально-гуманітарних досліджень
- Центр болгаристики та балканських досліджень М. Дринова
- Центральна наукова бібліотека
Заклади культури та дозвілля
- Кафедра фізичного виховання та спорту
- Спортивно-оздоровчий табір «Фігуровка»
- Тенісний клуб
- Шахово-шашковий клуб
Духовні заклади
- Університетська Свято-Антоніївська православна церква
Наукова діяльність
Наукова діяльність із низки напрямків організована в науково-дослідних установах університету, як-от Науково-дослідний інститут астрономії, Біологічна станція, Ботанічний сад, Група радіаційної динаміки, Інститут високих технологій, Науково-дослідний інститут біології, Науково-дослідний інститут хімії.
Відомі випускники та професори
У Харківському університеті викладав лауреат Нобелівської премії 1962 року з фізики Лев Ландау, навчалися біолог Ілля Мечников, лауреат премії з медицини 1908 року, а також, імовірно, Саймон Кузнець, нобелівський лауреат 1971 року з економіки (за іншими даними Кузнець навчався у Харківському комерційному інституті, сучасним спадкоємцем якого є Харківський національний економічний університет).
Видатними професорами університету до 1917 були:
- філологи — І. Срезневський, П. Гулак-Артемовський, М. Лавровський, П. Лавровський, О. Потебня, П. Безсонов, Д. Овсянико-Куликовський;
- психологи — П. Лейкфельд;
- етнографи — А. Метлинський, М. Сумцов, О. Ветухів, сходознавці — Б. Дорн, П. Ріттер;
- історики — Д. Багалій, В. Бузескул, А. Вязигін, Є. Рєдін, М. Дринов, В. Надлер, О. Деревицький;
- мистецтвознавець — Ф. Шміт, літературознавці — О. Кирпичников, М. Халанський;
- архітектори — Є. Васильєв, А. Тон, В. Величко;
- правники і соціологи — М. Таубе, І. Тимковський, Г. Данилович, Д. Каченовський, Л. Загурський, М. Гредескул, К. Гаттенбергер, М. Чубинський, А. Стоянов, М. Алексєєнко, В. Даневський, В. Гордон, В. Ястржембський; історик права — М. Максимейко;
- економісти — Т. Степанів, І. Сокальський, В. Левитський, П. Мігулін; статистики — О. Рославський-Петровський, О. Анциферов, І. Миклашевський;
- математики — В. Імшенецький, О. Ляпунов, В. Стеклов, І. Соколов, Т. Осиповський, К. Андреєв, М. Тихомандрицький, М. Салтиков;
- фізики — В. Лапшин, Ю. Морозов, А. Шимков, О. Грузинцев, М. Пильчиків, Д. Рожанський;
- фізико-хіміки — М. Бекетов, О. Ходнєв;
- хіміки — В. Тимофєєв, І. Осипов, О. Данилевський, Є. Хотинський, Ю. Коршун;
- ботаніки — В. Черняєв, В. Арнольді, В. Палладін, Л. Ценковський, А. Краснов, В. Талієв, агроном — ;
- зоологи — О. Чернай, І. Криницький, М. Кащенко, П. Сушкін, О. М. Нікольський;
- геологи — Н. Борисяк, П. П'ятницький, І. Леваковський, О. Гуров;
- астрономи — А. Шидловський, І. Федоренко, Г. Левицький, Л. Струве, Й. Сикора;
- філософи — Л. Якоб, Ф. Зеленогорський, П. Лейкфельд, ;
- богослови — І. Філевський, М. Стеллецький, Т. Буткевич.
На медичному факультеті викладали В. Дрейсіг, Л. Ванноті, В. Лямбль, І. Книгін, А. Блюменталь, І. Троїцький; крім них,
- хірурги — П. Шумлянський, М. Трінклер, М. Єллінський, В. Грубе, І. Зарубін, А. Підріз, Ю. Пенський;
- офтальмолог — Л. Гіршман, О. Незнамов;
- гінеколог — І. Лазаревич;
- терапевти — П. Шатілов, О. Кузнєцов, І. Оболенський, Ф. Опенховський, М. Ломіковський, К. Георгієвський;
- анатом — В. Воробйов;
- патологоанатоми — В. Крилов, М. Мельников-Разведенков;
- фізіологи — І. Щелков, О. Репрєв, В. Данилевський;
- бактеріолог — В. Високович;
- мікробіолог — С. Коршун;
- гістолог — М. Кульчицький;
- гігієніст — А. Якобі;
- ветеринари — Ф. Пільгер, Г. Полюта;
- фармакологи — Є. Гордієнко, М. Залеський, М. Валяшко;
- педіатр — Я. Аркавін;
- судмедексперт — М. Бокаріус;
- психіатри — П. Бутковський, П. Ковалевський, І. Оршанський
та інші.
Серед видатних випускників університету у різні часи були: математики — М. Остроградський, В. Стеклов, О. Погорєлов, статистик — П. Кеппен, логік — П. Порецький, економісти — М. Туган-Барановський, Б. Мартос, астрономи — О. Струве, В. Фесенков, Й. Сикора, біохімік — О. Данилевський, хімік-органік — О. Ельтеков, ботанік — М. Турчанинов, зоологи С. Медведєв, В. Заленський; лікар — Ф. Цицурін, психіатр — О. Ющенко, філологи — О. Потебня, В. Григорович, Ю. Шевельов, історики — М. Костомаров, Д. Яворницький, соціолог — М. Ковалевський, юрист-міжнародник — В. Корецький, фізики — І. Ліфшиць, А. Загородній, Б. Вєркін, радіофізик — О. Усиков, геологи — Є. Лазаренко, Г. Доленко; композитори — С. Богатирьов, П. Сокальський, поет і прозаїк В. Сосюра, художник — Г. Семирадський, архієпископ Іоанн (Максимович), володарка премії «Оскар» В. Каринська, археолог М. Рудинський, громадсько-культурні діячі та письменники — Б. Грінченко, Є. Чикаленко, Д. Нитченко, олімпійські чемпіони — І. Целовальников, В. Савон та інші. Студентами та екстернами Харківського університету були такі відомі люди, як Ю. Пілсудський, М. Старицький, М. Лисенко, О. Гончар, П. Єфименко, Б. Кістяківський, Ю. Кнорозов, Б. Чичибабін, М. Бобровников, М. Гайсинський, Є. Нейман, М. Гуревич, Ш. Мандельбройт, І. Дунаєвський.
За радянської влади в ХДУ продовжували працювати відомі вчені дореволюційного періоду. Крім них,
- математики — С. Бернштейн, Н. Ахієзер, М. Лівшиць В. Марченко, Д. Синцов, А. Сушкевич, О. Погорєлов, Б. Левін, Я. Бланк;
- фізики — Л. Шубников, О. Ахієзер, А. Вальтер, І. Ліфшиць, К. Синельников, В. Хоткевич; радіофізики — А. Слуцкін, С. Брауде;
- астрономи — М. Барабашов, Б. Герасимович, М. Євдокимов, Б. Остащенко-Кудрявцев;
- фізіологи — О. Нагорний, В. Нікітін;
- анатом — Л. Ніколаєв;
- генетики — І. Поляков, В. Шахбазов;
- гідробіолог — Л. Шкорбатов; міколог — Т. Страхов, ентомолог — С. І. Медведєв;
- ботаніки — О. Коршиков, М. Клоков;
- геоботаніки — Є. Лавренко, Ю. Клеопов;
- еколог — В. Станчинський;
- психолог — П. Зінченко;
- педагоги — О. Попов, І. Соколянський;
- геологи — Д. Соболєв, О. Федоровський, М. Дмитрієв;
- географ — К. Дубняк;
- археологи — С. Семенов-Зусер, К. Гриневич;
- економісти — О. Ліберман, О. Румянцев;
- хіміки — М. Ізмайлов, К. Красуський, А. Кіпріанов, І. Телетов, Г. Петренко, Ю. Габель, Л. Литвиненко; біохіміки — І. Буланкін, В. Залеський;
- мовознавці й літературознавці — О. Білецький, Л. Булаховський, О. Синявський, К. Німчинов, М. Сулима, М. Наконечний, П. Тиховський;
- історики — В. Веретенников, Н. Мірза-Авак'янц, А. Скаба, Ю. Кондуфор, С. Королівський, І. Рибалка, В. Астахов, Б. Шрамко;
- сходознавець — А. Ковалівський;
- філософи — Я. Блудов, С. Семковський, Д. Острянин, А. Брагінець, Й. Кравець.
Викладачі ХДУ А. Коцевалов, О. Парадиський, М. Ветухів, Х. Рябокінь, В. Державин, М. Глобенко, Д. Соловей, Ю. Шевельов, П. Шулежко після 1943 р. виїхали в еміграцію.
- Див. також категорію: (520)
Нагороди та репутація
За часів СРСР Харківський університет одержав Орден Трудового Червоного Прапора, Орден Жовтневої Революції та Орден Дружби народів.
Згідно з оцінками якості навчання університет займав 7-ме (Компас, 2009 р.) та 4-те місце (Дзеркало тижня, 2007 р.) в Україні. Згідно з одним із рейтингів провідних університетів світу (Webometrics, 2009), Харківський університет займав 6-ту позицію серед університетів України та 2570-те місце у світі. У галузі менеджменту та економіки університет зайняв 8-ме місце, у правознавстві — 9-те, в інженерно-технічних спеціальностях — 10-те, в інформаційних технологіях — 8-ме місце в Україні згідно з рейтингом «Компас» 2009 р. Харківський університет займає 2-ге місце в Україні за кількістю публікацій та цитувань у науковій базі даних Scopus та за індексом Гірша. За рейтингом QS World University Rankings 2018 року зайняв позицію з 401-го по 410-й ВНЗ світу. Згідно з рейтингом провідних університетів світу «Webometrics» 2016 року, Харківський університет займав 3-тю позицію серед університетів України та 1694-те місце у світі.
Місце Харківського університету в рейтингах університетів України:
Рейтинг | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
---|---|---|---|---|
Компас | 9 | 9 | 7 | 8 |
Дзеркало тижня/ЮНЕСКО | 4 | 5 | 3 | - |
Деньги | 4 | 3 | 3 | - |
Кореспондент.net | 6 | — | — | - |
Webometrics | — | — | — | 5 |
4 International Colleges & Universities | — | — | — | 4 |
Масштабний дослідницький центр Quacquarelli Symonds оприлюднив щорічний рейтинг найкращих університетів Європи, Середньої Азії та країн, що розвиваються, на 2022 рік. До списку потрапив і Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, який зайняв 69-те місце.
Див. також
- Дім Проєктів
- Дім Кооперації
- 10685 Харківунівер — астероїд, названий на честь навчального закладу
- Українська мережа станцій космічної геодезії та геодинаміки
- Украинский геометрический сборник
Примітки
- Directory of Open Access Journals — 2003.
- Кабінет Міністрів України; Постанова від 29.07.2009 № 799. Архів оригіналу за 20.06.2013. Процитовано 11 серпня 2017.
- Сковорода Григорий Саввич (Г. П. Данилевский). Откуда Родом (рос.). 27 липня 2017. Процитовано 14 липня 2022.
- Електронна бібліотека "Культура України". elib.nlu.org.ua. Процитовано 14 липня 2022.
- Український мандрований філософ Григорій Сковорода [Дмитро Багалій] (fb2) читать онлайн | КулЛиб — Классная библиотека! Скачать книги бесплатно. coollib.com. Процитовано 14 липня 2022.
- Добровільна українізація Харківського університету, 1918 р.
- Журавский Ю. И., Зайцев Б. П., Мигаль Б. К. Харьковский университет в годы Великой Отечественной войны. — Харьков, 1989. — С. 101.
- Указ Президента України № 1313/99 «Про надання статусу національного Харківському державному університету» від 11.10.1999
- Звіт ректора професора В.С. Бакірова про результати роботи у 2020 році (PDF).
- Харківський національний університет атакували ракетним ударом. НВ. 2 лютого 2022.
- Зруйнований Харків: як виглядає місто після російських бомбардувань. Національна суспільна телерадіокомпанія України. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
- Разбитые аудитории, спортзал: орки обстреляли физико-технический факультет университета Каразина. 24 канал. 12 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
- У Харкові ракета окупантів зруйнувала будівлю Академії держуправління. РБК. 18 березня 2022. оригіналу за 20 березня 2022.
- 25 меценатов сделали пожертвования на восстановление Харьковского университета. Медиагруппа «Объектив». 22 березня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Джунковський Василь Якович. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 21 грудня 2012.
- http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Bulgarien/XIX/1820-1840/Venelin/primtext1.phtml#53
- Під час німецької окупації.
- . Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Архів оригіналу за 24 лютого 2022.
- Goldthwaite, Richard; Abramovitz M. (1986). Association Notes: In Memoriam: Frederic C. Lane 1900-1984, Simon Kuznets 1901-1985. The Journal of Economic History. 46 (1): 239—246. Процитовано 4 лютого 2012.
- Weyl, E. Glen (2007). Simon Kuznets: Cautious Empiricist of the Eastern European Jewish Diaspora (PDF). Harvard University Society of Fellows; Toulouse School of Economics. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012.
- Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Про університет. Історична довідка. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012.
- Perlman, Mark (2001). Schumpeter and Schools of Economic Thoughts. У Chaloupek, Günther; Guger, Alois; Nowotny, Ewald (ред.). Ökonomie in Theorie und Praxis: Festschrift für Helmut Frisch (German and English) (вид. German). Springer. с. 286. ISBN .
{{}}
:|editor4-first=
з пропущеним|editor4-last=
() - Pressman, Steven (2006). Fifty Major Economists. Routledge. с. 181. ISBN .
- Simon, Kuznetz (2011). Weyl, E. Glen; Lo, Stephanie H. (ред.). Jewish Economies: Development and Migration in America and Beyond. Т. I. Transaction Publishers. с. xix. ISBN .
- Харківський дослідник Володимир Московкін, виходячи з документів, що підтверджують навчання пана Кузнеця в Харківському комерційному інституті, робить висновок, що в Харківському університеті той паралельно навчатися не міг. Див. Московкин В. М., Михайличенко Д. Ю. Экономическая система д-ра Шумпетера, излагаемая и критикуемая Саймоном Кузнецом. Харьков, 2013. [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 14 грудня 2009.
- . Дзеркало тижня № 11 (640), 24—30 березня 2007. Архів оригіналу за 22 квітня 2007.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2010. Процитовано 14 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2010. Процитовано 17 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 05.08.2010. Процитовано 22.07.2010.
- QS World University Rankings 2018. Top Universities (англ.). 1 лютого 2017. Процитовано 22 листопада 2018.
- University | Ranking Web of Universities
- . Архів оригіналу за 19 травня 2010. Процитовано 27 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 14 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2011. Процитовано 27 травня 2010.
- Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 27 травня 2010.
- Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 27 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 27 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 27 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 27 травня 2010.
- Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 27 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 27 травня 2010.
- 4 International Colleges & Universities 2010
- Зимові канікули, рейтинг вишів та суди через відсторонення вчителів – підсумки тижня в освіті. 24 Канал (укр.). 17 грудня 2021.
- База даних малих космічних тіл JPL: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (англ.) .
Джерела
- В. С. Бакіров. Харківський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 358. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- (рос.) у Великій радянській енциклопедії
- Харківський університет і українська культура. До 210-річчя від часу заснування ХНУ імені В. Н. Каразіна: моногр. / за ред. Ю. М. Безхутрого ; [передм. В. С. Бакірова]. — X. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. — 296 с. —
Література
- (рос.) Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета. — Харьков, 1893—1904. — Т. 1—2.
- (рос.) Багалей Д., Сумцов М., Бузескул В. Краткий очерк истории Харьковского Университета за первые сто лет его существования. — Харьков, 1905.
- Гаташ В. Університет — матриця майбутнього // Дзеркало тижня. — 2005. — № 3 (531). — 29 січня.
- Короткі нариси з історії Харківського державного університету, 1805—1904. — Харків, 1940.
- Оглоблин-Глобенко М. Харківському Університету 150 років // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1958. — Т. 167.
- (рос.) Харьковский государственный університет имени А. М. Горького за 150 лет. — Харьков, 1955.
- Харківський університет за 200 років. — Харків, 2004.
- Харківський університет (1917—1941) у спогадах його викладачів та вихованців / [уклад.: В. Ю. Іващенко та ін. ; наук. ред. В. Ю. Іващенко] ; Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Харків: Вид-во ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2016. — 431 с. ; 26 см. — Текст укр., рос. — Бібліогр. у комент.: с. 291—359 та в підрядк. прим. — Імен. покажч.: с. 360—426. — 100 пр. —
- Журавский Ю. И., Зайцев Б. П., Мигаль Б. К. Харьковский университет в годы Великой Отечественной войны. — Харьков, 1989.
- Балишев М. А., Мащенко О. М. Харківський університет: Історичний екскурс за архівними документами. Науково-довідкове видання. Харків: СПДФО Яковлева, 2004. 202 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
- www.univer.kharkov.ua — офіційний сайт Харківського національного університету
- University | Ranking Web of Universities
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit HNU perenapravlyaye syudi div takozh Hmelnickij nacionalnij universitet Harkivskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Nazarovicha Karazina universitet u misti Harkiv Z 2009 do 2014 roku mav status avtonomnogo doslidnickogo universitetu Zasnovanij 17 listopada 1804 roku z iniciativi vidatnogo prosvitnika Vasilya Karazina za koshti miscevoyi gromadi a urochisto vidkritij 29 sichnya 17 1805 roku Harkivskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Nazarovicha KarazinaHNU imeni V N Karazina riven akreditaciyi50 00 16 pn sh 36 13 42 sh d 50 00444444447177261 pn sh 36 22833333336077288 sh d 50 00444444447177261 36 22833333336077288 Koordinati 50 00 16 pn sh 36 13 42 sh d 50 00444444447177261 pn sh 36 22833333336077288 sh d 50 00444444447177261 36 22833333336077288Mizhnarodna nazva V N Karazin Kharkiv National UniversityTip nacionalnij universitetKrayina Ukrayina 1 Roztashuvannya majdan Svobodi HarkivGaslo Cognoscere docere erudire Piznavati navchati prosvitlyatiNazva na chest Maksim Gorkij i Karazin Vasil NazarovichZasnovano 29 sichnya 17 1805Rektor Tetyana KaganovskaStudentiv ponad 15000Doktoriv 381Profesoriv 381Skladayetsya z Derzhavnij muzej prirodi Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N KarazinaVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Harkivskogo universitetuShtab kvartira majdan SvobodiAdresa majdan Svobodi 4 Harkiv 61022Sajt karazin uaNagorodi Kharkiv University u Vikishovishi Pislya Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka drugij za vikom najstarishij universitet Ukrayini Za chas svogo isnuvannya Harkivskij universitet dekilka raziv zminyuvav oficijnu nazvu Zaklad bulo zasnovano pid nazvoyu Imperatorskogo Harkivskogo universitetu yaku vin zberigav do 1917 roku Za radyanskih chasiv universitet nosiv nazvi Vilna akademiya teoretichnih znan 1920 1921 Harkivskij institut narodnoyi osviti 1921 1932 Harkivskij derzhavnij universitet imeni O M Gorkogo 1932 1990 ti Vid 1999 r universitet maye suchasnu nazvu Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Istoriya17 sichnya 29 za novim stilem 1805 roku z iniciativi Vasilya Karazina Oleksandr I pidpisav Ukaz pro vidkrittya u Harkovi Imperatorskogo universitetu Jogo bulo zasnovano z iniciativi ta na koshti miscevoyi gromadi sered yakih vidznachilis brati Tihocki sekund major Izyumskogo gusarskogo polku Yakiv Andrijovich Tihockij do 1736 1800 polkovnik 1 go gusarskogo polku Pavlo Andrijovich Tihockij zadovgo do 1763 pislya 1809 Yihnyu ideyu pidtrimali j zibrali potribni koshti dvoryanstvo ta miska uprava Keruvav zborom koshtiv sin Yakova Tihockogo providnik dvoryanstva Kup yanskogo povitu Ivan Yakovich Tihockij 1772 pislya 1820 Bagato doslidnikiv Danilevskij G P Yefremov S O Bagalij D I vkazuyut na te sho zapit na prosvitu i vidpovidna iniciativnist u gromadi Harkova utvorilisya zavdyachuyuchi Grigoriyu Savichu Skovorodi yakij zhiv i vikladav u Harkovi ta navkolo mista yakraz naprikinci XVIII stolittya Ostanni dni Skovoroda proviv u mayetku Pan Ivanivka yakij nalezhav vitchimu i materi Vasilya Karazina de Vasil Nazarovich zustrichavsya z filosofom A koshti na vidkrittya universitetu buli zibrani za uchasti blizkih druziv ta uchniv Skovorodi Bagalij D I Zgadanimi osobami ne obmezhilosya kolo druziv Skovorodi sered todishnogo dvoryanstva yih bulo duzhe bagato i na vsih yih mav svij garnij vpliv starche Skovoroda Vzhe Danilevskij zaznachav silu gromadskogo vplivu Skovorodi skazavshi sho vin do pevnoyi miri pidgotuvav grunt dlya vidkrittya Harkivskogo universitetu Ya nadrukuvav reyestr iniciativnoyi grupi slobidsko ukrayinskogo dvoryanstva sho pidpisalosya ne na 400 tisyach a na cilij miljon dlya ciyeyi meti Sered cih desyati osib mi znahodimo troh Kvitok Georgiya Dmitra ta Fedora Gr Rom Shidlovskogo G G Uryupin zaslugovuvav druzhbi Skovorodi pid vplivom yakogo z nogo virobivsya chesnij vidatnij gromadskij diyach G G Uryupinu takozh nalezhit takozh velika rol v spravi vidkrittya Harkivskogo universitetu Uryupin agituvav za vidkrittya universitetu u Harkovi sered harkivskih gromadyan yaki vzyali na sebe zrobiti dobrohitnij obov yazok vnesti 40 50 tisyach karbovanciv na cyu spravu U pershomu listi do Uryupina Skovoroda dodav pripisku dlya Piskunovskogo yakij takozh vnis cinnu zhertvu novomu universitetovi ce tezh buv odin zi starih druziv ta prihilnikiv Skovorodi Kuratorom universitetu bulo priznacheno grafa Severina Potockogo a pershim rektorom stav filolog Ivan Rizhskij Sered profesoriv u pershi desyatilittya isnuvannya universitetu perevazhali inozemci golovnim chinom nimci najviznachnishi z yakih filosof Jogann Shad ta istorik Kristof Ditrih fon Rommel Chiselnist studentiv u XIX st postijno zrostala u 1805 roci 57 u 1810 mu 118 u 1860 h rokah priblizno 425 u 1887 mu 1520 Vasil Karazin Protyagom pevnogo chasu Harkivskij universitet koristuvavsya avtonomiyeyu z vibornim rektorom ale v 1820 1850 h rokah jogo vzyato pid suvorij kontrol rektora priznachav ministr osviti z cenzuroyu naukovih vidan i vikladannya U 1863 r universitet vidpovidno do novogo Statutu zdobuv chastkovu avtonomiyu U XIX na pochatku XX st Harkivskij universitet mav 4 fakulteti fiziko matematichnij istoriko filologichnij medichnij i yuridichnij 1839 r pri nomu stvoreno veterinarnu shkolu yaka zgodom 1851 stala samostijnim institutom Universitet mav u svoyemu skladi takozh laboratoriyi kliniki astronomichnu observatoriyu botanichnij sad biblioteku 1811 r pri nomu bulo zasnovano Filotehnichne tovaristvo a u drugij polovini XIX st Harkivske matematichne tovaristvo Harkivske istoriko filologichne tovaristvo Harkivske medichne tovaristvo tovaristva doslidnikiv prirodi fizichne himichne yuridichne ta in Z iniciativi diyachiv universitetu z yavilisya pershi periodichni vidannya na Slobozhanshini Harkovskij Ezhenedelnik 1812 Ukrainskij Vestnik 1816 1819 Harkovskiya Izvestiya 1817 1823 Ukrainskij Zhurnal 1824 1825 ta in U pershij period svogo isnuvannya 1805 1835 universitet zdijsnyuvav vpliv na organizaciyu shkilnictva na Slobozhanshini Z 1874 r universitet vidaye Ucheni zapiski U 1831 roci pri Harkivskomu imperatorskomu universiteti bula vidkrita ta osvyachena Svyato Antoniyivska cerkva Imperatorskij Harkivskij universitet Konstruktivistskij Dim proektiv 1930 ti do pereyizdu v nogo universitetu Yuvilejna moneta na chest 200 richchya universitetu Harkivskij universitet vidigrav pomitnu rol v ukrayinskomu nacionalnomu vidrodzhenni golovnim chinom na pochatku a takozh naprikinci XIX na pochatku XX st She do togo yak Kiyiv stav oseredkom ukrayinskogo nacionalnogo zhittya v Naddnipryanshini u seredini XIX st tut velisya doslidzhennya narodnogo pobutu istoriyi ta movi rozgortalasya literaturna diyalnist formuvavsya ukrayinomovnij teatr U drugij polovini XIX st Harkivske istoriko filologichne tovaristvo rozgornulo shiroki doslidzhennya z istoriyi ta pobutu Slobidskoyi ta Livoberezhnoyi Ukrayini Studenti ob yednuvalisya v ukrayinski gromadi u yakih brali uchast zokrema Oleksandr Potebnya Vasil Mova Limanskij ta in visuvayuchi takozh politichni vimogi ukrayinskogo ruhu Za iniciativi profesoriv Mikoli Sumcova Dmitra Bagaliya A Zajkevicha rada profesoriv universitetu vislovilasya proti cenzuri ukrayinskih vidan Zapiska po voprosu o cenzure knig na malorusskom yazyke 1906 r universitet prisvoyiv zvannya pochesnogo doktora lideram ukrayinskogo nacionalnogo ruhu Mihajlovi Grushevskomu ta Ivanovi Franku a 1910 r avtorci Istorii ukrainskogo naroda Oleksandri Yefimenko E 1907 r Mikola Sumcov Dmitro Bagalij ta Mihajlo Halanskij pochali chitati v universiteti lekciyi z narodnoyi slovesnosti istoriyi Ukrayini j movoznavstva ukrayinskoyu movoyu U roki revolyuciyi ta gromadyanskoyi vijni 1917 1920 rr v universiteti velasya borotba mizh prihilnikami ukrayinskoyi nezalezhnosti ta prorosijskogo kursu Chastina profesoriv ne zgidnih iz novimi politichnimi realiyami pokinula universitet Bilshist ukrayinskih profesoriv zalishilasya v Harkovi i vzhe v 1918 roci universitet bulo dobrovilno ukrayinizovano Voni prodovzhuvali pracyuvati v organizovanih radyanskoyu vladoyu na bazi universitetu ustanovah v Akademiyi teoretichnih znan 1920 1921 Harkivskomu instituti narodnoyi osviti HINO 1921 1930 Harkivskomu instituti narodnogo gospodarstva fiziko himichnomu ta yuridichnomu institutah U 1932 1933 rr na yihnij bazi vidnovleno Harkivskij derzhavnij universitet HDU yakij skladavsya z 7 fakultetiv fiziko matematichnogo himichnogo biologichnogo geologo geografichnogo literaturno lingvistichnogo istorichnogo z filosofskim viddilom ta ekonomichnogo z viddilom ekonomichnoyi geografiyi 1936 r HDU bulo prisvoyeno im ya shojno pomerlogo rosijskogo pismennika Maksima Gorkogo Oleksiya Maksimovicha Pyeshkova hocha toj za zhittya ne mav niyakogo vidnoshennya do universitetu Pid chas nimecko radyanskoyi vijni HDU bulo evakujovano do mista Kizilorda v Kazahstani de vin spilno z Kiyivskim universitetom utvoriv Ob yednanij ukrayinskij derzhavnij universitet U 1943 1944 rr HDU povernuvsya do Harkova pershij pislya zvilnennya mista navchalnij rik rozpochavsya 1 listopada 1943 roku U 1960 roci do universitetu buv priyednanij na pravah fakultetu inozemnih mov Harkivskij pedagogichnij institut inozemnih mov Na 1977 r u skladi universitetu diyali nastupni fakulteti ta viddili mehaniko matematichnij fizichnij fiziko tehnichnij geologo geografichnij ekonomichnij istorichnij filologichnij inozemnih mov radiofizichnij zaochnij ta vechirnij 11 zhovtnya 1999 r Prezident Ukrayini Leonid Kuchma svoyim ukazom urahovuyuchi znachnij vnesok Harkivskogo derzhavnogo universitetu u pidgotovku visokokvalifikovanih fahivciv ta rozvitok nauki nadav jomu status nacionalnogo ta nadav im ya jogo zasnovnika Vasilya Nazarovicha Karazina Ekonomichnij fakultet 2 bereznya 2022 Stanom na gruden 2020 r u HNU im V N Karazina pracyuvalo 1804 shtatnih naukovo pedagogichnih pracivnikiv ta 161 naukovec Sered pracivnikiv universitetu dva akademiki NAN Ukrayini tri chleni korespondenti NAN Ukrayini 293 doktori nauk ta 1061 kandidativ nauk Krim togo za sumisnictvom pracyuvali 515 naukovciv i praktichnih pracivnikiv sered yakih 26 akademikiv i chleniv korespondentiv NAN Ukrayini 146 doktoriv nauk i 227 kandidativ nauk V universiteti navchayetsya 17 188 osib 2022 roku universitet znachno postrazhdav pri vtorgnenni Rosiyi v Ukrayinu Tak 2 bereznya rosijskij obstril vraziv budivlyu ekonomichnogo fakultetu 5 bereznya bulo chastkovo zrujnovano universitetskij sportkompleks 11 bereznya korpus Fiziko tehnichnogo fakultetu 18 bereznya budivlyu Institutu derzhavnogo upravlinnya Na 22 bereznya zgidno z pres sluzhboyu universitetu u nogo ne zalishilosya zhodnogo neposhkodzhenogo korpusu RektoriRizhskij Ivan Stepanovich 1805 1806 1808 1811 Stojkovich Afanasij Ivanovich 1807 1808 1811 1813 Osipovskij Timofij Fedorovich 1813 1820 Dzhunkovskij Vasil Yakovich 1821 1826 Kronenberg Ivan Yakovich 1826 1829 1833 1836 Dudrovich Andrij Ivanovich 1829 1830 Yellinskij Mikola Ivanovich 1830 1833 Komlishinskij Vasil Sergijovich 1836 1837 Pavlovskij Andrij Fedorovich 1837 1838 Kunicin Oleksij Vasilovich 1839 1841 1849 1850 1852 1853 Gulak Artemovskij Petro Petrovich 1841 1849 Palyumbeckij Oleksandr Ivanovich 1850 1852 1872 1873 Fojgt Karl Karlovich 1853 1859 Roslavskij Petrovskij Oleksandr Petrovich 1859 1862 1862 1872 Pitra Adolf Samojlovich 1873 1881 Cehanoveckij Grigorij Matvijovich 1881 1884 Shelkov Ivan Petrovich 1884 1890 Aleksyeyenko Mihajlo Martinovich 1890 1899 Lagermark German Ivanovich 1899 1901 Kuplevaskij Mikola Osipovich 1901 1905 Rejngard Lyudvig Vasilovich 1905 1906 Bagalij Dmitro Ivanovich 1906 1911 Netushil Ivan V yacheslavovich 1912 1918 P yatnickij Porfirij Petrovich 1918 1919 Levitskij Volodimir Favstovich 1919 1920 Psheborskij Antonij Pavlovich 1920 1922 Strelbickij Semen Dementijovich 1922 1924 Gavriliv Miroslav Stepanovich 1924 1930 Bludov Yakiv Semenovich 1930 1934 Nehvorostnij Neforosnij Oleksij Ivanovich 1934 1937 Gurevich Lazar Izrayilovich 1937 1938 1938 1942 Zhelehovskij Andrij Volodimirovich 1941 1942 Vetuhiv Mihajlo Oleksijovich 1942 1943 Rusko Oleksij Mikitovich 1942 1943 Barabashov Mikola Pavlovich 1943 1945 Bulankin Ivan Mikolajovich 1945 1960 Lavrushin Volodimir Fedorovich 1960 1966 Hotkevich Volodimir Gnatovich 1966 1975 Tarapov Ivan Yevgenovich 1975 1993 Svich Vasil Antonovich 1993 1998 Bakirov Vil Savbanovich 1998 2021 Kaganovska Tetyana Yevgeniyivna z 2021 Kampusi ta korpusiUniversitetske mistechko Majzhe cile stolittya zaklad perebuvav u pervisnih starih primishennyah budinok medichnogo fakultetu i gurtozhitok zbuduvav na vlasni koshti cukrozavodchik Ivan Haritonenko naprikinci XIX st Novi korpusi universitetu zbudovano za rektorstva Dmitra Bagaliya na pochatku XX st Na 1932 rik pobudovi ce buv najvishij budinok ne tilki Harkova a j usiyeyi Ukrayini Z visotoyu 66 metriv budinok uvijshov v istoriyu yak najvishij budinok svogo chasu Struktura universitetuUniversitet narahovuye 23 fakulteti ta instituti biologichnij fiziko tehnichnij radiofiziki biomedichnoyi elektroniki ta komp yuternih sistem fizichnij komp yuternih nauk filosofskij matematiki j informatiki geografiyi geologiyi rekreaciyi ta turizmu ekologichnij ekonomichnij inozemnih mov istorichnij filologichnij medichnij himichnij sociologichnij psihologiyi yuridichnij fiziko energetichnij mizhnarodnih ekonomichnih vidnosin ta turistichnogo biznesu Fakulteti Kafedra biohimiyi Kafedra botaniki ta ekologiyi roslin Kafedra genetiki ta citologiyi Kafedra zoologiyi ta ekologiyi tvarin Kafedra mikologiyi ta fitoimunologiyi Kafedra molekulyarnoyi biologiyi ta biotehnologiyi Kafedra fiziologiyi lyudini ta tvarin Kafedra fiziologiyi ta biohimiyi roslin Geografiyi geologiyi rekreaciyi i turizmu Kafedra fizichnoyi geografiyi ta kartografiyi Kafedra socialno ekonomichnoyi geografiyi ta regionoznavstva Kafedra geografichnogo monitoringu ta ohoroni prirodi Kafedra geologiyi Kafedra gidrogeologiyi Kafedra mineralogiyi ta petrografiyi Kafedra ekologiyi ta neoekologiyi Kafedra ekologichnoyi bezpeki ta ekologichnoyi osviti Kafedra monitoringu prirodokoristuvannya ta poperedzhennya nadzvichajnih situacij Kafedra ekonomiki ta menedzhmentu Kafedra ekonomichnoyi kibernetiki ta prikladnoyi ekonomiki Kafedra ekonomichnoyi teoriyi ta ekonomichnih metodiv upravlinnya Kafedra mizhnarodnoyi ekonomiki Kafedra marketingu ta menedzhmentu v zovnishnoekonomichnij diyalnosti Kafedra matematichnih metodiv v ekonomici Kafedra statistiki obliku ta auditu Kafedra finansiv ta kreditu Kafedra anglijskoyi movi Kafedra anglijskoyi filologiyi Kafedra metodiki ta praktiki anglijskoyi movi Kafedra teoriyi ta praktiki perekladu anglijskoyi movi Kafedra nimeckoyi ta francuzkoyi mov Kafedra nimeckoyi filologiyi i perekladu Kafedra romanskoyi filologiyi i perekladu Kafedra dilovoyi inozemnoyi movi ta perekladu Lingvistichnij centr Istorichnij Kafedra istoriyi Rosiyi Kafedra istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikiv Kafedra istoriyi Ukrayini Kafedra istoriografiyi dzhereloznavstva ta arheologiyi Kafedra novoyi ta novitnoyi istoriyi Kafedra elektroniki i sistem upravlinnya Kafedra modelyuvannya sistem i tehnologij Kafedra teoretichnoyi i prikladnoyi sistemotehniki Kafedra shtuchnogo intelektu ta programnogo zabezpechennya Kafedra bezpeki informacijnih sistem i tehnologij Centr informacijnih tehnologij Kafedra akusherstva ta ginekologiyi Kafedra vnutrishnoyi medicini Kafedra gigiyeni ta socialnoyi medicini Kafedra zagalnoyi i klinichnoyi imunologiyi ta alergologiyi Kafedra zagalnoyi i klinichnoyi patologiyi Kafedra zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini Kafedra pediatriyi Kafedra hirurgichnih hvorob Kafedra vishoyi matematiki ta informatiki Kafedra geometriyi Kafedra diferencialnih rivnyan ta keruvannya Kafedra matematichnoyi fiziki j obchislyuvalnoyi matematiki Kafedra matematichnogo analizu Kafedra matematichnogo modelyuvannya ta programnogo zabezpechennya Kafedra teoriyi funkcij i funkcionalnogo analizu Kafedra teoretichnoyi mehaniki Kafedra teoretichnoyi ta prikladnoyi informatiki Kafedra ekonomichnoyi teoriyi Kafedra mizhnarodnih ekonomichnih vidnosin Kafedra turistichnogo biznesu Kafedra zagalnoyi psihologiyi Kafedra pedagogiki Kafedra prikladnoyi psihologiyi Kafedra psihologichnogo konsultuvannya i psihoterapiyi Kafedra biologichnoyi ta medichnoyi fiziki Kafedra kvantovoyi radiofiziki Kafedra kosmichnoyi radiofiziki Kafedra prikladnoyi elektrodinamiki Kafedra teoretichnoyi radiofiziki Kafedra fiziki nadvisokih chastot Kafedra fizichnoyi i biomedichnoyi elektroniki ta kompleksnih informacijnih tehnologij Sociologichnij Kafedra media komunikacij Kafedra metodiv sociologichnih doslidzhen Kafedra politichnoyi sociologiyi Kafedra prikladnoyi sociologiyi ta socialnih komunikacij Kafedra sociologiyi Kafedra sociologiyi upravlinnya ta socialnoyi roboti Kafedra informacijnih tehnologij u fiziko energetichnih sistemah Kafedra teplofiziki ta molekulyarnoyi fiziki Kafedra fiziki netradicijnih energotehnologij ta ekologiyi Fiziko tehnichnij Kafedra eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki Kafedra elektrofiziki i radiacijnih tehnologij Kafedra zagalnoyi ta prikladnoyi fiziki Kafedra materialiv reaktorobuduvannya Kafedra teoretichnoyi yadernoyi fiziki Kafedra fiziki plazmi Kafedra fizichnih tehnologij Fizichnij Kafedra astronomiyi Kafedra vishoyi matematiki Kafedra eksperimentalnoyi fiziki Kafedra zagalnoyi fiziki Kafedra teoretichnoyi fiziki imeni akademika I M Lifshicya Kafedra fiziki kristaliv Kafedra fiziki nizkih temperatur Kafedra fiziki tverdogo tila Kafedra fizichnoyi optiki Kafedra istoriyi zarubizhnoyi literaturi ta klasichnoyi filologiyi Kafedra istoriyi rosijskoyi literaturi Kafedra istoriyi ukrayinskoyi literaturi Kafedra zhurnalistiki Kafedra zagalnogo ta prikladnogo movoznavstva Kafedra rosijskoyi movi Kafedra ukrayinskoyi movi Kafedra valeologiyi Kafedra politologiyi Kafedra teoriyi kulturi i filosofiyi nauki Kafedra teoretichnoyi i praktichnoyi filosofiyi Kafedra ukrayinoznavstva Himichnij Kafedra neorganichnoyi himiyi Kafedra organichnoyi himiyi Kafedra prikladnoyi himiyi Kafedra fizichnoyi himiyi Kafedra himichnoyi metrologiyi Kafedra himichnogo materialoznavstva Kafedra derzhavno pravovih disciplin Kafedra kriminalno pravovih disciplin Kafedra pravosuddya Kafedra civilno pravovih disciplin Kafedra konstitucijnogo municipalnogo i mizhnarodnogo prava Yuridichna klinika Navchalno naukovij institut Karazinskij bankivskij institut Navchalno naukovij institut Institut derzhavnogo upravlinnya Naukovi ustanovi Muzej prirodi Muzej istoriyi Harkivskogo nacionalnogo universitetu Muzej arheologiyi ta etnografiyi Slobidskoyi Ukrayini Biostanciya Nacionalnogo prirodnogo parku Gomilshanski lisi Botanichnij sad Gerbarij Harkivskogo nacionalnogo universitetu CWU Radiofizichna observatoriya Naukovo doslidnij institut biologiyi Naukovo doslidnij institut himiyi Naukovo doslidnij institut astronomiyi Naukovo doslidnij institut socialno gumanitarnih doslidzhen Centr bolgaristiki ta balkanskih doslidzhen M Drinova Centralna naukova biblioteka Zakladi kulturi ta dozvillya Shtamp dorevolyucijnoyi notnoyi biblioteki Kafedra fizichnogo vihovannya ta sportu Sportivno ozdorovchij tabir Figurovka Tenisnij klub Shahovo shashkovij klub Duhovni zakladi Universitetska Svyato Antoniyivska pravoslavna cerkvaNaukova diyalnistNaukova diyalnist iz nizki napryamkiv organizovana v naukovo doslidnih ustanovah universitetu yak ot Naukovo doslidnij institut astronomiyi Biologichna stanciya Botanichnij sad Grupa radiacijnoyi dinamiki Institut visokih tehnologij Naukovo doslidnij institut biologiyi Naukovo doslidnij institut himiyi Vidomi vipuskniki ta profesoriGolovna kategoriya Vipuskniki Harkivskogo universitetu U Harkivskomu universiteti vikladav laureat Nobelivskoyi premiyi 1962 roku z fiziki Lev Landau navchalisya biolog Illya Mechnikov laureat premiyi z medicini 1908 roku a takozh imovirno Sajmon Kuznec nobelivskij laureat 1971 roku z ekonomiki za inshimi danimi Kuznec navchavsya u Harkivskomu komercijnomu instituti suchasnim spadkoyemcem yakogo ye Harkivskij nacionalnij ekonomichnij universitet Vipusknik universitetu nobelivskij laureat Illya Mechnikov Vikladach universitetu nobelivskij laureat Lev Landau Yuzef Pilsudskij navchavsya na medichnomu fakulteti viklyuchenij za uchast u studentskih vistupah Mikola Kostomarov Vidatnimi profesorami universitetu do 1917 buli filologi I Sreznevskij P Gulak Artemovskij M Lavrovskij P Lavrovskij O Potebnya P Bezsonov D Ovsyaniko Kulikovskij psihologi P Lejkfeld etnografi A Metlinskij M Sumcov O Vetuhiv shodoznavci B Dorn P Ritter istoriki D Bagalij V Buzeskul A Vyazigin Ye Ryedin M Drinov V Nadler O Derevickij mistectvoznavec F Shmit literaturoznavci O Kirpichnikov M Halanskij arhitektori Ye Vasilyev A Ton V Velichko pravniki i sociologi M Taube I Timkovskij G Danilovich D Kachenovskij L Zagurskij M Gredeskul K Gattenberger M Chubinskij A Stoyanov M Aleksyeyenko V Danevskij V Gordon V Yastrzhembskij istorik prava M Maksimejko ekonomisti T Stepaniv I Sokalskij V Levitskij P Migulin statistiki O Roslavskij Petrovskij O Anciferov I Miklashevskij matematiki V Imsheneckij O Lyapunov V Steklov I Sokolov T Osipovskij K Andreyev M Tihomandrickij M Saltikov fiziki V Lapshin Yu Morozov A Shimkov O Gruzincev M Pilchikiv D Rozhanskij fiziko himiki M Beketov O Hodnyev himiki V Timofyeyev I Osipov O Danilevskij Ye Hotinskij Yu Korshun botaniki V Chernyayev V Arnoldi V Palladin L Cenkovskij A Krasnov V Taliyev agronom zoologi O Chernaj I Krinickij M Kashenko P Sushkin O M Nikolskij geologi N Borisyak P P yatnickij I Levakovskij O Gurov astronomi A Shidlovskij I Fedorenko G Levickij L Struve J Sikora filosofi L Yakob F Zelenogorskij P Lejkfeld bogoslovi I Filevskij M Stelleckij T Butkevich Na medichnomu fakulteti vikladali V Drejsig L Vannoti V Lyambl I Knigin A Blyumental I Troyickij krim nih hirurgi P Shumlyanskij M Trinkler M Yellinskij V Grube I Zarubin A Pidriz Yu Penskij oftalmolog L Girshman O Neznamov ginekolog I Lazarevich terapevti P Shatilov O Kuznyecov I Obolenskij F Openhovskij M Lomikovskij K Georgiyevskij anatom V Vorobjov patologoanatomi V Krilov M Melnikov Razvedenkov fiziologi I Shelkov O Repryev V Danilevskij bakteriolog V Visokovich mikrobiolog S Korshun gistolog M Kulchickij gigiyenist A Yakobi veterinari F Pilger G Polyuta farmakologi Ye Gordiyenko M Zaleskij M Valyashko pediatr Ya Arkavin sudmedekspert M Bokarius psihiatri P Butkovskij P Kovalevskij I Orshanskij ta inshi Sered vidatnih vipusknikiv universitetu u rizni chasi buli matematiki M Ostrogradskij V Steklov O Pogoryelov statistik P Keppen logik P Poreckij ekonomisti M Tugan Baranovskij B Martos astronomi O Struve V Fesenkov J Sikora biohimik O Danilevskij himik organik O Eltekov botanik M Turchaninov zoologi S Medvedyev V Zalenskij likar F Cicurin psihiatr O Yushenko filologi O Potebnya V Grigorovich Yu Shevelov istoriki M Kostomarov D Yavornickij sociolog M Kovalevskij yurist mizhnarodnik V Koreckij fiziki I Lifshic A Zagorodnij B Vyerkin radiofizik O Usikov geologi Ye Lazarenko G Dolenko kompozitori S Bogatirov P Sokalskij poet i prozayik V Sosyura hudozhnik G Semiradskij arhiyepiskop Ioann Maksimovich volodarka premiyi Oskar V Karinska arheolog M Rudinskij gromadsko kulturni diyachi ta pismenniki B Grinchenko Ye Chikalenko D Nitchenko olimpijski chempioni I Celovalnikov V Savon ta inshi Studentami ta eksternami Harkivskogo universitetu buli taki vidomi lyudi yak Yu Pilsudskij M Starickij M Lisenko O Gonchar P Yefimenko B Kistyakivskij Yu Knorozov B Chichibabin M Bobrovnikov M Gajsinskij Ye Nejman M Gurevich Sh Mandelbrojt I Dunayevskij Za radyanskoyi vladi v HDU prodovzhuvali pracyuvati vidomi vcheni dorevolyucijnogo periodu Krim nih matematiki S Bernshtejn N Ahiyezer M Livshic V Marchenko D Sincov A Sushkevich O Pogoryelov B Levin Ya Blank fiziki L Shubnikov O Ahiyezer A Valter I Lifshic K Sinelnikov V Hotkevich radiofiziki A Sluckin S Braude astronomi M Barabashov B Gerasimovich M Yevdokimov B Ostashenko Kudryavcev fiziologi O Nagornij V Nikitin anatom L Nikolayev genetiki I Polyakov V Shahbazov gidrobiolog L Shkorbatov mikolog T Strahov entomolog S I Medvedyev botaniki O Korshikov M Klokov geobotaniki Ye Lavrenko Yu Kleopov ekolog V Stanchinskij psiholog P Zinchenko pedagogi O Popov I Sokolyanskij geologi D Sobolyev O Fedorovskij M Dmitriyev geograf K Dubnyak arheologi S Semenov Zuser K Grinevich ekonomisti O Liberman O Rumyancev himiki M Izmajlov K Krasuskij A Kiprianov I Teletov G Petrenko Yu Gabel L Litvinenko biohimiki I Bulankin V Zaleskij movoznavci j literaturoznavci O Bileckij L Bulahovskij O Sinyavskij K Nimchinov M Sulima M Nakonechnij P Tihovskij istoriki V Veretennikov N Mirza Avak yanc A Skaba Yu Kondufor S Korolivskij I Ribalka V Astahov B Shramko shodoznavec A Kovalivskij filosofi Ya Bludov S Semkovskij D Ostryanin A Braginec J Kravec Vikladachi HDU A Kocevalov O Paradiskij M Vetuhiv H Ryabokin V Derzhavin M Globenko D Solovej Yu Shevelov P Shulezhko pislya 1943 r viyihali v emigraciyu Div takozh kategoriyu Naukovci Harkivskogo universitetu 520 Nagorodi ta reputaciyaZa chasiv SRSR Harkivskij universitet oderzhav Orden Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi ta Orden Druzhbi narodiv Zgidno z ocinkami yakosti navchannya universitet zajmav 7 me Kompas 2009 r ta 4 te misce Dzerkalo tizhnya 2007 r v Ukrayini Zgidno z odnim iz rejtingiv providnih universitetiv svitu Webometrics 2009 Harkivskij universitet zajmav 6 tu poziciyu sered universitetiv Ukrayini ta 2570 te misce u sviti U galuzi menedzhmentu ta ekonomiki universitet zajnyav 8 me misce u pravoznavstvi 9 te v inzhenerno tehnichnih specialnostyah 10 te v informacijnih tehnologiyah 8 me misce v Ukrayini zgidno z rejtingom Kompas 2009 r Harkivskij universitet zajmaye 2 ge misce v Ukrayini za kilkistyu publikacij ta cituvan u naukovij bazi danih Scopus ta za indeksom Girsha Za rejtingom QS World University Rankings 2018 roku zajnyav poziciyu z 401 go po 410 j VNZ svitu Zgidno z rejtingom providnih universitetiv svitu Webometrics 2016 roku Harkivskij universitet zajmav 3 tyu poziciyu sered universitetiv Ukrayini ta 1694 te misce u sviti Misce Harkivskogo universitetu v rejtingah universitetiv Ukrayini Rejting 2007 2008 2009 2010 Kompas 9 9 7 8 Dzerkalo tizhnya YuNESKO 4 5 3 Dengi 4 3 3 Korespondent net 6 Webometrics 5 4 International Colleges amp Universities 4 Masshtabnij doslidnickij centr Quacquarelli Symonds oprilyudniv shorichnij rejting najkrashih universitetiv Yevropi Serednoyi Aziyi ta krayin sho rozvivayutsya na 2022 rik Do spisku potrapiv i Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina yakij zajnyav 69 te misce Div takozhDim Proyektiv Dim Kooperaciyi 10685 Harkivuniver asteroyid nazvanij na chest navchalnogo zakladu Ukrayinska merezha stancij kosmichnoyi geodeziyi ta geodinamiki Ukrainskij geometricheskij sbornikPrimitkiDirectory of Open Access Journals 2003 d Track Q1227538 Kabinet Ministriv Ukrayini Postanova vid 29 07 2009 799 Arhiv originalu za 20 06 2013 Procitovano 11 serpnya 2017 Skovoroda Grigorij Savvich G P Danilevskij Otkuda Rodom ros 27 lipnya 2017 Procitovano 14 lipnya 2022 Elektronna biblioteka Kultura Ukrayini elib nlu org ua Procitovano 14 lipnya 2022 Ukrayinskij mandrovanij filosof Grigorij Skovoroda Dmitro Bagalij fb2 chitat onlajn KulLib Klassnaya biblioteka Skachat knigi besplatno coollib com Procitovano 14 lipnya 2022 Dobrovilna ukrayinizaciya Harkivskogo universitetu 1918 r Zhuravskij Yu I Zajcev B P Migal B K Harkovskij universitet v gody Velikoj Otechestvennoj vojny Harkov 1989 S 101 Ukaz Prezidenta Ukrayini 1313 99 Pro nadannya statusu nacionalnogo Harkivskomu derzhavnomu universitetu vid 11 10 1999 Zvit rektora profesora V S Bakirova pro rezultati roboti u 2020 roci PDF Harkivskij nacionalnij universitet atakuvali raketnim udarom NV 2 lyutogo 2022 Zrujnovanij Harkiv yak viglyadaye misto pislya rosijskih bombarduvan Nacionalna suspilna teleradiokompaniya Ukrayini 6 bereznya 2022 Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 25 bereznya 2022 Razbitye auditorii sportzal orki obstrelyali fiziko tehnicheskij fakultet universiteta Karazina 24 kanal 12 bereznya 2022 Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 25 bereznya 2022 U Harkovi raketa okupantiv zrujnuvala budivlyu Akademiyi derzhupravlinnya RBK 18 bereznya 2022 originalu za 20 bereznya 2022 25 mecenatov sdelali pozhertvovaniya na vosstanovlenie Harkovskogo universiteta Mediagruppa Obektiv 22 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dzhunkovskij Vasil Yakovich Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2012 http www vostlit info Texts Dokumenty Bulgarien XIX 1820 1840 Venelin primtext1 phtml 53 Pid chas nimeckoyi okupaciyi Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Goldthwaite Richard Abramovitz M 1986 Association Notes In Memoriam Frederic C Lane 1900 1984 Simon Kuznets 1901 1985 The Journal of Economic History 46 1 239 246 Procitovano 4 lyutogo 2012 Weyl E Glen 2007 Simon Kuznets Cautious Empiricist of the Eastern European Jewish Diaspora PDF Harvard University Society of Fellows Toulouse School of Economics s 8 Arhiv originalu PDF za 23 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Pro universitet Istorichna dovidka Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Perlman Mark 2001 Schumpeter and Schools of Economic Thoughts U Chaloupek Gunther Guger Alois Nowotny Ewald red Okonomie in Theorie und Praxis Festschrift fur Helmut Frisch German and English vid German Springer s 286 ISBN 3540422404 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a editor4 first z propushenim editor4 last dovidka Pressman Steven 2006 Fifty Major Economists Routledge s 181 ISBN 0415366488 Simon Kuznetz 2011 Weyl E Glen Lo Stephanie H red Jewish Economies Development and Migration in America and Beyond T I Transaction Publishers s xix ISBN 1412842115 Harkivskij doslidnik Volodimir Moskovkin vihodyachi z dokumentiv sho pidtverdzhuyut navchannya pana Kuznecya v Harkivskomu komercijnomu instituti robit visnovok sho v Harkivskomu universiteti toj paralelno navchatisya ne mig Div Moskovkin V M Mihajlichenko D Yu Ekonomicheskaya sistema d ra Shumpetera izlagaemaya i kritikuemaya Sajmonom Kuznecom Harkov 2013 11 listopada 2013 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2011 Procitovano 14 grudnya 2009 Dzerkalo tizhnya 11 640 24 30 bereznya 2007 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2010 Procitovano 14 grudnya 2009 Arhiv originalu za 19 travnya 2010 Procitovano 17 grudnya 2009 Arhiv originalu za 05 08 2010 Procitovano 22 07 2010 QS World University Rankings 2018 Top Universities angl 1 lyutogo 2017 Procitovano 22 listopada 2018 University Ranking Web of Universities Arhiv originalu za 19 travnya 2010 Procitovano 27 travnya 2010 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2011 Procitovano 14 grudnya 2009 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2011 Procitovano 27 travnya 2010 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2009 Procitovano 27 travnya 2010 Arhiv originalu za 27 travnya 2010 Procitovano 27 travnya 2010 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2017 Procitovano 27 travnya 2010 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2017 Procitovano 27 travnya 2010 Arhiv originalu za 10 bereznya 2017 Procitovano 27 travnya 2010 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2007 Procitovano 27 travnya 2010 Arhiv originalu za 11 chervnya 2011 Procitovano 27 travnya 2010 4 International Colleges amp Universities 2010 Zimovi kanikuli rejting vishiv ta sudi cherez vidstoronennya vchiteliv pidsumki tizhnya v osviti 24 Kanal ukr 17 grudnya 2021 Baza danih malih kosmichnih til JPL Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina angl DzherelaV S Bakirov Harkivskij nacionalnij universitet Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 358 ISBN 978 966 00 1359 9 HNU imeni V N Karazina u socialnih merezhah HNU imeni V N Karazina na sajti Facebook HNU imeni V N Karazina na sajti Twitter HNU imeni V N Karazina na sajti VKontakti HNU imeni V N Karazina na sajti YouTube HNU imeni V N Karazina na sajti Instagram University of Kharkiv HNU imeni V N Karazina na sajti Quora Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 ros u Velikij radyanskij enciklopediyi Harkivskij universitet i ukrayinska kultura Do 210 richchya vid chasu zasnuvannya HNU imeni V N Karazina monogr za red Yu M Bezhutrogo peredm V S Bakirova X HNU imeni V N Karazina 2015 296 s ISBN 978 966 285 167 0Literatura ros Bagalej D I Opyt istorii Harkovskogo universiteta Harkov 1893 1904 T 1 2 ros Bagalej D Sumcov M Buzeskul V Kratkij ocherk istorii Harkovskogo Universiteta za pervye sto let ego sushestvovaniya Harkov 1905 Gatash V Universitet matricya majbutnogo Dzerkalo tizhnya 2005 3 531 29 sichnya Korotki narisi z istoriyi Harkivskogo derzhavnogo universitetu 1805 1904 Harkiv 1940 Ogloblin Globenko M Harkivskomu Universitetu 150 rokiv Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1958 T 167 ros Harkovskij gosudarstvennyj universitet imeni A M Gorkogo za 150 let Harkov 1955 Harkivskij universitet za 200 rokiv Harkiv 2004 Harkivskij universitet 1917 1941 u spogadah jogo vikladachiv ta vihovanciv uklad V Yu Ivashenko ta in nauk red V Yu Ivashenko Harkiv nac un t im V N Karazina Harkiv Vid vo HNU im V N Karazina 2016 431 s 26 sm Tekst ukr ros Bibliogr u koment s 291 359 ta v pidryadk prim Imen pokazhch s 360 426 100 pr ISBN 978 966 285 331 5 Zhuravskij Yu I Zajcev B P Migal B K Harkovskij universitet v gody Velikoj Otechestvennoj vojny Harkov 1989 Balishev M A Mashenko O M Harkivskij universitet Istorichnij ekskurs za arhivnimi dokumentami Naukovo dovidkove vidannya Harkiv SPDFO Yakovleva 2004 202 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina www univer kharkov ua oficijnij sajt Harkivskogo nacionalnogo universitetu University Ranking Web of Universities