У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тон Тон Андрі й Андрі йович 19 січня 1800 Москва Російська імперія 185

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тон.

Тон Андрі́й Андрі́йович (* 19 січня 1800, Москва, Російська імперія — † 1858, Харків, Російська імперія) — російський та український архітектор і викладач університету, який жив і працював у Харкові.

Тон Андрій Андрійович
Народження	19 січня 1800(1800-01-19) Москва, Російська імперія
Смерть	1858 Харків, Російська імперія
Країна (підданство)	Російська імперія
Навчання	Петербурзька академія мистецтв
Діяльність	архітектор, викладач університету
Праця в містах	Харків
Архітектурний стиль	класицизм і неоренесанс
Найважливіші споруди	Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
Вчене звання	професор^[d] і академік
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Брати, сестри	^d і Тон Костянтин Андрійович
Тон Андрій Андрійович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в сім'ї Андрія Тона, обрусілого німецького майстра золотих справ із Петербургу .

Був братом Костянтина Тона — придворного архітектора російського царя Миколи І, який відомий своїми архітектурними роботами у Петербурзі та Москві. Ще один брат — Олександр — також був архітектором.

У 1821 році закінчив Петербурзьку Академію мистецтв.

Викладав архітектуру в Харківському університеті, працював на посаді архітектора в Харківському інституті шляхетних дівчат. З 1829 — ад'юнкт. З 1837 р. - виконуючий обов’язки екстраординарного професора, з 1839 р. - професор університету. З 1842 року — академік архітектури.

Міський архітектор Харкова з 1837 до 1845 року. Брав участь у розробці генерального плану Харкова у 1837 році, був членом міської будівельної комісії.

Після смерті архітектора Євгена Васильєва закінчував дзвіницю-пам'ятник Успенського собору на честь перемоги над Наполеоном І. За його проектами в Харкові споруджено будинок драматичного театру (тепер театр ім. Т. Шевченка).

Реалізовані проекти

У Харкові:

Будинок Павлових на вул. Катеринославській (нині Полтавський шлях № 13, 1832 р;)
Духовна семінарія на вул. Семінарській, 46 (1836—1851 рр..);
Театр, вул. Сумська, 9 (1841 р.);
Храм Усікновення глави Іоана Предтечі на вул. Єпархіальній (вул. Алчевських, № 50, у 1875 році храм перебудований А. І. Под'яковим);
Троїцька церква на Подолі (Троїцький пров., № 3, 1857—1859 рр..);
Корпуса лікарні на вул. Академіка Павлова № 46 (у співавторстві з С. Чернишовим і А. Денисенко);
Манеж університету на Лопанській набережній (не зберігся);
Будинки Мясоєдова на Рибній вул. № 24-26 (нині вул. Кооперативна, 40-і рр.. XIX ст.);
Будинок на вул. Катеринославській, № 15;
Будинок на вул. Московській (проспект Героїв Харкова, № 36, середина XIX ст.);
Будинок на вул. Московській № 44 (1838 р.), медальйони роботи архітектора М. І. Дашкевича (1910-і рр.);
Будинок на вул. Миколаївській № 16;
Перебудова особняку Є. Васильєва на розі вул. Гоголя № 2 і Провіантського пров. (нині пров. Мар'яненка, 40-і рр.. XIX ст.);
Перебудова будинку Альховських на Благовіщенській вулиці, № 26 (1830-ті роки);
Перебудова будинку Інституту шляхетних дівчат на вул. Сумській (будинок не зберігся).

У Полтаві:

мурований футляр Спаської церкви у вигляді однобанної церкви (1845 р.).

Галерея

Олександрівська дзвіниця Успенського собору (заверш. будівн. проект Є. Васильєва)
Драматичний театр, вул. Сумська, 9 (1841, реконструйований Б. Г. Михаловським у 1883 році)
Будинок Павлових (1832), Харків (зруйновано у 2022)
Будинок Альховських на Благовіщенській вулиці (1830-ті роки)
Духовна семінарія (1836—1851)
Будинок Мясоєдова, 1840-і роки
Будинок на вул. Московській (нині проспект Героїв Харкова), № 44 (1838 р.)
Храм Усікновення глави Іоана Предтечи
Троїцька церква (1857—62 рр.)
Спаська церква, Полтава (1845 р.)

Посилання

Ю. А. Лейбфрейд, Ю. Ю. Полякова, «Харьков, от крепости до столицы», Харьков, «Фолио», 1998 (рос.)
ХАРЬКОВ История и архитектура - Выдающиеся архитекторы Харькова XVIII - середины XX вв [ 12 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Информация о Спасской церкви на сайте "Полтава Историческая" [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Примітки

. Центр краєзнавства імені академіка П.Т.Тронька. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
У деяких джерелах авторство приписують Костянтину Андрійовичу Тону (О. А. Белоусько «Наш край в складі Російської імперії (остання чверть XVIII — початок XIX ст.)», вид. ТОВ «АСМІ», Полтава, 1999, ст.21)
MANOR HOUSE / МАЄТОК. DESTROYED CULTURAL HERITAGE OF UKRAINE. 06 липня 2022.

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тон Андрій Андрійович

[1] . Центр краєзнавства імені академіка П.Т.Тронька. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.

[2] У деяких джерелах авторство приписують Костянтину Андрійовичу Тону (О. А. Белоусько «Наш край в складі Російської імперії (остання чверть XVIII — початок XIX ст.)», вид. ТОВ «АСМІ», Полтава, 1999, ст.21)

[3] MANOR HOUSE / МАЄТОК. DESTROYED CULTURAL HERITAGE OF UKRAINE. 06 липня 2022.