Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гінзбург вчителіГінзбург Олександр МарковичНародження 4 липня 1876 187

Гінзбург Олександр Маркович

Гінзбург Олександр Маркович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гінзбург.

Гінзбург Олександр Маркович
image
Народження 4 липня 1876(1876-07-04)
Смерть 1949(1949)
Країна
(підданство)		 image Російська імперія
image Українська РСР
Навчання Імператорський Харківський університет (1898), HU Berlin і ХТІ (1903)
Вчителі Цауне Юлій Семенович і Бекетов Олексій Миколайович
Діяльність архітектор, викладач університету, письменник
Праця в містах Харків, Дніпро, Суми, Масандра, Кисловодськ і Луганськ
Архітектурний стиль модерн, конструктивізм
Наукові праці «Залізобетон»
«Про професійну організацію і етику архітекторів»
Вчене звання професор[d]
Заклад ХНУ ім. В. Н. Каразіна

Гі́нзбург Олекса́ндр Ма́ркович (4 липня 1876, Слов'янськ Ізюмського повіту Харківської губернії — 1949, Харків, Українська РСР) — український та радянський архітектор, науковий діяч, засновник конструктивізму в архітектурі.

Біографія

Народився 4 липня 1876 року в місті Слов'янськ Ізюмського повіту Харківської губернії (тепер — районний центр Донецької області) в родині заможного лікаря, почесного громадянина Слов'янська та статського радника . У 1877 році родина переїхала до Харкова, де оселилася в будинку по вулиці Сумський, 11 — на розі з провулком Грабовського.

У 1894 році з похвальною грамотою закінчив третю харківську чоловічу гімназію, у 1898-му — математичний факультет Харківського університету. Подорожував Європою, відвідав 13 країн, де знайомився із шедеврами світової архітектури; вивчав математику в Берлінському університеті (1899). У 1903 році закінчив інженерний факультет Харківського технологічного інституту, отримав диплом інженера-механіка і право на ведення будівельних робіт. Вчителями О. Гінзбурга в інституті були такі талановиті архітектори як М. Ловцов, С. Загоскін, Ю. Цауне, О. Молокін О. Бекетов та інші.

У 1903 році у Харкові створив власне проєктне бюро «Залізобетон», яке виконувало приватні замовлення з проєктування різних будівель. У 1903—1905 рр. на провулку Грабовського 4, по сусідству з будинком батьків О. М. Гінзбург будує власний прибутковий будинок. Проєкт будинку був виконаний спільно з архітектором старої школи  І. І. Загоскіним. Брав участь у громадському житті міста, був членом архітектурно-будівельного відділу Харківського технічного товариства, утвореного у 1904 році. Писав статті з архітектурно-інженерних питань, брав участь в архітектурних конкурсах.

У 1912 році зодчому довелося піддати частковій реконструкції власний будинок. 27 квітня 1911 року газета «Южный край» писала про пожежу та вибух у будівлі на вулиці Сумській, 11. Допомагав йому у реконструкції інженер Плахотько.

Після більшовицького перевороту 1917 року втратив усю власність і, щоб уникнути репресій, виїхав до Ростова-на-Дону. Викладав до 1922 року, потім відновлював Донбас.

У 1923—1924 рр. Гінзбург працював головним інженером будівництва Губернського продовольчого комітету та Донвугілля в Артемівську (Бахмуті).

До Харкова повернувся у 1924 р., активно займався промисловою архітектурою, брав участь у реконструкції та інших підприємств легкої промисловості.

З 1933 по 1938 роки викладав в Промисловій академії, з 1933 — в Індустріальному інституті Наркомвугілля.

З початком війни в армію Гінзбурга не взяли — через сильну короткозорість. Тим не менш, знаходячись у 1941 році, під загрозою захоплення міста німцями, допомагав військовим, даючи важливі дані щодо підземних тунелів у центрі міста.

У 1941—1944 рр. знаходився в евакуації у Грузії, переніс бідність й голод, працюючи викладачем у Тбілісі. Читав лекції в ХІБІ (ХИСИ) у 1943—1944 рр. та в Індустріальному інституті Наркомвугілля.

Повернувшись до Харкова у 1944 р., Гінзбург був шокований, дізнавшись про звіряче знищення нацистами харківських євреїв в ході Холокосту. Продовжив викладати, займатися науковою діяльністю, а також створенням міської єврейської общини. Домігся приміщення для громади на вулиці Сумській, 8 (будівля знесена, колишня філармонія), напроти кінотеатру . Був обраний головою общини, та невдовзі її закрили.

У 1945 р. Гінзбурга позбавили усіх посад і заборонили викладати. Його діяльність була визнана шкідливим проявом сіонізму.

Чотири роки він бідував, доки не захворів. Помер у 1949 році в Харкові, де і похований.

Творчість

Працював у стилях модерн та конструктивізм. Вперше в Харкові проєктував багатоповерхові прибуткові будинки із застосуванням залізобетонних конструкцій.

Автор проєктів більш ніж 120 будівель, з яких двадцять увійшли до Списку пам'яток архітектури Харкова.

Проєктував також будівлі у Харківській губернії (будинок Волинського в селі Карасівка — 1913; виноробний завод у Коломаці — 1906), Катеринославі (театр-клуб Громадського зібрання — 1909—1912; прибутковий будинок Гальперіна — 1914), Луганську (клуб і театр — 1913), Москві (прибутковий будинок Левіна — 1912), Сумах (театр «Тіволі» — 1909), Масандрі (дача Пестерева — 1912), Кисловодську (готель Вострякова — 1913).

Друкувався в «Південно-російській сільськогосподарській газеті», «Записках Харківського відділення Російського технічного товариства», , «Архітектурно-художньому тижневику». Написав книги: «Залізобетон» (1907) і «Про професійну організацію і етику архітекторів» (1915).

У 1916 році спільно із землеміром Н. Жаврідом зробив топографічний план Харкова з прилеглими передмістями, селищами і покажчиком. План був виданий накладом в 1000 екземплярів і поширений за підпискою.

У 1929 році запатентував свій винахід — сітчасті конструкції для великих прольотів.

У 1931 році отримав звання професора. Опублікував дві книги з геометрії просторових структур.

З початку 1930-х років конструктивізм, передвісником і основоположником якого вважають Гінзбурга, був заборонений, тому Олександр Маркович відійшов від архітектурного проєктування та будівництва. Але продовжив наукову роботу, займався не лише проблемами містобудування, мистецтвознавства, а й стереоскопічним кіно, теорією симетрії, кристалографії, оптикою і .

Викладав у інженерно-будівельному та інших вишах, консультував проєктувальників — в 1930-х Гінзбург став одним з найкращих в країні фахівців з акустики: він проєктував акустичні системи в Палаці піонерів і Будинку Червоної армії, в будівлі довоєнного Оперного театру.

Будівлі в Харкові, зведені за проєктами Гінзбурга

№ п/п Охоронний № Адреса Початкове використання Співавтори Дата будівництв Сучасне використання Зображення
1 86 вул. Сумська, 26 Прибутковий будинок Ліорніце (модерн) — 1910 Житловий будинок, магазини, банки image
2 88 вул. Сумська, 82а Прибутковий будинок Бергера з крамницями (модерн) — 1908 Житловий будинок image
3 89 вул. Сумська, 80 Прибутковий будинок Ландо-Безверхова (модерн) — 1914 Житловий будинок image
4 94 вул. Сумська, 108 Прибутковий будинок Павлова з крамницями (модерн) — 1912 Житловий будинок image
5 110 вул. Григорія Сковороди, 19 Прибутковий будинок Селіванова (модерн) — 1907 Житловий будинок image
6 191 вул. Каразіна, 5 Особняк Авторство Гінзбурга — ймовірне Початок ХХ століття Не використовується image
7 122 вул. Чернишевська, 59 Особняк — Початок ХХ століття Харківська обласна організація Спілки письменників image
8 241 вул. Куликівська, 6 Будинок табачного фабриканта Бураса Авторство Гінзбурга — ймовірне 1909 Будинок культури профтехосвіти image
9 243 вул. Куликівська, 12 Навчальна споруда Єврейського благодійного товариства — 1909—1912 Один із корпусів Фармацевтичного університету image
10 246 вул. Громадянська, 25 Фабрична будівля Автор невідомий. Реконструкція Гінзбурга Кінець ХІХ століття, реконструкція — 1910 Обласне виробниче об'єднання «Фармація» image
11 263 пров. Каплунівський, 4 Житловий будинок — 1913 Житловий будинок image
12 264 пров. Грабовського, 4
так званий «Будинок золотої рибки»
(фасад будівлі прикрашений фігурами , залізобетонні кронштейни, що підтримують широкий карниз будинку, зроблені у формі золотих рибок)		 Приватне проектувальне бюро Гінзбурга, магазин живої риби — на першому поверсі (модерн) Іліодор Загоскін 1905 Житловий будинок, магазини image
13 326 , 16 Житловий будинок — 1910 Музична школа № 5 image
14 327 пров. Плетнівський, 7 Житловий будинок Цетліна (модерн з елементами неокласицизму) — 1916 24-та Міська дитяча клінічна лікарня (стаціонарне відділення) image
15 345 вул. Гольдбергівська, 106 Житловий будинок — Початок ХХ століття Адміністративна будівля
16 384 вул. Коцарська, 23 Флігель житловий — 1908 Житловий будинок та флігель
17 410 вул. Сумська, 65 Прибутковий будинок — 1913 Житловий будинок image
18 413 вул. Сумська, 45 Житловий будинок — 1907 Житловий будинок, магазини image
19 427 вул. Римарська, 23 Прибутковий будинок Єндовицького, пізніше — Феймана (модерн з елементами неокласицизму) Автор невідомий, реконструкція — Гінзбурга 1887, реконструкція — 1913 Житловий будинок і установа «Горремстрой» image
20 629 вул. Чоботарська, 45 Прибутковий будинок — 1908 Житловий будинок
21 — вул. Сумська, 6 Прибутковий будинок із крамницями Гінзбург реконструював його в стилі модерн Кінець ХІХ століття, реконструкція — 1910 Житловий будинок image
22 — вул. Сумська, 51 Прибутковий будинок — Початок ХХ століття Житловий будинок, книжковий магазин «Books»
23 — вул. Сумська, 88 Житловий будинок деякі дослідники автором цього будинку вважають архітектора Моісея Диканського Початок ХХ століття Житловий будинок, «Укрсиббанк», кафе image
24 — вул. Сумська, 102 Прибутковий будинок — Початок ХХ століття —
25 — , 7 Житловий будинок — 1910 —
26 — вул. Чайковського, 15 Житловий будинок — Початок ХХ століття —
27 — вул. Чайковського, 21 Житловий будинок — 1912 — image
28 — вул. Куликівська, 8 Житловий будинок — 1910 — image
29 — майдан Оборонний Вал, 8 Житловий будинок — 1914 Не зберігся
30 — вул. Чигирина, 4 Житловий будинок — 1911 —
31 — вул. Велика Панасівська, 67 Іванівський пивоварний завод — 1905 —
32 — вул. Свободи, 35 Особняк Авторство Гінзбурга — ймовірне Початок ХХ століття — image
33 — — Літній театр в саду Комерційного клубу — 1912 —
34 — пров. Кравцова, 15 Синагога — 1912 Добудована. З 1957 року — Планетарій
35 — майдан Іподрому, 2 Дерев'яні трибуни іподрому для кінних перегонів Здислав Харманський 1906—1907 Не збереглися image

Праці

  • Железобетон. Харьков, 1906.
  • Застройка городов // Зодчий. 1915. № 39–40.
  • О профессиональной организации и этике зодчих. Харьков, 1916.
  • Побудова візерунків. Харків, 1927.
  • Велике Запоріжжя. Харків, 1930.
  • Симметрия на плоскости. Харьков, 1934.
  • Симметрия на шаре. Харьков, 1935.

Див. також

Джерела

  1. Розвадовский Л. Е. Архитектор Александр Маркович Гинзбург (1876-1949) // Ватерпас. — 1996. — №7.
  2. Лейбфрейд А. Ю. Архитекторы — евреи в Харькове [Текст]: очерк / Лейбфрейд Александр Юрьевич. ¬– Х., 2002. — С. 8.
  3. Воловик Л. Александр Маркович Гинзбург. К 130- летию со дня рождения // Дайджест Е. — 2006. — №8.
  4. Гінзбург Олександр Маркович // Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII-початку XX століть: Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — 477 с. — ISBN 966-7452-1.6-6.
  5. Зона Сумской улицы // Харьков: Архитектура, памятники, новостройки: Путеводитель / Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А. А.. — Х. : Прапор, 1985. — 151 с. — 10 000 прим.
  6. Вулиця Сумська [ 18 листопада 2007 у Wayback Machine.]// Про вулиці і площі міста на сайті про Харків: kharkov.ua (рос.)

Додаткова література

  1. Борисова Е. А., Каждан Т. П. Русская архитектура конца XIX — начала XX века. — М.: Наука, 1971. — 239 с.
  2. Лейбфрейд А. Ю., Полякова Ю. Ю. Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе. — Х.: Фолио, 1998. — 335 с.
  3. Ревский С. Б. Зодчие, инженеры, художники, участвовавшие в формировании Екатеринослава (конец XVIII — начало XX в.) / Методическая разработка. — Дп.:ДИСИ, 1981. — 98 с.
  4. Ясиевич В. Е. От модерна к конструктивизму. Творчество архитектора А. М. Гинзбурга (1876—1949) // Строительство и архитектура. — 1976. — № 9.
  5. Гінзбург Олександр Маркович [ 12 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Давидич Т. Ф. Выдающиеся архитекторы Харькова XVIII — середины XX в. // На сайті про Харків: kharkov.ua (рос.)Воловик Л. Александр Маркович Гинзбург. К 130-летию со дня рождения //  — 2006. — № 8.
  6. Дьяченко Н. Т. Улицы и площади Харькова. Очерк. — 4-е, испр. и доп. — Х. : Прапор, 1977. — 272 с. — 50 000 прим.
  7. Гінзбург Олександр Маркович // Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII-початку XX століть: Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — 477 с. — ISBN 966-7452-1.6-6.
  8. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки: Путеводитель / Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А. А.. — Х. : Прапор, 1985. — 151 с. — 10 000 прим.
  9. Тимофієнко В. І. Ґінзбурґ Олександр Маркович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
  10. Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 1. Late Imperial Russia: 1891—1917. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. С. 96. .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ginzburg vchiteliGinzburg Oleksandr MarkovichNarodzhennya 4 lipnya 1876 1876 07 04 Slov yansk Harkivska guberniya Rosijska imperiyaSmert 1949 1949 Harkiv Ukrayinska RSRKrayina piddanstvo Rosijska imperiya Ukrayinska RSRNavchannya Imperatorskij Harkivskij universitet 1898 HU Berlin i HTI 1903 Vchiteli Caune Yulij Semenovich i Beketov Oleksij MikolajovichDiyalnist arhitektor vikladach universitetu pismennikPracya v mistah Harkiv Dnipro Sumi Masandra Kislovodsk i LuganskArhitekturnij stil modern konstruktivizmNaukovi praci Zalizobeton Pro profesijnu organizaciyu i etiku arhitektoriv Vchene zvannya profesor d Zaklad HNU im V N Karazina Gi nzburg Oleksa ndr Ma rkovich 4 lipnya 1876 Slov yansk Izyumskogo povitu Harkivskoyi guberniyi 1949 Harkiv Ukrayinska RSR ukrayinskij ta radyanskij arhitektor naukovij diyach zasnovnik konstruktivizmu v arhitekturi BiografiyaNarodivsya 4 lipnya 1876 roku v misti Slov yansk Izyumskogo povitu Harkivskoyi guberniyi teper rajonnij centr Doneckoyi oblasti v rodini zamozhnogo likarya pochesnogo gromadyanina Slov yanska ta statskogo radnika U 1877 roci rodina pereyihala do Harkova de oselilasya v budinku po vulici Sumskij 11 na rozi z provulkom Grabovskogo U 1894 roci z pohvalnoyu gramotoyu zakinchiv tretyu harkivsku cholovichu gimnaziyu u 1898 mu matematichnij fakultet Harkivskogo universitetu Podorozhuvav Yevropoyu vidvidav 13 krayin de znajomivsya iz shedevrami svitovoyi arhitekturi vivchav matematiku v Berlinskomu universiteti 1899 U 1903 roci zakinchiv inzhenernij fakultet Harkivskogo tehnologichnogo institutu otrimav diplom inzhenera mehanika i pravo na vedennya budivelnih robit Vchitelyami O Ginzburga v instituti buli taki talanoviti arhitektori yak M Lovcov S Zagoskin Yu Caune O Molokin O Beketov ta inshi U 1903 roci u Harkovi stvoriv vlasne proyektne byuro Zalizobeton yake vikonuvalo privatni zamovlennya z proyektuvannya riznih budivel U 1903 1905 rr na provulku Grabovskogo 4 po susidstvu z budinkom batkiv O M Ginzburg buduye vlasnij pributkovij budinok Proyekt budinku buv vikonanij spilno z arhitektorom staroyi shkoli I I Zagoskinim Brav uchast u gromadskomu zhitti mista buv chlenom arhitekturno budivelnogo viddilu Harkivskogo tehnichnogo tovaristva utvorenogo u 1904 roci Pisav statti z arhitekturno inzhenernih pitan brav uchast v arhitekturnih konkursah U 1912 roci zodchomu dovelosya piddati chastkovij rekonstrukciyi vlasnij budinok 27 kvitnya 1911 roku gazeta Yuzhnyj kraj pisala pro pozhezhu ta vibuh u budivli na vulici Sumskij 11 Dopomagav jomu u rekonstrukciyi inzhener Plahotko Pislya bilshovickogo perevorotu 1917 roku vtrativ usyu vlasnist i shob uniknuti represij viyihav do Rostova na Donu Vikladav do 1922 roku potim vidnovlyuvav Donbas U 1923 1924 rr Ginzburg pracyuvav golovnim inzhenerom budivnictva Gubernskogo prodovolchogo komitetu ta Donvugillya v Artemivsku Bahmuti Do Harkova povernuvsya u 1924 r aktivno zajmavsya promislovoyu arhitekturoyu brav uchast u rekonstrukciyi ta inshih pidpriyemstv legkoyi promislovosti Z 1933 po 1938 roki vikladav v Promislovij akademiyi z 1933 v Industrialnomu instituti Narkomvugillya Z pochatkom vijni v armiyu Ginzburga ne vzyali cherez silnu korotkozorist Tim ne mensh znahodyachis u 1941 roci pid zagrozoyu zahoplennya mista nimcyami dopomagav vijskovim dayuchi vazhlivi dani shodo pidzemnih tuneliv u centri mista U 1941 1944 rr znahodivsya v evakuaciyi u Gruziyi perenis bidnist j golod pracyuyuchi vikladachem u Tbilisi Chitav lekciyi v HIBI HISI u 1943 1944 rr ta v Industrialnomu instituti Narkomvugillya Povernuvshis do Harkova u 1944 r Ginzburg buv shokovanij diznavshis pro zviryache znishennya nacistami harkivskih yevreyiv v hodi Holokostu Prodovzhiv vikladati zajmatisya naukovoyu diyalnistyu a takozh stvorennyam miskoyi yevrejskoyi obshini Domigsya primishennya dlya gromadi na vulici Sumskij 8 budivlya znesena kolishnya filarmoniya naproti kinoteatru Buv obranij golovoyu obshini ta nevdovzi yiyi zakrili U 1945 r Ginzburga pozbavili usih posad i zaboronili vikladati Jogo diyalnist bula viznana shkidlivim proyavom sionizmu Chotiri roki vin biduvav doki ne zahvoriv Pomer u 1949 roci v Harkovi de i pohovanij TvorchistPracyuvav u stilyah modern ta konstruktivizm Vpershe v Harkovi proyektuvav bagatopoverhovi pributkovi budinki iz zastosuvannyam zalizobetonnih konstrukcij Avtor proyektiv bilsh nizh 120 budivel z yakih dvadcyat uvijshli do Spisku pam yatok arhitekturi Harkova Proyektuvav takozh budivli u Harkivskij guberniyi budinok Volinskogo v seli Karasivka 1913 vinorobnij zavod u Kolomaci 1906 Katerinoslavi teatr klub Gromadskogo zibrannya 1909 1912 pributkovij budinok Galperina 1914 Lugansku klub i teatr 1913 Moskvi pributkovij budinok Levina 1912 Sumah teatr Tivoli 1909 Masandri dacha Pestereva 1912 Kislovodsku gotel Vostryakova 1913 Drukuvavsya v Pivdenno rosijskij silskogospodarskij gazeti Zapiskah Harkivskogo viddilennya Rosijskogo tehnichnogo tovaristva Arhitekturno hudozhnomu tizhneviku Napisav knigi Zalizobeton 1907 i Pro profesijnu organizaciyu i etiku arhitektoriv 1915 U 1916 roci spilno iz zemlemirom N Zhavridom zrobiv topografichnij plan Harkova z prileglimi peredmistyami selishami i pokazhchikom Plan buv vidanij nakladom v 1000 ekzemplyariv i poshirenij za pidpiskoyu U 1929 roci zapatentuvav svij vinahid sitchasti konstrukciyi dlya velikih prolotiv U 1931 roci otrimav zvannya profesora Opublikuvav dvi knigi z geometriyi prostorovih struktur Z pochatku 1930 h rokiv konstruktivizm peredvisnikom i osnovopolozhnikom yakogo vvazhayut Ginzburga buv zaboronenij tomu Oleksandr Markovich vidijshov vid arhitekturnogo proyektuvannya ta budivnictva Ale prodovzhiv naukovu robotu zajmavsya ne lishe problemami mistobuduvannya mistectvoznavstva a j stereoskopichnim kino teoriyeyu simetriyi kristalografiyi optikoyu i Vikladav u inzhenerno budivelnomu ta inshih vishah konsultuvav proyektuvalnikiv v 1930 h Ginzburg stav odnim z najkrashih v krayini fahivciv z akustiki vin proyektuvav akustichni sistemi v Palaci pioneriv i Budinku Chervonoyi armiyi v budivli dovoyennogo Opernogo teatru Budivli v Harkovi zvedeni za proyektami Ginzburga p p Ohoronnij Adresa Pochatkove vikoristannya Spivavtori Data budivnictv Suchasne vikoristannya Zobrazhennya 1 86 vul Sumska 26 Pributkovij budinok Liornice modern 1910 Zhitlovij budinok magazini banki 2 88 vul Sumska 82a Pributkovij budinok Bergera z kramnicyami modern 1908 Zhitlovij budinok 3 89 vul Sumska 80 Pributkovij budinok Lando Bezverhova modern 1914 Zhitlovij budinok 4 94 vul Sumska 108 Pributkovij budinok Pavlova z kramnicyami modern 1912 Zhitlovij budinok 5 110 vul Grigoriya Skovorodi 19 Pributkovij budinok Selivanova modern 1907 Zhitlovij budinok 6 191 vul Karazina 5 Osobnyak Avtorstvo Ginzburga jmovirne Pochatok HH stolittya Ne vikoristovuyetsya 7 122 vul Chernishevska 59 Osobnyak Pochatok HH stolittya Harkivska oblasna organizaciya Spilki pismennikiv 8 241 vul Kulikivska 6 Budinok tabachnogo fabrikanta Burasa Avtorstvo Ginzburga jmovirne 1909 Budinok kulturi proftehosviti 9 243 vul Kulikivska 12 Navchalna sporuda Yevrejskogo blagodijnogo tovaristva 1909 1912 Odin iz korpusiv Farmacevtichnogo universitetu 10 246 vul Gromadyanska 25 Fabrichna budivlya Avtor nevidomij Rekonstrukciya Ginzburga Kinec HIH stolittya rekonstrukciya 1910 Oblasne virobniche ob yednannya Farmaciya 11 263 prov Kaplunivskij 4 Zhitlovij budinok 1913 Zhitlovij budinok 12 264 prov Grabovskogo 4 tak zvanij Budinok zolotoyi ribki fasad budivli prikrashenij figurami zalizobetonni kronshtejni sho pidtrimuyut shirokij karniz budinku zrobleni u formi zolotih ribok Privatne proektuvalne byuro Ginzburga magazin zhivoyi ribi na pershomu poversi modern Iliodor Zagoskin 1905 Zhitlovij budinok magazini 13 326 16 Zhitlovij budinok 1910 Muzichna shkola 5 14 327 prov Pletnivskij 7 Zhitlovij budinok Cetlina modern z elementami neoklasicizmu 1916 24 ta Miska dityacha klinichna likarnya stacionarne viddilennya 15 345 vul Goldbergivska 106 Zhitlovij budinok Pochatok HH stolittya Administrativna budivlya 16 384 vul Kocarska 23 Fligel zhitlovij 1908 Zhitlovij budinok ta fligel 17 410 vul Sumska 65 Pributkovij budinok 1913 Zhitlovij budinok 18 413 vul Sumska 45 Zhitlovij budinok 1907 Zhitlovij budinok magazini 19 427 vul Rimarska 23 Pributkovij budinok Yendovickogo piznishe Fejmana modern z elementami neoklasicizmu Avtor nevidomij rekonstrukciya Ginzburga 1887 rekonstrukciya 1913 Zhitlovij budinok i ustanova Gorremstroj 20 629 vul Chobotarska 45 Pributkovij budinok 1908 Zhitlovij budinok 21 vul Sumska 6 Pributkovij budinok iz kramnicyami Ginzburg rekonstruyuvav jogo v stili modern Kinec HIH stolittya rekonstrukciya 1910 Zhitlovij budinok 22 vul Sumska 51 Pributkovij budinok Pochatok HH stolittya Zhitlovij budinok knizhkovij magazin Books 23 vul Sumska 88 Zhitlovij budinok deyaki doslidniki avtorom cogo budinku vvazhayut arhitektora Moiseya Dikanskogo Pochatok HH stolittya Zhitlovij budinok Ukrsibbank kafe 24 vul Sumska 102 Pributkovij budinok Pochatok HH stolittya 25 7 Zhitlovij budinok 1910 26 vul Chajkovskogo 15 Zhitlovij budinok Pochatok HH stolittya 27 vul Chajkovskogo 21 Zhitlovij budinok 1912 28 vul Kulikivska 8 Zhitlovij budinok 1910 29 majdan Oboronnij Val 8 Zhitlovij budinok 1914 Ne zberigsya 30 vul Chigirina 4 Zhitlovij budinok 1911 31 vul Velika Panasivska 67 Ivanivskij pivovarnij zavod 1905 32 vul Svobodi 35 Osobnyak Avtorstvo Ginzburga jmovirne Pochatok HH stolittya 33 Litnij teatr v sadu Komercijnogo klubu 1912 34 prov Kravcova 15 Sinagoga 1912 Dobudovana Z 1957 roku Planetarij 35 majdan Ipodromu 2 Derev yani tribuni ipodromu dlya kinnih peregoniv Zdislav Harmanskij 1906 1907 Ne zbereglisyaPraciZhelezobeton Harkov 1906 Zastrojka gorodov Zodchij 1915 39 40 O professionalnoj organizacii i etike zodchih Harkov 1916 Pobudova vizerunkiv Harkiv 1927 Velike Zaporizhzhya Harkiv 1930 Simmetriya na ploskosti Harkov 1934 Simmetriya na share Harkov 1935 Div takozhPam yatki arhitekturi HarkovaDzherelaRozvadovskij L E Arhitektor Aleksandr Markovich Ginzburg 1876 1949 Vaterpas 1996 7 Lejbfrejd A Yu Arhitektory evrei v Harkove Tekst ocherk Lejbfrejd Aleksandr Yurevich H 2002 S 8 Volovik L Aleksandr Markovich Ginzburg K 130 letiyu so dnya rozhdeniya Dajdzhest E 2006 8 Ginzburg Oleksandr Markovich Timofiyenko V G Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik K NDITIAM 1999 477 s ISBN 966 7452 1 6 6 Zona Sumskoj ulicy Harkov Arhitektura pamyatniki novostrojki Putevoditel Lejbfrejd A Yu Reusov V A Tic A A H Prapor 1985 151 s 10 000 prim Vulicya Sumska 18 listopada 2007 u Wayback Machine Pro vulici i ploshi mista na sajti pro Harkiv kharkov ua ros Dodatkova literaturaBorisova E A Kazhdan T P Russkaya arhitektura konca XIX nachala XX veka M Nauka 1971 239 s Lejbfrejd A Yu Polyakova Yu Yu Harkov Ot kreposti do stolicy Zametki o starom gorode H Folio 1998 335 s Revskij S B Zodchie inzhenery hudozhniki uchastvovavshie v formirovanii Ekaterinoslava konec XVIII nachalo XX v Metodicheskaya razrabotka Dp DISI 1981 98 s Yasievich V E Ot moderna k konstruktivizmu Tvorchestvo arhitektora A M Ginzburga 1876 1949 Stroitelstvo i arhitektura 1976 9 Ginzburg Oleksandr Markovich 12 veresnya 2013 u Wayback Machine Davidich T F Vydayushiesya arhitektory Harkova XVIII serediny XX v Na sajti pro Harkiv kharkov ua ros Volovik L Aleksandr Markovich Ginzburg K 130 letiyu so dnya rozhdeniya 2006 8 Dyachenko N T Ulicy i ploshadi Harkova Ocherk 4 e ispr i dop H Prapor 1977 272 s 50 000 prim Ginzburg Oleksandr Markovich Timofiyenko V G Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik K NDITIAM 1999 477 s ISBN 966 7452 1 6 6 Harkov Arhitektura pamyatniki novostrojki Putevoditel Lejbfrejd A Yu Reusov V A Tic A A H Prapor 1985 151 s 10 000 prim Timofiyenko V I Ginzburg Oleksandr Markovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Berkovich Gary Reclaiming a History Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR Volume 1 Late Imperial Russia 1891 1917 Weimar und Rostock Grunberg Verlag 2021 S 96 ISBN 978 3 933713 61 2

Дата публікації:
Топ