Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Сумська вулиця Су мська ву лиця головна вулиця Харкова Довжина 4 2 к

Сумська вулиця (Харків)

Сумська вулиця (Харків)
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Сумська вулиця.

Су́мська́ ву́лиця — головна вулиця Харкова. Довжина — 4,2 км. Починається від майдану Конституції, проходить поряд з Садом імені Тараса Шевченка, майданом Свободи, Центральним парком і закінчується на схрещенні з вулицею Дерев'янка. Далі вулиця переходить у Харківське шосе.

Сумська вулиця
Харків
image
Місцевість Центр, Нагірний район
Район Шевченківський (непарна сторона) та Київський (парна сторона)
Назва на честь міста Суми
Колишні назви
Сумська вулиця (до 25 січня 1919), Карла Лібкнехта (до 7 вересня 1942)
Загальні відомості
Дата початку забудови кінець XVII століття
Протяжність 10 кілометрів
Транспорт
Найближчі станції метро Історичний музей, Університет
Трамваї 12, 26
Тролейбуси 2, 17, 40, 50
Рух двобічний
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1-134
Архітектурні пам'ятки № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 12, 14, 17, 18-20, 19, 23, 26, 35, 39, 40, 41, 43, 44, 45, 46, 49, 52, 55, 57, 61, 64, 65, 67, 71, 80, 81, 82, 82а, 84, 88, 96, 98, 106а, 108, 112, 116, 122, 124-126
Пам'ятники Шевченкові, Дзеркальний струмінь, Миколі Гоголю, Олексію Бекетову, Архангелові Михаїлу, Євдокимові Щербініну, репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам, Антонові Макаренку
Храми Мироносицька церква
Парки Сад імені Т. Г. Шевченка, Центральний парк, Лісопарк
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r1766464
Мапа
image Сумська вулиця у Вікісховищі

Назва вулиці

Вулиця дістала назву від дороги до міста Суми, яка тут проходила в XVII столітті. В Описі Харківського намісництва 1788 року йдеться: «в північно-західну сторону дорога називається Сумська, йде від Харкова через Золочів у Суми, а звідти до Глухова і в Новгород-Сіверський».

У 1909 році відбулася перша спроба перейменувати Сумську вулицю. На хвилі ювілеїв її запропоновано назвати Гоголівською. Перейменування тоді не відбулося, а ім'я Миколи Гоголя надали Кокошкінській вулиці — так вона зветься й дотепер.

Наступна спроба — тепер уже вдала — відбулась 25 січня 1919 року, коли Харків остаточно перейшов до рук більшовиків. Її назвали на честь одного із засновників Комуністичної партії Німеччини Карла Лібкнехта. В роки німецької окупації (1942—1943) згідно з рішенням Міськуправи від 7 вересня 1942 року поверталося первинне ім'я. Міськрада повернула історичну назву вулиці 2 жовтня 1945 року.

Історія

Народження вулиці

Сумська не найстаріша вулиця міста. Виникла в кінці XVII століття як дорога до міста Суми. Забудова йшла повільно, і в кінці XVIII століття вулиця закінчувалась в районі сучасних вулиць Скрипника й Римарської — далі йшов земляний вал, що оточував місто. При в'їзді до міста з Півночі стояли дві кам'яні вартівні, від валу виступали два люнети. Ця вісь, що проходила від північної брами міської фортеці по хребту підвищеного мису між річками Лопань та Харків, стала природним напрямом для розвитку головної вулиці. Одразу ж за валом, з північно-східної сторони, було Старе Кладовище, що обслуговувало три парафії старої частини міста. З 1783 року тут стояла кам'яна Мироносицька церква, яку побудували на місці давнішої дерев'яної. У 1813—1819 роках вона перебудована на кошти купецтва в неовізантійському «цегляному» стилі (арх. Євген Васильєв). Тепер на цьому місці сквер Перемоги та «Дзеркальний струмінь», а у 2013-2015 роках попри серію протестів місцевих мешканців, на цьому місці зведено нову велетенську дев'ятибанну Мироносицьку церкву.

XIX — початок XX століття

image
Мироносицька церква

Захисний вал довго стримував розвиток міста в північному напрямку. Лише на початку XIX століття вал було знесено. За планом 1838 року межі міста були розширені в північному напрямку до Університетського саду (тепер — сад імені Тараса Шевченка). У цей період висота забудови вулиці не перевищувала двох поверхів і вона мала зручний пішохідний масштаб, який пізніше ліг в основу цілої мережі прилеглих вулиць.

image
Мироносицька церква із дзвіницею (1911) з боку Мироносицької площі. Містилася на місці сучасного «Дзеркального струміня» до 1930

Колишнє Старе кладовище, яке тривалий час повнило жахом серця мешканців прилеглого району: там у покинутих склепах та каплицях ночами збиралися бродяги, на початку XIX століття було закрите й частково знесене. На звільненому місці перед Мироносицькою церквою утворилася Мироносицька площа. На площі було кілька будівель: лазарет, фабрика шерстяної та бавовняної тканини стайні Приказу суспільної опіки, парафіяльне училище. Усі ці будівлі були знесені в ході численних реконструкцій скверу.

З ініціативи засновника Харківського університету В. Н. Каразіна на місці природного лісу по вул. Сумській було закладено Університетський сад, що включав ландшафтний (англійський) парк, ботанічний сад, обсерваторію та дослідне господарство. Біля входу в сад 1906 року до 100-річчя заснування університету було встановлено пам'ятник В. Н. Каразіну (скульптор І. І. Андреолетті, архітектор О. М. Бекетов). У 1825 році навпроти Мироносицької площі розпочалось спорудження великої будівлі для кадетського корпусу. Але кадетський корпус у Харкові не відкрили, а будівлю в 1839 році передали Інституту шляхетних дівчат. Права сторона Сумської навпроти інституту і саду тоді ще не була забудована та являла собою величезний пустир.

image
1860-ті роки. Сумська вулиця біля Мироносицької церкви
image
Сумська вулиця біля театру. 1900-ті рр.

В кінці 30-х — на початку 40-х років почалось упорядкування вулиці. Університетський сад з боку Сумської обнесли красивою кам'яною огорожею із залізними ґратами. У 1839 році вулицю навпроти інституту та саду вимостили каменем, а 1840 року встановили 37 олійних ліхтарів. На Мироносицькій площі зосередилась торгівля хлібом, площу стали називати Хлібною.

У середині XIX століття з'явився Ветеринарний інститут (нині Харківська державна зооветеринарна академія). Інститут утворили на базі практичної ветеринарної школи, заснованої при Харківському університеті 1839 року. В 1851 році школу відокремили від університету на правах вищого навчального закладу, а 1873 року вона дістала назву Ветеринарий інститут. Для створення підсобного господарства були використані землі за Університетським садом — «Піски» — тепер тут майдан Свободи. Будівлю Інституту звів у формах пізнього класицизму архітектор Михайло Львов. Тут працювали відомі вчені, в тому числі І. І. Мечников. Будівлю реконструювали 1961 року під міський Палац піонерів (арх. Борис Клейн).

У 1850-х роках у центрі Харкова всі будинки стали кам'яними.

Межа вулиці в північному напрямі була визначена наприкінці XIX століття. У 1893—1895 роках на вулиці було закладено, а у 1907 році відкрито, Міський парк (нині Центральний парк).

В кінці XIX — початку XX століття Сумська розрослася ще більше. З 1894 року Міська дума стала розпродавати землі в кінці Сумської, і тут з'явилося багато кам'яних будівель.

У 1882 році Сумською розпочався рух конки — кінно-залізничної міської дороги, з невеличкими відкритими вагончиками, обладнаними поперечними лавами. Сумською проходив маршрут, що починався біля мосту через річку на Москалівській вулиці, йшов через центр і закінчувався Ветеринарним інститутом.

На початку XX століття Сумська стає головною вулицею міста. Починається зведення багатоповерхових будівель. Більшість малоповерхових будівель на ділянці вулиці до Мироносицької площі втратили свою житлову функцію, були так чи інакше реконструйовані або надбудовані. Житло заступили крамниці, банки, кінотеатри, ресторани, лікувальні заклади. Житловими лишаються тільки великі прибуткові будинки, перші поверхи яких так само займають крамниці та контори.

Радянський час

image
Пам'ятник Тарасові Шевченку. 1963 рік

У 1917—1918 роках на Сумській, 13 розташовувався Центральний Виконавчий Комітет України та Народний Секретаріат. У березні 1919 року утворена Українська Соціалістична Радянська Республіка, Харків став її столицею. З 1920 року на Сумській, 44, працював Центральний Комітет КП(б)У, який 1925 року перемістився на Сумську, 64.

У будинку на Сумській, 1 розміщувався Наркомат фінансів УСРР.

Серед перших дій нової влади було масове переселення мешканців підвалів і нетрищ до квартир будинків, де раніше жили буржуазія й інтелігенція. Заселення відбувалося покімнатно й супроводжувалося утисками частини попередніх мешканців, що лишилися. Так з'явились «комуналки». Забудова провадилася несистемно.

З 1930-х років почалась реалізація великих містобудівних заходів, що часто спричинювала нищення цінної забудови. Отак була знесена Мироносицька церква та залишки цвинтаря з могилами відомих харківців, де мав постати новий культурно-суспільний центр міста. Передбачалося зведення «Театру масового музичного дійства». Всесоюзний конкурс на його будівництво був оголошений 1930 року. Усього брало участь 144 роботи. За умовами конкурсу театр мав уміщувати не менше чотирьох тисяч осіб, передбачалося поєднання функцій цирку, театру та кінотеатру, а також поряд зі спектаклями проведення масових заходів. Перший приз конкурсу дістав проєкт братів Весніних, який вирішував усі поставлені задачі. Центральною частиною композиції вони зробили велику овальну залу, що вміщувала від 4 до 6 тис. глядачів. Проєкт був прийнятий до реалізації, почалось будівництво. Проте після перенесення 1934 року столиці до Києва будівництво припинилось, встигли збудувати лише житловий будинок з боку Чернишевської. На цьому місці влаштували тролейбусне депо яке проіснувало до 1946 року.

1927 року заснований Харківський машинобудівний завод «ФЕД», промислове підприємство з випуску найпростіших електричних свердлильних машин і фотоапаратів. Згодом став виробляти апаратуру для авіаційної та космічної промисловості.

image
За мить до відкриття пам'ятника Т. Шевченку в Харкові, 24 березня 1935

У 1935 році на місці перенесеного пам'ятника Каразінові, було встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку. Автори пам'ятника — радянський скульптор Матвій Манізер і архітектор Йосип Лангбард.

У 1939 році Сумською вулицею розпочався тролейбусний рух. Тут пролягав перший у Харкові маршрут — Університетська гірка — Центральний парк культури та відпочинку.

8 листопада 1940 року відкрито Харківську дитячу залізницю, яка сполучила Центральний парк з Лісопарком. Будівлю вокзалу споруджено за проєктом архітектора Євгена Лимаря. У роки німецької окупації Харкова залізниця була зруйнована. Відновлена після 1945 року.

Після війни на місці Мироносицької церкви насадили сквер Перемоги. А в 1947 році за проєктом архітектора Віктора Коржа спорудили фонтан «Дзеркальний струмінь», який нині став символом міста.

У 1970–1990 роках, навпроти «Дзеркального струменя», за проєктом архітекторів С. Н. Миргородського, В. Д. Єлізарова, Н. В. Чуприни й Р. М. Гупала звели новий будинок Харківської опери.

Сучасність

image
Вулиця Сумська після російського ракетного удару

Нині критичною стала проблема паркування: попри те, що паркування на вулиці Сумській заборонене до 21:00, вона залишається заставленою припаркованими машинами, що зменшує пропускну здатність проїжджої частини на 30 %-50 %, що призвело до петицій на сайті міської влади та навіть пропозицій зробити вулицю пішохідною. Під час святкування дня міста та дня Незалежності України у 2021 році вулицю зробили пішохідною на два дні (23 та 24 серпня). В ці дні вулицю переповнили пішоходи, а пізніше на сайті міської ради знову з'явилася петиція про перетворення Сумської вулиці на пішохідну, які вже існують у багатьох містах світу та України. Міська влада також планувала перетворити Скрипниківський узвіз на пішохідну вулицю. Станом на 2024 рік жодної такої вулиці в Харкові немає.

На Сумській збереглася значна частка визначних історичних будівель міста. Частина з них відреставрована, але деякі руйнуються без належного догляду, частину виключають зі списків пам'яток архітектури, як наприклад, (буд. № 52), який у 1874 звів архітектор Гаврило Стрижевський, а у 1898 реконструював автор герба УНР Василь Кричевський і український архітектор Іліодор Загоскін. У 2003-2011 роках на перетині з , на місці старої філармонії, зведено торговельний центр Ave-Plaza.

Забудова Сумської вулиці постраждала від російських ракетних та авіаційних атак у 2022-2024 роках. Зокрема, було серйозно пошкоджено будинок Харківської обласної державної адміністрації, , будинки початку XX століття на перетині з вулицею Данилевського та Ярослава Мудрого тощо.

Театральний майдан

Утворився на межі XVIII та XIX століть на місці колишніх земляних оборонних укріплень. Зручно сполучує Сумську вулицю з Григорія Сковороди. Назву дістав на початку XIX століття від нововідкритого Міського драматичного театру. Сквер на площі з'явився в 1876 році. У 1904 році на східному боці площі, що виходить на Пушкінську вулицю (нині Григорія Сковороди) було відкрито пам'ятник Олександрові Пушкіну (нині демонтований), а в 1909 році на західному боці, що виходить на Сумську вулицю — пам'ятник Миколі Гоголю.

Будинки

image
Будинок № 1

Буд. № 1, Північний банк. У 1908—1910 роках на початку Сумської вулиці за проєктом архітекторів Оскара Мунца та споруджена чотириповерхова комбінована будівля. Автор чоловічої та жіночої скульптур на фасаді — . Будівля зведена в стилі модерн з елементами класицизму. На перших поверхах розміщувався Русько-Азіатський (Північний) банк, на верхніх — жіночі медичні курси. У 1920-х роках будівлю надбудували на один поверх, тут працював Інститут експериментальної медицини.

image
Будинок № 2

Буд. № 2, Будинок Кулікова. Триповерховий наріжний будинок зведений наприкінці XIX століття за проєктом архітектора Болеслава Михаловського у стилі французького ренесансу XVI — XVII століть.

Буд. № 3, Двоповерховий будинок Карла Клеккера зведений у 1870-х роках за проєктом архітектора у стилі неоренесанс.

Буд. № 4, Колишнє обійстя А. Н. Добриніної. Реконструював з класицистичного «зразкового» проєкту архітектор Борис Покровський у 1874 році.

Буд. № 5, . Шестиповерховий колишній споруджений за проєктом архітектора Артемія Горохова 1913 року. Найвищий будинок на початку вулиці. Побудований у стилі модерн. По краях вікон другого поверху фасад увиразнюють чотири жіночі скульптури витягнутих пропорцій. Після захоплення Харкова радянською владою кінотеатр довго називався 1-й Комсомольський; з 2008 року тимчасово закритий на ремонт.

image
Будинок № 6

Буд. № 6, Прибутковий будинок Фреймана. Зведений 1887 року за проєктом архітектора Бориса Покровського в традиціях неоренесансу, проте в 1910-х роках капітально реконструйований за проєктом архітектора Бориса Корнієнка, що надав йому типові риси модерну. Вирізняється багатою архітектурною пластикою фасаду, скульптурами жінок, а також широким майоліковим фризом.

image
Будинок № 9, Драматичний театр імені Тараса Шевченка

Буд. № 9, Драматичний театр. Спочатку збудований у стилі російського класицизму за проєктом Андрія Тона 1841 року для антрепренера Л. Ю. Млотковського. У 1893 році його капітально перебудував у формах французького ренесансу архітектор Болеслав Міхаловський. У 1928 році реконструйовані інтер'єри в дусі конструктивізму (арх. В. П. Костенко, худ. В. Г. Меллер), а 1963 року з боку Римарської вулиці добудовано п'ятиповерховий службовий корпус.

Буд. № 10 відкрився на початку 2010-х. Перша будівля на цьому місці була зведена у 1848 році, та до початку XX століття використовувалась як житловий будинок. З початку 1900-х до кінця Другої Світової війни будівлю займали різні установи: тут в різний час були кінотеатр, магазини, клуб, виставковий зал та навіть синагога. Після Другої Світової війни будинок був переданий Харківській філармонії. Після невдалої реконструкції будинку у 1980-ті, його було знесено. У 1990-ті на місті будинку були розташований паркінг та кіоски. У 2003-2011 роках пройшло будівництво ТОЦ Ave Plaza.

image
Будинок № 10, концертна зала філармонії

Буд. № 12, Будинок Державного банку спорудили у 1897—1900 роках на розі Театральної площі та Сумської вулиці. Автор проєкту — академік архітектури Роман Голенищев. Нагляд за будівництвом — архітектор Ф. І. Шустер. Монументальна будівля у стилі флорентійського ренесансу на початку мала два з половиною поверхи. Тоді будівлю увінчував потужний карниз та парапет прикрашений вазами. У 1929—1933 роках її надбудували на два поверхи за проєктом академіка архітектури Олексія Бекетова та архітектора В. Н. Петі. Два верхні поверхи мурували під дахом, який поступово підіймали за допомогою домкратів мірою нарощування стін. Тепер тут Управління НБУ в Харківській області.

Буд. № 17, Прибутковий будинок «Саламандра». Зведений у 1914—1916 роках на основі конкурсного проєкту вихованців Петербурзької академії мистецтв М. В. Редькіна та Д. М. Бердникова, який переробив для реального будівництва досвідчений архітектор М. М. Верьовкін. Фасад будівлі вирішено в стилі неокласицизму. Він вирізняється досконалістю пропорцій та багатством пластики. Прикрашає будинок виконана в античному дусі монументально-декоративна скульптура. З боку Сумської вулиці має парадний двір — курдонер. Будинок був забезпечений прогресивними для початку XX століття інженерними комунікаціями — ліфтами, сміттєпроводами, внутрішніми водостоками. Цей великий прибутковий будинок споруджений для страхового товариства «Саламандра». Після Жовтневого перевороту мешканців будинку виселили й розмістили в ньому контори ВРНГ УСРР. Чиновники тут працювали до завершення будівництва Держпрому (1928), куди й перевели заклади. Тоді будинок знову заселили, перетворивши квартири в комунальні.

image
Будинок № 17, «Саламандра»
image
Будинок № 19

Буд. № 18 і 20, . Тепер — Радіотехнічний коледж. Двоповерховий кам'яний будинок був зведений 1897 року. В 1902 році за проєктом архітектора Болеслава Михаловського надбудовано один поверх. У 1904 році з північного боку до нього прибудували за проєктом Сергія та Іліодора Загоскіних триповерховий новий корпус (Сумська, 20). Зведений у стилі французького ренесансу XVI — XVII століть.

image
Сумська, 19 (фрагмент будинку)

Буд. № 19, Колишній прибутковий будинок страхового товариства «Життя». Збудований за проєктом інженера-архітектора Олександра Гінзбурга наприкінці XIX століття. Фасад триповерхового будинку оформлений у стилі раннього бароко із застосуванням різноманітних пластичних архітектурних деталей.

Буд. № 25, Новий оперний театр Зведений 1970—1990 роках, за проєктом київських архітекторів С. Н. Миргородського, В. Д. Єлізарова, Н. В. Чуприни й Р. М. Гупала.

Буд. № 26, . Прибутковий будинок споруджений у 1910 році за проєктом інженера-архітектора Олександра Гінзбурга. Вирізняють фасад будинку еркери овального обрису та інші пластичні елементи в стилі модерн.

image
ХНУБА

Буд. № 40, Харківський національний університет будівництва й архітектури. Навпроти саду імені Тараса Шевченка стоїть багатоповерхова будівля з курдонером, де тапер розміщується Харківський національний університет будівництва й архітектури. Збудована 1927 року за проєктом архітекторів О. Г. Молокіна та Г. Д. Іконникова. Ступінчасто-нарощувані об'єми будинку добре вписані у фронт забудови. Фасад має активне пластичне рішення: великомасштабні балкони, вертикальні лопатки, велике рустування першого поверху, плескаті карнизи. Застосовані прогресивні для 1920-х років конструктивні рішення: рамний залізобетонний каркас та чисторебристі перекриття. У 1960-х роках у курдонері прибудували одноповерховий вестибюль.

Буд. № 43, . Двоповерховий особняк зведено у 1903 році за проєктом М. Е. Ройтенберга. Будівлею володів Сергій Савич, а з 1906 до 1912 року тут розміщувалося німецьке консульство. Еклектичний будинок має симетричний фасад, прикрашений пілястрами, фронтонами, каріатидами та іншою ліпниною. Балкон, що підтримують дві колони, втратив первісну ковану балюстраду. Вночі 31 грудня 2023 року в будинок влучив російський безпілотник. Пам'ятка архітектури зазнала значних пошкоджень, а також зайнялася.

image
Будинок № 44

Буд. № 44, Будинок Аладьїних. Триповерховий прибутковий будинок спорудив архітектор Ю. С. Цауне 1912 року в еклектичному стилі, що поєднує риси класики та модерну. На високому першому поверсі була крамниця купця Аладьїна. Пластику стіни двох верхніх поверхів збагачують канелюровані колони іонічного ордера. Над будівлею влаштований плескатий дах-тераса. На парапеті встановлені чотири жіночі статуї, а над ризалітами — декоративні вази, яким надали форму капітелей.

Буд. № 44, Будинок братів Оршанських. Чотириповерхова будівля в стилі модерн акцентує ріг вулиці Гіршмана. Збудована 1910 року, автор не відомий.

Буд. № 52, . Двоповерховий колишній особняк, реконструйований у 1898 році за проєктом архітекторів Іліодора Загоскіна та Василя Кричевського в неоготичному стилі.

Буд. № 55, Гімназія для сліпих дітей. Двоповерхова будівля, споруджена в 1891 році спеціально як гімназія для сліпих дітей (нині — Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс імені В. Г. Короленка). Архітектор Сергій Загоскін за участі архітектора Франциска Шустера. У 1912 році добудована домова церква (арх. Віктор Величко).

Буд. № 60, Будівля інституту Діпрококс. Наріжна споруда вирішена з використанням композиційних засобів радянського класицизму (архітектор Є. Любомилова, 1954 рік). Будівля вирізняється хорошими пропорціями та високою якістю оздоблення. На першому поверсі міститься аптека № 1 з чудовим інтер'єром. Будівля пошкоджена в результаті російської атаки на будинок ХОДА.

image
Будинок № 61

Буд. № 61, . Збудований у стилі неоренесансу в 1912–1913 роках за проєктом архітектора А. І. Горохва. Тепер тут Центральний палац одруження.

Буд. № 64, Облдержадміністрація. Монументальна будівля звернена до майдану Свободи. Зведена 1954 року за проєктом архітекторів В. М. Орєхова, В. П. Костенка, за участі Б. М. Мирошниченка. З початком повномасштабного вторгнення Росії, вранці 1 березня 2022 року, російська ракета вразила будівлю, що призвело до її часткового руйнування., пізніше будівля повторно обстріляна. Планується реконструкція.

Будинок № 71 Вежа з наріжними балконами житлового будинку спорудженого в стилі конструктивізму виразно фіксує перехрестя з вулицею Маяковського. Арх. В. П. Костенко та ін.

Будинок № 70/72, Офісно-торговий центр «Platinum Plaza», який відкрився тут у 2008 році. До початку 2000-х тут розташовувалась типова одноповерхова кам'яна будівля XIX століття, яку у 1883—1884 роках збудував власник ділянки Петро Твердохлібов. У 1931 році у ній був розташований Будинок матері й дитини імені Ілліча, а з 1950-х років до початку 2000-х — дитячий садок № 19.

Буд. № 82, Колишній прибутковий будинок Мошкевича. Побудований за проєктом архітектора Віктора Естровича у 1910 році. Вирізняється парадністю, для досягнення якої активно використані класичні архітектурні форми. Рустована стіна двох перших поверхів оформлена як потужний цоколь. На ньому стоїть колонада, що об'єднує чотири поверхи. Антаблемент з головним карнизом розташований на рівні підвіконь шостого поверху. По осях колон на фоні цього поверху встановлені десять жіночих фігур античного зразка.

Буд. № 108 Шестиповерховий колишній прибутковий будинок у стилі модерн вирізняють великі майже позбавлені декоративних прикрас форми еркерів, балконів та інших елементів.

Пам'ятники

Тарасові Шевченку Споруджений 1935 року. Скульптор Матвій Манізер; архітектор Йосип Лангбард.

Докладніше: Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків)

Дзеркальний струмінь (Також — «Скляний струмінь»). Споруджений 1947 року за проєктом архітектора В. І. Коржа.

Докладніше: Дзеркальний струмінь

Миколі Гоголю Бронзовий бюст видатному письменнику встановлений на Театральній площі в 1909 році навпроти Драматичного театру імені Тараса Шевченка. Скульптор Борис Едуардс.

Докладніше: Пам'ятник Миколі Гоголю (Харків)

Олексію Бекетову Пам'ятник академіку архітектури О. М. Бекетову встановлено в серпні 2007 року біля парадного входу в головний корпус Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури. Скульптор Сейфаддін Гурбанов.

Докладніше: Пам'ятник Олексію Бекетову (Харків)

Репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам Пам'ятний знак було відкрито в саду імені Тараса Шевченка біля театру опери та балету в Харкові 14 жовтня 1997 року. Автори пам'ятного знака — скульптори Валерій Бондар, Василь Семенюк, Олекса Шауліс і архітектор Олекса Морус.

Докладніше: Пам’ятний знак репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам

Архангелові Михаїлу Встановлено в південній частині саду імені Тараса Шевченка в 2004 році. Пам'ятник є подарунком від столиці держави міста Києва до святкування 350-річчя заснування Харкова. Скульптор Віталій Сивко; архітектор Віктор Бобровський.

Євдокимові Щербініну Бюст на честь першого губернатора Слобідсько-Української губернії був встановлений 20 серпня 2004 року біля будівлі ХОДА. Автори пам'ятника: Олександр Рідний, скульптор Анна Іванова, ливарник Олег Шевчук, архітектор Юрій Шкодовський. Пам'ятник російському генералові знищений російським ракетним ударом 28 серпня 2022 року.

Антонові Макаренку Пам'ятник видатному українському педагогу А. С. Макаренку було встановлено 1968 року (відкрито 1969 року у сквері біля Центрального парку. Скульптор М. Ф. Овсянкін; архітектор Е. Ю. Черкасов.

  • image
    Пам'ятник Тарасові Шевченку
  • image
    Дзеркальний струмінь
  • image
    Пам'ятник Гоголю
  • image
    Пам'ятник Бекетову
  • image
    Пам'ятний знак репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам
  • image
    Пам'ятник Архангелові Михаїлу
  • image
    Пам'ятник Щербініну
  • image
    Пам'ятник Макаренку

Важливі об'єкти

Виноски

  1. Білгородське шосе [ 13 серпня 2018 у Wayback Machine.]. Open Street Map.
  2. Білгородське шосе [ 13 серпня 2018 у Wayback Machine.]. Яндекс
  3. Білгородське шосе [ 13 серпня 2018 у Wayback Machine.]. Depo.Харків
  4. Білгородське шосе [ 14 серпня 2018 у Wayback Machine.]. Харківська міська рада
  5. Білгородське шосе. ProZorro.
  6. Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М.| (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: "Издательство САГА". с. 307. ISBN .
  7. . Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 3 серпня 2012.
  8. . Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
  9. . Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
  10. Харківська єпархія Української Православної Церкви. www.eparchia.kharkov.ua. Процитовано 21 травня 2024.
  11. Сквер Победы в Харькове. Харьков - куда б сходить? (укр.). Процитовано 21 травня 2024.
  12. Харкiв, Чернышевская улица, 15 – Проекты 4-этажных домов 1920-1941 годов. photobuildings.com (укр.). Процитовано 21 травня 2024.
  13. Визначні пам'ятки Харкова [ 22 травня 2012 у Wayback Machine.] на [[https://web.archive.org/web/20090921073213/http://www.mandria.ua/ Архівовано 21 вересня 2009 у Wayback Machine.]][ 21 вересня 2009 у Wayback Machine.] www.mandria.ua (Мандрія. Відпочинок в Україні)(рос.)
  14. Чернова М. В. Пам'ятник Т. Г. Шевченку в Харкові., Харків: «Прапор», 1984
  15. Троллейбус. Хроника [ 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Харьков транспортный [ 27 серпня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  16. Харьков – Зеркальная струя. РентМиюа - услуги аренды и проката в Украине. Процитовано 25 травня 2024.
  17. [1] [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.]
  18. [2] [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.]
  19. Садова, Маргарита (17 серпня 2021). В Харькове на День города улица Сумская станет пешеходной (видео). "Інфосіті" - інформаційно-аналітичний портал (укр.). Процитовано 25 травня 2024.
  20. Улицу Сумскую в Харькове просят сделать пешеходной. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 25 травня 2024.
  21. Пешеходная Сумская. За и против. Status Quo (рос.). 8 травня 2024. Процитовано 25 травня 2024.
  22. В центре Харькова будет пешеходная улица: уже решено, какая именно. Status Quo (рос.). 8 травня 2024. Процитовано 25 травня 2024.
  23. Прогулки по Харькову: улица Сумская, 28. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 25 травня 2024.
  24. Сумская ул., 52 (Харьков). wikimapia.org. Процитовано 25 травня 2024.
  25. Погребна, Анна (19 лютого 2021). Історія, автори та яким міг бути дизайн: 5 фактів про Малий герб України. Суспільне Новини.
  26. Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 14 січня 2021 року № 10 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
  27. На пересечении улиц Сумской и Скрипника появится торгово-офисный центр. stroyobzor.ua (рос.). Процитовано 25 травня 2024.
  28. Торгово-офисный центр Ave-Plaza (Харьков). wikimapia.org. Процитовано 25 травня 2024.
  29. История харьковского органа. Дозор.UA. Процитовано 25 травня 2024.
  30. Прогулки по Харькову с Андреем Парамоновым. Здание Северного банка на улице Сумской. 2day.kh.ua (рос.). Процитовано 25 травня 2024.
  31. Улицы и площади города [ 28 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Харьков — Харків [ 1 серпня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  32. Сумская № 6, доходный дом Лысиковых. Откуда Родом (рос.). 19 лютого 2020. Процитовано 25 травня 2024.
  33. Шкодовский Ю. М., Лаврентьев И. Н., Лейбфрейд А. Ю., Полякова Ю. Ю. Харьков. Вчера, сегодня, завтра. — Харьков: Фолио, 2002. — с. 111. — . (рос.)
  34. . the-past.inf.ua. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  35. Лейбфрейд А. Ю., Полякова Ю. Ю. Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе. — Харьков: Фолио, 2004. — с. 38, 43. — . (рос.)
  36. Александр Лейбфрейд, Владимир Реусов, Алексей Тиц. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель [ 5 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  37. Харкiв, Сумская улица, 43 – Проекты 2-этажных домов до 1920 года. photobuildings.com (укр.). Процитовано 31 грудня 2023.
  38. Особняк для немецкого консульства в Харькове. Харьков - куда б сходить? (укр.). Процитовано 31 грудня 2023.
  39. Нічна атака росіян у Харкові: з'явилися фото наслідків. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 грудня 2023.
  40. Атака "Шахедов": В центре Харькова горит историческое здание. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 31 грудня 2023.
  41. Сумская ул., 46 (Харьков) | административно-офисное здание, модерн, строение 1876 года. wikimapia.org. Процитовано 25 травня 2024.
  42. Хронологія російського вторгнення в Україну (березень 2022). Вікіпедія (укр.). 16 лютого 2023. Процитовано 16 лютого 2023.
  43. Як виглядає центр Харкова після повторного ракетного удару. Kharkiv Today. 19 серпня 2022. оригіналу за 29 серпня 2022.
  44. Вдруге практично в ту ж вирву: подробиці обстрілу будівлі ХОВА в Харкові (відео). Медиагруппа «Объектив». 29 серпня 2022. оригіналу за 29 серпня 2022.
  45. Ігор Терехов розповів, що буде з будівлею ОДА на площі в Харкові. Коментарі Україна (ua) . 9 лютого 2023. Процитовано 16 лютого 2023.
  46. . www.platinumplaza.com.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 16 вересня 2020.
  47. ngeorgij (2 июн, 2014). . Харьков: новое о знакомых местах. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 вересня 2020.
  48. Сектор, Харківський Міськплан Культурно-соціальний (1931). (укр.). Харків : Б.в. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  49. Харьков. Не отбрасывающие тени - Страница 13 - Харьковский форум. kharkovforums.com. Процитовано 16 вересня 2020.
  50. Демилитаризуют своих: оккупанты в Харькове снесли памятник губернатору щербинину. 24 Канал (рос.). 30 серпня 2022. Процитовано 25 травня 2024.

Джерела

Вулиці Харкова
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Вулиці Харкова у Вікісховищі?
  • Улицы и площади города [ 28 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Харьков — Харків [ 1 серпня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  • Дьяченко Н. Т. Улицы и площади Харькова [ 15 березня 2012 у Wayback Machine.] 4-е, испр. и доп. X Очерк. Изд. «Прапор»,1977 (рос.)
  • Лейбфрейд А. Ю., Полякова Ю. Ю. Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе. — Харьков: Фолио, 2004. — с. 38, 43. — . (рос.)
  • Александр Лейбфрейд, Владимир Реусов, Алексей Тиц. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель [ 5 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Твой любимый Харьков [ 21 серпня 2012 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сумська вулиця (Харків)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Sumska vulicya Su mska vu licya golovna vulicya Harkova Dovzhina 4 2 km Pochinayetsya vid majdanu Konstituciyi prohodit poryad z Sadom imeni Tarasa Shevchenka majdanom Svobodi Centralnim parkom i zakinchuyetsya na shreshenni z vuliceyu Derev yanka Dali vulicya perehodit u Harkivske shose Sumska vulicya HarkivMiscevist Centr Nagirnij rajonRajon Shevchenkivskij neparna storona ta Kiyivskij parna storona Nazva na chest mista SumiKolishni nazviSumska vulicya do 25 sichnya 1919 Karla Libknehta do 7 veresnya 1942 Zagalni vidomostiData pochatku zabudovi kinec XVII stolittyaProtyazhnist 10 kilometrivTransportNajblizhchi stanciyi metro Istorichnij muzej UniversitetTramvayi 12 26Trolejbusi 2 17 40 50Ruh dvobichnijBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 1 134Arhitekturni pam yatki 1 2 3 4 5 6 9 12 14 17 18 20 19 23 26 35 39 40 41 43 44 45 46 49 52 55 57 61 64 65 67 71 80 81 82 82a 84 88 96 98 106a 108 112 116 122 124 126Pam yatniki Shevchenkovi Dzerkalnij strumin Mikoli Gogolyu Oleksiyu Beketovu Arhangelovi Mihayilu Yevdokimovi Sherbininu represovanim kobzaryam banduristam lirnikam Antonovi MakarenkuHrami Mironosicka cerkvaParki Sad imeni T G Shevchenka Centralnij park LisoparkZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r1766464Mapa Sumska vulicya u VikishovishiNazva vuliciVulicya distala nazvu vid dorogi do mista Sumi yaka tut prohodila v XVII stolitti V Opisi Harkivskogo namisnictva 1788 roku jdetsya v pivnichno zahidnu storonu doroga nazivayetsya Sumska jde vid Harkova cherez Zolochiv u Sumi a zvidti do Gluhova i v Novgorod Siverskij U 1909 roci vidbulasya persha sproba perejmenuvati Sumsku vulicyu Na hvili yuvileyiv yiyi zaproponovano nazvati Gogolivskoyu Perejmenuvannya todi ne vidbulosya a im ya Mikoli Gogolya nadali Kokoshkinskij vulici tak vona zvetsya j doteper Nastupna sproba teper uzhe vdala vidbulas 25 sichnya 1919 roku koli Harkiv ostatochno perejshov do ruk bilshovikiv Yiyi nazvali na chest odnogo iz zasnovnikiv Komunistichnoyi partiyi Nimechchini Karla Libknehta V roki nimeckoyi okupaciyi 1942 1943 zgidno z rishennyam Miskupravi vid 7 veresnya 1942 roku povertalosya pervinne im ya Miskrada povernula istorichnu nazvu vulici 2 zhovtnya 1945 roku IstoriyaNarodzhennya vulici Sumska ne najstarisha vulicya mista Vinikla v kinci XVII stolittya yak doroga do mista Sumi Zabudova jshla povilno i v kinci XVIII stolittya vulicya zakinchuvalas v rajoni suchasnih vulic Skripnika j Rimarskoyi dali jshov zemlyanij val sho otochuvav misto Pri v yizdi do mista z Pivnochi stoyali dvi kam yani vartivni vid valu vistupali dva lyuneti Cya vis sho prohodila vid pivnichnoyi brami miskoyi forteci po hrebtu pidvishenogo misu mizh richkami Lopan ta Harkiv stala prirodnim napryamom dlya rozvitku golovnoyi vulici Odrazu zh za valom z pivnichno shidnoyi storoni bulo Stare Kladovishe sho obslugovuvalo tri parafiyi staroyi chastini mista Z 1783 roku tut stoyala kam yana Mironosicka cerkva yaku pobuduvali na misci davnishoyi derev yanoyi U 1813 1819 rokah vona perebudovana na koshti kupectva v neovizantijskomu ceglyanomu stili arh Yevgen Vasilyev Teper na comu misci skver Peremogi ta Dzerkalnij strumin a u 2013 2015 rokah popri seriyu protestiv miscevih meshkanciv na comu misci zvedeno novu veletensku dev yatibannu Mironosicku cerkvu XIX pochatok XX stolittya Mironosicka cerkva Zahisnij val dovgo strimuvav rozvitok mista v pivnichnomu napryamku Lishe na pochatku XIX stolittya val bulo zneseno Za planom 1838 roku mezhi mista buli rozshireni v pivnichnomu napryamku do Universitetskogo sadu teper sad imeni Tarasa Shevchenka U cej period visota zabudovi vulici ne perevishuvala dvoh poverhiv i vona mala zruchnij pishohidnij masshtab yakij piznishe lig v osnovu ciloyi merezhi prileglih vulic Mironosicka cerkva iz dzviniceyu 1911 z boku Mironosickoyi ploshi Mistilasya na misci suchasnogo Dzerkalnogo struminya do 1930 Kolishnye Stare kladovishe yake trivalij chas povnilo zhahom sercya meshkanciv prileglogo rajonu tam u pokinutih sklepah ta kaplicyah nochami zbiralisya brodyagi na pochatku XIX stolittya bulo zakrite j chastkovo znesene Na zvilnenomu misci pered Mironosickoyu cerkvoyu utvorilasya Mironosicka plosha Na ploshi bulo kilka budivel lazaret fabrika sherstyanoyi ta bavovnyanoyi tkanini stajni Prikazu suspilnoyi opiki parafiyalne uchilishe Usi ci budivli buli zneseni v hodi chislennih rekonstrukcij skveru Z iniciativi zasnovnika Harkivskogo universitetu V N Karazina na misci prirodnogo lisu po vul Sumskij bulo zakladeno Universitetskij sad sho vklyuchav landshaftnij anglijskij park botanichnij sad observatoriyu ta doslidne gospodarstvo Bilya vhodu v sad 1906 roku do 100 richchya zasnuvannya universitetu bulo vstanovleno pam yatnik V N Karazinu skulptor I I Andreoletti arhitektor O M Beketov U 1825 roci navproti Mironosickoyi ploshi rozpochalos sporudzhennya velikoyi budivli dlya kadetskogo korpusu Ale kadetskij korpus u Harkovi ne vidkrili a budivlyu v 1839 roci peredali Institutu shlyahetnih divchat Prava storona Sumskoyi navproti institutu i sadu todi she ne bula zabudovana ta yavlyala soboyu velicheznij pustir 1860 ti roki Sumska vulicya bilya Mironosickoyi cerkviSumska vulicya bilya teatru 1900 ti rr V kinci 30 h na pochatku 40 h rokiv pochalos uporyadkuvannya vulici Universitetskij sad z boku Sumskoyi obnesli krasivoyu kam yanoyu ogorozheyu iz zaliznimi gratami U 1839 roci vulicyu navproti institutu ta sadu vimostili kamenem a 1840 roku vstanovili 37 olijnih lihtariv Na Mironosickij ploshi zoseredilas torgivlya hlibom ploshu stali nazivati Hlibnoyu U seredini XIX stolittya z yavivsya Veterinarnij institut nini Harkivska derzhavna zooveterinarna akademiya Institut utvorili na bazi praktichnoyi veterinarnoyi shkoli zasnovanoyi pri Harkivskomu universiteti 1839 roku V 1851 roci shkolu vidokremili vid universitetu na pravah vishogo navchalnogo zakladu a 1873 roku vona distala nazvu Veterinarij institut Dlya stvorennya pidsobnogo gospodarstva buli vikoristani zemli za Universitetskim sadom Piski teper tut majdan Svobodi Budivlyu Institutu zviv u formah piznogo klasicizmu arhitektor Mihajlo Lvov Tut pracyuvali vidomi vcheni v tomu chisli I I Mechnikov Budivlyu rekonstruyuvali 1961 roku pid miskij Palac pioneriv arh Boris Klejn U 1850 h rokah u centri Harkova vsi budinki stali kam yanimi Mezha vulici v pivnichnomu napryami bula viznachena naprikinci XIX stolittya U 1893 1895 rokah na vulici bulo zakladeno a u 1907 roci vidkrito Miskij park nini Centralnij park V kinci XIX pochatku XX stolittya Sumska rozroslasya she bilshe Z 1894 roku Miska duma stala rozprodavati zemli v kinci Sumskoyi i tut z yavilosya bagato kam yanih budivel U 1882 roci Sumskoyu rozpochavsya ruh konki kinno zaliznichnoyi miskoyi dorogi z nevelichkimi vidkritimi vagonchikami obladnanimi poperechnimi lavami Sumskoyu prohodiv marshrut sho pochinavsya bilya mostu cherez richku na Moskalivskij vulici jshov cherez centr i zakinchuvavsya Veterinarnim institutom Na pochatku XX stolittya Sumska staye golovnoyu vuliceyu mista Pochinayetsya zvedennya bagatopoverhovih budivel Bilshist malopoverhovih budivel na dilyanci vulici do Mironosickoyi ploshi vtratili svoyu zhitlovu funkciyu buli tak chi inakshe rekonstrujovani abo nadbudovani Zhitlo zastupili kramnici banki kinoteatri restorani likuvalni zakladi Zhitlovimi lishayutsya tilki veliki pributkovi budinki pershi poverhi yakih tak samo zajmayut kramnici ta kontori Radyanskij chas Pam yatnik Tarasovi Shevchenku 1963 rik U 1917 1918 rokah na Sumskij 13 roztashovuvavsya Centralnij Vikonavchij Komitet Ukrayini ta Narodnij Sekretariat U berezni 1919 roku utvorena Ukrayinska Socialistichna Radyanska Respublika Harkiv stav yiyi stoliceyu Z 1920 roku na Sumskij 44 pracyuvav Centralnij Komitet KP b U yakij 1925 roku peremistivsya na Sumsku 64 U budinku na Sumskij 1 rozmishuvavsya Narkomat finansiv USRR Sered pershih dij novoyi vladi bulo masove pereselennya meshkanciv pidvaliv i netrish do kvartir budinkiv de ranishe zhili burzhuaziya j inteligenciya Zaselennya vidbuvalosya pokimnatno j suprovodzhuvalosya utiskami chastini poperednih meshkanciv sho lishilisya Tak z yavilis komunalki Zabudova provadilasya nesistemno Z 1930 h rokiv pochalas realizaciya velikih mistobudivnih zahodiv sho chasto sprichinyuvala nishennya cinnoyi zabudovi Otak bula znesena Mironosicka cerkva ta zalishki cvintarya z mogilami vidomih harkivciv de mav postati novij kulturno suspilnij centr mista Peredbachalosya zvedennya Teatru masovogo muzichnogo dijstva Vsesoyuznij konkurs na jogo budivnictvo buv ogoloshenij 1930 roku Usogo bralo uchast 144 roboti Za umovami konkursu teatr mav umishuvati ne menshe chotiroh tisyach osib peredbachalosya poyednannya funkcij cirku teatru ta kinoteatru a takozh poryad zi spektaklyami provedennya masovih zahodiv Pershij priz konkursu distav proyekt brativ Vesninih yakij virishuvav usi postavleni zadachi Centralnoyu chastinoyu kompoziciyi voni zrobili veliku ovalnu zalu sho vmishuvala vid 4 do 6 tis glyadachiv Proyekt buv prijnyatij do realizaciyi pochalos budivnictvo Prote pislya perenesennya 1934 roku stolici do Kiyeva budivnictvo pripinilos vstigli zbuduvati lishe zhitlovij budinok z boku Chernishevskoyi Na comu misci vlashtuvali trolejbusne depo yake proisnuvalo do 1946 roku 1927 roku zasnovanij Harkivskij mashinobudivnij zavod FED promislove pidpriyemstvo z vipusku najprostishih elektrichnih sverdlilnih mashin i fotoaparativ Zgodom stav viroblyati aparaturu dlya aviacijnoyi ta kosmichnoyi promislovosti Za mit do vidkrittya pam yatnika T Shevchenku v Harkovi 24 bereznya 1935 U 1935 roci na misci perenesenogo pam yatnika Karazinovi bulo vstanovleno pam yatnik Tarasovi Shevchenku Avtori pam yatnika radyanskij skulptor Matvij Manizer i arhitektor Josip Langbard U 1939 roci Sumskoyu vuliceyu rozpochavsya trolejbusnij ruh Tut prolyagav pershij u Harkovi marshrut Universitetska girka Centralnij park kulturi ta vidpochinku 8 listopada 1940 roku vidkrito Harkivsku dityachu zaliznicyu yaka spoluchila Centralnij park z Lisoparkom Budivlyu vokzalu sporudzheno za proyektom arhitektora Yevgena Limarya U roki nimeckoyi okupaciyi Harkova zaliznicya bula zrujnovana Vidnovlena pislya 1945 roku Pislya vijni na misci Mironosickoyi cerkvi nasadili skver Peremogi A v 1947 roci za proyektom arhitektora Viktora Korzha sporudili fontan Dzerkalnij strumin yakij nini stav simvolom mista U 1970 1990 rokah navproti Dzerkalnogo strumenya za proyektom arhitektoriv S N Mirgorodskogo V D Yelizarova N V Chuprini j R M Gupala zveli novij budinok Harkivskoyi operi Suchasnist Vulicya Sumska pislya rosijskogo raketnogo udaru Nini kritichnoyu stala problema parkuvannya popri te sho parkuvannya na vulici Sumskij zaboronene do 21 00 vona zalishayetsya zastavlenoyu priparkovanimi mashinami sho zmenshuye propusknu zdatnist proyizhdzhoyi chastini na 30 50 sho prizvelo do peticij na sajti miskoyi vladi ta navit propozicij zrobiti vulicyu pishohidnoyu Pid chas svyatkuvannya dnya mista ta dnya Nezalezhnosti Ukrayini u 2021 roci vulicyu zrobili pishohidnoyu na dva dni 23 ta 24 serpnya V ci dni vulicyu perepovnili pishohodi a piznishe na sajti miskoyi radi znovu z yavilasya peticiya pro peretvorennya Sumskoyi vulici na pishohidnu yaki vzhe isnuyut u bagatoh mistah svitu ta Ukrayini Miska vlada takozh planuvala peretvoriti Skripnikivskij uzviz na pishohidnu vulicyu Stanom na 2024 rik zhodnoyi takoyi vulici v Harkovi nemaye Na Sumskij zbereglasya znachna chastka viznachnih istorichnih budivel mista Chastina z nih vidrestavrovana ale deyaki rujnuyutsya bez nalezhnogo doglyadu chastinu viklyuchayut zi spiskiv pam yatok arhitekturi yak napriklad bud 52 yakij u 1874 zviv arhitektor Gavrilo Strizhevskij a u 1898 rekonstruyuvav avtor gerba UNR Vasil Krichevskij i ukrayinskij arhitektor Iliodor Zagoskin U 2003 2011 rokah na peretini z na misci staroyi filarmoniyi zvedeno torgovelnij centr Ave Plaza Zabudova Sumskoyi vulici postrazhdala vid rosijskih raketnih ta aviacijnih atak u 2022 2024 rokah Zokrema bulo serjozno poshkodzheno budinok Harkivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi budinki pochatku XX stolittya na peretini z vuliceyu Danilevskogo ta Yaroslava Mudrogo tosho Teatralnij majdanUtvorivsya na mezhi XVIII ta XIX stolit na misci kolishnih zemlyanih oboronnih ukriplen Zruchno spoluchuye Sumsku vulicyu z Grigoriya Skovorodi Nazvu distav na pochatku XIX stolittya vid novovidkritogo Miskogo dramatichnogo teatru Skver na ploshi z yavivsya v 1876 roci U 1904 roci na shidnomu boci ploshi sho vihodit na Pushkinsku vulicyu nini Grigoriya Skovorodi bulo vidkrito pam yatnik Oleksandrovi Pushkinu nini demontovanij a v 1909 roci na zahidnomu boci sho vihodit na Sumsku vulicyu pam yatnik Mikoli Gogolyu BudinkiBudinok 1 Bud 1 Pivnichnij bank U 1908 1910 rokah na pochatku Sumskoyi vulici za proyektom arhitektoriv Oskara Munca ta sporudzhena chotiripoverhova kombinovana budivlya Avtor cholovichoyi ta zhinochoyi skulptur na fasadi Budivlya zvedena v stili modern z elementami klasicizmu Na pershih poverhah rozmishuvavsya Rusko Aziatskij Pivnichnij bank na verhnih zhinochi medichni kursi U 1920 h rokah budivlyu nadbuduvali na odin poverh tut pracyuvav Institut eksperimentalnoyi medicini Budinok 2 Bud 2 Budinok Kulikova Tripoverhovij narizhnij budinok zvedenij naprikinci XIX stolittya za proyektom arhitektora Boleslava Mihalovskogo u stili francuzkogo renesansu XVI XVII stolit Bud 3 Dvopoverhovij budinok Karla Klekkera zvedenij u 1870 h rokah za proyektom arhitektora u stili neorenesans Bud 4 Kolishnye obijstya A N Dobrininoyi Rekonstruyuvav z klasicistichnogo zrazkovogo proyektu arhitektor Boris Pokrovskij u 1874 roci Bud 5 Shestipoverhovij kolishnij sporudzhenij za proyektom arhitektora Artemiya Gorohova 1913 roku Najvishij budinok na pochatku vulici Pobudovanij u stili modern Po krayah vikon drugogo poverhu fasad uviraznyuyut chotiri zhinochi skulpturi vityagnutih proporcij Pislya zahoplennya Harkova radyanskoyu vladoyu kinoteatr dovgo nazivavsya 1 j Komsomolskij z 2008 roku timchasovo zakritij na remont Budinok 6 Bud 6 Pributkovij budinok Frejmana Zvedenij 1887 roku za proyektom arhitektora Borisa Pokrovskogo v tradiciyah neorenesansu prote v 1910 h rokah kapitalno rekonstrujovanij za proyektom arhitektora Borisa Korniyenka sho nadav jomu tipovi risi modernu Viriznyayetsya bagatoyu arhitekturnoyu plastikoyu fasadu skulpturami zhinok a takozh shirokim majolikovim frizom Budinok 9 Dramatichnij teatr imeni Tarasa Shevchenka Bud 9 Dramatichnij teatr Spochatku zbudovanij u stili rosijskogo klasicizmu za proyektom Andriya Tona 1841 roku dlya antreprenera L Yu Mlotkovskogo U 1893 roci jogo kapitalno perebuduvav u formah francuzkogo renesansu arhitektor Boleslav Mihalovskij U 1928 roci rekonstrujovani inter yeri v dusi konstruktivizmu arh V P Kostenko hud V G Meller a 1963 roku z boku Rimarskoyi vulici dobudovano p yatipoverhovij sluzhbovij korpus Bud 10 vidkrivsya na pochatku 2010 h Persha budivlya na comu misci bula zvedena u 1848 roci ta do pochatku XX stolittya vikoristovuvalas yak zhitlovij budinok Z pochatku 1900 h do kincya Drugoyi Svitovoyi vijni budivlyu zajmali rizni ustanovi tut v riznij chas buli kinoteatr magazini klub vistavkovij zal ta navit sinagoga Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni budinok buv peredanij Harkivskij filarmoniyi Pislya nevdaloyi rekonstrukciyi budinku u 1980 ti jogo bulo zneseno U 1990 ti na misti budinku buli roztashovanij parking ta kioski U 2003 2011 rokah projshlo budivnictvo TOC Ave Plaza Budinok 10 koncertna zala filarmoniyi Bud 12 Budinok Derzhavnogo banku sporudili u 1897 1900 rokah na rozi Teatralnoyi ploshi ta Sumskoyi vulici Avtor proyektu akademik arhitekturi Roman Golenishev Naglyad za budivnictvom arhitektor F I Shuster Monumentalna budivlya u stili florentijskogo renesansu na pochatku mala dva z polovinoyu poverhi Todi budivlyu uvinchuvav potuzhnij karniz ta parapet prikrashenij vazami U 1929 1933 rokah yiyi nadbuduvali na dva poverhi za proyektom akademika arhitekturi Oleksiya Beketova ta arhitektora V N Peti Dva verhni poverhi muruvali pid dahom yakij postupovo pidijmali za dopomogoyu domkrativ miroyu naroshuvannya stin Teper tut Upravlinnya NBU v Harkivskij oblasti Bud 17 Pributkovij budinok Salamandra Zvedenij u 1914 1916 rokah na osnovi konkursnogo proyektu vihovanciv Peterburzkoyi akademiyi mistectv M V Redkina ta D M Berdnikova yakij pererobiv dlya realnogo budivnictva dosvidchenij arhitektor M M Verovkin Fasad budivli virisheno v stili neoklasicizmu Vin viriznyayetsya doskonalistyu proporcij ta bagatstvom plastiki Prikrashaye budinok vikonana v antichnomu dusi monumentalno dekorativna skulptura Z boku Sumskoyi vulici maye paradnij dvir kurdoner Budinok buv zabezpechenij progresivnimi dlya pochatku XX stolittya inzhenernimi komunikaciyami liftami smittyeprovodami vnutrishnimi vodostokami Cej velikij pributkovij budinok sporudzhenij dlya strahovogo tovaristva Salamandra Pislya Zhovtnevogo perevorotu meshkanciv budinku viselili j rozmistili v nomu kontori VRNG USRR Chinovniki tut pracyuvali do zavershennya budivnictva Derzhpromu 1928 kudi j pereveli zakladi Todi budinok znovu zaselili peretvorivshi kvartiri v komunalni Budinok 17 Salamandra Budinok 19 Bud 18 i 20 Teper Radiotehnichnij koledzh Dvopoverhovij kam yanij budinok buv zvedenij 1897 roku V 1902 roci za proyektom arhitektora Boleslava Mihalovskogo nadbudovano odin poverh U 1904 roci z pivnichnogo boku do nogo pribuduvali za proyektom Sergiya ta Iliodora Zagoskinih tripoverhovij novij korpus Sumska 20 Zvedenij u stili francuzkogo renesansu XVI XVII stolit Sumska 19 fragment budinku Bud 19 Kolishnij pributkovij budinok strahovogo tovaristva Zhittya Zbudovanij za proyektom inzhenera arhitektora Oleksandra Ginzburga naprikinci XIX stolittya Fasad tripoverhovogo budinku oformlenij u stili rannogo baroko iz zastosuvannyam riznomanitnih plastichnih arhitekturnih detalej Bud 25 Novij opernij teatr Zvedenij 1970 1990 rokah za proyektom kiyivskih arhitektoriv S N Mirgorodskogo V D Yelizarova N V Chuprini j R M Gupala Bud 26 Pributkovij budinok sporudzhenij u 1910 roci za proyektom inzhenera arhitektora Oleksandra Ginzburga Viriznyayut fasad budinku erkeri ovalnogo obrisu ta inshi plastichni elementi v stili modern HNUBA Bud 40 Harkivskij nacionalnij universitet budivnictva j arhitekturi Navproti sadu imeni Tarasa Shevchenka stoyit bagatopoverhova budivlya z kurdonerom de taper rozmishuyetsya Harkivskij nacionalnij universitet budivnictva j arhitekturi Zbudovana 1927 roku za proyektom arhitektoriv O G Molokina ta G D Ikonnikova Stupinchasto naroshuvani ob yemi budinku dobre vpisani u front zabudovi Fasad maye aktivne plastichne rishennya velikomasshtabni balkoni vertikalni lopatki velike rustuvannya pershogo poverhu pleskati karnizi Zastosovani progresivni dlya 1920 h rokiv konstruktivni rishennya ramnij zalizobetonnij karkas ta chistorebristi perekrittya U 1960 h rokah u kurdoneri pribuduvali odnopoverhovij vestibyul Bud 43 Dvopoverhovij osobnyak zvedeno u 1903 roci za proyektom M E Rojtenberga Budivleyu volodiv Sergij Savich a z 1906 do 1912 roku tut rozmishuvalosya nimecke konsulstvo Eklektichnij budinok maye simetrichnij fasad prikrashenij pilyastrami frontonami kariatidami ta inshoyu lipninoyu Balkon sho pidtrimuyut dvi koloni vtrativ pervisnu kovanu balyustradu Vnochi 31 grudnya 2023 roku v budinok vluchiv rosijskij bezpilotnik Pam yatka arhitekturi zaznala znachnih poshkodzhen a takozh zajnyalasya Budinok 44 Bud 44 Budinok Aladyinih Tripoverhovij pributkovij budinok sporudiv arhitektor Yu S Caune 1912 roku v eklektichnomu stili sho poyednuye risi klasiki ta modernu Na visokomu pershomu poversi bula kramnicya kupcya Aladyina Plastiku stini dvoh verhnih poverhiv zbagachuyut kanelyurovani koloni ionichnogo ordera Nad budivleyu vlashtovanij pleskatij dah terasa Na parapeti vstanovleni chotiri zhinochi statuyi a nad rizalitami dekorativni vazi yakim nadali formu kapitelej Bud 44 Budinok brativ Orshanskih Chotiripoverhova budivlya v stili modern akcentuye rig vulici Girshmana Zbudovana 1910 roku avtor ne vidomij Bud 52 Dvopoverhovij kolishnij osobnyak rekonstrujovanij u 1898 roci za proyektom arhitektoriv Iliodora Zagoskina ta Vasilya Krichevskogo v neogotichnomu stili Bud 55 Gimnaziya dlya slipih ditej Dvopoverhova budivlya sporudzhena v 1891 roci specialno yak gimnaziya dlya slipih ditej nini Harkivskij specialnij navchalno vihovnij kompleks imeni V G Korolenka Arhitektor Sergij Zagoskin za uchasti arhitektora Franciska Shustera U 1912 roci dobudovana domova cerkva arh Viktor Velichko Bud 60 Budivlya institutu Diprokoks Narizhna sporuda virishena z vikoristannyam kompozicijnih zasobiv radyanskogo klasicizmu arhitektor Ye Lyubomilova 1954 rik Budivlya viriznyayetsya horoshimi proporciyami ta visokoyu yakistyu ozdoblennya Na pershomu poversi mistitsya apteka 1 z chudovim inter yerom Budivlya poshkodzhena v rezultati rosijskoyi ataki na budinok HODA Budinok 61 Bud 61 Zbudovanij u stili neorenesansu v 1912 1913 rokah za proyektom arhitektora A I Gorohva Teper tut Centralnij palac odruzhennya Bud 64 Oblderzhadministraciya Monumentalna budivlya zvernena do majdanu Svobodi Zvedena 1954 roku za proyektom arhitektoriv V M Oryehova V P Kostenka za uchasti B M Miroshnichenka Z pochatkom povnomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi vranci 1 bereznya 2022 roku rosijska raketa vrazila budivlyu sho prizvelo do yiyi chastkovogo rujnuvannya piznishe budivlya povtorno obstrilyana Planuyetsya rekonstrukciya Budinok 71 Vezha z narizhnimi balkonami zhitlovogo budinku sporudzhenogo v stili konstruktivizmu virazno fiksuye perehrestya z vuliceyu Mayakovskogo Arh V P Kostenko ta in Budinok 70 72 Ofisno torgovij centr Platinum Plaza yakij vidkrivsya tut u 2008 roci Do pochatku 2000 h tut roztashovuvalas tipova odnopoverhova kam yana budivlya XIX stolittya yaku u 1883 1884 rokah zbuduvav vlasnik dilyanki Petro Tverdohlibov U 1931 roci u nij buv roztashovanij Budinok materi j ditini imeni Illicha a z 1950 h rokiv do pochatku 2000 h dityachij sadok 19 Bud 82 Kolishnij pributkovij budinok Moshkevicha Pobudovanij za proyektom arhitektora Viktora Estrovicha u 1910 roci Viriznyayetsya paradnistyu dlya dosyagnennya yakoyi aktivno vikoristani klasichni arhitekturni formi Rustovana stina dvoh pershih poverhiv oformlena yak potuzhnij cokol Na nomu stoyit kolonada sho ob yednuye chotiri poverhi Antablement z golovnim karnizom roztashovanij na rivni pidvikon shostogo poverhu Po osyah kolon na foni cogo poverhu vstanovleni desyat zhinochih figur antichnogo zrazka Bud 108 Shestipoverhovij kolishnij pributkovij budinok u stili modern viriznyayut veliki majzhe pozbavleni dekorativnih prikras formi erkeriv balkoniv ta inshih elementiv Pam yatnikiTarasovi Shevchenku Sporudzhenij 1935 roku Skulptor Matvij Manizer arhitektor Josip Langbard Dokladnishe Pam yatnik Tarasovi Shevchenku Harkiv Dzerkalnij strumin Takozh Sklyanij strumin Sporudzhenij 1947 roku za proyektom arhitektora V I Korzha Dokladnishe Dzerkalnij strumin Mikoli Gogolyu Bronzovij byust vidatnomu pismenniku vstanovlenij na Teatralnij ploshi v 1909 roci navproti Dramatichnogo teatru imeni Tarasa Shevchenka Skulptor Boris Eduards Dokladnishe Pam yatnik Mikoli Gogolyu Harkiv Oleksiyu Beketovu Pam yatnik akademiku arhitekturi O M Beketovu vstanovleno v serpni 2007 roku bilya paradnogo vhodu v golovnij korpus Harkivskogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu budivnictva ta arhitekturi Skulptor Sejfaddin Gurbanov Dokladnishe Pam yatnik Oleksiyu Beketovu Harkiv Represovanim kobzaryam banduristam lirnikam Pam yatnij znak bulo vidkrito v sadu imeni Tarasa Shevchenka bilya teatru operi ta baletu v Harkovi 14 zhovtnya 1997 roku Avtori pam yatnogo znaka skulptori Valerij Bondar Vasil Semenyuk Oleksa Shaulis i arhitektor Oleksa Morus Dokladnishe Pam yatnij znak represovanim kobzaryam banduristam lirnikam Arhangelovi Mihayilu Vstanovleno v pivdennij chastini sadu imeni Tarasa Shevchenka v 2004 roci Pam yatnik ye podarunkom vid stolici derzhavi mista Kiyeva do svyatkuvannya 350 richchya zasnuvannya Harkova Skulptor Vitalij Sivko arhitektor Viktor Bobrovskij Yevdokimovi Sherbininu Byust na chest pershogo gubernatora Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi buv vstanovlenij 20 serpnya 2004 roku bilya budivli HODA Avtori pam yatnika Oleksandr Ridnij skulptor Anna Ivanova livarnik Oleg Shevchuk arhitektor Yurij Shkodovskij Pam yatnik rosijskomu generalovi znishenij rosijskim raketnim udarom 28 serpnya 2022 roku Antonovi Makarenku Pam yatnik vidatnomu ukrayinskomu pedagogu A S Makarenku bulo vstanovleno 1968 roku vidkrito 1969 roku u skveri bilya Centralnogo parku Skulptor M F Ovsyankin arhitektor E Yu Cherkasov Pam yatnik Tarasovi Shevchenku Dzerkalnij strumin Pam yatnik Gogolyu Pam yatnik Beketovu Pam yatnij znak represovanim kobzaryam banduristam lirnikam Pam yatnik Arhangelovi Mihayilu Pam yatnik Sherbininu Pam yatnik MakarenkuVazhlivi ob yekti 9 Harkivskij akademichnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Tarasa Shevchenka 12 Upravlinnya NBU v Harkivskij oblasti 25 Harkivskij nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu imeni Mikoli Lisenka 35 Kinokoncertna zala Ukrayina Harkiv 37 Palac dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti 40 Harkivskij nacionalnij universitet budivnictva j arhitekturi 61 Centralnij palac odruzhennya 64 Harkivska oblasna derzhavna administraciya OTC Platinum Plaza 77 79 Harkivskij universitet povitryanih sil imeni Ivana Kozheduba 81 Centralnij park 81 Kinoteatr Park 81 Dityacha zaliznicya 132 Harkivskij mashinobudivnij zavod FED VinoskiBilgorodske shose 13 serpnya 2018 u Wayback Machine Open Street Map Bilgorodske shose 13 serpnya 2018 u Wayback Machine Yandeks Bilgorodske shose 13 serpnya 2018 u Wayback Machine Depo Harkiv Bilgorodske shose 14 serpnya 2018 u Wayback Machine Harkivska miska rada Bilgorodske shose ProZorro Dmitrieva E N Dyakova E V Harchenko N M pod obsh red Kudelko S M 2011 Harkov spravochnik po nazvaniyam 7000 ulic ploshadej skverov rajonov Harkov Izdatelstvo SAGA s 307 ISBN 978 617 575 024 7 Arhiv originalu za 21 serpnya 2012 Procitovano 3 serpnya 2012 Arhiv originalu za 22 bereznya 2017 Procitovano 21 bereznya 2017 Arhiv originalu za 22 bereznya 2017 Procitovano 21 bereznya 2017 Harkivska yeparhiya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi www eparchia kharkov ua Procitovano 21 travnya 2024 Skver Pobedy v Harkove Harkov kuda b shodit ukr Procitovano 21 travnya 2024 Harkiv Chernyshevskaya ulica 15 Proekty 4 etazhnyh domov 1920 1941 godov photobuildings com ukr Procitovano 21 travnya 2024 Viznachni pam yatki Harkova 22 travnya 2012 u Wayback Machine na https web archive org web 20090921073213 http www mandria ua Arhivovano21 veresnya 2009 u Wayback Machine 21 veresnya 2009 u Wayback Machine www mandria ua Mandriya Vidpochinok v Ukrayini ros Chernova M V Pam yatnik T G Shevchenku v Harkovi Harkiv Prapor 1984 Trollejbus Hronika 18 veresnya 2012 u Wayback Machine na sajti Harkov transportnyj 27 serpnya 2012 u Wayback Machine ros Harkov Zerkalnaya struya RentMiyua uslugi arendy i prokata v Ukraine Procitovano 25 travnya 2024 1 26 sichnya 2022 u Wayback Machine 2 26 sichnya 2022 u Wayback Machine Sadova Margarita 17 serpnya 2021 V Harkove na Den goroda ulica Sumskaya stanet peshehodnoj video Infositi informacijno analitichnij portal ukr Procitovano 25 travnya 2024 Ulicu Sumskuyu v Harkove prosyat sdelat peshehodnoj 2day kh ua ros Procitovano 25 travnya 2024 Peshehodnaya Sumskaya Za i protiv Status Quo ros 8 travnya 2024 Procitovano 25 travnya 2024 V centre Harkova budet peshehodnaya ulica uzhe resheno kakaya imenno Status Quo ros 8 travnya 2024 Procitovano 25 travnya 2024 Progulki po Harkovu ulica Sumskaya 28 2day kh ua ros Procitovano 25 travnya 2024 Sumskaya ul 52 Harkov wikimapia org Procitovano 25 travnya 2024 Pogrebna Anna 19 lyutogo 2021 Istoriya avtori ta yakim mig buti dizajn 5 faktiv pro Malij gerb Ukrayini Suspilne Novini Nakaz Ministerstva kulturi ta informacijnoyi politiki Ukrayini vid 14 sichnya 2021 roku 10 Pro zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Na peresechenii ulic Sumskoj i Skripnika poyavitsya torgovo ofisnyj centr stroyobzor ua ros Procitovano 25 travnya 2024 Torgovo ofisnyj centr Ave Plaza Harkov wikimapia org Procitovano 25 travnya 2024 Istoriya harkovskogo organa Dozor UA Procitovano 25 travnya 2024 Progulki po Harkovu s Andreem Paramonovym Zdanie Severnogo banka na ulice Sumskoj 2day kh ua ros Procitovano 25 travnya 2024 Ulicy i ploshadi goroda 28 lipnya 2012 u Wayback Machine na sajti Harkov Harkiv 1 serpnya 2012 u Wayback Machine ros Sumskaya 6 dohodnyj dom Lysikovyh Otkuda Rodom ros 19 lyutogo 2020 Procitovano 25 travnya 2024 Shkodovskij Yu M Lavrentev I N Lejbfrejd A Yu Polyakova Yu Yu Harkov Vchera segodnya zavtra Harkov Folio 2002 s 111 ISBN 966 03 1813 8 ros the past inf ua Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 Lejbfrejd A Yu Polyakova Yu Yu Harkov Ot kreposti do stolicy Zametki o starom gorode Harkov Folio 2004 s 38 43 ISBN 966 03 2265 8 ros Aleksandr Lejbfrejd Vladimir Reusov Aleksej Tic Harkov Arhitektura pamyatniki novostrojki Putevoditel 5 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Harkiv Sumskaya ulica 43 Proekty 2 etazhnyh domov do 1920 goda photobuildings com ukr Procitovano 31 grudnya 2023 Osobnyak dlya nemeckogo konsulstva v Harkove Harkov kuda b shodit ukr Procitovano 31 grudnya 2023 Nichna ataka rosiyan u Harkovi z yavilisya foto naslidkiv RBK Ukraina ukr Procitovano 31 grudnya 2023 Ataka Shahedov V centre Harkova gorit istoricheskoe zdanie DUMKA MEDIA ros Procitovano 31 grudnya 2023 Sumskaya ul 46 Harkov administrativno ofisnoe zdanie modern stroenie 1876 goda wikimapia org Procitovano 25 travnya 2024 Hronologiya rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu berezen 2022 Vikipediya ukr 16 lyutogo 2023 Procitovano 16 lyutogo 2023 Yak viglyadaye centr Harkova pislya povtornogo raketnogo udaru Kharkiv Today 19 serpnya 2022 originalu za 29 serpnya 2022 Vdruge praktichno v tu zh virvu podrobici obstrilu budivli HOVA v Harkovi video Mediagruppa Obektiv 29 serpnya 2022 originalu za 29 serpnya 2022 Igor Terehov rozpoviv sho bude z budivleyu ODA na ploshi v Harkovi Komentari Ukrayina ua 9 lyutogo 2023 Procitovano 16 lyutogo 2023 www platinumplaza com ua Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 16 veresnya 2020 ngeorgij 2 iyun 2014 Harkov novoe o znakomyh mestah Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 16 veresnya 2020 Sektor Harkivskij Miskplan Kulturno socialnij 1931 ukr Harkiv B v Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 Harkov Ne otbrasyvayushie teni Stranica 13 Harkovskij forum kharkovforums com Procitovano 16 veresnya 2020 Demilitarizuyut svoih okkupanty v Harkove snesli pamyatnik gubernatoru sherbininu 24 Kanal ros 30 serpnya 2022 Procitovano 25 travnya 2024 DzherelaVulici Harkova u sestrinskih VikiproyektahPortal Harkiv Vulici Harkova u Vikishovishi Ulicy i ploshadi goroda 28 lipnya 2012 u Wayback Machine na sajti Harkov Harkiv 1 serpnya 2012 u Wayback Machine ros Dyachenko N T Ulicy i ploshadi Harkova 15 bereznya 2012 u Wayback Machine 4 e ispr i dop X Ocherk Izd Prapor 1977 ros Lejbfrejd A Yu Polyakova Yu Yu Harkov Ot kreposti do stolicy Zametki o starom gorode Harkov Folio 2004 s 38 43 ISBN 966 03 2265 8 ros Aleksandr Lejbfrejd Vladimir Reusov Aleksej Tic Harkov Arhitektura pamyatniki novostrojki Putevoditel 5 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Tvoj lyubimyj Harkov 21 serpnya 2012 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sumska vulicya Harkiv

Дата публікації:
Топ