Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Йо́сипович Гуре́вич — радянський авіаконструктор, заступник головного конструктора ОКБ-155.
| Миха́́йло Йо́сипович Гуре́вич | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Михаил Гуревич | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Народився | 31 грудня 1892 (12 січня 1893) Рубанщина, Суджанський повіт[1] | ||||||||||||||
| Помер | 25 листопада 1976 (83 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР | ||||||||||||||
| Поховання | Серафімівське кладовище | ||||||||||||||
| Країна |  Російська імперія Російська республіка УНР СРСР | ||||||||||||||
| Національність | єврей | ||||||||||||||
| Діяльність | бортінженер, винахідник, льотчик, інженер | ||||||||||||||
| Галузь | авіаційна промисловість і конструктор | ||||||||||||||
| Alma mater | Institut supérieur de l'aéronautique et de l'espace, Університет Монпельє, ХТІ (1925)[1] і ХНУ ім. В. Н. Каразіна | ||||||||||||||
| Науковий ступінь | доктор технічних наук | ||||||||||||||
| Знання мов | російська | ||||||||||||||
| Заклад | МіГ | ||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і німецько-радянська війна | ||||||||||||||
| Родичі | d | ||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||
| |||||||||||||||
Герой Соціалістичної Праці (1957). Лауреат шести Сталінських премій (1941), (1947), (1948), (1949), (1952), (1953). Лауреат Ленінської премії (1963). Доктор технічних наук (1964).
Біографія
Народився 12 січня 1893 (31 грудня 1892)-го року в селі Рубанщина Суджанського повіту Курської губернії Російської імперії (нині Суджанський район Курської області Російської Федерації) в родині робітника.
1910-го року зі срібною медаллю закінчив гімназію в Охтирці Харківської губернії (нині Сумська область). Вступив до Харківського університету, через рік був відрахований за активну участь в акціях протесту проти самодержавства.
1912-го року виїхав до Франції, де вступив на факультет математики університету Монпельє. Влітку 1914-го року приїхав додому на канікули, внаслідок початку Першої світової війни не зміг повернутись на навчання. 1917-го року продовжив навчання у Харківському технічному інституті, де зацікавився авіацією. Був активним учасником Товариства авіації та повітроплавання України і Криму, спроектував і виготовив свої перші літальні апарати — планери «Бумеранг» і «Аіст» (рос. Аист, Лелека).
1925-го року закінчив літакобудівний факультет Харківського технічного інституту, не знайшов роботи за спеціальністю і виїхав до Москви. Працював у різних конструкторських бюро, зокрема проектував судна для мілководдя, картоплезбиральну техніку, .
У 1936-37 роках у складі радянської делегації був у відрядженні у США, де було закуплено ліцензію на виробництво в СРСР літака Дуглас ДіСі-3.
Робота авіаконструктором
Після повернення до Москви був запрошений працювати в КБ Полікарпова, де очолив групу загальних виглядів і ескізного проектування.
У жовтні 1939-го року був переведений до щойно створеного конструкторського бюро, яке очолив Мікоян Артем Іванович, став його заступником.
В КБ Гуревич переважно здійснював модернізацію літака-винищувача «І-153», разом з Мікояном розробив висотний винищувач «МіГ-1», серійний випуск якого почався у січні 1941-го року.
Влітку 1940-го року було створено «МіГ-3» (модифікацію «МіГ-1»), наприкінці року розпочато його виробництво. У 1940-41 роках «МіГ-3» будувався великими партіями і використовувався на початку німецько-радянської війни.
Після війни Гуревич разом з Мікояном проектував перші в СРСР реактивні винищувачі «МіГ-9», «МіГ-15».
З 1947-го року Гуревич керував розробкою і створенням керованих крилатих ракет.
1954-го року почалось серійне виробництво літака «МіГ-19», що міг долати звуковий бар'єр.
1957-го року Гуревич став головним конструктором.
1964-го року, у віці 72х років, за станом здоров'я вийшов на пенсію. Останні роки жив у Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Помер 25 листопада 1976-го року. Похований на Серафімівському кладовищі у Санкт-Петербурзі.
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці — 12 липня 1957
- Чотири ордени Леніна — 12 липня 1957
- Два Ордени Червоного Прапора
- Орден Червоної Зірки
- Шість Сталінських премій — 1941, 1947, 1948, 1949, 1952, 1953
- Ленінська премія — 1963
Увічнення пам'яті
Меморіальна дошка в Харкові, де він навчався у Харківському технічному інституті;
Меморіальна дошка на будинку у Москві, в якому він жив.
Примітки
- Magnusson M. Chambers Biographical Dictionary — W & R Chambers, 1990. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Jo sipovich Gure vich radyanskij aviakonstruktor zastupnik golovnogo konstruktora OKB 155 Miha jlo Jo sipovich Gure vichros Mihail GurevichNarodivsya 31 grudnya 1892 12 sichnya 1893 Rubanshina Sudzhanskij povit 1 Pomer 25 listopada 1976 1976 11 25 83 roki Leningrad RRFSR SRSRPohovannya Serafimivske kladovisheKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika UNR SRSRNacionalnist yevrejDiyalnist bortinzhener vinahidnik lotchik inzhenerGaluz aviacijna promislovist i konstruktorAlma mater Institut superieur de l aeronautique et de l espace Universitet Monpelye HTI 1925 1 i HNU im V N KarazinaNaukovij stupin doktor tehnichnih naukZnannya mov rosijskaZaklad MiGUchasnik Persha svitova vijna i nimecko radyanska vijnaRodichi dNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gurevich Geroj Socialistichnoyi Praci 1957 Laureat shesti Stalinskih premij 1941 1947 1948 1949 1952 1953 Laureat Leninskoyi premiyi 1963 Doktor tehnichnih nauk 1964 BiografiyaNarodivsya 12 sichnya 1893 31 grudnya 1892 18921231 go roku v seli Rubanshina Sudzhanskogo povitu Kurskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Sudzhanskij rajon Kurskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi v rodini robitnika 1910 go roku zi sribnoyu medallyu zakinchiv gimnaziyu v Ohtirci Harkivskoyi guberniyi nini Sumska oblast Vstupiv do Harkivskogo universitetu cherez rik buv vidrahovanij za aktivnu uchast v akciyah protestu proti samoderzhavstva 1912 go roku viyihav do Franciyi de vstupiv na fakultet matematiki universitetu Monpelye Vlitku 1914 go roku priyihav dodomu na kanikuli vnaslidok pochatku Pershoyi svitovoyi vijni ne zmig povernutis na navchannya 1917 go roku prodovzhiv navchannya u Harkivskomu tehnichnomu instituti de zacikavivsya aviaciyeyu Buv aktivnim uchasnikom Tovaristva aviaciyi ta povitroplavannya Ukrayini i Krimu sproektuvav i vigotoviv svoyi pershi litalni aparati planeri Bumerang i Aist ros Aist Leleka 1925 go roku zakinchiv litakobudivnij fakultet Harkivskogo tehnichnogo institutu ne znajshov roboti za specialnistyu i viyihav do Moskvi Pracyuvav u riznih konstruktorskih byuro zokrema proektuvav sudna dlya milkovoddya kartoplezbiralnu tehniku U 1936 37 rokah u skladi radyanskoyi delegaciyi buv u vidryadzhenni u SShA de bulo zakupleno licenziyu na virobnictvo v SRSR litaka Duglas DiSi 3 Robota aviakonstruktorom Pislya povernennya do Moskvi buv zaproshenij pracyuvati v KB Polikarpova de ocholiv grupu zagalnih viglyadiv i eskiznogo proektuvannya U zhovtni 1939 go roku buv perevedenij do shojno stvorenogo konstruktorskogo byuro yake ocholiv Mikoyan Artem Ivanovich stav jogo zastupnikom V KB Gurevich perevazhno zdijsnyuvav modernizaciyu litaka vinishuvacha I 153 razom z Mikoyanom rozrobiv visotnij vinishuvach MiG 1 serijnij vipusk yakogo pochavsya u sichni 1941 go roku Vlitku 1940 go roku bulo stvoreno MiG 3 modifikaciyu MiG 1 naprikinci roku rozpochato jogo virobnictvo U 1940 41 rokah MiG 3 buduvavsya velikimi partiyami i vikoristovuvavsya na pochatku nimecko radyanskoyi vijni Pislya vijni Gurevich razom z Mikoyanom proektuvav pershi v SRSR reaktivni vinishuvachi MiG 9 MiG 15 Z 1947 go roku Gurevich keruvav rozrobkoyu i stvorennyam kerovanih krilatih raket 1954 go roku pochalos serijne virobnictvo litaka MiG 19 sho mig dolati zvukovij bar yer 1957 go roku Gurevich stav golovnim konstruktorom 1964 go roku u vici 72h rokiv za stanom zdorov ya vijshov na pensiyu Ostanni roki zhiv u Leningradi nini Sankt Peterburg Pomer 25 listopada 1976 go roku Pohovanij na Serafimivskomu kladovishi u Sankt Peterburzi NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 12 lipnya 1957 Chotiri ordeni Lenina 12 lipnya 1957 Dva Ordeni Chervonogo Prapora Orden Chervonoyi Zirki Shist Stalinskih premij 1941 1947 1948 1949 1952 1953 Leninska premiya 1963Uvichnennya pam yatiMemorialna doshka M J Gurevichu v Harkovi Memorialna doshka v Harkovi de vin navchavsya u Harkivskomu tehnichnomu instituti Memorialna doshka na budinku u Moskvi v yakomu vin zhiv PrimitkiMagnusson M Chambers Biographical Dictionary W amp R Chambers 1990 ISBN 978 0 550 16041 6 d Track Q3045098d Track Q22811300d Track Q22811304