Васильєв Євген Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєв.

Васильєв Євген Олексійович (1773 Петербург, Російська імперія — 1833 Харків, Харківська губернія, Російська імперія) — український архітектор, багато років працював у Харкові.

Васильєв Євген Олексійович
Народився	1778 Богодухів, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	1833 Харків, Харківська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	архітектор, викладач університету
Alma mater	Петербурзька академія мистецтв
Вчене звання	професор^[d]
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Навчальний корпус університету зі Свято-Антонієвською домовою церквою, вул. Університетська, 25, (1823—1831 рр.). Слобідсько-українська гімназія на розі проспекту Героїв Харкова і Миколаївської вулиці (за участю , 1814—1815 рр., не збереглася). Будівля Дворянського зібрання на Миколаївській площі (нині майдан Конституції, в співавторстві з В. Лобачевським, 1814—1815 рр., не збереглася). Повітове училище на Бурсацькому узвозі (1825 р., пізніше реконструйовано Б. С. Покровським та К. Толкуновим). Надбудова та реконструкція гостинного двору на вул. Університетській (початок XIX ст., не збереглася). Архієрейський дім на території Покровського монастиря (1820—1826 рр.). Трапезна між Покровським собором і дзвіницею на території Покровського монастиря (1820—1826 рр.). Свято-Дмитрівська церква на вул. Катеринославській (нині Полтавський Шлях, 44, 1808 р., перебудована М. І. Ловцовим у 1885—1896 рр., збереглася частково). Свято-Миколаєвськая церква (нині вул. Цементна, 8, 1820 р.). Дзвіниця Успенського собору з храмом Олександра Невського в нижньому ярусі на вул. Університетській, 1821—1833 р, закінчена А. А. Тоном у 1848 р). Садибний будинок на вул. Благовіщенській, (1820-ті рр., у співавторстві з Андрієм Тоном та Петром Ярославським). Власний дім на розі вул. Гоголя, 2 (1818 р, перебудований Андієм Тоном в 1840-х рр.). Садибний будинок, проспект Героїв Харкова, 9 (початок XIX ст.) Садибний будинок, вул. Катеринославська, нині Полтавський Шлях, 5 (1830-ті рр.). Дім губернатора (Губернаторський палац) / Університет Університетська Антоніївська церква з новим корпусом Архієрейський дім. Харків Примітки . Центр краєзнавства імені академіка П.Т.Тронька. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019. . Центр краєзнавства імені академіка П.Т.Тронька. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 26 січня 2021. . Слобідський край (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021. 02 Історія Свято-Дмитрівської церкви - Свято-Дмитрівська парафія м.Харків. sites.google.com. Процитовано 26 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () Новогородов В.Е. (1990). Золотой венец старого Харькова. Харьков: Прапор. с. 26—32. ISBN . Джерела [ 5 грудня 2013 у Wayback Machine.] Т. Ф. Давидич — Стили в архитектуре Харькова — Харьков, 2013 Архитекторы Харькова Шкодовский Ю.М., Лаврентьев И.Н., Лейбфрейд И.Н., Полякова Ю.Ю.; Худож.-оформитель Юхтман А.С. Харьков вчера, сегодня, завтра. — Харьков : Фолио, 2002. — С. 24, 29, 101, 102, 112, 115, 145, 147, 149. — 5000 прим. — . Парамонов А. Евгений Алексеевич Васильев. Парамонов А. № 2 усадьба архитектора Евгения Васильева [ 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] Лейбфрейд А. Архитектор университета. [ 31 січня 2021 у Wayback Machine.] - «Событие», 7 – 13 ноября 2002 г. Можейко І.  Від Гоголя до Чернишевського [Текст] / Інна Можейко // Слобід. край. - 2020. - 6 серп. - С. 9 : фот.