Павло Емільєвич Лейкфельд (1859, маєток Павлівка Бахмутського повіту Катеринославської губернії — 1930-ті роки) — філософ, психолог і педагог, професор філософії Харківського університету.
Лейкфельд Павло Емільєвич | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 6 (18) листопада 1859 Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 1930-ті | |||
Громадянство (підданство) | Російська імперія | |||
Знання мов | ||||
Викладав | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Alma mater | Імператорський Харківський університет (1883) | |||
| ||||
Біографія
Народився в родині поміщика Бахмутського повіту Катеринославської губернії Еміля Васильовича Лейкфельда. Розпочав навчання у Другій Харківській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю та був зарахований до Харківського університету.
Закінчив історико-філологічний факультут Харківського університету (1883). У 1881 році за працю «Логические учения Герберта Спенсера» нагороджений золотою медаллю. Був залишений на кафедрі філософії для підготовки до професорського звання. У 1891 році Лейкфельд захистив дисертацію на тему: «Різні напрямки в логіці та основні завдання цієї науки» у Варшавському університеті й був затверджений у ступені магістра філософії.
З 1886 року працював приват-доцентом Харківського університету, а з 1893 року — виконувачем обов'язків екстраординарного професора, з 1897 року — екстраординарний професор, з 1899 року — ординарний професор, з 1912 року — заслужений професор Харківського університету. Заснував при університеті кабінет експериментальної психології. Також викладав на вищих жіночих курсах у Харкові.
У 1896 році він взяв участь у Міжнародному з'їзді з психології у Мюнхені (Німеччина), у 1904 році у Другому Міжнародному філософському з'їзді у Женеві (Швейцарія), у 1908 році у Третьому Міжнародному філософському з'їзді в Гейдельберзі (Німеччина), 1909 року в Шостому Міжнародному психологічному з'їзді в Женеві (Швейцарія).
З 1920 року мешкав у Сімферополі, де працював профором, очолював кафедру психології Кримського педагогічного інституту. Тут він також організував при кафедрі кабінет експериментальної психології.
Автор праць з логіки, психології, педагогіки, історії музики та філософії.
Вибрані праці
- Различные направления в логике и основные задачи этой науки. Х., 1890;
- К учению Аристотеля о бессмертии души // Вѣра и разумъ. 1890. № 8;
- Математическая формула для определения вероятности гипотез в ее приложении к научным построениям // Зап. Харьков. ун-та. 1898. № 4; Логика. Х., 1901; 1907; 1908; 1915;
- К вопросу о выработке интернационального языка (Харків, 1905)
- О гипотетических суждениях // Зап. Харьков. ун-та. 1906. Вып. 1;
- Средневековая и новая философия: Краткое извлечение из лекций, читанных в Харьковском университете. Х., 1907; 1908.
- Закон Вебера и закон Меркеля: доклад / Павел Эмильевич Лейкфельд. — Харків, 1911. — 210—218 с.
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 11 вересня 2007.
- Виклад біографічних даних за статею В. І. Силяєвої в ЕСУ (посилання в списку літератури)
- Абашник В. А. Філософська діяльність П. Е. Лейкфельда
- Науковий вісник Чернівецького університету, 2009, с. 117
Література
- В. І. Силяєва. Лейкфельд Павло Емільєвич // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Історико-філософський факультет Харківського університету за перші 100 років його існування (1805—1905) (збірка, Харків, 1905)
- Абашник В. А. Філософська діяльність П. Е. Лейкфельда / Абашник Володимир Олексійович // Грані (Дніпропетровськ). — 2012. — № 8(88). — С. 69-72.
- Абашник В. А. «Про логічне вчення про індукцію» П. Е. Лейкфельда (1895) / Абашник Володимир Олексійович // Гілея (Київ). — 2012. — Віп. 63. С. 290—294.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Emilyevich Lejkfeld 1859 mayetok Pavlivka Bahmutskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi 1930 ti roki filosof psiholog i pedagog profesor filosofiyi Harkivskogo universitetu Lejkfeld Pavlo EmilyevichNarodzhennya6 18 listopada 1859 Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaSmert1930 tiGromadyanstvo piddanstvo Rosijska imperiyaZnannya movrosijskaVikladavHNU im V N KarazinaAlma materImperatorskij Harkivskij universitet 1883 BiografiyaNarodivsya v rodini pomishika Bahmutskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Emilya Vasilovicha Lejkfelda Rozpochav navchannya u Drugij Harkivskij gimnaziyi yaku zakinchiv iz zolotoyu medallyu ta buv zarahovanij do Harkivskogo universitetu Zakinchiv istoriko filologichnij fakultut Harkivskogo universitetu 1883 U 1881 roci za pracyu Logicheskie ucheniya Ger berta Spensera nagorodzhenij zolotoyu medallyu Buv zalishenij na kafedri filosofiyi dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya U 1891 roci Lejkfeld zahistiv disertaciyu na temu Rizni napryamki v logici ta osnovni zavdannya ciyeyi nauki u Varshavskomu universiteti j buv zatverdzhenij u stupeni magistra filosofiyi Z 1886 roku pracyuvav privat docentom Harkivskogo universitetu a z 1893 roku vikonuvachem obov yazkiv ekstraordinarnogo profesora z 1897 roku ekstraordinarnij profesor z 1899 roku ordinarnij profesor z 1912 roku zasluzhenij profesor Harkivskogo universitetu Zasnuvav pri universiteti kabinet eksperimentalnoyi psihologiyi Takozh vikladav na vishih zhinochih kursah u Harkovi U 1896 roci vin vzyav uchast u Mizhnarodnomu z yizdi z psihologiyi u Myunheni Nimechchina u 1904 roci u Drugomu Mizhnarodnomu filosofskomu z yizdi u Zhenevi Shvejcariya u 1908 roci u Tretomu Mizhnarodnomu filosofskomu z yizdi v Gejdelberzi Nimechchina 1909 roku v Shostomu Mizhnarodnomu psihologichnomu z yizdi v Zhenevi Shvejcariya Z 1920 roku mesh kav u Simferopoli de pracyuvav proforom ocholyuvav kafedru psihologiyi Krimskogo pedagogichnogo institutu Tut vin takozh organizuvav pri kafedri kabinet eksperimentalnoyi psihologiyi Avtor prac z logiki psihologiyi pedagogiki istoriyi muziki ta filosofiyi Vibrani praci Razlichnye napravleniya v logike i osnovnye zadachi etoj nauki H 1890 K ucheniyu Aristotelya o bes smer tii dushi Vѣra i razum 1890 8 Matematicheskaya formula dlya opre deleniya veroyatnosti gipotez v ee prilozhenii k nauchnym postroeniyam Zap Harkov un ta 1898 4 Logika H 1901 1907 1908 1915 K voprosu o vyrabotke internacionalnogo yazyka Harkiv 1905 O gipoteticheskih suzhdeniyah Zap Harkov un ta 1906 Vyp 1 Srednevekovaya i novaya filosofiya Kratkoe izvlechenie iz lek cij chitannyh v Harkovskom universitete H 1907 1908 Zakon Vebera i zakon Merkelya doklad Pavel Emilevich Lejkfeld Harkiv 1911 210 218 s Primitki Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 11 veresnya 2007 Viklad biografichnih danih za stateyu V I Silyayevoyi v ESU posilannya v spisku literaturi Abashnik V A Filosofska diyalnist P E Lejkfelda Naukovij visnik Cherniveckogo universitetu 2009 s 117LiteraturaV I Silyayeva Lejkfeld Pavlo Emilyevich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Istoriko filosofskij fakultet Harkivskogo universitetu za pershi 100 rokiv jogo isnuvannya 1805 1905 zbirka Harkiv 1905 Abashnik V A Filosofska diyalnist P E Lejkfelda Abashnik Volodimir Oleksijovich Grani Dnipropetrovsk 2012 8 88 S 69 72 Abashnik V A Pro logichne vchennya pro indukciyu P E Lejkfelda 1895 Abashnik Volodimir Oleksijovich Gileya Kiyiv 2012 Vip 63 S 290 294